Лоперамід: запитання та відповіді

Лопераміду гідрохлорид — це протидіарейний лікарський засіб. Препарат пригнічує кишкову секрецію та перистальтику, за рахунок чого зменшує частоту та обсяг дефекацій при запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Як діє лоперамід?

Зв’язується з опіоїдними рецепторами кишечнику, інгібує вивільнення ацетилхоліну і простагландину Е_2α, внаслідок чого зменшується перистальтика, уповільнюється просування вмісту кишечнику, збільшується час абсорбції води та електролітів, підвищується тонус анального сфінктера, що призводить до усунення нетримання калу та позивів до дефекації. На відміну від інших опіатних агоністів, лоперамід зв’язує кальмодулін — білок, що регулює транспорт іонів у кишечнику, а також не чинить морфіноподібного впливу на центральну нервову систему. Проявляє антисекреторну дію.

Які існують форми випуску лопераміду?

Лоперамід випускають у формі таблеток, капсул для прийому всередину чи таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині. У будь-якій із цих лікарських форм міститься однакова доза діючої речовини — 2 мг лопераміду гідрохлориду.

Навіщо приймають лоперамід?

Лоперамід призначають при гострій чи хронічній діареї різної природи:

• алергічної;
• психоемоційної;
• медикаментозної;
• обумовленої рентгенівським опроміненням;
• при змінах режиму харчування та якісного складу їжі;
• у разі порушень метаболізму та абсорбції;
• при несептичній формі синдрому подразненого кишечнику;
• при виразковому коліті.

Лопераміду гідрохлорид також призначають хворим з ілеостомою для нормалізації режиму дефекації.

Коли не можна приймати лоперамід?

• при захворюваннях із затримкою перистальтики (паралітичний ілеус);
• при гострому виразковому коліті;
• при псевдомембранозному коліті, спричиненому Clostridiumdifficile. Такий тип діареї часто розвивається після тривалого курсу антибіотикотерапії;
• пацієнтам із гострою дизентерією, що супроводжується підвищенням температури тіла та наявністю крові в калі;
• пацієнтам з бактеріальним ентероколітом (якщо підтверджено, що збудником є Salmonella,Shigella та Campylobacter);
• дітям віком менше 12 років;
• вагітним (зокрема протягом І триместру);
• при індивідуальній непереносимості препарату.

Як приймати лоперамід при сильній діареї?

При інтенсивній діареї лоперамід призначають у початковій дозі 4 мг (для дорослих) або 2 мг (для дітей віком від 12 років). Далі приймають по 2 мг лопераміду після кожного акту дефекації у разі рідкого випорожнення. Максимальна добова доза — 16 мг для дорослих та 6–8 мг/20 кг маси тіла для дітей. Якщо випорожнення нормалізувалися або більше 12 год не було позивів до дефекації, прийом лопераміду можна припинити.

При діареї необхідною умовою є вживання достатньої кількості води або електролітів. Для усунення їх дефіциту рекомендується використовувати спеціальні розчини або мінеральну воду, компот, узвар.

Як приймати лоперамід при синдромі подразненого кишечнику?

Якщо синдром подразненого кишечнику супроводжується хронічною діареєю, то рекомендується приймати початкову дозу 4 мг (дорослим) або 2 мг одноразово, а надалі — 2 мг 1–2 рази на добу.

Скільки разів на добу потрібно приймати лоперамід?

Лоперамід слід приймати за необхідності після кожної дефекації, якщо відмічали рідкі випорожнення. При гострій діареї можна приймати 4–7 разів на добу, а при хронічній — 1–2 рази на добу.

Як швидко діє лоперамід?

Лоперамід діє досить швидко — при прийомі капсул або таблеток ефект розвивається приблизно через 2 год. Лоперамід у формі таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині, діє швидше.

Як приймати лоперамід — до їди чи після?

Лоперамід можна приймати незалежно від прийому їжі — його ефективність не змінюється. Однак важливо доповнювати прийом лопераміду вживанням достатньої кількості води та електролітів.

Чим небезпечний лоперамід?

Самолікування лоперамідом може призвести до значного погіршення стану у разі псевдомембранозного коліту або бактеріальних кишкових інфекцій. Через затримку випорожнення кишечнику в його просвіті накопичуються токсичні речовини та продукти життєдіяльності патогенних бактерій, що може закінчитися розвитком токсичного мегаколону чи ілеуса. Це форми кишкової непрохідності, які потребують хірургічного лікування.

Чи небезпечне для життя передозування лопераміду?

При передозуванні лопераміду симптоми зазвичай помірні та не загрожують життю, навіть якщо прийняти одразу цілу упаковку препарату. Вони включають сонливість, запор та серцеві аритмії. Світовий досвід показує, що до смерті може призвести доза, яка в кілька сотень разів перевищує максимальну терапевтичну. Як антидот призначається налоксон.

Скільки часу діє лоперамід?

Тривалість дії лопераміду залежить від захворювання, під час якого його приймають. Якщо йдеться про гострий гастроентерит, то тривалість дії може становити 3–4 год, після чого потрібен повторний прийом препарату. А якщо лоперамід застосовують для лікування хворого з хронічною діареєю, його ефект може зберігатися 12–24 год.

Скільки днів можна приймати лоперамід?

Лоперамід — препарат для короткочасного прийому. Якщо через 48 год лікування діарея зберігається, слід звернутися до лікаря для підбору іншого методу терапії.

Лоперамід (Loperamide) ATC-класифікація

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, стеаринова кислота, повідон.

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору.

Фармакотерапевтична група

Препарати, що пригнічують перистальтику.

Код АТХ А07D A03.

Фармакологічні властивості

Лопераміду гідрохлорид зв’язується з опіатними рецепторами кишкової стінки. Внаслідок цього пригнічується вивільнення ацетилхоліну та простагландинів, знижуючи у такий спосіб пропульсивну перистальтику та збільшуючи час проходження вмісту через травний тракт, а також здатність стінки кишечнику до абсорбції рідини. Лопераміду гідрохлорид збільшує тонус анального сфінктера, знижуючи тим самим нетримання калових мас та позиви до дефекації.

Абсорбція: більша частина лопераміду, прийнятого внутрішньо, абсорбується у кишечнику, але в результаті інтенсивного метаболізму першого проходження системна біодоступність становить приблизно 0,3%.

Розподіл: результати досліджень щодо розподілу лопераміду у щурів показують високу афінність відносно стінки кишечнику з переважним зв’язуванням з рецепторами поздовжнього шару м’язової оболонки. Зв’язування лопераміду з білками становить 95%, головним чином з альбуміном. Доклінічні дані показали, що лоперамід є субстратом Р-глікопротеїну.

Метаболізм: лоперамід майже повністю екстрагується печінкою, де він переважно метаболізується, кон’югується та екскретується з жовчю. Окисне N-деметилування є основним метаболічним шляхом лопераміду, цей процес опосередкований головним чином ізоформами CYP3A4 та CYP2C8. Внаслідок цього дуже інтенсивного ефекту першого проходження через печінку концентрації незміненого лікарського засобу у плазмі крові залишаються дуже низькими.

Елімінація: період напіввиведення лопераміду у людей становить приблизно 11 годин з діапазоном 9–14 годин. Екскреція незміненого лопераміду та його метаболітів відбувається в основному з калом.

Популяція пацієнтів дитячого віку: фармакокінетичні дослідження популяції пацієнтів дитячого віку не проводилися. Очікується, що фармакокінетика лопераміду та взаємодії лікарських засобів з лоперамідом будуть аналогічні тим, що спостерігаються у дорослих.

Показання

Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років.

Симптоматичне лікування гострих епізодів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих (віком від 18 років) після встановлення первинного діагнозу лікарем.

