Як надавати спецодяг за новими правилами: аналіз нових вимог

Наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 р. №1804 затверджено Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці. За ним стандарти безпеки й охорони праці стають досконалішими та близькими до європейських стандартів

Загальна інформація

Наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 р. №1804 затверджено Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці (далі – Мінімальні вимоги). Наказ набрав чинності 15.01.2019 р. (з дня його офіційного опублікування в «Офіційному віснику» №4).

Мінімальні вимоги розроблено на основі Директиви Ради 89/656/ЄЕС від 30.11.1989 року про мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці (третя окрема Директива у значенні частини 1 статті 16 Директиви 89/391/ЄЕС).

Мінімальні вимоги поширюються на суб’єктів господарювання незалежно вд форм власності та організаційно-правової форми. Тобто усі роботодавці, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману робочу силу та які у своїй діяльності використовують засоби індивідуального захисту (ЗіЗ), повинні дотримуватися цих мінімальних вимог.

Терміни, що використовуються в Мінімальних вимогах

Є певні особливості щодо застосування термінів у Мінімальних вимогах, оскільки не все спеціальне захисне спорядження та спеціальний одяг є ЗІЗом. Докладно у таблиці.

Термін «ЗіЗ» у Мінімальних вимогах

Обов’язки роботодавця

Для безпеки та захисту здоров’я працівників роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання (забезпечення працездатності та належного гігієнічного стану) ЗІЗ.

Роботодавець перед видачею ЗІЗ повинен поінформувати працівника про ризики для його життя та здоров’я, від яких його захищатиме користування цим ЗІЗ. А також повинен забезпечити регулярне навчання працівників правилам користування ЗІЗ та демонстрацію їх правильного застосування (п. 13 Розділу 2 Мінімальних вимог).

Під час обрання ЗІЗ мають:

1. відповідати ступеню існуючих ризиків для життя та здоров’я працівників та не призводити до будь-якого збільшення рівня цього ризику;
2. відповідати існуючим на робочому місці умовам;
3. підходити користувачеві після необхідного регулювання.

Придбання ЗІЗ слід здійснювати у суб’єктів господарювання, які виробляють та/або реалізують продукцію відповідно до чинного законодавства, за умови, що ЗІЗ, які закуповуються, відповідають суттєвим вимогам безпеки та охорони здоров’я. А також мають:

1. позитивний висновок органів з оцінки відповідності;
2. сертифікат відповідності чи декларацію відповідності;
3. задовольняють вимоги Технічного регламенту засобів індивідуального захисту.

Безоплатні, індивідуальні та платні ЗіЗ

Працівникам, професії та посади (професійні назви робіт) яких передбачені в Нормах безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року №62 (далі – Норми безоплатної видачі ЗІЗ), працівникам загальних (наскрізних) професій різних галузей промисловості ЗІЗ видаються незалежно від виду економічної діяльності підприємства, за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт) передбачені у відповідних Нормах безоплатної видачі ЗІЗ з урахуванням специфічних умов праці.

Якщо існування більше одного ризику для життя та здоров’я працівників визначає необхідність одночасного носіння ними більше одного ЗІЗ, такі засоби мають бути сумісними та ефективними проти існуючого ризику (ризиків) (п. 5 Мінімальних вимог).

Перед вибором ЗІЗ (понад встановлених Нормами безоплатної видачі ЗІЗ) роботодавець повинен оцінити, чи відповідають ЗІЗ, які він планує використовувати, вимогам. Оцінка має включати:

1. аналіз та оцінку ризиків для життя та здоров’я працівників, яких не можна уникнути за допомогою інших засобів;
2. визначення характеристик, які повинен мати ЗІЗ для ефективного захисту життя та здоров’я працівників від вже визначених ризиків, беручи до уваги будь-які ризики, які може створити сам ЗІЗ;
3. порівняння характеристик ЗІЗ, наявних у суб’єкта господарювання, з характеристиками, визначеними під час цієї оцінки.

