2024 рік стане рекордним за кількістю виборів: де та кого обиратимуть і які найважливіші

2024 рік стане рекордним щодо виборів в світовій історії: проголосувати має близько половини населення Землі. Де і кого саме обиратимуть та які волевиявлення для України є найважливішими, у матеріалі “Ми – Україна”.

Воля мільярдів виборців

Наприкінці кожного року видання The Economist робить обкладинку із прогнозами на наступний рік у вигляді ребусу. Остання у центрі містить урну з бюлетенями і нагадування: 2024 р. – рік виборів, і голосування охопить найбільшу кількість населення в історії.

З даними The Economist, взяти участь у волевиявленні на національних виборах мають 4,2 млрд осіб – більше половини населення Землі. Інші видання дають трохи відмінні дані, але загальна картина та сама: наступного року світ матиме рекорд.

Bloomberg вказує, що національні вибори охоплять 41% населення в світі на яке припадає 42% світового ВВП. Вони відбуватимуться у 21% країн – у понад 40.

Окрім національних, наступного року відбудуться вибори у Європарламент, перші після Brexit. У жовтні-2024 сплине пролонгована цьогоріч каденція генсека НАТО Єнса Столтенберга.

Оцінка-прогноз головної редакторки The Economist Зенні Мінтон Беддоуз щодо національних виборів містить такі тези:

• враховуючи останні моделі явки, наступного року на дільниці прийдуть близько 2 млрд осіб та заразом із місцевими, вибори відбудуться у 70 країнах;
• не варто очікувати від рекордного року тріумфу демократії, бо багато виборців закріплять неліберальних лідерів, а також корумпованих та некомпетентних;
• найважливіші вибори – у США: шанси на виграш Дональда Трампа “тривожно високі”;
• найбутафорські вибори – у білорусі, росії та Руанді;
• в азіатських країнах вибори-2024 будуть наймасовішими за кількістю бюлетенів. Хоча Індія, Індонезія та Бангладеш, найбільші демократії у цій частині світу, там є усі тенденції до зростання нелібералізму;
• наймасовішою саме за кількістю потенційних виборців є Африка. Але серед мешканців континенту зростає розчарування у демократії, та, згідно із опитуваннями, все більше вони віддають перевагу військовим урядам. З 2020 року на континенті силою захопили владу дев’ять режимів.

“Світ, аби уникнути Армагеддону, зараз повністю залежить від здорового глузду лідерів”, – констатує інвестор-мільярдер, засновник Elliott Investment Management Пол Сінгер.

Де та які вибори відбудуться та чим деякі з них цікаві?

Президентські та парламентські вибори.

• Тайвань – 13 січня.Враховуючи територіальний інтерес Китаю щодо Тайваню та підтримку з боку США, цей регіон – потенційно вибухонебезпечний. До 20 листопада кандидати у президенти мають визначитися остаточно. Експерти відзначають, що це будуть перші серйозні багатопартійні вибори за останні два десятиліття. “Наразі політичні позиції всіх трьох провідних кандидатів дивовижно збігаються. Усі виступають за варіант “статус-кво”, який відкидає повзучі територіальні претензії Китаю, зберігає відносини із США та відхиляє пропозицію Китаю “одна країна, дві системи” для більш формального підпорядкування Тайваню”, – зазначають в Інституті миру Сполучених Штатів. Питання, вказують там, в тому, як саме політично втілюватимуть ці позиції.
• Сальвадор – 4 лютого
• Індонезія – 14 лютого. На дільницях чекатимуть майже 200 млн виборців, які обиратимуть президента та майже 20 тис. обранців до парламентів різних рівнів. Це найбільші в світі одноденні вибори.
• Панама – 5 травня
• Домініканська Республіка – 19 травня
• Мексика – 2 червня.Вперше в історії країни президентом стане жінка. Гендерний результат передбачуваний, адже на посаду є дві кандидатки: Клаудія Шейнбаум від правлячої партії та сенаторка Шочітл Гальвес від опозиції.
• Мозабмік – 9 жовтня
• Уругвай – 27 жовтня
• США – 5 листопада

Країни, де вибори відбудуться, але дата ще не визначена:

Президентські вибори.

