Як у Киргизстані перемагає революція. Пояснюємо простими словами

Люди вийшли на вулиці протестувати проти можливих фальсифікацій на парламентських виборах й після сутичок з поліцією захопили урядові будівлі, а також випустили з в’язниць лідерів опозиції.

Центральна виборча комісія країни вже скасувала результати виборів і незабаром мають відбутись нові.

Президент країни Сооронбай Жеенбеков ще лишається керівником країни, але фактично втратив вплив на силові органи.

Очікується, що найближчим часом парламент країни може ухвалити рішення про передачу влади опозиційним партіям.

За допомогою кореспондента ВВС у Бішкеку Алмаза Чороєва пояснюємо, що і чому відбувається у Киргизстані.

Третя революція

Попередні дві революції сталися в Киргизстані у 2005 та 2010 роках.

Глибинними причинами вибуху протестів у Бішкеку є бідність, економічний занепад, велика корупція та бездіяльність влади у боротьбі з коронавірусом.

Епідемія коронавірусу збурила суспільство, понад тисяча людей померли від вірусу, а держава робила дуже мало, щоб їм допомогти.

В очах людей тільки волонтери робили хоч щось, щоб допомагати хворим. Обмежувальні ж карантинні заходи призвели до суттєвого збідніння населення.

Автор фото, Getty Images

На цьому фоні у Киргизстані багато говорили про корупцію на найвищому рівні. Зокрема, лідера однієї з трьох пропрезидентських партій, яких оголосили переможцями виборів, звинуватили у корупції на митниці. Йому закидали виведення з країни 700 мільйонів доларів.

Киргизстан на фоні сусідів виглядає демократичною країною й про всі ці речі розповідали місцеві ЗМІ. Керівники країни та президент не мали ресурсів, щоб вибудувати міцну вертикаль влади. Також у людей вже є традиції протестів та усунення непопулярних керівників.

Киргизстан є парламентсько-президентською республікою і формально парламент контролює виконавчу владу, а президент – силовий блок та закордонні справи.

Значна частина населення була невдоволеною, що три пропрезидентські партії, попри всі проблеми, здобули більшість у парламенті.

Опозиція звинуватила ці партії у махінаціях, підкупі виборців та застосуванні адмінресрусу.

Виборчий бар’єр подолала лише одна опозиційна партія.

Після оголошення попередніх результатів виборів опозиція об’єдналась і закликала людей протестувати.

Після сутичок тисячі протестувальників з поліцією, яка застосувала гумові кулі, гранати та газ, люди захопили урядові будівлі та в’язниці й випустили лідерів опозиції. Ті переважно сиділи за обвинуваченнями в корупції.

Опозиція вже створила координаційну раду й хоче перебрати виконавчу владу на себе.

Автор фото, Getty Images

Президент Сооронбай Жеенбеков фактично втратив вплив на силові структури, які перейшли під контроль опозиції. Його місцеперебування зараз невідоме.

Він відмовляється подавати у відставку, проте у Киргизстані кажуть, що він вже не впливає на реальну ситуацію в країні.

Центральна виборча комісія у вівторок скасувала результати парламентських виборів, тож невдовзі мають відбутись нові. Нинішня опозиція має великі шанси на них перемогти.

Чинне скликання парламенту може зібратись найближчим часом, щоб передати виконавчу владу опозиційним партіям.

Лідери опозиції зараз популярні серед населення, але вони не є новими обличчями, вже давно у політиці й переважно обіймали владні посади.

Тому місцеві експерти та журналісти не виключають, що третя революція не допоможе змінити політику кардинально й нові керманичі не надто відрізнятимуться від попередників.

Росія зараз має величезний економічний та політичний вплив на Киргизстан, а одна з пропрезидентських партій напряму агітувала за зближення з Москвою.

Проте нинішню революцію у Киргизстані не можна називати антиросійською. Але саме Росія може вплинути на швидке врегулювання кризи.

