Северус Снейп

„Гаррі не знав, чи це йому просто здається чи ні, але, хоч куди він ішов, усюди натрапляв на Снейпа. Часом йому навіть здавалося, ніби Снейп ходить слідом за ним, намагаючись упіймати. Уроки зілля й настійки перетворилися в щотижневі тортури – так жахливо Снейп ставився до Гаррі. Може, він знав, що вони довідалися про Філософський камінь? Гаррі не розумів, як він міг дізнатися, але інколи мав погане відчуття, що Снейп уміє читати думки.”

Професор Северус Снейп (англ. Severus Snape) ( 9 січня [7] – 2 травня [8] ) був англійським напівкровним [9] чаклуном, який був Гоґвортської Школи Чарів і Чаклунства, а також членом Ордена Фенікса та Смертежером. Його подвійне життя відіграло надзвичайно важливу роль в обох Війнах Чарівників проти Волдеморта. Єдина дитина маґла Лілі та Петунією Еванс, коли йому було дев’ять, і дуже закохався в Лілі, ставши її близьким другом. Северус розпочав навчання в Гоґвортсі з Лілі в Слизерину. Розподілили його в тому ж році, що і Лілі, але, на жаль для нього – в суперницьких гуртожитках. Северус став безпосереднім ворогом Джеймса Поттера і Сіріуса Блека і був частою жертвою їх знущань. Це призвело до того, що він був дратівливим по відношенню до сина Джеймса – Гаррі. Снейп, коли був молодим, розвинув пристрасть до маґлами, дуже напруженою, поки вони її врешті не розірвали на п’ятому курсі. Намагаючись відвоювати прихильність Лілі [10] , Снейп приєднався до Смертежерів разом із групою своїх товаришів із Слизерину. Северус став членом Горацій Слизоріг навіть зберігав фотографію, на якій Снейп був студентом, тримаючи в руках свій примірник «Розширеного курсу зіллєваріння». Незважаючи на це, Горацій не покладав багато надій на майбутнє Северуса, оскільки його фотографія зберігалася позаду багатьох інших. [11] Незадовго до того, як Лілі Еванс була вбита лордом Волдемортом, Снейп змінив сторону і став членом Ордену Фенікса, а також подвійним агентом під час другої магічної війни . З величезними труднощами Снейп завадив лорду Волдеморту дізнатися правду про свою вірність і підлеглість. Незважаючи на думку більшості інших, включаючи Гаррі ще в ранньому житті, Альбус Дамблдор довіряв Снейпу з причин, які зберігалися між ними обома до смерті. Незважаючи на те, що Снейп убив Дамблдора, пізніше з’ясувалося, що між ними було укладено спеціальну угоду вчинити так. Коли він помер, виявилося, що його глибока сильна любов до Лілі Еванс змусила його спокутувати свою провину, приєднавшись до справи Дамблдора щодо її захисту (а після смерті Лілі – її сина) від лорда Волдеморта. Стосунки між Дамблдором і Снейпом були одними з найпотужніших і вірних, настільки, що Снейп погодився вбити Дамблдора на власне прохання останнього. Перед смертю Дамблдора Снейп пообіцяв захистити учнів Гоґвортсу від Смертежерів, які неминуче візьмуть під контроль Міністерство магії, а також школу. Пізніше Снейп брав участь у битві при Гоґвортсі, але був убитий лордом Волдемортом, який помилково вважав, що Снейп був господарем Бузинової палички (надзвичайно сильної і потужної палички, якої Волдеморт глибоко бажав, а також однієї з Смертельних реліквій), коли насправді Гаррі Поттер був господарем Бузинової палички, тому що Драко Малфой обеззброїв Дамблдора в ніч смерті Дамблдора на вершині Маєтку Малфоїв. Після смерті Снейпа Гаррі Поттер подбав про те, щоб його портрет залишивcя в Гоґвортсі, вшанувавши Снейпа як героя, незважаючи на їхні значні особисті розбіжності. Крім того, Гаррі згодом назвав свого другого сина Албусом Северусом Поттером на честь Дамблдора та Северуса, які обоє були натхненниками у житті Гаррі після битви при Гоґвортсі. На Гаррі також вплинув гуртожиток Гоґвортсу Северуса і він визнав, що Албус може вибрати Слизерин, якщо захоче.

