Азот для рослин: його значення та форми

У сільському господарстві питання живлення рослин та використання мінеральних добрив мають критичне значення. Оптимальне співвідношення необхідних для сільськогосподарських культур елементів — запорука високої врожайності, а також збереження та підвищення родючості ґрунту. Один з найважливіших компонентів цього процесу — це азот, ключовий елемент живлення, який визначає здатність рослин до зростання, розвитку та формування врожаю.

Наша стаття розкриє важливість азоту як поживного елемента для сільськогосподарських культур та розгляне, як міндобрива можуть бути корисними для оптимізації живлення рослин, забезпечуючи їм необхідний азот для найкращої врожайності.

ВПЛИВ АЗОТУ НА РОЗВИТОК РОСЛИН

Що таке азот? Це один із найважливіших поживних елементів, що потрібен для оптимального розвитку рослини. Азот має вирішальне значення для сільського господарства, оскільки впливає на врожайність та є необхідним компонентом для життєво важливих процесів. Які ж функції виконує азот?

— Ріст і розвиток посівів: азот сприяє росту рослин, приросту зеленої маси, формуванню нових тканин і клітин, а також впливає на процеси цвітіння та плодоношення.

— Врожайність: азот впливає на врожайність сільськогосподарських культур, адже важливий для стійкості рослин щодо стресових умов.

— Формування білків: Азот є складовою частиною амінокислот, які є будівельними блоками білків. Білки ж, в свою чергу, є ключовими компонентами структури рослин. Окрім цього, азот відіграє важливу роль у фітогормональній регуляції та роботі пігментів.

— Хлорофіл і фотосинтез: азот є важливим компонентом хлорофілу, зеленого пігменту, який дозволяє рослинам здійснювати фотосинтез.

ОСНОВНІ ФОРМИ АЗОТНИХ ДОБРИВ

Існує кілька основних форм азотних добрив, які використовуються для живлення рослин, і кожна з них має свої особливості та переваги. Ось найпоширеніші форми азоту:

— Амідна форма (NH₂): азот у вигляді амідів зазвичай включає органічні сполуки, такі як сечовина. Ці речовини мають високий вміст азоту і можуть бути джерелом азоту для рослин. Однак, дана форма недоступна посівам через кореневе живлення, тому буде оптимальним варіантом для листкового (позакореневого) живлення. Її перетворення розпочинається під впливом ферментів та утворюється доступний азот для рослин у амонійній, а згодом нітратній формі.

— Амонійна форма (NH₄⁺): амонійний азот є однією з доступних форм азоту для рослин. Внесення амонійного азоту у ґрунт може забезпечити рослини азотом для росту і фотосинтезу. Ця форма азоту зазвичай використовується як добриво для негайного живлення рослин, адже при зростанні температури та вологості вона може перетворитися в газоподібний аміак (NH3).

— Нітратна форма (NO₃⁻): ця форма азоту є дуже доступною для рослин і використовується для фотосинтезу та росту. Але нітратний азот може легко виводитися з ґрунту водопроникними шарами, що в надлишку може призвести до забруднення водних джерел.

НАЙПОШИРЕНІШІ АЗОТНІ МІНДОБРИВА

Сечовина або карбамід — це добриво, що містить 46-47% азоту. Рекомендоване дозування — 200 кг/га. Карбамід легко розчинний у воді, тому рослини починають поглинати нітроген уже через 7-10 днів після внесення. Таким чином, сечовина довго не затримується в ґрунті. Необхідно додати, що цей вид добрива не рекомендується використовувати у регіонах з підвищеною кислотністю ґрунтів.

Аміачна селітра є другим за насиченістю азотом мінеральним добривом, включає приблизно 34% нітрогену. Аміачну селітру вносять у більших кількостях порівняно із сечовиною — орієнтовно 300 кг/га. Вона легко розчиняється у воді і добре засвоюється корінням рослин.

Сульфат амонію — це міндобриво, що включає приблизно 21% азоту і 24% сірки. Норма його внесення на гектар становить приблизно 400 кг. Сульфат амонію швидко розчиняється, але довго залишається в ґрунті. Окрім того, сірка у даному добриві є необхідною для зростання багатьох рослин, зокрема кукурудзи, сої та овочевих культур.

