Як правильно приймати звіробійЯк правильно приймати звіробій

0 Comment

Зміст:

Звіробій: вирощування в саду, властивості, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 серпня 2023 Опубліковано: 18 лютого 2019 Перша редакція: 18 серпня 2017 🕒 10 хвилин 👀 25804 рази 💬 4 коментарі

  • Посадка й догляд за звіробоєм
  • Трава звіробій – опис
  • Вирощування звіробою
    • Посадка звіробою
    • Догляд за звіробоєм
    • Звіробій великий (Hypericum ascyron)
    • Звіробій Геблера (Hypericum gebleri)
    • Звіробій олімпійський (Hypericum olimpicum)
    • Звіробій чашечковий (Hypericum calycinum)
    • Звіробій монетчатий (Hypericum nummularioides)
    • Звіробій розлогий (Hypericum patulum)
    • Звіробій красильний (Hypericum androsaemum)
    • Звіробій непахучий (Hypericum x inodorum)
    • Корисні властивості звіробою
    • Звіробій – протипокази
    • Коментарі

    Звіробій (лат. Hypericum) – рід квіткових рослин родини Звіробійні, хоча раніше цей рід включали в родину Клузієві. У дикій природі представники цього роду найчастіше зустрічаються в районах із помірним кліматом і під тропіками в південних областях північної півкулі. У великій кількості вони виростають у Середземномор’ї. Назва роду є латинізацією грецького слова, що складається з двох коренів, які перекладаються як «близько» і «верес». Тобто звіробій – трава, що росте поблизу вересу.

    У роду близько 300 видів, але в нашому кліматі здебільшого ростуть звіробій звичайний і звіробій чотиригранний. Ці види вирощуються і в культурі поряд із вічнозеленими звіробоями, які культивують як декоративні рослини.

    Посадка й догляд за звіробоєм

    • Цвітіння: із червня впродовж 3-4 тижнів.
    • Посадка: під зиму після збору насіння або навесні після стратифікації посівного матеріалу в холодильнику.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: добре дреновані, суглинні або піщані ґрунти.
    • Полив: у міру необхідності, коли просохне верхній шар ґрунту. У дощове літо ділянку не поливають.
    • Підживлення: за потреби напровесні та перед початком цвітіння розчином Нітроамофоски.
    • Розмноження: насіннєве.
    • Шкідники: трипси, листовійки, звіробійна міль.
    • Хвороби: іржа та грибкові гнилі.
    • Властивості: є найпопулярнішою лікарською рослиною, що має протиревматичну, антибактеріальну, антисептичну, болезаспокійливу, ранозагоювальну, сечогінну, жовчогінну та протиглистову дію.

    Трава звіробій – опис

    Рослина звіробій звичайний, або звіробій лікарський, у народі отримала назву заяча крівця, звіробій жовтий, стокровиця. Як виглядає звіробій? Це трава з тонким і сильним кореневищем, від якого щороку відростає кілька двогранних гіллястих стебел заввишки до 80 см. Стебло у рослини прямостояче, зелене, але з часом набуває червонувато-бурого відтінку. По його гладкій поверхні проходять дві поздовжні борозни. Листя звіробою лікарського сидяче, супротивне, цілокрає, еліптичне або довгасто-яйцеподібне, сягає в довжину 3, а в ширину 1,5 см, з численними залозками, через які цей звіробій і називають продірявленим. Верхівкове гроноподібно-щиткоподібне суцвіття складається з правильних золотисто-жовтих квіток зі зрощеними в три пучки довгими тичинками. Цвіте трава звіробій із червня впродовж 3-4 тижнів. Плід рослини є тригранною багатонасінною коробочкою з сітчастою поверхнею. При дозріванні коробочка розтріскується.

    Вирощування звіробою

    Посадка звіробою

    Садовий звіробій, так само, як і лікарський, добре розмножується насінням. Посадка звіробою і догляд за ним вас не виснажать. Висівають насіння напровесні або в жовтні. Восени можна сіяти свіжозібране насіння, а перед весняним посівом насіння стратифікують, тобто змішують із вологим піском і поміщають у поліетиленовому пакеті або в скляній банці в овочевий ящик холодильника на півтора-два місяці. При підзимньому посіві сходи будуть більш ранні й густі, однак якщо весна буде сухою й спекотною, сходи можуть загинути або взагалі не з’явитися. А звіробій, посіяний навесні, буде повільніше розвиватися.

    Ділянку для звіробою готують заздалегідь: для весняного посіву – восени, для осіннього – влітку. Добре росте звіробій на відкритих сонцю, але захищених від холодних вітрів місцях із суглинистим або піщаним, добре дренованим ґрунтом. Бажано, щоб раніше на цьому місці вирощувалися морква або цибуля. Ґрунт перекопують, двічі сапають і вирівнюють граблями. Під перекопування вносять на кожен м² 3-4 кг перепрілого гною або торфокомпосту.

