Голова Сенс Банку: У Приваті деякі люди чекали на повернення Коломойського. Тут не так

Команда Сенс Банку (до грудня 2022-го – Альфа-Банк Україна, що раніше належав російським бізнесменам Михайлу Фрідману, Петру Авену та партнерам) підтримує призначене державою керівництво. Ситуація у Сенс Банку через майже два місяці після націоналізації абсолютно інша, ніж була у ПриватБанку. Про це виконувачка обов’язків голови правління банку Олена Зубченко заявила інтерв’ю Forbes.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

“Я працювала в націоналізованому ПриватБанку й очікувала, що в Сенс Банку ситуація буде складнішою. Але це просто не можна порівнювати. Команда інша, вона лояльніша”, – сказала вона.

Довідка. Олена Зубченко призначена на посаду виконувачки обов’язків голови правління Sense Bank 15 серпня 2023 року. Має понад 15-річний досвід роботи в державному секторі, юридичній та банківській сферах.

До приходу у Сенс Банк Зубченко очолювала департамент фінансової політики Міністерства фінансів та була членом ради Фонду розвитку підприємництва та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У 2017 році приєдналася до команди менеджменту ПриватБанку після націоналізації в найбільш кризовий період для банку та координувала ряд стратегічних напрямів, включаючи розроблення та імплементацію міжнародної юридичної стратегії. З 2021-го по 2022 рік працювала радником з юридичних питань та трансформації в АТ “ПриватБанк”.

До цього обіймала посади члена Наглядової ради у ДУ “Державна іпотечна установа” та ДУ “Офіс адміністрування проєктів міжнародного фінансового співробітництва”. Здійснювала управління трьома стратегічними підприємствами від імені держави як акціонера та державним майном (газотранспортна система, лінії електропередачі).

У 2020 році була директоркою з корпоративних, регуляторних та юридичних відносин у ПАТ “Фармацевтична фірма Дарниця”.

“Нас дуже підтримує команда, яка працювала у банку до націоналізації. Коли ми прийшли, стало зрозуміло, що насправді ще раніше з банку пішла велика кількість людей, тож багато хто з менеджерів пройшов через підвищення. Це люди, які залишились у банку, бо він їм не байдужий. Саме вони зберегли для держави дуже хороший актив”, – зазначила Зубченко.

За словами Олени Зубченко, у Приваті були люди, які чекали на повернення Коломойського, “що він прилетить і всіх врятує, він хазяїн міста, батько”.

“Тут зовсім інше ставлення [до колишніх власників]. Дехто навіть запитував: “Чому ви не могли одразу націоналізувати банк?” – додала в.о. голови правління Сенс Банку.

Олена Зубченко (фото – linkedin)

“У ПриватБанку були як агресивно налаштовані люди, так і ті, хто не визначився, і ті, хто просто лояльні громадяни, які думали: прийде держава, я працюватиму на державу. У підсумку багато людей або самі швидко відкололись, або доводилось їх ставити перед вибором – або приймаєте правила, або збираєте речі. У Сенс Банку всі, хто хотів, вже пішли”, – пояснила Зубченко.

Як вона припустила, ситуація у Сенс Банку пов’язана з тим, що його націоналізація тривала фактично півтора року. А питання націоналізації ПриватБанку вирішилося буквально за місяць.

“Для порівняння: у ПриватБанку бувало, що я людям казала не виходити на роботу в певні дні, ніколи не залишати документи на комп’ютері і тому подібне. Коли ти розумієш, що можуть зламати твій телефон чи iCloud. Тут такого немає”, – додала Зубченко.

Голова банку заявила, що від часу призначення її на посаду не відчуває ніяких загроз.

“Я не знаю, чи були погрози колишньому голові правління. Щодо себе: вже сім тижнів я в.о., навіть ходжу додому пішки ввечері, коли є можливість. Жодної погрози. Я веду нормальне соціальне життя”, – зазначила Олена Зубченко.

• 20 липня 2023 року Національний банк вирішив вивести банк із ринку через санкції проти його власників і запропонував уряду націоналізувати його. Наступного дня Кабінет міністрів погодився викупити Сенс Банк за 1 гривню. З 21 липня у Сенс Банку почала працювати тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
• 22 липня Сенс Банк офіційно став державним.
• 24 липня в Офісі генпрокурора заявили, що ексвласникиСенс Банку хотіли довести його до банкрутства.

