Чому запалюються лімфовузли і що з цим робити

Збільшені лімфовузли – явище хоч і неприємне, але не завжди небезпечне, проте це не варто ігнорувати. Чому лімфовузли запалюються та болять?

Зміст:

• Причини збільшення лімфовузлів
• Чому запалилися лімфовузли на шиї
• Чому запалюються лімфовузли: інші області
• Хвороба котячої подряпини
• Зайнялися лімфовузли: коли йти до лікаря
• Терміново до лікаря: небезпечні симптоми запалення лімфовузлів
• Що робити, якщо збільшено лімфовузол

Лімфатичні вузли – частина лімфатичної системи. Вони розташовані в стратегічно важливих ділянках тіла – на згинах рук та ніг, на шиї, під щелепою, у грудній та черевній порожнині. Лімфовузли виконують в організмі дуже важливе завдання. Це свого роду біологічні блокпости. Вони затримують віруси, бактерії та інші чужорідні агенти. А лімфоцити – клітини імунітету, які виробляються у лімфовузлах – їх знищують. Чому ж запалюються лімфовузли та що з цим робити?

Причини збільшення лімфовузлів

Основна причина збільшення лімфовузлів (лімфаденопатії) – інфекція. Найчастіше при масованій атаці вірусів або бактерій запалюються лімфовузли, які «обслуговують» область, де розвинувся інфекційний процес.

Їхнє збільшення і болючість у цьому випадку ще не привід для занепокоєння. Коли організм подолає інфекцію, лімфовузли повернуться до звичайних розмірів. Але, на жаль, є й серйозніші причини лімфаденопатії.

Чому запалилися лімфовузли на шиї

На шиї лімфовузли запалюються найчастіше, і є кілька причин, через які це може статися. У деяких випадках варто заспокоїтись, а в деяких – відправитися безпосередньо до лікаря. Також запалення лімфовузлів супроводжує деякі хвороби.

Ось чому запалюються лімфовузли на шиї:

• ГРВІ, хвороби дихальних шляхів;
• запалення у пазухах носа, носоглотці;
• стоматологічні проблеми – карієс, пульпіт;
• загальні інфекції – вітрянка, кір, наприклад;
• запалення шкіри;
• отит.

Крім цього збільшені на шиї лімфовузли можуть символізувати про пухлинне ураження лімфатичної системи, механічне пошкодження самого лімфовузла.

Чому кашель не проходить: 10 основних причин, включаючи COVID-19

В окремих випадках лімфовузли на шиї збільшуються через:

• хвороби щитовидної залози;
• порушення метаболізму;
• алкоголізму, наркоманії;
• сильної алергічної реакції.

У дуже поодиноких випадках на збільшений лімфовузол можуть поскаржитися тим, кому не пощастило зіткнутися з активним зростанням зуба мудрості. Особливо якщо він росте зовсім не туди, куди хотілося б.

Чому запалюються лімфовузли: інші області

• При кишковій інфекції лімфовузли запалюються у черевній порожнині.
• А при запальних захворюваннях сечостатевої системи – у паху.

Все це нормальна реакція імунної системи, яка намагається локалізувати інфекцію. Але якщо процес одужання затягнувся або в області лімфовузла виник біль, потрібно звернутися до лікаря.

Хвороба котячої подряпини

Нерідко запалення лімфовузлів (особливо в дітей віком) викликає «хвороба котячої подряпини» – феліноз. Вона розвивається, якщо в організм потрапляє бактерія бартонела, яка мешкає в ротовій порожнині і на пазурах кішок.

При укусі чи подряпини збудник проникає у кров. На місці подряпини з’являється маленька цятка з червоним обідком. Згодом воно перетворюється на пляшечку, наповнену рідиною, а найближчий до ранки лімфовузол збільшується.

Найчастіше запалення проходить саме собою. Але іноді при ослабленій імунній системі можуть знадобитися антибіотики, які призначає лікар.

Кішку від фелінозу лікувати не треба. Бартонелла для тварин не є небезпечною.

Зайнялися лімфовузли: коли йти до лікаря

Якщо лімфовузли збільшені, перша реакція – зайти до Інтернету та начитатися страшилок на формах. Не поспішайте лякатися і ставити собі діагнози – найчастіше лімфовузли збільшуються, сигналізуючи про різні проблеми зі здоров’ям, з яких тільки невеликий відсоток – страшні хвороби.

Зазвичай лімфовузли запалюються та супроводжуються іншими симптомами інфекції, які ти точно відчуєш. Наприклад – біль у горлі плюс запалений лімфовузол, зубний біль плюс запалений лімфовузол.

Звернутися до лікаря бажано, якщо:

• відчуваєш загальну слабкість, нездужання;
• підвищена температура;
• болить голова, горло, вухо, зуби;
• з’явився нежить, заклало носа.

Також рекомендується занепокоєння, якщо лімфовузли запалилися без причини. Варто звернутися до лікаря та пройти обстеження щодо системного запалення. Без видимої причини лімфовузли запалюються при онкології, аутоімунних хворобах.

Терміново до лікаря: небезпечні симптоми запалення лімфовузлів

Якщо запалення лімфовузлів у купі з симптомами застуди – це справа звичайна і проходить тоді, коли проходить болячка, ці симптоми не можна ігнорувати.

Варто бігти до лікаря, якщо:

• шкіра над лімфовузлом червона, гаряча, усередині відчувається пульсація;
• запалення лімфовузлів не лише на шиї;
• лімфовузли не рухаються, якщо на них натиснути;
• до запалення лімфовузлів додається гарячка, пітливість, втрата ваги;
• запалення лімфовузлів заважає ковтати та дихати;
• лімфовузли збільшено понад два тижні.

Жінкам варто турбуватися, якщо лімфовузол сильно збільшений у пахві: це може вказувати на новоутворення у грудях.

Що робити, якщо збільшено лімфовузол

Багато хто намагається якось полегшити стан, якщо стан сильно докучає. Ось кілька швидких порад, які підкажуть, що робити, якщо збільшено лімфовузол:

• забезпеч собі спокій та відпочинок, не треба йти на роботу, робити прибирання та бігти до спортзалу, навіть якщо дуже хочеться;
• випий знеболювальне, але лише за рекомендацією лікаря;
• змочи ватний диск у теплій воді, відіжміть і поклади на шию (може нашкодити, якщо лімфовузол гноиться).

Але загалом збільшення лімфовузла сигналізує у тому, що у організмі щось негаразд. Лікуй хвороби, а не симптоми і будь здорова!

Що робити, якщо запалилися привушні лімфовузли: причини та діагностика

Запалення привушних лімфовузлів трапляється часто і викликано різними причинами. У нормі у дорослої людини дані залози мають розміри до 5 мм і збільшуються у відповідь на інфекції вух та шкіри голови.

Якщо запалився лімфовузол біля вуха, це свідчить про потраплянні в організм мікробів, з якими імунітет неспроможна впоратися. Після одужання стан утворень зазвичай нормалізується.

Причини привушного запалення вузлів

Якщо запалилися у людини лімфовузли біля вуха, потрібне обов’язкове лікування. Однак, перш ніж приступити до нього, потрібно з’ясувати причину відхилень від норми та отримати консультацію лікаря. Швидше за все, пацієнтові доведеться здати аналізи та пройти необхідні обстеження.

