Слава Україні!

Літературне Місто – Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Застарілі слова

Серед застарілих слів виділяють
дві основні групи — архаїзми та
історизми.
Застаріла лексика неоднорідна за
своїм складом, що пояснюється різ­
ними причинами виходу слів з актив­
ного запасу. Застарілі слова відзнача­
ються також ступенем архаїзації.
Одну групу становлять ті, що зов­
сім вийшли з ужитку. Вони незрозу­
мілі носіям мови на сучасному етапі:
вазнь — щастя, віститель — парла­
ментер, головний — убивця, звідець
— шпигун, просинець — січень; серед
них є слова, що залишилися в деяких
діалектах: марець — березень, кріс —
рушниця.
До іншої групи застарілої лексики
входять слова, що зрідка вживаються
в сучасній літературній мові і, як пра­
вило, зрозумілі її носіям: аршин, гай­
дамака, дзиґарі, панщина, рать.
Історизми — це слова, які вихо­
дять з активного вжитку через те, що
зникли предмети й поняття, позна-
чувані ними:
смерд, кріпак, війт, князь, помі­
щик, земство, повіт, волость, сви­
та, жупан, сап’янці, сагайдак.
Ще у 20-ті рр. XX ст. широко вжи­
валися слова продрозверстка, прод-
подсіток, неп, непман, куркуль та ін.
Перетворюються на історизми ще не­
давно вкрай активні такі слова й сло­
восполучення:
комсомолець, жовтеня, піонер. Гене­
ральний секретар ЦК КПРС та ін.
Серед історизмів можна виділити
такі головні сематичні групи:
1. Слова, що характеризують класову
структуру суспільства:
боярин, вельможа, дворянин, крі­
пак, поміщик, цар, челядь, смерд.
2. Назви колишніх урядових і війсь­
кових чинів, посад:
війт і. городовий, десятник, осаву­
ла, хорунжий, столоначальник.
3. Назви установ минулих епох:
волость, зборня, ратуша, сенат.
4. Назви колишніх професій:
бондар, стельмах, дігтяр, покоїв­
ка, кожум’яка, лакей.
5. Назви старовинної зброї, амуніції:
булава, мушкет, щит, меч, гаків­
ниця, самопал, ятаган.
6. Назви старовинного одягу:
очіпок, плахта, кирея, жупан, сви­
та, намітка.
7. Назви старовинних монет, грошо­
вих одиниць, одиниць виміру:
гріш, гульден, золотник, катерин­
ка, полтина, півкопи, таляр, чер­
вінець, гони, лікоть, аршин, миля.
Історизми не виконують якоїсь
стилістичної функції, а є нейтраль­
ними словами, тобто назвами речей,
явищ, які вживалися в певний істо­
ричний час.
Отже, історизми — це застарілі
слова, які не мають синонімів, слів-
131
УКРАЇНСЬКА МОВА
замінників. Вони використовуються
або в спеціальній історичній літера­
турі, або в художніх творах, коли
треба відтворити колорит певної істо­
ричної епохи.
Архаїзми — це слова, що вийшли з
активного словника мовців, оскільки
їх витіснили інші, які мали з ними
однакове значення. При цьому реа­
лії, позначувані ними, не зникли з
повсякденного людського життя:
Ідесниця — права рука чоло — лоб
спудей — студент вия — шия
перст — палець пїіт — поет
ректи — говорити вої — воїни
возатай — візник зело — дуже
\глагол — слово град — місто
Іланіти — щоки злато — золото
Ізріти — бачити Іврата — ворота
[живіт — життя \рать — військо
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Поряд з архаїзмом завжди існує (як синонім)
звичайне сучасне слово.
У зв’язку з цим архаїзми не вживаються з ней­
тральним значенням (цю функцію виконують
їхні синоніми з активної лексики), а завжди
мають стилістичне забарвлення, тому їх ще
називають стилістичними архаїзмами. У ху­
дожній літературі, наприклад, вони виражають
урочистість, пафос, подекуди іронію:
На пою! Без ляку і зневіри
За правду, волю, за наш край!
М. Старицький.
Люди добрі, пожалійте бідолашного
піїти.
Що від горя, від наруги за слізьми не ба­
чить світу.
В. Самійленко.

МЕНЮ

• Науки
  • Мовознавство
  • Літературознавство
  • Психологія
  • Історія
  • Культурологія
  • Літературознавчі статті та праці
  • Мовознавчі праці
  • Педагогічні праці
  • Наукові роботи (дипломні, реферати та ін.)

