Що робити, якщо не розпускаються та сохнуть бутони у троянд?

Кущі троянд покриті бутонами зверху до низу, але це не завжди означає, що буде пишне цвітіння. Подивимося, що робити, якщо не розпускаються та сохнуть бутони у троянд.

Несприятливі умови

Бутони багатьох сортів троянд не розвиваються через загальну недостатність умов, потрібних цій ніжній квітці. На самопочуття рослини впливають різні природні фактори:

• температурні: надто спекотно, надто холодно;
• вологість: занадто сухе або вологе повітря, об’єм, температура, якість води, що надходить до коріння;
• світлові: недостатня кількість сонця або його надмірна кількість;
• атмосферні: холодні пронизливі вітри або застій повітря;
• ґрунтові: занадто важкий ґрунт, погано дренований або порожній піщаний – рослині регулярно не вистачає харчування.

Усе це знижує захисні сили рослини. Троянда може просто не зацвісти чи випустити мало бутонів. Крім цього, вона сильніше страждає від різноманітних грибкових та бактеріальних захворювань. Якщо причина всихання бутонів у погодних умовах, надходять у такий спосіб.

1. Вибирають нові, більш стійкі до хвороб та місцевого клімату сорти троянд.
2. Змінюють розплідник або місце покупки. Посадковий матеріал може бути зараженим або слабким.
3. Може допомогти пересадка вже існуючих кущів на нове місце: більш високе, світле або захищене від вітру.
4. Коригують ґрунтові показники. Земля може здаватися непоганою або навіть гарною, але недостатньо пухкою або поживною для кліматичних умов.
5. Коригують догляд. Рекомендації книг із садівництва можна і потрібно адаптувати під свій клімат. Кущам може бути потрібне більше обприскування, поливів.

Особливо часто помиляються з рекомендаціями щодо освітлення. Всі троянди люблять рясно, яскраве сонце.

Помилки у догляді

Поганий клімат і нестача догляду – це фактори, що провокують. Конкретна причина того, що троянди гниють, в’януть, одним словом, псуються до розпускання – це збудники різноманітних захворювань.

Профілактика хвороб включає два фронти робіт.

1. Хороша агротехніка . Доглянуті рослини в чистому саду хворіють рідко. У будь-якої рослини є природний імунітет, а у багатьох сучасних троянд йому ще на етапі селекції та відбору приділяється особлива увага. Звертають увагу: від чистоти мульчі (вона може бути джерелом шкідників) до якості води для поливу. Причина може бути в якихось нюансах.
2. Обприскування та поливи засобами захисту та лікування . З народних засобів використовують: золу, харчову соду, мило, марганцівку, часник, молочну сироватку, йод, цибулю, тютюн, полин, польовий хвощ.

Дізнаємося, які помилки у догляді можна припустити.

1. Недостатня обрізка, загущення куща . Занадто густий кущ – це застій повітря. Також шкідливо поспішати. Більшість сортів набирають достатньо сил для повноцінного цвітіння до третього року життя. У перший рік усі бутони краще видалити або залишити один сигнальний, у другий також потрібно вищипування зайвих кольорів.
2. Організація підживлення без урахування своїх умов. Щільність, температура і багатство ґрунту сильно впливають на здатність коренів троянди вбирати поживні речовини.
3. Неправильні підживлення . У разі обприскування достатньо вивірити кількість речовин, щоб не обпалити листя і не забути обробити нижню частину листа. А ось внесення мінеральних або органічних добрив у ґрунт, особливо сухих, відбувається з помилками. Добрива розкидають по поверхні ґрунту, його не рихлять і не мульчують. Більшість поживних речовин у такий спосіб просто не потрапляють до коріння.
4. Перекорм . Перекорм не менш шкідливий, ніж нестача харчування. При надлишку азоту стебла витягуються, бутони слабшають, легко ушкоджуються хворобами, при надлишку фосфору не засвоюються залізо та мідь, при надлишку калію троянда відстає у рості.