• бактеріальної інфекції, що протікає у гострій формі;
• проникнення в організм стафілококів та стрептококів;
• запалення слинних залоз;
• кон’юнктивіту;
• аденовірусної інфекції;
• псоріаза;
• дерматиту;
• тривалої алергії;
• ускладнень після інфекції;
• ГРВІ, ангіни;
• пики;
• хворобою котячої подряпини;
• грибкової інфекції;
• запального процесу у верхньому сегменті респіраторного тракту;
• ушкодження шкіри поблизу освіти;
• алкоголізму;
• аутоімунних патологій;
• туберкульозу, ВІЛ-інфекції;
• захворювань ротової порожнини та зубів (карієс, флюс);
• булімії;
• вушних запальних процесів (отиту, невриту слухового нерва, фурункула зовнішнього слухового проходу);
• токсоплазмозу;
• онкологічних патологій.

Часто запальний процес відбувається внаслідок ураження найближчої ділянки шкіри. У такому разі, патологія має первинний характер. При розростанні лімфоїдної тканини на тлі інфекційного процесу інших органів, йдеться про вторинне захворювання.

Несуттєве зміна привушного лімфовузла з одного боку, яке не супроводжується іншими симптомами, зазвичай вказує на його активну роботу і не є відхиленням від норми. У здорової людини розмір освіти завушної області не перевищує 5 мм. При цьому воно є безболісним та має еластичну консистенцію.

Пам’ятайте! Чому може запалитися привушний лімфовузол, яке потрібне лікування і як надалі запобігти патології розповість лише лікар. Самолікування суворо заборонено !

Симптоми захворювання

• підвищення густини утворень;
• виражене розростання лімфоїдної тканини;
• посилення болючості лімфовузла.

При розвитку гнійного процесу у привушних лімфовузлах приєднуються такі симптоми:

• пульсуюча болючість;
• підвищення місцевої та загальної температури;
• слабкість у всьому тілі;
• поява у лімфатичного вузла чітко виражених меж;
• дискомфорт під час руху щелепою чи головою;
• зміна кольору шкіри ураженої області;
• головні болі;
• хрумкання при натисканні на імунну ланку;
• зниження апетиту.

При нагноєнні освіти потрібна допомога хірурга, звернутися до якого потрібно за першої ж можливості, інакше виникає ризик розвитку ускладнень.

У разі хронічного запалення привушних лімфовузлів вони стають:

• малорухливими;
• відчутними при пальпації;
• щільними та еластичними;
• шкіра над ураженими утворами зберігає колишній колір, а температура тіла знаходиться в межах субфебрильних значень.

Варто пам’ятати, що візуальна зміна лімфатичних вузлів біля вуха у дітей віком до 5 років та осіб віком від 70 років не завжди вказує на відхилення від норми, оскільки імунна система перебуває на стадії вікових змін.

Діагностика патології

Якщо запалилися привушні лімфатичні вузли, то без консультації та огляду лікаря не обійтись. Фахівець проведе необхідні діагностичні заходи та детально розповість, що робити з цією проблемою.

• пальпація утворень;
• біохімічний аналіз крові;
• біопсія ураженої імунної ланки;
• КТ та МРТ;
• ОАК;
• серологічні випробування на інфекції;
• ультразвукове дослідження вузлів;
• рентгенографія легень та реакція Манту;
• аналіз крові на онкологічні маркери

Після встановлення діагнозу буде потрібна допомога вузького спеціаліста (онколога, ЛОР-лікаря, імунолога тощо).

Що робити, якщо запалилися привушні лімфатичні вузли

Виявивши патологію, необхідно проконсультуватися з терапевтом. При сильному запаленні та підвищенні температури тіла можна прийняти жарознижувальний препарат. Якщо пацієнт відчуває слабкість, біль голови та ін. неприємні симптоми, рекомендується викликати лікаря додому.

Нагноєння лімфовузла в більшості випадків лікується операцією, тому з цією проблемою найкраще відразу звернутися до хірурга. Не варто запускати патологічний процес, оскільки це загрожує розвитком ускладнень. Протипоказано гріти запалені утвори.

При правильному лікуванні стан хворого зазвичай покращується на 5-14 добу. Якщо після цього часу симптоми патології не йдуть на спад, то потрібно повідомити про це лікаря. Можливо, потрібно буде пройти додаткові обстеження, спрямовані на встановлення причин патології.

• прогрівати його, тому що це призведе до погіршення стану пацієнта та посилення больового синдрому;
• використовувати зігрівальні, горілчані компреси, а також ті, в основу яких входить меновазин;
• малювати на уражених областях сітку йодом.

Не варто займатися самолікуванням. Навіть якщо воно призведе до покращення загального стану, повністю впоратися із захворюванням без допомоги спеціаліста не вдасться.

Особливості лікування

Особливості терапії захворювання залежить від причини, що його спровокувала. Боротьба з проблемою має комплексний характер. Це означає, що застосовуються зовнішні засоби, а також різні препарати та фізіотерапевтичні методи.

Для лікування запалення лімфовузлів біля вуха призначаються:

• антибіотики із групи цефалоспоринів або сульфаніламідів, застосування яких спрямоване на усунення інфекційного вогнища, профілактику розвитку ускладнень та ліквідацію запального процесу в імунних ланках;
• протиалергічні медикаменти, що зменшують набряклість утворень;
• знеболювальні засоби (при вираженому дискомфорті у ураженій ділянці);
• стимулятори імунітету, у т. ч. рослинного походження;
• вітамінно-мінеральні комплекси, насамперед, аскорбінова кислота (з метою відновлення імунітету та прискорення процесу одужання).

Антибактеріальні засоби

Антибіотики при запаленні лімфовузлів вуха відіграють ключову роль лікуванні. Приймати препарати слід лише за тією схемою, яку призначив лікар. Вибір медикаменту здійснюється спеціалістом. Зазвичай застосовуються лікарські засоби широкого спектра дії. У складних випадках лікування пацієнта проводиться у стаціонарі з ін’єкційним запровадженням медикаментів.

При специфічному вигляді основного захворювання призначаються відповідні антибіотики, які комбінуються із зовнішніми засобами. Важливо провести повний курс лікарської терапії, оскільки може виникнути стабільність мікробів до препаратів.

Анальгетики

Знеболювальні засоби зазвичай застосовуються в гострій стадії запалення привушних вузлів і дозволяють впоратися з дискомфортом. Популярністю користуються препарати на основі ібупрофену та парацетамолу, використання яких особливо актуальне у разі високої температури тіла.

При слабкому больовому синдромі застосування аналгетиків не рекомендується. Занадто часто і необґрунтоване вживання препаратів цієї групи може завдати шкоди організму і змастити клінічну картину захворювання, що надалі утруднить правильний підбір терапії.

Антигістамінні засоби

Запалення лімфовузла біля вуха вимагає застосування протиалергічних засобів, якщо порушення виникло внаслідок сенсибілізації організму до зовнішніх подразників. Використання даних препаратів виправдане і за алергічної реакції на антибіотики. Зазвичай призначаються антигістамінні засоби нового покоління, що не мають снодійної дії.

Місцева терапія

Для усунення симптомів привушного запального процесу застосовуються місцеві препарати, наприклад, «Сіналар» або «Дімексид». Останній розводять із водою у пропорціях, вказаних лікарем. Використання засобів дозволяє зняти запалення та набряклість, а також сприяє відновленню пошкоджених тканин.

При гнійному процесі рекомендуються компреси на основі Іхтіолки або Мазі Вишневського, що сприяють виходу гнійного ексудату назовні. Такі медикаменти бажано застосовувати лише за запаленні великої площі шкірного покриву.

Фізіотерапевтичні процедури

Хірургічне втручання

Операція – крайня міра боротьби із запаленням вузлів біля вуха, яка використовується при неефективності інших способів терапії, онкологічній природі патології або розвитку гнійного процесу. У крайніх випадках застосовується резекція імунних ланок, проте може призвести до несприятливих наслідків.