  Нові записи

  • Початок Європи : Епоха Великого Переселення Народів
  • Історія Шумерів і падіння Аккадської Імперії
  • Ядерна зброя: виникнення, розвиток та сучасний стан
  • 245 днів війни в Україні на анімованій карті
  • Висадка в Нормандії: Операція, що змінила хід Другої світової війни
  • Як нацисти втікали в Аргентину після Другої світової війни?
  • Історія Тайваню. Чому він такий важливий для США та Китаю?
  • Велика Британія та її колонії: історія захоплення світу (Перша частина)
  • Арабо-Ізраїльські війни: Битва за виживання
  • Історія України: Український шлях до незалежності

  Літературне місто – це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

  Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології – практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

  Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!

  2. Активна й пасивна лексика української мови. Застарілі слова (історизми, архаїзми)

  Мова — живий організм. Вона народжується, розвивається, гасне. Українська мова зараз проходить етап розвитку, і від її носіїв залежить, коли настане період зникнення. Наша мова весь час змінюється, поповнюючись новими словами, удосконалюючись і збагачуючись.

  Та поліпшення й удосконалення словника залежить не тільки від нових слів. Окремі слова випадають, зникають, якщо вони застаріли. Таким чином у розвитку лексики відбуваються два процеси: збагачення мови новими словами й усунення з мови зайвих, застарілих слів.

  У мові в будь-який період її розвитку існує активна і пасивна лексика.

  До активної лексики сучасної української літературної мови належать усі слова, які щодня вживаються в різних її формах і стилях. Така лексика обіймає слова, поширені в загальнонародному вжитку ( вікно, ходити, міський тощо). Характерною ознакою активної лексики є насамперед її сучасність, використання у будь-якій сфері діяльності людей.

  До пасивної лексики належать усі слова, що вживаються в мові рідко, які не є повсякденними у спілкуванні людей. У складі пасивної лексики перебувають усі застарілі слова , що вже вийшли або виходять із звичайного вжитку в літературній мові, або нові слова , які недавно виникли і не стали загальновживаними в ній чи активно не використовуються.

  За частотою вживання всю лексику сучасної української літературної мови можна поділити на три групи: а) слова звичайні, сучасні , б) застарілі слова і в) нові слова , або неологізми .

  Історизми — слова, що застаріли і вийшли з ужитку тому, що зникли ті предмети й поняття, які називалися цими словами.

  Назви предметів одягу, які носили колись, а тепер зовсім не носять ( жупан, запаска, очіпок ),

  назви зниклих побутових понять ( досвітки, світилка ),

  забутих знарядь праці ( соха, ступа ),

  назви старовинної зброї ( арбалет, рогатина, сагайдак ),

  старовинних мір ( корець, локоть, аршин, верства ),

  монет ( гривеник, шеляг, червінець ),

  назви колишніх професій ( гутник, стельмах, бондар ),

  представників неіснуючих тепер соціальних груп населення ( боярин, дворянин, батрак, хлоп, поміщик, челядь, кріпак ),

  установ (земство, губернія, волость ),

  адміністративних посад ( губернатор, соцький , урядник, гетьман, хорунжий, обозний ).

  Історизми використовуються лише в творах на історичні теми. Багато їх можна знайти в творах Т. Шевченка й І. Нечуя-Левицького , романах Р. Іваничука , «Диво», «Євпраксія» П. Загребельного тощо.

  Архаїзми вийшли зі складу активної лексики тому, що були витіснені іншими, які мали з ними однакове значення.

  Весь — село, всує — даремно, вия — шия, зріти — бачити, зигзиця — зозуля, піїт — поет, ланіти — щоки, уста — губи, ректи — говорити, чело — лоб.

  Архаїзми , як і історизми , в художній мові використовуються насамперед для створення колориту тієї доби, про яку написаний твір, для реального відтворення тогочасної мови. За допомогою таких слів створюється піднесений, урочистий стиль.

  …Ось і ворога відбито,
  Все минуло: гнів і жах…
  Кревні плачуть над борцями,
  Що звалилися в боях.
  На сумних могилах тужать
  І справляють тризну там
  І несуть на сизі гори
  Жертви праведним богам.

  Неологізми — це нові слова (від грецьких neos — новий, logos — слово), вони з’являються в мові у всі періоди її розвитку. Якщо архаїзми виходять з ужитку, то неологізми поповнюють словниковий склад мови. Кожне нове слово, що з’являється в літературній мові, є неологізмом доти, поки воно не стає загальновживаним, загальнолітературним і перестає сприйматись як нове. Зазвичай не входять до активного лексичного запасу й індивідуальні неологізми , створені окремими письменниками.

  Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина). Зазимую тут і залітую, в цій великій хаті не своїй у кутку відтихну , відлютую (М. Вінграновський).

