З чого зробити доріжки на дачі дешево та красиво?

Садові доріжки, крім безпосереднього практичного призначення, відіграють важливу роль в ландшафтному дизайні. Наявність доглянутих витончених алейок додає саду елегантності і створює приємне враження про господаря ділянки.

Буває дуже важко визначитися з чого зробити доріжки на дачі, щоб зберегти гармонію саду і не вийти за рамки бюджету. Матеріал доріжок повинен поєднуватися із загальним стилем саду.

Наприклад, для сільського стилю доречні доріжки з бруківки або терасної дошки, а для величного представницького саду з кованим парканом на цегляному фундаменті підійдуть доріжки з каменю або тротуарної плитки.

Поширені останнім часом паркани з металопрофілю добре гармонують з бетонованими доріжками і доріжками з щебеню і пластиковим настилом. Крім відповідності стилю, матеріал доріжок повинен виправдовувати очікування з практичності, довговічності, зручності монтажу і вартості.

При складанні проекту мережі садових доріжок можна запланувати широку доріжку до основного входу з більш дорогого матеріалу, а другорядні вузькі проходи в саду – з підходящого дешевого. Якщо є задній двір з хвірткою для вивезення побутового сміття та рослинних залишків, то там теж потрібна широка доріжка, але з більш практичного і міцного матеріалу.

Коли складений проект доріжок і прораховані розміри, настає час зайнятися вибором матеріалу і розрахунком передбачуваних витрат.

САДОВІ ДОРІЖКИ З НАТУРАЛЬНОГО КАМЕНЮ

Натуральний камінь на сьогоднішній день залишається найбільш довговічним і статусним матеріалом для покриття. Використовують мармур, лабрадорит, граніт, базальт, вапняк та піщаник.

Залежно від переваг вибирають світлий або темний камінь. Доріжки з каменю можуть мати різну конфігурацію від строгих геометричних ліній до острівців, що хаотично розпадаються, розмежованих газонної травою або мохом. Такий матеріал потребуватиме певних навичок при кладці, зате внесе в сад вишуканість та престижність.

Великим попитом користується природний камінь, формований в пластини – плитняк. Альтернативним дешевшим варіантом є імітація каменю, представлена на ринку в досить широкому асортименті.

Дизайнерська ідея: ефектно виглядають кам’яні доріжки, що є сусідами з посадками декоративних хвойних чагарників. Камінь добре комбінується з галькою, відкриваючи поле для фантазії.

Переваги: довговічність, стійкість до механічного впливу (проїзд садової техніки), висока естетичність, великий вибір форми та текстури.

Недоліки: висока вартість, при зволоженні стає слизьким, а в зимовий час покривається крижаною кіркою.

ТРОТУАРНА ПЛИТКА ДЛЯ ПОКРИТТЯ ДОРІЖОК

Садові доріжки з тротуарної плитки (бруківки) користуються великою популярністю в силу своєї довговічності і стійкості до температурних перепадів. Широка колірна гамма і різноманітність форм роблять цей матеріал універсальним в різних дизайнерських рішеннях.

Плитка проста в укладанні і органічно вписується в сад будь-якої конфігурації. Вона є традиційним покриттям, тому ідеально відповідає всім вимогам. За типом виробництва бруківка буває колота й пиляна, за матеріалом виготовлення – бетонна, гранітна і з піщанику.

Дизайнерська ідея: можна використовувати однотонну плитку, але цікавіше виглядає мозаїка або абстрактні візерунки з різнобарвної плитки різних розмірів. Існує безліч варіантів кладки, що дозволяє створити індивідуальний дизайн своїми руками.

Переваги: універсальний, доступний матеріал.

Недоліки: непрофесійна кладка може привести до перекосів та перепадів, що різко знизить декоративність.

САДОВІ ДОРІЖКИ З КЛІНКЕРНОЇ ЦЕГЛИ

Цегла нерідко використовується в якості покриття. Вона зручна в укладанні, представлена широкою гамою кольорів теплих тонів, вдало вписується в сади сучасних стилів.

