Як дізнатися, скільки складів у слові? Як порахувати склади в слові?

За існуючим визначенням в російській мові, склад є мінімальною фонетичної і фонологічної одиницею. У той час, коли ми застосовуємо фонему як мінімальну звукову одиницю, склад ми застосовуємо в мовознавстві як мінімальну произносительную, чи артикуляційний, одиницю мови. Так само нам відомо, що в російській мові склади зазвичай будуються за принципом висхідної звучності. Структурно сам склад зазвичай складається з одного або кількох звуків. Ці звуки йдуть безпосередньо один за одним. У складі самих складів можна виділити ядро, або як її ще називають, вершину. Ядро становить найчастіше деякий голосний звук. Після ядра йде як правило якась периферія, яка зазвичай представлена тими чи іншими приголосними буквами і звуками відповідно. Ядро завжди є обов’язковим елементом склада, а ось наявність периферії в деяких випадках може бути необов’язковим, і повністю бути відсутнім. Таким чином, ми бачимо, що необхідно вважати ядра, тобто обов’язкові елементи складу, так як необов’язкові елементи складу (периферія) в слові просто можуть зовсім бути відсутнім. Іншими словами, якщо ми перерахуємо всі голосні (ядра), то отримаємо відповідь на поставлене питання. Але хочеться ще згадати і таке якесь пристрій, що всі ми в дитинстві застосовували на уроках російської мови, читання та літератури, як в школі, так і вдома. Пам’ятається, мені ще мама шила таку штуку, згадав, «каси» — так називалася ця навчальна річ. У ній або у них, у касах, в окремих кишеньках як раз таки були маленькі картки з буквами і складами. Картки купувалися в магазині і вирізалися із аркуша картону ножицями, довго і акуратно (пам’ятаю сидів цілу годину). У результаті ми могли наочно скласти слово з букв, так і зі складів. Тому, якщо ми повторимо цю процедуру, і розкладемо слово на фрагменти, то знову ж вийде результат, тобто відповідь на задане питання. Наприклад в слові «ка-ша» два склади, а в слові «мо-ло-ко» три склади. Це наочно видно, як при використанні карток, а так само і при підрахунку голосних букв. І в першому слові їх дві, а в другому слові голосних всього три. Звичайно є слова і складніше, але принцип залишається один і той же.

Склади в словах Ще зі шкільної лави запам’ятала одне просте правило, яке мені протягом усіх навчальних днів допомагало визначати кількість складів у слові. А правило це звучало так: скільки в слові голосних, стільки і складів. Розберемо на конкретному прикладі? Слово радура — я виділила жирним всі голосні в слові. Їх вийшло три: «а», «у» і ще одна «а». Таким чином, у слові «веселка» три склади: ра-ду-га. Більш складне слово — збільшення. Виділимо всі голосні жирним. Виходить так: уелічение. На цей раз голосних вийшло багато: «у», «е», «і», «е», «і», «е». В цьому слові шість голосних, відповідно, і шість складів. Розбиваємо на склади: в-ве-ли-че-ні-е. Хочу звернути увагу, що склад може складатися з однієї голосної, однак при перенесенні залишати на рядку або переносити на нову сходинку одну букву не можна.

Мені більше подобається цей спосіб визначення кількості складів. Ставите долоню під підборіддя і говоріть повільно слово. Наприклад, слово перукар. Скільки разів підборіддя придавить долоньку, стільки складів і буде. Велике утруднення викликають Ї, Ь, Ъ. З допомогою підборіддя легше визначити, який склад вони входять.

Ну, наскільки я знаю, кількість складів можна підрахувати за кількістю голосних букв. Зазвичай вони збігаються. Тобто склад це якесь «спільнота» голосної та приголосної або приголосних букв. Наприклад слово яблуко можна поділити на склади вх-ло-ко (3 слова) (сподіваюся правильно поділила :)))

Цікаве питання. Наскільки я пам’ятаю шкільний курс української мови в початкових класах, кількість складів у слові дорівнює кількості голосних букв у цьому слові. Таким чином, щоб порахувати кількість складів, треба порахувати кількість голосних букв.