• Коморські острови – 14 січня
• Фінляндія – 28 січня.Нинішній президент Саулі Нііністьо, за каденції якого країна стала членом НАТО, не може балотуватися, бо вже добігає кінця його другий термін. Отже, державу очолить новий президент, тринадцятий за рахунком.
• Сенегал – 25 лютого
• росія – 17 березня
• Ісландія – 1 червня
• Бельгія – 9 червня

Країни, де вибори відбудуться, але дата ще не визначена:

• Алжир
• Мавританія
• Молдова.Вибори у сусідній державі, яка є союзником, партнером України кандидатом у члени ЄС, важливі з політичних причин. Нинішня проєвропейська президентка Мая Санду зіткнеться у боротьбі із проросійським кандидатом, мером Кишиніва Іоном Чебаном. Виходячи з результатів останніх місцевих виборів, він має неабияку підтримку.

• Румунія.Вибори мають відбутися у листопаді, проте дата ще невідома. Невідомо також, хто стане наступним президентом країни та яких поглядів щодо України, війни та нашої євроінтеграції дотримуватиметься. Нинішній президент Клаус Йоханніс, який підтримує євроінтеграцію України, завершить свій другий термін і знову не зможе балотуватися.
• Руанда
• Словаччина
• Шрі-Ланка
• Венесуела. Союзник путіна, наступник диктатора Уго Чавеса та вже понад 10 років президент Ніколас Мадуро боротиметься за продовження своїх повноважень із опозиційними кандидатами. Принаймні під обіцянку провести демократичні вибори наступного року кілька тижнів тому США погодилися послабити санкції проти нафтової промисловості країни.

Парламентські вибори.

• Бангладеш – 7 січня
• Бутан – 9 січня
• Сінт-Мартен – 11 січня
• Пакистан – 8 лютого
• білорусь – 25 лютого
• Португалія – 10 березня

Країни, де вибори відбудуться, але дата ще не визначена:

• Австрія. Парламентські вибори у цій країні визначать, хто саме обійме посаду канцлера. Нині зростають рейтинги ультраправої Австрійської партії свободи (FPÖ). Варто лише згадати, що її лідер Гайнц-Крістіан Штрахе проголошував, що “європейці виступають за найшвидше врегулювання конфлікту (в Україні, – авт.) шляхом перемовин”.

• Ботсвана
• Габон
• Грузія. За результатами парламентських виборів формується уряд країни, а президент має загалом представницькі функції. Нинішня правляча партія “Грузинська мрія” сподівається наступного року за результатами утримати більшість та владу.
• Індія.Парламентські вибори у цій країні визначають те, хто стане прем’єром. За Нарендри Моді, який посаду обіймає з травня 2014 р., індійська економіка з десятої у світі стала п’ятою. Хоча Індію вважають ключовим партнером у протидії Америки Китаю, водночас лунають голоси про те, що Моді розмиває індійську демократію. Проте нині рейтинг його партії Бхаратія джаната парті надзвичайно високий – понад 70%.

• Ірландія
• Литва
• Маврикій
• Південна Африка
• Південна Корея
• Велика Британія. За результатами парламентських виборів визначиться уряд та персона прем’єра. Найбільша інтрига – коли саме вибори відбудуться. Призначити їх треба до кінця січня 2025 року: максимум через 25 днів після того, як припиняться повноваження парламенту. Вони автоматично спливуть 17 грудня 2024 р., через п’ять років після першого засідання. Але лідер консерваторів Ріші Сунак поки не визначився із датою. Протистоятимуть Консервативній партії лейбористи. Їх очолює Кір Стармер, який відвідав Україну у лютому 2023 р. та проголосив її непохитну підтримку.