Зміст

• 1 Біографія
  • 1.1 Дитинство
  • 1.2 Юність
  • 1.3 Снейп — Смертежер. Розголошення Пророцтва
  • 1.4 Робота в Гогвортсі
  • 1.5 Северус Снейп — директор Гоґвортсу
  • 1.6 Битва за Гоґвортс і смерть
  • 1.7 Після смерті

  Біографія [ ]

  Дитинство [ ]

  Северус Снейп народився 9 січня 1960 року в родині чистокровної чарівниці Ейлін Принц і магла Тобіаса Снейпа (згодом через це він став називати себе «Напівкровним принцем»). Хлопчик ріс на самоті, до якої додавалися часті сварки батьків. Невеликі фрагменти в розділах «Окклюменція» та «Історія принца» дають підстави вважати, що батько Северуса був малорозвиненою істотою зі схильністю до домашнього насильства і, можливо, алкоголізму. Хлопчик ще в дитинстві зауважує, що батько «взагалі нічого особливо не любить». А те, що вони живуть у найбіднішому районі міста, практично в трущобах, і Северус, схоже, доношує старі кофти матері, говорить про матеріальний стан цієї сім’ї. Його нещасливі стосунки з батьком, можливо, стали причиною його зневаги до маґлів. Мається на увазі, що Северус не мав друзів і не отримував батьківського піклування. Ця відсутність турботи значною мірою сформувала гіркий характер і жорстоку поведінку Северуса пізніше в його житті.

  Коли Северусу було близько десяти років, він зустрів сусідських дівчаток Лілі і Петунію Еванс і зрозумів, що Лілі, як і він, чарівниця. Він став її частим співрозмовником і багато розповідав про Гоґвортс, де їм належало разом вчитися. 1 вересня 1971 вони сіли в потяг «Гоґвортс-експрес», де зустріли Джеймса Поттера і Сіріуса Блека. Того ж дня Лілі була розподілена в Ґрифіндор, а Северус — в Слизерин.

  Протягом усього часу навчання Снейп не мав відповідного кола спілкування. За рядом обставин він став членом групи, що включала Луціуса Мелфоя, Ейвері, Мальсібера та інших слизеринців, які стали потім Смертежерами. Снейп піддавався постійним нападкам і знущанням з боку Джеймса Поттера і його дружків Сіріуса Блека і Пітера Петтігрю, які (спільно з Ремусом Люпіном) іменували себе мародерами. Наприкінці п’ятого курсу Снейп ледь не загинув через дурний жарт Сіріуса Блека — його ледь не загриз перевертень, яким виявився Римус Люпин, але Джеймс Поттер врятував його (втім, Снейп ніколи не вірив у щирість намірів Джеймса, хоча і розумів свій обов’язок перед ним). Директор школи Альбус Дамблдор зам’яв цей випадок.

  Довгий час Снейпа захищала його подруга Лілі Еванс, в яку він був закоханий, але її дуже лякало захоплення Северуса Темними мистецтвами і ставлення до інших маґлонароджених студентів. Зрештою, вона порвала спілкування з ним, а через деякий час почала зустрічатися з Джеймсом Поттером.

  Юність [ ]

  Наприкінці п’ятого курсу студенти «Хогвартса» здають іспити СОВ. Після одного з таких іспитів учні, радіючи хорошому червневому дню, вийшли на берег озера. І так вже вийшло, що Северус розташувався на травичці недалеко від чотирьох «мародерів». Джеймс грав зі снітчем, Пітер захоплено йому аплодував, Ремус читав підручник … А Сіріус, подивившись на цю ідилію, поскаржився на нудьгу. Причому, поскаржився в таких виразах, що Джеймсу стало зрозуміло: якщо не відвернути «Бурлаку», він почне Цапа з самими «мародерами». Найбільш підходящим об’єктом для розваги йому здався Снейп. І Джеймс Поттер нападає без жодної видимої причини на Северуса. Залучені шумом боротьби Поттера і Блека зі Снейпом, до місця подій почали стягуватися інші студенти. Спроби Снейпа захиститися або напасти у відповідь були відбиті «Експеліармус», його, беззбройного і з лютою лайкою на вустах, піддали закляттям «Ескура» (очищаюче закляття), через що у нього з рота пішла мильна піна, і врешті-решт Снейпа підвісили в повітрі догори дригом. При цьому мантія його задралася і всім на огляд постали брудні підштаники Северуса.

