Польща внесе прикордонні переходи з Україною до критичної інфраструктури. Що це означає?

“Це питання найближчих годин”, – сказав Туск про рішення польського уряду.

Він додав, що “проситиме про розуміння” щодо цього рішення, ймовірно, натякнувши на те, що з польськими фермерами попередньо не радилися.

Такий крок може полегшити для України ситуацію із завезенням військових та гуманітарник вантажів. Однак чи вирішить він повність проблему з блокуванням доріг, поки що незрозуміло.

“Я не полишаю спроб захистити інтереси польських фермерів. Ми постійно говоримо про це як з українською стороною, так і з Єврокомісією. Допомога Україні також має комерційно-фінансовий вимір. Але (від цього виміру – Ред.) найбільше втрачає Польща та польські сільгоспвиробники”, – сказав Туск.

Напередодні ввечері президент Володимир Зеленський доручив уряду до 24 лютого приїхати на польсько-український кордон, куди запросив також прем’єра Польщі Дональда Туска і польського президента Анджея Дуду.

Зеленський звернувся “до всіх, хто пам’ятає” значення слова “солідарність”:

“І я прошу тебе, Дональде, пане премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека”, – сказав Зеленський.

Зеленський повідомив, що також прибуде до кордону з Польщею і очікує, що на місці перемовин буде й представник Єврокомісії.

“Це фундаментальний інтерес Євросоюзу. Тому Україна звертається до Єврокомісії, щоб у зустрічі взяв участь представник Єврокомісії. Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь”, – сказав президент.

Дуда підтримав цю ідею, але Туск сумнівається в тому, що це матиме сенс.

“Немає потреби в таких яскравих акціях солідарності. Я впевнений, що в цей важкий час війни жодній зі сторін не потрібно переконувати нас, що ми разом. Україна може розраховувати на нашу повну підтримку”, – сказав Туск.

Польський прем’єр додав, що коли він був у Києві та бачився із Зеленським та прем’єр-міністром Шмигалем, вони домовилися, що засідання обох урядів відбудеться у Варшаві 28 березня, і хотів би дотримуватися цього плану.

Протести стали жорсткіші

З 20 лютого по всій Польщі почалися нові протести фермерів, причому вони набули радикальнішого характеру. Фермери кажуть, що втрачають гроші та бізнес через нібито наплив на ринки дешевого українського зерна.

Тепер поляки бойкотують не тільки прикордонні дороги для вантажівок, а і залізниці.

Дійшло до того, що протестувальники демонстративно розсипали українське зерно на дорогу, а також перешкоджали руху пасажирських автобусів.

На одному з тракторів польських фермерів також висів плакат із закликом до Путіна “навести порядок в Україні, Брюсселі” та з польськими урядовцями.

Той самий скандальний плакат

Цього чоловіка затримали, писала польська преса. МЗС Польщі заявило про можливий вплив російської агентури на появу антиукраїнських і пропутінських гасел на протестах фермерів.

У Варшаві заявили, що такі інциденти “послаблюють переговорні позиції” Польщі.

Тим часом, в українській Держприкордонслужбі зазначають, що поляки продовжують блокувати шість напрямків на кордоні з Україною, у чергах стоять 2450 вантажівок.

Найбільші черги навпроти КПП “Краківець”, “Рава-Руська” та “Шегині”, кажуть прикордонники.

Блокада кордону продовжується: в ДПСУ розповіли, скільки вантажівок простоюють у чергах

Блокування руху польськими фермерами загалом продовжується на шести напрямках.

Станом на неділю, 25 лютого, польські фермери продовжують блокувати рух вантажних транспортних засобів у напрямках шести пунктів пропуску. На кордоні у чергах стоять майже 2400 вантажівок. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону.

“Блокування руху польськими фермерами загалом продовжується на шести напрямках. Це напрямки пунктів пропуску “Ягодин”, “Устилуг”, “Угринів”, “Рава-Руська”, “Шегині” та “Краківець”. Якщо говорити про черги, які через це утворилися на території Польщі, на всіх цих напрямках сумарно станом на ранок сьогодні це десь майже 2400 вантажівок, найбільше на пунктах пропуску “Краківець”, “Рава-Руська” і “Ягодин”, – розповів Демченко.

За його словами, наразі польські фермери не блокують рух легкових автомобілів й автобусів.

Водночас показники перетину кордону вантажівками є низькими. За минулу добу в ПП “Шегині” кордон перетнули близько 90 вантажівок в обох напрямках. У пункті пропуску “Ягодин” кордон у напрямку України перетнули 50 вантажних транспортних засобів. Протестувальники продовжують повністю блокувати рух вантажівок, що прямують з України до Польщі.

Блокада кордону

У лютому польські фермери розпочали масову блокаду кордону з Україною. У Польщі на річницю війни пошкодили вагони з агропродукцією України. Цього разу замість українського зерна на землі опинилися бобові.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прибув на українсько-польський кордон. На тлі блокади пунктів пропуску очільник уряду звернувся до польських фермерів.

Вас також можуть зацікавити новини:

Навіщо Білорусі на кордоні з Україною “зуби дракона”

На Гомельщині поблизу кордону з Україною з’явилися оборонні споруди. За задумом влади, вони мають перешкодити проникненню диверсантів. Про реакцію місцевих жителів – DW.

Фото: Belgorod Region Governor Press Office/ITAR-TASS/IMAGO

Відстань від Гомеля – другого за величиною міста Білорусі – до кордону з Україною становить трохи більше 40 кілометрів. Хоча після початку повномасштабного російського вторгнення всі прикордонні переходи на білорусько-українському кордоні закриті, на прилеглій території продовжують з’являтися нові споруди, про призначення яких неважко здогадатися.