Іноді кущові або плетисті троянди формують величезну кількість бутонів. Тим прикро побачити, що вони не розкриваються, псуються або не можуть розпуститися до кінця. Якщо бутони потворні, швидше за все, вони ушкоджені шкідниками. Якщо троянда просто не відкриває квітку – це недолік харчування або рослина занадто молода для такої кількості.

Полив

Методику поливу вибирають виходячи з навколишніх умов та побажань сорту. Грунт при зволоженні повинен промокати не менше, ніж на 20-30 см. Тобто на 1 кв. м. має потрапити 20-30 літрів води, причому так, щоб вона не розтеклася.

Троянди дуже люблять дощування, але якщо повітря чисте, свіже, також стоїть прохолодна погода з достатнім рівнем вологості, то краще поливати під корінь.

Підживлення

У разі нестачі конкретних речовин будуть очевидні ознаки:

• світле листя, вздовж жилок з нижньої сторони листя червоний відтінок – нестача азоту;
• листя темне, але з нетиповим для сорту блакитним відтінком, черешки пурпурові, майже фіолетові – нестача фосфору;
• листя ніби обпалені, тьмяні, скручуються, зморщуються – нестача калію.

У всіх трьох випадках бутони не розкриються або це станеться дуже повільно. Можливі вторинні поразки. Троянди, що страждають від нестачі харчування, стають привабливим видобутком для грибків і бактерій.

Найчастіше всихання бутонів пов’язане з нестачею фосфору, калію, бору чи молібдену. Постраждалі елементи обрізають, від них вже не буде штибу, це лише навантаження на кущ. Рослину обприскують комплексним мінеральним добривом («Агрікола», «Фертика»), підгодовують під корінь (найкраще ЗМЗ), через день обприскують стимулятором росту, що містить гіберелін.

Хвороби та їх лікування

Ніжні бутони приваблюють не лише людей. Троянди можуть постраждати від вірусів, бактерій та грибків. Перерахуємо найпоширеніші захворювання та шкідників, які ушкоджують квіти.

1. Сіра гнилизна, або ботритіс . Її складно не помітити, найчастіше хворіють не лише бутони, а й стебла, листя. Хвороба сильно вражає квіти: вони неохайно буріють і жовтіють з обох боків, стають брудними, ніби їх роз’їдає гниль. Хвороба поширюється з кінчиків пелюсток, у серцевині може бути здоровий. Молоді бутони, що сильно постраждали, виглядають сухими, коричневіють. Препарати для боротьби – “Тельдор”, “Сіліплант”, “Світч”, “Роврал”.
2. Борошниста роса . Вражає молоде листя, стебла, бутони. Білий наліт на початкових стадіях легкий, потім стає все більш щільним, сірого кольору. Бутони не розпускаються, поступово висихають, стають твердими, хоч спочатку можуть виглядати майже здоровими. Обробляють квітку препаратами “Топаз”, “Скор”, “Райок”, “Тіовіт Джет”.
3. Хибна борошниста роса . На листі багатий білий наліт може спостерігатися на стеблах і бутонах. Зовнішні пелюстки квітів, що розпускаються, темніють, потім опадають. Препарати для обробки – “Превікур”, “Рідоміл Голд”.
4. Іржа . На рослині рясно з’являються жовто-жовтогарячі горбки. Вони яскраві та помітні, особливо сильно іржавіє нижня сторона листа. Якщо усунути цю грибкову хворобу на ранній стадії, квіти не постраждають. Горбки іржавого кольору з’являться на чашолистках і зовнішніх пелюстках лише на 2 стадії розвитку хвороби. У будь-якому випадку захворювання сильно пригнічує троянду, бутони у неї не розпускаються. Препарати для лікування – “Профіт”, “Рідоміл-Голд”, “Топаз”.
5. Тля розанна . Шкідник із партизанськими звичками. Любить молоді гілки, верхівки та бутони. Колонії дрібних зелених комах майже непомітні на тлі листя. Вони харчуються соком рослини, бутони всихають. Заходи боротьби – обробка інсектицидом “Актора”.
6. Садовий хрущик, на відміну попелиці, добре помітний. Він залишає на квітках досить великі дірки. У разі сильного пошкодження бутони будуть як решето. Сам жук теж не дуже маленький, його довжина майже 1 см, спинка яскрава, з блиском. Дуже схожий на хруща. Паразитів збирають уручну. Зустрічаються вони нечасто, але якщо ділянка знаходиться біля занедбаних садів або полів, здатні знищити розарій.
7. Трипси . На квітках і бутонах зовні з’являються дрібні бурі плями, дуже схожі на гниль. Якщо вони чіткі, нерозпливчасті – це результат діяльності комах, як трипси, які люблять харчуватися соком ніжних пелюсток. Шкідників можна побачити усередині, якщо розрізати бутон. Вони дрібні, довжиною 1 мм, схожі на сміття. Препарати – “Іскра”, “Інтавір”.