ГРУПИ РОСЛИН ЗА ПОТРЕБОЮ В АЗОТІ

Рослини можна поділити на групи за їхньою потребою в азоті. Цей поділ базується на тому, як рослини адаптовані до забезпечення себе азотом та в якому обсязі вони використовують цей поживний елемент. Основні групи включають:

— Культури з високою потребою в азоті: кукурудза, пшениця та картопля, а також капуста, кабачки, гарбузи та перець. Ці рослини потребують інтенсивного удобрення азотом як перед посівом, так і в період вегетації.

— Культури з помірною потребою в азоті: буряк, морква, помідори, огірки, цибуля, більшість дерев та кущів, а також багаторічні трав’янисті рослини. Вони не потребують такого великого обсягу азотних добрив, і достатньо буде внести азот у ґрунт перед початком посівної.

— Культури з низькою потребою в азоті: боби, горох, квасоля. Вони відомі своєю здатністю до азотфіксації. Це означає, що вони можуть співпрацювати з азотфіксуючими бактеріями, які живуть в їхніх коренях і здатні перетворювати атмосферний азот у прийнятну для рослин форму.

Розуміння потреб рослин у азоті допомагає аграріям обирати відповідні добрива для забезпечення оптимального росту та розвитку рослин.

АЗОТНЕ ГОЛОДУВАННЯ РОСЛИН

Азотне голодування у рослин є однією з найважчих форм харчового голодування та виникає, коли рослини не мають достатньої кількості доступного азоту для нормального росту та розвитку. Даний стан у рослин може мати наступні характеристики:

— Пожовкле листя: одні з основних симптомів азотного голодування — це хлороз листя. Азот є складовою білків та хлорофілу, саме тому за браку азоту рослинам загрожуватиме порушення процесу фотосинтезу, і, як наслідок, зміна кольору листя на блідо-зелене, згодом — на жовте, а у межах значного дефіциту листки можуть взагалі відмерти.

— Зупинка росту: рослини, які страждають від азотного голодування, зазвичай демонструють сповільнений розвиток та зміну у структурі: відсутність нових приростів, ослаблення та стоншення стебел. Порушення у вегетації можна помітити ще на молодих рослинах, і врятувати ситуацію за допомогою підживки азотними добривами.

— Зменшення опору до стресу: Рослини, які страждають від азотного голодування, можуть бути менш стійкими до стресових умов, таких як посуха, захворювання і напади шкідників.

Для усунення азотного голодування рослини потребують додаткового внесення азотних добрив. Однак, важливо враховувати, що надмір азоту також може мати негативний вплив на рослини і навколишнє середовище, тому використання азотних добрив повинно бути збалансованим і здійснюватися відповідно до потреб конкретної культури та ґрунту.

АЗОТНИЙ НАДЛИШОК В ҐРУНТІ

Для запобігання надлишковому азоту в ґрунті важливо правильно планувати і використовувати азотні добрива, ураховуючи потреби рослин та обмежуючи надлишки. До чого може призвести надмірна кількість азоту у ґрунті?

— Зменшення врожайності: завдяки активному нарощуванню зеленої маси, рослина може нехтувати іншими процесами, зокрема їй будуть характерні пригнічення цвітіння та плодоношення, і, як наслідок — зменшення врожайності. До прикладу, овочі що зросли в азотному надлишку, матимуть велике бадилля та маленькі або недозрілі плоди.

— Надмірний приріст зеленої маси: надлишковий азот сприяє інтенсивному росту стебла та листя. Цей процес особливо небезпечний для озимих культур, адже переростання посівів загрожує їхньому вимерзанню.

— Погіршення якості продукції: надмірний азот впливає на якість врожаю, зокрема на вміст корисних речовин, смак, колір та тривалість зберігання продукції. Наприклад, фрукти та ягоди, вирощені при азотному перенасиченні будуть менш солодкими та соковитими.

— Зменшення стресостійкості: надлишок азоту може призводити до збільшення уразливості рослин перед несприятливими умовами, зокрема, до вищої чутливості до перепадів температур та захворювань.

