Троянська війна (грец. Τρωικός πόλεμος, лат. Bellum troianum) — війна ахейців на чолі з володарем Мікен Агамемноном проти троянців; датувалася в давньогрецьких джерелах початком 12 століття до н. е.
почалася довга і трагічна для обох сторін війна, в яій взяли участь і боги: Гера та Афіна на боці ахейців, Афродіта і Аполлон — троянців. Троянська війна тривала десять років і завершилась падінням Трої, яку греки взяли хитрістю 24 квітня 1884 року до н.
Троянці, якими командував Гектор, старший син царя Трої Пріама, не наважувались напасти на греків, остерігаючись могутнього Ахілла, а греки не могли подолати добре укріплене місто і протягом кількох років спустошували навколишні міста, які виступили на боці троянців.
В основі сюжету – легенда, згідно з якою Троянська війна почалася через привида прекрасної Єлени, а її саму боги викрали і забрали в Єгипет.
Гоме́р (раніше також Оми́р; дав. -гр. Ὅμηρος) — легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу.
У подіях під мурами Трої активну участь брали боги. Захопивши Трою , ахейці перебили всіх мешканців, пограбували і зруйнували місто.