    На підготовленій і добре зволоженій ділянці насіння сіють рядами, залишаючи між ними відстань 15-20 см. Насіння в ґрунт не закладають, але злегка присипають його піском або землею, після чого дуже обережно поливають. Після весняної посадки грядку попервах накривають плівкою, щоб створити щось на зразок теплиці й прискорити проростання насіння.

    Догляд за звіробоєм

    У перший рік звіробій навряд чи зацвіте, але це не означає, що за ним не потрібно доглядати. За сезон вегетації необхідно як мінімум тричі прополоти ділянку і стежити за тим, щоби ґрунт на ній був розпушений і своєчасно зволожений. Із другого року ґрунт навесні боронують, а залишки торішніх стебел рослини видаляють. Поливають звіробій у міру необхідності, коли просохне верхній шар ґрунту. У спекотну і суху погоду звіробій поливають частіше, у дощове ж літо полив можна взагалі не проводити.

    Оскільки звіробій садовий культура багаторічна, за свій вік вона здатна сильно виснажити ґрунт, що призводить до зниження врожайності й зубожіння ґрунту. Тому необхідно час від часу удобрювати ґрунт на ділянці зі звіробоєм. Добре сприймає рослина Нітроамофоску, 8 г якої вносять на 1 м² напровесні, а вдруге перед початком цвітіння.

    Укриття на зиму холодостійкий звіробій не потребує, а якщо в сильні морози він і підмерзне, то впродовж наступного сезону швидко відновиться. Якщо ж синоптики обіцяють дуже морозну й безсніжну зиму, закидайте грядку зі звіробоєм ялиновим гіллям і забудьте про нього до весни.

    Збір звіробою

    Рясне цвітіння звіробою почнеться через 2-3 роки після посіву, і з цього часу можна заготовлювати траву. Збирають лікарський звіробій у період цвітіння – в кінці червня або на початку липня, вибравши для цього сухий і сонячний день. Зрізають верхні 25-30 см стебла. Роблять це секатором, серпом або гострим ножем, але на великих ділянках зручніше використовувати косу. Після збирання звіробій відразу ж відправляють на просушування, інакше він почне чорніти й гнити.

    Сушать звіробій у напівтемному, добре провітрюваному приміщенні при температурі 50 ºC, ворушачи і перевертаючи сировину, щоб вона просихала рівномірно. Процес можна вважати завершеним, коли стебла легко ламаються, а листя і квітки розсипаються. Висушений звіробій може зберігатися в скляних і керамічних банках, паперових пакетах і картонних коробках при температурі від -5 до +25 ºC упродовж трьох років.

    Види і сорти звіробою

    Звіробій великий (Hypericum ascyron)

    родом із півдня Сибіру, Далекого Сходу, Китаю, Японії та сходу Північної Америки. Це багаторічна рослина заввишки до 120 см із чотиригранним стеблом, злегка зеленим у верхній частині. Листя у нього супротивне, цілокрає, стеблоохопне, довгасто-яйцеподібне, завдовжки від 6 до 10 см, з численними напівпрозорими залозками. Нижня сторона у листя сиза. Жовті квіти діаметром до 8 см розташовані поодиноко або по 3-5 на кінцях гілок.

    Звіробій Геблера (Hypericum gebleri)

    в дикій природі зустрічається в Сибіру, Середній Азії, Китаї, Японії і на Далекому Сході. Ця гілляста рослина сягає у висоту 1 м. Листя у неї сидяче, довгасте або лінійно-ланцетне. Яскраво-жовті квітки до півтора сантиметрів у діаметрі зібрані на кінцях пагонів. Цвітіння починається в липні і триває 35-40 днів.

    Звіробій олімпійський (Hypericum olimpicum)

    – напівчагарник заввишки від 15 до 35 см із сильною, але не глибокою кореневою системою, сизим лінійно-еліптичним листям і жовтими квітками діаметром до 5 см, зібраними в верхівкові напівпарасольки. У культурі вид із 1706 року.

    Звіробій чашечковий (Hypericum calycinum)

    зростає на західному Закавказзі, у східному Середземномор’ї і на Балканах. У висоту він сягає 50 см. Листя у цього вічнозеленого виду шкірясте, довгасте або еліптичне, квітки з численними тичинками, жовті, сягають у діаметрі 6-8 см. У культурі вид із 1676 року. У популярної форми Цитринум квітки лимонно-жовті.