Протипоказання

• пацієнтам з підвищеною чутливістю до лопераміду гідрохлориду або до будь-якого з компонентів препарату;
• пацієнтам з гострою дизентерією, що характеризується наявністю крові у випорожненнях та підвищеною температурою тіла;
• пацієнтам з гострим виразковим колітом або псевдомембранозним колітом, пов’язаним із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії;
• пацієнтам з бактеріальним ентероколітом, спричиненим мікроорганізмами родин Salmonella, Shigella та Campylobacter.

Лоперамід взагалі не слід застосовувати, якщо треба уникнути пригнічення перистальтики через ризик виникнення значних ускладнень, включаючи кишкову непрохідність, мегаколон та токсичний мегаколон.

Необхідно негайно припинити прийом препарату, якщо розвивається запор, здуття живота або кишкова непрохідність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Повідомлялося про випадки взаємодії з лікарськими препаратами, що мають подібні фармакологічні властивості. Лікарські препарати, що пригнічують центральну нервову систему, не слід застосовувати одночасно з Лоперамідом дітям.

Доклінічні дані показали, що лоперамід є субстратом Р-глікопротеїну. Одночасне застосування лопераміду (в дозі 16 мг) разом з інгібіторами Р-глікопротеїну (хінідин, ритонавір) призводило до підвищення рівня лопераміду у плазмі крові в 2–3 рази. Клінічна значущість зазначеної фармакокінетичної взаємодії при застосуванні лопераміду в рекомендованих дозах невідома.

Супутнє застосування лопераміду (4 мг одноразово) та ітраконазолу, інгібітору CYP3A4 та Р-глікопротеїну, призводило до 3–4-разового збільшення концентрацій лопераміду у плазмі крові. У цьому ж дослідженні інгібітор CYP2C8 гемфіброзил підвищував вміст лопераміду приблизно в 2 рази. Комбіноване застосування ітраконазолу та гемфіброзилу призводило до 4-разового збільшення максимального вмісту лопераміду у плазмі крові та 13-разового збільшення загальної експозиції у плазмі крові. Це підвищення не було пов’язане з впливом на центральну нервову систему (ЦНС), що визначався за допомогою психомоторних тестів (тобто суб’єктивна сонливість та тест на заміну цифрових символів).

Супутнє застосування лопераміду (16 мг одноразово) та кетоконазолу, інгібітору CYP3A4 і Р-глікопротеїну, призводило до 5-разового підвищення концентрації лопераміду у плазмі крові. Це підвищення не було пов’язане зі збільшенням фармакодинамічних ефектів, що визначалося за допомогою пупілометрії.

Супутнє лікування десмопресином для перорального застосування призводило до 3-разового підвищення концентрації десмопресину у плазмі крові, вірогідно, внаслідок більш повільної моторики шлунково-кишкового тракту.

Очікується, що лікарські засоби з аналогічними фармакологічними властивостями можуть підсилювати дію лопераміду, а лікарські засоби, які прискорюють проходження їжі у шлунково-кишковому тракті, можуть знижувати його дію.

Особливості застосування

Лікування діареї носить симптоматичний характер. Якщо можна визначити етіологію захворювання (або зазначено, що потрібно це зробити), то у разі можливості слід проводити специфічне лікування.

У пацієнтів з діареєю, особливо у дітей, ослаблених пацієнтів, людей літнього віку може виникнути дегідратація та дисбаланс електролітів. У таких випадках найважливішим заходом є застосування замісної терапії для поповнення рідини та електролітів.

Застосування препарату не замінює введення відповідної кількості рідини та відновлення електролітів.

Оскільки стійка діарея може свідчити про більш серйозні стани, лікарський засіб не слід застосовувати тривалий час, поки причина діареї не буде досліджена.

При гострій діареї, коли не спостерігається клінічне поліпшення протягом 48 годин, застосування лопераміду гідрохлориду слід припинити і звернутися до лікаря.

Пацієнтам із синдромом набутого імунодефіциту, які приймають Лоперамід при діареї, необхідно негайно припинити лікування при появі перших ознак здуття живота. Існують окремі повідомлення про випадки кишкової непрохідності з підвищеним ризиком появи токсичного мегаколону у пацієнтів, хворих на СНІД, з інфекційними колітами як вірусного, так і бактеріального походження, при лікуванні лопераміду гідрохлоридом.

Хоча фармакокінетичні дані щодо пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні, таким пацієнтам Лоперамід слід застосовувати з обережністю через уповільнення метаболізму першого проходження. Цей лікарський засіб необхідно з обережністю призначати хворим з порушенням функції печінки, оскільки він може призвести до відносного передозування, що може спричинити токсичне ураження центральної нервової системи.

Лікарські препарати, що подовжують час проходження, можуть призвести до розвитку токсичного мегаколону у пацієнтів цієї групи.

Зважаючи на те, що лоперамід добре метаболізується і незмінена речовина або метаболіти виводяться з фекаліями, зазвичай не потрібно коригувати дозу лопераміду для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Оскільки препарат містить лактозу, його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Кардіологічні ускладнення, включаючи пролонгацію інтервалу QТ та комплексу QRS, torsade de pointes, були зареєстровані у зв’язку з передозуванням. Деякі випадки мали смертельний наслідок (див. розділ «Передозування»). Передозування може розкрити існуючий синдром Бругада. Пацієнти не повинні перевищувати рекомендовану дозу та/або рекомендовану тривалість лікування.

Якщо препарат приймати для контролю нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, що був попередньо діагностований лікарем, і клінічного покращення не спостерігається протягом 48 годин, потрібно припинити застосування лопераміду гідрохлориду і звернутися до лікаря. Також слід звернутися до лікаря, якщо характер симптомів змінився або повторювані напади діареї тривають більше двох тижнів.

Для лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, Лоперамід слід приймати, лише якщо лікар попередньо діагностував це захворювання.

У зазначених нижче випадках препарат не слід застосовувати без попередньої консультації з лікарем, навіть якщо вам відомо, що у вас синдром подразненого кишечнику (СПК):

• вік пацієнта від 40 років і з моменту останнього нападу СПК минув деякий час;
• вік пацієнта від 40 років і цього разу симптоми СПК відрізняються;
• нещодавня кровотеча з кишечнику;
• тяжкий запор;
• нудота або блювання;
• втрата апетиту або зменшення маси тіла;
• утруднене або болісне сечовипускання;
• гарячка;
• нещодавня подорож за кордон.

У разі виникнення нових симптомів, погіршення симптомів або якщо симптоми не зменшилися протягом двох тижнів, слід звернутися до лікаря.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не рекомендується приймати цей лікарський засіб у період вагітності. Вагітним і жінкам, які годують дитину груддю, слід звернутися до свого лікаря для одержання відповідного лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Можливе виникнення підвищеної втомлюваності, запаморочення або сонливості під час застосування лопераміду гідрохлориду. Тому рекомендується з обережністю приймати цей препарат при керуванні автомобілем або роботі з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Лоперамід не призначений для початкової терапії серйозної діареї, що супроводжується зниженням рівнів рідини та електролітів. Зокрема у дітей цю втрату бажано компенсувати за допомогою парентеральної або пероральної замісної терапії.

Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років.

Початкова доза — 2 таблетки (4 мг), далі — 1 таблетка (2 мг) після кожного рідкого випорожнення. Звичайна доза становить 3–4 таблетки (6–8 мг) на добу. Максимальна добова доза при гострій діареї не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).

Симптоматичне лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих (віком від 18 років) після встановлення первинного діагнозу лікарем.

Початкова доза становить 2 таблетки (4 мг); далі приймати по 1 таблетці (2 мг) після кожного випадку рідкого випорожнення або згідно з попередніми рекомендаціями лікаря. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).

При гострій діареї, якщо протягом 48 годин не спостерігається клінічного поліпшення, прийом Лопераміду слід припинити.

Застосування для лікування хворих літнього віку.

Не потрібна корекція дози для пацієнтів літнього віку.

Застосування при порушеннях функції нирок.