Оцінка має проводитись повторно, якщо будь-які елементи цієї оцінки зазнали змін.

У разі невідповідності вимогам нормативних документів, а також результатам оцінки, роботодавець у встановленому порядку вживає заходів з повернення або заміни неякісних ЗІЗ відповідно до вимог чинного законодавства та укладеного з постачальником договору (п. 5 розділу ІІІ Мінімальних вимог).

Щодо ЗІЗ, призначених для особистого (індивідуального) користування

Якщо один ЗІЗ за певних обставин має використовуватися кількома працівниками, роботодавець перед кожним застосуванням вживає заходів, необхідних для запобігання виникненню проблем для здоров’я та особистої гігієни користувачів, а саме:

1. відновлення придатності ЗІЗ (за процедурами щодо ремонту та заміни компонентів ЗІЗ відповідно до інструкцій з їх експлуатації);
2. забезпечення належного гігієнічного стану (за процедурами щодо очищення (хімочищення), прання, обезпилювання, дегазації, дезактивації, дезінфекції тощо відповідно до інструкцій з їх експлуатації).

Згідно з п. 11 Розділу ІІІ Мінімальних вимог вибір за характером виконуваних робіт роботодавець здійснює з урахуванням класифікації відповідно до чинних в Україні національних стандартів.

Для полегшення вибору роботодавець може користуватись:

1. орієнтовним переліком небезпек, за яких використовуються додаткові ЗІЗ, що наведений у додатку 2 до цих Мінімальних вимог;
2. орієнтовним переліком робіт, які вимагають застосування відповідних ЗІЗ, що наведені у додатку 3 до цих Мінімальних вимог;
3. за результатами проведених заходів складають таблицю врахування ризиків для обґрунтування вибору та використання ЗІЗ за формою згідно з додатком 4 до цих Мінімальних вимог.

Зберігання, видача та строки використання ЗіЗ

Роботодавець зобов’язаний організувати на підприємстві належний облік і контроль за видачею у встановлені строки ЗІЗ працівникам (п. 8 розділу 3 Мінімальних вимог).

Строки використання ЗІЗ за календарними днями обчислюються з дня їх фактичної видачі за Нормами безоплатної видачі ЗІЗ та не мають перевищувати їх строки придатності.

Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без необхідних ЗІЗ, а також, якщо вони знаходяться в забрудненому, несправному стані або з простроченими строками періодичних випробувань, що проводяться відповідно до інструкцій з їх експлуатації (п. 12 розділу ІІІ Мінімальних вимог).

Видача працівникам і повернення ними ЗІЗ має обліковуватися в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ, форма якої наведена у додатку 1 до цих Мінімальних вимог.

Роботодавець видає ЗІЗ на строк носіння, що визначається з урахуванням рівня ризику для життя та здоров’я працівників, частоти знаходження працівника під дією цього ризику, характеристики робочого місця кожного працівника та ефективності самого ЗІЗ. При цьому строк носіння за календарними днями обчислюється з дня їх фактичної видачі та не має перевищувати строк придатності, визначений документами виробника (інструкціями з експлуатації, паспортами тощо) (п. 8 Мінімальних вимог).

Граничний строк використання ЗІЗ, призначених для особистого (індивідуального) користування, залежно від їх зношеності встановлюється роботодавцем за погодженням з профспілковою організацією підприємства (уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці, якщо профспілка на підприємстві не створювалася), що має бути передбачено у колективному договорі, та не може перевищувати строків використання, що видаються виключно в індивідуальне користування (п. 9 Мінімальних вимог).

Строки використання чергових ЗІЗ у кожному конкретному випадку (залежно від характеру й умов роботи працівників) встановлюються роботодавцем за узгодженням з профспілковою організацією підприємства (уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці за відсутності профспілок). При цьому строки використання чергових ЗІЗ мають бути не меншими ніж строки використання відповідних ЗІЗ, що видаються в індивідуальне користування згідно з Нормами безоплатної видачі ЗІЗ.