Варто підкреслити, що мова йде саме про клінкерну цеглу – спеціалізоване покриття. Використання будівельної цегли робить покриття недовговічним.

Дизайнерська ідея: доріжка з цегли виглядає завершеною за наявності бордюру, який можна створити з тієї ж цегли, розташувавши її на ребро, або використовувати кам’яні блоки різної форми. Бордюр може не виступати в висоту, але служити візуальною межею при іншому розташуванні відносно основного малюнка.

Переваги: досить міцне покриття з довгим терміном служби за прийнятну ціну відносно вартості натурального каменю.

Недоліки: кладка цегли повинна здійснюватися на бетонний розчин, так як пісок не забезпечує надійної фіксації матеріалу.

ВАРІАНТ ДОРІЖОК З ВИКОРИСТАННЯМ ДЕРЕВИНИ

Садові доріжки з дерева важко назвати довговічними, але додаткові обробки і просочення підвищують стійкість цього матеріалу до впливу вологи і цвілі. Для продовження терміну служби такого покриття рекомендується використовувати його тільки на сухих височинах. З усіх деревних порід модрина і дуб найбільш ідеальні для створення доріжок, решта хвойні теж мають хороші характеристики. Бюджетними варіантами є бруски і спиляти дерева, а до більш витратним відноситься терасна дошка.

Бруски можна використовувати різної ширини і товщини, але потрібно розуміти, що чим товще брусок, тим довше він прослужить. Оптимальна товщина в 10 – 15 см. Бруси, оброблені гідроізоляційним засобом і пинотексом, укладають на фундамент з піску, засипаного зверху гравієм. Така техніка кладки прискорює відведення води, що продовжує термін служби покриття.

Спили дерева досить естетичні і довговічніші. З таким покриттям сад можна перетворити в казковий ліс. І зовсім необов’язково спеціально купувати цей матеріал, можна використовувати стовбури і скелетні гілки старих дерев зі своєї ділянки. В результаті вийде дешево і красиво оформити садові стежки.

Для доріжок заготовляють очищені від кори спиляти товщиною 15 см, які необхідно обробити розігрітій оліфою. На місці майбутньої доріжки знімають близько 40 см грунту, вистилають дно геотекстилем і засипають піском. Спили вбивають в утрамбований вологий пісок, намагаючись залишити мінімальні проміжки. По краю доріжки рекомендується розташовувати спиляти більшого діаметру, щоб підвищити її міцність.

Терасна дошка виготовляється з натурального дерева, деревинно-полімерних профілів або термодерева. Вона має спеціальне покриття, яке захищає від вологи і комах. Монтаж такого матеріалу здійснюється на вирівняну забетоновану поверхню, на яку укладають лаги. Кріплення терасної дошки можливо за допомогою саморізів або прихованих кліпс. Є досить дорогим покриттям.

Дизайнерська ідея: дерев’яні садові доріжки можна поєднувати з гравієм або галькою. Дерев’яні настили використовуються в сільському стилі і ретро, вони надають саду природний первозданний вигляд.

Переваги: доступність, оригінальність.

Недоліки: недовговічність, нестійкість до механічних впливів.

БЕТОННА ДОРІЖКА В САДУ

Заливні доріжки з бетону дуже поширені на сучасних садових ділянках. Таке покриття є серйозною перешкодою для бур’янів і стійке до дії води.

Можна заливати суцільні пішохідні стежки, а можна придбати готові бетонні плити різної форми. Цікаві варіанти виконання виходять при використанні спеціальних форм, що дозволяють створювати оригінальні покриття своїми руками.

Форми для доріжок можна придбати в будь-якому дачному або будівельному магазині. З таким пристосуванням непоказний бетон перетворюється в справжню знахідку для недосвідченого дизайнера. За допомогою барвників можна отримати різнокольорові елементи, самі форми припускають певний малюнок.