Не потрібна корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Застосування при порушеннях функції печінки.

Хоча фармакокінетичні дані про дію препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні, таким пацієнтам потрібно призначати Лоперамід з обережністю через уповільнення у них метаболізму першого проходження (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

Препарат застосовувати дітям віком від 12 років для симптоматичного лікування гострої діареї.

Передозування

У випадку передозування (включаючи відносне передозування внаслідок порушення функції печінки) може виникати пригнічення центральної нервової системи (ступор, порушення координації, сонливість, міоз, м’язовий гіпертонус, пригнічення дихання), затримка сечі та комплекс симптомів, подібних до кишкової непрохідності.

Діти можуть бути більш чутливі до впливу на центральну нервову систему.

У пацієнтів, що перевищили дози лопераміду, спостерігалася пролонгація інтервалу QТ та комплексу QRS, torsade de pointes, інші серйозні шлуночкові аритмії, зупинка серця, синкопе. Також були зафіксовані летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»). Передозування може розкрити існуючий синдром Бругада.

У випадку передозування пацієнту слід негайно звернутися до лікаря. Оскільки тривалість дії Лопераміду довша, ніж у налоксону (1–3 години), може потребуватися повторне застосування налоксону. Для виявлення можливого пригнічення центральної нервової системи хворий має перебувати під ретельним наглядом не менше 48 годин.

Побічні реакції

Дорослі та діти віком від 12 років.

Побічні ефекти у пацієнтів з гострою діареєю.

Побічні ефекти, що виникали з частотою від 1%

З боку нервової системи: головний біль.

З боку травного тракту: запор, здуття живота, нудота.

Побічні ефекти, що виникали з частотою менше 1%

З боку нервової системи: запаморочення.

З боку травного тракту: сухість у роті, метеоризм, біль та дискомфорт у животі, блювання, біль у верхній частині живота, диспепсія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання.

Побічні ефекти, що виникали з частотою «невідомо»

З боку травного тракту: гострий панкреатит.

Нижче зазначені побічні ефекти, про які надходили спонтанні повідомлення, за частотою виникнення:

Від чого допомагає Лоперамід і як правильно приймати препарат?

Кожна людина час від часу стикається з діареєю. Її може спровокувати отруєння, прийом деяких ліків, зайве нервове напруження, зміна звичного харчування.

Діарея порушує ритм життя людини, заважає працювати і відпочивати, крім того, вона виражається не тільки частим рідким стільцем, але і болем в животі. Справитися з цими симптомами допомагає, зокрема, Лоперамід – протидіарейні засіб.

Показанням до застосування Лопераміду є діарея, яка з’являється при:

• Сильному прояві харчової алергії;
• Дискінезії кишечника;
• Проносі в гострому або хронічному прояві (неінфекційного характеру);
• Лікуванні раку променевою терапією;
• Харчове отруєння і блювоті;
• Емоційних перевантаженнях;
• Застосуванні антибіотиків та інших препаратів, що руйнують мікрофлору;
• При регуляції роботи кишечника у людей з іліостомой.

Діюча речовина цих ліків – лопераміду гідрохлорид, він:

• допомагає знизити тонус м’язів кишечника, тим самим знижуючи моторику і перистальтику;
• в м’язі сфінктера, навпаки, тонус збільшується, що допомагає стримування частого стільця;
• зменшує частоту стільця і ​​уповільнює його просування.

Лоперамід – сильнодіюча речовина. У України лікарі не рекомендують приймати даний препарат дітям до досягнення ними 6 років – капсули, до 4 років таблетки, але за кордоном доктора сходяться на думці, що в окремих випадках лоперамід гідрохлорид можна виписувати дітям після 2 років.

До того, як давати його дитині необхідна консультація педіатра.

Фармакологічна дія

Лоперамід, зв’язуючись з опіоїдними рецепторами кишкової стінки (стимуляція холін і адренергічних нейронів через гуанін-нуклеотиди), знижує тонус і моторику гладкої мускулатури кишечника (за рахунок пригнічення вивільнення ацетилхоліну та простагландинів). Уповільнює перистальтику і збільшує час проходження кишкового вмісту. Підвищує тонус анального сфінктера, сприяє утриманню калових мас і урежению позивів до дефекації. Дія розвивається швидко і триває 4-6 годин.

При прийомі всередину абсорбція становить 40%. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2,5 години після прийому капсул. Зв’язок з білками плазми (переважно з альбумінами) – 97%. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Практично повністю метаболізується в печінці шляхом кон’югації. Період напіввиведення – 9-14 годин (в середньому 9,8 ч). Виводиться переважно з жовчю, незначна частина виводиться нирками (у вигляді кон’югованих метаболітів).

аналоги

Препаратів, що містять лоперамид, досить багато, всі вони схожі за своїми параметрами – кожен препарат допомагає в протидіарейної боротьбі:

• • ВЕРО Лоперамід включає в себе діючу речовину Лоперамід в обсязі 2 мг і додаткові речовини – лактозу, повідон, картопляний, двоокис кремнію, крохмаль, стеаринова кислота, тальк, аеросил. Він може допомогти пацієнтам з гострою або хронічною діареєю (неінфекційного походження). Цей препарат протипоказаний людям з алергією на лоперамід, які мають різні види кишкової непрохідності, коліти, також дітям до 4 років і вагітним у першому триместрі. Таблетки вживають всередину перорально, запиваючи склянкою води. ВЕРО Лоперамід продається в картонних коробочках по 1 або 2 блістери, в блістері круглі таблетки жовтого кольору чисельністю 10 штук, а також в банках, захищених від світла по 10 або 20 таблеток у баночці. Середня вартість упаковки (20 таблеток) – 20,5 гривень.
  • Імодіум – оригінальний препарат, також містить лоперамид і, в якості додаткових речовин, желатин, манітол, аспартам, ароматизатор «м’ята», натрій двовуглекислий. Допомагає при симптоматичному лікуванні рідкого стільця в хронічній або гострій формі. Пацієнтам з реакцією на лоперамід або інші складові медикаменту, вагітним (1 триместр) і годуючим жінкам, дітям до 6 років застосовувати даний медикамент не рекомендується. Також в інструкції до имодиума вказані наступні протипоказання:
  • загострення виразкового коліту;
  • бактеріальний ентероколіт;
  • є кишкова непрохідність в анамнезі;
  • при порушенні роботи печінки препарат вживають під пильним наглядом лікаря-терапевта.

  Імодіум досить простий в застосуванні – таблетки тримають у роті протягом 10-20 секунд до повного розчинення, потім ковтають. Капсули потрібно проковтнути, запиваючи водою і не розжовуючи. Імодіум виробляють у вигляді таблеток для розсмоктування по 10 шт. в блістерній упаковці, по 1 або 2 блістери, а також у формі біокапсулу в картонній коробці з 6 або 10 капсул на 1 блістері. Вартість даного препарату досить висока в порівнянні з аналогами – капсули (по 6 штук) – 240 гривень, по 20 штук – 660 гривень, таблетки (6 штук) – 215 гривень; по 10 штук – 310 гривень, по 20 штук – 550 гривень.

