Жуки у зерні

Що ж, виявляється засіяти, обробити та зібрати зернові – це не все. Найбільш важким завданням виявляється зберегти на зерносховищі чи складі вже зібрану продукцію. Адже під час зберігання можна втратити до 100% врожаю. Причиною може стати неякісна підготовка зерносховища до зберігання. Перш за все, це можуть бути шкідники, потім волога.

Давайте розберемося, які шкідники можуть зашкодити зберіганню зернових. Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками зерна та зернової продукції в Україні є комірний і рисовий довгоносики, великий та малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий борошноїд, зернова міль, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки.

Шкідливі комірні комахи – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих умов можуть накопичуватись у значній кількості. Науковці дослідили, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного і рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство, відповідно 6211 і 7978 особин.

Так давайте розберемося, що то за довгоносики, якої шкоди вони наносять зерну та як з ними боротися.

Довгоносик комірний (Sitophilusgranaries) – жук з родини трубконосиків, комаха шкідник, яка завдає великої шкоди запасам зерна. Цей шкідник розповсюджений всюди та заноситься в різні місця разом з зерном. Розвиток їх від яйця до дорослої особини відбувається в середині зернини. Оптимальним для життєдіяльності комірного довгоносика є температура 21-25 ͦ С і вологість зерна 15-16 %. Зниження температури до 12 ͦ С стримує розвиток шкідників. При температурі нижчій за 13 ͦ С і вищій за 35 ͦ С, жуки не відкладають яєць. У зерні вологістю 10-11% довгоносики не розвиваються. Гине комірний довгоносик під дією прямих сонячних променів, не терпить запаху скипидару, нафталіну, часнику, конопель, а також повітряних протягів. Жуки охоче живуть у теплих ділянках зернового насипу. Під водою вони залишаються живими протягом 10-12 діб, без їжі можуть існувати досить довго, і впадають в сплячку на 2-3 роки.

Ці шкідники потрапляють до комори із зерном, яке заражується вже з поля, через одяг і взуття робітників, а також з гризунами і птахами. Основна маса шкідників накопичується в місцях постійного зберігання хлібних запасів.

Так якої ж шкоди завдає довгоносик зерновим культурам? Погризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що проростаючи псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби насамперед представники року Fusarium, спричиняють отруєння – мікотоксикози людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З такого зерна не буде якісного борошна та доброго хліба.

Як же боротися з довгоносиками в зерні? Для цього застосовують систему профілактичних (запобіжних) і знищувальних заходів. До профілактичних заходів належать:

• – роботи з підготовки зерносховищ та операції, що виконують із зерном;
• – очищення, сушіння, охолодження, вентилювання приміщення.

До знищувальних відносять:

За­побіжні за­хо­ди мо­жуть роз­по­чи­на­ти­ся ще з по­ля: за­сто­су­ван­ня хімічної об­роб­ки посівів, яка зни­щує та об­ме­жує кількість шкідників зер­на, зернових культур та запобігає розвитку хвороб зернових сільськогосподарських культур. Про­дов­жу­ють­ся во­ни й на стадії підго­тов­ки зер­но­с­хо­вищ до зберіган­ня хлібної ма­си. Зер­но­с­хо­ви­ща, що ма­ють не­ве­ли­ке за­пов­нен­ня, ба­жа­но повністю вивільни­ти та очи­с­ти­ти. Про­во­дя­чи очи­щен­ня зер­но­с­хо­вищ, особ­ли­во складсь­ко­го ти­пу, слід особ­ли­ву ува­гу звер­ну­ти на важ­ко­до­с­тупні місця, в яких пер­шо­чер­го­во роз­ви­ва­ють­ся шкідни­ки зернових культур: верхні та нижні га­ле­реї, при­ям­ки норій, за­вальні ями, вен­ти­ляційні ка­на­ли. Очи­щен­ню підля­гає та­кож при­лег­ла те­ри­торія та техніка для об­роб­ки і пе­реміщен­ня зер­на.