На вулиці троянди рідше страждають від павутинного кліща, ніж у сухих приміщеннях, але і він здатний повністю обплутати легкою павутинкою бутони садових троянд – квіти не розпустяться.

Обробляють акарицидами, наприклад, «Фітовермом». Але найкраще наперед стежити за вологістю повітря. Павутинний кліщ вражає троянди лише за достатньої сухості. Якщо надворі надто суха погода, корисний полив дощуванням.

А також пошкодити квіти можуть різноманітні комахи листогризу: бджола-лісторіз, цикадка, довгоносики та інші. Всі вони можуть досить добре ховатись. Що робити, якщо не вдається визначити шкідника – одразу обробити контактним системним інсектицидом («Актора», «Децис»). Через деякий час троянди обприскати стимуляторами: “Бутон”, “Зав’язь”, “Епін”. Повторювати обробку.

Заходи профілактики:

• огляд нижньої частини листя щодо іржі до середини липня;
• обприскування будь-яким препаратом міді відразу після зняття зимового укриття та розгортання;
• запилення кущів деревною золою – 3-4 рази за сезон, розсипання золи по землі навколо куща – по 1 склянці 2 рази влітку та восени;
• додаткові обробки у періоди значного коливання температур.

Уважний догляд за розарієм позбавляє більшості небезпек. Причина може здатися неявною лише на перший погляд. Насправді, всі шкідники та хвороби залишають свої сліди. Якщо їх точно немає, рослині не вистачає сил на розпуск квітів, недостатньо харчування чи бутонів дуже багато.

Чому у троянди опадають бутони, що не розпустилися?

На сортових трояндах зазвичай зароджується досить багато бутонів. Якщо вони в’януть і опадають у ще нерозпустеному стані, значить, з рослиною щось не в порядку. Причин для цього може бути кілька: неправильний догляд, захворювання або атака комах-шкідників. Для того щоб вирішити проблему, спочатку необхідно з’ясувати джерело її походження.

Зміст матеріалу

Помилки під час відходу

Найбільш поширена причина, через яку у троянд опадають бутони, що не розпустилися, полягає в неправильному догляді. Помилки бувають різного характеру.

• Наявність несприятливих погодних умов і повна або часткова відсутність захисту для кольорів. Під цей пункт потрапляють: занадто активний вплив сонця, висока температура повітря, погане освітлення, тривала дощова погода, погане освітлення.
• Недостатній або, навпаки, надмірний полив.
• Надлишок добрив. А також троянди страждають від нестачі фосфору, калію або бору.
• Під інтенсивним і тривалим впливом сонячних променів рослина втрачає велику кількість вологи. Через це бутони зменшуються в розмірі, стають сухими.