  Причини появи неологізмів можуть бути різні. Багато з них з’являється в мові тому, що виникають нові предмети, явища, яким потрібно дати назву ( телефон, принтер, інтернет, біометрика ). Поява деяких неологізмів зумовлена потребою дати предметові нову, більш зрозумілу або більш точну назву.

  Гвинтокрил, порохотяг, безвіз, медіа-простір, ЗЗСО ( заклад загальної середньої освіти замість ЗОШ — загальноосвітня школа ), зво ( заклад вищої освіти замість вуз, виш).

  Застарілими промислами є

  Мова невпинно розвивається. Одні слова з’являються в ній, інші забуваються. Отже, в мові є застарілі слова і нові.

  Серед застарілих слів розрізняємо історизми й архаїзми.

  Слова, що стосується давніх, історичних реалій, яких тепер уже нема, — це історизми: боярин, війт, бунчужний, мушкет, пернач, намітка, очіпок, коновка, таляр, шеляг, верства. Вони не перекладаються на сучасну мову, їхнє значення тепер, як правило, доводиться пояснювати.

  Слова, якими колись називали предмети і явища, що й так само побутують у нашому житті, але називаються вже по-іншому, — це архаїзми (від грецького archaios — давній, старий): перст (палець), десниця (права рука), ланіти (щоки), чадо (дитя), вої (воїни), злато (золото), глас (голос), піїт (поет), вельми (дуже). Архаїзми обов’язково мають свої сучасні синоніми, якими ми тепер і користуємося в повсякденному спілкуванні.

  Слова, які щойно з’являються, називають неологізмами, тобто новими: маркет, маркетинг, менеджмент, глобалізація, прем’єр-міністр, опції, мобільний телефон, флешка, відсоток, слу́хавка, світлина, летовище. На жаль, неологізмами в нашій мові часто виявляються чужомовні слова, які починають витіснювати питомі українські: крамниця — маркет, торгівля — маркетинг, управління — менеджмент тощо. Тим часом в нашій мові є достатньо засобів, щоб з них творити власні слова для називання тих чи інших новітніх предметів та явищ, як це ж бо роблять інші народи.