За якими виборами нам треба уважно стежити?

США. 5 листопада 2024 року виборці США віддадуть свої голоси, щоб обрати президента, 435 представників у Палаті представників, 34 із 100 сенаторів та 11 губернаторів штатів. Оскільки Штати – найбільший донор України (переважають масштаби їхньої допомоги усі країни Європи разом), важливість цієї події для України важко переоцінити.

15 січня розпочнуться партійні збори та праймеріз, щоб допомогти штатам обрати своїх кандидатів у президенти, а до 12 березня мають бути відомі остаточні кандидати від кожної партії. Хоча у цій кампанії імена можуть бути відомі набагато раніше, ще у лютому.

Поки президентські перегони у США сприймаються як протистояння Джо Байдена та Дональда Трампа. Судові суперечки останнього на наміри балотуватися швидше за все не вплинуть.

“Федеральні справи проти пана Трампа навряд чи будуть розглянуті до 5 листопада, дня виборів, оскільки юридична стратегія пана Трампа полягатиме в тому, щоб відкласти, а потім подати апеляцію. У результаті вперше в Америці буде кандидат у президенти, якого звинувачують у федеральних і державних злочинах”, – попереджають у The Economist.

На чию користь проголосують американці передбачити важко. Але можна враховувати увесь досвід американської демократії.

“Залишаючи поза увагою опитування, зауважимо, що історія зазвичай на боці чинного президента, коли справа доходить до справжніх виборів, – зазначають аналітики J P Morgan, – З 1912 року чинні президенти перемагали приблизно три рази з чотирьох, за винятком випадків спаду за два роки до дня виборів. Як ми знаємо, вибори 2020 року відповідають цим вимогам (йдеться про спад через пандемію, – авт.)”

А от чи вважатимуть виборці спадом останні два роки президентства Байдена ще належить побачити. Проти нього – невдалий вихід з Афганістану, а також напади росії на Україну та ХАМАС на Ізраїль.

росія. Результати виборів в країні-агресорі – не інтрига: володимир путін стане президентом третій раз поспіль та п’ятий раз загалом. Попередньо “волевиявлення” відбудеться 17 березня. І до того часу, вважають у Міноборони Великої Британії, низькі шанси на новий раунд офіційно оголошеної мобілізації. Хоча переобрання – формальність, британці вказують, що воно є основним інструментом політичної легітимізації у рф. Отже, є вірогідність, що після його застосування диктатор оголосить призов.

На користь путіна грає здатність демонструвати відносний добробут всередині рф, принаймні той, до якого більшість росіян звикла. Хоча витрати на війну зросли майже удвічі та сягнули $100 млрд, експортні надходження від нафти і газу обсягом понад $400 млрд це дозволяють.

“У путіна не буде проблем оголосити себе переможцем виборів. Його проблеми можуть початися пізніше, оскільки марність його війни викриває порожнечу його тріумфу. Але якщо ж надії путіна не справдяться, Дональд Трамп не повернеться до Білого дому, а Україна й надалі отримуватиме підтримку, його проблеми тільки наростатимуть. У минулому путін справлявся з будь-яким падінням свого рейтингу, починаючи війну. Цей варіант вже використаний”, – кажуть у The Economist.

Обрання генерального секретаря НАТО. Колишній прем’єр Норвегії Єнс Столтенберг на посаді генсека з 1 жовтня 2014 року. Він пройшов дві повні каденції, а у 2022 та у 2023 роках його повноваження продовжували на рік. Вчергове термін спливає восени наступного року.

Генсек Альянсу має три основні обов’язки:

• очолює головний політичний орган – Північноатлантичну раду та усі комітети вищого рівня;
• є головним речником, відображаючи політичні позиції країн-членів;
• керує Міжнародним секретаріатом, що відповідає за призначення та нагляд над персоналом.