Ускладнення запалення лімфовузлів привушної області

При несвоєчасній терапії можливе прогресування захворювання, яке загрожує його переходом у гнійну форму та поширенням інфекції по всьому організму.

У разі виникнення хронічної форми, можливий розвиток таких ускладнень:

• розростання сполучної тканини;
• порушення циркуляції лімфи;
• появи набряклості у сфері утворень;
• виникнення лімфостазу.

Комплексне лікування патології дозволяє впоратися з нею в найкоротший термін. При своєчасній та правильній терапії ризик розвитку ускладнень прагне нуля.

Навколовушні лімфовузли: причини запалення, що робити

• Ендокринолог вищої категорії Анна Валеріївна
• 46878
• Дата поновлення: Листопад 2019

Люди можуть викликати занепокоєння привушні лімфовузли. Так називаються невеликі утвори, які є частиною лімфатичної системи.

Вони не пов’язані з тканинами, які знаходяться поруч із ними. У здорової людини привушні вузли не промацуються і не викликають жодного дискомфорту. Їх збільшення вказує на перебіг патологічного процесу в організмі, який потребує негайної діагностики та лікування.

Особливості привушних лімфовузлів

Навколовушними лімфовузлами називаються ті, що знаходяться перед вухом, що йдуть уздовж козелка зверху вниз з боку щоки

Навушні лімфатичні вузли гостро реагують на присутність в організмі людини інфекційного патогену.

Не виключається, що хвороба, яка викликала запалення даних утворень, не становить серйозної загрози здоров’ю чи життю.

Але також збільшення лімфовузлів у цій частині тіла може статися через розвиток небезпечної патології, що у разі прогресування призводить до серйозних ускладнень.

Анатомія та фізіологія

Привушний лімфатичний вузол розташовується в області передньої частини вуха, в місці, яке наближено до вилиці та щоки. Другий вузол можна промацати ближче до мочки, за вушною раковиною.

Нормальні розміри

Запалення лімфовузлів, розташованих перед вухом та за ним, можна визначити за їх розміром. У здоровому стані вони набагато менші, ніж структури, які розташовуються в області шиї або пахвинній зоні.

У привушного лімфовузла, що розташовується з одного боку, розмір знаходиться в межах 3-5 мм. Це норма для чоловіків та жінок. Якщо лімфовузол зазнає запального процесу, то збільшується до 3 см і більше.

Привід для візиту до лікаря

Людині потрібна медична допомога, якщо в неї спостерігаються симптоми, що вказують на запалення та болючість привушних лімфовузлів.

Не рекомендується чекати, доки запалення пройде само собою. Якщо не придушити патологічний процес, то хвороба прогресуватиме. Внаслідок цього у хворого з’являться ускладнення, які значно погіршать його загальний стан здоров’я.

При підозрі запалення утворень лімфатичної системи потрібно звертатися у лікарню. З такими проблемами прийнято йти на прийом до терапевта чи інфекціоніста.

Збільшення лімфовузлів: причини

Головна причина для звернення до фахівця – збільшення привушного лімфатичного вузла. Сама по собі ця освіта не може стати більшою. Перед тим, як приступити до терапії, потрібно з’ясувати причини, які могли призвести до запалення. Впоратися з цим завданням допоможе грамотний спеціаліст.

Привушний лімфовузол запалюється через вплив на організм людини наступних несприятливих факторів:

• Запальний процес у тканинах слинних залоз.
• Бактеріальна інфекція гострого типу.
• Стафілококова або стрептококова інфекція.
• Тривалий перебіг алергії.
• Кон’юнктивіт.
• Псоріаз.
• Дерматит.
• Грибкова поразка.
• Запальні процеси у верхній частині респіраторного тракту.
• Віч інфекція.
• Хвороби ротової порожнини.
• Туберкульоз.
• Онкологічні ураження.
• Вушні запалення.

Якщо запалився лімфовузол, що знаходиться перед вухом, то людина хвора. До такого захворювання може призвести навіть поразка шкірного покриву, що у максимальної наближеності до утворень лімфатичної системи.

Незначна зміна лімфатичного вузла в привушній зоні з одного боку може говорити про його активну роботу. Це стосується випадків, коли інших симптомів ураження немає.

Збільшення вузла вказує на привушний лімфаденіт. Захворювання потребує адекватного лікування під контролем кваліфікованого лікаря.

Біль

Сильний біль привушних лімфовузлів – головний сигнал, що свідчить про запальний процес в організмі

Запальні процеси, що впливають на лімфатичний вузол у привушній зоні, зазвичай супроводжується больовим синдромом. Саме цей симптом проявляється одним із перших. Біль не дозволяє людині ігнорувати нездужання, тому він змушений звернутися до лікаря.

Больовий синдром викликають ті ж фактори, що призводять до збільшення лімфатичних вузлів.

Супутні симптоми

Якщо запалилися привушні утворення лімфатичної системи, то тільки збільшенням і хворобливістю не обійдеться.

На початку розвитку лімфаденіту у хворого не виявляються яскраво виражені симптоми захворювання. Людина може відчувати лише незначну болючість у місці поразки. Найчастіше вона виявляється за вушними зонами в момент їхнього промацування.

Якщо хвороба має негнійний характер, то її симптоматика буде обмежена невеликою хворобливістю, збільшенням вузлів та їх рухливістю при натисканні.

Патологія, що характеризується гнійною течією, супроводжується загостреними ознаками. Її вдається розпізнати за такими симптомами:

1. Болі пульсуючого характеру.
2. Слабкість.
3. Підвищення температури тіла місцевої та загальної.
4. Збільшення розміру лімфатичного вузла.
5. Біль у момент руху щелепою.
6. Обмеженість запаленої освіти.
7. Головний біль.

Виявивши у себе симптоми нездужання, які характеризують лімфаденіт привушної області, потрібно негайно звертатися за медичною допомогою. Пацієнту повинен бути рекомендований курс терапії, який позбавить його болю та інших проявів патологічного процесу.

Діагностика

Лабораторні аналізи допоможуть з’ясувати рівень лейкоцитів у крові

Лімфовузли в привушній зоні та на обличчі запалюються з різних причин. Тому насамперед потрібно з’ясувати справжній фактор, який спровокував збільшення освіти, що знаходиться поряд із вушною областю. Оглядом запаленого лімфовузла може займатись терапевт або лікар-інфекціоніст.

Зі скаргами на біль і збільшення привушного лімфовузла слід насамперед звертатися до терапевта. Він має провести опитування пацієнта та огляд ураженого місця. Після необхідності терапевт направляє людину до вузькопрофільного фахівця.

Зрозуміти, чому біля вух або близько одного вуха збільшено лімфовузли, допомагають результати наступних діагностичних заходів:

• Збір анамнезу. Лікарю слід детально вивчити симптоматику хвороби. Завдяки цьому він зможе поставити діагноз та виключити схожі патології.
• Зовнішній огляд запаленого лімфовузла. Здійснюється пальпація, яка дозволяє визначити ступінь запалення та наявність нагноєнь.
• лабораторні аналізи. Потрібна здача зразків крові та сечі. Ці аналізи допомагають з’ясувати рівень вмісту в організмі лейкоцитів та інші важливі показники.
• Інструментальна діагностика. Пацієнту виписується направлення на тонкоголкову біопсію та ультразвукове дослідження (УЗД).

Після того, як лікар отримає результати аналізів, він зможе поставити хворому діагноз. На його основі підбирається відповідне лікування людині із запаленим привушним лімфовузлом.

Що робити, якщо запалився лімфовузол біля вуха?