Під час за­си­пан­ня в схо­ви­ще та збе­ріган­ня, особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на во­логість зер­на. Во­логість у жод­но­му разі не має пе­ре­ви­щу­ва­ти норм ус­та­нов­ле­них ок­ре­мо для насіння та про­до­воль­чо-кор­мо­во­го зер­на. У разі три­ва­ло­го зберіган­ня во­логість кра­ще змен­шу­ва­ти на 2-4% порівня­но з нор­ма­ми – це знач­но по­си­лює стійкість зер­на до уш­ко­д­жен­ня шкідниками, об­ме­жує їхню життєдіяльність.

Од­ним із ефек­тив­них за­побіжних за­ходів бо­роть­би з комірни­ми шкідни­ка­ми зернових культур є охо­ло­д­жен­ня зер­на. Йо­го мож­на за­сто­со­ву­ва­ти як профілак­тич­но, так і з ме­тою пригнічен­ня життєдіяль­ності біль­шості шкідників. Для цьо­го до­стат­ньо тем­пе­ра­ту­ру зер­но­вої ма­си до­ве­с­ти до 8. 10°С. При тем­пе­ра­ту­рі 5. 6°С, термін надійності зберіган­ня збільшується втри­чі. Охо­ло­д­жен­ня ви­ко­ну­ють в хо­лод­­ну су­ху по­го­ду за до­по­мо­гою провітрю­ван­ня чи ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня

Най­ра­ди­кальнішим зни­щу­валь­ним за­хо­дом бо­роть­би зі шкідни­ка­ми зер­но­вих за­пасів про­дов­жує за­ли­ша­тись хімічна дезінсекція зер­на: во­ло­га, ае­ро­золь­на, га­зо­ва (фумігація). Хімічну об­роб­ку ви­ко­ну­ють за спеціаль­ною ін­струк­цією та про­во­дять ор­ганізації, які ма­ють офіційний дозвіл. Особ­ли­во су­во­ро кон­тро­люється фумігація: її за­бо­ро­не­но за­сто­со­ву­ва­ти для партій зер­на, при­зна­че­них для відправ­лен­ня і кон­цен­т­рації на пор­то­вих еле­ва­то­рах.

Во­ло­гий та ае­ро­золь­ний спо­со­би бо­роть­би з комірни­ми шкідни­ка­ми ефек­тивні для об­роб­ки вільних складсь­ких по­меш­кань і при­лег­лих те­ри­торій. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють фо­с­фо­рор­ганічні й піре­т­роїдні інсек­ти­ци­ди (Ак­теллік, Арріво, Ка­ра­те, Фа­с­так, Фу­фа­нон та інші), нор­ма за­сто­су­ван­ня яких ста­но­вить: за во­ло­гої об­роб­ки – 0,2 л/м2, за ае­ро­золь­ної – 20 мл/м3 складсь­кої пло­щі. Для об­роб­ки те­ри­торії нор­му збільшу­ють удвічі. З-поміж хімічних за­ходів проти шкідників зерна га­зо­ва фу­мігація є най­е­фек­тивнішою. Для її про­ве­ден­ня за­сто­со­ву­ють такі фу­­міган­ти: газ бро­ми­с­тий етил; таб­лет­ки на ос­нові фосфіду алюмінію (Ал­фос, Фо­с­ком, Фо­с­ток­син); таб­лет­ки на ос­нові фосфіду магнію (Де­геш Плейтс, Маг­ток­син).

Пе­ред фумігацією потрібно ре­тель­но за­гер­ме­ти­зу­ва­ти приміщен­ня, а фумігацію прово­ди­ти із за­лу­чен­ням тільки спе­ціаль­них за­гонів, які ма­ють дозвіл і від­повідне об­лад­нан­ня. Дез­ак­ти­вація ста­но­вить порівня­но ко­рот­кий період – до 10 діб із по­чат­ку об­роб­ки.

Ефек­тивність і своєчасність усіх ме­тодів бо­роть­би з шкідни­ка­ми зер­но­вих за­пасів знач­ною мірою за­ле­жить від кон­тро­лю за рівнем за­ра­жен­ня. Інтер­вал пе­ревірки встановлюють ви­хо­дя­чи з тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості зер­на, йо­го при­зна­чен­ня.
При зберіган­ні насіння в мішках пе­ревірку на за­ра­женість шкідни­ка­ми ви­ко­ну­ють один раз у 30 днів узим­ку і че­рез кожні 15 днів улітку. Аналіз на за­ра­женість про­во­дять згідно з нор­ма­тив­ни­ми ме­то­да­ми і стан­дар­та­ми.

