є одним із самих загадкових проявів психіки особистості. Сни – це не що інше, як суб'єк- тивне сприйняття образів, що виникають у свідомості людини, що спить.
Сновиді́ння (англ. Dreaming) — особливий період, стан сну, коли людина сприймає певну спроєктовану мозком реальність, що може включати в себе всі типи відчуттів.
Сновидіння – психічна діяльність мозку під час сну, яка пов'язана з комбінуванням явищ зовнішнього світу і фізіологічними процесами організму. Фізіологічною основою сновидінь є часткова незагальмованість кори великого мозку, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими і створюють певні відчуття.
Сновидіння – це суб'єктивний зміст, який видає наш мозок у процесі біологічного сну.
Це швидка стадія сну, яку називають також фазою десинхронізованого сну (сон зі швидкими рухами очей). У цій фазі сну скелетні м'язи розслаблені, а м'язи, що забезпечують рух очного яблука, активізуються, і відбуваються швидкі рухи очей за стуленими повіками. На цій стадії зазвичай з'являються сновидіння.
СНИТИСЯ, снюся, снишся, недок. Ввижатися уві сні, з'являтися в сновидіннях.
Сновидіння – Суб’єктивне сприйняття образів (зорових, слухових, тактильних, смакових і нюхових), що виникають у свідомості сплячої людини.