Не всі знають, що робити, якщо несподівано запалився лімфовузол біля вуха.

При лімфаденіті та інших захворюваннях, що призводять до збільшення утворення лімфатичної системи, рекомендується відмовлятися від самолікування.

Щоб усунути хворобливу симптоматику і зменшити розмір привушного лімфовузла до нормального стану, потрібно провести повноцінне лікування. Воно має бути розписане лікарем.

Медикаментозна терапія

Терапія, призначена для того, щоб лікувати запалення лімфатичних вузлів у вухах (в області органів слуху), включає застосування лікарських препаратів. Лікування ґрунтується на наступних медикаментах:

1. Антибіотики (Азитроміцин, Амоксицилін, Бісептол). Лімфовузли в привушній зоні починають хворіти, коли організм схильний до інфекційного захворювання. Залежно від причин розвитку патологічного процесу, пацієнту призначаються засоби з протибактеріальною дією;
2. Знеболювальні засоби (Ібупрофен, Парацетамол). Вони допомагають впоратися з больовим синдромом та іншими ознаками нездужання, що виникають при запаленні лімфатичних вузлів.
3. Антигістамінні препарати (Зіртек, Телфаст). Їх призначають пацієнтам із запаленими лімфовузлами. Зазначені препарати не викликають сонливості та інших неприємних побічних ефектів.

При запалених привушних лімфатичних вузлах призначається як системне, а й місцеве лікування. На уражені місця рекомендується прикладати пов’язки зі складами, які допомагають упоратися з бактеріальними патогенами.

Для таких цілей підходить стрептоцидова або іхтіолова мазь. Їх використання є доцільним за наявності ознак великої поразки.

Лікарські засоби місцевої дії допоможуть впоратися із нагноєннями, які посилюють симптоматику патології.

При збільшених та запалених привушних лімфовузлах також призначається дімексид. Цей засіб відрізняється вираженою знеболювальною дією. Воно сприятливо впливає на обмінні процеси, які протікають у ураженому місці. Дімексид допустимо застосовувати в лікувальних цілях тільки за призначенням лікаря.

Категорично забороняється намагатися прогрівати лімфовузли. Ці дії здатні призвести до нагноєння.

Щоб зрозуміти, чи ефективна призначена лікарем терапія чи ні, достатньо простежити за поточним станом пацієнта.

На позитивний результат вказує зниження температури тіла, зменшення больового синдрому та розміру лімфатичного вузла у привушній ділянці.

Якщо ж через 3 доби стан людини не змінюється, то фахівець повинен переглянути курс лікування і підібрати ефективніші засоби.

Хірургічне лікування

Гнійне запалення лімфатичних вузлів усувають за допомогою хірургії

Хірургічне втручання проводять лише при ускладненому перебігу запального процесу у лімфатичному вузлі. Без операції складно обійтися, якщо захворювання діагностовано у пацієнта з онкологією або за його гнійної форми. Додатково хворому призначається лікарський препарат, який дає змогу закріпити дію радикальної терапії.

Якщо людина уважно ставиться до власного організму і при найменших ознаках нездужання звертається за медичною допомогою, то йому вдається впоратися із захворюванням до того моменту, коли воно набуває запущеної форми і викликає ускладнення. Своєчасна терапія дає можливість успішно вилікувати лімфаденіт за короткий термін.

Самолікування привушних лімфовузлів є категорично забороненим. Багато пацієнтів помилково починають прогрівати запалені місця горілчаними або водяними компресами. Але вони лише погіршують їхній стан.

Навіть якщо самостійні дії, спрямовані на усунення симптоматики запаленого лімфовузла, дають позитивний результат, пацієнту все одно варто здатися фахівцеві. Немає жодної гарантії, що йому вдалося повністю впоратися із патологією, а не частково зняти її симптоматику домашніми методами.

Чи запалився лімфовузол? Причини, симптоми, діагностика, лікувальні заходи, методи корекції

Запальний процес у сфері лімфовузлів – лімфаденіт. Для даного захворювання характерне проникнення інфекції в організм, а саме в область лімфатичної системи.

Лімфовузли власними силами різні за розмірами, формі та області локалізації. Через них проходить лімфа, очищаючись від патогенних мікроорганізмів та видозмінених клітин.

Що робити, якщо запалився лімфовузол? Про що говорять такі зміни в організмі?

Особливості будови та основні функції

Лімфатичні вузли є бар’єром на шляху хвороботворних організмів та патологічно змінених клітин, які можуть стати причиною злоякісних утворень. У складі лімфовузлів міститься велика кількість лімфоцитів, відповідальних за знищення вірусів. Тільки після повної фільтрації лімфа надходить у кровоносну систему.

При серйозних інфекційних процесах організмі відбувається скупчення великої кількості патогенних мікроорганізмів. Це вимагає від лімфатичної системи активнішого функціонування.

У цьому вироблення лімфоцитів відбувається у більш активному режимі. Лімфовузли у відповідь на ці зміни збільшуються в розмірах і стають болючими. Самолікування у разі неприпустимо.

Тільки лікар може визначити справжню причину захворювання та призначити терапію для її усунення.

Причини запального процесу

Запалення лімфатичних структур відбувається при проникненні інфекції чи інших патологічних порушень:

• Інфекційні захворювання ротової порожнини.
• Хвороби верхніх дихальних шляхів.
• Розвиток злоякісних утворень.

Лімфаденіт буває специфічний та неспецифічний. У першому випадку причини розвитку пов’язані з такими захворюваннями, як сифіліс, туберкульоз, СНІД, лейкемія, кір, ревматоїдний артрит та мононуклеоз.

Неспецифічна форма захворювання й у гострих патологічних порушень у організмі. Вони розвиваються і натомість проникнення в організм хвороботворних мікробів. Найчастіше це відбувається при занедбаній формі карієсу, абсцесах, пародонтиті, а також при застудних захворюваннях та алергічних процесах в організмі. Будь-який осередок гниття викликає запалення лімфатичних вузлів.

Про що свідчить область локалізації?

Причини запалення лімфовузлів можна визначити за таким параметром, як місце знаходження патологічного процесу:

• Під щелепою (м’який, рухливий та болючий) – абсцес паратонзилярного типу, пародонтит, карієс, ангіна, кір або ГРВІ.
• Під щелепою (спаяний зі шкірним покривом, горбистий і безболісний) – онкологія слинних залоз та ротової порожнини.
• Біля вушної раковини (відокремлений від сусідніх тканин, еластичний та болючий) – карбункул, фурункул, отит, запалення мочки вуха.
• Біля вушної раковини (спаяний та безболісний) – онкологічний процес в області шкірного покриву або привушної області.
• Позаду вушної раковини (болісний та вільний) – мастоїдит, отит, нагноєння.
• Позаду вушної раковини (нерухомий та безболісний) – метастази або рак шкірного покриву.
• На шиї ззаду (болісний та рухливий) – грибкові захворювання, лишай, флегмона або фурункул.
• На шиї ззаду (горбисті та безболісні, зрощені з тканинами) – розвиток неопластичного процесу в області потилиці.
• На шиї спереду (болючий та м’якоеластичний) – стоматит, герпес, запалення ясен, пульпіт, остеомієліт, туберкульоз та дисфункції щитовидки.
• На шиї спереду (безболісний, спаяний та горбистий) – розвиток пухлин у ділянці ротової порожнини, губ та щитовидної залози.

При запаленні лімфовузлів тільки на шиї йдеться про наявність запального процесів області шиї, голови, вух, кісток черепа та слинних залоз. Подібні зміни в організмі характерні для ангіни, дисфункції щитовидної залози та токсоплазмозу.