Наталія Гронська, менеджер із постачання зернових та олійних культур

Жуки у зерні

Посіяти, доглянути і зібрати зернові – це тільки половина справи. Найбільш важким завданням є збереження в зерносховищі чи складі вже зібраного зерна. Збереження запасів зерна та іншої продукції від шкідливих організмів є надзвичайно важливим резервом збільшення його виробництва, особливо в умовах сьогодення.

Адже нині в «засіках батьківщини» зберігається велика кількість зерна. Окрім того, за порушення організаційно-господарського методу зернових культур та системи технологічних операцій при їх вирощуванні збільшилась кількість пошкодженого шкідниками та збудниками хвороб, і в комори потрапляє зерно низької класності. Це сприяє доступу до такого зерна при його зберіганні комірних шкідників. Є ще один важливий чинник посилення шкідливості комірних шкідників – це теплі, з короткотривалим морозним періодом зими, що лише сповільнюють їх розмноження. Адже під час зберігання можна втратити до 100% врожаю. Причиною може стати неякісна підготовка зерносховища до зберігання. Перш за все, це можуть бути шкідники, волога, температура зерна.
Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками зерна та зернової продукції в Україні є комірний і рисовий довгоносики, великий та малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий борошноїд, зернова міль, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки.
Шкідливі комірні комахи – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зерна і сприятливих умов можуть накопичуватись у значній кількості. Науковці дослідили, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного і рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство – 6211 і 7978 особин.
Що то за довгоносики і якої шкоди вони наносять зерну, та як з ними боротися?
Довгоносик комірний (Sitophilusgranaries) – жук з родини трубконосиків, комаха шкідник, яка завдає великої шкоди запасам зерна. Цей шкідник розповсюджений всюди та заноситься в різні місця разом з зерном. Розвиток їх від яйця до дорослої особини відбувається всередині зернини. Оптимальною для життєдіяльності комірного довгоносика є температура 21-25 ͦ С і вологість зерна 15-16%. Зниження температури до 12 ͦ С стримує розвиток шкідників. При температурі нижчій за 13 ͦ С і вищій за 35 ͦ С, жуки не відкладають яєць. У зерні вологістю 10-11% довгоносики не розвиваються. Гине комірний довгоносик під дією прямих сонячних променів, не терпить запаху скипидару, нафталіну, часнику, конопель, а також повітряних протягів. Жуки охоче живуть у теплих ділянках зернового насипу. Під водою вони залишаються живими протягом 10-12 діб, без їжі можуть існувати досить довго і впадають в сплячку на 2-3 роки.

Ці шкідники потрапляють до складів із зерном, яке заражується вже з поля, через одяг і взуття робітників, а також з гризунами і птахами. Основна маса шкідників накопичується в місцях постійного зберігання хлібних запасів.
Так якої ж шкоди завдає довгоносик зерновим культурам? Погризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що проростаючи псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби насамперед представники роду Fusarium, спричиняють отруєння – мікотоксикози людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З такого зерна не буде якісного борошна та доброго хліба.
Негативний вплив мають шкідники і на насіннєвий матеріал. Пошкоджене насіння значно втрачає свої посівні якості (енергію проростання, схожість).
Як же боротися з довгоносиками в зерні? Для цього застосовують систему профілактичних (запобіжних) і знищувальних заходів. До профілактичних заходів належать:

• роботи з підготовки зерносховищ та операції, що виконують із зерном;
• очищення, сушіння, охолодження, вентилювання приміщення.