    Звіробій монетчатий (Hypericum nummularioides)

    є напівампельним петрофітом, тобто звіробоєм, зростаючим на каменях і скелях. Це карликовий вид заввишки від 5 до 15 см із численними, злегка гіллястими стеблами, що деревіють у нижній частині. Листя у нього овальне, сизе, майже сидяче, з залозками. Верхівкові напівзонтичні суцвіття складаються з 2-5 квіток.

    Звіробій розлогий (Hypericum patulum)

    зростає в південно-східній Азії від Гімалаїв до Японії. Це напіввічнозелений, сильнопогілкований чагарник заввишки до 1 м із відкритими спадаючими коричневими гілками. Молоді пагони голі, тонкі, кармінові або червонувато-зелені. Листя шкірясте, яйцеподібне або еліптичне. Великі, яскраво-жовті з численними довгими тичинками квітки зібрані в малоквіткове суцвіття.

    Звіробій красильний (Hypericum androsaemum)

    родом із Кавказу, Малої Азії й Західної Європи, де він росте в лісах, на схилах гір і в ущелинах. Це напіввічнозелений швидко зростаючий чагарник заввишки до 1 м. Його жовті квіти нічим не примітні, а м’ясисті і ягодоподібні плоди унікальні: у міру дозрівання вони із зелених стають червоними, а до зими чорніють.

    Звіробій непахучий (Hypericum x inodorum)

    один із найбільш декоративних видів роду. Оригінальність рослини в тому, що вона довго зберігає листя, а забарвлення її великих ягід може бути червоним, жовтим, білим, зеленим, лососевим, фіолетовим і навіть чорним.

    Окрім описаних видів, у культурі зустрічаються звіробої плямистий, витончений, жорстковолосий, камчатський, багатолистий, Кальмана, жимолостелистий і інші.

    Властивості звіробою – шкода і користь

    Корисні властивості звіробою

    До складу звіробою входить безліч корисних речовин, що й зумовлює його цілющу дію на організм людини. Рослина містить рутин, кверцетин, нікотинову й аскорбінову кислоти, цукри, сапоніни, каротин, холін, фітонциди, ефірну олію, гіркі, смолисті й дубильні речовини. Цей багатий склад дозволяє використовувати звіробій для лікування багатьох захворювань. Завдяки елементам, які містить звіробій, він є антисептичним, протиревматичним, антибактеріальним, антисептичним, болезаспокійливим, ранозагоювальним, сечогінним, жовчогінним і протиглистовим засобом, застосовуваним як у народній, так і в офіційній медицині.

    Настої звіробою на воді застосовуються для лікування ревматизму, застуди, захворювань печінки, сечового міхура й шлунку, геморою, енурезу, головних болів і жіночих хвороб. Лікувальні властивості звіробою безперечні й давно вивчені, але зовсім недавно науковці виявили, що рослина має антидепресивну дію і позитивно впливає на нервову систему. Цінність цього відкриття в тому, що звіробій на відміну від заспокійливих засобів хімічного походження не викликає побічних ефектів.

    При яких ще захворюваннях ефективним є застосування звіробою? При запальних хворобах порожнини рота (стоматиті, запаленні ясен, фарингіті, ангіні), при захворюваннях жовчовивідних шляхів і травних органів (холециститах, гепатитах, діареї, дискінезії, гіпотонії жовчного міхура, зниженій кислотності шлунку, здутті живота), нервових розладах (безсонні, підвищеній тривожності, депресивних станах).

    На основі звіробою виробляють препарат Новоіманін, який призначають при гнійних захворюваннях шкіри – абсцесах, опіках, флегмонах, запаленні горлянки, гаймориті й інфікованих ранах. Ефект від застосування препарату настільки сильний, що пригнічується навіть зростання золотистого стафілокока, стійкого до багатьох антибіотиків.

    Народні лікарі рекомендують застосування звіробою і його препаратів при гастритах, печії, прискореному серцебитті, жовчнокам’яній хворобі, гепатиті, запаленні жовчного міхура, артритах, болях у суглобах, гаймориті, алкоголізмі, психічних хворобах, інфекціях шкіри.

    Добре зарекомендував себе звіробій і як косметичний засіб. Його успішно застосовують при вугровій висипці, лупі, облисінні, підвищеній жирності, зморшках і в’яненні шкіри, розтріскуванні п’ят.

    Найчастіше звіробій використовують у вигляді відвару, водного настою, спиртної настоянки і цілющого чаю. Усі ці препарати можна приготувати в домашніх умовах. Популярністю також користуються трав’яні збори, до складу яких входить трава звіробою.

    Пропонуємо вам рецепти препаратів звіробою, які ви можете зробити власноруч.