Враховуючи широкий політичний функціонал, персоналія у цьому кріслі важлива для України. Традиційно посаду обіймає європейський політик, якого відбирають шляхом неформальних консультацій. Кандидатів висувають країни члени, а переможця визначають через консенсус. Каденція генсека НАТО – чотири роки із можливою пролонгацією за домовленістю країн-членів НАТО.

Чи узгодять нового генсека – питання відкрите, бо поки консенсусу не було. Є чутки від неназваних європейськими журналістами джерел, що президент Франції проти кандидата не з країни ЄС. Тобто колишній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес, пропозиції щодо якого лунали, не влаштовує. Заблокував його і президент США Джо Байден (за Штатами – схвалення нового керівника).

Наче американський президент віддає перевагу президентці Єврокомісії, колишній міністерці оборони Німеччини Урсулі фон дер Ляєн. Є повідомлення, що не усі країни-члени у захваті від цієї кандидатури. До того ж можливість розглядати фон дер Ляєн залежить від результатів виборів у Європарламент. Які, на відміну від обрання нового генсека НАТО, точно відбудуться.

Вибори у Європарламент. Призначені на 6-9 червня 2024 р. Вони прямі, голосують за своїх представників усі громадяни ЄС. Строк повноважень обранців – п’ять років.

Скільки саме депутатів обиратимуть від кожної країни, залежить від чисельності її населення. Перед кожними наступними виборами кількість представників корегують в залежності від демографічної ситуації. Мінімальна квота – шість євродепутатів, максимальна – 96. Загальна їхня кількість у ЄП не може перевищувати 750, але зараз засідають 705 депутатів.

Ця транснаціональна асамблея, разом із представниками урядів країн ЄС (Рада ЄС), ухвалює законодавство. Парламент затверджує бюджет ЄС, обирає президента вищого органу виконавчої влади ЄС – Єврокомісії. З огляду на функціонал, очевидна важливість червневих виборів для України. Принаймні у частині надання фінансової допомоги під час війни.

Центристи, вважають у The Economist, в результаті виборів до ЄП матимуть достатню вагу, щоб сформувати більшість та схвалити Урсулу фонд дер Ляєн в якості очільниці Єврокомісії строком ще на п’ять років.

“Найважливішим є продовження непохитної підтримки України, – описують наслідки такого сценарію експерти, – Працюючи з Америкою, Комісія допомогла розробити 11 раундів санкцій проти Росії. Рух, спрямований на те, щоб приєднати до ЄС зруйновану війною країну та близько восьми інших (переважно на Західних Балканах) триватимуть, хоча до офіційного вступу пройде багато років”.

Що як Трампа знімуть з виборів? Хто ще балотується у президенти США від республіканців – і як сприймає Україну

Харизматична Ніккі Гейлі має шанси стати кандидаткою від республіканської партії, якщо суд заборонить Дональду Трампу балотуватися.

А що, як переможе Дональд Трамп? Як тоді Україні перемагати у війні, яку проти неї розвʼязала Росія?

Ці питання не дають спати не лише українським чиновникам та аналітикам, але й більшості військових і цивільних українців.

Але з кандидатурою 77-річного Дональда Трампа не все так прогнозовано.

Станом на 9 січня 2024 року Трамп має 61% підтримки серед республіканських виборців, у той час як Рон Десантіс близько 12%, а Ніккі Гейлі 11%.

Та попри солідний відрив від решти номінантів, на шляху до офіційного висунення кандидатури Трампу доведеться подолати смугу перешкод у вигляді судів, у тому числі щодо спроби скасувати результати виборів 2020 року, коли переміг Джо Байден.

Дональд Трамп танцює перед прихильниками в Айові, жовтень 2023 року

Чи визнають Трампа винним і головне – чи відтак застосовуватимуть проти нього правило часів Громадянської війни?