На економіку країни і на її політику дедалі більше впливають Казахстан і Китай.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

«Ми не Киргизія». Браузер викреслює російську колоніальну назву Киргизстану

АЛМАТИ – Творча команда веб-дизайнерів з Киргизстану розробила додаток до браузера, який проводить лінію під російським минулим країни, закреслюючи жирною червоною лінією її колишню колоніальну назву.

Група Birtops зі столиці Киргизстану, Бішкека, виграла золоту медаль на регіональному фестивалі маркетингу в Мінську під назвою «Білий квадрат».

Вони отримали свій приз за новий веб-плагін під назвою «Ми Киргизстан», який автоматично виправляє користувачів у разі використання назви «Киргизія» – російського колоніального та радянського позначення їхньої тепер незалежної країни – словом «Киргизстан».

Це поштовх для киргизів, які вважають назву «мозолем» у прямому сенсі, але розробники кажуть, що головна мета проекту – привернути увагу до того, що вони називають образою національної гордості та суверенітету.

«Це був свого роду наш протест проти того, що після понад 30 років незалежності нашу країну все ще називають Киргизією», – розповів Радіо Свобода про свій проєкт Нурсултан Бакит, креативний директор Birtops.

Це був свого роду наш протест проти того, що після понад 30 років незалежності нашу країну все ще називають Киргизією

Користувачі, які бажають завантажити We Are Kyrgyzstan як розширення для Google Chrome, також знайдуть посилання на петицію з проханням до всіх російськомовних називати країну за офіційною назвою Киргизька Республіка або Киргизстан.

Петиція, яка набрала кілька сотень підписів, була заблокована протягом тижня одразу після того, як з’явилася в мережі наприкінці квітня, і цей факт Бакит пояснив хвилею скарг від росіян, коли Birtops почали просувати ініціативу.

«Вам просто потрібно виконати пошук в Інтернеті або переглянути будь-яку кількість відео блогерів, які відвідали нашу країну», щоб побачити, наскільки поширеним є використання «Киргизії», – сказав він.

Промоутер також додав, що проблема загострилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, через що минулого року тисячі росіян призивного віку втекли до Киргизстану.

Виправляють назву «Киргизія» на Киргизстан також і у відео на Ютубі. Особливо киргизів дратує те, що «Киргизією» їхню країну називають тисячі росіян, які втекли туди після оголошення часткової мобілізації в Росії

Що в імені?

Назви є давніми предметами суперечок у країнах колишнього Радянського Союзу. А війна Росії проти України ще з моменту захоплення Криму у 2014 році, лише посилили ці спори.

Інтернет-кампанія, розпочата МЗС України, допомогла запровадити транслітеровану форму українського написання «Kyiv» для столиці замість «Кiev», що було транслітеровано з російського написання.

Ще одна болюча проблема для українців – це використання російського прийменника «на», коли йдеться про те, що відбувається всередині України, а не «в Україні», які це використовуються для суверенних утворень.

В англійській мові еквівалентним помилковим словом Україна є «the Ukraine».

Для інших людей Алма-Ата може викликати приємні, ностальгічні почуття. У мене вона асоціюється з СРСР і тим, що наша культура була стерта

У Казахстані, північному сусіді Киргизстану, за радянських часів називали найбільше місто країни Алмати, яке в Росії все ще називають Алма-Атою. І це може бути непростою темою з різних причин.

Слова «alma» і «ata» англійською перекладаються як «яблуко» і «дідусь».

Але хоча історична назва міста Алмати, ймовірно, була пов’язана з великою кількістю фруктів у регіоні, деякі жителі вважають використання дефіса та народного посилання на «дідуся» для радянської назви ганебним нав’язуванням.

«Для інших людей Алма-Ата може викликати приємні, ностальгічні почуття. У мене вона асоціюється з Радянським Союзом і тим, що наша культура була стерта, а на її місці насаджена нова, яка імітує казахську культуру, але позбавлена будь-якої культури, позбавлена значення», – сказала активістка Айдана Айдархан.