ЯКЕ ДОБРИВО ОБРАТИ?

Найкращим вибором для оптимального удобрення ваших посівів стане застосування комплексних мінеральних добрив. Вони гарантують збалансоване живлення посівів усіма необхідними макро- та мікроелементами, уникаючи надлишку азоту. Комплексні мінеральні добрива містять азот, фосфор, калій, магній, бор, цинк, залізо, і багато інших елементів: така різноманітність допомагає забезпечити повноцінну поживу для сільськогосподарських культур у всіх фазах зростання.

Комплексні міндобрива стануть ефективним, зручним та вигідним способом забезпечити посіви необхідними елементами живлення для покращення врожайності.

— Склад: добриво містить широкий спектр поживних речовин, необхідних для оптимального формування рослин, включаючи основні макроелементи, зокрема азот, фосфор і калій, а також важливі мікроелементи: сірку, кальцій, магній, марганець, бор та інші.

— Регулювання pH: Завдяки своєму складу з NPK 9:18:22 та pH 8,8, це добриво може нейтралізувати занадто кислу реакцію ґрунту, підвищуючи його родючість та полегшуючи засвоєння рослинами поживних речовин.

— Безпека: добриво включено до реєстру пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, що забезпечує безпечність його застосування.

— Доставка: ми можемо доставити добрива по всій території України за допомогою залізничного та автомобільного транспорту.

Ціни на міндобрива завжди актуальні. Замовити «Нітроамофоску-М» можна за наступними контактними номерами:

Азотні добрива: що таке, види, правильне застосування

Обов’язковою умовою отримання присадибному ділянці відмінного врожаю є правильне використання мінеральних добрив. Рослинам для розвитку та плодоношення життєво необхідний азот, якого часто буває у ґрунті недостатньо, тому його потрібно вносити додатково, підгодовуючи на грядках овочі та фрукти.

Основна інформація про азот

Азот є одним із найпоширеніших на землі елементів. Без нього не зможе розвиватися та існувати не один організм та рослини. Азот — це складова частина амінокислот, білків та нуклеїнових кислот. Саме ці мікроелементи необхідні розвитку рослин та його хорошого плодоношення.

У будь-якому ґрунті міститься азот, проте його кількості недостатньо для гарної врожайності рослин. Тим більше, що, вирощуючи на тому самому місці різні овочі та фрукти, садівники збіднюють землю, в якій стає все менше такого корисного харчування. Тому необхідно на регулярній основі виконувати підживлення рослин, що у свою чергу покращує показники врожайності грядок.

Навіщо потрібен азот

Азот входить у хлорофіл, тому необхідний рослинам для правильного засвоєння сонячної енергії. Відповідно, при нестачі цих мікроелементів овочі і фрукти, що вирощуються на грядках, просто не можуть розвиватися, вони часто хворіють і незабаром гинуть.

Встановлено, що особливо азотом багате молоде листя і пагони у фазі їх активного росту. Як тільки у рослини навесні з’являються стебла та нові нирки, азот спрямовується до них, що забезпечує правильне зростання.

Азот необхідний рослинам для формування плодів та покращення їх смакових характеристик. Тому на бідних на азот ґрунтах формовані плоди зазвичай невеликого розміру, які смак далекий від ідеалу.

Різновиди азотних добрив

Більшість садівників переконані, що азот міститься виключно у мінеральних добривах. Насправді цей мікроелемент зустрічається і в органіці, зокрема, в гною міститься близько 1% азоту, а в компості відзначається навіть 25 відсоткова концентрація цієї настільки корисної для рослин сполуки.

Найпростіше використовувати мінеральні добрива, в яких азот знаходиться вже в формі, що легко засвоюється, і в необхідній кількості. Важливо лише правильно підібрати такі підживлення, які повністю відповідатимуть типу грунту, надалі не перевищуючи максимально допустимі дозування агрохімікатів.

Рідкі підживлення

Рідкі підживлення із вмістом азоту — це так звана аміачна група. Виробництво таких мінеральних розчинів не відрізняється складністю, тому садівник може суттєво заощадити їх купівлі. Однак таке добриво має певний недолік, а саме можливі втрати цінного азоту при випаровуванні вільного безводного аміаку. Частина мікроелементів, що вносяться в грунт, вступає в реакцію з іншими сполуками, що знаходяться в землі, швидко перетворюється на гідроокис амонію, а в подальшому вимивається з талими водами.