Це Третій розділ 14-ї поправки до Конституції США, що забороняє обіймати державні посади особам, які коли-небудь брали участь у заколоті. Процес у цій справі розпочнеться 4 березня 2024 року.

Заборона Трампу балотуватися зараз виглядає не надто реалістичним сценарієм.

Але якщо вона матеріалізується, на перший план вийдуть інші зірки республіканської партії.

То хто потенційно зможе стати кандидатом від республіканців за умови, що Трампа не допустять до участі у виборах?

Погляньмо пильніше на цих політиків і зʼясуймо, яких поглядів вони дотримуються щодо України та російського вторгнення.

Рон Десантіс в Айові, липень 2023 року

Рон Десантіс, губернатор Флориди

Зірка Рона Десантіса зійшла на небокрай на початку 2023 року, коли він увірвався у рейтинги довіри республіканського електорату. Торік у січні політик набирав міцні 34% підтримки, у той час як Трампа підтримували 45%.

Американському виборцю Десантіс запамʼятався як борець проти абортів та за традиційні цінності у рідному штаті – Флориді, а також як регіональний лідер, який увійшов у клінч із Вашингтоном під час пандемії ковіду.

Флорида стала перший штатом, який скасував локдауни, відновив офлайн навчання у школах та обмежив вимоги щодо вакцинації та масок.

Та щодо українського питання в Десантіса позиція не така однозначна. Якось він назвав війну Росії проти України “територіальною суперечкою”, за що отримав лавину критики та був змушений виправдовуватися за, як він пояснив, “неправильний вибір слів”.

В інтервʼю Пірсу Моргану Десантіс згодом заявив, що Росія помилилася, коли вторглася в Україну. А от окуповані Крим та Донбас політик “стовідсотково повернув би Україні”, “якби міг клацнути пальцями”.

У подальших виступах Десантіс обережніше висловлюється про Україну. Політик підтримує ідею перемирʼя та заявляє, що не надсилав би американських військових до України.

За рік рейтинг Десантіса впав утричі і тепер коливається в межах 11-12% з тенденцією до зниження. І попри те, що він усе ще посідає друге місце серед республіканських претендентів у президенти, його зірковий час, схоже, минув. Адже у партії народилася нова зірка.

Ніккі Гейлі та Дональд Трамп у Білому домі, жовтень 2018 року

Ніккі Гейлі, колишня постійна представниця США при ООН і ексгубернаторка Південної Кароліни

Ніккі Гейлі дихає Рону Десантісу в спину. І спостерігаючи за тим, як стало зростає її рейтинг, вже зараз є всі аргументи вважати її головним конкурентом Дональда Трампа всередині республіканської партії.

Згідно останніх опитувань CNN, на майбутніх праймеріз у штаті Нью-Гемпшир Гейлі скорочує розрив із Трампом до 7%, де експрезидент набирає 39% підтримки, а Ніккі Гейлі – 32%.

В аналітичних колах її вважають найімовірнішою заміною Трампа на виборах у разі, якщо його не допустять до балотування.

Неабияк важливим також є те, що до табору Гейлі стікається фінансова підтримка найбагатших донорів Америки, які раніше підтримували Трампа або Десантіса, як-от родини Кох. Вони ставлять саме на Гейлі.

Якщо кандидатуру політикині затвердять, Ніккі Гейлі стане першою жінкою, яка балотуватиметься на посаду президента США від республіканської партії.

До оголошення про похід у Білий дім Гейлі два роки пропрацювала послом США в ООН, а перед тим була губернаторкою Південної Кароліни.

Донька індійських емігрантів і красномовна дипломатка, вона вважається хижим яструбом партії.

Фокус її уваги під час президентської кампанії зосереджений на економічних та безпекових питаннях Америки, зокрема, на кордоні з Мексикою.