Виробники пластикових форм стверджують, що для дачної ділянки досить одного екземпляру, в рекламі йдеться тільки про простоту і зручність. Однак для успішного результату потрібно приготувати правильний розчин потрібної консистенції, що недосвідченим дачникам буде важко. Середній термін служби такого покриття близько 10 років. При наявності часу і бажання цілком можна спробувати, але для доріжок невеликої довжини.

Дизайнерська ідея: бетонні доріжки, як елемент декорування саду, виглядають дуже просто і не привертають до себе уваги. При бажанні зробити унікальну композицію зверху до повного висихання розчину можна викласти бите кольорове скло або осколки керамічного посуду. Доріжка стане більш доглянутою, якщо уздовж неї посадити бордюрні квіти або декоративні чагарники.

Переваги: довговічність, міцність, морозостійкість.

Недоліки: трудомісткість, необхідність влаштування опалубки.

НАСИПНІ САДОВІ ДОРІЖКИ

Для створення насипних доріжок використовують гравій, щебінь і гальку різних фракцій та забарвлень – ідеальні матеріали для звивистих петляючих стежок. Насипні доріжки прості в укладанні: досить прокреслити межу, зняти верхній грунт, встановити бордюри і засипати матеріал.

Щоб надовго зберегти декоративність, грунт перед укладанням потрібно пролити гербіцидами для знищення бур’янів. Таке покриття швидко просихає після дощу і не потребує відводу води.

Дизайнерська ідея: гравій та галька добре поєднуються з натуральним каменем і деревом. Насипні стежки добре виглядають між деревами і квітниками в зоні відпочинку.

Переваги: низька вартість, простота укладання, декоративність.

Недоліки: в деякому взутті незручно прогулюватися, досить швидко заростає травою і вимагає догляду. Підмітати такі стежки важко, що призводить до їх засмічення.

АЛЬТЕРНАТИВНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САДОВИХ ДОРІЖОК

Зовсім непогано і вельми оригінально виглядають доріжки на дачі з підручних матеріалів. Цей варіант підійде тим, хто хоче облаштувати свою ділянку дешево та красиво, але при цьому не боїться проявити фантазію.

В якості матеріалу для стежок можна використовувати пробки від пластикових пляшок, скляні пляшки або великі осколки використаної керамічної плитки. Пластикові пляшки можуть стати дешевим бордюром простої доріжки з піску.

Для дачників дуже зручним варіантом стануть плитки із пластику, які представляють собою легку, легко переміщувану конструкцію.

Це дешевий і тимчасовий варіант, так як пластик швидко вигорає і ламається при механічних навантаженнях. Більш престижно виглядає садовий паркет з пластика (декінг), який зовні нагадує суцільне дерев’яне покриття.

Статті, що доповнюють прочитану вами:

В даній статті ми розглянемо садові доріжки з дерева, різноманітність дизайнів, а також можливість зробити її своїми руками.

Популярні статті цієї рубрики:

Якщо, вибираючи місце для відпочинку, ви не знаєте, чому віддати перевагу – ставку чи терасі, можна вибрати більш складний проект, який поєднує в собі і те й інше. З’єднання садового водоймища і тераси – чудовий варіант для дачі.

Дерев’яні тераси, настили і доріжки стають все популярнішими, незважаючи на наш дощовий клімат. Проте не всяка деревина здатна довго залишатися у відмінній формі під відкритим небом.

Ми цінуємо природу за свіже повітря, пахощі зелені та квітів, врожайність овочевих і плодових культур, а заасфальтовані або бетонні покриття нагадують задушливий мегаполіс. Виявляється, навіть стоянку для машини можна перетворити в красивий зелений килим.

З настанням перших теплих днів навіть домосіди згадують про те, що сонце, повітря і вода – наші найкращі друзі. У цьому досьє ми розповідаємо, як облаштувати сади і тераси так, щоб ніщо не затьмарювало цю дружбу.