До знищувальних відносять:

Запобіжні заходи можуть розпочинатися ще з поля: застосування хімічної обробки посівів, яка знищує та обмежує кількість шкідників зерна, зернових культур та запобігає розвитку хвороб зернових сільськогосподарських культур. Продовжуються вони й на стадії підготовки зерносховищ до зберігання хлібної маси. Зерносховища, що мають невелике заповнення, бажано повністю вивільнити та очистити. Проводячи очищення зерносховищ, особливо складського типу, слід особливу увагу звернути на важкодоступні місця, в яких першочергово розвиваються шкідники зернових культур: верхні та нижні галереї, приямки норій, завальні ями, вентиляційні канали. Очищенню підлягає також прилегла територія та техніка для обробки і переміщення зерна.
Під час засипання в сховище та зберігання, особливу увагу слід звернути на вологість зерна. Вологість у жодному разі не має перевищувати норм установлених окремо для насіння та продовольчо-кормового зерна. У разі тривалого зберігання вологість краще зменшувати на 2-4% порівняно з нормами – це значно посилює стійкість зерна до ушкодження шкідниками, обмежує їхню життєдіяльність.
Одним із ефективних запобіжних заходів боротьби з комірними шкідниками зернових культур є охолодження зерна. Його можна застосовувати як профілактично, так і з метою пригнічення життєдіяльності більшості шкідників. Для цього достатньо температуру зернової маси довести до 8. 10°С. При температурі 5. 6°С, термін надійності зберігання збільшується втричі. Охолодження виконують в холодну суху погоду за допомогою провітрювання чи активного вентилювання. У процесі охолодження обов’язково контролюють рівноважну вологість зерна: якщо вона буде нижчою за його фактичну вологість, охолодження можна виконувати, інакше зерно, внаслідок сорбції, зволожуватиметься.
Ефективним і надійним є охолодження за допомогою холодильних машин, але воно потребує додаткових коштів і спеціальних пристроїв. Тому цей захід, насамперед, рекомендовано для культур, які особливо нестійкі під час зберігання, швидко пошкоджуються шкідниками, уражуються хворобами: кукурудзи, зернових та олійних.
Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби зі шкідниками зернових запасів продовжує залишатись хімічна дезінсекція зерна: волога, аерозольна, газова (фумігація). Хімічну обробку виконують за спеціальною інструкцією та проводять організації, які мають офіційний дозвіл. Особливо суворо контролюється фумігація: її заборонено застосовувати для партій зерна, призначених для відправлення і концентрації на портових елеваторах. Важливим є дотримання карантинних заходів при переході з одного складського приміщення в інше. Виявивши шкідників у сховищі, перш за все, необхідно знайти вогнище і знищити його.
Вологий та аерозольний способи боротьби з комірними шкідниками ефективні для обробки вільних складських приміщень і прилеглих територій. Для цього використовують фосфорорганічні й піретроїдні інсектициди (Актеллік, Арріво, Карате, Фастак, Фуфанон та інші), норма застосування яких становить: за вологої обробки – 0,2 л/м2, за аерозольної – 20 мл/м3 складської площі. Для обробки території норму збільшують удвічі. Обробку партій зерна проводять такими самими препаратами у процесі завантаження у зерносховище. Норма витрати препарату, наприклад Актелліку, становить для продовольчо-кормового зерна та насіння 16 мг/т. Препарат Фастак рекомендовано тільки для обробки насіння (з тією самою нормою). Перевагою аерозольної обробки є висока дія препарату навіть у негерметизованому сховищі, її недолік – досить тривалий проміжок часу до дозволеної реалізації зерна. Достовірно відомо, що після декількох місяців залишки препаратів не перевищують максимально дозволеного рівня (МДР) та досягається надійний захист зерна у разі застосування препаратів у рекомендованих дозах.
З-поміж хімічних заходів проти шкідників зерна газова фумігація є найефективнішою. Для її проведення застосовують такі фуміганти: газ бромистий етил; таблетки на основі фосфіду алюмінію (Алфос, Фоском, Фостоксин); таблетки на основі фосфіду магнію (Дегеш Плейтс, Магтоксин).
Перед фумігацією потрібно ретельно загерметизувати приміщення, а фумігацію проводити із залученням тільки спеціальних загонів, які мають дозвіл і відповідне обладнання. Дезактивація становить порівняно короткий період – до 10 діб із початку обробки.