Якщо йдеться про поразку лімфатичних вузлів в інших частинах тіла, то це може вказувати на прогресування таких захворювань, як бруцельоз, червоний вовчак, мононуклеоз інфекційного типу, субсепсис та ВІЛ. При запаленні лімфатичних вузлових структур у галузі паху можна говорити про розвиток гінекологічних захворювань.

Симптоматика

Чим раніше буде визначено лімфаденіт, тим більше шансів на якнайшвидше одужання. При неспецифічній формі запального процесу відбувається не тільки збільшення лімфатичних вузлів, але також спостерігається і болючість. Дискомфорт та біль прогресують при натисканні на запалені ділянки.

При нагноєнні відбувається розвиток наступних симптомів:

• Головний біль та лихоманка.
• Слабкість та втрата апетиту.
• Підвищення температури тіла.

При прогресуванні запального процесу спостерігається збільшення болючого синдрому. Запалені структури стають більш щільними та їх контури розмиваються. Може з’явитися набряклість у сфері локалізації ураженого лімфатичного вузла. Серед найбільш характерних ознак можна назвати почервоніння шкірного покриву.

За відсутності лікування через деякий час відбувається розвиток абсцесу та процесу флюктуації, що характеризується появою пульсуючого болю. Далі спостерігається розростання гнійника та відбувається його розтин.

Гній, як правило, витікає всередину, що спричиняє поразку прилеглих до нього тканин. Даний процес є небезпечним, так як загрожує утворенням аденофлегмони, для якої характерне розм’якшення ділянок та поява щільного інфільтрату.

При натисканні на уражений вузол відзначається неяскраво виражене похрустування.

Якщо при появі описаної вище симптоматики не вжито жодних заходів, то відбувається розвиток ускладнень, що супроводжуються тахікардією та лихоманкою, а також ознаками тяжкої форми інтоксикації. У хворого повністю потрапляє апетит та підвищується температура тіла до критичних показників.

Запальний процес в області лімфовузлів починається з появи болю та збільшення. Інтенсивність симптоматики залежить насамперед від форми захворювання. При гострій формі лімфаденіту виникають різкі болі в області ураження. У пацієнта відзначається загальне нездужання, слабкість та головний біль.

Як правило, відбувається підвищення температури тіла. При негнійних запальних процесах у хворого зберігається порівняно непогане самопочуття. Збільшені лімфатичні структури ущільнюються та стають рухливими. Стан шкірного покриву у своїй не порушується, т. е. гіперемія відсутня.

Хронічне запалення лімфовузлів розвивається за тривалої відсутності медикаментозної чи хірургічної корекції. Найчастіше у своїй симптоматика виражена неяскраво. Періодично відбувається розвиток загострення.

Можливі ускладнення

Запалення лімфовузла, незалежно від його локалізації – це захворювання, а наслідок інфекційного процесу.

За відсутності кваліфікованої медикаментозної терапії існує велика ймовірність розвитку абсцесу чи сепсису (зараження крові). У першому випадку йдеться про накопичення гною в ділянці лімфатичного вузла.

У другому випадку – поширення інфекції організмом через кровоносні судини.

Що слід зробити

З появою запалених капсул обов’язково потрібно з’ясувати, чому запалюються лімфовузли. Самостійно поставити діагноз неможливо. Для цього потрібно звернутися до досвідченого лікаря, який призначить низку інструментальних та лабораторних досліджень. За наявності високої температури лікаря, що лікує, можна викликати додому.

Зверніть увагу, що вживати будь-яких заходів для лікування неприпустимо. Це може спричинити серйозні ускладнення. Прогрівання можуть спричинити розрив капсули. Фахівці рекомендують для зменшення болючих відчуттів прикладати до ураженої ділянки прохолодний компрес.

Постановка діагнозу

Запалення лімфатичних вузлів має кілька форм. Для того, щоб призначити ефективне лікування, потрібно спочатку визначити тип патологічних порушень і з’ясувати причину їх розвитку. Для цього проводяться такі дослідницькі заходи:

• ОАК та ОАМ – визначення ступеня запального процесу та типу інфекції, яка є провокатором патологічних порушень.
• Рентген та КТ – виявлення злоякісних перероджень в організмі, а також визначення галузі локалізації інфекції.
• Біопсія – передбачає забір невеликої ділянки вмісту капсули. Цей метод діагностика є максимально інформативним.

Як визначити запалення лімфовузлів самостійно? Для цього досить обережно промацати область ущільнення. У нормі капсули, що фільтрують, у розмірі не перевищують 0,5-1,0 см.

вони повинні бути непомітними візуально і практично не промацуватися. Болючість та дискомфорт під час пальпації також повинні бути відсутніми.

В іншому випадку йдеться про розвиток запального процесу в організмі.

Лікувальні заходи

Для того, щоб вилікувати запалення лімфовузлів, потрібно спочатку усунути причину розвитку патологічних порушень в організмі та вжити заходів для її корекції:

• Грибкова поразка. Призначаються місцеві антимікотичні засоби або системні протигрибкові препарати Клотримазол або Кетоконазол. Протигрибкові антибактеріальні ліки широко використовуються для лікування кандидозу, на тлі якого відбувається збільшення лімфовузлів.
• Зубні патології. Вимагають проведення санації ротової порожнини та усунення патологічних вогнищ. Для підвищення ефективності проведеного лікування та усунення наслідків захворювань призначається фізіолікування у вигляді лазеротерапії, гальванізації та УЗД.
• Бактеріальна флора. Призначається антибактеріальна терапія. Препарат підбирається індивідуально залежно від результатів проведених аналізів.
• Інфекційні захворювання. Корекція здійснюється за допомогою специфічних імуноглобулінів. Серед найбільш ефективних слід виділити «Циклоферон» та «Віферон». При вірусної природі поразки у проведенні специфічної терапії не потрібно.
• Герпетична інфекція. Лікується за допомогою таблетованої форми «Ацикловіру».
• Онкологічне захворювання. Вимагає видалення злоякісної освіти, проведення променевої чи хіміотерапії.

Усунення причини запалення лімфатичних структур має бути супроводжено вживанням заходів для полегшення загального стану хворого та запобігання розвитку різноманітних ускладнень.

Медикаментозна корекція

Для усунення запального процесу призначаються лікарські препарати наступного типу:

• НПЗЗ. Зменшують кількість утворення простагландидів в організмі, що є провокаторами запального процесу. За допомогою нестероїдних протизапальних препаратів усувається біль і знижується температура. Серед найбільш ефективних препаратів слід виділити “Найз”, “Діклофенак”, “Ібупрофен” та “Німесулід”.
• Аналгетики. Альтернатива НВПЗ. Призначаються за наявності індивідуальної непереносимості нестероїдних протизапальних препаратів. Основні анальгетики: «Панадол», «Анальгін» та «Еффералган».
• Глюкокортикостероїди. Призначені для місцевого нанесення на пошкоджений вузол лімфатичний. Прописуються при гострому перебігу запального процесу за наявності гіперемії та набряків. Препарати “Дексаметазон” та “Преднізолон” вводяться під шкіру у вигляді ін’єкцій, а “Гідрокортизон” наноситься на шкірний покрив у формі мазі.
• Противірусні засоби. Призначені для підвищення захисних функцій організму та придушення активності патогенних бактерій усередині організму. Найбільш дієві препарати – “Кагоцел”, “Аміксин”, “Циклоферон”.
• Антибактеріальні препарати. Призначаються боротьби з інфекційними процесами в організмі. При лімфаденіті найчастіше призначаються препарати, що мають широкий спектр дії: «Фортаз», «Цефіксім», «Цедекс», «Азитроміцин».
• Препарати для місцевої дії. Накладаються як компресів на запалені ділянки лімфатичної системи. Серед найбільш ефективних слід виділити «Іхтіолову» та «Гепаринову». Вони усувають застійні процеси та прискорюють перебіг лімфи у кровоносній системі.