  Це — те, що Гаррі побачив у Вирі пам’яті, куди дорослий Снейп скинув свій найгірший спогад саме побоюючись, що юний Поттер зможе побачити його під час їх занять окклюменцією. А тепер — про те, що Гаррі побачити не міг. Точніше, він-то побачив, як його майбутня мати зажадала від Джеймса Поттера відпустити Снейпа, і почув, як Снейп заявив, що йому «не потрібна допомога паршивої бруднокровки». Але що означали ці слова насправді?

  На шостому курсі до Гаррі Поттера потрапляє підручник настійок, який, як потім виявилося, належав спочатку матері Снейпа, а пізніше і самому Снейпові, де той на полях записував уточнення до рецептів і винайдені ним самим (і тільки ним самим) заклинання. Серед іншого там є і заклинання «Левікорпус» з поміткою «(нврбл)». Тобто заклинання треба вимовити невербально, що значить не вголос. Заклинання підвішує жертву в повітрі догори дригом, саме так, як був підвішений Снейп. Звідки ж його знав Джеймс? Адже заклинання, вимовлене «про себе» не можна почути від когось і вивчити «з голосу».

  На тому ж шостому курсі професор Горацій Слизоріг не втомлюється захоплюватися успіхами Гаррі в зіллєеварінню, постійно повторюючи, що хлопчик успадкував таланти своєї матері. Але юний Поттер успадкував НЕ таланти, а підручник Снейпа, слідуючи вказівкам якого домагався відмінних результатів. І виникає питання: чи не це ж джерело успіхів було і у Лілі Еванс? Адже Снейп був у неї закоханий. І цілком міг дати їй свій підручник, щоб похвалитися: ось, мовляв, я який розумний, на рік вперед всю програму знаю. І висячи у повітрі Северус весь цей ланцюжок швидко прораховує: винайдене ним невербальне заклинання — запис на полях підручника — підручник відданий улюбленій Лілі Еванс — заклинання застосував ворог Северуса Джеймс Поттер. Тому коли Лілі заступається за Снейпа, він, засліплений люттю і образою, обзиває її «бруднокровкою».

  Потім, з передсмертних спогадів Снейпа стає ясно, що ця образа була останньою краплею у відносинах Лілі і Северуса … Блек говорить потім Гаррі, що його мати почала зустрічатися з Джеймсом аж на сьомому курсі. У будь-якому випадку, і Лілі, і Северус не змогли забути приниження одного й образи іншої. Особливо Северус. Не вміючи прощати, Снейп розуміє, що поступово, але невідворотно втрачає єдину людину, яка ставилася до нього з щирою добротою. Єдину дівчину, яку він так сильно любить.

  Снейп — Смертежер. Розголошення Пророцтва [ ]

  У 1977 або 1978 році, відразу після закінчення школи або на останньому курсі, Снейп вступив до лав смертежерів. У 1980 він у трактирі «Кабаняча голова» підслухав частину пророцтва Сивіли Трелоні про те, що гряде людина, яка зможе перемогти Темного Лорда. Він розповів про це Волдемортові, а той вирішив, що мова йде про сина Джеймса і Лілі Поттер. Знавіснілий Снейп просив Темного Лорда не вбивати Лілі, але той не відгукнувся на його прохання. Тоді Снейп прийшов до Дамблдора і попросив його сховати сім’ю Поттерів. Сам же Снейп перейшов на бік Дамблдора.

  Дамблдор переконав Поттерів застосувати заклинання Фіделіус, але охоронець Таємниці, Пітер Петтіґру, виявився зрадником. Пізньої ночі Волдеморт прийшов до будинку Поттерів. Він убив Джеймса і хотів пощадити Лілі, але та заступила собою сина. Не думаючи більше про прохання Снейпа, Волдеморт вбив жінку, проте, намагаючись вбити хлопчика, зник сам.