    Настій: 2 столові ложки подрібненої свіжої або 1 столову ложку сухої трави звіробою заливають 200 л окропу, настоюють 3-4 години у темному місці, проціджують і вживають по 15 мл тричі на день до їди при гастриті, циститі, коліті, жовчнокам’яній хворобі, головному болю, для підвищення артеріального тиску й поліпшення венозного кровообігу. При інфекції порожнини рота та застуді настоєм полощуть рот, а при шкірних запаленнях його використовують для примочок і компресів. Маленьким дітям настій звіробою додають при купанні в ванну.

    Відвар: в емальований або скляний жаротривкий посуд кладуть 1,5 столові ложки подрібненої трави звіробою, заливають склянкою гарячої води, ставлять каструлю на водяну лазню й прогрівають без кипіння впродовж 20-30 хвилин. Застосовують відвар зовнішньо для протирання шкіри, умивання, ополіскування волосся, а всередину – при розладі кишківника.

    Настоянка: 1 частину звіробою заливають 7 частинами горілки або 10 частинами спирту, щільно закорковують і настоюють три доби в темному прохолодному місці, після чого проціджують. При вживанні настоянку потрібно змішувати з водою: одну чайну ложку препарату з 50 мл води. Ефективна настоянка як зігріваючий компрес при суглобових і м’язових болях. Застосовують її також для полоскання рота й інгаляцій.

    Чай: насипте в запарник 1 чайну ложку трави звіробою й залийте її склянкою окропу. Можна додати в чай цвіт липи або ягоди суниці. Чай є не лікувальним, а профілактичним засобом, що зміцнює імунітет.

    Звіробій – протипокази

    Протипоказаний звіробій і його препарати вагітним і гіпертонікам. Не рекомендований він для тривалого застосування, оскільки може викликати кропивницю, неприємний присмак у роті та біль у печінці. Негативно позначається довготривалий прийом препаратів на чоловічій потенції, і хоча це тимчасові неприємності, відновлення статевої функції доведеться чекати кілька тижнів.

    Вживання звіробою підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетових променів, тому під час лікування препаратами рослини, щоб уникнути опіків і дерматитів, не слід приймати сонячні ванни.

    Занадто міцний чай зі звіробою може викликати біль у шлунку.

    Чай із звіробою: користь і шкода, як заварювати і приймати

    Душа співатиме, а тіло здороветь, якщо навчитися заварювати чай із звіробою. Цілющий відвар зміцнює імунітет і нервову систему, сприяє омолодженню організму і нормалізації гормонального фону. «Молодецкая кров» заграє в жилах, якщо правильно приймати звіробій, мудро використовуючи його лікарські властивості для комплексного оздоровлення.

    Пий звіробійний чай – здоров’я шанують!

    Чай зі звіробоєм – трав’яний еліксир здоров’я. На Русі вважалося, що рослина здатна відганяти нечисту силу, оскільки зросла з вирваного пера і крапель крові Жар-Птиці. Середньовічні лікарі призначали відвар з суцвіть звіробою хворим, що страждають важкою формою меланхолії – душевні страждання, викликані фізіологічними причинами, ставали менш інтенсивними. А степові знахарі застосовували свіжий сік рослини для лікування гнійних ран, робили з листя знезаражувальні компреси.

    Любителі трав’яних чаїв знають, що звіробій становить основу безлічі лікувальних зборів, що дозволяє приймати рослина, не займаючись детальним вивченням його властивостей. Однак трав’яні чаї приносять не тільки користь, але і можуть засмучувати протипоказаннями. Не варто пити напій, в нешкідливості якого ви не впевнені на 100%.

    Користь звіробійних напоїв

    Сміливо приймати звіробій можна в помірних дозах при відсутності індивідуальної нестерпності. Використовується тільки свіжий відвар – правильний настій повинен мати трохи відчутну гірчинку, яка повністю перекриє смаком інших трав збору. У «чистому вигляді» напій приймають невеликими порціями, розбавляючи водою для уникнення зайвої фортеці.

    Лікарська користь рослини обумовлюється значним складом:

    • ефірні масла (гиперицин), каротин і дубильні речовини;
    • флавоноїди (природний антиоксидант, протимікробний засіб);
    • кислоти (аскорбінова, нікотинова, ізовалеріанової);
    • вітаміни (групи С, Р і РР), токофероли (вітамін Е) і холін (вітамін В4);
    • церіловий спирт і алкалоїди.

    Чай із звіробою позбавляє від маси проблем, якщо приймати його в помірних дозах близько двох-трьох тижнів. При лікуванні хронічних захворювань, після тижневої перерви і узгодження з лікарем, курс повторюється. Чутливим людям, схильним до алергії, варто зменшити денну дозу до 1 чашки слабкої заварки.

    Від чого рятує звіробій?