У випадку з рясним поливом або затяжною дощовою погодою бутони досягають нормальних розмірів. Але надлишок вологи також чинить на них негативний вплив. Зверху на бутонах з’являється слизова оболонка, а краї висихають. Це заважає квітам розкритися, тому бутони опадають в такому стані. При температурних перепадах формування бутонів також відбувається в межах норми. Але як тільки бутон починає розкриватися, спостерігається його раптове в’ядання. При цьому із зовнішнього боку пелюстки часто покриваються плямами бурого відтінку.

При нестачі поживних речовин рослині просто не вистачає життєвих сил для того, щоб розкрити бутони. Тут в роботу включається імунітет рослини. Щоб зберегти кореневу систему і стеблі, рослина поступово позбавляється спочатку від листя, а потім від бутонів. Всихання спостерігається при дефіциті таких елементів, як фосфор, молібден, калій і бор. Для того щоб запобігти або своєчасно зупинити негативний вплив, необхідно захистити рослину від несприятливих факторів навколишнього середовища. Ось що потрібно зробити.

• Сховати рослину від сонячних променів. Для цього над трояндами створюється спеціальна тіньова сітка. Додатково потрібно добре полити рожеві кущі, а також обприскати препаратом під назвою «Бутон».
• Якщо настав сезон затяжних дощів, над трояндами найкраще натягнути плівку. Перед цим їх можна обробити препаратом «Силіплант». Як тільки погода нормалізується, потрібно прибрати плівку і обробити рослину розчином на основі борної кислоти.
• Під час температурних перепадів важливо дотримуватися режиму поливу, а також обробляти рослини препаратом «Епін-Екстра».

Важливо контролювати вступники добрива і не допускати їх гострої нестачі.

Шкідники і боротьба з ними

Причиною в’ядання бутонів часто стають комахи-шкідники.

• Тля. Комахи цілими зграями покривають стебла, листя і квіти троянд. Їхня життєдіяльність призводить до всихання бутонів і поступового відмирання.
• Розанний пілільник. Шкідники – гусениці білого кольору, які харчуються м’коттю і соком рослини.
• Садовий хрущик. Проїдає пелюстки, що призводить до їхнього всихання.
• Тріпси – комахи чорного кольору. При їх появі пелюстки покриваються сірими плямами. Бутони поступово стають висохлими.

Примітно, що шкідники часто атакують не тільки вуличні, а й кімнатні рослини. Для того щоб знизити збиток, необхідно своєчасно від них позбутися. Тля боїться інсектицидів. Найбільш популярним є «Актара». При атаці трипсів лікування в домашніх умовах практично неможливо. Уражені ділянки слід видалити і спалити. Після цього слід в профілактичних цілях обробити рослини «Інта-Віром». Цей же препарат впливає і на садового хрущика. З розанним пиловиком справляється препарат під назвою «Моспілан».

Захворювання

Причиною несвоєчасного в’ядання бутонів часто є захворювання. Найбільш популярними з них вважаються наступні недуги.

• Мучна роса. На поверхні пелюсток і листя з’являється специфічний білий наліт.
• Хибна болісна роса. Зовнішні пелюстки на бутонах чорніють, поступово опадають.
• Сіра гниль. Спочатку починають гнити коріння, потім цей же стан спостерігається на стеблях, які скидають нерозпустилися бутони.

Якщо на трояндах з’явилася болісна роса, то від уражених частин рослини найкраще позбутися. А також слід провести обробку «Топазом». При помилковій болючій росі хворі бутони теж рекомендується видалити, а всі кущі обприскати обраним фунгіцидом. Для такого випадку непоганий варіант – «Акробат». Цей же засіб допомагає, якщо пелюстки троянд в саду жовтіють і опадають. При сірій гнили перше, що потрібно робити, – налагодити режим поливу, оскільки провокатором захворювання є саме зайва волога. Поряд з цим рекомендується провести обробку препаратом «Тельдор».

Для того щоб бутони розпускалися і не опадали, необхідно своєчасно виявляти наявність захворювань і шкідників, а також не порушувати правила агротехніки. При допущенні помилок важливо своєчасно їх ліквідувати.