Як і коли націоналізуватимуть Сенс Банк

НБУ вніс законопроект, який дає змогу забрати системний банк у акціонерів під санкціями. Причина його появи очевидна: підготувати законодавчий ґрунт для націоналізації Сенс Банку (Sense Bank). «Мінфін» обговорив з експертами таку можливість, на яку багато хто чекає з 24 лютого 2022 року, і проаналізував ситуацію в самій структурі.

Навіщо для Сенсу потрібен новий закон

З початку 2023 року фінансовим ринком активно ходили чутки про те, що Національний банк готує під націоналізацію Сенс Банку окремий законопроект. Тепер цю інформацію підтвердили офіційно.

Документ вносить зміни до нещодавно прийнятого закону про особливості виведення з ринку системно важливого банку під час війни (№ 2643-IX). Його спочатку називали альфабанківським, хоча Нацбанк зазначав, що дія положень цього закону може поширюватися на будь-який із системних банків (Альфа-Банк/Сенс Банк у тому числі).

Пізніше нацбанківці заговорили про те, що новий документ потребує доопрацювання.

«Для нас це очевидно, і ми почали рухатися у напрямку вдосконалення профільного законодавства. Поки що не готові розголошувати деталі», — йдеться в офіційній відповіді Національного банку «Мінфіну».

Повний текст нового документа наразі не публікувався. Проте, вже відомо, що його ключовий пункт — право держави провести націоналізацію системного банку, якщо його акціонери опинилися під санкціями, як і в історії з Sense Bank.

«На мою думку, важливо, щоб непрозора структура власності банку могла бути підставою для потенційної націоналізації виключно у випадку, коли банк та/або його акціонери мають реальну можливість привести структуру власності банку у відповідність до законодавства, але навмисне не роблять цього.

Якщо ж банк/акціонери не можуть виправити ситуацію зі структурою власності з причин, що не залежать від них, це не повинно бути підставою для виведення банку з ринку/націоналізації”, — прокоментував «Мінфіну» можливість законодавчих змін партнер-засновник і керуючий партнер Arzinger Тімур Бондарєв .

Експерти чекають від Національного банку добре опрацьованої мотиваційної бази. Її вважають слабкою стороною вже чинного закону № 2643-IX, і на більш суттєві обґрунтування чекають у новому документі.

Особливо з урахуванням того, що банк із російськими акціонерами не був закритий/націоналізований за рік війни. Хоча на другий день вторгнення військ росії Нацбанк видворив з нашого фінансового ринку два російські банки з державними акціонерами — Промінвестбанк (належав Зовнішекономбанку) і Міжнародний резервний банк (Сбєрбанку рф).

«Обґрунтування, як і навіщо виводити з ринку «живі» банки, я поки що не побачив, як і робочого алгоритму, який буде компромісним для всіх учасників. Банківські установи сильніше інтегровані в міжнародні відносини, ніж підприємства інших галузей, тому рішення стосовно банків будуть оцінені іноземними інвесторами/кредиторами у контексті якості операційного середовища.

Кредитори/інвестори з інших країн — це не політики/активісти, вони звертають увагу на політичні мотиви дій влади далеко не насамперед”, — каже директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Заплатять чи ні

Чітке обґрунтування націоналізації, на думку експертів, потрібне не стільки для з’ясування стосунків із російськими недержавними власниками або для можливих судів у майбутньому, скільки для майбутніх інвесторів.

«Це дуже важливо для будь-якого іноземного інвестора, який розглядає інвестиції в Україну і має чітко розуміти, що саме на нього чекає. Інакше подібний кейс розглядатиметься, як державне рейдерство, і матиме шалені негативні репутаційні наслідки для України в майбутньому.

Важливо також пам’ятати, що не йдеться про подарунок — держава має відшкодувати повну ринкову вартість активу, який вона забирає під власний контроль”, — вважає партнер, керівник практики банківського та фінансового права Arzinger Олександр Плотніков.

При цьому немає єдиної точки зору, як рахувати ринкову вартість банку, особливо в умовах війни. Більшість експертів вважають, що вона має прив’язуватися до розміру статутного капіталу, з якого мають відніматися збитки та проблемні кредити.

Проте важко уявити, щоб Україна, яка бореться з російськими окупантами, відшкодувала втрати російським таки акціонерам від націоналізації.

«Адже російські власники в такому разі отримають прибуток із держбюджету України, з якого заплатять податки країні-терористу. Ми не можемо спонсорувати (формувати податкові відрахування) нашого загарбника, оплачувати війну проти себе ж», — наголосив у розмові з «Мінфіном» керуючий партнер адвокатського об’єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

При цьому він практично не сумнівається, що російські власники Сенс Банку судитимуться з українською державою, доводячи, що націоналізація порушує принципи приватної власності.

