Чому немає провідної Олени Ніколаєвої

«Били по лініям електромереж. Ми бігом диспетчеру, який сидів на той момент у Бахмуті, докладаємо, що у нас пропала напруга на лінії електропередачі. Нам цю лінію потрібно було відключити та заземлити, тобто, зробити її безпечною. Для того, щоб змогли її відремонтувати. Дзвонять люди, кажуть: «У нас нема світла». Деколи, ще на початку, ці лінії електропередачі вдавалося полагодити», – розповідає Олена Васьковська, диспетчерка електропідстанції, яка з 2002 року працює в національній енергетичній компанії «Укренерго».

До повномасштабного вторгнення Олена вісім років пропрацювала на підстанції 220 кВ «Лисичанська». Через повномасштабну війну її евакуювали і перевели на ПС 750 кВ «Донбаська», де вона неодноразово потрапляла під обстріли, ховалася від них у підвалі, і навіть складала під час них іспити. Через воєнні дії у травні 2022 року була переведена до групи оперативного керування на більш безпечну територію.

Олена Васьковська, диспетчерка електропідстанції на робочому місці.

У цьому тексті диспетчерка згадує про найстрашніші моменти, які їй довелося пережити від 24 лютого 2022 року, але які ніяк не вплинули на відданість обраній професії.

«Алло, Олено! Чому немає світла?»

Я з родини енергетиків. Народилася у місті Сєвєродонецьк. Мій батько був інженером на заводі, а потім став головним енергетиком агропідприємства. Мати була інженеркою високовольтних мереж. Тому любов до енергетики у мене, як то кажуть, в крові. Після школи навчалася у професійному училищі і стала електромонтеркою з обслуговування та ремонту електроустаткування.

Олена Васьковська, диспетчерка електропідстанції на робочому місці. Фото: Ксенія Невенченко / UNDP в Україні

А далі – перша робота на сєвєродонецькому хіміко-технологічному заводі «Азот». Тоді – підстанція 110 «Склопластика». А потім підстанція «Лисичанська», де я з майстрині виросла до диспетчерки. За більше ніж 20 років у галузі я навіть встигла попрацювати на підстанції у Києві. Та щемить найбільше від рідної, «Лисичанської», яку не знаю, чи ще колись побачу.

Моя робота – вести практично безперервний огляд роботи обладнання на підстанції. Якщо виникає аварійна ситуація, диспетчер повинен якнайшвидше локалізувати її: щоб люди були у теплі, зі світлом. Для того, щоб обладнання працювало постійно і безперебійно, на ньому повинні проводитись ремонтні роботи. І задача диспетчера – забезпечити безпечний допуск ремонтних бригад.

Тільки світло погасло: «Алло, Лєна! А ти не знаєш, чому світла нема?»

Кажу, як аварійну ситуацію вирішать, тоді і буде.

На «Лисичанській»

Двадцять четвертого лютого 2022 року була моя зміна. О сьомій ранку подзвонив начальник і сказав: «Ви на роботу не виходите, бо почалася війна. Я кажу: «Як? У нас там люди сидять, зміна з ночі. Я маю їх поміняти!». Вийшло розпорядження – змінюємося. З того часу ми мали працювати по добі. І тільки по дзвінку начальника.

Почалися масивні обстріли, перебиття ліній електропередачі.

Будинок і підвал, де ховалася Олена під час війни. Сєвєродонецьк, 2022. Фото: Олена Васьковська

Коли обстрілювали лінії електропередачі, розбивали їх вщент, світло пропадало. А що для людей важливо? Світло, тепло…

Коли обстріли втихали, намагались виконувати перемикання якомога частіше, щоб заживити споживачів по резервних лініях. Ми ходили на вулицю, обережно дивлячись під ноги, бо під ногами могли бути міни. На роботі ще якось трималася, а вдома все всередині стискалося, дихати було неможливо. Я схудла за 2 тижні на 7 кілограмів від хвилювання.

Йшла на роботу з рюкзаком, наповненим їжею на два дні, бо не знала, на скільки там залишуся. Пригадую, як збирала павербанки у підвалі, в якому ховалося до 200 людей і носила з собою на роботу заряджати.

Незабаром почали обстрілювати повністю не тільки критичну інфраструктуру, але й цивільну. У мій будинок було 5 попадань.

Невдовзі я виїхала з міста.

На «Донбаській»

Якось дзвонить мені начальник і каже: «Є місця на підстанції «Донбаська 750», там бракує персоналу. Поїдеш?».

Пропозицію прийняла майже відразу – мучило відчуття провини за те, що покинула «Лисичанську».