Найпростіше — порахувати в слові голосні букви. У кожному складі може бути тільки 1 голосна буква, і склад не може складатися лише з приголосних, тому, користуючись цим методом, не помилитеся. Про спосіб, запропонованому Дольфаникой, теж чула, але це метод досить дитячий 🙂 Мені здається, людині, яка вже знає, що таке голосні букви, простіше їх порахувати) Хоча, не сперечаюся, можливо, комусь у «польових умовах» так зручніше) Принцип той же, при вимові голосних букв рот відкривається сильніше і підборіддя опускається 🙂

За існуючим визначенням в російській мові, склад є мінімальною фонетичної і фонологічної одиницею. У той час, коли ми застосовуємо фонему як мінімальну звукову одиницю, склад ми застосовуємо в мовознавстві як мінімальну произносительную, чи артикуляційний, одиницю мови. Так само нам відомо, що в російській мові склади зазвичай будуються за принципом висхідної звучності. Структурно сам склад зазвичай складається з одного або кількох звуків. Ці звуки йдуть безпосередньо один за одним. У складі самих складів можна виділити ядро, або як її ще називають, вершину. Ядро становить найчастіше деякий голосний звук. Після ядра йде як правило якась периферія, яка зазвичай представлена тими чи іншими приголосними буквами і звуками відповідно. Ядро завжди є обов’язковим елементом склада, а ось наявність периферії в деяких випадках може бути необов’язковим, і повністю бути відсутнім. Таким чином, ми бачимо, що необхідно вважати ядра, тобто обов’язкові елементи складу, так як необов’язкові елементи складу (периферія) в слові просто можуть зовсім бути відсутнім. Іншими словами, якщо ми перерахуємо всі голосні (ядра), то отримаємо відповідь на поставлене питання. Але хочеться ще згадати і таке якесь пристрій, що всі ми в дитинстві застосовували на уроках російської мови, читання та літератури, як в школі, так і вдома. Пам’ятається, мені ще мама шила таку штуку, згадав, «каси» — так називалася ця навчальна річ. У ній або у них, у касах, в окремих кишеньках як раз таки були маленькі картки з буквами і складами. Картки купувалися в магазині і вирізалися із аркуша картону ножицями, довго і акуратно (пам’ятаю сидів цілу годину). У результаті ми могли наочно скласти слово з букв, так і зі складів. Тому, якщо ми повторимо цю процедуру, і розкладемо слово на фрагменти, то знову ж вийде результат, тобто відповідь на задане питання. Наприклад в слові «ка-ша» два склади, а в слові «мо-ло-ко» три склади. Це наочно видно, як при використанні карток, а так само і при підрахунку голосних букв. І в першому слові їх дві, а в другому слові голосних всього три. Звичайно є слова і складніше, але принцип залишається один і той же.

Склади в словах Ще зі шкільної лави запам’ятала одне просте правило, яке мені протягом усіх навчальних днів допомагало визначати кількість складів у слові. А правило це звучало так: скільки в слові голосних, стільки і складів. Розберемо на конкретному прикладі? Слово радура — я виділила жирним всі голосні в слові. Їх вийшло три: «а», «у» і ще одна «а». Таким чином, у слові «веселка» три склади: ра-ду-га. Більш складне слово — збільшення. Виділимо всі голосні жирним. Виходить так: уелічение. На цей раз голосних вийшло багато: «у», «е», «і», «е», «і», «е». В цьому слові шість голосних, відповідно, і шість складів. Розбиваємо на склади: в-ве-ли-че-ні-е. Хочу звернути увагу, що склад може складатися з однієї голосної, однак при перенесенні залишати на рядку або переносити на нову сходинку одну букву не можна.

Мені більше подобається цей спосіб визначення кількості складів. Ставите долоню під підборіддя і говоріть повільно слово. Наприклад, слово перукар. Скільки разів підборіддя придавить долоньку, стільки складів і буде. Велике утруднення викликають Ї, Ь, Ъ. З допомогою підборіддя легше визначити, який склад вони входять.