Дискусія щодо імен є «серйознішою, ніж може здатися на перший погляд», – стверджує вона.

«Тому що спочатку вони не визнають назву, а потім не визнають суверенітет», – сказав Айдархан Радіо Свобода.

Колишня столиця Казахстану Алмата відмовилась від радянського написання «Алма-Ата» після здобуття Казахстаном незалежності в 1991 році. Але російські ЗМІ та офіційні представники і далі пишуть і говоряьь «Алма-Ата»

«Зона впливу»

Офіційна назва Киргизстану російською – «Кыргизская Республика», альтернативна офіційна назва – Кыргизстан. Російська офіційна назва країни транслітерується як «Киргизская Республика» з написанням, яке містить кириличне «и» (транслітерується як «i»), а не кириличне «ы», яке перетворюється на латинське «y» в англійській мові.

Важливо те, що противники перекладу, який роблять в Москві, вважають, що мова не є аргументом для використання киргизької, оскільки російська мова має конституційний статус у Киргизстані поряд із державною мовою, киргизькою.

У цьому сенсі, враховуючи те, що і «Киргизстан», і «Киргизская Республика» з’являються в російськомовній версії Конституції, Москва оспорює повноваження Киргизстану визначати, як країна пишеться спільною мовою двох країн, скаржаться вони.

Статус російської мови в Киргизстані, безумовно, важливий для Москви.

Російський президент Володимир Путін (праворуч) під час зустрічі з президентом Киргизстану Садиром Жапаровим у Москві 8 травня 2023 року

Про це стало ясно під час недавнього брифінгу в МЗС Росії, на якому речниця міністерства Марія Захарова дала детальну відповідь на запитання ЗМІ про плани Киргизстану розвивати та розширювати використання киргизької мови через новий закон про державну мову, який отримав підтримку законодавців. в парламенті.

2 червня Захарова заявила, що Росія розраховує на те, що її союзник «Киргизія» проводитиме «зважену мовну політику».

Москва розглядає Киргизстан як частину своєї «зони впливу», де вона може диктувати умови

Вона також висловила стурбованість тим, що закон може створити проблеми для громадян цієї середньоазійської країни, які не говорять «киргизькою».

«Поки російська [мова] має статус офіційної, країна зветься Киргизстан», – йдеться в одному з більш м’яких закидів киргизів на коментарі Захарової в Twitter.

«Коли російська втратить цей статус, тоді можете називати нас як завгодно».

Наразі немає жодних ознак того, що Киргизстан планує позбавити російську мову її офіційного статусу, крок, який напевно спровокує кризу у відносинах.

Проте постійне вживання «Киргизії» додає сумнівів у тому, що відносини з Москвою є відносинами «взаємної поваги та розуміння», сказав Радіо Свобода Семетей Аманбеков, головний редактор новинного сайту Bulak.kg.

Стаття за жовтень 2022 року в російській «Нєзавісімой газєтє», в якій висловлюється припущення про погіршення відносин між Киргизстаном та Росією. Як і офіційні ЗМІ, недержавні медіа в Росії теж пишуть «Киргизія» замість Киргизстан

І в пастку потрапляє не лише Кремль і його державні ЗМІ.

Деякі незалежні російські ЗМІ, включно з «Медузою», які працюють в еміграції, також зазнали критики через використання колоніальних термінів.

У 2018 році ризький веб-сайт викликав гнів через пост у соцмережі, у якому він виклав свій оновлений посібник для колишніх радянських республік, включаючи «на Україні» замість «в Україні». Потім видання додало: «Білорусія, Киргизія, Молдавія. Вибачте всі».

Відтоді «Медуза» змінила свій стиль для всіх цих чотирьох країн і тепер називає Алмати такою ж назвою, як називають у Казахстані після здобуття незалежності.

Але Аманбеков сказав, що мало ознак того, що офіційна Москва відмовиться від вживання назви «Киргизії».