Рекомендуємо компанії цього напряму:

Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте пакет послуг “Бізнес”

Як зробити дерев’яні доріжки в саду і на дачі своїми руками|

Традиційні садові дерев’яні доріжки на дачі — це натурально, стильно і довговічне. Крім того, такі стежки можна зробити навіть без залучення фахівців. Перш ніж приступати до роботи, ознайомтеся з пристроєм і технологією укладання доріжок з дерев’яних спилов, дощок, палетів та сучасної терасної дошки. У чомусь їх спорудження схоже, але у кожного деревного матеріалу є свої особливості.

• Доріжки з спилов дерева — етапи будівництва
  • Пристрій доріжки з кругляка
  • Підготовка матеріалу і його обробка
  • Підготовка підстави під мощення
  • Укладання дерев’яних спилов
  • Вибір і підготовка матеріалу
  • Укладання дощатої стежки на дачі
  • Укладання терасної дошки на лаги

  Доріжки з спилов дерева — етапи будівництва

  З звичайних пеньків або зрізів дерева виходять симпатичні звивисті стежки. Якщо вас зацікавила ця ідея і ви вирішили зробити садову доріжку з спилов дерева своїми руками в саду або на дачі, потрібно правильно підібрати матеріал і розібратися з методикою укладання.

  Пристрій доріжки з кругляка

  Пристрій садової доріжки з дерев’яних спилов нагадує бруківку. Замість каменів укладають плоскі дерев’яні плашки однакової висоти. Щоб доріжка з зрізів дерева вийшла максимально щільної, використовують як великі спиляти, так і пеньки маленького діаметру, наприклад, з великих гілок. Ними зручно заповнювати простір між основними елементами.

  Якщо мова йде про декоративну стежці, яка буде служити не стільки доріжкою, скільки прикрасою саду, можна обійтися вузьким проходом в один елемент шириною. Така доріжка буде тільки намічати напрям. Технологія в даному випадку набагато простіше. Підготовлені пеньки укладають прямо в землю, допускається вільний простір між ними.

  Підготовка матеріалу і його обробка

  Підготовка дерева — вкрай важливий етап. Погано підібрана і необроблена належним чином деревина дуже скоро прийде в непридатність, і доріжку з кілець дерева на дачі доведеться переробляти. Насамперед слід визначитися з породою деревини. підійдуть:

  В принципі, можна використовувати будь-яку сировину, яке є в наявності. Різниця між деревиною твердих порід (модрина, бук, дуб) і іншими видами полягає в терміні служби. По довговічності модрина поза конкуренцією. Можете розраховувати на 25 років експлуатації, в той час як сосна прослужить 5-7 років.

  Дерево має бути сухим, без слідів шкідників. Поліна потрібно розпустити на плашки однакової висоти. Оптимальний розмір — 15 см. Для зручності можна використовувати шаблон. Якщо заготівлею ви будете займатися самостійно, стежте, щоб спіл проводився строго перпендикулярно колоді.

  Коли все «млинці» нарізані, відсортуйте їх за розміром. Тріснуті екземпляри краще відразу видалити. Очистіть всі колечка від кори. Далі потрібно вибрати, ніж обробити спили дерева для доріжок, щоб захистити їх від гниття і руйнування.

  Елементарний метод — обробка оліфою. Оліфу доводять до кипіння і по одній занурюють в гарячу олію кожну плашку. Кипляче речовина запечатує пори дерева і перешкоджає попаданню всередину вологи — першого ворога дерев’яних виробів. Недоліки цього методу: довго і небезпечно. Гарячою оліфою можна обпектися.

  Варіант подорожче, але набагато практичніше — спеціальні склади. Обробити дерево протигрибковим засобом своїми руками можна пензлем або пульверизатором. Після профілактичної обробки дерево має висохнути.

  Якщо вам не подобається природний колір деревини, доріжку для саду можна зістарити. Фарбування колод мідним купоросом додасть їм темний, шляхетний відтінок. Потім нижню частину плашок (як правило, спиляти у своєму розпорядженні більш привабливою стороною вгору) обробляють гарячим бітумом і дають висохнути.

