§ 24. Абсолютна і відносна висота місцевості

Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. На ній є відносно рівні ділянки, є підняття і зниження — горби, гори, яри. Щоб уявляти нерівності земної поверхні й показати їх на плані або карті, потрібно знати висоту підвищень і глибину знижень поверхні.

ЯК ВИМІРЮЮТЬ ВІДНОСНУ ВИСОТУ. Щоб визначити на місцевості висоту, наприклад, горба, потрібно виміряти відстань по вертикалі від його підошви до вершини. Це можна зробити за допомогою нівеліра. Нівелір — простий прилад у вигляді вертикальної рейки заввишки 1 м і горизонтальної планки з виском (тягарцем).

Шкільний нівелір

Спосіб вимірювання ним висоти зображений на мал. 87. Спочатку встановлюють нівелір біля підошви горба. За виском перевіряють його вертикальність. Горизонтальну планку нівеліра спрямовують на схил. У напрямку планки «прицілюються» і помічають точку на схилі, в яку вона спрямована. Там забивають кілок. Якщо висота нівеліра дорівнює 1 м, ця точка буде на 1 м вищою від того місця, де стоїть нівелір. Після цього нівелір переносять до кілка і «прицілюються» на іншу точку вище по схилу. Друга точка вже буде на 2 м вищою від підошви. Так послідовно переставляють нівелір кілька разів уздовж схилу. Досягнувши вершини, за кількістю кілків визначають висоту горба в метрах.

Мал. 87. Вимірювання відносної висоти

Таким чином дізнаються, на скільки метрів одна точка (у нашому прикладі — вершина горба) вища відносно іншої (підошви горба). Перевищення однієї точки земної поверхні над іншою називається відносною висотою.

Вимірювання висоти точок земної поверхні називають нівелюванням (мал. 88). За допомогою нівеліра можна виміряти висоту берега річки над водою, висоту схилу яру над його дном тощо. Відносну висоту потрібно знати науковцям, будівельникам, туристам.

Мал. 88. Нівелювання

ЯК ВИЗНАЧАЮТЬ АБСОЛЮТНУ ВИСОТУ. Якщо ви уважно розглянете мал. 88, то побачите, що на одному схилі горба нівелір ставили чотири рази, на схилі з іншого боку — п’ять разів. Це означає, що підошва горба з одного боку може бути нижчою, ніж з іншого. Тому й відносна висота вершини, виміряна з різних боків горба, може бути неоднаковою.

Щоб уникнути неузгодженості у висотах, на планах і картах позначають не відносну висоту, а абсолютну. Її відлічують від єдиного рівня — від рівня моря, який прийнято вважати за нуль. Отже, абсолютна висота — це перевищення точки земної поверхні над рівнем моря, що позначається 0. Проте різні моря мають різний рівень. Від якого з них вести відлік? В Україні, як і в інших країнах (Росії, Білорусі, Молдові та ін.), прийнято вести відлік абсолютної висоти точок поверхні від рівня Балтійського моря (мал. 89).

Мал. 89. Відлік абсолютна висоти

Щоб визначити абсолютну висоту точок, не обов’язково їхати до його берегів. У різних місцях на місцевості ставлять спеціальні знаки — репери (мал. 90). На них зазначено висоту цієї ділянки над рівнем Балтійського моря. Від цього знака нівелюванням можна визначити висоту будь-якої точки. Наприклад, абсолютна висота Києва (найвищої його частини — Печерська) — 190 м.

Мал. 90. Репер

На планах і картах абсолютну висоту окремої точки місцевості позначають крапкою. Біля неї пишуть висоту в метрах. Це позначка висоти (мал. 92).

Мал. 91. Зображення горба на плані

Мал. 92. Позначки висоти на плані

ЯК ЗОБРАЖУЮТЬ НЕРІВНОСТІ ПОВЕРХНІ ГОРИЗОНТАЛЯМИ. Нерівності земної поверхні на планах і картах зображують горизонталями. Горизонталі — це лінії на плані або карті, що з’єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. Вони окреслюють форми нерівностей земної поверхні. Так, відмітки абсолютних висот горба переносять на план і з’єднують їх лініями з іншими такими самими відмітками висоти (мал. 93, 94).