Це в поєднанні зі скаргами російських політиків на мовну політику свідчить про те, що Москва розглядає Киргизстан як частину своєї «зони впливу», де вона може «диктувати умови», сказав Аманбеков.

(Автором статті є журналіст Радіо Свобода Кріс Ріклетон, який базується в Алмати)

Міста Киргизстану

стаття-список у проєкті Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Міста Киргизстану?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Станом на 1 січня 2013 року в Киргизстані налічується 31 місто, які поділяються на 3 категорії: міста республіканського (2), обласного (13) і районного значення (16). [1]

Міста республіканського значення

Кількість міст за регіонами [1]

Область	МОЗ	МРЗ	Усього
Баткенська	3	3	6
Джалал-Абадська	5	3	8
Іссик-Кульська	2	1	3
Наринська	1	0	1
Ошська	0	3	3
Таласька	1	0	1
Чуйська	1	6	7
м. Бішкек	0	0	0
м. Ош	0	0	0

Міста обласного значення

• Баликчи
• Баткен
• Джалал-Абад
• Каракол
• Кара-Куль
• Кизил-Кія
• Кок-Жангак (є містом обласного значення, але при цьому адміністративно входить до складу Сузацького району)
• Майлуу-Суу
• Нарин
• Сулюкта
• Талас
• Таш-Кумир
• Токмок

Міста районного значення

Населення міст

Нижче подано населення міст за даними останніх 6 переписів населення. Для переписів 1959, 1970, 1979, 1989 років вказане наявне населення, для переписів 1999, 2009 років — постійне.