    • Природний антидепресант. Користь звіробою особливо відчутна при неврозах, хронічної втоми або депресивних розладах. Більш позитивного чаю годі й шукати, його прийнято приймати в кризових ситуаціях. Дозування збільшують до 5 чашок в день, скорочуючи курс до тижня. Ліки перешкоджає психічного виснаження, заспокоює нервову систему.
    • Гормональний контроль. Юним дівчатам можна приймати звіробій за тиждень до передбачуваного початку менструації – рослина знижує хворобливість, зменшує інтенсивність гормональних коливань, сприяє нормалізації циклу. Не менш корисний звіробій для жінок, які переживають клімакс. Слов’янські ведуньі називали його «кровавніком» або «червоною травіца», радячи приймати збалансований (в рівних пропорціях) трав’яний відвар з меліси, звіробою і хмелю.
    • Розумова діяльність. Дітям шкільного віку і чоловікам, зайнятим розумовою працею, варто приймати звіробій вранці (розведений навпіл з мелісою). Чарівні властивості чаю покращать концентрацію уваги, позбавлять від розумового перенапруження, допоможуть мислити ясно. Якщо напій підсолодити медом, пити його буде одне задоволення!
    • Нормалізація тиску. Чоловікам і жінкам, які займають відповідальні посади, звіробій допомагає впоратися з головними болями, викликаними стресом (за рахунок нормалізації внутрішньочерепного тиску). Якщо при перевтомі виникають запаморочення або мігрені, варто в напружені періоди пити корисні відвари з звіробою, ромашки і м’яти .
    • Швидка допомога травленню. Відчутна користь від прийому звіробою спостерігається при гастритах, виразках і підвищеної кислотності. Будучи м’яким антиоксидантом, рослина покращує роботу всієї травної системи, виводить з організму токсини і знижує больові симптоми. Лікарські властивості дозволяють використовувати його при дієтах – рослина покращує обмінні процеси, що сприяє схудненню.
    • Простудні захворювання. Антибактеріальні властивості звіробою дозволяють успішно використовувати його для лікування отиту, риніту, кашлю і болю в горлі. Від застуди не залишиться сліду, якщо при перших симптомах використовувати рослинні відвари (зовнішньо і внутрішньо). Неоціненна користь звіробійного чаю дітям старшого шкільного віку – відвари прекрасно зміцнюють імунітет і дозволяють легше пережити епідемії грипу.
    • Стоматологічні проблеми. У стоматології чай із звіробою приймають в якості підтримуючого засобу при лікуванні стоматиту і пародонтиту. Міцну заварку рослини використовують для полоскання ротової порожнини, щоб зняти запалення і зменшити больові відчуття.

    Користь такого чаю очевидна, але приймати його потрібно правильно – дотримуючись помірну дозування, грамотно комбінуючи з іншими лікарськими рослинами.

    Шкода напоїв на основі звіробою

    Шкода звіробою може бути викликаний індивідуальною непереносимістю, передозуванням, або неправильним заварюванням. Слід враховувати всі протипоказання, щоб отримати від звіробою бажану користь, а не шкоду.

    • Передозування. Звичайного чаю не буває багато, а ось лікарські настоянки вимагають вкрай помірного споживання. Шкода від трави може проявитися при тривалому прийомі, тому обмежуйте лікувальний курс: тижнем при позбавленні від легких проблем зі здоров’ям, двома-трьома тижнями при хронічних або гострих формах захворювань.
    • Дітям. Гранично обережними необхідно бути, якщо відвар готується дітям, організм яких гостріше реагує на лікарські рослини. Дозування рецепта трав’яного чаю маленьким дітям повинна бути в 2-3 рази менше, ніж для дорослих. А найкраще, враховуючи протипоказання, відмовитися від його прийому повністю або приймати тільки після консультації з педіатром. Як правило, на упаковці з трав’яним чаєм із звіробою вказується обмеження для дітей у віці до 12 років.
    • Несвіжий напій. Чай із звіробою може сильно нашкодити, якщо пити несвіжий перетримати напій. Настоюючись, рослина «віддає» воді зайва кількість дубильних речовин, кислот і барвників, від чого можна заробити алергічний шок, серйозний розлад кишечника або «посадити» печінку і нирки.

    Звіробій можна пити тільки свіжим. Після простоювання більше доби напій не придатний для внутрішнього застосування. Втім, можна використовувати «перестояла» рідина для протирання проблемної шкіри або створення компресів для ран.

