Звуки і букви. Передача звуків на письмі

Звуки ми вимовляємо й чуємо, а на письмі їх передаємо буквами (літерами). Букви — це умовні знаки, якими передано на письмі звуки мовлення. Як бачимо, ці обидві системи взаємопов’язані і чудово доповнюють одна одну. З’ясуйте характеристики українського алфавіту та особливості передачі звуків на письмі.

Сукупність букв, розташованих у певному порядку, називають алфавітом (або азбукою, абеткою).

Український алфавіт складається з 33 букв. З них 32 літери передають на письмі звуки мовлення, а ь (м’який знак) позначає м’якість приголосних на письмі.

Букви бувають друковані й писані. Вони мають дві форми: велику (прописку) та малу (рядкову). Букви в алфавіті розташовані в певному порядку й мають назви.

Повної відповідності між звуками й буквами в українській мові немає. Більшість букв позначає один звук, але є букви, які можуть передавати два звуки, або для позначення одного звука може бути вжито дві букви.

Скажімо, буква щ завжди передає два звуки [ш] і [ч], а буква ї – [й] та [і]. Букви я, ю, є можуть передавати по одному звуку [а], [у], [е], якщо їх вжито для позначення м’якості попереднього приголосного звука (оселя, дюни, синє), і два звуки, якщо вони виступають:

• на початку слова: явір, юнга, єнот;
• після букви, що позначає голосний звук: лояльний, твою, палає;
• після апострофа: в’яне, в’юн, б’є;
• після м’якого знака: портьєра, барельєф.

1. Звуки [дж], [дз] передано двома буквами д, з; д, ж: джміль, дзвін, дзиґа.
2. Буква ъ (м’який знак) позначає м’якість приголосних, які стоять перед ним: лялька, донька, приятель.
3. М’якість приголосних на письмі передають також літерою і: цілий, сіно, тісто.
4. Твердість приголосних на письмі не позначаємо.
5. Для роздільної вимови вживаємо апостроф: з’їзд, м’який, п’явка.

Читайте також:

Related Posts:

Букви і звуки

В українському алфавіті 33 букви, розташовані в уставленому порядку.

Важливо запам’ятати! Звуки ми чуємо та вимовляємо, букви читаємо та пишемо.

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.

Голосні та приголосні звуки української мови

Голосні звуки утворюються за допомогою голосу. Повітря вільно проходить через рот, не зустрічаючи перешкод.

Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу та шуму. Повітря проходить через (зуби, губи, язик) зустрічаючи перешкоди.

Голосних звуків шість: [і], [и], [е], [у], [о], [а]

В українській мові 32 приголосних звуки:

Приголосні звуки: [б], [п], [д], [д’], [т], [т’], [ґ], [к], [ф], [ж], [з], [з’], [ш], [с], [с’],

Звукове значення букв «Я» «Ю» «Є» «Ї»

Букви Я, Ю, Є починають один звук [а] [у] [е] і м’якість попереднього приголосного: рядок [р’адок],

любий [л’убий], синє [син’е]. Тут ми пишемо я, ю, є, а НЕ а, у, е, щоб позначати на письмі м’якість

приголосних [р’], [л’], [н’], бо інакше ми прочитали б радок, лубий, сине.

Знак (‘) позначає м’якість, а знаком (’) позначають пом’якшення попереднього приголосного.

Букви, Я, Ю, Є позначають по два звуки [йа], [йу], [йе]:

• На початку слова: яма [йама], юшка [йушка], єдиний [йединий];
• Після голосового: маяк [майак], знають [знайут], моє [мойе];
• Після апострофа або знака м’якшення: сузір’я [сузірйа], в’юнкий [вйункий], ательє [ателйе]

Буква «Ї» завжди позначає два звуки [йі]: їжа [йіжа], проїзд [пройізд], короїд [коройід]

Дзвінкі та глухі приголосні

Окремі дзвінкі й глухі приголосні звуки становлять пари:

Дзвінкі: [б], [д], [д’], [з], [з’], [дз], [дз’], [ж], [дж], [г], [ґ].

Не мають пар дзвінкі звуки: [в], [м], [н], [н’], [л],

Не має пари глухий звук: [ф]

Тверді та м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [лин] лин – [л’ін’] лінь.

Напівпом’якшені звуки — це відтінки твердих звуків: [в’інок] вінок — [вини е кнути] виникнути.

Прочитай слова, правильно вимовляючи дзвінкі приголосні в кінці слів

та перед глухими в середині слів.

Тверді та м’які приголосні

Тверді та м’які приголосні — це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [лин] лин — [л’ін’] лінь.

Напівпом’якшені звуки — це відтінки твердих звуків: [в’інок] вінок — [вини е кнути] виникнути.

22 твердих звуків: [б] [в] [г] [ґ] [д] [ж] [з] [дж] [дз] [к] [л] [м] [н] [п] [р] [с] [т] [ф] [х] [ц] [ч] [ш]

Звук [й] завжди м’який

Пом’якшується перед ь, і та я, ю, є, що позначають один звук.

Особливості співвідношення окремих букв і звуків

Апостроф та правила вживання

Апостроф не є буквою та не позначає звука.

Апостроф – умовна позначка, яка вказує на роздільну вимову твердих приголосних [б], [п], [в], [м], [ф], [р] та я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]: м’ясо, любов’ю, солов’їний.