Місто	Область [1]	Статус міста [2]	1959 [3]	1970 [4]	1979 [5]	1989 [6] [7]	1999 [8]	2009 [8]	Примітка
Бішкек	м. Бішкек	1878	&&&&&&&&&0223831.&&&&00 223 831	&&&&&&&&&0430618.&&&&00 430 618	&&&&&&&&&0532931.&&&&00 532 931	&&&&&&&&&0616312.&&&&00 616 312	&&&&&&&&&0750327.&&&&00 750 327	&&&&&&&&&0821915.&&&&00 821 915	до 1926 — Пішпек, з 1926 по 1991 — Фрунзе
Ош	м. Ош	1876	&&&&&&&&&&065197.&&&&00 65 197	&&&&&&&&&0120374.&&&&00 120 374	&&&&&&&&&0169146.&&&&00 169 146	&&&&&&&&&0212920.&&&&00 212 920	&&&&&&&&&0208520.&&&&00 208 520	&&&&&&&&&0232816.&&&&00 232 816	з 2003 — місто республіканського підпорядкування
Джалал-Абад	Джалал-Абадська	1927	&&&&&&&&&&031234.&&&&00 31 234	&&&&&&&&&&044285.&&&&00 44 285	&&&&&&&&&&055369.&&&&00 55 369	&&&&&&&&&&072344.&&&&00 72 344	&&&&&&&&&&070401.&&&&00 70 401	&&&&&&&&&&089004.&&&&00 89 004
Каракол	Іссик-Кульська	1869	&&&&&&&&&&032565.&&&&00 32 565	&&&&&&&&&&042262.&&&&00 42 262	&&&&&&&&&&050830.&&&&00 50 830	&&&&&&&&&&062617.&&&&00 62 617	&&&&&&&&&&064322.&&&&00 64 322	&&&&&&&&&&063377.&&&&00 63 377	з 1889 по 1921 і з 1939 по 1988 — Пржевальськ
Токмок	Чуйська	1927	&&&&&&&&&&028930.&&&&00 28 930 [9]	&&&&&&&&&&042122.&&&&00 42 122	&&&&&&&&&&058655.&&&&00 58 655	&&&&&&&&&&073372.&&&&00 73 372	&&&&&&&&&&059409.&&&&00 59 409	&&&&&&&&&&053231.&&&&00 53 231	до 1994 — Токмак
Узген	Ошська	1927	&&&&&&&&&&016491.&&&&00 16 491	&&&&&&&&&&023328.&&&&00 23 328	&&&&&&&&&&029413.&&&&00 29 413	&&&&&&&&&&034502.&&&&00 34 502	&&&&&&&&&&041497.&&&&00 41 497	&&&&&&&&&&049410.&&&&00 49 410
Баликчи	Іссик-Кульська	1954	&&&&&&&&&&017872.&&&&00 17 872	&&&&&&&&&&028164.&&&&00 28 164	&&&&&&&&&&033319.&&&&00 33 319	&&&&&&&&&&042674.&&&&00 42 674	&&&&&&&&&&041342.&&&&00 41 342	&&&&&&&&&&042380.&&&&00 42 380	до 1989 — Рибач’є, з 1989 по 1993 — Іссик-Куль
Кара-Балта	Чуйська	1975	&&&&&&&&&&018599.&&&&00 18 599 [10]	&&&&&&&&&&025001.&&&&00 25 001 [10]	&&&&&&&&&&047274.&&&&00 47 274	&&&&&&&&&&054193.&&&&00 54 193	&&&&&&&&&&047159.&&&&00 47 159	&&&&&&&&&&037834.&&&&00 37 834	утворене 1975 шляхом об’єднання смт Кара-Балти та Кош-Тегірмен і частини села Калінінське
Нарин	Наринська	1927	&&&&&&&&&&014857.&&&&00 14 857	&&&&&&&&&&021098.&&&&00 21 098	&&&&&&&&&&030409.&&&&00 30 409	&&&&&&&&&&042709.&&&&00 42 709	&&&&&&&&&&040050.&&&&00 40 050	&&&&&&&&&&034822.&&&&00 34 822
Талас	Таласька	1944	&&&&&&&&&&013529.&&&&00 13 529	&&&&&&&&&&020086.&&&&00 20 086	&&&&&&&&&&022958.&&&&00 22 958	&&&&&&&&&&030717.&&&&00 30 717	&&&&&&&&&&032638.&&&&00 32 638	&&&&&&&&&&032886.&&&&00 32 886
Кизил-Кія	Баткенська	1938	&&&&&&&&&&030201.&&&&00 30 201	&&&&&&&&&&031545.&&&&00 31 545	&&&&&&&&&&032652.&&&&00 32 652	&&&&&&&&&&037467.&&&&00 37 467	&&&&&&&&&&031844.&&&&00 31 844	&&&&&&&&&&031727.&&&&00 31 727