Хірургічна корекція

За відсутності ефективності медикаментозної терапії чи тому випадку, як у організмі є серйозні гнійні процеси, виникає у проведенні операції. Для цього вводиться місцева або загальна анестезія залежно від складності хірургічної корекції.

Процедура виконується так:

• Розкриваються уражені лімфатичні структури. Розрізи виробляються на місці розташування інфільтрату, і здійснюється дренування.
• Видаляється гнійний ексудат і м’які тканини, що піддаються некрозу.
• Встановлюється дренаж для відтоку гною і вводиться тампон, просочений антимікробним або антисептичним препаратом.
• Перев’язки здійснюються протягом 7-10 діб, допоки рана не починає гоїтися.

Після хірургічної операції обов’язково призначається курс антибіотиків, що виключає ймовірність розвитку вторинної інфекції. Отриманий під час операції біологічний матеріал обов’язково прямує на гістологію. Це необхідно визначення злоякісного процесу в організмі.

Якщо за наявності запального процесу відбувається зневага терапевтичними заходами, відбувається порушення лімфовідтоку.

Це може призвести до розвитку лімфостазу, що може стати причиною виникнення такого захворювання, як слоновість, а також спровокувати зменшення амплітуди руху кінцівок.

За своєчасного початку медикаментозної терапії прогноз захворювання сприятливий.

Запалення привушного лімфовузла у дитини Лікуємо самі

При застудних захворюваннях або при переохолодження ми стикаємося зі збільшенням лімфатичних вузлів. Це веде не тільки до хворобливих та неприємних відчуттів, але й значно ускладнює процес одужання під час лікування певного захворювання.

Запалення лімфовузлів здебільшого не сприймається серйозно, оскільки досить часто їх розмір повертається до колишніх норм самостійно. Але трапляються й випадки, коли запальний процес затягується, що веде до загального погіршення стану людини.

Одним із найбільш небезпечних запалень вважається запальний процес, що відбувається в області голови та щелепи. Так, привушні та навколощелепні лімфовузли мають властивість збільшуватися протягом короткого проміжку часу, призводячи до серйозних наслідків, що потребують суто оперативного лікування.

Зайнялися привушні лімфовузли

Лімфатичні вузли є своєрідним захисним бар’єром, який не дозволяє поширюватися шкідливим мікроорганізмам та інфекціям, що потрапляють до організму людини. Так, за наявності серйозного вірусу, з яким імунна система неспроможна боротися самостійно, підключаються лімфатичні вузли.

При значному запаленні відтік лімфи порушується, що призводить до збільшення лімфатичного вузла у розмірах. Так, привушні лімфовузли, доведені до болючого стану, значно впливають на самопочуття, провокуючи розвиток гнійного процесу.

Де розташовані привушні лімфовузли

Причини

Викликати запалення привушних лімфовузлів може банальне переохолодження. Неправильно підібраний одяг, ігнорування головних уборів за холодної погоди, може легко спровокувати застуду, а потім і привушний лімфаденіт.

Негативна реакція, на жаль, буває викликана не лише холодною погодою та слабким імунітетом. Спровокувати розвиток такої неприємної проблеми можуть і такі причини:

Лімфовузли абсолютно завжди реагують на різні зміни в організмі, які можуть так чи інакше вплинути на нормальну роботу його функцій. Не варто особливо піддаватися паніці, якщо незначне збільшення одного лімфатичного вузла.

У нормі розмір вузла не повинен перевищувати 5 мм. Також він повинен вільно промацуватись і не бути болючим.

На скільки збільшується лімфовузол

Супутні симптоми

На самому початку запалення привушний лімфаденіт не виявляє себе агресивним способом. Людину може турбувати незначна болючість, яка виявляється при її обмацуванні. Додатково при негнійній формі недуги присутні такі симптоми:

• збільшення розмірів та щільності вузлів;
• рухливість вузла при натисканні;
• болючість.

Якщо проблема перетікає у гнійну форму, то ознаки загострюються, що вказує на необхідність звернення до кваліфікованої допомоги. Симптоми виглядають таким чином:

За наявності симптомів гнійного привушного лімфаденіту слід негайно вживати заходів щодо усунення болю та зменшення розмірів лімфатичного пішла. Тож якщо розмір вузла не зменшується, слід найближчим часом відвідати хірурга.

Він визначить стан проблеми та провівши всі необхідні дослідження, призначить найбільш доречне лікування.

Діагностика

Діагностування проводить хірург. Він тільки проводить збір анамнезу та здійснює візуальний огляд, а й призначає ряд аналізів:

• біохімічний аналіз крові;
• клінічний аналіз крові;
• серологічний аналіз крові;
• ультразвукова діагностика;
• рентген лімфовузлів.

мета діагностичних заходів – виключення онкологічних новоутворень. Так, основна увага зосереджується на аналізі крові та отриманих результатів УЗД. На основі одержаних результатів призначається необхідне лікування.

• При додаткових питаннях може знадобитися допомога терапевта, гематолога, онкогематолога.
• Як виглядає запалений привушний лімфовузол

Що можна, а що не можна робити

Насамперед при виявленні запаленого лімфовузла варто негайно звернутися до компетентного лікаря. Якщо запалення значно і супроводжується підвищенням температури, лікарі рекомендують випити жарознижувальне. У випадку, коли пацієнт додатково страждає від головного болю, запаморочення та занепаду сил, необхідно викликати лікаря додому.

Коли пацієнт помічає почервоніння запаленої області, варто негайно викликати швидку допомогу. Такий симптом говорить про нагноєння лімфовузла. Ця проблема у 50% випадків вирішується лише хірургічним шляхом.

Лікар обов’язково призначає комплексне лікування. Полегшення симптомів настає протягом 5-14 днів з початку лікування. Однак, якщо терапія призначена лікарем не дала результатів, фахівець може відправити хворого до інших лікарів для продовження обстеження.

При запаленні лімфатичних вузлів є кілька процедур, які не можна застосовувати в жодному разі:

1. Не можна гріти лімфовузли. Знати це правило потрібно на зубок, адже наші мами та бабусі нерідко можуть порадити цей відомий радянський метод боротьби із запальним процесом. Прогрівання викликають погіршення загального стану пацієнта та викликають посилення больового синдрому.
2. Компреси хороші для лімфовузлів не завжди. Наприклад, спеціальні, приписані лікарем препарати для компресів, зможуть зняти біль і зменшити розмір лімфатичних вузлів. А ось компреси з горілки, меновазину та зігрівальних мазей – небезпечні для здоров’я. Їх застосовувати в жодному разі не можна.
3. Як показує практика, ще один «дідівський спосіб», а саме йодна сітка, допомагає не завжди. Наносити йодну сітку на лімфовузол не варто.

І, звичайно, варто пам’ятати, що самолікування в кращому разі лише злегка зніме симптоми хвороби, у гіршому значно погіршить стан хворого.

Діагностика лімфатичних вузлів у нашому відео:

Ускладнення та наслідки

Лімфаденіт може призвести до дуже серйозних наслідків хворого. Так, прогресування гнійних процесів може призвести до зараження крові, руйнування лімфовузлів, а також некрозу тканин.

При переростанні лімфаденіту в хронічну форму хвороба може призвести до таких наслідків, як:

• слоновість або масивне розростання сполучних тканин;
• дисфункція лімфообігу;
• набряклість;
• лімфостаз.