Роботодавець може видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки використання (носіння) залежно від умов праці та можливості обслуговування.

У разі передчасного зношення не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу та/або інших ЗІЗ за свої кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором. (п. 7 Розділу ІІІ Мінімальних вимог)

Працівникам, які суміщають професії або працюють за сумісництвом, крім ЗІЗ, що видаються їм за основною професією, слід додатково видати ЗІЗ для виконання робіт за професією за сумісництвом або при суміщенні з урахуванням строків їх придатності (п. 10 розділу ІІІ Мінімальних вимог).

Зберігання та догляд ЗіЗ

Чергові ЗІЗ слід утримувати у призначеному для зберігання приміщенні в належному гігієнічному стані. Вони видаються під відповідальність керівників робіт або керівників змін.

Видані працівникам ЗІЗ, у тому числі спеціальний одяг працівників, які зайняті на роботах із шкідливими для здоров’я речовинами (свинцем, його сплавами і сполуками, ртуттю, етилованим бензином, радіоактивними речовинами тощо), необхідно зберігати в спеціально обладнаних приміщеннях, що відповідають ДБН В.2.2-28-2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення» та вимогам нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

Прийняті на зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття, що були в ужитку, слід продезінфікувати, ретельно очистити від забруднень і пилу, висушити і відремонтувати. Під час зберігання їх необхідно періодично оглядати (п. 22 Мінімальних вимог).

У випадках роботи працівників за межами підприємства, установи, організації та у відрядженні, де за умовами роботи вказаний порядок зберігання ЗІЗ не може бути застосований (на лісозаготівлях, геологорозвідувальних роботах тощо), вони можуть залишатися в неробочий час у працівників, що має бути обумовлено в колективному договорі чи в правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства (п. 23 Мінімальних вимог).

Догляд та обслуговування ЗІЗ у суб’єктів господарювання мають виконуватись підготовленим персоналом, який знає вимоги інструкцій з їх експлуатації, чи спеціалізованою організацією. Інформацію щодо догляду й обслуговування надають кожному працівнику, який використовує ЗІЗ, під час їх видачі та під час проведення періодичних інструктажів з питань охорони праці.

У разі виробничої необхідності на підприємстві слід облаштовувати сушарні для спеціального одягу та спеціального взуття, камери для обезпилювання спеціального одягу, а також установки для дегазації, дезактивації, дезінфекції і знешкодження спеціального взуття та інших ЗІЗ (п. 16 Мінімальних вимог).

Зазначені процедури щодо обслуговування ЗІЗ працівників, які зайняті на роботах зі шкідливими для здоров’я речовинами (свинець, його сплави і сполуки, ртуть, етилований бензин, радіоактивні речовини тощо), мають здійснюватись відповідно до інструкції з їх експлуатації та висновків, приписів і постанов посадових осіб установ і закладів, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд.

Очищення (хімочищення), прання, обезпилювання, дегазація, дезактивація, дезінфекція, знешкодження, ремонт ЗІЗ, заміна їх вузлів, перевіряння експлуатаційних і захисних властивостей ЗІЗ мають здійснюватись роботодавцем в неробочий час (у вихідні дні) або під час міжзмінних перерв. У разі невиконання цієї умови роботодавець повинен видавати працівникові декілька комплектів ЗІЗ (встановлений строк використання цих ЗІЗ відповідно збільшується) (п. 17 Мінімальних вимог).

За порушення Мінімальних вимог – штраф

Для роботодавців безоплатне забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ за встановленими нормами є обов’язковим мінімумом безоплатної видачі ЗІЗ.

Але максимальний розмір штрафу, який накладає Держпраці за результатами перевірки з охорони праці, не може перевищувати 5% середньомісячного фонду зарплати за попередній рік юридичної та фізичної особи, що використовує найману працю (ст. 43 Закону «Про охорону праці»).