  • Лопераміду гідрохлорид має основний компонент – однойменне речовина лоперамид, інші компоненти – молочний цукор, крохмаль кукурудзяний і стеаринова кислота. Так само, як і інші аналоги він допомагає усунути симптоми деяких хвороб у вигляді частого рідкого стільця. Має протипоказання ті ж, що і ВЕРО Лоперамід (алергія на складові препарату, кишкова непрохідність, інфекційна причина проносу, вагітність і лактація). Таблетки приймають перорально, запиваючи водою. В аптеках відпускається в картонних коробочках, що містять 1 або 2 блістери з 10 капсулами. Середня ціна даного медикаменту – 10 гривень за коробочку.
  • Ентерофурил – препарат на основі Ніфуроксазиду, протимікробний засіб, допомагає при лікуванні хвороб кишечника інфекційного виду. Прийом ліки заборонений дітям до 1 місяця, людям з підвищеною чутливістю до складових медикаменту, а також людям, що страждають непереносимістю фруктози і сахаразной недостатністю. Побічні дії частіше за все проявляються у вигляді шкірної алергії різного характеру – від почервоніння і свербіння до кропив’янки і набряків, також серед несприятливих реакцій зустрічаються нудота і блювота. Денна норма препарату – 800 мг, ділиться на 4 прийоми. (Капсули по 200 мг – по 1 шт. 4 рази на день, капсули по 100 мг – по 2 шт. 4 рази на день). Дітям з 1 місяця дають суспензію: до півроку – 2,5 мл до 3 разів на день, з 7 місяців до 2 років – 2,5 мл до 4 разів на день, від 3 до 7 років – 5 мл до 3 разів на день . Протяжність курсу – до 7 днів. В аптеці Ентерофурил можна купити у вигляді капсул (в блістері по 8 шт. (200 мг ніфуроксазиду), по 10 шт. (100 мг ніфуроксазиду), і суспензії – у флаконі з коричневого скла по 90 мл. Середня ціна на капсули 100 мг по 30 штук – 290 гривень, капсули 200 мг по 16 штук – 353 рубля. Суспензія в середньому коштує – 380 гривень за флакон.

  Лоперамід або Имодиум – що краще?

  Лоперамід і Имодиум – аналогічні медикаменти, у обох основний елемент – лоперамід гідрохлорид. Вони однаково впливають на організм в плані лікування – Имодиум також допомагає позбутися від діареї, побічні дії у них теж сходяться.

  Але виробники Имодиума додали в свій препарат речовина симетикон, воно допомагає гасіння піни в кишечнику і має антисептичні властивості. Тому ризик виникнення побічних дій у Имодиума нижче.

  У свою чергу, Лоперамід має важливу перевагу в ціні – коштує він приблизно в 8 разів дешевше, ніж Имодиум.

  Таким чином, можна зробити висновок, що лікарські засоби на основі гідрохлориду лоперамид є недорогими, але ефективними помічниками в боротьбі з діареєю. Лоперамід допомагає хворій людині швидко повернутися до звичного ритму життя і забути про неприємні проявах діареї.

  Спосіб застосування та дози

  Всередину, не розжовуючи, запивати водою.

  Дорослим при гострій діареї спочатку призначають 2 капсули (4 мг) Лоперамід-Акрихин, потім по 1 капсулі (2 мг) після кожного акту дефекації у випадку рідкого стільця. Вища добова доза – 8 капсул (16 мг).

  При хронічній діареї дорослим призначають по 4 мг / добу. Максимальна добова доза -16 мг.

  При гострій діареї дітям старше 6 років призначають в початковій дозі 2 мг, потім по 2 мг після кожного акту дефекації у випадку рідкого стільця. Максимальна добова доза – 4 капсули (8 мг).

  При хронічній діареї дітям старше 6 років Лоперамід-Акрихин призначають в добовій дозі 2 мг. Максимальна добова доза 6 мг на 20 кг.

  Після нормалізації стільця або за відсутності стільця більше 12 годин прийом препарату слід припинити.

  Вартість ліків в аптеці

  Лоперамід відпускається з будь-яких аптек без рецепта від лікаря.

  Залежно від виробника, вартість препарату може бути різна, але все ж досить невелика:

  • Лоперамід блістер No10 (10 таблеток або капсул) від 10 до 20 гривень;
  • Лоперамід Акрі No10 – 20 гривень, No20 – 40 гривень;
  • Лоперамід Штада No10 – 25 гривень, No20 – 40 гривень;
  • Лоперамід No20 (виробництво) – 15 гривень.

  Передозування

  ознаки пригнічення функції центральної нервової системи (ступор, порушення координації рухів, сонливість, звуження зіниць (міоз), підвищений тонус скелетних м’язів, пригнічення дихання), кишкова непрохідність.

  Як специфічний антидот використовують налоксон. З огляду на, що тривалість дії Лопераміду-Акрихин більше, ніж у налоксону, можливе повторне введення останнього. Симптоматичне лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля (в перші 3 години після прийому препарату), штучна вентиляція легенів.

  Побічні дії ліків Лоперамід

  Лоперамід зазвичай добре переноситься і допомагає впоратися з хворобою, але, як і інші ліки, може викликати небажані ефекти:

  • Сонливість – як побічний ефект від прийому ліків
    Алергія (шкірні висипання, свербіж або кропив’янка, дуже рідко набряки, анафілаксія);
  • Сонливість або, навпаки, безсоння, стомлюваність;
  • Запаморочення, порушення координації, уповільнена реакція;
  • Сухість слизової рота;
  • коліки в кишечнику;
  • Дискомфорт у животі (можливо біль);
  • Здуття живота;
  • нудота;
  • блювота;
  • Непрохідність кишечника (дуже рідко).

  особливі вказівки

  При відсутності ефекту після 2-х діб застосування Лоперамід-Акрихин необхідно уточнити діагноз і виключити інфекційний генез діареї.

  Дітям молодше 6 років не рекомендується призначати в капсулах.

  Якщо при лікуванні розвиваються закрепи або здуття живота, Лоперамід-Акрихин слід скасувати. У пацієнтів з порушеннями функції печінки необхідний ретельний контроль ознак токсичного ураження центральної нервової системи. В період лікування діареї необхідно заповнювати втрату рідини і електролітів.

  Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.

  Протипоказання до застосування

  Призначаючи Лоперамід, лікар обов’язково враховує протипоказання до застосування:

  • Перед лікуванням Лоперамід необхідно врахувати протипоказання
    Непереносимість людиною компонентів, що складають лікарський засіб;
  • Кишкова непрохідність або підозра на неї;
  • Виразка шлунка, особливо в періоди загострень;
  • поліпи;
  • Інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • I триместр вагітності та період лактації (застосовується тільки у виняткових випадках – якщо користь від препарату значно перевищує ризик);
  • Дитячий вік до 2 років (таблетки), до 6 років (капсули);
  • Спостерігаються прожилки крові в фекаліях;
  • Гази в животі;
  • запори;
  • Печінкова недостатність – під контролем лікаря і аналізів. (Якщо аналізи в нормі, і ліки допомагають, препарат прописують в нормальній дозуванні. При негативних показниках печінкових проб, припиняють прийом медикаменту).

  Крім перерахованого, капсули протипоказані людям з лактозною непереносимістю, дефіцитом лактази, дивертикулезом і глюкозно-галактозної мальабсорбції.

  Чи допускається лікування Лоперамід одночасно з іншими препаратами?

  Обов’язково слід розповісти лікаря, які ще ліки ви приймаєте паралельно з Лоперамід. Особливо, якщо починаєте або припиняєте використовувати:

  • гемфіброзил;
  • шлункові кислоти – циметидину, ранідітін;
  • ритонавір.

  Лоперамід може викликати серйозні проблеми з серцем, якщо крім нього використовуються наступні лікарські препарати: флуконазол, метадон, антибіотик, протигрибковий або протималярійних засобів, серцеві та заспокійливі препарати. Будьте з цим обережні.

  Склад, фізико-хімічні властивості, ціна

  Препарат випускається в 2 лікарських формах для перорального прийому: капсули і таблетки Лопераміду.

  таблетки

  капсули

  побічні реакції

  Щоб купірувати пронос можна використовувати Лоперамід гідрохлорид, але на тлі терапії у пацієнтів були зареєстровані побічні дії:

  • Посилене газоутворення.
  • Болі в районі живота.
  • Відчуття, що передує блювоті.
  • Запор.
  • Сухість в ротовій порожнині.
  • Рвотний рефлекс.
  • Слабкість.
  • Затримка сечі.
  • Алергічні реакції (шкірний висип, кропив’янка).
  • Електролітні розлади.
  • Набряк Квінке.

