Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий переносимо за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.

1. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку, не переносимо в наступний: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або́, моя́, о́ко, ши́я тощо.

2. Не можна розривати сполучення букв дж, дз , які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу́-дзик, хо-джу́. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати : над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).

3. Не можна розривати сполучення букв йо, ьо. Наприклад: па-йо́к, (а не пай-о́к), сльо-за́ (а не сль-оза́).

4. Апостроф , м’який знак , й при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько), ба́й-ка (а не ба́-йка), стій-ки́й (а не сті-йки́й).

5. Коли корінь починається на голосний , то перенос здійснюємо довільно: ро-зора́ти, роз-ора́ти, ро-зо-ра́ти; бе-зупи́нно, без-упи́нно, безу-пи́нно, але коли на приголосний , то від кореня його не відриваємо: до-зрівати (а не доз-рівати), ви́-правдання (а не ви́п-равдання).

6. При збігу однакових приголосних одну літеру залишаємо, а другу переносимо в наступний рядок : за-ко́н-ний, розрі́с-ся. В іменниках з подовженим приголосним можливий подвійний перенос: знан-ня́ і зна-ння́; жи-ття́ і жит-тя́.

7. Не розриваємо при переносі односкладові префікси перед приголосними: над-мі́рний, най-бі́льший (а не на-дмі́рний, на-йбі́льший).

Кількаскладові префікси при переносі можна розривати: пе-ре-працюва́ти, пе-ред-гро́ззя.

8. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:

• багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий),
• восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний),
• далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).

9. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

10. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами:

Це правило поширюється й на суфікси:

• бли-зьки́й і близь-ки́й,
• видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во,
• га́ли-цький і га́лиць-кий,
• росі́й-ський і росі́йсь-кий,
• убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во,
• суспі́льс-тво й суспі́льст-во.

Складоподіл VS Правила перенесення слів: спільне і відмінне

З правилами перенесення слів учні знайомляться ще в початковій школі. Але ці знання необхідні чи не щодня. Тому потрібно періодично повторювати цю тему, щоб не припускатися помилок або не уникати перенесення. У цій статті зібрана вся важлива інформація, що стосується складів, складоподілу й перенесення слів в українській мові.

Що таке склад?

Слова вимовляються не відокремленими звуками, а групами звуків, тобто складами. Склад є мовленнєвою одиницею, яка вимовляється з допомогою поштовху повітря.

У складах вирішальна роль належить голосним, тому що саме ці звуки є складотворчими. Скільки в слові голосних, стільки в слові й складів.

Один зі складів слова завжди вимовляється з більшою силою голосу. Такий склад є наголошеним. Наприклад, у слові «кулінарія» наголошеним є третій склад «на». Вимова складу з більшою силою голосу називається наголосом.

Наголос в українській мові є вільним, тобто не закріпленим за певним складом, як, скажімо, у французькій.

Слова з наголосом на першому складі

Слова з наголосом на другому складі

Слова з наголосом на третьому складі

Окрім того, наголос в українській мові рухомий. Це означає, що він може змінюватися в межах одного слова. З допомогою цього можна розрізняти різні форми слова.

Знання норм наголошування передбачене програмою ЗНО, Усі слова вивчити неможливо, але є випадки, про які треба пам’ятати, тому що в них доволі часто трапляються помилки.

Слова з наголосом на першому складі

Слова з наголосом на другому складі

Слова з наголосом на третьому складі

• Столяр;
• Фольга;
• Дошка;
• Глибоко;
• Випадок;
• Приморозок;
• Олень;
• Несмак;
• Подруга;
• Курятина;
• Кухарство;
• Разом.

• Везти;
• Дочка;
• Літопис;
• Рукопис;
• Котрий;
• Скоба;
• Індустрія;
• Кухонний;
• Новий;
• Крутихвіст;
• М’якуш;
• Довідник;
• Добуток.

• Інженерія;
• Кропива;
• Весняний;
• Чотирнадцять;
• Новина;
• Порядковий.

Правильне визначення наголошеного складу допоможе здобути бал на ЗНО в подібному завданні й далі правильно поділити слово склади, щоб визначити, як перенести слово.

Читайте також: Типові помилки в словосполученнях та реченнях

Як поділити слово на склади?