Крім того, передбачені й інші види відповідальності, зокрема, адміністративна. Так, порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (крім порушення встановленого порядку повідомлення про нещасний випадок на виробництві) тягне за собою накладення штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців – від 20 до 40 нмдг (від 340 грн до 680 грн) (ч. 5 ст. 41 КУпАП).

Автор: Галина Казначей

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Трудові відносини»

Мінагрополітики внесло зміни до Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період

За КЗпП 8 березня (Міжнародний жіночий день) є святковим та неробочим днем в Україні. Мали б мати цього дня вихідний. Та через війну це робочий день з оплатою праці, як у звичайний (несвятковий) робочий день

Роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати на визначені законодавством строки окремим категоріям працівників (крім працівників, що залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури)

Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю за кордоном, якщо така діяльність не заборонена законодавством України та держави перебування

Які є причини для скасування відрядження? Як документально оформити скасування? Що робити з придбаними заздалегідь квитками на проїзд? У які строки слід повернути кошти працівникові у разі надання авансу? Чи треба складати авансовий звіт у разі скасування?

Забезпечення працівників зимовим спецодягом: облікові та податкові наслідки

Починається холодний період року. А тому підприємства зобов’язані надавати певним категоріям працівників теплий спецодяг, спецвзуття, інші ЗIЗ (засоби індивідуального захисту). Розгляньмо особливості забезпечення підприємством працівників зимовими ЗIЗ, бухоблік та оподаткування операцій з ЗIЗ

Правові підстави

Відповідно до ст. 163 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати безплатно за встановленими нормами спецодяг, спецвзуття та інші ЗIЗ працівникам на роботах:

— зі шкідливими та небезпечними умовами праці;

— пов’язаних із забрудненням;

— здійснюваних у несприятливих температурних умовах.

Очевидно, що до несприятливих температурних умов належить, зокрема, й холодна пора року.

Процедура забезпечення працівників спецодягом встановлена Мінвимогами №1804.

ЗIЗ — засоби, призначені для носіння і використання працівником з метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров’ю на роботі (п. 4 р. I Мінвимог №1804).

На роботах, що здійснюються, зокрема, в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗIЗ за встановленими нормами, які для роботодавця є обов’язковим мінімумом безоплатної видачі ЗIЗ, із визначенням захисних властивостей ЗIЗ та строків їх використання (п. 3 р. II Мінвимог №1804).

Згідно з п. 4 р. II Мінвимог №1804, ЗIЗ видаються працівникам, професії та посади (професійні назви робіт) яких передбачені в Нормах №62, працівникам загальних (наскрізних) професій різних галузей промисловості.

Причому ЗIЗ видаються незалежно від виду економічної діяльності підприємства, за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт) передбачені у відповідних Нормах безоплатної видачі ЗIЗ з урахуванням специфічних умов праці.

У Нормах №62 для різних видів професій передбачено додатково видавати спецодяг, спецвзуття та інші ЗIЗ при роботі на зовнішніх роботах узимку.

Навпроти кожної одиниці ЗIЗ наведено позначення захисних властивостей, а також строк носіння в місяцях.

Перш ніж видавати зимові ЗIЗ, роботодавець повинен оцінити відповідність ЗIЗ вимогам п. 2, 5, 6 р. II Мінвимог №1804.

Крім того, роботодавець вибирає ЗIЗ відповідно до характеру виконуваних робіт, для чого може користуватися (див. п. 11 р. II Мінвимог №1804):

— орієнтовним переліком небезпек, за яких використовуються додаткові ЗIЗ, що наведений у додатку 2 до цих Мінвимог;

— орієнтовним переліком робіт, які потребують застосування відповідних ЗIЗ, що наведений у додатку 3 до цих Мінвимог.