  Дізнавшись про смерть Лілі, Снейп був у нестямі від горя, життя втратило для нього сенс і фарби. Але тут Дамблдор попросив Северуса допомогти захистити сина Лілі від Волдеморта, щоб її жертва не виявилася марною. Заради Лілі той погодився, взявши з Дамблдора слово про те, що директор ніколи нікому не розкриє таємниці його любові, нікому не скаже, що Снейп охороняє сина Джеймса Поттера. Дамблдор публічно оголосив Снейп своїм таємним агентом, рятуючи його тим самим від судового переслідування, взяв у штат Гогвортса викладачем зілляваріння і призначив деканом факультету Слизерин.

  Робота в Гогвортсі [ ]

  З 1981 року Северус Снейп працює в Гогвортсі. Ймовірно, він узяв посаду професора Слизорога. У всякому разі під час навчання Гаррі Поттера в Гогвортсі (1991—1996) Северус Снейп був деканом Слизерина і професором зілляваріння, а з вересня 1996 викладав Захист від темних мистецтв, продовжуючи залишатися деканом. Він не приховував своєї нелюбові до студентів інших факультетів, особливо до Грифіндорців, і користувався будь-якою нагодою, щоб зняти з них бали або призначити дисциплінарне стягнення. (У фільмах «Гаррі Поттер і Кубок Вогню» і «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» — в останньому — навіть при Амбридж — Снейп навіть дає запотиличники студентам, які розмовляють на його уроці, але, на думку деяких глядачів, такий образ Снейпа не відповідає описаному в книзі). Цілком логічно, що Снейп, любимий слизеринцями, був непопулярним серед студентів інших факультетів. Гаррі ставився до нього з сумішшю страху і ворожості, підозрював у причетності до багатьох темних справ, що відбувались у Хогвартсі. Постійні причіпки і колючі зауваження Снейпа налаштовують хлопчика проти професора зілляваріння. Він майже не помічає, що справи цієї людини різко відрізняються від його висловлювань. Найбільше зло, яке бачив Гаррі від Снейпа, — це зняті бали і відсидки після уроків. З іншого боку професор Снейп неодноразово рятував життя хлопчику (нападу Квірела в першій книзі), або вважав, що рятує його.

  Поступово з’ясовується, що професор Снейп є подвійним агентом: і Альбус Дамблдор, і Волдеморт вважають Снейпа своєю людиною. На всі натяки членів Ордену Фенікса про можливу зраду Снейпа Дамблдор відповідає, що той давно і щиро розкаявся. Але наприкінці шостої книги Снейп на очах у Гаррі вбиває Дамблдора заклинанням Авада Кедавра, а потім ховається разом з іншими смертежерами. Гаррі зненавидів Снейпа і присягнувся йому помститися.

  Северус Снейп — директор Гоґвортсу [ ]

  Наприкінці серпня 1997 року Северус Снейп стає директором Гоґвортсу. Таке призначення обурює до глибини душі весь старий викладацький склад, але до влади фактично прийшов Волан-де-Морт, а з ним не посперечаєшся. Жоден з професорів школи не подав у відставку: всі вони вирішили зробити все можливе, щоб уберегти студентів від свавілля Снейпа і нових викладачів маглознавства і захисту від Темних мистецтв — смертежерів Алекто і Амікуса Керроу. І ніхто не помітив, що Снейп, як завжди вельми завуальовано, подбав про учнів. Видається, що ідея не пускати в Хогватс маґлонароджених дітей належала саме новому директору. Снейп здраво розсудив, що краще бути живим неуком, ніж мертвим всезнайкою. А те, що в школі «бруднокровки» будуть піддаватися постійної смертельної небезпеки, було ясно з самого початку.