Приїхала туди на початку травня і пропрацювала майже місяць. За той короткий час навчилася розрізняти за звуками обстрілів – звідки летить і куди. Таке я вже чула вдома.

Олена Васьковська, диспетчерка електропідстанції на робочому місці.

Для того аби я могла повноцінно виконувати свої обов’язки на «Донбаській», я повинна була знати схему підстанції. Складала дистанційний іспит. Я сиділа на підстанції, поруч був начальник. Ну і в цей момент відбувся один із найбільших обстрілів Бахмута. Ці снаряди летіли на підстанцію, і було чутно вибух. Потрапило в житловий будинок.

Людей було мало. Працювали на підстанції до останнього. Доки не обстріляли автобус, який віз людей на роботу. На щастя, люди живі, постраждав тільки автобус. Після цього наш директор сказав, що не може ризикувати людьми, і всі евакуювались. Більше там ніхто не працював.

Олена Васьковська, диспетчерка електропідстанції на робочому місці.

До повномасштабного вторгнення ходили як на свято на роботу. Працювали і знали, що будь-яку ситуацію можна вирішити. Були планові перемикання, планові роботи.

Зараз ми виконуємо свій обов’язок так само: швидко приймаємо рішення, незважаючи на всі обставини, бо від тебе залежить життя людей, повноцінна робота електрообладнання і електропостачання усієї системи. І головне – це люди, щоб вони не постраждали. Ти несеш їм світло і не маєш право опустити руки.

В Україні 22 грудня відзначають День енергетика. За даними Укренерго, з початку повномасштабного вторгнення 345 працівників були змушені виїхати зі свого регіону внаслідок військових дій. На робочому місці загинули шість працівників. Попри постійну небезпеку, понад сім тисяч фахівців компанії продовжують виконувати свою роботу, щоб енергосистема України працювала стабільно. В екстремальних умовах енергетики та енергетикині несуть українцям світло.

Енергетичний сектор України зазнав значних збитків внаслідок повномасштабної війни. Потужності виробництва електроенергії та її пропускної здатності було знижено майже вполовину, що вплинуло на енергопостачання понад 12 мільйонів українців. Попри цілеспрямовані атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури, зусилля з відновлення продовжуються.

Пошкоджений автотрансформатор внаслідок російської атаки, Центр України, 2023 рік. Фото: Олександр Ратушняк / UNDP в Україні

Команда UNDP оцінює збитки на одній із підстанцій Укренерго після російських атак, 2023 рік. Фото: Олександр Ратушняк / UNDP в Україні

Програма розвитку ООН (UNDP) в Україні у партнерстві з Міністерством енергетики України та Укренерго і за підтримки Європейського Союзу, Європейського інвестиційного банку, Глобального екологічного фонду, урядів Ісландії, Іспанії, Японії, Німеччини, Норвегії, Республіки Корея та Швеції підтримує відновлення та трансформацію енергетичного сектору України.

UNDP та партнери надають підтримку спрямовану на негайне відновлення критичної інфраструктури, оцінку збитків енергетичного сектору та планування відновлення, підвищення енергоефективності та «зелений» перехід енергетики.

Історію записано в межах проєкту UNDP «Сприяння безпеці людини в Україні через реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною», що фінансується Урядом Японії.

Кількість диких північних оленів скоротилася на половину. Чи можна їх врятувати?

Нова доповідь про вплив кліматичних змін в Арктиці демонструє, що кількість карибу зменшилася з майже 5 мільйонів до 2,1 мільйона тварин.

Доповідь підготував Американський союз геофізичних досліджень.

Вона показує, як зміни погоди та рослинності роблять арктичну тундру набагато менш гостинним місцем для північного оленя.

Північний олень та карибу – це один вид, але величезні стада диких тварин в північній Канаді та на Алясці зазвичай називають карибу.

На думку вчених, які стежать за їх чисельністю, умови існування цих тварин є жахливими. Деякі стада зменшились більш ніж на 90% – “таке різке зниження, що перспективи відновлення не видно”, – йдеться в доповіді Arctic Record Card.

Чому тепліша Арктика гірша для диких північних оленів?

Професор Говард Епштейн, вчений з питань навколишнього середовища з Університету Вірджинії, який був одним із багатьох вчених, залучених до дослідження Arctic Report Card, повідомив BBC News, що потепління в регіоні не продемонструвало ознак того, що його темпи скоротяться.

“Ми спостерігаємо посилення посухи в деяких районах через потепління клімату, а саме потепління призводить до зміни рослинності”, – говорить він.