«Чинне законодавство захищає виключно інтереси держави та вкладників банку. З одного боку, це зрозуміло, оскільки в абсолютній більшості випадків саме вкладники та держава зазнають фінансових втрат. Але з іншого боку, не можна забувати про принцип непорушності права приватної власності та обов’язкового відшкодування вартості об’єктів права приватної власності у разі їхнього примусового відчуження, які закріплені в Конституції України. Саме в цьому можуть бути претензії з боку акціонерів банку», — пояснив Тімур Бондарєв.

Півроку на націоналізацію

На фінансовому ринку тему націоналізації Sense Bank (Альфа Банку) обговорювали весь 2022 рік, багатьох дивувало, що влада затягує цей процес. Джерела «Мінфіну» розповіли, що навіть працівники банку змирилися з тим, що згодом він стане державним. Хоча є побоювання, що входження держави в Сенс може бути сприйняте негативно ринком, і до недавнього часу все ще обговорювалася ідея простого введення обмежень на роботу банку замість націоналізації.

Втім, після підтвердження Нацбанком інформації про підготовку під Сенс Банк спеціального законопроекту більшість аналітиків чекає, що держава його забере.

«Упевнений, що влада підійде до процесу максимально виважено і ретельно підготується. Після ухвалення нового закону від Нацбанку до фактичної націоналізації Сенсу може пройти до півроку. НБУ та Мінфін ще детально пропрацюють усі підзаконні акти, щоб до них не було питань. А потім підготують громадськість до входження до капіталу цього банку», — вважає Віктор Мороз.

Як повідомили «Мінфіну» джерела в парламенті, депутати не мають наміру відкладати розгляд відповідного законопроекту у довгу скриньку — його готові прийняти вже наступного тижня.

Вважається, що регулятор зможе уникнути негативного впливу націоналізації на фінансовий ринок, якщо правильно підготується до процесу і сильно не затягуватиме процедури.

«Головне, щоб націоналізація не призвела до турбулентності на ринку як у фінансах (взаємні ліміти банків, вартість ресурсів, боргові відносини), так і у клієнтів (фізичних та юридичних осіб). Тому необхідна покрокова дорожня карта з певними ризиками і можливими рішеннями для проблем, що гіпотетично виникають», — підкреслив у розмові з «Мінфіном» фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Що відбувається з Сенсом зараз

Такий підхід має і зворотний бік — ризики щодо погіршення фінансового стану Сенс Банку. Експерти не виключають також і несанкціонованого відпливу капіталу, навіть при тому, що в банку вже, напевно, працює куратор Національного банку — контролер з боку регулятора.

Такі контролери у 2014−2016 роках були у всіх проблемних структурах, однак після закриття 90 банків (половини нашої банківської системи) НБУ згодом повідомляв про схеми з виведення капіталу, розкрадання та відкриття кримінальних справ за фактом різних махінацій. Багато постраждалих вкладників досі не можуть зрозуміти, як при контролі Нацбанку такі речі могли відбуватися в фінустановах, що закриваються.

Є надія, що подібного не станеться в історії з Сенс Банком, проте про цей ризик завжди потрібно пам’ятати і стежити хоча б за його публічною звітністю, яку регулярно публікує НБУ. Вона, треба сказати, залишає бажати кращого.

Ось така динаміка за основними показниками Сенс Банку, якщо порівняти дані за 2021 та 2022 роки:

• вклади населення скоротилися на 12,1% (до 42,98 млрд грн), за банківською системою зростання на 28,4% (до 933,6 млрд грн);
• вклади бізнесу скоротилися на 55,2% (до 18,2 млрд грн), за системою зростання 17,9% (до 942,7 млрд грн);
• загальні активи скоротилися на 23,5% (до 95,9 млрд грн), за системою зростання на 15,2% (до 2,7 трлн грн);
• загальний кредитний портфель скоротився на 29,3% (до 42,7 млрд грн), за системою зниження на 10,3% (до 688 млрд грн);
• портфель ОВДП — скоротився на 62,5% (до 3,6 млрд грн), за системою — зниження на 11,5% (до 483,1 млрд грн);
• власний капітал — скоротився на 53,7% (до 6 млрд грн), за системою — зниження на 14,5% (до 218,5 млрд грн);
• чистий прибуток скоротився на 309,9% (до -6,97 млрд грн), за системою — зниження на 68% (до 24,7 млрд грн).