  Під час свого директорства Северус Снейп продовжує справу, яку Альбус Дамблдор не встиг доробити за життя. Він спілкується з портретом Дамблдора і прикладає всі зусилля, щоб допомогти Гаррі Поттеру здолати Волан-де-Морта. Так, ним була проведена хитромудра операція, спрямована на передачу Меча Грифіндора в руки Гаррі (докладніше див статтю «Меч Ґодрика Ґрифіндора», розділи «Крадіжка меча» і «Передача меча»). А тепер йому треба передати Гаррі дуже важливу інформацію. Про те, що юнак є останнім горокраксом Волдеморта. І якщо він хоче смерті найстрашнішого мага сучасності, йому доведеться піти на смерть. Точніше, дати себе вбити Темному Лорду. Однак Снейп не встиг нічого сказати Поттеру. Ситуація докорінно змінилася з поверненням Гаррі в замок. Здолавши брата і сестру Керроу, професор Макґонеґел вступила з Северусом в поєдинок. А коли професора Спраут, Флитвік і Слізнорта приєдналися до неї, Снейп змушений був втекти із замку. Примітно, що Снейп використовує уміння літати без мітли, яке, крім нього, застосовує тільки Волдеморт.

  Битва за Гоґвортс і смерть [ ]

  Хоча Лорд Волдеморт отримав Старшу паличку з могили Дамблдора, вона відмовлялася його слухатися. Він вирішив — це через те, що Снейп убив Дамблдора, і тепер Старша паличка фактично належить йому. Тобто, Темний Лорд правильно розсудив, що «дух» і «тіло» палички розділене, і, володіючи самою паличкою, він не володіє її силою. Помилився він тільки у тому, кого паличка порахувала своїм істинним господарем, але про це Том Редл довідався пізніше. А поки він наказав Наджині вбити Северуса, щоб стати повноправним господарем бузинової палички. Яд Наджині швидкодіючий і смертельний. Волдеморт залишає Северуса вмирати в Верескливій Халупі, не помітивши Гаррі, Рона й Герміону, що ховаються в потайному лазі і спостерігають, як Наджині завдає смертельних ударів. Зачекавши, поки Темний Лорд і його моторошна улюблениця сховаються, Гаррі кидається до Снейпа. На жаль, він не бачить способу допомогти йому. Насилу Снейп прохрипів: «Збери», і Гаррі бачить, що з ран Снейпа тече не тільки кров, а й його спогади. Підставивши начаклований Герміоною флакон, хлопець збирає субстанцію, яку можна буде подивитися у Вирі пам’яті. Останнім бажанням Снейпа було побачити зелені очі Гаррі, які так схожі були на очі його матері. Після смерті професора Гаррі біжить в кабінет директора і дивиться зібрані спогади у вирі пам’яті. Виявляється, Северус все життя любив Лілі Еванс, і до кінця був вірний Альбусу Дамблдору відтоді, як Волдеморт вирішив піти проти Поттерів, а Дамблдор доклав усіх зусиль, щоб врятувати Лілі та її сім’ю.

  Після смерті [ ]

  Портрет Снейпа не був автоматично поміщений в кабінет Директора школи, так як він, по суті, залишив свій пост під час Битви в Хогвартсі. Однак Гаррі, користуючись своїм авторитетом, наполіг на тому, що портрет Северуса повинен висіти там. Це буде справедливо.

  Ріта Скітер видала книгу про життя Снейпа, під заголовком «Северус Снейп: сволота або святий», через деякий час після його смерті.

  Зовнішність [ ]

  Снейп — худорлявий блідий чоловік із гачкуватим носом і масним чорним волоссям, яке сягало йому плечей. Снейп з усіх учнів найдужче не любив Гаррі Поттера. Нещадний і в’їдливий Снейп, який не подобався нікому, окрім учнів свого гуртожитку (Слизерин) викладав предмет «зілля і настоянки». Часто його порівнюють з величезним кажаном через його мантію.