Те, що Арктика стає більш зеленою – сумна подія для диких північних оленів

Лишайники, які карибу люблять їсти, ростуть на рівні землі. “Потепління означає, що кількість вищих рослин зростає, а лишайники не можуть з ними конкурувати”, – говорить вчений BBC News.

“Потепління клімату означає більше комах в Арктиці, – додає професор Епштейн. – І як то кажуть, приємний день для людини – це жахливий день для карибу”.

“Якщо тепло і не дуже вітряно, то комахи гнітять, і тварини витрачають дуже багато енергії, аби прибрати з себе комах, або на те, щоб знайти місця, де вони зможуть сховатися від них”, – наголошує науковець.

Дощі – також серед головних проблем. Збільшення опадів в Арктиці, які часто падають на вкриту снігом землю, призводить до виникнення складного, замерзлого крижаного шару, що вкриває пасовища у тундрі. Це шар, через який тварини просто не можуть проштовхнути свої носи, щоб досягти своєї їжі.

Чи можна щось зробити?

У глобальному масштабі рецепт зводиться до скорочення викидів вуглецю та обмеження підвищення температури.

Науковці зазначають, що ознак скорочення темпів потепління немає

Проте вчені говорять, що ми вже відкрили двері у “світову морозильну камеру”, і є багато доказів того, що потепління в Арктиці буде продовжуватися. Метою цього та інших досліджень у регіоні є розуміння його наслідків та краща адаптація до змін клімату.

Доповідь, яку готує Національне управління океанографічних та метеорологічних досліджень США (NOAA), представляють вже 13 рік поспіль.

“За всі роки публікації доповіді ми бачимо, що потепління постійно продовжує зростати, – каже керівник програми досліджень Арктики в NOAA Емілі Осборн. – І це сприяє екстремальним погодним явищам в інших місцях світу”.

Деякими іншими ключовими моментами доповіді є:

• Забруднення пластиком: забруднення мікропластиком зростає в Арктиці, створюючи загрозу морським птахам та мешканцям морів, які можуть поглинати сміття.
• Температура повітря: протягом останніх п’яти років (2014-2018) температура перевищила всі попередні рекорди з 1900 року.
• Зменшення площі айсбергів: у 2018 році айсберги в Арктиці були тоншими та покривали меншу площу, ніж у минулому.
• Токсичне цвітіння: Потепління у Північному Льодовитому океані збігається з розширенням цвітіння шкідливих водоростей в океані, що загрожує джерелам їжі морських організмів.

Раніше вчені з’ясували, що льодовики Східної Антарктиди починають “прокидатися” і демонструють реакцію на потепління. Це свідчить про безпрецедентну зміну клімату на двох полюсах планети.

У роботі “Київстару” стався масштабний збій: що відомо

Вранці 12 грудня у роботі мобільного оператора “Київстар” стався масштабний збій по всій Україні. Абоненти говорять про відсутність мережі, і неможливість здійснювати дзвінки. При спробах зателефонувати до будь-якого абонента, на екрані висвічується “збій виклику”.

Про це пише “Телеграф”, посилаючись на слова своїх кореспондентів. Інформацію про це підтверджують також користувачі мережі.

При цьому офіційний сайт “Київстару” та додаток мобільного оператора станом на 7:55 недоступні.

Як скористатися національним роумінгом та перемикнутися на мережу інших операторів

1 Вимкнути автовибір мережі:

на Android: Налаштування – Мобільна мережа (або Підключення) – Оператор

на iOS: Параметри – Мобільні дані – Вибір мережі

2 Знайти та вибрати доступну мережу: Vodafone UA, UA-KYIVSTAR або LIFECELL

3 Якщо зареєструватися не вдалося, спробувати ще раз або вибрати іншу мережу

4 Перевірити можливість вихідного дзвінка, SMS

У соціальних мережах українці від ранку поскаржилися на відсутність зв’язку. Абоненти зазначили, що збій торкнувся Львова, Дніпра, Києва та області, а також відомо про таку ж проблему в інших областях України.

Що відповіли у “Київстар”

У компанії поспішили прокоментувати інцидент. Причину збою в роботі поки що не пояснили, але зауважили, що фахівці вже займаються цією проблемою.

“На час усунення технічних складнощів, рекомендуємо абонентам користуватись можливостями послуги “національний роумінг”, — йдеться у повідомлені.

Нагадаємо, раніше “Телеграф” писав про те, що в популярному месенджері Telegram стався масштабний збій. Користувачі поскаржилися на те, що повідомлення не надсилаються та не відкриваються чати.