Мал. 93. Зображення нерівностей поверхні на площині за допомогою горизонталей

На плані горизонталі зображують лініями рожевого або коричневого кольорів. Проводять їх через певні проміжки. Наприклад через кожні 5, 10, 20, 50, 100 або 200 м. На лінії-горизонталі цифрою позначають абсолютну висоту.

Мал. 94. Зображення горизонталей на плані

Зверніть увагу: відстань між горизонталями залежить від крутизни схилів. Якщо схил крутий, горизонталі на плані буде проведено близько одна від одної, якщо пологий — на більшій відстані. Маленькі рисочки, проведені перпендикулярно до горизонталі, називають бергштрихами. Вільним кінцем вони вказують, у якому напрямку схил знижується. Горизонталями на планах зображують не тільки підвищення, а й западини. Тоді бергштрихи будуть спрямовані вільним кінцем усередину контуру.

Зображення бергштрихів на горизонталям

За горизонталями на плані можна вирішити практичні питання. Наприклад, варто лише поглянути на план, щоб визначити, у якому напрямку місцевість підвищується, який схил горба крутіший, чи видно з тієї або іншої точки певний об’єкт.

На картах горизонталі проведені не через кілька метрів як на плані, а через сотні метрів і через різні проміжки висоти (на карті півкуль — 0, 200 м, 500 м, 2000 м і т. д.). Для більшої наочності ділянки між горизонталями зафарбовують різними кольорами. Ділянки з абсолютними висотами від 0 до 200 м зафарбовані зеленим кольором, від 200 до 500 м — жовтим, понад 500 м — відтінками коричневого. Так само горизонталями й відтінками блакитного кольору показано глибини океанів і морів. Як ви вже знаєте, кольори, що використані на карті, пояснює шкала висот і глибин.

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Зважаючи на відносну й абсолютну висоти, найвищою горою в світі є не Еверест (8850 м), а вулкан Мауна-Кеа на Гавайських островах. Його абсолютна висота — 4205 м (над рівнем моря), а відносна — 9705 м (від підніжжя на дні океану до вершини).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Відносна висота — це перевищення однієї точки земної поверхні над іншою.

• Абсолютна висота — це перевищення точки земної поверхні над рівнем моря.

• Горизонталі — це лінії на плані або карті, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою.

• Бергштрих — це риска, що проведена перпендикулярно до горизонталі її указує вільним кінцем, у якому напрямку схил знижується.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Чим відносна висота відрізняється від абсолютної?
• 2. Що означає позначка висоти на плані?
• 3. Що зображують горизонталі на плані?
• 4. Визначте, на якій відстані одна від одної проведено горизонталі на мал. 93.
• 5. Яка залежність між крутизною схилу і відстанню між горизонталями?
• 6. Чим відрізняється на плані зображення горба від западини?
• 7*. Обчисліть відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота дорівнює 487 м, а горизонталь біля підошви проведена на висоті 230 м.
• 8*. Як змінилася б абсолютна висота гори Говерли, якби рівень води в Балтійському морі підвищився на 10 м?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 4

Тема: Визначення за картами абсолютної і відносної висоти місцевості.

1. Користуючись фізичною картою півкуль, за шкалою висот визначте:

• а) абсолютну висоту Бразильського плоскогір’я і його висоту відносно Амазонської низовини;
• б) абсолютну висоту Уральських гір і їх висоту відносно Західносибірської рівнини.

2. Користуючись фізичною картою півкуль, за відмітками висоти визначте:

• а) абсолютну висоту вулкана Кіліманджаро, що в Африці;
• б) абсолютну висоту гори Джомолунгми (Еверест), що в Азії.