Однією з небезпек у додатку 2 названо переохолодження, а в додатку 3 наведено роботи з дуже холодними матеріалами, роботи в холодних приміщеннях, робота на відкритому повітрі, у дощ чи холод.

Тобто холод є одним із ризиків для здоров’я працівників. А тому на цій підставі роботодавець і має забезпечувати працівників теплим спецодягом у зимовий період.

За результатами проведеної оцінки він складає таблицю врахування ризиків для обґрунтування вибору та використання ЗIЗ за формою згідно з додатком 4 до цих Мінвимог.

Як визначити строк носіння
ЗIЗ видається на строк носіння, що визначається з урахуванням (п. 8 р. II Мінвимог №1804):
— рівня ризику для життя та здоров’я працівників;
— частоти перебування працівника під дією цього ризику;
— характеристики робочого місця кожного працівника;
— ефективності самого ЗIЗ.
При цьому строк носіння ЗIЗ за календарними днями обчислюється з дня їх фактичної видачі та не має перевищувати строку придатності, визначеного документами виробника (інструкціями з експлуатації, паспортами тощо).

ЗIЗ мають відповідати ступеню наявних ризиків для життя та здоров’я працівників, яких не можна уникнути за допомогою інших засобів, не призводити до збільшення рівня ризику, відповідати наявним на робочому місці умовам тощо.

Поряд із видачею ЗIЗ для особистого (індивідуального) користування конкретними працівниками можуть використовуватися чергові ЗIЗ — ЗIЗ, що закріплені за певними робочими місцями чи видаються працівникам тільки на час виконання тих робіт, для яких вони передбачені, та передаються однією зміною іншій.

Порядок використання чергових ЗIЗ наведено в п. 9, 10 р. II Мінвимог №1804:

— видаються під відповідальність керівників робіт або керівників змін;

— роботодавець забезпечує належний гігієнічний стан таких ЗIЗ;

— роботодавець дбає про ремонт чергових ЗIЗ;

— граничний строк використання встановлюється роботодавцем за погодженням із профспілкою підприємства (уповноваженим працівником), що має передбачатися колективним договором, та не може перевищувати строків використання відповідних ЗIЗ, що видаються виключно в індивідуальне користування.

Видачу працівникам і повернення ними ЗIЗ обліковують в особистій картці обліку за формою додатка 1 до Мінвимог №1804.

Відповідно до п. 22 р. III Мінвимог №1804 прийняті на зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття, що були у вжитку, слід продезінфікувати, ретельно очистити від забруднень і пилу, висушити і відремонтувати. Під час зберігання їх необхідно періодично оглядати.

Але у Мінвимогах №1804 не наведено особливостей видачі ЗIЗ у зимовий період, зокрема, в який конкретно період (з якої до якої дати) зимові ЗIЗ мають використовуватися.

Докладніше про зимовий спецодяг сказано у Положенні №53, яке було чинне до 15.01.2019 р., тобто до дати, коли набрали чинності Мінвимоги №1804.

— теплий спецодяг і спецвзуття видаються працівникам з настанням холодної пори року;

— порядок їх зберігання з настанням теплої пори року визначається роботодавцем з урахуванням інструкції з їх експлуатації.

— час користування теплим спецодягом і спецвзуттям у межах сезону встановлюється роботодавцем спільно з профспілками (уповноваженим працівником) з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов, що має бути обумовлено в колективному договорі;

— на зберігання ЗIЗ, закріплені за працівниками, здаються за поіменним списком працівників, яким вони були видані;

— після зберігання теплий спецодяг і спецвзуття мають бути в належному стані повернені тим працівникам, від яких вони були прийняті на зберігання.

На наш погляд, навіть після скасування Положення №53 роботодавці можуть застосовувати наведені вимоги, прописавши їх у своїх внутрішніх «локальних» нормативних документах, насамперед у колективному договорі.