Складоподіл української мови не є довільним, він підпорядковується правилам поділу слова на склади:

1. Якщо між голосними стоїть один приголосний, він завжди належить до наступного складу: ва-ре-ни-ки, ка-ла-муть, па-да-ти, мо-ро-зи-во.
2. Два й більше приголосні звуки, що стоять після наголошеного складу, розподіляються між сусідніми складами – перший належить до попереднього (наголошеного), а другий і інші приголосні звуки – до наступного: рад-ник, рід-ний, брат-ство, мас-ло, каз-ка.
3. Усі приголосні, що стоять після ненаголошеного складу, належать до наступного складу: при-бра-ти, се-стра, про-стре-жи-ти, не-сти, ве-сня-ний. Але є виняток – сонорні звуки й, в, н, л, р, м, л, які стоять після ненаголошеного голосного, належать до попереднього складу: зем-ля, гір-кий, грай-ли-вий, гай-ка, мір-ка.
4. До наступного складу завжди належать подовжені приголосні звуки: во-ло-сся, ка-мі-ння, бу-ття. Але якщо звуки належать до різних частин слова, то вони будуть у різних складах: роз-збро-ї-ти, від-да-ти.
5. Йотовані можуть утворювати склад: ю-ність, я-ли-на.

Уміння ділити слово на склади стане в пригоді під час перенесення слів. Але необхідно розрізняти складоподіл і правила перенесення слів, адже перенести одну літеру на інший рядок не можна, а виокремити її в окремий склад – можна.

Читайте також: Невідмінювані іменники в українській мові: визначення роду

Правила переносу слів

Під час підготовки до ЗНО необхідно пригадати, як перенести слово з рядка в рядок. У тесті є завдання з розгорнутою відповіддю – власне висловлення. І, якщо абітурієнт неправильно поділить слово для переносу, то він втратить дорогоцінний бал через орфографічну помилку.

Здебільшого слова переносяться за складами: помаранч – по-ма-ранч, Київ – Ки-їв, швидкий – швид-кий. Під час переносу слів можуть бути варіанти: сестра – се-стра й сес-тра; одеський – оде-ський і одесь-кий.

Якщо в лексемі є збіг приголосних, то переносимо слово не за складами, а розриваємо збіг приголосних: розрісся – розріс-ся; законний – закон-ний.

Але в правилах переносу слів є багато заборон:

1. Якщо склад складається з однієї літери, не можна залишати чи переносити цю букву на інший рядок. Анна – Ан-на; оселя – осе-ля. Перенос А-нна або Анн-а буде помилковим.
2. Також під час переносу слів не можна розривати буквосполуки «дж» і «дз», які позначають один звук: хо-джу, кукуру-дза. Але якщо буквосполука належить до різних частин слова й позначає два звуки, її можна розривати: над-звичайний.
3. Під час поділу слів для переносу часто забувають, що не можна розривати буквосполуки «йо»,«ьо»: ра-йон, ба-дьо-рий.
4. Ще не можна розривать апостроф, м’який знак і «й» із попередньою буквою: кіль-ка, бай-ка.
5. Під час переносу заборонено відривати перший приголосний від кореня слова: ви-просити, до-зріти. Якщо учень перенесе слово «вип-росити» або «доз-ріти», то йому можуть зарахувати це за орфографічну помилку.
6. Префікси перед приголосними також не розривають: роз-продаж, най-кращий.
7. У складних словах не дозволяється відривати першу літеру другої основи: п’яти-гранний.
8. Заборонено відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: 2023 р.
9. Ініціальні абревіатури не переносяться, їх не можна розривати, тому їх потрібно писати на одному рядку: НаУКМА, ЛАЗ-105.

Коли учні пишуть твори, вони здебільшого наводять приклади з літератури і вказують прізвище автора і його ініціали. Іноді абітурієнти припускаються помилки й залишають ініціали в попередньому рядку, а прізвище пишуть у наступному. Це заборонено правилами перенесення слів.

Тренувальна вправа з переносу слів

Спробуйте виконати завдання для закріплення пройденого матеріалу.

Як перенести слова з рядку в рядок?

А) Майо-нез, оскільки йо не можна розривати.

Б) Ран-ній, тому що збіг приголосних розривається для переносу слова.
В) Підж-ак, оскільки буквосполуку дж розривати не можна.
Г) Від-жити, тому що дж у цьому слова позначає не один, а два звуки.
Д) Земле-трус, оскільки це складне слово й не можна відривати першу літеру основи.

Якщо у вас ще залишилися питання із цієї теми або ви хочете вивчати фонетику, лексику, фразеологію і інші розділи дисципліни комплексно, варто звернутися до репетитора з української мови.

Учитель допоможе підготуватися до наступного уроку, важливої контрольної, ЗНО або просто підвищити рівень володіння рідною мовою. Педагог дізнається ціль вивчення дисципліни, спитає про складні моменти, щоб з урахуванням цієї інформації і вікових особливостей учня розробити індивідуальний навчальний план.

Знайти репетитора з української мови чи іншого предмета можна на сайті BukiSchool. Учень просто заповнює невеличку форму і вказує свої побажання щодо навчального процесу, а менеджери платформи швидко підбирають із найкращих репетиторів найбільш підхожого викладача для конкретної людини.