Зрозуміло, що минулий військовий рік став одним із найскладніших у сучасній історії нашої банківської системи, і Мінфін уже детально аналізував загальні результати її роботи. Однак, як видно зі зведених даних, Сенс Банк не показав приросту/поліпшення не по одному з ключових показників, хоча система по ряду складових рухалася на краще.

У той же час, Sense Bank не втратив платоспроможність і не порушує ключові економічні нормативи. Інакше НБУ не потрібно було готувати під націоналізацію додатковий законопроект, і банк забрали б ще згідно із законом № 2643-IX, який дозволяє це зробити за наявності проблем із платоспроможністю.

Як банк вирішує проблеми через токсичну назву

Наприкінці лютого у соцмережах почали з’являтися скарги людей, які говорили про блокування операцій із картками Сенс Банку в Європі. «Мінфін» не мав можливості перевірити достовірність цих претензій, тому ми постаралися поставити більше запитань самому банку.

Там підтвердили, що іноді у його клієнтів виникали проблеми з платежами та блокування, але це відбувалося раніше.

«Питання з блокуванням платежів за кордоном виникали навесні-літом 2022 через санкції проти російського Альфа-Банку. Кожен такий кейс вирішувався командою безпосередньо з іноземним банком, який помилково блокував операції просто через аналогічну назву «Альфа-Банк».

Після надання інформації про те, що Альфа-Банк Україна не під санкціями, що банк — окрема юридична особа, що підтверджено Міністерством фінансів США та Міністерством закордонних справ Великобританії, питання вирішувалося”, — відповіли у прес-центрі Sense Bank на запит «Мінфіну» .

Це підтверджував свого часу і наш Національний банк: щодо українського Альфа-Банку не запроваджувалися санкції у світі, на відміну від російської структури та її дочок в інших країнах. Українську Альфу залишили за дужками всіх обмежень, щоби на неї не поширювалися заборони та табу.

При цьому навіть зараз у клієнтів Сенс Банку іноді можуть виникати проблеми, що не заперечують і у фінустанові.

«Зараз скарги щодо блокування платежів Sense Bank поодинокі. Вже цього року на прохання банку SWIFT змінить BIC, що відображатиме нову назву банку — це повністю нівелює можливість помилкового блокування», — уточнили в Sense Bank.

Там також запевнили, що на банк скаржаться не більше, ніж на інші фінустанови. Основні теми звернень:

• погашення кредитів;
• карткові транзакції (ліміти та зняття готівки);
• дистанційне обслуговування з питань, які раніше можна було вирішити лише у відділенні, або з яких необхідно дзвонити до банку (актуально для тимчасово окупованих територій та закордону).

У Сенс Банку кажуть, що для їхніх клієнтів не вводилося жодних додаткових обмежень чи заборон, крім загальних для всіх правил, запроваджених НБУ на період війни:

з лімітів зняття готівки за кордоном (до 100 тис. грн/міс.), з отримання готівки з рахунків в Україні (до 100 тис. грн/день) та ін.

У банку кажуть, що операції їхніх клієнтів не обмежувалися міжнародними платіжними системами VISA та MasterCard. А Нацбанк перевіряв структуру нарівні з рештою українських банків.

«Починаючи з літа 2022 року, НБУ проводить перевірки всієї банківської системи — як приватних, так і державних банків. Sense Bank не є винятком. Внутрішні процедури банку відповідають найкращим міжнародним практикам та українському законодавству, проте у разі отримання зауважень та рекомендацій з боку регулятора банк у найкоротший термін вносить відповідні зміни», — запевнили в Sense Bank.

Націоналізація Сенс Банку: що це змінить для фінансової системи і вкладників

Верховна Рада ухвалила закон, який відкриває можливість націоналізації Сенс Банку (колишній Альфа-Банк). Асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз розібрав, як націоналізація установи вплине на банківську систему України, та чи дорого обійдеться державі.

У випадку Альфа-Банка Україна мова не йде про банкрутство. Мова йде про націоналізацію — зміну власника на державу. Такий крок не призведе до відтоку коштів чи неповернення коштів вкладників. Навпаки, дасть можливість зняти поточну паніку, яка виникла через очікування санкцій до банка. Державні банки під час криз сприймаються та є «рятівною гаванню» для вкладників.

Що таке системно важливий банк?

Відповідно до базельських принципів банківського нагляду, а також відповідно до норм федеральних регуляторів США, це банк, банкрутство/неплатоспроможність якого може мати серйозні ризики для функціонування фінансової системи країни. Загальноприйнята назва — D-Sibs (Domestic Systemically Important Bank).