Величні гори і неозорі рівнини, високі конуси вулканів і глибокі міжгірні долини, піщані горби і яри — такі різноманітні форми є на земній поверхні. Нерівності материкової та океанічної земної кори дуже різні. Їх розрізняють за формою, розмірами, походженням, віком. Є опуклі форми (горби, гори), увігнуті (яри, долини, западини), плоскі й горбисті. Сукупність форм земної поверхні називається рельєфом. Різноманітний рельєф — це результат взаємодії внутрішніх процесів, що створюють нерівності, й зовнішніх, які намагаються їх вирівняти.

Якщо уявити поверхню планети без океанічної води, то побачимо найбільші форми рельєфу земної кори: западини океанів і материки, що височіють над ними. Ці нерівності визначають «обличчя» планети, тому їх називають планетарними формами рельєфу (найбільші). І на материках, і на дні океанів основними формами рельєфу (великі) є рівнини і гори. Їх ускладнюють менші форми — горби і долини, пагорбки і яри та ін. (мал. 95).

Мал. 95. Поділ форм рельєфу

Відстані між будинками та спорудами; відстані до меж ділянок, протипожежні та інші (2021)

Питання мінімальних (допустимих) відстаней між садибними, садовими, дачними будинками, господарськими будівлями та спорудами; відстаней до меж земельних ділянок; встановлених протипожежних розривів, а також відстаней до ліній електропередачі, газопроводів та інших мереж, джерел водопостачання тощо досі є дуже актуальними як при новому будівництві або реконструкції, так і при виборі земельної ділянки під забудову.

Нижче буде дано витяги з чинних будівельних норм та законодавчих актів України, які регулюють перелічені вище питання (цей матеріал підготовлено станом на 11.01.2021 року).

З 01 жотвня 2019 року набрали чинності нові будівельні норми — ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, які, зокрема, регулюють питання забудови, в т.ч. і питання відстаней між будинками, будівлями та спорудами як на власній, так і на сусідніх ділянках, відстаней до меж ділянок, протипожежних розривів тощо.

У зв’язку з тим, що в мережі Інтернет та у соціальних мережах поширюється велика кількість графічних матеріалів, де начебто відображено діючі норми щодо мінімальних відстаней між будівлями та спорудами, проте зазначена в них інформація не відповідає вимогам чинного законодавства України, Юрій Брикайло підготував власні графічні матеріали:

Відстані між будинками, відстані до меж, до сусідніх будинків (споруд) та до червоних ліній

Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м! З невідомих причин, вказане положення не містить терміну «садова забудова».

Але при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення.

З приводу наведених вище норм щодо мінімальної відстані до межі вже виникають спірні ситуації, оскільки відсутні визначення термінів «квартали сформованої забудови», «нова забудова» та інші.

Також варто зазначити, що деякі органи містобудування та архітектури вже давно «вимагають» відступати від меж земельної ділянки не менше 4 м, якщо сусідня земельна ділянка не забудована.

Житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць – 6 м, житлових – 3 м. Тут варто звернути увагу, що в цій нормі не зазначили господарські будівлі та споруди. На практиці Юрій Брикайло вже оформлював розміщення гаражів по червоній ліній!

• В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.
• Гаражіслід передбачати вбудованими, прибудованими до житлових будинків або окремо розташованими по лінії забудови, а також в глибині ділянки.
• Прибудовані або окремо розміщені приміщення та тимчасові споруди для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності допускається розташовувати на земельних ділянках по червоних лініях.

Протипожежні розриви (відстані)

Відстані між будинками і спорудами приймаються у світлі між зовнішніми стінами або іншими конструкціями. За наявності конструкцій будинків і споруд, що виступають більше, як на 1 м, виготовлених із спалимих матеріалів, приймається відстань між цими конструкціями. Отже, якщо звіси даху тощо виступають більше, ніж на 1 м від стіни, то відстані потрібно рахувати від таких конструкцій, а не від стін будинку.