Що з ПДФО, ВЗ, ЄСВ?
Не включається до оподатковуваного доходу працівників вартість спецодягу, спецвзуття та інших ЗIЗ, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону про охорону праці (див. пп. 165.1.9 ПКУ).
Отже, якщо зимові ЗIЗ видано за встановленими нормами, їх вартість не оподатковується ПДФО, ВЗ. Поряд із цим вартість виданих ЗIЗ з ознакою доходу «136» зазначається в додатку 4ДФ до об’єднаної звітності.
Так само на вартість ЗIЗ, виданих за встановленими нормами, не нараховується ЄСВ (див. п. 5 р. II Переліку №1170).

Бухгалтерський облік

Зимовий спецодяг обліковують, як і інший спецодяг, залежно від очікуваного строку експлуатації, у складі МШП (якщо строк менше року) чи необоротних активів (строк більше року).

А як визначити строк експлуатації, якщо зимовий спецодяг використовується сезонно?

Строк корисного використання (експлуатації) — очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг) (п. 4 НП(С)БО 7).

Відповідно до п. 23 НП(С)БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

З наведеного можна зробити висновок, що строк корисного використання (експлуатації) — це весь строк, протягом якого спецодяг перебуває на балансі, без переривання на період зберігання на складах. Адже на період перебування на складі спецодяг не перебуває на консервації.

Тому амортизація мала би нараховуватися протягом як фактичного використання сезонного (зимового) спецодягу, так і тимчасового «відпочинку» в позасезонний період. Аналогічно це стосується всіх сезонних ОЗ, наприклад сільгосптехніки, яка працює кілька тижнів чи місяців протягом року.

Для окремих видів зимових ЗIЗ строк носіння — 12 місяців. Якби їх носили постійно всі місяці поспіль, такі ЗIЗ належали б до складу МШП. Але позаяк такі ЗIЗ носитимуть тільки, приміром, 4 місяці щороку, то загальний очікуваний строк експлуатації може бути подовжено до трьох років. Це означає, що такі ЗIЗ можуть обліковуватися не як МШП, а як необоротні активи.

Це також означає, що у разі, якщо встановлений керівником підприємства термін експлуатації буде більшим за рік, то всі сезонні (зимові) ЗIЗ обліковуватимуть у складі необоротних активів.

Якщо підприємство власною обліковою політикою встановило вартісну ознаку предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), і первісна вартість придбаних ЗIЗ менша від такої ознаки, необоротні ЗIЗ обліковують у складі МНМА:

— Д-т 153 К-т 631 — придбано МНМА;

— Д-т 112 К-т 153 — МНМА зараховано на баланс (введено в експлуатацію);

— Д-т 23, 91, 93 К-т 132 — нарахування амортизації.

Нараховувати амортизацію МНМА можна за такими методами (див. п. 27 НП(С)БО 7):

— у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решту 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу);

— у першому місяці використання об’єкта 100% його вартості.

На практиці найпопулярнішим і найпростішим є останній метод амортизації. Хоча з погляду економічного сенсу найдоречніший — виробничий метод, коли амортизація нараховується тільки в тих місяцях, коли ЗIЗ фактично використовуються. Але конкретний метод амортизації кожне підприємство обирає самостійно.

Якщо підприємство не встановило вартісної ознаки предметів, які належать до МНМА, або встановило, але придбані ЗIЗ вищі за таку ознаку, їх обліковують у складі ОЗ у загальному порядку:

— Д-т 152 К-т 631 — придбані ОЗ;

— Д-т 109 К-т 152 — зараховані ОЗ на баланс;

— Д-т 23, 92, 93 К-т 131 — нарахована амортизація ОЗ.

Амортизація ОЗ нараховується за одним з п’яти методів, зазначених в п. 26 НП(С)БО 7.

Приклад Підприємство придбало зимові ЗIЗ (спецодяг, спецвзуття) на загальну суму 36000 грн, у т. ч. ПДВ — 6000 грн, й оприбуткувало на склад.