Ну, наскільки я знаю, кількість складів можна підрахувати за кількістю голосних букв. Зазвичай вони збігаються. Тобто склад це якесь «спільнота» голосної та приголосної або приголосних букв. Наприклад слово яблуко можна поділити на склади вх-ло-ко (3 слова) (сподіваюся правильно поділила :)))

Цікаве питання. Наскільки я пам’ятаю шкільний курс української мови в початкових класах, кількість складів у слові дорівнює кількості голосних букв у цьому слові. Таким чином, щоб порахувати кількість складів, треба порахувати кількість голосних букв.

Найпростіше — порахувати в слові голосні букви. У кожному складі може бути тільки 1 голосна буква, і склад не може складатися лише з приголосних, тому, користуючись цим методом, не помилитеся. Про спосіб, запропонованому Дольфаникой, теж чула, але це метод досить дитячий 🙂 Мені здається, людині, яка вже знає, що таке голосні букви, простіше їх порахувати) Хоча, не сперечаюся, можливо, комусь у «польових умовах» так зручніше) Принцип той же, при вимові голосних букв рот відкривається сильніше і підборіддя опускається 🙂

Визначення кількості складів

Малі і середні підприємства, що обмежують збут продукції одним або декількома прилеглими регіонами, мають, як правило, один склад.

Під час створення розгалуженої децентралізованої системи розподілу з окремими складами в різних регіонах роль центрального розподільчого складу, власне кажучи, відіграє склад готової продукції підприємства-виробника. У цій системі витрати на складування і переробку вантажів можуть зростати, а вартість транспортування вантажів і оформлення замовлень — знижуватися. Збільшення кількості складів неминуче веде до зміни витрат, тому при визначенні найбільш вигідної кількості розподільних складських центрів виникає оптимізаційна задача: приймаючи рішення про кількість складів, підприємство повинне виходити з умови мінімізації загальних сумарних витрат. (рис.10.7).

Рис. 10.7. Залежність логістичних витрат від кількості складів

Як видно з представленого на рис.10.7 графіку, при збільшенні кількості складів у логістичній системі зменшуються транспортні витрати на доставку зі складу кінцевому споживачеві; одночасно відбувається збільшення витрат на утримання складів і збереження запасів у зв’язку з ростом відсотку на капітал, вкладений у запаси. Максимальне наближення складів до споживачів дає можливість більш чітко і точно реагувати на зміну їхніх вимог, що дозволяє скоротити утрати від упущених продажів.

Розрахунок складських площ

Основним показником, що характеризує те або інше складське приміщення, є розмір загальної площі складу.

Площа складу підрозділяється на такі складові:

• – вантажну / повну — зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями ля їхнього збереження;
• – оперативну — зайняту прийомною, сортувальною, комплектувальною і відпускною площадками, а також штабелями і стелажами;
• – конструктивну — зайняту перегородками, колонами, сходами і т.п.;
• – службову — зайняту під контори і побутові приміщення. Визначення розміру площі складу може здійснюватися двома методами:
  • 1) за питомими навантаженнями;
  • 2) за об’ємними вимірниками.

  За першим методом розмір корисної площі визначається за формулою:

  де SKOp — корисна площа складу, м2;

  Zmax — максимальний розмір запасів, що підлягають збереженню, т; qдon — припустиме навантаження на 1 м2 корисній площі складу, т. У цьому випадку загальна площа 8заг визначається за формулою:

  де Квик — коефіцієнт використання загальної площі складу.

  Другий метод є більш точним. Корисна площа складу визначається за формулою:

  де Ncm — кількість i-x стелажів для зберігання, шт.; m — кількість видів стелажів, група; Scm — площа, яку займає один стелаж, м2.

  де N„302 — кількість поличок стелажу, потрібна для зберігання максимального запасу, шт.;

  N — кількість поличок у даному стелажі, шт.