Відстані між будинками і спорудами в залежності від ступеню вогнестійкості будинків:

• між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) I та II ступеню вогнестійкості(детальніше про ступені вогнестійкості написано в попередньому матеріалі) розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути 6 м.
• між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) I та II ступеню вогнестійкості та будинками III ступеню вогнестійкості протипожежний розрив має бути 8 м!
• між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) III ступеню вогнестійкості розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути 8 м! Під цю категорію підпадає найбільша кількість індивідуальних житлових, садових та дачних будинків!
• між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) IIIа, IIIб, IV, IVа, V ступеню вогнестійкості(зокрема, дерев’яні будинки) розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути від 10 до 15 м!

Протипожежні відстані від будинків, будівель і споруд сільських населених пунктів, а також від меж ділянок дачних поселень та садової забудови до лісових ділянок повинні бути 20 м, 50 м, 100 м – відповідно до дерев листяного, мішаного і хвойного лісу. У містах та селищах для зон одно- та двоповерхової садибної забудови з присадибними ділянками протипожежна відстань від меж присадибних ділянок до лісових ділянок може бути зменшена, але повинна складати не менше ніж 15 м.

Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається блокувати.

• Відстань між стінами будинків без віконних прорізів допускається зменшувати на 20%, за винятком будинків певних ступенів вогнестійкості (примітка 3 Таблиці 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019).
• Протипожежні відстані можуть не застосовуватись між житловими і господарськими будинками у межах однієї присадибної ділянки.Отже, в межах приватної ділянки власник самостійно вирішує на якій відстані від будинку розміщувати інші будівлі та споруди. Поруч із цим, варто розуміти, що протипожежні розриви встановлені з метою запобігання розповсюдженню пожеж, а не з метою ускладнити власникам розміщення об’єктів на ділянці; саме тому, як мінімум до лазень та літніх кухонь варто витримувати мінімальні протипожежні відстані.
• Відстані між будинками I і II ступенів вогнестійкості допускається передбачати менше 6 м за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти іншого будинку, є протипожежною.
• Протипожежні відстані між будинками слід збільшувати на 20 %: для двоповерхових будинків V ступеня вогнестійкості; для будинків, що мають горищний дах, верхній шар покрівлі якого виконаний з горючих матеріалів.
• У районах сейсмічністю 9 балів відстані між житловими будинками, а також між житловими і громадськими будинками IVа, V ступенів вогнестійкості, слід збільшувати на 20%.

Важливо: ДБН «Планування та забудова територій» на відміну від ДБН 360-92 не містить положень, згідно з якими часткова реконструкція житлових будинків та господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше чинними нормативами, допускалася за погодженням з місцевими органами архітектури і містобудування, державного пожежного та санітарного нагляду. В цьому випадку перебудова житлових будинків, їх господарських будівель та гаражів можлива була за умови збереження існуючих відстаней між будівлями.

Таким чином, з 01.10.2019 року навіть при реконструкції існуючих (оформлених) будівель та споруд необхідно буде дотримуватися усіх чинних на сьогодні норм (зокрема, це означає, що орган містобудування та архітектури має право, наприклад, відмовити у надбудові (в межах існуючого фундаменту), якщо розміщення будинку не відповідає вимогам чинних норм).

Охоронні та санітарно-захисні зони

Охоронні та санітарно-захисні зони, їх розміри, допустимі відстані до будинків та інші обмеження регулюються як ДБН Б.2.2-12:2019, так і, зокрема, Правилами охорони електричних мереж, Правилами безпеки систем газопостачання та Кодексом газорозподільних систем.

В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється будувати житлові, громадські та дачні будинки!

Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються:

• уздовж повітряних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: напругою до 1 кВ (до 1000 Вольт) —2 м; до 20 кВ —10 м; 35 кВ —15 м; 110 кВ —20 метрів.
• уздовж підземних кабельних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра.
• за периметром трансформаторний підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв — на відстані 3 м від огорожі або споруди.

Відстань від підземних силових кабелів всіх напруг і телекомунікаційних кабелів до фундаментів будинків та споруд має бути не меншою 0,6 м.

Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком И.1 ДБН Б.2.2-12:2019:

• від фундаментів будинків і споруд до водопроводуі напірної каналізації — 5 м;
• від фундаментів будинків і споруд до самопливноїканалізації (побутової і дощової) — 3 м;
• від фундаментів будинків і споруд до газопроводів горючих газів — від 2 до 10 метрів (в залежності від тиску). Зменшення відстаней можливе за умови виконання вимог п. 7.12 ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання.

Інші відстані та вимоги

• Новим ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути не менше ніж 4-6 м в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів 1,0 м.
• Септики та фільтруючі колодязі повинні бути розташовані не ближче 5-10 м(в залежності від продуктивності) від житлових будинків та літніх кухонь. І не ближче 20 м від артсвердловин та колодязів.
• Господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 кв.м) — не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів).
• Майданчики для компосту, дворові вбиральні, сміттєзбірник, сховища для добрив та ядохімікатів повинні знаходитись не ближче 20 м від житлових будинків, літніх кухонь та артсвердловин водопостачання (питних колодязів).

У великих містах, при розміщенні 9-16 та більше поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоповерхового будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків приймається не менше 20 м, а до стіни найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться.

При розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків слід приймати не менше 15 м, а до стіни найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться, для багатоквартирних будинків до 3 поверхів відстань від фасадів до меж земельних ділянок – не менше 10 м для забезпечення проїзду пожежних машин.

За відсутності мереж міської (селищної) каналізації необхідно передбачити каналізування садиб з використанням локальних очисних споруд згідно з вимогами ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-75.

Присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.

Фундаментальні правила візуального дизайну для постійного користування

В чому полягає проблема чорного і білого? Чистий чорний виглядатиме на екрані неприродно, а чистий білий буде здаватися надто яскравим. Краще використайте наближені до чорного та білого кольори.

Насичуйте нейтрали

Нейтральними, як правило вважаються, чорний, білий або сірий кольори. Якщо ви використовуєте будь-який інший колір у своєму інтерфейсі, додайте трохи цього кольору до нейтральних кольорів. Це зробить колірну палітру більш цілісною. Якщо ви використовуєте систему кольорів HSB, насиченість має бути меншою за 5%.

Використовуйте високий контраст для важливих елементів

Важливі елементи — це кнопки, вміст або будь-що інше, на що користувач має звернути увагу в першу чергу. Вищий контраст означає, що елемент точно приверне увагу користувача, що надкорисно для важливих елементів. Елементи, які користувачеві не потрібно помічати (наприклад, структурні елементи, тіні), можуть використовувати якомога менший контраст.

Все має бути продумано

Продумайте кожен структурний елемент свого дизайну окремо та у поєднанні з іншими. Врахуйте пробіли, вирівнювання, розмір, інтервал, колір, тіні тощо. Якщо хтось вкаже на випадкову частину вашого дизайну, ви повинні мати обґрунтування, чому це виглядає саме так, як виглядає. Дизайн має виглядати цілісно. Якщо ж ви новачок у дизайні, використовуйте це правило як підказку, щоб дізнатися більше про дизайн. Ставте собі уточнювальні питання та знаходьте на них відповіді.

Оптичне вирівнювання часто краще, ніж математичне

Ваше програмне забезпечення для проєктування може вирівнювати речі математично. Але деякі фігури не підходять для такого типу вирівнювання. Наприклад, деякі дивні фігури мають візуальний центр, який відрізняється від їхнього математичного центру. Часто потрібно вирівнювати речі на око, щоб вони виглядали правильно. Щоб вирівнювати речі на око, потрібна певна практика, але якщо ви будете робити це регулярно, ви швидко зрозумієте, як це працює. Практикуйтесь!

Менший інтервал між літерами та висота рядків для більшого тексту. Більший інтервал та висота для меншого

Це стосується всього тексту. Чим більший текст, тим менше місця необхідно між кожною літерою та кожним рядком. Справедливо і зворотне. Якщо ви цього не зробите, великий текст може виглядати розпластаним, а дрібний текст виглядатиме “злиплим”.