Придбані ЗIЗ відповідають критеріям МНМА.

Унаслідок настання холодної пори року ЗIЗ видано працівникам основного виробництва, які працюють на зовнішніх роботах. Зарплата цих працівників включається до прямих витрат собівартості продукції.

Згідно з обліковою політикою для ЗIЗ використовується виробничий метод амортизації.

Амортизація за перший місяць становить 833 грн.

Бухгалтерський облік цих операцій показано в таблиці.

Бухгалтерський облік придбання і використання ЗIЗ

Як враховувати спецодяг на підприємстві

Працівників, які виконують обов’язки у небезпечних чи шкідливих умовах, керівники підприємств зобов’язують постачати спеціальним одягом. Відповідно, виникає питання коректного відображення операції в бухгалтерському та податковому обліку. Як враховувати спецодяг на виробничому підприємстві, мова піде нижче.

Видача спеціального одягу робітника: загальні правила

Тож, ще раз повторимо: спецодяг та засоби індивідуального захисту видаються працівникам, які вимушені виконувати робочі задачі, знаходячись в місцях, умови перебування в яких є шкідливими та небезпечними. Крім того, використання захисних речей обов’язково, якщо робітники працюють у забруднених місцях чи на ділянках фіксуються несприятливі температурні значення. Такі вимоги прописані в ст. КЗпП та ст. 8 Закону «Про охорону праці».

Окрім цього, спеціальне екіпірування обов’язкове для працівників, які ліквідують наслідки аварійних ситуацій, стихійних руйнувань, в разі, коли подібні задачі не передбачені трудовим договором.

Те, яким чином речі купуються, комплектуються, видаються та зберігаються, передбачено Положенням №53. Відповідно до нього:

1. Видача спецодягу відбувається за нормами Держкомнагляду та галузевими правилами.
2. Іноді видача додаткового спецодягу бажана та навіть обов’язкова. Тобто, мова йде про те, що речі видаються понад норму, коли це продиктовано умовами роботи на підприємстві чи працівнику потрібно два комплекти одягу на термін носіння. Додаткова видача речей передбачена при передчасному зношуванні, пропажі та порчі, коли неможливо відновити її вид та функціональність.
3. Спецодяг повертають, коли працівник звільнюється з місця роботи та переводиться на інше місце, змінюються обов’язки чи вводяться нові методи виробництва. Повернення доцільне при введенні інших засобів праці, а також в тих випадках, коли одежа вже не потрібна чи скінчився її експлуатаційний термін.
4. За передчасного зношування передбачається придбання спецодягу за рахунок працівника.

Ці правила користування засобами визначають і порядок бухобліку речей.

Бухгалтерський облік спецодягу

Проведення господарських операцій, пов’язаних із виданням та списанням захисних засобів, виконується згідно таких норм:

• Одяг, термін носіння якого не перевищує 1 рік, враховують в складі запасів. Купуючи, її зараховують на баланс первинної вартості. В ситуації, коли одяг відпускають в експлуатацію, вартість списується на рахунок обліку витрат. Операція проводиться за Рахунком 22 «Малоцінні предмети та такі, що швидко зношуються»;
• Якщо термін експлуатації перевищує 1 рік, а вартість не вище встановленого значення, операція проводиться за Субрахунком 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». При придбанні спецодягу виконується зарахування на баланс первинної вартості;
• Якщо термін носіння одягу перевищує 1 рік, а вартість вище вартісного критерія, узятого для розділення засобів, операцію проводять за Субрахунком 109 «Інші основні засоби».

Податок на прибуток спецодягу визначається дохідністю компанії та видом спецодягу. В малодохідних підприємствах податок на прибуток розраховують за даними бухгалтерського обліку, високодохідних компаніях – на основі фінансового результату, скоригованого на суму податкових різниць.

Бухгалтерське обслуговування можна замовити у Центрі бухгалтерського обліку.