  де ¥„ — обсяг полички стелажа, м2;

  g — питома вага матеріалу, що зберігається, т/м3;

  ка — коефіцієнт заповнення об’єму полички (щільність укладки).

  Оцінка роботи складів

  Оцінка роботи діючих складів, а також вибір найбільш вигідного варіанту споруджуваних і реконструйованих, здійснюється за такими групами техніко-економічних показників:

  • 1) показники, що характеризують інтенсивність роботи складів:
    • – складський товарообіг (кількість реалізованої продукції за відповідний період (місяць, квартал, рік) з окремих складів підприємства, торгово-посередницьких організацій тощо);
    • – складський вантажообіг (натуральний показник, що характеризує обсяг роботи складів; обчислюється кількістю відпущених (відправлених) матеріалів протягом певного часу (однобічний вантажообіг));
    • – показники оборотності матеріалів на складі: коефіцієнт оборотності матеріалів (відношення річного (піврічного, квартального) обороту матеріалів до середнього залишку його на складі за цей же період); коефіцієнт нерівномірності надходження (відпуску) вантажів зі складу (відношення максимального надходження (відпуску) вантажу в тонах за визначений період часу до середнього надходження (відпуску));
    • – коефіцієнт використання складської площі (відношення вантажної (корисної) площі до загальної площі складу);
    • – коефіцієнт використання обсягу (відношення корисного обсягу до загального обсягу складу);
    • – питоме середнє навантаження на 1 м2 корисної площі (відношення кількості вантажу, що одночасно зберігається на складі, або максимального запасу матеріалів, що зберігається на складі до площі, зайнятої під вантажем);
    • – вантажонапруженість (відношення річного вантажообігу складу до загальної площі складу);
    • – ступінь охоплення робітників механізованою працею (відношення числа робітників, що виконують роботу механізованим способом, до загального числа робітників, зайнятих на складських роботах);
    • – рівень механізації складських робіт (відношення обсягу механізованих робіт до обсягу виконання робіт);
    • – обсяг механізованих робіт (добуток вантажопотоку, що переробляється механізмами, на кількість перевалок вантажів механізмами).

    Параметри вантажопотоків, що надходять на склад, формуються під впливом специфічних особливостей роботи постачальників і характеристик транспорту, що здійснює доставку вантажів, а також від системи складування як основи організації вантажопереробки на самому складі. Взаємодія просторових параметрів транспортної і складської систем виражається в найбільш раціональному компонуванні транспортних і складських споруд і пристроїв (на виробничому рівні) і розташуванні складів в промислових районах і транспортних вузлах (на регіональному і локальному рівнях). У функціональному відношенні найістотнішим чинником взаємодії транспорту і складів є передача вантажопотоків з транспорту на склади і із складів на транспорт, і пов’язані інформаційні потоки, які супроводжують і обслуговують матеріальні вантажопотоки.

    Складська логістика — що це?

    Організація прибуткового бізнесу неможлива без належного зберігання товарів у спеціально відведеному місці. Таке приміщення повинно бути технічно обладнане та пристосоване для розподілу запасів між споживачами.

    Не існує універсальних правил для роботи складської системи — тільки індивідуальний підхід з урахуванням низки супутніх факторів зробить склад рентабельним і забезпечить його стабільну ефективну роботу.

    Як правильно організувати логістику складу з мінімальними витратами і максимальною ефективністю ви дізнаєтеся з нашої статті.

    ЩО ТАКЕ СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА: ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА СУТНІСТЬ

    Склад — це спеціалізоване приміщення для приймання, обробки, складування та розподілу вантажів. Навіть сучасні складські споруди великого об’єму потребують розумного управління.

    Потрібно контролювати стан запасів і власне процес складування. Професійне управління складом є необхідним, щоб потрібні товари завжди були в наявності, а запаси не псувалися і не залежувалися надто довго. До того ж складський контроль гарантує, що вантажі будуть вчасно доставляти на склад і так само своєчасно звідти відправляти. Усі ці завдання виконує логістика складських приміщень.