  Підготовка підстави під мощення

  Коли весь матеріал підготовлений і впорядкований, можна приступати безпосередньо до пристрою дачної або садової стежки. Перед тим як укласти доріжку з спилов дерева, здійснюють підготовчі та земляні роботи:

  1. Розмічають майбутню доріжку в саду.
  2. Знімають верхній шар грунту.
  3. Риють траншею.
  4. Влаштовують гідроізоляцію.
  5. Готують основу.

  Коли ви спланували, як буде розміщуватися дачні стежка з спилов дерева, перенесіть її зображення на місцевість — за допомогою кілочків і нитки виконайте розмітку. Не забувайте, що не завжди проходи складної хитромудрої форми будуть зручні. Після виконання розмітки спробуйте пройтися по садовій доріжці і переконайтеся, що вона досить функціональна і спланована вірно.

  Тепер можна сміливо братися за лопати. Траншея не повинна бути дуже глибокою. Додайте до висоти плашок 10 см — така глибина буде оптимальною. Далі діють так:

  1. Вирівняють дно.
  2. У траншею укладають гідроізоляційний шар. Деякі застосовують плівку, руберойд, але краще в таких випадках брати геотекстиль. Цей матеріал не допускає застою води і проростання бур’яну.
  3. На гідроізоляцію насипте шар гравію — це дренаж. Він потрібен для швидкого відводу води. Шар гравію повинен бути товщиною 10 см. Його утрамбовують і засипають піском. 5-10 см піску вистачить.
  4. Щоб краще утрамбувати і вирівняти підставу під садову стежку з пеньків своїми руками, його слід намочити. У мокрому вигляді пісок трамбують ручним способом.

  Укладання дерев’яних спилов

  Підготовчий етап завершено, можна починати укладання. Якщо підстава підготовлена ​​добре, зробити це не важко. Вам знадобиться такий інструмент:

  • будівельний рівень;
  • киянка;
  • ручна трамбування.

  Укладання може здійснюватися з дотриманням якогось візерунка або виконуватися в довільному порядку. Колоди ставляться на піщану подушку, потім їх потрібно трохи утрамбувати і виставити по рівню. У зазори засипають пісок або щебінь. Зверху шви можна закрити іншим матеріалом. Підходить мульча, деревна тирса, галька, мох.

  Ось кілька нехитрих порад, які підкажуть, як правильно викласти доріжку з спилов дерева своїми руками:

  1. Починайте з великих елементів. Розподіліть рівномірно все найбільші кола по всій довжині стежки, потім укладайте середні. Маленькі млинці з гілок ідеально підійдуть для заповнення пустот між елементами.
  2. Використовуйте бордюри. Огорожа зробить контур чіткіше і акуратніше, пісок зі швів буде менше розноситися по ділянці. Бордюри встановлюють на шар гравію і підсипають піском.
  3. Якщо розміщувати спиляти не дуже близько, а шви заповнювати землею, навесні і влітку стежка буде органічно вписуватися в газон і виглядати дуже природно.

  Відео: Мощення дерев’яної стежки своїми руками

  Як зробити доріжки з дощок

  Дуже добре підходять для виготовлення садових доріжок на дачі звичайні дошки. Возитися з ними доведеться менше, ніж з поштучного укладанням окремих спилов. Перевага таких дерев’яних стежок — швидкість монтажу і акуратний зовнішній вигляд. Процес виготовлення починається з підбору матеріалів та інструментів.

  Вибір і підготовка матеріалу

  Найдорожчі і широко поширені пиломатеріали — дошки з хвойних порід дерева. Найкраще, звичайно, вибрати модрину, але собівартість в цьому випадку буде досить високою. Використовують обрізну дошку товщиною не менше 5 см.

  Обробляють дерево за стандартною схемою: антисептиком, а потім покривають лаком або фарбою — для подальшого захисту. Прозорий лак підкреслить текстуру деревини, а кольорова фарба допоможе розставити акценти. Дошки нарізають на відрізки однакової довжини. Якщо планується доріжка складної форми, довжина кожної дощечки підбирається індивідуально.