  Взаємодія з іншими ліками

  Речовина Ритонавір, що застосовується в якості противірусного засобу, а також антибактеріальний засіб котрімоксазол з групи сульфаніламідів підсилюють дію Лопераміду за рахунок пригнічення його метаболізму під час пресистемної елімінації. Одночасне призначення ліки з холестираміном або опіоїдними анальгетиками, такими як морфін, кодеїн, фентаніл і т. П., Може провокувати у пацієнта важкі запори і знижувати протидіарейними ефективність Лопераміду.

  Препарат не застосовується спільно з холинолитическим препаратом Атропіном, антибіотиком Еритроміцином і протиблювотну речовиною Метоклопраміду через ризик взаємного посилення дії. Слід уникати одночасного прийому з сильнодіючими лікарськими препаратами, які мають седативну, що збуджує і психотропну дію на центральну нервову систему.

  Показання для застосування Лоперамід

  Препарат застосовується для лікування діареї в гострій і хронічній формі, при цьому може мати місце різний генез. Він застосовується як додатковий засіб для лікування діареї, яка має інфекційне походження. Так само даний засіб цілком можна застосувати в якості усунення всіх супутніх симптомів роздратованого кишечника, а так само для лікування виразкової форми коліту. Крім того, даний препарат можна застосовувати в разі, якщо має місце накладення ілеостоми. Речовини, які входять до складу даного препарату, значною мірою здатні покращувати стан хворого, усуваючи найбільш важкі симптоми прояву захворювання, пов’язані зі зменшенням позовів до дефекації.

  Дорослі люди, які потребують застосування препарату Лоперамід можуть вживати спочатку даний засіб в дозі не більше 4 мг. Другий прийом препарату повинен містити не більше 2 мг речовини. При цьому в обов’язковому порядку необхідно знижувати дозу прийому препарату з урахуванням особливостей організму певного хворого, його чутливості до препарату. Дозу препарату слід призначати в один або декілька прийомів. В добу слід приймати дозу лікарської речовини, яка становить 4 – 8 мг максимально протягом доби можна приймати не більше 16 мг препарату. Особливий лікувальний ефект слід спостерігати протягом двох діб. Якщо має місце хронічна форма діареї, дорослі можуть приймати спочатку по 4 мг ліки, поступово необхідно встановити індивідуальну дозу для підтримки нормального стану, щоб уникнути прояву підвищеної частоти стільця. Прийом Лопераміду проводиться по 2 – 12 мг на добу один або два рази.

  При лікуванні проносу слід враховувати, що в даному випадку має місце втрата рідини, іноді в значних кількостях. Для того, щоб полегшити симптоматику, необхідно заповнення втрати рідини, дотримання дієти. Якщо протягом двох діб після початку прийому Лопераміду не відбувається ніяких змін у бік поліпшення стану, потрібно виключити наявність інфекції, яка в даному випадку, можливо, стала причиною появи діареї. У разі виявлення справжньої причини діареї, потрібно призначити етіотіотропние кошти. Так само потрібно враховувати і ту обставину, що при наявності інфекції, яка стала причиною діареї, не слід виключати приймемо антибіотиків. Так само можна повернутися до прийому препарат в тому випадку, якщо інше лікування препаратами іншої спрямованості не дало позитивного результату, внаслідок чого діарея не припинилася. Якщо діарея усунена і протягом дванадцяти годин не спостерігається, прийом Лопераміду слід скасувати.

  Хворим, у яких в анамнезі виявлено порушення функцій печінки, необхідно приймати Лоперамід з особливою обережністю. Так само слід враховувати і ту обставину, як зневоднення і похилий вік. Керування автомобілем заборонено в разі появи таких симптомів, як сонливість, втома, слабкість, оскільки є ризик того, що такий хворий не впорається з керуванням.

  Діарею, яка носить алергічний генез, а так само лікарський, психологічний або променевої або виникла внаслідок неправильного харчування, вживання неякісної їжі, недотримання правил гігієни лікується препаратом Лоперамід в комплексі з іншими ліками.

  Протипоказання і побічні ефекти

  У препарату є певні обмеження крім вікових рамок. Для дітей краплі або таблетки Лопераміду не підходять в наступних випадках:

  • Наявність алергічних реакцій до якогось компоненту ліки.
  • Псевдомембранозний коліт, якщо причиною діареї стали антибіотики.
  • Також препарат непридатний при дивертикулі – випинанні кишечника запального характеру.
  • При дизентерії та інших інфекційних недугах давати Лоперамід дитині до досягнення віку в 4 роки і більше можна лише в сукупності з антибіотиками.
  • Кишкова непрохідність також є протипоказанням і для дітей, і для дорослих.

  Лоперамід може викликати побічні дії. Найчастіше спостерігають здуття живота, дискомфорт, запаморочення і нудоту. Дуже рідко виникає затримка сечовипускання, блювання, слабкість.

  Якщо Лоперамід викликає запор або болю, прийом ліків припиняють.

  Від чого допомагає «Лоперамід»?

  Таблетки і капсульну форму виписують у випадках гострого або хронічного проносу, виникає з різних причин. Показаннями кошти є такі стани, як:

  • пронос при алергії;
  • діарея через стрес або нервового переживання;
  • розлад шлунку в результаті прийому медикаментів;
  • діарея, спровокована на променеву хворобу;
  • при зміні звичайного раціону харчування
  • при синдромі подразненого кишечника;
  • гострий пронос різної етіології, при якій спостерігається дефіцит мінеральних речовин;
  • порушення стільця в результаті запалення;
  • важкі випадки діареї;
  • відхилення у хворих з ілеостомою.

  Пронос у дитини, причини

  гостра

  хронічна

  Іноді розлад травлення у дитини триває більше 3 днів. Методи лікування залежать від віку малюка.

  Інтенсивний пронос призводить до зневоднення, яке можна розпізнати за такими симптомами:

  • дитина втрачає колишню активність;
  • під час плачу у нього відсутні сльози;
  • у малюка западає тім’ячко і пропадає апетит;
  • він постійно відчуває спрагу.

  Щоб уникнути зневоднення використовуються розчини Глюкосана або Регідрону. Для усунення дисбактеріозу використовуються препарати, що містять лакто-і біфідобактерії (Лінекс, Аципол).

  Що робити, якщо пронос у дитини не проходить більше 3 днів? Для виведення токсинів у дітей використовуються адсорбенти (Смекта, Ентеросгель).

  При лікуванні інфекційного проносу використовуються антибіотики (Нифуроксазид, Фталазол). Якщо болить живіт і почалися напади блювоти, то необхідно відразу викликати педіатра. Ці симптоми можуть свідчити про серйозне захворювання.

  Діарея у дітей є поширеною причиною звернення молодих батьків до педіатра. Пронос характеризується рідким, частим стільцем. Розлад травлення саме по собі не є недугою, діарея – це характерним симптомом захворювань шлунково-кишкового тракту або інших захворювань.

  Діарея – часто зустрічається патологія у маленьких діток, через недосконалість їх травної та імунної нервової системи. Будь-яка зміна в харчуванні, прийом деяких лікарських продуктів, навіть стрес можуть стати причиною появи проносу

  Обережності в застосуванні

  У ряді випадків Лоперамід слід призначати і використовувати з великою обережністю, тому що великий ризик заподіяння шкоди препаратом.

  Призначати ліки повинен лікар з обережністю при:

  • Вагітності жінки в другому і третьому триместрі, коли користь для матері більше, ніж загроза для малюка.
  • Нез’ясованих болях в області живота.
  • Кишкових кровотечах пов’язаних з проносом.
  • Печінкової недостатності.