Дональд Трамп і Ніккі Гейлі в ООН, вересень 2017 року

Коли йдеться про сумнівні кроки з боку її колишнього боса, на той час чинного президента Дональда Трампа, Гейлі донедавна дозволяла собі обережно його критикувати, та не більше цього.

Тепер, коли дипломатка перетворюється на реальну альтернативу Трампу, її риторика поволі змінюється.

Що стосується українського питання, тут Гейлі дозволяє собі значно більше. Політикиня називає підтримку Києва важливим інтересом Америки. І заявляє, що Штати мають надавати більше зброї – стільки, скільки Україні треба, щоби захиститися від російської агресії.

Ніккі Гейлі підрахувала: у грошовому еквіваленті це становитиме близько 3,5% річного військового бюджету США.

Водночас дипломатка виступає проти нескінченної фінансової допомоги Києву або ж відправки до України американських військових.

“Повільною та слабкою” називає політикиня допомогу Україні від чинної адміністрації Байдена.

Адже саме українська перемога, на думку Гейлі, надішле потужний меседж не лише Росії, але й таким авторитарним державам, як Китай, Іран та КНДР.

Пекін, згідно оптимістичної логіки політикині, таким чином побачить, що не можна нападати на Тайвань, Тегеран згортатиме ядерну програму, а Пхеньян відмовиться від випробувань балістичних ракет.

Вівек Рамасвамі на дебатах претендентів усередині республіканської партії, грудень 2023 року

Вівек Рамасвамі, підприємець

Вівек Рамасвамі – кандидат, який перевищує Трампа в антиукраїнській риториці. 38-річний випускник “Ліги плюща” веде бізнес у галузі біотехнологій та пише книги про занепад культури політкоректності.

За популізм та повну відсутність тієї ж політкоректності Рамасвамі іноді йменують “Трампом 2.0”.

Утім наразі номінанту бракує електоральної підтримки рівня Трампа. Його рейтинг коливається в межах 5%, і реальних шансів на перемогу політик не має.

Участь Рамасвамі у передвиборчих перегонах 2024 року – спроба гучно заявити про себе та привернути максимум уваги.

Політик виступає проти американської підтримки Україні, заявляє на телеефірах про гоніння Московського патріархату та пропонує Україні віддати території Росії й відмовитися від ідеї вступу до НАТО.

При цьому саме Україну, а не Росію з її заґратованими опозиціонерами він називає антидемократичною державою.

Рамасвамі постійно згадує Україну в контексті Гантера Байдена – сина нинішнього президента, натякаючи, що Білий дім вступився за Україну виключно через бізнес інтереси сина американського лідера там.

Зеленського він називає “коміком у штанах-карго”, а головну конкурентку на республіканських дебатах, Ніккі Гейлі, – корупціонеркою.

Аса Гатчинсон у Нью-Гемпширі, вересень 2023 року

Аса Гатчинсон, ексгубернатор Арканзасу і колишній федеральний прокурор

73-річний Аса Гатчинсон називає себе великим прихильником України. І заявляє, що українці ведуть битву, яка допомагає Європі.

Політик вважає, що було б помилкою припинити фінансування боротьби проти Росії. Навпаки, США, на переконання Гатчинсона, мусять допомогти Україні “швидко перемогти”.

А тих політиків, зокрема, Рона Десантіса, які називають війну Росії проти України чимось, що не представляє інтересу для США, Аса Гатчинсон вважає “наївними”.

Політик закликає Трампа вийти з президентських перегонів через проблеми останнього з законом.

Проте навряд чи ми побачимо Асу Ганчинсона в Білому домі.

Станом на 10 січня 2024 року його рейтинг підтримки не дотягує до 1%. Але він продовжує боротьбу.

На відміну від ексгубернатора штату Нью-Джерсі Кріса Крісті, який напередодні зняв свою кандидатуру. Його рейтинг перебував у межах статистичної похибки, коливаючись в районі 3%.