  Дерево — не самий довговічний і практичний матеріал. Сучасна промисловість пропонує гідний аналог дощатим дерев’яними доріжками на дачі — укладання терасної дошки. Декінг являє собою суміш дерева (висушеного і подрібненого в порошок) і поліпропілену. У комплексі вони утворюють міцне, пластичне речовина, з якого можна формувати вироби будь-якої форми і розміру.

  Одна з переваг матеріалу на основі деревної муки і пластика — він повністю готовий до експлуатації. Це означає, що не доведеться додатково обробляти доріжки і не ріжте їх лаком.

  Робота з натуральним деревом і робота з деревно-полімерним матеріалом вимагає наявності певного інструменту. Так дошки можна з’єднувати цвяхами, рівняти рубанком і зачищати шлифмашинкой. У той же час декінг вимагає набагато більш дбайливого ставлення.

  • дриль;
  • шуруповерт;
  • рівень;
  • саморізи;
  • ножівка.

  Укладання дощатої стежки на дачі

  Укладання дощатих дерев’яних стежок здійснюється в певній послідовності:

  1. Підготовка підстави.
  2. Установка каркаса.
  3. Укладання настилу.

  Підставою стежками з модрини або іншого натурального дерева служить така ж за своєю будовою піщано-щебенева подушка, як і для дерев’яної доріжки з спилов. Підготовчі роботи виконуються в тій же послідовності: розмітка, котлован, геотекстиль, шар щебеню, шар піску, утрамбовка.

  Потім дошки можна укладати прямо на підставу, за аналогією з доріжкою з зрізів дерева, а можна розташовувати на підвищенні — спеціально влаштованому каркасі. Дошки, покладені прямо в грунт, виглядають більш природно і невимушено, але і псується така дерев’яна доріжка набагато швидше. Конструкція на каркасі буде міцніше і довговічніше, одним словом — капітальна. Однак для здійснення такої задумки потрібно докласти більше зусиль.

  Каркас зводять, як правило, з бруса або дошки. За формою він повторює контур доріжки, кожні 50 см ставлять поперечне ребро жорсткості, щоб настил не провалився. Як з’єднувальні елементи можуть виступати металеві куточки або той же дерев’яний брус. Коли каркас повністю встановлений, приступають до укладання дощатого настилу. Дошки укладають поперек стежки щільно, щоб отримати суцільну поверхню.

  Якщо на ділянці є рельєфні особливості, можна спробувати нівелювати ухил на етапі зведення піщаної подушки, а якщо це неможливо, доведеться робити сходинки. Каркас для сходинок монтують з особливою точністю, вивіряючи за рівнем і схилу, щоб сходинки були рівними.

  Укладання терасної дошки на лаги

  Укладання садових доріжок з терасної дошки своїми руками робиться трохи по-іншому. Відмінність декинга в тому, що при неправильному розподілі навантаження дошка може лопнути. Тому вкрай важливо домогтися ідеально рівного і міцної основи для декинга.

  Щоб каркас не деформовані в результаті просідання грунту з часом, використовують цементну стяжку. Вона забезпечить терасної дошці потрібну жорсткість. В якості підстави може виступати бетонна плита або поодинокі бетонні блоки, встановлені в точках опори каркаса.

  Опорні частини конструкції виконані з того ж матеріалу, що і настил. Елементи, які застосовуються для монтажу — лаги і брус. Їх розташовують на відстані 20-30 см одна від одної. Каркас трохи піднімають над поверхнею бетону, щоб забезпечити стік води. Для тих же цілей між дошками залишають невеликі зазори.

  Декінг укладають двома способами:

  Вибір залежить від побажання замовника. Садові доріжки з палубної дошки укладають перпендикулярно лагам. При монтажі «під кутом» декінг укладають під 45 градусів.

  Всі комплектуючі для монтажу можна придбати разом з декінг, це:

  • заглушки;
  • з’єднувальні скоби;
  • саморізи;
  • планки для декору торців;
  • куточки.