  Короткий словник неологізмів

  • Акаунт (англ. account – рахунок) – 1. Обліковий запис у комп’ютерній системі. 2. Сукупність наданої інформації про користувача, засобів та прав користувача відносно багатокористувацької системи.
  • Аутсорсинг (англ. outsourcing – використання зовнішнього ресурсу) – передача організацією чи підприємством певних бізнес-функцій або виробничих процесів на обслуговування іншій компанії, яка спеціалізується у відповідній галузі.
  • Байопік (від англ. biographical picture – біографічна стрічка) – кінематографічний жанр, що розповідає про долю відомої особистості; фільм-біографія.
  • Біосоціологія (від давньогр. βίος – життя) – міждисциплінарна наука, яка пояснює розвиток і проблеми людського суспільства з точки зору принципів біології, зокрема теорії еволюції.
  • Біткойн (від англ. bit – шматочок та coin – монета) – децентралізована електронна (віртуальна) валюта.
  • Блог (англ. blog, від web log – щоденник) – веб-сайт, головний зміст якого — короткі записи, зображення чи мультимедіа, тимчасової значущості, що регулярно додаються чи поновлюються.
  • Вербалізм (від лат. verbalis – словесний) – марнослів’я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки.
  • Воркаут (англ. workout – тренування) – гімнастичні тренування на свіжому повітрі.
  • Гендерний (від англ. gender – стать) – той, що стосується соціальної статі, фактору статевих відмінностей в соціальному контексті.
  • Генофонд (ген і фонд) – сукупність усіх генів однієї популяції організмів.
  • Діджей (від англ. – DJ, скорочення від Disc Jockey) – людина, що здійснює публічне відтворення записаних на звукові носії музичних творів зі зміною або без зміни матеріалу технічними засобами.
  • Дредлоки (англ. dreadlocks – жахливі пасма) – зачіска у вигляді довгих заплетених пасм волосся, які, відростаючи, зберігають свою форму; дреди.
  • Експат (від лат. ex – поза і patria – батьківщина) – працівник, який отримав тимчасове призначення на роботу за кордоном.
  • Еспресо (іт.) – кавовий напій, приготовлений шляхом пропускання гарячої водяної пари під тиском через контейнер із жареною і меленою кавою.
  • Іміджмейкер (англ. imigemaker від image – зображення і maker – творець) – спеціаліст із формування образу з метою покращення репутації, впливовості чи популярності.
  • Інвойс (англ. invoice) – документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість та кошти які покупець має сплатити за ті послуги.
  • Інсайдер (англ. insider від англ. inside – всередині) – представник обмеженої групи людей, які мають доступ до конфіденційної інформації, недоступної широкій публіці.
  • Кастинг (англ. casting – розподіл, зміна) – відбір претендентів на виконання відповідного творчого задуму.
  • Когнітивність (від лат. cognitio – пізнання, вивчення) – здатність до розумового сприйняття і переробки зовнішньої інформації; пізнання.
  • Копірайтер (англ. copywriter – від. copy – примірник і writer – письменник) – фахівець з написання рекламних та презентаційних текстів.
  • Лаунж (від англ. lounge – вітальня) – легка фонова музика, призначена для створення невимушеної атмосфери.
  • Мейнстрім (англ. mainstream – основний потік) – переважаючий на даний момент напрямок в певній сфері діяльності.
  • Меседж (англ. message – повідомлення) – 1. Повідомлення, звернення. 2. розм. Інформація “між рядків”.
  • Ноутбук (англ. notebook – записник) – портативний персональний комп’ютер.
  • Папараці – фотограф, що агресивно і наполегливо переслідує знаменитостей з метою зйомок особистого життя без належного на те дозволу.
  • Пілатес – система фізичних вправ для зміцнення м’язів тіла і покращення загального фізичного стану організму.
  • Подкаст (англ. podcast від iPod і broadcast – мовити на аудиторію) – цифровий медіа-файл (аудіо чи відео), призначений для онлайн-відтворення на програвачах чи персональних комп’ютерах.
  • Пранк (від англ. prank – розіграш, жарт) – телефонний розіграш з метою викликати неадекватну реакцію.
  • Респондент (лат. respondere – відповідати) – учасник соціологічного опитування, який відповідає на питання анкети, тобто виступає в якості джерела первинної інформації про явища і процеси, які досліджуються.
  • Сервер (англ. server – той, хто обслуговує) – 1. Програмний компонент обчислювальної системи, який виконує обслуговуючі функції по запиту клієнта. 2. Спеціалізоване обладнання, призначене для виконання сервісного програмного забезпечення.
  • Стартап (від англ. start-up – запуск) – компанія з невеликою історією розвитку, яка знаходиться в фазі становлення і вивчення перспектив ринку.
  • Тирамісу (італ. tiramisu – дослівно «підніми мене») – італійський багатошаровий десерт, до складу якого входять сир маскарпоне, кава (зазвичай еспресо), курячі яйця, цукор і печиво савоярді.
  • Толерантний (лат.) – поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо.
  • Топ (англ. top – верх) – 1. Верхня частина жіночого одягу без рукавів. 2. Верхня частина списку, рейтингу і т. п.
  • Тренд (англ. trend – тенденція) – основна тенденція зміни.
  • Фан (англ. fan – прихильник) – шанувальник чого-небудь чи кого-небудь.
  • Фейк (англ. fake – підробка) – інформаційна містифікація чи відверта дезінформація з метою введення в оману; шахрайство.
  • Фірма (іт., букв. – підпис, від лат., міцний, надійний) – 1. Торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи; компанія, діло, бізнес. 2. Об’єднання однорідних або суміжних підприємств.
  • Фішинг (від англ. fishing – рибальство) – інтернет-шахрайство з метою виманювання у користувачів мережі персональних даних (паролів, логінів, номерів кредитних карт і т. п.).
  • Фрилансер (англ. freelancer) – 1. У середні віки – воїн-найманець; вільний стрілець. 2. Працівник, що виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем; позаштатний працівник, незалежний підрядник.
  • Хакер (від англ. to hack – рубати) – 1. Кваліфікований фахівець в галузі комп’ютерних систем, який захоплюється їх детальним дослідженням. 2. Зловмисник, який добуває конфіденційну інформацію в обхід систем захисту комп’ютерних мереж.
  • Шопінг (англ. shopping) – форма проведення часу у вигляді тривалих і регулярних відвідин магазинів і покупки товарів.
  • Штрихкод (нім. strich – риска, лінія, фр. code ) – спосіб запису даних у вигляді білих та чорних смуг різної товщини або квадратів різного розміру, призначений для ідентифікації товару і зчитування інформації про нього.
  • Яппі (англ. – молодий міський професіонал) – молоді заможні люди, які ведуть активний спосіб життя, побудований на захопленні своєю професійною кар’єрою і досягненні матеріального успіху.

  Підберіть історизми до поданих у картках понять.
  (Як виконувати завдання)

  Історизми: писар, волосний, мушкет, січовик, досвітки, війт.