    Складська логістика (СЛ) — техніка управління товарними запасами підприємства, їхній облік і розумний розподіл. Це складова частина процесу доставки вантажу до споживача, тому вона тісно пов’язана з транспортною логістикою.

    Є кілька різновидів складських споруд, які відрізняються за призначенням та іншими характеристиками:

    • виробничі склади, на яких зберігають готову продукцію;
    • транзитні, де товар зберігається як на перевалочній базі;
    • митні;
    • сезонні — для зберігання в певну пору року;
    • резервні — там зберігаються запаси на випадок надзвичайних ситуацій;
    • роздрібні склади торгових компаній;
    • комерційні склади загального призначення.

    Логістика залежить насамперед від призначення складських приміщень, їхнього розміру та специфіки товару. Методи управління і контролю мають індивідуальні особливості, але підпорядковуються загальним вимогам до функціональності та ефективності конкретного складу.

    ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СКЛАДУ

    Сучасний склад — складна й багатофункціональна технічна споруда, яка складається зі взаємопов’язаних елементів і має специфічну структуру.

    Перелічимо основні функції складу:

    1. Перетворення виробничого продукту на споживчий відповідно до потреб і замовлень клієнтів. Розподільна логістика передбачає орієнтування співробітників складу в усьому різноманітті наявних товарів і знання особливостей кожної позиції.
    2. Власне зберігання (складування). За рахунок цієї функції вирівнюється тимчасова різниця між виробництвом продукції та її споживанням і забезпечується безперервність виробничого процесу. Окрім цього, багато товарів є сезонними — де ще їх зберігати до потрібного часу, як не на обладнаному складі.
    3. Транспортування вантажів. Товари надходять на склад і відправляються зі складу — у транспортній логістиці цей пункт не оминути.
    4. Унітизація вантажів — функція, яка скорочує витрати замовників, котрим потрібні партії нестандартного обсягу. Унітизація — це об’єднання декількох замовлень в одне з метою оптимізації витрат.
    5. Надання супутніх послуг — фасування, завантаження, розпаковка для роздрібного продажу, перевірка функціональності приладів і техніки, збірка та передпродажна обробка продукції.
    6. Що більш продумано й ефективніше організована СЛ, то меншими є витрати на зберігання, доставку та підготовку товару до реалізації. При професійній складській логістиці у виграші залишаються всі — і виробник, і посередник, і споживач. Саме тому далекоглядні компанії приділяють так багато часу організації роботи складу та управлінню ним.

    Складування потребують не тільки крупні бізнесмени, а й новачки.

    Наведемо приклад:

    Молода компанія з виробництва картонної упаковки виходить на новий рівень розвитку й збільшує потужності. Зберігати такий обсяг продукції у підсобних приміщеннях цеху складно та небезпечно — там немає умов для належного зберігання готових виробів. Що робити власнику бізнесу? Найдоцільніший варіант — співпрацювати з фірмою, яка надає професійні складські послуги за принципом аутсорсингу*.

    Аутсорсинг — передача непрофільної функції компанії сторонньому підряднику для її здійснення на професійному рівні.

    Саме для нових і невеликих компаній може бути дуже важливо орендувати склад за системою аутсорсингу, адже у великих підприємств із багаторічною історією вже налагоджені логістичні процеси, і вони менше потребують послуг стороннього підрядника, у якого можна взяти в оренду склад у кілька десятків квадратних метрів.

    Однак не тільки компаніям потрібні послуги аутсорсингу складу. Часто й у пересічних людей виникає потреба в цій послузі. Наприклад, на час переїзду або ремонту можна орендувати склад індивідуального зберігання речей. Також популярністю користується послуга сезонного зберігання: велосипеди, зимова (літня) гума, спеціалізоване екіпірування — усе, що займає багато місця вдома, можна передати на складський аутсорсинг.

    Отже, логістика складу — актуальна галузь бізнесу, на яку є попит і яка приносить своїм власникам стабільний дохід.