Кант	Чуйська	1985	&&&&&&&&&&015597.&&&&00 15 597	&&&&&&&&&&021710.&&&&00 21 710	&&&&&&&&&&021330.&&&&00 21 330	&&&&&&&&&&024485.&&&&00 24 485	&&&&&&&&&&022075.&&&&00 22 075	&&&&&&&&&&021589.&&&&00 21 589
Кара-Суу	Ошська	1960	&&&&&&&&&&012254.&&&&00 12 254	&&&&&&&&&&016133.&&&&00 16 133	&&&&&&&&&&019476.&&&&00 19 476	&&&&&&&&&&019208.&&&&00 19 208	&&&&&&&&&&019143.&&&&00 19 143	&&&&&&&&&&020862.&&&&00 20 862	до 1970-х — Кара-Су
Таш-Кумир	Джалал-Абадська	1943	&&&&&&&&&&013755.&&&&00 13 755	&&&&&&&&&&015619.&&&&00 15 619	&&&&&&&&&&015884.&&&&00 15 884	&&&&&&&&&&023642.&&&&00 23 642	&&&&&&&&&&023331.&&&&00 23 331	&&&&&&&&&&019310.&&&&00 19 310
Кара-Куль	Джалал-Абадська	1977	—	&&&&&&&&&&012033.&&&&00 12 033	&&&&&&&&&&017100.&&&&00 17 100	&&&&&&&&&&022190.&&&&00 22 190	&&&&&&&&&&017977.&&&&00 17 977	&&&&&&&&&&018843.&&&&00 18 843
Ісфана	Баткенська	2001	&&&&&&&&&&&04313.&&&&00 4313	&&&&&&&&&&&05293.&&&&00 5293	&&&&&&&&&&&09629.&&&&00 9629	&&&&&&&&&&013193.&&&&00 13 193	&&&&&&&&&&015910.&&&&00 15 910	&&&&&&&&&&018244.&&&&00 18 244
Майлуу-Суу	Джалал-Абадська	1956	&&&&&&&&&&024711.&&&&00 24 711	&&&&&&&&&&020278.&&&&00 20 278	&&&&&&&&&&024512.&&&&00 24 512	&&&&&&&&&&029410.&&&&00 29 410	&&&&&&&&&&020365.&&&&00 20 365	&&&&&&&&&&016953.&&&&00 16 953 [11]	до 1992 — Майлі-Сай
Токтогул	Джалал-Абадська	2012	&&&&&&&&&&&06883.&&&&00 6883	&&&&&&&&&&&08871.&&&&00 8871	&&&&&&&&&&012310.&&&&00 12 310	&&&&&&&&&&016475.&&&&00 16 475	&&&&&&&&&&016101.&&&&00 16 101	&&&&&&&&&&016429.&&&&00 16 429	у 1940-х — 1950-х — Музтор
Кочкор-Ата	Джалал-Абадська	2003	&&&&&&&&&&&07035.&&&&00 7035	&&&&&&&&&&012390.&&&&00 12 390	&&&&&&&&&&013107.&&&&00 13 107	&&&&&&&&&&016652.&&&&00 16 652	&&&&&&&&&&016104.&&&&00 16 104	&&&&&&&&&&014814.&&&&00 14 814
Ноокат	Ошська	2003	&&&&&&&&&&&09924.&&&&00 9924	&&&&&&&&&&012823.&&&&00 12 823	&&&&&&&&&&&08313.&&&&00 8313	&&&&&&&&&&&07173.&&&&00 7173	…	&&&&&&&&&&014371.&&&&00 14 371	колишні назви: Іскі-Наукат, Ескі-Наукат, Ескі-Ноокат; 2003 приєднані частини сіл Барин, ім. Фрунзе, ім. Чапаєва
Кербен	Джалал-Абадська	2004	&&&&&&&&&&&02978.&&&&00 2978	&&&&&&&&&&&05879.&&&&00 5879	&&&&&&&&&&&09713.&&&&00 9713	&&&&&&&&&&011649.&&&&00 11 649	&&&&&&&&&&013929.&&&&00 13 929	&&&&&&&&&&014141.&&&&00 14 141	до 2004 — село Караван
Баткен	Баткенська	2000	&&&&&&&&&&&01948.&&&&00 1948	&&&&&&&&&&&05569.&&&&00 5569	&&&&&&&&&&&07157.&&&&00 7157	&&&&&&&&&&010832.&&&&00 10 832	&&&&&&&&&&010987.&&&&00 10 987	&&&&&&&&&&013435.&&&&00 13 435
Сулюкта	Баткенська	1940	&&&&&&&&&&018865.&&&&00 18 865	&&&&&&&&&&018494.&&&&00 18 494	&&&&&&&&&&014464.&&&&00 14 464	&&&&&&&&&&014764.&&&&00 14 764	&&&&&&&&&&013592.&&&&00 13 592	&&&&&&&&&&013378.&&&&00 13 378