    • Підвищена чутливість. Незвичайний шкоди завдає чай із звіробою людям зі світлою шкірою – рослина підвищує чутливість до сонячного випромінювання. Чи збираєтеся на пляжний відпочинок або плануєте тривалу роботу на дачі? Відмовтеся від чаїв зі звіробоєм, щоб не заподіяти шкірі відчутної шкоди у вигляді сонячних опіків, утворення пігментних плям або алергічної висипки.
    • Зниження потенції. Тривале застосування звіробою заподіює певні незручності чоловікам – спостерігається тимчасове зниження потенції, зменшення сексуального потягу. Шкода носить тимчасовий характер і повністю зникає через тиждень-півтори після припинення прийому.
    • Вагітність і лактація. Звіробій може завдати шкоди формується плоду, оскільки робить регулюючий вплив на обмінні і гормональні процеси. При годуванні груддю дитина з материнським молоком отримує речовини, що містяться в звіробої, від чого може виникнути алергічна реакція або отруєння.
    • Гіпертонія. Звіробій вражає тонізуючу властивість, яке в 5-6 разів сильніше, ніж кава. Саме тому лікарі рекомендують відмовитися від його вживання гіпертонікам – люди з підвищеним тиском отримають від підбадьорливого чаю тільки шкоду.
    • Несумісність з медикаментами. Не можна ігнорувати медичні протипоказання, приймаючи звіробій. Рослина може принести шкоду в поєднанні з певними лікарськими препаратами – при комбінації фітотерапії з традиційним лікуванням, потрібне схвалення лікаря.

    Протипоказання не злякали? Знайдіть свій рецепт чаю зі звіробоєм – створіть власний еліксир здоров’я!

    Рецепти трав’яних чаїв зі звіробоєм

    Корисні властивості рослини вас вразили, а потенційний шкоди не відлякав? Не поспішайте експериментувати – дізнайтеся, як заварювати звіробій правильно.

    Звіробійні напої мають яскраво виражені лікувальні властивості, тому необхідно ретельно відбирати рецепти, віддаючи перевагу найбільш спокійним варіантів.

    Базовий рецепт чаю зі звіробоєм

    Стандартний спосіб заварювання передбачає використання висушених квіток або листя рослини. Підійде аптечний збір, хоча при можливості краще збирати і сушити його самостійно.

    1. Кип’яченою водою обполосніть окропом фарфоровий або керамічний чайничок.
    2. Заваріть звіробій, слідуючи пропорції 1:40 – чайна ложка цілющої трави (близько 5 г) на склянку окропу (близько 200 мл). Одна порція ароматного лікарського чаю готова.
    3. Витримайте напій 5-10 хвилин, а потім процідіть через ситечко (марлеву тканину), щоб запобігти надмірній концентрації лікарської рослини.

    Корисні чаювання можуть обернутися шкодою, якщо ігнорувати реакції організму. Чай дуже гірчить? Не змушуйте себе – розбавте водою і подсластите медом / цукром.

    Трав’яні чаї для тіла і душі

    Чистий смак звіробою до вподоби далеко не всім людям, тому часто рослина включають до складу різних трав’яних зборів. Не поспішайте чаклувати над травами – пийте чистий чай із звіробою близько 4-5 днів, щоб переконатися у відсутності алергічних реакцій. А потім починайте експериментувати і додавати в напій інші трави.

    антизастудний чай

    Поєднання солодкого шипшини і гіркуватого звіробою породжує чудовий антизастудний чай. Напій створюють виходячи з пропорції 2: 1, тобто на 200 мл шипшини необхідно заготовити 100 мл звіробою. Насипте в заварник чайну ложку сушеного звіробою, потім додайте 2 столових ложки висушеного шипшини і залийте суміш 300-350 мл окропу. Зачекайте приблизно півгодини і перелийте отриманий чай в іншу ємність.

    Якщо в будинку є солодкий сироп з шипшини , То можна заварювати тільки звіробій, а сиропом надавати чаю бажану ступінь солодощі.

    антистресовий заряд

    Кому в наш час не потрібен рецепт чаю, зміцнюючого нервову систему і допомагає легше переносити стреси? Відмінний спосіб підтримати організм – випивати одну-дві чашки заспокійливого напою.

    Придбайте в аптеці сухі квіти звіробою, страстоцвета (пасифлори), лаванди і меліси (допустимо використання свіжої меліси). Для виготовлення однієї порції напою необхідні 2 чайних ложки звіробою (близько 10 г), по чайній ложці страстоцвета і меліси (10 г), а також половинка чайної ложки лаванди (5 г). Після трихвилинний заварювання чай переливають в чашки (проціджуючи від трави) і насолоджуються приємним смаком.

    Протівогастрітний рецепт

    Тим, хто страждає на гастрит слід освоїти рецепт звіробійного чаю з кропивою і таволгою. Висушені рослини змішуються в рівних пропорціях, а потім заварюються в міру необхідності.

