Ми вимірюємо кількість радіаційного опромінення в одиницях, які називаються мілібер (мбер). Вищі показання вимірюються в мЗв, які можна помножити на 100, щоб отримати мБер. У середньому (хоча накопичена доза коливається від країни до країни), люди отримують середню річну дозу близько 360 мбер.
Одиниці вимірювання дози радіації Традиційними одиницями вимірювання є рентген, рад і бер. Рентген (Р) — це одиниця експозиції, яка вимірює іонізуючу здатність рентгенівського або гамма-випромінювання в повітрі.
Щоб визначити рівень радіації і її локалізацію, ми використовуємо пошукові сцинтиляційні дозиметри, а також дозиметри на базі датчика Гейгера-Мюллера. Це дозволяє оперативно обстежити всі поверхні і виявити навіть незначні відхилення від загального фону.
Основні дозові межі (ліміт ефективної дози) для категорій осіб, які зазнають опромінювання, становлять: Категорія А –20 мЗв (2 бер) за рік; Категорія Б –2,0 мЗв (0,2 бер) за рік; Категорія В – 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік.
Для вимірювання дози іонізуючого випромінювання та її потужності використовують дозиметри. Основною складовою будь-якого дозиметра є детектор — пристрій, що слугує для реєстрації іонізуючого випромінювання.
Радіус ураження проникаючою радіацією обмежується 4-5 км незалежно від потужності вибуху. Проникаюча радіація викликає у людей променеву хворобу.
Радіаційне опромінення виникає через як зовнішнього, так і внутрішнього зараження організму радіонуклідами. Поступаючи разом з їжею, водою і повітрям, вони разом з кров’ю розносяться по всьому організму, накопичуються в тканинах і окремих органах, викликаючи їх пошкодження. У …