Чолпон-Ата	Іссик-Кульська	1975	…	&&&&&&&&&&&05239.&&&&00 5239	&&&&&&&&&&&08170.&&&&00 8170	&&&&&&&&&&010541.&&&&00 10 541	&&&&&&&&&&&08851.&&&&00 8851	&&&&&&&&&&010525.&&&&00 10 525
Кок-Жангак	Джалал-Абадська	1943	&&&&&&&&&&017352.&&&&00 17 352	&&&&&&&&&&016003.&&&&00 16 003	&&&&&&&&&&017281.&&&&00 17 281	&&&&&&&&&&018928.&&&&00 18 928	&&&&&&&&&&010727.&&&&00 10 727	&&&&&&&&&&010451.&&&&00 10 451
Айдаркен	Баткенська	2012	&&&&&&&&&&&04776.&&&&00 4776	&&&&&&&&&&010690.&&&&00 10 690	&&&&&&&&&&011512.&&&&00 11 512	&&&&&&&&&&011278.&&&&00 11 278	&&&&&&&&&&&09148.&&&&00 9148	&&&&&&&&&&010331.&&&&00 10 331	до 2006 — Хайдаркан
Шопоков	Чуйська	1985	&&&&&&&&&&&08621.&&&&00 8621	&&&&&&&&&&010267.&&&&00 10 267	&&&&&&&&&&&09386.&&&&00 9386	&&&&&&&&&&&09640.&&&&00 9640	&&&&&&&&&&&09133.&&&&00 9133	&&&&&&&&&&&08749.&&&&00 8749	до 1985 — смт Краснооктябрський
Кемін	Чуйська	2012	&&&&&&&&&&&07198.&&&&00 7198	&&&&&&&&&&010302.&&&&00 10 302	&&&&&&&&&&012204.&&&&00 12 204	&&&&&&&&&&013937.&&&&00 13 937	&&&&&&&&&&011401.&&&&00 11 401	&&&&&&&&&&&08169.&&&&00 8169	до 1992 — Бистровка
Каїнди	Чуйська	2012	&&&&&&&&&&&03530.&&&&00 3530	&&&&&&&&&&&08279.&&&&00 8279	&&&&&&&&&&010616.&&&&00 10 616	&&&&&&&&&&011765.&&&&00 11 765	&&&&&&&&&&&09085.&&&&00 9085	&&&&&&&&&&&07526.&&&&00 7526
Кадамжай	Баткенська	2012	&&&&&&&&&&&08254.&&&&00 8254	&&&&&&&&&&&06635.&&&&00 6635	&&&&&&&&&&&07244.&&&&00 7244	&&&&&&&&&&&07843.&&&&00 7843	&&&&&&&&&&&08890.&&&&00 8890	&&&&&&&&&&&06732.&&&&00 6732	з 1937 по 2006 — Фрунзе
Орловка	Чуйська	2012	…	&&&&&&&&&&&08232.&&&&00 8232	&&&&&&&&&&&09425.&&&&00 9425	&&&&&&&&&&012080.&&&&00 12 080	&&&&&&&&&&&09807.&&&&00 9807	&&&&&&&&&&&06260.&&&&00 6260
Ак-Суу [12]	Чуйська	1985	&&&&&&&&&&&05932.&&&&00 5932	&&&&&&&&&&&07159.&&&&00 7159	&&&&&&&&&&&08585.&&&&00 8585	&&&&&&&&&&&09145.&&&&00 9145	&&&&&&&&&&&09197.&&&&00 9197	&&&&&&&&&&&08281.&&&&00 8281	до 1985 — смт Первомайський

Примітки

Державний класифікатор системи позначень об’єктів адміністративно-територіальних і територіальних одиниць Киргизької Республіки: киргизькою ( [Архівовано з першоджерела 22 лютого 2013.] ), російською ( [Архівовано з першоджерела 22 лютого 2013.] )

• до 1987 року: довідник «СССР. Административно-территориальное деление союзных республик» 1987 року,
• 1959–2009: Перечень административно-территориальных ихменений между переписями населения за 1959–2009 гг.
• 2012: Закон Киргизької Республіки від 27 вересня 2012 року № 168 «Про перетворення окремих селищ міського типу Киргизької Республіки і віднесення їх до категорії села або міста»