Межі контейнера повинні контрастувати як з контейнером, так і з фоном

Приклад: якщо у вас є картка з межею 1 піксель і темним фоном, вона розташована поверх ще темнішого фону, рамка 1 пікселя має бути світлішою за обидві. Яскравість не повинна бути десь між фоновими кольорами картки та сторінки. Інакше край місткості буде виглядати недостатньо гострим. Те саме стосується світлих кольорів фону: межа 1 пікселя має бути темнішою за обидва фонові кольори.

У наведеному нижче прикладі ліва сторона неправильна, а права – правильна:

Все має бути узгоджено

Вирівнювання допомагає усвідомити, що елементи пов’язані один з одним. Якщо щось не узгоджується ні з чим іншим, здається — йому не місце в дизайні. В ідеалі кожен елемент має бути узгоджений з іншими елементами на основі певної логіки.

Кольори в палітрі повинні мати чіткі значення яскравості

Коли кольори мають різні значення яскравості, це допомагає їм виглядати та відчуватися відмінними не лише за відтінком, але й за яскравістю. Це призводить до кращих колірних палітр, оскільки кольори не так сильно конкурують між собою.

Якщо ви насичуєте нейтральні кольори, використовуйте теплі або холодні кольори, а не обидва одразу

Якщо ви використаєте як теплі, так і холодні кольори для насиченості нейтральних кольорів, колірна палітра не буде цілісною. У наведеному нижче прикладі ліворуч використовується теплий фон і холодний передній план. Права сторона використовує теплий фон і передній план.

Вимірювання мають бути математично пов’язані

Відстань, яку ви використовуєте між елементами, і розмір елементів повинні визначатися певним масштабом. Це допоможе дизайну виглядати цілісним. У наведеному нижче прикладі кожен елемент використовує число, кратне 8. Горизонтальна та вертикальна сітки на основі масштабу допомагають, якщо ви хочете переконатися, що такі елементи, як зображення, мають правильний розмір.

Елементи повинні йти в порядку візуальної ваги

Якщо у вас є серія елементів у рядку чи стовпці, і деякі з них візуально важчі, ніж інші (наприклад, дві кнопки та три посилання), ви повинні розташувати їх як трикутник. Візуально найважчий елемент має бути першим, а найменш важкий – останнім. Але зауважте, візуально найважчий елемент повинен бути на зовнішньому краю. Наприклад, якщо ваші елементи прилягають до правого краю дизайну, найважчий елемент має так само прилягати до правого краю. Елементи, які підходять за розміром або вагою, виглядають більш гармонійно.

Якщо ви використовуєте горизонтальну сітку, використовуйте 12 стовпців

Якщо ви збираєтеся розбити свій дизайн на вертикальні стовпці, використовуйте 12 стовпців. Сітку з 12 стовпців можна розбити на 1 стовпець, 2 стовпці, 3 стовпці та 4 стовпці, що дуже зручно й гнучко.

Відстань має бути між точками високого контрасту

Вимірюючи простір між елементами в дизайні (наприклад, якщо вам потрібно 100 пікселів вертикального простору між блоками вмісту на цільовій сторінці), відстань має бути від однієї точки високого контрасту до іншої. Це пояснюється тим, що наші очі знаходять межі елементів на основі контрасту, тому ми очікуємо, що відстань буде проходити між точками контрасту.

Білий фон із чорними абзацами тексту означає, що точки контрасту будуть кінцем одного абзацу та початком наступного. Але якщо ви розміщуєте чорний фон за одним білим абзацом, інтервал має бути від кінця одного абзацу до початку чорного фону, а потім знову від початку чорного фону до початку абзацу.

Ближчі елементи мають бути світлішими

Коли елементи на екрані наближаються до користувача, вони повинні ставати світлішими. Це стосується як світлого, так і темного режиму інтерфейсу користувача, оскільки це відповідає тому, як працює реальний світ. У наведеному нижче прикладі ліва сторона неправильна, а права – правильна.