Хто та за якими критеріями визначає системно важливі банки?

Виключно національні регулятори. В Україні це НБУ. Всього НБУ виходить з 10 критеріїв, головні з яких — розмір загальних активів банка, розмір коштів на міжбанківському ринку (коштів, залучених в інших банків та позичених іншим банкам), обсягів кредитів, обсягів депозитів, гарантованих державою (Фондом гарантування).

Скільки в Україні системно важливих банків?

Станом на 1 квітня 2022 року — 14 банків. Серед них як найбільші банки — Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен банк, так і середні за розміром банки — А-Банк та Кредобанк.

Фактично, це дуже нетипова ситуація, коли з 70 діючих банків 14 (тобто 20% діючих банків) вважаються системно важливими.

Навіщо НБУ визнає системно важливими так багато банків?

Мета юридична. Таке визнання дає НБУ можливість застосовувати до таких банків посилені вимоги до капіталу. Зокрема, встановлювати додаткові буфери капіталу — буфер системної важливості та контрциклічний буфер. Формально, це «юридичний трюк», який дозволяв НБУ у мирний час підвищувати вимоги до капіталу таких банків.

Низка банків, які НБУ відніс до системно важливих, не є такими в термінах Базеля. Приклад: ХХХ. Після 24 лютого банк фактично згорнув роботу. Попри те, що банк визнано системно важливим, всі дії ніяк не вплинули на роботу фінансової системи та банківської системи України.

Фактично, системно важливими банками в термінах Базеля в Україні є: Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк. Це ті банки, чия неплатоспроможність може спричинити перебої в роботі системи або призвести до паніки населення. Неплатоспроможність інших банків призведе до втрат частини коштів та до витрат Фонду гарантування, але не призведе до порушення роботи всієї системи.

Чи були випадки банкрутства системно важливих банків в Україні і чи призвело це до колапсу фінансової системи?

1) Неплатоспроможність Дельта Банку на початку 2015 року. Частка банку на ринку була дуже схожа на нинішню в АБУ. Частка коштів клієнтів — 5% (АБУ — 5,7%), коштів фізосіб — 5,7% (АБУ — 7%). Колапсу фінансової системи не сталося, система продовжила працювати. «Банкопад» пізніше був не наслідком проблем Дельти, а був викликаний тими ж причинами: недобросовісність власників, погані кредити, АТО та втрати економіки через війну на Донбасі та окупацію.

2) Неплатоспроможність та націоналізація Приватбанка в 2016 році. Колапсу фінансової системи не сталося через націоналізацію неплатоспроможного банка. Система продовжила працювати, відтоку коштів із банків не відбулося, попри те, що Приватбанк значно більше АБУ.

Чи статус системно важливого банку заважає його націоналізації?

Ні. Навпаки, сприяє. Такий статус дає можливість прийняти рішення Ради з фінстабільності про націоналізацію банка, якщо до нього будуть застосовані санкції НБУ через власників банку. Саме з огляду на «системну важливість», Рада з фінансової стабільності має право ухвалити рішення про входження держави до капіталу банка замість виведення з ринку через санкції. Аналогічно тому, як було прийнято рішення про націоналізацію Приватбанка.

/коментар зараз — вирішили піти іншим шляхом, через новий Закон/

Питання до націоналізації

Чи створить націоналізація АБУ ризик зростання частки держави в банківському секторі?

Частка державних банків у банківській системі України — 47,1% на 1 березня 2023 року. У випадку націоналізації Альфа-Банка Україна ця частка зросте до 52,7%. Такий приріст частки держави не є значним, фактично, на рівні річної давнини, і не створює додаткових ризиків для фінансової стабільності.

Чи вимагатиме націоналізація додаткових витрат держави?

Націоналізація АБУ не вимагатиме додаткових витрат коштів платників податків (як було у випадку Приватбанку-2016). Банк операційно прибутковий, не вимагає докапіталізації.

Чи призведе націоналізація до відтоку коштів із банку?

Націоналізація не призведе до паніки чи відтоку коштів із банку. Це лише зміна власника. Аналогічна тій, яка могла бути при продажу банку (який під час війни неможливий). Весь менеджмент лишатиметься на місцях і керуватиме банком на тих самих засадах та принципах, як і раніше, лише в інтересах нового власника — держави (Кабміна або Міністерства фінансів). Навпаки, банк для вкладника стає привабливішим: надійніший акціонер, відсутність санкцій до власників, а відтак — немає ризику нових санкцій з боку НБУ чи іноземних банків до банку.