Борис Олійник: чим запам’яталася легенда української поезії
Поета 81-річного Бориса Олійника не стало 30 квітня. Gazeta.ua пригадує творчі здобутки Олійника за життя.
Народився в селі Зачепилівка раніше Харківської, нині — Полтавської області. Закінчив факультет журналістики КНУ, згодом став відомий і як перекладач, був членом НАНУ, очолював Український фонд культури.
2005 року йому було присвоєне звання Героя Україня, також Олійник — почесний академік Академії наук. 2010 року був призначений главою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
“Я завжди говорив, що героєм у нас може бути кожен. От людиною – це вже складніше. Тому до звання Героя України ставлюся спокійно. Спасибі, звичайно. Але чи від того я став кращим, чи гіршим? У мене єдина перевага – я нікого не продав. Романтиком я був і лишаюся досі. Бо вважаю, що той, хто зраджує свої небесні ідеали, стає абсолютним обивателем, навіть у літературі. Не знаю, чи вдалося мені зберегти літературну планку. Принаймні все життя я намагався її не опускати. Без романтики все засохне. Пересохнуть усі джерела, які поять нашу духовну річку”, – говорив в інтерв’ю Олійник.
Тернопільський журналіст Михайло Маслій написав у Facebook про поета, що за своє життя він зробив значний внесок в українську поезію, журналістику, а політикою змушений був займатися від нещастя.
1961 року Олійник став членом КПРС. На початку дев’яностих – членом ЦК КПУ і КПРС, також обирався депутатом Верховних Рад СРСР і не тільки.
Друкуватись почав ще в школі. Перший вірш опубліковав 1948 року. Творчий доробок поета нині — понад сорок книг. Найвідомішими вважаються “Вибір” (1965), “Коло” (1968), “Стою на землі” (1973), “Заклинання вогню” (1978), “Сива ластівка” (1979), “У дзеркалі слова” (1981), “Поворотний круг” (1989), “Таємна вечеря” (2000), поема “Сім” (1988). Його твори перекладали польською, російською, чеською, словацькою, сербською, румунською, італійською та іншими. Олійник, до всього, — Лауреат всеюгославської премії “Лицарське перо”.
Чимало творів поета покладені на музику.
Олійник став лауреатом чисельних премій, в тому числі державної імені Шевченка, імені Вернадського та премії імені Шолохова.
2012 року кандидатуру Олійника висували на здобуття Нобелівської премії з літератури.
У Бориса Олійника залишилися дружина, син з невісткою та онука Катерина.
30 квітня об 11:45 після важкої і тривалої хвороби помер легендарний український поет Борис Олійник.
Мультфільм про хоробре оленятко глядачі назвали найдушевнішим в історії кіно
14 червня 1942 року на екрани США вийшов мультфільм “Бембі”. Мультфільм про оленятка і лісових жителів багато десятиліть поспіль глядачі визнавали найкращою мультиплікаціною стрічкою для дітей і дорослих.
“Бембі”- п’ятий за рахунком класичний мультфільм Волта Діснея. Робота над картиною розпочалася в 1936 році, але через складність тривала ще 6 років. В основі картини лежить однойменна книга Фелікса Зальтена, випущена у 1923 році. Головні дійові особи — оленятко Бембі, його батьки та друзі. Мультфільм розпочинається з народження нового Принца лісу — оленятка Бембі. Разом зі своїми першими друзями —зайченям Топотуном і його сестрами — він вчиться ходити, говорити і знайомиться з іншими мешканцями лісу. Коли у лісі з’являється Людина — мисливець, життя в лісі більше ніколи не буде таким безтурботним і легким.
“Бембі” номінували на “Оскар” в трьох категоріях, проте, не одержав жодної нагороди. У рік прем’єри мультфільм провалився в прокаті, але за повторних показів почав стрімко набирати популярність і незабаром став культовий. У 1948 році картина одержала премію “Золотий глобус”.
“Бембі” визнаний британськими глядачами найдушевнішим в історії кіно. Свого часу музикант Пол Маккартні сказав, що саме цей мультфільм вплинув на його рішення стати вегетаріанцем.
“Бембі” визнаний найкращим діснеєвським мультфільмом, набравши 21 процент голосів (для порівняння — “Білосніжка і сім гномів” одержав 20 процентів голосів, а”Король-лев” – 8). 7 лютого 2006 року студія Діснея випустила сіквел – “Бембі-2”.