Найнебезпечнішими наслідками при запаленні лімфовузлів є можливість появи та поширення організму ракових клітин та інфекцій. Якщо лікування не проводилося своєчасно і хворий не користувався правильною, призначеною лікарем схемою терапії, запалення може розвинутися і призвести до незворотних наслідків.

Народні методи

Лікування привушних лімфовузлів народними засобами не зовсім компетентне. Вони не в змозі зняти запалення зсередини та нормалізувати відтік лімфи. Їх використання іноді доречне як додатковий засіб лікування, але ніяк не як основний.

Народні засоби може порадити лікар. Це можуть бути деякі компреси, зроблені на основі м’яти, соку кульбаби, пустиря. Але без застосування спеціальної антибактеріальної терапії хвороба не відступить.

Застосування виключно народних засобів для усунення запалення лімфатичних вузлів є доречним, якщо воно не перейшло в гостру стадію. Збільшені вузли проходять протягом коротких термінів, якщо використовувати:

• компрес із цикорію;
• настій із материнки;
• настій із звіробою;
• липовий чай;
• листя волоського горіха;
• часник;
• цибуля;
• буряк сік.

Слід бути розбірливим та вкрай обережним у підборі засобу лікування. Воно має бути максимально безпечним, не викликати дискомфортних відчуттів та побічних ефектів. Слід враховувати також індивідуальну непереносимість окремих речовин, про яку потрібно свідомо подбати.

Що робити, якщо запалилися лімфовузли у дитини, дивіться у нашому відео:

Профілактичні заходи

Профілактичні методи, які здатні убезпечити людину від запалення привушного лімфовузла досить прості. Дотримуватися варто лише кілька простих рекомендацій:

1. Міцний імунітет-ось найважливіший аспект доброго самопочуття. Зміцнювати імунну систему потрібно цілий рік. Для цього потрібно звернути увагу на якість свого харчування, раціон та режим дня.
2. Також, незалежно від віку, лікарі радять фізичні навантаження – біг підтюпцем, спортивна ходьба або просто піші прогулянки.
3. Голову необхідно тримати у теплі. Протяги та холодний вітер, а також невеликий мороз – все це може призвести до запалення привушного лімфовузла. При виході на вулицю в холодну пору року, варто подбати про шапку і теплий шарф.
4. Лікування вірусних та інфекційних захворювань має бути своєчасним. У такому разі, хвороба просто не встигне поширитися на лімфовузол.

Дотримуючись цих правил, людина позбавляє себе як від запального процесу, а й інших, неприємних симптомів, які його.

Запалення лімфовузлів у дитини: причини, симптоми, лікування

Кожна мати повинна розуміти, що запалені лімфатичні вузли у дитини – це не окреме захворювання, а лише симптом. Для запобігання тяжким наслідкам необхідно додатково обстежитись та з’ясувати причину запального процесу.

Лімфовузли у дитини – норма

У нормі у дитини не повинні бути збільшені надключичні, підборіддя, ліктьові, підколінні лімфовузли. Розмір лімфатичного вузла може бути трохи більше горошини.

У нормі, коли освіта є поодиноким, має м’яку еластичну консистенцію та безболісне.

Коли у дитини лімфатичний вузол значно збільшується, змінюється його консистенція, діагностують лімфаденопатію.

Чому збільшуються лімфовузли у дітей?

Найчастіше проблеми з лімфатичними вузлами виникають при інфекційному та пухлинному процесі, серйозних збоях в обміні речовин. Важливо стежити, наскільки поширений процес, чи він не вражає сусідні тканини. Обов’язково звертайте увагу на супутню симптоматику.

Діагностика ізольованих лімфатичних вузлів у дітей

• Клінічні методи діагностики ґрунтуються на дослідженні сечі, крові.
• Туберкулінодіагностика. Обов’язково додатково перевіряється, чи немає у дитини туберкульозу.
• Різні аналізи крові при підозрі на інфекційне захворювання.
• Діагностика на основі спостережень, наскільки ефективним є лікування.
  Наприклад, лікар, що лікує, призначає прийом антибіотиків. Якщо вони допомагають, швидше за все, у дитини запалення лімфатичних вузлів спровоковане бактеріями.
• Біопсія лімфовузла, пункція, дослідження тканин лімфатичних вузлів – методи діагностики застосовуються, якщо у дитини підозрюється злоякісна пухлина.

Збільшені лімфовузли у різних ділянках тіла у дитини

• Запалення лімфовузлів в області потилиці виникає, якщо уражена волосяна зона голови. В даному випадку з’являється гнійний висип, велика кількість фурункул, спостерігається остеомієліт черепа, грибок. Часто потиличні та інші лімфатичні вузли запалюються при краснусі.
• Привушні лімфовузли запалюються при запальному процесі у зовнішньому та середньому вусі, а також при вошивості, піодермії, фурункульозі. Також часто лімфовузли біля вух супроводжуються атопічним дерматитом, екземою, алергічним висипом.
• Лімфатичні вузли задніх шийних м’язів або нижньої щелепи збільшуються при ангіні, інфекційному мононуклеозі, а також при хронічному тонзиліті, туберкульозі.
• Лімфовузли в середині шиї можуть запалюватися при скарлатині, ангіні. Якщо у дитини дифтерія мигдаликів, лімфовузли збільшуються до великих розмірів.
  Вони починають хворіти, стають еластичними, можуть сильно набрякати оточуючі тканини, потім збільшується у розмірах шия. Якщо ангіна протікає тяжко, починає розвиватися лімфаденіт. Запалюватися ця група лімфовузлів може при синдромі Кавасакі, токсоплазмозі, рак крові, а також при ураженні лімфатичної системи.
• Запалюються лімфатичні вузли у бічній частині шиї через інфекційне захворювання носоглотки.
• Збільшуватись лімфовузли в області підборіддя можуть при стоматиті, карієсі.
• Пахвові лімфовузли у дитини запалюються при інфекційних захворюваннях рук, плечових суглобах – при вітряній віспі, гнійному ураженні шкіри.
  Лімфатичні вузли можуть запалитися після щеплення, а також, якщо подряпав кіт.
• Запалені лімфатичні ліктьові вузли притаманні інфікування кисті, передпліччя.

Небезпека запалення пахових лімфовузлів у дитини

Увага! Пахові лімфатичні вузли збільшуються при інфекції нижніх кінцівок. Симптоматика загострюється, якщо у дитини запалився суглоб, важко протікає пелюшковий дерматит.

Також паховий лімфаденіт часто є наслідком фурункульозу на сідницях, запального процесу у статевих органах. Іноді лімфовузол може запалюватися після невдалої вакцини БЦЖ у стегно.

Якщо симптоматика триває більше трьох місяців, при цьому знижується активність імунітету, необхідно терміново проконсультуватися з лікарем. У разі аналіз крові показує підвищений рівень лейкоцитів.

Потрібно враховувати, що часто у маленьких діток запальний процес в області паху відбувається після того, як було поранено стопу, ногу. Під час діагностики важливо повністю оглядати нижні кінцівки дитини.

Загострення запалення лімфовузлів у дітей

Спочатку може запалюватися лімфатичний вузол в одній зоні, якщо вчасно не вжити заходів, можуть бути уражені різні групи лімфовузлів. Найчастіше така ситуація характерна для краснухи, грипу, інфекційного мононуклеозу, вірусного гепатиту, вірусної пневмонії, токсоплазмозу, уродженого сифілісу.

Небезпечно, коли під шкірою промацуються новоутворення. У деяких дітей спостерігається лімфангіома (судинна підшкірна освіта). Найчастіше лімфангіома вражає область шиї і є вродженою, її позбавляються тільки за допомогою операції.