Зробіть значення розмиття тіні вдвічі більшим за значення відстані

Наприклад, якщо ви створюєте тінь, яка простягається на 4 пікселі по осі Y, використовуйте значення розмиття 8 пікселів. Коли елемент стає «ближчим» до глядача, доцільно зменшити непрозорість тіні. Це виглядає добре, оскільки коли елементи наближаються до джерела світла, їхні тіні стають більш розмитими.

Зберігайте кольори контейнера в межах яскравості

Різниця яскравості між фоном і контейнером має бути в межах 12% для темних інтерфейсів і 7% для світлих інтерфейсів. Ці відсотки належать до значення яскравості в системі кольорів HSB. Це ґрунтується на дослідженні приблизно 100 добре розроблених веб-сайтів, де ми перевіряли яскравість контейнерів на тлі.

Зробіть зовнішню прокладку такою ж або більшою, ніж внутрішня

У контейнерах внутрішня прокладка — це простір між елементами всередині контейнера. Зовнішня прокладка – це простір між елементами та краями контейнера. Ця зовнішня прокладка має бути такою ж або більшою, ніж внутрішня прокладка. А елементи, які є більш пов’язаними, повинні бути ближче один до одного, бо елементи всередині контейнера більше пов’язані один з одним, ніж із самим контейнером.

Покладіть просте на складне або складне на просте

Складний фон (наприклад, барвиста градієнтна заливка) найкраще працюватиме, якщо передній план (наприклад, текст) простий. А складний елемент переднього плану найкраще на простому тлі. Виняток, накласти просте на просте, але це має тенденцію виглядати просто. Слід уникати комплексу на комплексі, тому що це важко зняти, і це додасть візуального безладу.

Зберігайте розмір основного тексту 16 пікселів або більше

16 пікселів — стандартний розмір тексту в більшості браузерів. Текст меншого розміру стає важче читати, тому безпечніше уникати його для основного тексту. Чим більше ви перевищите 16 пікселів, тим легше буде читати текст. Якщо ви пишете код самостійно, використовуйте будь-який еквівалент пікселів, який вам більше подобається.

Використовуйте рядок довжиною близько 70 символів

Неважливо, скільки буде становити довжина вашого рядка, 60 чи 80 символів, але занадто перетнувши межу з обох сторін, це може призвести до проблем читабельності.

Зробіть горизонтальні відступи удвічі більшими за вертикальні в кнопках

Якщо ви хочете, щоб люди розпізнали елемент як кнопку, доцільно слідувати шаблону. У наведеному нижче прикладі відступ над і під міткою становить 30 пікселів, а відступ ліворуч і праворуч – 60 пікселів.

Використовуйте максимум два шрифти

Другий шрифт — це можливість посилити концепцію дизайну, а також внести різноманітність у дизайн. Але така необхіднрість виникає досить рідко, бо часто така надмірність призводить до візуальної заплутаності дизайну.

Правильність кутів

Іноді у вас буде два або більше закруглених кутів, вкладених разом. Якщо ви хочете, щоб вони виглядали правильно, встановіть радіус внутрішнього кута на радіус зовнішнього кута мінус відстань між ними. У наведеному нижче прикладі зовнішній радіус дорівнює 30 пікселів, а проміжок становить 20 пікселів, тому радіус внутрішнього кута дорівнює 10 пікселів.

Не розташовуйте два жорстких розділювачі поруч

Фонові переходи, краї контейнерів і розділові лінії створюють жорсткі візуальні розділення. Дві або більше жорстких проділів не мають знаходитись поруч. Більш ніж один жорсткий розділ створює візуальний безлад і привертає увагу. У цьому прикладі ми видалили фоновий перехід, щоб жорсткий поділ відбувався лише з краю контейнера.

Переклад: Дарина Ковальова
Джерело

Якщо тобі сподобався цей матеріал, підпишись на наші соціальні мережі Instagram / Facebook / Linkedin / Telegram. Там ти знайдеш більше цікавих матеріалів про дизайн.