Нітратна група

До нітратної групи азотних добрив відноситься аміачна селітра, яка є універсальним підживленням, що забезпечує максимальну ефективність, що містить корисні мікроелементи в доступній формі. Зазвичай таке добрива вносять у ґрунт провесною, що дозволяє забезпечити рослини необхідним харчуванням на ранніх стадіях розвитку. Використання аміачної селітри не становить особливої складності, гранули розводять у воді в консистенції 20-30 г на 10 літрів води.

Амідні добрива

Типовим представником групи амідних добрив є карбамід, вміст якого азоту може сягати 46%. Залежно від типу ґрунту таке підживлення може вноситися як восени, так і напровесні. Перевагою амідних добрив є їх доступна вартість, ефективність та простота використання. Необхідно лише правильно підібрати дозування агрохімікату, яке розраховують виходячи з типу та характеристик ґрунту на ділянці.

Потреба рослин у азоті

Типовою помилкою багатьох садівників є внесення азотних добрив без урахування потреб цього мікроелемента конкретними рослинами. У результаті одним посадкам не вистачає харчування, тоді як інші, навпаки, страждають від надлишку азоту в грунті. Подібне незмінно негативно позначається на показниках урожайності та екологічності вирощених на грядках овочів та фруктів.

До категорії садових культур, які мають високі потреби в азоті, належать баклажани, ревінь, перець, кабачки, гарбуз, картопля та капуста. При їх вирощуванні азотні добрива слід вносити в ґрунт як перед посадкою, так і безпосередньо в період вегетації.

До групи рослин із середньою потребою в азоті відносяться морква, буряк, огірки, помідори та часник. При їх вирощуванні на присадибній ділянці буде достатньо одноразового внесення азотовмісного підживлення, що зазвичай проводиться провесною. Витрата аміачної селітри або сечовини в даному випадку становитиме на квадрат грядки не більше 20 г агрохімікату.

З овочевих та фруктових культур, які не такі вимогливі до показників вмісту азоту в ґрунті, виділяють ранню картоплю, редиску, цибулю та різні листові овочі. Для отримання хорошого врожаю таких культур буде достатньо мінімального внесення азоту, або проведення такого підживлення раз на два роки.

Методи внесення добрив

Перед посівом при обробці грунту добрива з азотом просто розкидають по грунту, після чого перекопують землю, а корисні мікроелементи, що містяться в такому підживленні, поступово переходять у легкозасвоювану форму. Також поширення набув так званий стрічковий спосіб внесення добрив, коли сечовину або аміачну селітру вузькою стрічкою закопують поблизу рослин біля поверхні грунту. У період вегетації зазвичай практикують використання рідких розчинів на основі азотовмісного добрива, організуючи точковий краплинний полив або обприскуючи рослин такими поживними розчинами.

Ознаки надлишку та нестачі азоту

Визначити надлишок азоту можна за вигоном у рослин пишної зеленої частини, буйного зростання, при цьому цвітіння та зав’язі або відстають за термінами, або не з’являється зовсім. Також при суттєвому перевищенні дозування азоту в грунті відзначаються опіки листя, після чого листя швидко відмирає або гине коренева система багаторічних рослин.

При нестачі азоту рослини жовтіють, вони погано ростуть і виглядають ослабленими, забарвлення зеленої частини може бути блідо-зеленим і навіть жовтим. Як тільки садівник помітив такі ознаки нестачі азоту в ґрунті, слід відразу ж виконувати підживлення рослин, що дозволить отримати на грядках добрий урожай.

Відео про азотні добрива: яке вибрати, як і коли вносити

Що краще застосовувати: карбамід, сульфат амонію, аміачну селітру чи рогову стружку? У ролику розказано про кожен із цих азотних добрив окремо, ви дізнаєтеся, яке азотне добриво краще, коли і як варто застосовувати кожен вид азотних добрив. Приєднуйтесь до перегляду!