  Які ліки від проносу вибрати огляд засобів

  Всі таблетки від діареї можна поділити на три класи:

  1. Ентеросорбенти – пов’язують, виводять продукти життєдіяльності мікроорганізмів, а також патогенну мікрофлору. Серед представників цієї групи найпоширеніші – «Полісорб», «Карбактін», «Смекта», «Регідрон», «Активоване вугілля».
  2. Прибуток – відновлюють природну кишкову мікрофлору при дисбактеріозі, кишкових інфекціях, після антибіотикотерапії. У цю групу входить «Хілак-Форте», «РіоФлора», «Лактобактерин», «Біфідумбактерин», «Лінекс».
  3. Препарати, які мають протимікробну дію, уповільнюють перистальтику. Крім цього, такі кошти скорочують кількість позовів до дефекації, уповільнюють перистальтику, збільшують час, за яке проходять калові маси по кишечнику. У цій групі знаходяться препарати з такою назвою, як «Ентеробен», «Нифуроксазид», «Імодіум», «Діара», «Лоперамід», «Фуразолідон», «Ентеробене», «Лопедіум», «Фталазол».

  левоміцетин

  «Левоміцетин» – це антибіотик з широким спектром дії. Показує ефективність по відношенню до бактерій, грампозитивних коків, великим вірусам і ін.

  • Склад: картопляний крохмаль, стеарат кальцію, хлорамфенікол, полівінілпіролідон.
  • Показання: терапія інфекційних захворювань, які викликані мікроорганізмами, що володіють чутливістю до дії препарату, лікування проносу.
  • Застосування: таблетки приймаються всередину за півгодини до їди. Разова доза для дорослих осіб становить від 250 до 500 мг, а денна – 2000 мг.
  • Ціна: від 40 грн.

  имодиум

  «Имодиум» – препарат здатний знижувати моторику і тонус кишечника.

  • Склад: гідрохлорид лоперамида, стеарат магнію, кукурудзяний крохмаль, лактоза, тальк.
  • Показання: лікування проносу хронічного, гострого типу різного характеру, в тому числі променевого, лікарського, соціального, алергічного: в разі зміни складу їжі, режиму харчування, порушення всмоктування, обмінних явищ; в якості допоміжного препарату при проносі інфекційного типу.
  • Застосування: таблетки приймаються всередину в кількості двох капсул для дорослих осіб та однієї для дітей. Максимальна доза становить 8 таблеток для дорослих і одна таблетка на 7 кг маси для дітей.
  • Ціна: від 150 грн.

  фуразолідон

  «Фуразолідон» – відноситься до групи антибактеріальних засобів.

  • Склад: фуразолідон.
  • Показання: паратифи, уретрити, дизентерія, лямбліоз, харчові токсикоінфекції, тріхомонадние кольпіти.
  • Застосування: таблетки від дизентерії, харчових токсикоінфекцій, проносу приймають після їди по 0,1-0,15 г чотири рази за добу для дорослих осіб і по 10 мг на кг маси для дітей. Тривалість лікування залежить від тяжкості та характеру стану.
  • Ціна: від 45 грн.

  Ентерофурил

  «Ентерофурил» відноситься в протидіарейні препаратів і кишковим антисептиком.

  • Склад: нифуроксазид, стеарат магнію, кукурудзяний крохмаль, сахароза, целюлоза.
  • Показання: лікування порушень стільця, які носять різноманітний характер, в тому числі хронічна і гостра діареї, викликана колітом, мікроорганізмами, виразкою і ін.
  • Застосування: таблетки приймають по 400 мг чотири рази за добу дорослі особи і три рази на добу по 200 мг діти.
  • Ціна: від 215 грн.

  тетрациклін

  «Тетрациклін» відноситься до групи засобів, дія яких спрямована проти паразитів і мікробів.

  • Склад: тетрациклін.
  • Показання: плеврит, бронхіт, пневмонія, ангіна, скарлатина, менінгіт, синусит, тиф, гонорея, холецистит, пронос та інші інфекційні хвороби, спровоковані мікроорганізмами, що володіють чутливістю до цього антибіотика.
  • Застосування: по 0,25 г дорослим кожні шість годин, по 25 мг на кг маси дітям старше семи років кожні шість годин.
  • Ціна: від 50 грн.

  лоперамід

  «Лоперамід» відноситься до групи протидіарейних препаратів.

  • Склад: гідрохлориду лоперамид.
  • Показання: лікування проносу хронічного, гострого типу, який обумовлений зміною якісного складу їжі, режиму харчування, порушення всмоктування, метаболізму, а також проносу лікарського, емоційного, алергічного, променевого характеру.
  • Застосування: таблетки приймаються всередину в кількості 2 капсул, а також однією після кожного відвідування туалету.
  • Ціна: від 20 грн.

  Коли не можна приймати

  Протипоказаний Лоперамід при кишкової непрохідності, гострому виразковому і псевдомембранозний коліт, який розвинувся на фоні прийому антибіотиків широкого спектру дії. Не можна пити таблетки в першому триместрі вагітності або під час годування грудьми. Також препарат не рекомендується приймати дітям віком до 2 років.

  Лоперамід не застосовують за кривавої діареї і високій температурі

  Заборонено пити Лоперамід, якщо проявилася підвищена чутливість до компонентів препарату. Відносними протипоказаннями для прийому Лопераміду є порушення функції печінки, зневоднення або похилий вік, оскільки існує ризик втрати електролітів і рідини.

  Різниця між Лоперамід і Левоміцетином

  Головна відмінність між цими двома лікарськими засобами полягає в тому, що вони відносяться до абсолютно різних фармакологічних груп, а значить – мають різними механізмами дії.

  Лоперамід, як уже було сказано, є протидіарейні засобом, і сфера його застосування обмежена виключно цим. Він може використовуватися при діареї будь-якого генезу, незалежно від причин виникнення: при гастроентеритах, кишкових інфекціях, функціональних порушеннях або психогенних розладах травного тракту і т. Д. У деяких випадках діареї (псевдомембранозний або виразковий коліт, пронос з домішкою крові) його застосування не рекомендується , проте все ж є допустимим.

  Що ж стосується Левоміцетину, то це антибіотик з групи амфеніколов. Тому, як було зазначено вище, спектр його застосування не обмежується кишковими розладами і включає ряд інших патологій. Застосування його не має сенсу при функціональних або психогенних розладах травлення, але дуже ефективно при діареї інфекційного походження.

  Слід також зазначити, що Лоперамід іноді може надати достатній ефект навіть при разовому застосуванні, однак Левоміцетин, як і будь-який антибіотик, ефективний лише при курсовому використанні.

  клінічна симптоматика

  Нормальний організм в здоровому стані виділяє кал щодня. Іноді період виходу випорожнень змінений. Все залежить від особливостей шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишкового тракту) конкретної людини. Рідкий стілець виникає через збільшеного надходження в фекалії води.

  Причини і лікування будуються на встановленні виду протікання патології:

  • Гостра. Діарея у дорослих триває кілька днів поспіль, з повторенням рідкої дефекації протягом 2-3 тижнів.
  • Хронічна. Безперервний пронос триває більше 3 тижнів.

  Етіологія хвороби характеризується кількістю випорожнень:

  • При порушенні перистальтики поверхонь і тканин кишечника обсяг калу не збільшений. Він виділяється частіше, але невеликими порціями.
  • При неправильному поглинанні корисних речовин стінками прямої кишки обсяг калових мас збільшений. Екскременти часті, їжа засвоюється слабо.

  Медичні джерела розподіляють недуга на типи за характером патогенезу, виду калових мас.