Іноді у дитини лімфатичні вузли можуть збільшитись у грудній клітці, в даному випадку спостерігається така симптоматика:

• Порушується подих.
• Важко ковтати.
• Тривалий час непокоїть гикавка.

У деяких ситуаціях запальний процес у лімфатичних вузлах є реакцією на вірус, бактерії.

На замітку батькам! У жодному разі не займайтеся самолікуванням дитини. Відразу ж ведіть дитину до терапевта. Заборонено гріти запалені лімфатичні вузли, інакше можуть бути тяжкі наслідки.

Отже, запалюватися лімфатичні вузли у дитини можуть у різних зонах. Важливо вчасно з’ясувати причину захворювання, що призвело до серйозного запального процесу.

Для цього дитина повинна здати всі необхідні аналізи, пройти УЗД селезінки, печінки, щитовидної залози.

У профілактичних цілях необхідно постійно зміцнювати імунну систему дитини, одягати її за погодою, уникати переохолодження.

Запалення привушних лімфовузлів: причини та симптоматика | Лікування лімфаденіту привушних лімфовузлів

Лімфовузли є своєрідними сторожовими пунктами лімфатичної системи. Лімфа, що проходить через них, очищається від інфекційних агентів, запобігаючи їх подальшому поширенню зі струмом крові.

При захворюванні захисна функція активізується, навантаження на лімфовузли зростає, збільшуються у розмірах. Залежно від причинної інфекції розрізняють неспецифічний чи специфічний лімфаденіт.

Специфічне запалення лімфовузлів за вухом провокується:

• туберкульозом;
• мононуклеоз;
• сифілісом;
• лейкемією;
• ВІЛ-інфекцією;
• кіром або краснухою (при останній одночасно збільшуються лімфовузли на задній поверхні шиї);
• ревматоїдний артрит.

Причини неспецифічного лімфаденіту за вухами (захворювання, що провокуються стафілококом, стрептококом та деякими вірусами):

• ангіна, ГРЗ, ГРВІ;
• масштабний карієс зубів, пародонтит, інфікування при лікуванні карієсу, що сформувалася кіста на зубі;
• отити;
• бактеріальний/вірусний паротит;
• токсоплазмоз;
• рани на шкірі, фурункули;
• алергічна реакція, псоріаз, екзематозні висипання;
• Бешиха.

Симптоматика привушного лімфаденіту

Запалення привушних лімфовузлів, його клінічні прояви різняться формою. При цьому будь-яка форма патологічного процесу може протікати гостро та хронічно. Негнійна, найлегша форма у плані симптоматики та лікування, характеризується:

• збільшенням (у нормі до 10 мм) та ущільненням лімфовузлів;
• болючістю при пальпації;
• відсутністю спаяності з оточуючими тканинами;
• мінімальним впливом на загальний стан.

Важливо! Чим серйозніше запалення, тим сильніший біль у ділянці уражених лімфовузлів.

Ознаки гнійного лімфаденіту:

• підвищення температури до високих цифр, загальна слабкість, нездужання, що наростає;
• припухлість тканин, що оточують лімфовузли, спаяність лімфовузла з ними;
• виражений пульсуючий біль (з розвитком нагноєння флуктуація посилюється);
• характерний хрумкий звук при натисканні на лімфовузол, що нагноився;
• місцева гіперемія та гіпертермія.

Важливо! Гнійний лімфаденіт у дитини характеризується вкрай тяжким загальним станом, зумовленим серйозною інтоксикацією організму.

При хронічному перебігу болючість як така відсутня. Постійно, навіть без гострої інфекції (ГРЗ та ін.), промацуються збільшені лімфовузли.

Ускладнення привушного лімфаденіту

Негнійне запалення зазвичай проходить із лікуванням застуди, хоча лімфовузли можуть залишатися збільшеними ще деякий час після повного одужання. При затяжному запаленні лімфоїдна тканина заміщається сполучною, лімфовузли вже не справляються зі своєю загороджувальною функцією, а інфекція, що потрапила, поширюється далі.

Найнебезпечнішим є розвиток нагноєння. На запаленій області формуються вогнища розм’якшення, потім лімфовузол може розкритися назовні (найсприятливіший прогноз) або в навколишні тканини. В останньому випадку часто формується аденофлегмона, що відрізняється тяжким станом пацієнта та високим ризиком розвитку сепсису.

Діагностика збільшених лімфовузлів

Оскільки лімфаденіт є лише наслідком іншого захворювання, при діагностиці необхідно виявити справжню причину хвороби. Для цього проводять:

• клінічне дослідження крові (збільшене ШОЕ, лейкоцитоз);
• біохімію;
• імунологію;
• серологію;
• УЗД;
• рентген.

При онкологічному характері збільшення лімфовузлів спостерігається їхнє широке розростання, нерідко спаювання між собою, тістоподібна або щільна консистенція конгломератів, що утворилися. Для крові характерне усунення лейкоцитарної формули зі зсувом до незрілих форм, анемія, значне підвищення ШОЕ.

Лікування лімфаденіту привушних лімфовузлів

Антибактеріальна терапія

Виявлені при простудному захворюванні або отиті збільшені лімфовузли не потребують спеціальної терапії. І тут досить призначеного лікарем курсу лікування причинного захворювання.

Зазвичай лікар призначає препарати антибактеріального ряду із широким спектром дії (Амоксицилін, Ципрофлоксацин, Азитроміцин, Бісептол). При виявленні специфічної інфекції (туберкульозу, сифілісу тощо).

) проводиться курсове лікування відповідними медикаментами.

Про ефективність антибіотикотерапії судять зі зниження температури, зменшення болю і припухлості лімфовузлів. Якщо протягом 3 днів немає позитивної динаміки, слід змінити антибактеріальний препарат.

Знеболюючі препарати

При вираженій хворобливості доцільно застосування Парацетамолу, Ібупрофену та інших засобів групи НПЗЗ.

Протиалергійне лікування

При виявленні алергічної природи запалення лімфовузлів є обов’язковими антигістамінні засоби. Найбільш доцільним є прийом препаратів третього покоління (Зіртек, Телфаст та ін.). У них відсутня седативний ефект і практично немає побічного впливу на ШКТ.

Місцеве лікування

Нерідко на запалені лімфовузли накладаються пов’язки з антибактеріальними мазями (наприклад зі Стрептоцидовою маззю або з Синаларом). Протизапальну дію мають Іхтіолова мазь і мазь Вишневського. Однак їх використання максимально ефективне за ознаками великого запалення. Ці препарати прискорюють дозвіл лімфовузла, що нагноився, назовні.

Ще один чудовий засіб для місцевого застосування – Дімексід. Він знеболює та покращує обмінні процеси у запаленому осередку. Однак цей засіб (точніше, його 30% розчин для компресів) слід використовувати тільки з дозволу лікаря, щоб уникнути небажаних наслідків.

Важливо! У жодному разі не можна гріти лімфовузли. Подібна міра може спровокувати нагноєння та посилити перебіг захворювання. При негнійному запаленні достатньо наносити на область хворих на лімфовузли йодну сітку.

Хірургічне лікування

Оперативна резекція лімфовузла проводиться тільки при гнійній формі та онкології. У першому випадку пацієнту призначається антибактеріальна підтримка та імуностимулятори, у другому – лікуванням займається онколог.

• Тільки уважне ставлення до власного організму та своєчасне звернення до медичного фахівця допоможуть уникнути ускладнюючих ситуацій та повністю вилікувати лімфаденіт та його причинну хворобу.
• Читайте також статті про запалення: лікування абсцесу після уколу

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.