    Подібний лікарський відвар заварюють особливим чином:

    1. столова ложка трав’яної суміші заливається склянкою кип’яченої води (чутливі люди можуть збільшити кількість води до 300 мл);
    2. після годинного відстоювання, напій проціджують і переливають в чисту ємність.

    Як правило, рекомендується пити не більше 50 мл (чверть склянки), при цьому консультація лікаря обов’язкова.

    Напій приймають за півгодини до їжі, не менше 3 разів на день. Лікувальний курс триває 2-3 тижні. Студентам під час сесії, а також працюючим людям при дедлайни, варто пити подібний чай в якості профілактики.

    Індивідуальний підхід до звіробійним чаю

    Любителі трав’яних чаїв можуть експериментувати з додаванням різних лікарських рослин до відвару з звіробою. Індивідуальний рецепт, спрямований на усунення конкретних захворювань, може принести величезну користь. Пам’ятайте, що трав’яні чаї варто пити в помірних кількостях і тільки свіжими, тоді Природа відновить ваші сили і відновить здоров’я!

    Радимо також почитати: властивості чаю з глоду .

    фото: depositphotos.com/rezkrr, rezkrr, Kassandra2, Kassandra2

    Звіробою трава

    Являють собою багаторічні трав’янисті рослини з супротивним яйцевидним листям і жовтими, зібраними в щиток квітками.

    Звіробій трава: Лікувальні властивості, опис, користь, показання, застосування в медицині

    Склад

    Трава звіробою містить речовини дубильні (10-12 %), флавоноїди (гіперозид, рутин, кверцитрин, мірицетин, лейкоантоціани), сапоніни, барвники (гіперицин – 0,1-0,4 %, псевдогіперицин, гіперин, франгулаемодинантранол), олію ефірну (0,2-0,3 %), речовини смолисті (17 %), каротин, кислоту аскорбінову.

    Фармакологічна дія

    Має в’яжучу, протизапальну і деяку протимікробну дію, що сприяє регенерації тканин, помірно впливає на жовчовиділення, збуджує шлункову секрецію і т. ін.

    Регіони проростання лікарської рослини

    • Вінницька область
    • Волинська область
    • Житомирська область
    • Закарпатська область
    • Рівненська область
    • Хмельницька область
    • Чернігівська область

    Зміст

    • Загальна інформація
      1. Види звіробою в Україні
      2. Біологічні особливості
      3. Ботанічна характеристика
    • Заготівля сировини
      1. Особливості збору
      2. Умови сушки та зберігання
    • Лікувальні властивості
      1. Хімічний склад і біологічна дія
      2. Застосування в медицині
      3. Використання в косметології
      4. Протипоказання
      5. Застосування в період вагітност

    Звіробій – лікувальні властивості, склад рослини та її застосування

    Звіробій продірявлений, або звичайний (заяча кров, кровавчик, хворобій) належить до лікарських рослин. Трава звіробою застосовується як натуральний антимікробний, жовчогінний, терпкий засіб.

    Загальна інформація

    Звіробою трава входить до складу численних зборів, схвалених для використання в лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту. Його також включають до складу дієтичних добавок і косметичних засобів. Звіробою властивості комплексні, ними обумовлена популярність цієї рослини – чаї, настої та відвари з неї впливають на нервову, травну і сечовидільну систему.

    Види звіробою в Україні

    З 450 видів звіробою в Україні поширені всього 12. Для лікарських цілей з них підходять два види – звіробій звичайний і чотиригранний, або плямистий звіробій. Ці рослини мають оптимальний склад і концентрацію корисних речовин, тоді як інші види можуть поєднувати в собі мінімальне співвідношення лікувальних властивостей.

    Біологічні особливості

    Рослина поширена повсюдно, зустрічається на узбіччях доріг, у заростях чагарників, на пустирях і лісових галявинах, насипах. Хворобій надає перевагу як листяним, так і мішаним лісам лісостепу, також зустрічається в степовій зоні. Для поширення йому необхідні сухі грунти. При вирощуванні рослини для лікарських цілей необхідно враховувати її здатність швидко виснажувати ґрунт, тому її потрібно регулярно удобрювати.

    Ботанічна характеристика

    Рослина відноситься до сімейства Звіробійні. Звіробій звичайний – багаторічна рослина, висота якої коливається в межах 25-100 см. Стебло рослини двогранне, у верхній частині розгалужується. Звіробій покритий супротивними листками овальної або яйцевидної форми, їхня довжина – 1,5-3 см. Квітки рослини п’ятичленні, зібрані в щитовидні суцвіття, їхнє забарвлення варіюється від жовтого до помаранчевого. Період цвітіння припадає на червень-серпень.