“Зуби дракона” вздовж траси

Про те, що неподалік Гомеля встановлюють протитанкові огорожі, стало відомо в середині травня. Йдеться про лінію з блоків, зроблених у вигляді пірамід і прозваних “зубами дракона”. Ці укріплення із залізобетону повинні перешкодити руху танків та іншої армійської техніки. Зокрема, “зуби дракона” активно використовуються на російській території поблизу кордону з Україною та на окупованих військами РФ українських територіях.

Тепер аналогічні споруди з’явилися і в Білорусі, причому місцева влада ситуацію щодо цього ніяк не коментує. За словами мешканця Гомеля Андрія, протитанкові укріплення розмістили приблизно за два десятки кілометрів від кордону з Україною. “Ці пірамідки добре видно з автомобільної дороги, яка веде у бік українського Чернігова, – розповідає Андрій. – Таке враження, що їх демонстративно розставили саме тут, щоб вони привертали увагу”.

Але місцеві жителі, продовжує гомельчанин, побоюються зупинятися біля цих укріплень та фотографувати їх: “У Білорусі вже стільки випадків було, коли людей затримували за зйомки військової техніки, що вкотре подумаєш, чи треба ризикувати”. За непідтвердженою інформацією, деякі елементи “зубів дракона” робляться на підприємствах Гомеля. Раніше їх вивозили до Росії, а тепер використовують і вдома.

Блокпости у місті та військові збори

Як зазначають жителі Гомеля, у самому місті в останні дні також трапляється багато незвичайного. Повсюдно встановлюються блокпости, з’явилося багато військової техніки та людей у формі. За версією міської влади, це відбувається в рамках навчань щодо організації територіальної оборони, які триватимуть до початку червня.

Білоруські прикордонники на кордоні з Україною (фото з архіву)Фото: picture-alliance/dpa/Sputnik/V. Tolochko

Голова Гомельського міськвиконкому Володимир Привалов повідомив у своєму Telegram-каналі, що поява КПП передбачена сценарієм командно-штабних навчань, у яких на завершальному етапі візьмуть участь і військовозобов’язані разом із підрозділами, які відповідають за територіальну оборону.

Крім того, 26 травня до Гомеля з’їхалися керівники всіх регіонів Білорусі. Для них організували спеціальний збір, аби підвищити рівень знань про сучасні збройні конфлікти. Як заявив міністр оборони Білорусі Віктор Хренін, Гомельська область невипадково обрана місцем збору цього року. За його словами, війна призвела до того, що “прямо біля наших кордонів, поблизу нас гинуть мирні люди, наші брати з одного й іншого боку”.

Кордон між РФ та Білоруссю теж беруть під контроль

Хоча місцева влада заспокоює мешканців Гомеля, що навчання нібито мають плановий характер і ситуація в прикордонні повністю контрольована, цьому вірять не всі. “Ми ж чуємо і читаємо, що робиться не тільки в Україні, а й у Росії, з якою теж межуємо, – каже гомельчанка Ангеліна. – От були події у Бєлгородській області, а до цього у Брянській – це наші сусіди. Там же не просто так поїзди з рейок зійшли, якими гомельські машиністи керували”.

Ще один мешканець Гомеля Сергій звертає увагу на те, що тепер під особливий контроль взято навіть сільські дороги, які ведуть до білорусько-російського кордону. За його словами, ці дороги популярні у “човників”, які займаються прикордонним бізнесом та використовують не завжди законні методи. “Ще можна було б зрозуміти, якби боротьба велася з фурами, з тими ж нелегальними перевезеннями. Так, вони спеціально з’їжджають з траси, щоб залишитися непоміченими, – зазначає Сергій. – Але все більше схоже на те, що влада почала усвідомлювати, які проблеми несе відкритий кордон із Росією під час війни”.

За спостереженнями Сергія, загалом поїздки з метою шопінгу до Росії тепер попитом не користуються. Гомельчанин із ностальгією згадує часи, коли за товаром їздив до Чернігова та інших українських міст: “Це було і ближче, і товар різноманітний, і за цінами набагато вигідніше”.

Білоруський блокпост на кордоні Білорусі з УкраїноюФото: Ales Petrowitsch/DW

Агросадиби та походи в ліс опинилися під забороною

Тим часом білоруська влада продовжує вживати заходів, які мають, на їхню думку, зробити ситуацію на кордоні з Україною безпечною. Якщо поява нових прикордонних застав у зв’язку з цим особливих запитань не викликає, то заборона створювати агросадиби в деяких селах Гомельської області багатьма сприймається з подивом. Однак таке рішення було ухвалено і з 1 липня 2023 року торкнеться населених пунктів, розташованих у прикордонні.

Жителька Гомеля Олена (ім’я змінене) розповідає, що теж володіє агросадибою і вважає дії влади передбачуваними: “Не говоритиму, де знаходиться мій будинок, щоб не було неприємностей, але це досить далеко від кордону. Проте стали часто приїжджати і дільничний, та інші силовики, щоб дізнатися, хто відпочиває у садибі. Іноді просто прямим текстом кажуть: повідомляйте про своїх гостей у міліцію. Знаю, що з цим стикаються й інші колеги”.

Від сільських жителів також вимагають інформувати про підозрілих та незнайомих людей у селах. “Нам розповідають, що можуть прийти диверсанти через кордон, і люди налякані цим, – повідомив чоловік, який назвався Михайлом. – А ще знову заборонили ходити в ліс по всій Гомельській області, тепер це засмучує найбільше. Гриби та ягоди годують нас весь рік і дають заробити хоч трохи – без них буде тяжко”.

“Наша війна ще попереду”: як білоруси воюють під Бахмутом

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Чи достатньо ЗСУ укріпили кордон з Білоруссю?

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video