Правильно чи вірно? 10 мовних порад від Олександра Пономарева
Як правильно сказати: добрий день чи доброго дня, дякуючи чи завдяки, виняток чи виключення? Мовознавець Олександр Пономарів усе своє життя навчав українців говорити грамотно — без росіянізмів чи калькованих слів. Сам майбутній професор народився в Ростовській області, яка була заселена українцями з Полтавщини та Чернігівщини, і навчався в російській школі. До Києва Олександр приїхав із бажанням вивчати літературну українську мову в університеті Шевченка, але зміг вступити лише на російську філологію. Тож українську опанував самотужки і навіть змінив зросійщене написання свого прізвища Пономарьов на питомо українське — Пономарів. Сьогодні відзначаємо День української писемності та мови. Тож ми підготували 10 порад про найпоширеніші мовні помилки з його книжки «Культура слова: мовностилістичні поради».
Виняток і виключення
«Виняток» і «виключення» часто плутають і вживають «виключення з правила» або «виключний випадок». Олександр Пономарів радить запам’ятати різницю між цими словами так: виключення — це усування, припинення дії, наприклад: виключення зі списку, виключення з інституту, виключне право (право, що поширюється на певний об’єкт). А виняток — це відхилення від правила чи чогось звичного, тому: виняток із правил, винятковий випадок, виняткова мужність, виняткові умови.
Дякуючи і завдяки
Слово «дякуючи» в українській мові є дієприслівником, тобто означає «висловлюючи подяку». Наприклад: «Співачка кілька разів виходила на сцену, усміхаючись і дякуючи слухачам за увагу». Коли ж ідеться про допомогу чи підтримку, правильно вживати: завдяки підтримці, завдяки допомозі, завдяки умовам.
Доброго дня чи добрий день
Професор Пономарів наполягає, що традиційне українське привітання, це «Добрий день», «Добрий вечір» або «добридень», «добривечір» у неформальному спілкуванні. «Доброго дня», вважає мовознавець, вигадали мудрагелі, і така форма не притаманна українській мові.
Навчальний, а не учбовий
Часто чуємо і читаємо «учбовий заклад», «учбовий посібник». Насправді ж «учбовий» — спотворене і запозичене з російської мови слово, адже в українській мові не існує слова «учба». Тому правильно вживати: навчальний план, навчальний заклад, навчальна практика. Відповідно, абревіатура «вуз» (вищий учбовий заклад) — також калька, тому Пономарів радить вживати «виш» (вища школа).
Незважаючи і не дивлячись
«Незважаючи» в українській мові вживається тоді, коли хочемо сказати про події, явища чи обставини, усупереч яким відбувається дія. Наприклад, «піти на прогулянку, незважаючи на негоду», або «об’єднатися, незважаючи на різні погляди». «Не дивлячись» доречно казати в реченні: «Хлопчик біг щодуху, зовсім не дивлячись собі під ноги».
Правильно і вірно
Коли вживати «правильно», а коли «вірно», запам’ятати дуже легко: «правильно» — так, як вимагають правила, тобто безпомилково. Наприклад: правильна відповідь, правильна вимова, правильно написати. «Вірно» — це синонім до слів «незрадливо, віддано», тому: вірно любити, вірний друг, вірно служити своїй справі.
Що, який, котрий
«Що» стосується неживих предметів, а «який» — тільки людей, — чули про таке правило? Професор Пономарів вважає, що немає підстав робити такий розподіл — займенники «що» і «який» є рівноправними. Пригадайте рядок з народної пісні: «Ой їдь, братику, до дівчиноньки, що тебе чекала». Особливим є займенник «котрий»: він позначає відтинок часу — котра година, або виділяє щось чи когось: «Хтозна, котрий з них старший».
Давати спокій, а не залишати у спокої
«Залишати у спокої» — калька з російської мови. Мовознавець радить вживати український оригінальний фразеологізм «давати спокій». Наприклад: «Дай йому спокій і більше не розпитуй про той випадок».
Мати рацію, а не бути правим
«Рація» — походить від лат. ratio — підстава, обґрунтування, слушність, причина. Запозичення цього слова в українську з латини свідчить про широку обізнаність українців із класичними мовами ще з давнини. Тому, якщо хтось каже щось слушне, правильно вживати «Ви маєте рацію» або «Ваша правда». Слово «правий» в українській мові означає праведний, справедливий, безгрішний, наприклад, праве діло.
Компанія і кампанія
Ці слова звучать дуже схоже, і часто їх вживають одне замість одного. Насправді ж вони дуже віддалені за значенням. Кампанія походить від фр. campagne — похід і означає сукупність заходів для виконання певного завдання. Наприклад, передвиборча кампанія. Компанія — від іт. compagnia, що зводиться до латини: cum — разом, panis — хліб, отже, це група осіб, яких об’єднує спільний інтерес чи справа. Тож, «святкувати великою компанією» і «планувати рекламну кампанію».
Як правильно вживати слова “говорити”, “розмовляти”, “мовити”, “казати”?
Чи існує чітке визначення правильного вживання зазначених вище слів?
Я знав, що відшукаю міф про неіснування «говорити» і на цьому сайті 🙂 Слово існує в українській мові, і якщо й слід уникати його, то тільки щоб дати собі можливість застосувати інші його синоніми, які «говорити» перекриває. Схожа історія і з «відкрити», «закрити», які також схильні замінювати собою купу інших слів.
1 Answer 1
Українське слово “говорити” нічим перед вами не завинило, а ви звинувачуєте його в тому, що це калька. Є цілий шерег українських слів з коренем “гово(і)р”: говір, заговір, говірка, говіркий, говорю́чість, позадогові́рний, договір, говорильня тощо.
Щодо вислову “говорити по. ” процитую Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
- Говорить по-русски, по-украински – говорити російською мовою (по-російськи, по-російському), українською мовою (по-українськи,
по-українському). - Говорить по душам – говорити щиро (по щирості); говорити відверто.
- Говорить по поводу чего – говорити з приводу чого.
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Суть – суть, суття; говорить по сути дела – говорити (в су́ті); до суття спра́ви.
Щодо “чіткого” визначення та правильного вживання слів раджу почати з Словника української мови (СУМ), наприклад, слово “казати”:
- Передавати словами (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.).
- Наказувати комусь робити що-небудь.
- перен. Свідчити про що-небудь.
Ось вам невеличкий подарунок від мене з синонімами до слова “говорити”: вимовляти, віщати, промовляти, прорікати, розмовляти, ректи, казати, висловлюватися, балакати, лопотіти, лопотати, гелготіти, герготати, джеркотіти, дейкати, шварготати, шваркотіти. далі