Епічний (гр.): 1. Властивий епосові; розповідний.
Епічними творами (або епосом) називаються такі, які змальовують життя в розповіді про людей, про події, в яких вони беруть участь, про їх вчинки, переживання, про взаємовідносини між людьми (Укр. літ., 8, 1957, 98); // Власт., характерний для епосу.
Абсолютно всі літературні твори можна віднести до одного з трьох родів: епосу, лірики чи драми. Зустрічається також суміжний рід – ліро-етичні твори, але це є поєднанням двох перших – епосу та лірики.
До ліричних жанрів належить романс, гімн, ода, елегія, епіграма та послання.
Епі́чні жа́нри — це типи літературних творів, які притаманні епосу. Цей рід літератури охоплює безліч прозових жанрів, наприклад: , саґа, оповідання, новела, казка, народні казки ,легенда, загадка, детектив, памфлет, обрамлення тощо.
Епос Епос – літературний рід, що об'єднує твори, в яких автор, чи то безпосередньо від себе, чи від імені вигаданої особи показує життя, його події та явища в розвитку. Мова епічних творів прозова. Жанри епічних творів:казка, легенда, оповідання, новела, повість, роман тощо.
епічний – Словник української мови – значення слова, це: ЕПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до е́пос. Епічні давні герої плакали, не соромлячись, і проте були справжніми, щирими героями (Л. Укр., III, 1952, 681); // Який становить собою …