  Залежно від типу діареї діагностується вид захворювання:

  • Секреторний. Патогенез характеризується поширенням бактеріального ентеротоксину, збільшенням пептидів, проникненням в тканини серотоніну. Стілець водянистий і рясний, він посилюється на третій день. Хвороба стає яскраво вираженою і болючою.
  • Гіперосмолярний. Порушення відбуваються в тонкій кишці і травній системі. Тканини не справляються всмоктуванням корисних поживних компонентів. Переварювання продуктів погіршується. Стілець стає рясним. Він практично не припиняється. Три дня людина намагається зупинити рідкий стілець, потім розуміє, що без допомоги лікарів від хвороби не позбутися. 3 дні – це основний прояв стеатореи (виділення жиру), креаторів (виділення м’язових волокон). 4 день може привести до госпіталізації.
  • Ексудативний. Запалення кишечника може бути непомітним довгий час. Потім почнуть з’являтися виразкові коліки. У товстій кишці пацієнт відчуває важкість і дискомфорт. Стілець рідкий зі згустками крові. Калові маси виходять в слизу. Оболонка закриває виділення, подразнює стінки кишечника. За два дні організм може дійти до виснаження. У дорослих лікування будується на медикаментозному методі і дієті.
  • Гіпер- і гипокинетический. Патологія і дисфункціональність моторики шлунково-кишкового тракту. Болить живіт і пронос триває протягом тижня. Калові маси нерясні і рідкі. Кишечник знаходиться постійно в роздратованому стані, це погіршує стан людини. Їжа стає причиною болю і нездужання. Після прийому їжі виникає діарея.
  • Хологенная. Разом з їжею в товсту кишку надходить жовч. Вона порушує роботу шлунково-кишкового тракту, вносить зміни в процес всмоктування. Надмірна кількість жовчі викликає рідкий стілець. Тривалого протікання хворий не витримає. Кілька днів понос може не міняти стан пацієнта, але болю в жовчному міхурі на четвертий день приведуть до обов’язкового звернення до лікаря. Ознака підкаже фахівцеві наявність клубової короткої кишки. Часто встановлюють хвороба Крона. Стілець змінює колір, він близький до жовтого або зеленого. Калові маси яскраві і лякаючі неприродністю кольору. Консистенція стільця рідка. Болить не тільки в кишечнику, але і в області жовчного міхура.

  Всі види обов’язкові для дослідження лікарями. Правильність лікування – важливий крок до одужання.

  Огляд у лікаря радять провести за певних факторах і симптомах.

  • Якщо діарея не проходить після трьох днів з початку лікування.
  • Температура підвищена і не знижується під дією медикаментозних препаратів.
  • Прийом рекомендованих і призначених ліків викликає алергію, висип і інші неприємні прояви.
  • Спостерігаються ускладнення психосоматичного плану протягом 7 днів прийому ліків.
  • Поява в випорожненнях крові.
  • Зміна кольору рідкої дефекації на будь-який день, але більше уваги звертати на перші 2 дні.
  • Безперервний біль і різь в області кишечника.
  • Ознаки втрати рідини: запах з рота, сухість у роті, що впали очниці.
  • Зміни в свідомості і мисленні.

  Загальна характеристика препарату

  Одним з найпоширеніших засобів для симптоматичного лікування діареї є капсули «Лоперамід». Застосування їх виправдано для усунення гострого проносу, викликаного алергією або стресом. В інших випадках препарат призначають тільки в складі комплексного лікування. Пояснити це можна особливостями діючої речовини препарату. Воно було створено бельгійськими вченими в 60-х роках 20 століття. Речовина лоперамид відноситься до опіатів, хоча трохи відрізняється від них за особливостями дії. На відміну від інших опіатів, воно не впливає на центральну нервову систему, не знімає біль і не викликає пригнічення нервової системи. Дія лопераміду поширюється тільки на рецептори кишечника. Тому препарат на його основі «Имодиум» з 70-х років став активно використовуватися для лікування діареї.

  Зараз речовина лоперамид входить до складу декількох ліків від проносу. Воно є недорогим за вартістю, тому такі препатаи зазвичай коштують дешево. Наприклад, купити упаковку «Лопераміду» в аптеці можна за ціною близько 20 гривень. Продається препарат без рецепта. З цієї причини, а також завдяки тому, що він має високу ефективність, «Лоперамід» дуже популярний. Випускається препарат у капсулах і таблетках, що містять по 2 мг діючої речовини. Можна знайти в продажу також «Лоперамід Акрихин», інструкція до якого зазначає його більш високу ефективність. Адже це засіб у вигляді капсул містить лопераміду гідрохлорид і допоміжні речовини, що підсилює його дію.

  Показання

  У кожного медикаменту є свої показання та особливості впливу на організм. Лоперамід, активне застосування якого показано при:

  • Хронічної, гострої діареї, пов’язаної з алергічними, медикаментозними, променевими інтоксикаціями.
  • Розвитку проносу, який виник внаслідок порушення дієти, звичного режиму харчування, вживання екзотичних продуктів.
  • Гастроентериті.
  • Запальних процесах, що протікають в кишечнику.
  • Проносі, викликаному сильним емоційним потрясінням.
  • Регулюванні стільця на тлі розвитку ілеостоміі

  може допомогти при абдомінальних болях, діареї, що загрожує розвитком серйозних наслідків, дефекації в разі рідкого проносу, що супроводжується значною втратою мінералів і солей.

  На питання, чи допомагає Лоперамід від інфекційного проносу, фахівці відповідають ствердно. Але Лоперамід від проносу тут використовують в якості додаткового, а не основного засобу терапії.

  Відгуки

  Ольга, Єкатеринбург Купила Лоперамід в таблетках. Випила відразу дві штуки, потім ще через дві години пішла одна таблетка, пронос став стихати, але протягом дня ще дві таблетки випила з різницею в дві години. Мені допомогло, на наступний ранок вже і забула про проносі.

  Максим, Орел Що таке Лоперамід і не знав, поки у сина проблеми не почалися. Педіатр виписав від проносу три рази в день по одній капсулі. Тепер трохи що, одразу його даю синові і сам приймаю. Штука хороша, за три години все вирішує.

  Віталія, Київ Лоперамід виписала лікар дитині. Я запитала, це антибіотик чи ні, так як нам багато чого з такого не можна. Лікар мене заспокоїла, розповіла, що це лише симптоматичне лікування – стінки будуть менше стискатися. А доньці і правда допомогло.

  Мілана, Сочі Лоперамід завжди допомагає. При будь-якому проносі відразу п’ю його, дві таблетки відразу і одну через час. Імодіум – його аналог теж хороший, але мені Лоперамід якось більше до душі.

  Ціна

  Вартість Лопераміду не велика, дозволити його собі може кожна людина. Так як препарат добре справляється з багатьма замками, що виникли з різних причин, то його ціна навіть нижче, ніж варто було б очікувати. А ось якість препарату дуже гарне.

  Придбати препарат можна в будь-якій аптеці або замовити доставку через інтернет-аптеки, але ні на яких інших сайтах, щоб не купити підробку. По містах ціна Лопераміду варіюється не сильно, на відміну виду препарату. У таблетках Лоперамід всюди дешевше.

  міста	Ціна за таблетки (руб.)	Ціна за капсули (руб.)
  НовоСкандинавіяськ	7-20	22-53
  Київ	6-20	13-49
  Казань	8-22	14-55
  Омськ	7-19	12-48
  Орел	7-20	12-50

  Відео

  В яких випадках призначають препарат?

  Перш ніж приймати цей препарат, настійно рекомендується проконсультуватися у фахівця.

  Для чого лікар призначає Лоперамід:

  • Щоб запобігти діарею. Пронос виникає через інфекції або алергії на компоненти застосовуваної їжі.
  • В якості додаткового лікарського засобу до основних прийомів медикаментів після перенесеної операції.
  • Щоб впоратися з сильною діареєю, яка триває протягом декількох годин.

  ЧИТАЕМ ТАКОЖ: що дати від проносу дитині в 2 роки?

