До основних функцій соціального управління відносяться планування і прогнозування, організація, координація і регулювання, стимулювання і навчання, аналіз і контроль.
Отже, соціальне управління – це здійснення цілевстановлюючого, організуючого і регулюючого впливу на спільну (колективну) діяльність людей з метою ефективного досягнення загальних результатів відповідно до реальних суспільних потреб.
У рамках соціального управління виділяють дві основні його форми – управління матеріальними ресурсами і управління людськими ресурсами. Останнє включає процеси управління соціальним розвитком, утворенням, зайнятістю, працею, соціальним забезпеченням і ін. Це – підвиди соціального управління.
СОЦІАЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ — розділ менеджменту та галузь управління, що дозволяє ефективно впливати на соціальні процеси, створення сприятливого для людини соціального середовища, проектування соціальних організації з метою забезпечення раціонального використання людського ресурсу.
Управлінська – реалізується шляхом впливу соціології на прийняття управлінських рішень. Визначення основних напрямків підвищення ефективності діяльності. Виховна – сприяє підвищенню культури, через вивчення соціології, накопичення знань про функціонування суспільства та взаємодію окремих його елементів.
Державне управління ― наука, яка досліджує механізми здійснення державної влади, функцій і завдання держави у процесі регулювання економічної, соціально-культурної та адміністративно-політичної сфер.
Соціальне управління може реалізуватися на різних рівнях: суспільство як соціальна система; різні сфери суспільства; різноманітні соціальні спільноти; регіональний, галузевий колективи.