Як крайній захід боротьби з шкідниками зернових запасів застосовують їхнє термічне знезараження за максимально допустимих температур. Для вибору температурних режимів і тривалості знезараження слід послуговуватися спеціальною таблицею, яка враховує вид шкідника і його теплову стійкість. Насіннєве зерно так знезаражувати не рекомендується, оскільки можливе зниження його схожості.
Крім шкідливих комах та кліщів, значного збитку під час зберігання зерна завдають гризуни, які розмножуються і шкодять в складських приміщеннях незалежно від погодних умов. Для боротьби з ними найефективнішим є застосування отруйних принад згідно переліку про пестициди та агрохімікати дозволених в Україні. Принади розкладають на відстані 2-15м одна від одної в місцях скупчення гризунів.
Ефективність і своєчасність усіх методів боротьби з шкідниками зернових запасів значною мірою залежить від контролю за рівнем зараження. Інтервал перевірки встановлюють виходячи з температури і вологості зерна, його призначення.
Сумлінне збереження – запорука успішного виробництва зерна та високоякісного насіння.

Володимир Кульбачинський, головний спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин

Як позбутися довгоносиків в зерні: боротьба з довгоносиком

Довгоносик – відома комаха-шкідник, яка харчується практично всіма видами рослин. Нині існує понад 50 тисяч відкритих видів цих комах, серед яких є особлива категорія – довгоносики, що знищують зерно і злаки. Жуки цієї комахи прогризають зерно, залишаючи в ньому великі виїмки. Личинки шкідника розвиваються всередині насіння і знищують їх зсередини. У підсумку зернопродукт сильно втрачає у вазі, забруднюється продуктами життєдіяльності жуків і їх трупами, піддається атаці з боку інших шкідників.

У багатьох країнах боротьба з довгоносиками ведеться на державному рівні. Вся проблема в тому, що такі комахи можуть атакувати не тільки домашні господарства, а й запаси на елеваторах і складах. Найнебезпечніший з них – амбарний довгоносик, або Sitophilus granarium. Складності додає те, що даний шкідник досить стійкий до впливу зовнішнього середовища. Незначна зміна температурного режиму або рівня вологості для нього практично не відчутні, а вплив негативних умов вводить довгоносика в анабіоз зі збереженням життєвих функцій на пару місяців. При цьому, знаходячись в стані активності, сімейство таких шкідників здатне знищити приблизно 30% запасу зернових. Тому питання, як позбутися довгоносика в зерні, є актуальним для багатьох господарств.

Методи боротьби з довгоносиком

Проблема атаки довгоносика актуальна ще з часів Давнього Єгипту. Про це свідчать розкопки давньої цивілізації, на яких видно, що злакові культури були пошкоджені цим шкідником. За часів СРСР розроблялася технологія підбору ентомофагів – природних ворогів довгоносика. За невизначених причин подальший розвиток технології не послідував. В ОАЕ у свій час методом боротьби з довгоносиками були обрані звичайні собаки. Їх чуйний нюх визначав, де саме знаходяться колонії шкідників.

Як же діяти в наш час і в наших умовах, якщо необхідно позбутися від довгоносиків в зерні? У домашніх умовах все досить просто і може бути здійснено навіть за допомогою народних хитрощів. В умовах великих виробництв і складів методи трохи інші і діляться на два основних типи:

У першому випадку мається на увазі термічна обробка зерна, а саме прогрівання (температура – вище 50°С). Термін знищення паразитів таким методом невеликий, при нагріванні довгоносики гинуть за 40 хвилин. Охолодження у випадку з амбарним довгоносиком в багатьох джерелах вважається малоефективним, оскільки ця комаха здатна впадати в анабіоз при мінусовій температурі. Проте на практиці досить часто під час холодної пори року в зерноочисні машини на елеваторах поміщаються зернопродукти для очищення і знищення довгоносиків. Результати в більшості випадків позитивні.

Також в число фізико-механічних способів входить ретельна очистка культур і продуктів їх переробки. Для цього залучають зерноочисні машини – сепаратори, віялки, сортувальниці та інші.

Другий випадок (хімічні способи) має на увазі використання препаратів на основі фосфіну і інсектицидів з контактним характером дії. Також в деякий час застосовувалося іонізуюче опромінення, яке зараз зустрічається рідко, але має високий потенціал.