  Що краще взяти при проносі, Лоперамід або Фуразолідон

  Незважаючи на те, що обидва даних медикаментозних препарату здатні нормалізувати процеси дефекації, кожен препарат показано до застосування при певних формах діареї:

  1. Таблетки Лопераміду слід вживати тільки при проносі, який не має інфекційної етіології.
  2. Таблетки Фуразолидона показано приймати хворим, які проходять терапію інфекційних патологій, на тлі яких розвинулася діарея.

  Сказати, що прийняти, Фуразолідон або Лоперамід, може тільки фахівець, який проведе обстеження пацієнта і виявити причину розвитку патологічного стану.

  Особливості лікування діареї

  Діарея, яка багатьом відома як понос, є однією з найпоширеніших різновидів розладів кишечника. У нормі стілець у людини повинен бути 1-3 рази на день. А випорожнення повинні бути оформленими. Якщо ж в туалет людина ходить частіше, при цьому кал рідкий, можна говорити про діареї. Це не самостійне захворювання, а симптом, що супроводжує багато патологій.

  Найчастіше виникає пронос через отруєння несвіжими продуктами або вживання забрудненої води. Викликати його може потрапляння в травний тракт бактерій, вірусів або паразитів. Алергічна реакція на ліки або їжу, а також сильний стрес теж можуть стати причиною діареї. Такий пронос зазвичай триває кілька днів і при правильному лікуванні проходить без наслідків.

  Але діарея може бути також хронічної. При цьому пронос виникає періодично і триває цей стан довше тижня. Таке трапляється при панкреатиті, коліті, хворобі Крона, синдромі подразненого кишечника та інших патологіях. Зазвичай при цьому діарея супроводжується іншими симптомами ураження шлунково-кишкового тракту.

  Небезпека діареї в тому, що вона призводить до великих втрат рідини організмом. Таке зневоднення дуже серйозно і може закінчитися летальним результатом. Тому пронос потрібно починати лікувати якомога раніше. Але робити це рекомендується правильно, відповідно до причиною. Наприклад, при отруєнні, інфекційних захворюваннях або при панкреатиті не можна просто усувати пронос, так як він допомагає виводити з організму бактерії і токсини. У таких випадках лікування діареї повинно бути комплексним.

  Форма випуску Лоперамід

  Лікарський засіб випускається у формі капсул, а так само розчину, який призначався для прийому всередину, а також в таблетованій формі, зокрема – таблетці для розсмоктування покриті спеціальною оболонкою. Таблетки Лоперамід мають білий колір, плоску поверхню.

  Кожна таблетка Лопераміду містить таку речовину, як лоперамида гідрохлориду в дозі – 2 мг або 0,002 м Так само до складу таблеток входять такі додаткові речовини:

  Фармакодинаміка

  Засіб належить до речовин, що пригнічують перистальтику кишечника. Воно забезпечує усунення діаретіческого явища, при цьому він бере участь у взаємодії з опіатних рецепторами кільцевих і поздовжніх стінок кишечника, а так само сприяє вивільненню простагландину і ацетилхоліну, ніж власне забезпечується придушення діареї. Під час дії Лопераміду сповільнюється перистальтика кишечника, а так само значно збільшується час, необхідний для просування вмісту кишечника. Це протидіарейні засіб значною мірою підвищує тонус сфінктера, ніж забезпечує зниження частоти позивів до акту дефекації і утримання калу. Слід сказати, що під час першого проходження через печінку засіб Лоперамід практично абсолютно не виявляється в складі крові, оскільки має склад, близький до складу стінок кишечника і значний ступінь біотрансформації. Речовини, що входять до складу препарату Лоперамід, не мають властивості проникати через оболонку мозку за допомогою кровотоку і надавати наркотичну дію на центральну нервову систему на зразок морфіну, ніж він є найбільш прийнятним в порівнянні з іншими подібними препаратами, які створюють небезпеку проникнення в мозок за допомогою кровотоку.

  Після прийому Лопераміду його дія настає практично через 1 годину, що досить швидко. Йдеться про прийом 85% – го препарату у вигляді таблетки. При цьому речовини входять до складу Лопераміду можна виявити в печінці, в шлунку і в кишечнику. Дія лікарського речовини охоплює період від чотирьох до шести годин. Різниця часу дії лікарського засобу залежить від індивідуальних особливостей кожного хворого. 4 – 6 годин. Через чотири години після прийому препарат Лоперамід його складові речовини можна виявити в плазмі крові в найбільшій концентрації. У 97% відбувається зв’язування з білками кров’яної плазми. Речовини, що входять до складу препарату Лоперамід, виводиться разом з жовчю, а так само з фекаліями. Даний препарат виводиться з організму частково протягом періоду о дванадцятій годині. Після всмоктування в об’ємі Препарат Лоперамід виводиться в кишечник після того, як відбувається його всмоктування в 30%, а в 40% піддається метаболізму в клітинах печінки і виділяється разом з жовчю. Лоперамід в 70% всмоктується в кишечнику, він частково здатний виводитися разом з сечею та калом. нормальної функції печінки Доза препарату Лоперамід в плазмі крові і в сечі досить невисока, але в разі, якщо має місце порушення функцій печінки не виключено таке явище, як збільшення кількості Лопераміду.

  Народні засоби

  Після того як буде встановлена ​​причина розвитку діареї, можна починати лікування. Для цього можна використовувати такі рецепти.

  В аптеці купити готову сушену кору дуба. Візьміть 1 ст. л. кори і залийте склянкою крутого окропу. Залиште настоюватися на годину, потім ретельно процідіть. Пийте протягом усього дня по кілька ложок настою, ефект можна буде побачити вже через 2 дні. Якщо цього не відбулося, то потрібно застосовувати інші методи народного лікування діареї.

  Для того щоб досить швидко прибрати симптоми діареї, можна взяти пластинку активованого вугілля і запити його великою кількістю кип’яченої води.

  Через кілька годин потрібно ще раз повторити процедуру. Щоб не було зневоднення, пийте багато рідини.

  Дуже добре допомагає рисова каша або безпосередньо рисовий відвар. Приготувати його дуже просто. На половину літра окропу знадобиться 1,5 ч. Л. рису. Дану суміш потрібно варити на дуже маленькому вогні протягом 40 хвилин. Потім почекайте, поки відвар охолоне, і ретельно його процідіть. Пийте по четвертій частині склянки відвару через кожні 3 години. Ефект буде досить швидким.

  У дитячому віці

  Однозначної думки зі скількох років можна давати Лоперамід пацієнтам дитячого віку в педіатрії не існує, але вважається, що вік до 4 років є протипоказанням до прийому таблетованій форми через відсутність належних клінічних випробувань. Зазвичай виробники препарату вказують вікові обмеження від 2 до 12 років. При проносі у немовлят краще скористатися аналогічними препаратами в суспензії, дозволеними для дітей, наприклад Ентерол, Атоксіл, Нифуроксазид, Смекта.

  Капсули дозволяється пити дітям після досягнення 6 років.

  • З 4 до 8 років педіатри призначають по ½ частини таблетки не більше чотирьох прийомів за день протягом 3 днів.
  • З 9-ти річного віку і до 14 років ліки дозволяється приймати по цілій таблетці чотири рази за добу протягом 5 днів.

  Правильне використання препарату передбачає його застосування після кожної дефекації з проносом.

  Так як лікарський препарат впливає на мускулатуру кишечника, то у немовлят і немовлят, які не досягли одного року, лоперамід гідрохлорид може спровокувати парез гладкої кишкової м’язи. У переважній більшості такі пацієнти гинуть.

  Важливо! За даними ВООЗ в педіатрії не рекомендоване використання протидіарейних засобів, заснованих на лоперамід гідрохлорид. Самостійно приймати рішення про прийом медикаментозних засобів при лікуванні проносу / рідкого стільця у дітей категорично забороняється.

  Тільки після відповідної діагностики фахівець може поставити діагноз і призначити адекватну терапію. Будь прийом ліків повинен узгоджуватися з лікарем.

  Leave a Comment Отменить ответ

  Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.