  Магічні здібності [ ]

  В усіх семи частинах книжки Снейп виступає як дуже могутній чарівник, який був видатним ще у студентські роки. Він спеціалізується на варінні настоянок і має талант та пристрасть до Темних Мистецтв. Сіріус Блек заявив, що Снейп, будучи першокурсником Гоґвортсу, знав більше заклинань і прокльонів, аніж більшість студентів сьомого року навчання. Ще будучи студентом, Снейп, особливо обдарований у зіллєварінні, вагомо поліпшив підручник із настоянок. Крім того, як студент Снейп показує винятковий дар до відкриття нових заклинань. У зв’язку із його великими знаннями у сфері темних мистецтв Снейп уміє лікувати рани, має великий досвід до відвернення фатальних ушкоджень від темних проклять. Снейп талановитий дуелянт, який може затримати (хоча б на короткий час) навіть групу із трьох професорів Гоґвортсу, в яку входив колишній чемпіон із дуелей Філіус Флитвік . Професор Макґонегел звернула увагу на те, що Снейп навчився літати без використання чарівної палички — це рідкісне уміння, яке раніше показав лише Волдеморт.

  Северус Снейп, полковник та мафіозі: три найяскравіші ролі Алана Рікмана

  Британський актор Алан Рікман набув неймовірної популярності завдяки ролі професора зіллєваріння і захисту від Темних мистецтв Северуса Снейпа у культовій франшизі про Гаррі Поттера. Та це не єдина цікава роль у фільмографії талановитого артиста.

  Як повідомляє 24 канал, сьогодні, 21 лютого 2022 року, Алану Рікману виповнилось би 76 років, адже у 2016 році актора забрав руйнівний рік підшлункової. Але, як відомо, талант ніколи не вмирає, тому редакція Кіно 24 вирішила згадати найяскравіші ролі британської зірки.

  Три найяскравіші ролі Алана Рікмана

  “Міцний горішок”

  Оригінальна назва: Die Hard
  Рік: 1988

  Перша роль Алана Рікмана у великому кіно сталась саме поруч з Брюсом Віллісом, який зіграв голову роль поліцейського Джона МакКлейна. Нью-йоркський коп прилетів до Лос-Анджелеса з нагоди відпустки і примирення з дружиною Голлі. Події йдуть не за планом, адже члени правління корпорації, на яку працює Голлі й безпосередньо вона сама, опиняються в заручниках у німецького терориста Ганса Грубера. Персонаж Алана Рікмана безцеремонно увірвався до будівлі одного із найбільших хмарочосів “Накатомі Плаза” посеред різдвяних веселощів. Урятувати всіх доведеться саме Джону, простому, але винахідливому поліцейському.

  “Міцний горішок” 1998: дивіться трейлер фільму

  “Розум та почуття”

  Оригінальна назва: Sense and Sensibility
  Рік: 1995

  Романтична екранізація однойменного роману англійської письменниці Джейн Остін. Перед смертю Містер Дешвуд (Том Вілкінсон) заповідає своєму синові від першого шлюбу Джону, щоб той подбав після його смерті про зведених сестер Марґарет, Елінор й Маріанну, а також і про мачуху. Але на заваді совісного виконання обіцянки стає дружина Джона – Фанні, у якої зовсім інші плани на будинок тестя. Тож сестрам доведеться шукати собі дах над головою самостійно. Алан Рікман у стрічці виконав роль харизматичного полковника Брендона.

  Фільм отримав схвальні відгуки на Rotten Tomatoes – 98 % на основі 55 відгуків від критиків і 90 % від глядачів, тож стрічці зарахований “стиглий помідор” від кінокритиків і золотий “попкорн” від глядачів.

  “Розум та почуття” 1995: дивіться трейлер фільму

  Франшиза про Гаррі Поттера

  Найбільшої популярності Рікману принесла культова роль професора зіллєваріння Северуса Снейпа у франшизі про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера – сина двох великих чарівників, які загинули від рук злого чаклуна Воландеморта. Протягом усіх частин екранізації Рікману довелось грати роль одного із найнеприємніших, але найяскравіших персонажів, адже він завжди дуже прискіпливо ставився до головного героя та його друзів. Подекуди з’являється думка, що сам Северус працює на Того-Кого-Не-Можна-Називати й ставить пастки на кожному кроці. Аж доки в останніх частинах, коли історія добігала кінця, Снейп не виявився одним із найчуттєвіших персонажів, що зробило роль Алана Рікмана глибокою та незабутньою з-поміж усіх інших героїв франшизи.

  До речі, за роль Северуса Снейпа Рікман був нагороджений MTV в категорії “Найулюбленіший персонаж” у 2011 році.