  Дошки кріплять до каркаса за допомогою саморезов і спеціальних кліпс. Капелюшки закривають заглушками або зафарбовують. Інший варіант — приховане з’єднання. У цьому випадку на поверхні не видно ніяких слідів саморізів.

  Особливості укладання терасної дошки для садових доріжок:

  • роботи не можна проводити при температурі нижче 5 градусів;
  • плівку, в яку упакований декінг, слід видалити за день до початку роботи, щоб матеріал «подихав»;
  • саморізи важливо закриття досить сильно, але не перетиснути, інакше можуть виникати деформації настилу або внутрішня напруга в матеріалі.

  Дешеві дачні доріжки з піддонів

  Якщо вам до душі варіант «дешево і сердито», зробіть доріжки на дачі з палет — дерев’яних піддонів. Зазвичай піддони можна знайти у великих кількостях на будівельному майданчику або на складах. Їх використовують для тимчасового зберігання будівельних матеріалів.

  Переваги цього матеріалу:

  • натуральне дерево;
  • низька ціна;
  • екологічно чистий матеріал;
  • дошки вже нарізані і підібрані по ширині.

  Є два варіанти: можна укладати піддони як є, а можна розібрати їх і привести в порядок, почистити, відшліфувати, перебрати. Для першого варіанту підійдуть піддони з маленькими зазорами між дощечками. Якщо палети все одно доведеться розбирати, підійдуть будь-які.

  Укладання доріжки з цілих палет своїми руками займає зовсім небагато часу. Монтаж виконують великими блоками, а не по одному елементу. Довжина стандартного піддону — 1,2 м, ширина може бути 1 або 0,8 м, а висота — 145 мм. І вузькі, і широкі палети підійдуть для стежки на дачі.

  Якщо потрібно домогтися більшої декоративності деревини, піддони можна обробити шліф-машинкою, розкрити лаком або пофарбувати тонуючим складом. Обов’язково потрібно обробляти не тільки верхню частину настилу, але і приділити увагу торцях, щоб дерево не розкисати від потрапляє вологи.

  Натуральне дерево — відмінний вибір для дачі. За таким доріжках можна сміливо ходити босоніж, вони теплі і приємні на дотик. Якщо підійти до питання відповідально і правильно спланувати розміщення стежок, їх розмір, обробити матеріал і підготувати основу під конструкцію — дерев’яні доріжки в саду прослужать вірою і правдою довгі роки.

  Рубрики

  • Береза
  • Бобові, зелень і капуста
  • Бордюрні троянди
  • Бур’ян
  • В’яз
  • Верба
  • Виноград
  • Вишня
  • Водоймище на дачі
  • Галюциногенні гриби
  • Гербіциди
  • Горобина
  • Грунтопокривні, ремонтатні і троянди Флорибунда
  • Груша зимня
  • Груша осіння
  • Груша рання
  • Дачні поради
  • Дачні шкідники
  • Декоративні злаки
  • Декоративнолисті
  • Дуб
  • Жимолость
  • Жовтолисті
  • Зеленолисті
  • Їстівні гриби
  • Катальпа
  • Каштан
  • Клен
  • Красивоквітучі
  • Липа
  • Ліани, вічнозелені рослини
  • Лікарські рослини
  • Модрина
  • Однорічні квіти
  • Отруйні гриби
  • Персик
  • Поліантові, патіо і плетисті троянди
  • Полуниця ремонтатна
  • Рецепти страв з грибів
  • Ряболисті
  • Садова полуниця
  • Слива домашня
  • Слива китайська
  • Сосна
  • Терен
  • Туя
  • Умовно-їстівні гриби
  • Хвороби рослин
  • Цибулинні і бульбоцибульні рослини
  • Цікаві статті від наших авторів
  • Чайно-гібридні троянди
  • Червона, чорна і жовта малина
  • Червонолисті
  • Черешня
  • Чорниця
  • Що посадити на городі
  • Яблуння осіння
  • Яблуння рання
  • Яблуня декоративна
  • Яблуня зимова
  • Ялина
  • Яловець