    Відрізнити траву від інших рослин можна за кількома ознаками. Якщо розглядати проти світла молоде листя звіробою, можна відзначити маленькі крапки, немов вони були продірявлені. Другою відмітною ознакою є зміна забарвлення квіток рослини, якщо їх зім’яти в руках. З жовтого вони стають криваво-червоними. Ще однією особливістю звіробою стало будова стебла – на відміну від більшості рослин, воно двогранне.

    Заготівля та зберігання сировини

    З лікувальною метою використовують траву рослини, зібрану в період цвітіння звіробою.

    Особливості збору

    Заготівля трави проводиться в суху ясну погоду, щоб уникнути псування сировини від вологи. Готовність рослини до збору визначають за станом плодів, які повинні бути незрілими. Для заготівлі зрізають верхню частину рослини довжиною не більше 25-30 см. Зрізають її за допомогою ножа або секатора.

    Умови сушки та зберігання

    Зібрану сировину сушать під навісом або на горищі при температурі, яка не перевищує 40 ℃. Для цього траву можна розкладати тонким шаром на папері або тканині чи пов’язувати в пучки. Готовність сировини визначається за її ламкістю. Зберігати її можна 3 роки.

    Лікувальні властивості

    Звіробій готують у вигляді настоїв для обробки рота при стоматитах, гінгівітах, кровоточивості ясен, запальних процесах. Відвар рослини дозволяє позбутися неприємного запаху з рота, усунути кровоточивість ясен. Він може застосовуватися як профілактичний засіб для запобігання пародонтиту.

    Здатність загоювати рани та дезінфікувати їх дозволяє використовувати компреси зі звіробою для лікування інфікованих ран. Вони можуть застосовуватися для кровоточивих ран, оскільки у складі трави присутні в’яжучі інгредієнти.

    Хімічний склад і біологічна дія

    У траві рослини містяться дубильні речовини, які обумовлюють кровоспинні властивості лікарських засобів з неї. Також звіробій включає флавоноїди і сапоніни, каротин, смоли, аскорбінову кислоту й ефірні олії. Поєднання перерахованих речовин забезпечує протизапальну і легку протимікробну дію разом зі здатністю подразнювати стінки слизової, що стимулює секрецію внутрішніх органів.

    Застосування в медицині

    Звіробою лікувальні властивості забезпечують ефективність ліків на його основі в лікуванні різних патологій і дисфункцій організму. Настої та відвари рослини застосовують в лікуванні гепатитів і застійних процесів у печінці та жовчному міхурі, включаючи дискінезії, холецистити, гастрити, хронічний коліт. Вживають траву звіробою окремо або в комбінації з іншими рослинами при секреторній недостатності. Вітрогінні властивості дозволяють використовувати звіробій при метеоризмі та розладах шлунково-кишкового тракту. При порушенні функціональності нирок, пов’язаних із затримкою рідини в організмі, звіробій виступає як діуретик. Дана властивість дозволяє застосовувати його як допоміжний засіб при сечокам’яній хворобі.

    Використання в косметології

    Звіробою застосування в косметології обумовлено антимікробними та протизапальними властивостями, а також здатністю загоювати рани. Його використовують для лікування вугрового висипу і нормалізації роботи сальних залоз, для запобігання старінню шкіри. Корисний фітопрепарат при засмазі, тому що надає їй стійкості. Звіробій зміцнює волосся і може покращувати відтінок світлого волосся, надаючи йому золотистого відливу.

    Протипоказання

    Препарати звіробою протипоказані людям з підвищеною збудливістю центральної нервової системи. Їх не можна вживати дітям до 12 років і тим, хто страждає алергією на будь-який компонент у складі трави. Препарати при передозуванні можуть викликати світлобоязнь і безсоння. Якщо разом зі звіробоєм пацієнт приймає лікарські засоби, йому необхідно обов’язково порадитися з лікарем, оскільки рослина може знижувати ефективність деяких із них.

    Застосування у період вагітності

    Оскільки у складі препаратів звіробою присутні сильнодіючі речовини, їх не можна приймати в період вагітності та лактації.

    За матеріалами:

    1. Гродзінський А. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. — К: Українська енциклопедія, 1992. — 564 с.
    2. Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині. — К: Медицина, 2007. — 544 с.
    3. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.
    4. Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали шостої Міжнародної науково-практичної конференції, 26–27 грудня 2017 р., м. Полтава. — Лубни: Комунальне видавництво «Лубни», 2018. — 268 с.
    5. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
    6. Біленко В. Г., Якубенко Б. Є. Лікарські рослини: технологія вирощування та використання: довідник. — Житомир: ПП «Рута», 2015. — 600 с.

    Дата публікації: 12.08.2015