ОСМОС (грец. ôsmos — поштовх, тиск) — самодовільний процес проникнення через напівпроникну мембрану розчинника з розчину нижчої концентрації у розчин із вищою концентрацією, зумовлений вирівнюванням хімічних потенціалів розчинника.
О́смос (англ. osmosis, нім. Osmose f) — процес односторонньої дифузії через напівпроникну мембрану молекул розчинника в бік більшої концентрації розчиненої речовини з обсягу з меншою концентрацією розчиненої речовини.
Загалом, осмос вода забезпечує ряд позитивних функцій в процесі миття: утилізація усіх агресивних елементів, які потрапляють на поверхню в ході експлуатації машини; ліквідація небезпечних подразників та залишків хімії, що застосовується в ході чистки; попередження появи плям та розводів після висихання.
Сучасні системи зворотного осмосу передбачають пропускання рідини на першому етапі через ряд механічних фільтрів, що усувають великі домішки. Потім вона надходить у пристрій знезалізнення води, а потім на іонообмінну установку пом'якшення води, що видаляє іони заліза.
Зворотний осмос – сучасний фільтр, який видаляє забруднювачі з не фільтрованої води завдяки тиску, який примушує воду пройти крізь напівпроникну мембрану. Вода тече з більш концентрованої сторони мембрани (більше забруднень) на менш концентровану сторону (менше забруднень) для отримання чистої питної води.
2. Осмотичний тиск (Росм.) – тиск розчинника на напівпроникну мембрану, якщо вона розділяє розчини з різною концентрацією осмотично активних речовин. Складає біля 7,6 атмосфер (1 атмосфера – 760 мм рт.
Осмос, спрямований всередину обмеженого об’єму рідини, називається ендосмосом, назовні — екзосмосом. Перенесення розчинника через мембрану зумовлене осмотичним тиском. Він дорівнює …