В рамках даної категорії методів позбутися довгоносиків в зерні допоможуть:

• волога дезінсекція приміщень, під час якої поверхні обробляються пестицидами крапельно-рідкої консистенції;
• аерозольна дезінсекція, для якої готується розчин інсектициду і після розпорошується на поверхні приміщень;
• газова дезінсекція, тобто фумігація або газація (в цьому випадку діюча речовина – бромистий етил). Також при газовій дезінсекції застосовуються препарати на основі фосфіду алюмінію – Алфос, Фостоксин і Фоском.

Фахівці рекомендують вдаватися до послідовної комбінації всіх методів дезінсекції.

Застосування сучасних інсектицидів – головний метод боротьби з довгоносиками

Обробка зерна інсектицидами на основі фосфіну (фосфористого водню), тобто вище зазначена фумігація, використовується в трьох випадках:

• при переміщенні – під час руху зерна в надсилосного відсіку елеватора в сировину вводиться препарат фумігант в таблетованій формі. Це можна робити як вручну, так і апаратним способом, головне – відповідність встановленій нормі;
• з використанням синтетичного укриття – плівки з поліетилену, поліаміду або полівінілхлориду;
• під час поміщення в фумігаційну камеру, де відбувається знезараження зерна, матеріалів і продукції.

Окремий метод – інсектицидне обприскування або “консервація зерна”, тобто контактний спосіб обробки. Конкретно це означає те, що запаси обробляються спеціальними препаратами, що не впливають на схожість насіння.

Один з останніх ефективних препаратів даної категорії – “Пірігрен-50, ХТ” з діючою речовиною піриміфос-метил. Він бореться з довгоносиком (і іншими шкідниками) і надає профілактичний ефект. Також рекомендується розпорошення засобу на поверхні приміщення – стіни, підлогу, проходи, обладнання та інші предмети.

“Пірігрен-50, ХТ” розпорошується через спеціальну форсунку, яка поміщається на місці падіння зерна. Чим вище концентрація препарату, тим довший термін його залишкової дії – до 3 місяців при концентрації 4 л/100 т, до 6 місяців при дозі 6 л /100 т і до 12 місяців при дозі 8 л/100 т.

Потрібна консультація? Відповімо на всі питання.

Характер дії цього інсектициду – зовнішній, тобто препарат покриває зерно, не проникаючи в його внутрішню структуру. Це гарантує 100% усунення шкідників і виникнення наступних комах. Досягається подібний ефект за рахунок контактно-кишкової дії даного препарату. Тобто, він потрапляє в травну систему паразитів через оброблене зерно, чим призводить до загибелі самих шкідників.

Профілактичні методи боротьби з довгоносиками в зерні

Профілактичні заходи в боротьбі з довгоносиком націлені на правильну підготовку елеваторів і приміщень, де цей шкідник був спочатку помічений. Важливо перед збором нового врожаю ретельно очистити всі приміщення і подбати про їхню безпеку. У цьому зазвичай допомагають:

• прибирання з приміщень торішніх зернових культур;
• ліквідація відходів від зернових культур, які були уражені шкідниками;
• ретельне очищення елеватора, включаючи закриття щілин і розшивок;
• витримка протягом 1-2 тижнів після хімічної обробки приміщення, після чого вже можна поміщати туди зерно.

Головне правило – кожен урожай повинен зберігатися окремо, тому свіже зерно ні з чим не змішується. Також вона повинна мати вологість не більше 14% і бути в охолодженому стані.

Зерна тривалого зберігання повинні бути добірними і зберігатися далеко від іншої сировини. Проблема в тому, що довгоносики, як і інші шкідники, найчастіше з’являються в пошкодженому насінні і звідти моментально поширюються на весь склад. Тому важливо приділити увагу добірності і хімічному захисту – обробці зібраного врожаю. Чим саме його можна обробити ми вже розповіли вище.

Тепер ви знаєте не тільки, як позбутися довгоносиків в землі, а й як запобігти їх повторній появі. Пам’ятайте, що після зіткнення з даною проблемою необхідний постійний контроль стану зерна і перевірки на його зараженість різного роду шкідниками.