Лайфхак для студентів: як підготуватися до іспиту за тиждень

У кожного студента свої методи підготовки до іспитів: хтось починає вчити квитки задовго до дня «ікс», а хтось залишає все на останній день, сподіваючись на удачу і прихильність долі. Мало хто знає, як підготуватися до іспиту за тиждень, встигнувши опрацювати всі квитки, вивчити основні теоретичні питання і вдосконалити практичні навички. У даній статті ми розповімо вам про три стратегії підготовки до важливих іспитів, одна з яких допоможе вам вивчити все за тиждень!

Як підготуватися до іспиту за тиждень: поради студентам

Існує три абсолютно різні стратегії досягнення цілей: марафонська, спринтерська і стаєрська. Марафонець починає готуватися до будь-якої важливої події задовго до її настання — у випадку з іспитом — з перших днів нового навчального семестру. «Студент-марафонець» дуже відповідальний: він послідовно опрацьовує квиток за квитком, питання за питанням, уважно вивчаючи кожну тему. Спринтер починає готуватися до іспиту навіть не за тиждень, а напередодні! Володіючи такими якостями, як посидючість, уважність і маючи прекрасну пам’ять, опрацювати всі питання за один день — цілком реально.

Виникає питання: що ж робити тим студентам, яким не підходить ні марафонська, ні спринтерська стратегія? Золота середина існує! І це — стаєрський метод підготовки до іспиту за 5-10 днів. Як же підготуватися до іспиту за тиждень? Ми зібрали для вас поради, які працюють!

Фото: pixabay.com

• Складіть план. Перший і найголовніший етап підготовки, яким не можна нехтувати. Складіть докладний розклад, щоб зрозуміти, скільки часу вам буде потрібно на вивчення квитків по кожному предмету. Обов’язково залиште пару днів в запасі на випадок непередбачених обставин;

• Проаналізуйте питання. Підготуватися до іспитів за тиждень вам буде простіше, якщо ви заздалегідь переглянете всі питання, виділивши галочками найпростіші і ті, які необхідно вивчити в першу чергу;

• Підготуйте матеріали. Зберіть корисну інформацію — з підручників, конспектів, онлайн-ресурсів. Якщо чогось не вистачає, не соромтеся звертатися за допомогою до одногрупників, старшокурсників і викладачів;

• Не треба зубрити. Головна помилка студентів, які намагаються підготуватися до іспиту за тиждень, — бездумний зубреж матеріалу. Намагайтеся вникати в суть питань, виділяючи для себе головне в кожній темі. Читаючи матеріали, робіть позначки на листку — так легше запам’ятовується найважливіше;

• Залишайтеся спокійними. Не впадайте в паніку, якщо щось не виходить або якщо ви не встигаєте закінчити справи в строк. Попросіть рідних і друзів не відволікати вас від підготовки до іспитів, але і не нехтуйте їх допомогою — вчіть квитки з одногрупниками спільно, влаштовуйте один одному перевірки знань у вигляді міні-тестів або опитувань;

• Відпочивайте. Без відпочинку не вийде ефективної роботи. Спіть не менше 8 годин на добу, правильно харчуйтеся, виділяйте 1-2 години в день, щоб прогулятися на свіжому повітрі, позайматися спортом. А ось читати і дивитися фільми в тиждень підготовки до іспиту не рекомендується — так ви «засмітити» мозок непотрібною в даний момент інформацією.

Фото: pixabay.com

Підсумовуючи вищесказане, виділимо дві головні складові ефективної підготовки. Це — цілеспрямованість, яка полягає в беззаперечному дотриманні заздалегідь складеного плану і серйозному вивченні кожного екзаменаційного питання, і гарний настрій, який легко підтримувати в комфортних умовах для навчання і відпочинку.

Як ефективно підготуватися до іспитів?

Коли намагаємось щось вивчити, ми зазвичай використовуємо неефективні способи запам’ятовування. Оглядач BBC Future розповідає, як найкраще використати свій інтелектуальний потенціал і успішно підготуватися до тестів.

Принаймні раз у житті всім доводиться складати важкий іспит. Шкільні випускні, державні університетські або тест під час конкурсу на вакансію. Щоразу, коли нам доводиться складати іспити, ми отримуємо пораду – розпланувати підготовку і розпочати її заздалегідь.

Так ви зможете поступово вивчити і повторити, не залишаючи усе на останню ніч перед іспитом. Слушна порада, хіба не так?

Але опитування свідчать, що переважна більшість студентів (точніше – 99%) беруться за підготовку в останню хвилину, бездумно зазубрюючи предмет.

Причина, на перший погляд, у простій неорганізованості. Звичайно, відкласти все на останні дні – легше, ніж наполегливо готуватися протягом тижнів або навіть місяців. Але дослідження пам’яті виявляють дещо інше.

2009 року дослідник Нейт Корнелл з Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі вчергове довів, що навчання з перервами є більш ефективним, ніж завчання всього матеріалу одразу. Але 72% учасників експерименту все одно були впевнені, що зубріння принесло їм користь.

А що насправді відбувається в нашому мозку і чому ми постійно обманюємось стосовно своєї пам’яті?

Автор фото, Getty Images

Матеріал іспиту краще розділити на частини і повторювати їх протягом довшого часу

Когнітивні дослідження показують, що оцінюючи, наскільки добре ми запам’ятали матеріал, ми покладаємось на відчуття, що він нам уже знайомий. Проблема, однак, полягає у тому, що якщо якесь поняття виглядає знайомим, це ще не означає, що ми зможемо згадати його на іспиті.

Знайоме, не значить вивчене

Після шестигодинного перегляду конспектів, трьох чашок кави і п’яти шоколадок здається, що ми все добре запам’ятали. Кожна сторінка, кожен важливий факт і термін виглядають заспокійливо знайомими.

Зубріння залишає відчуття активності в нашій сенсорній системі і пам’яті, і завдяки цьому мозок швидко позначає матеріал як “те, що я вже бачив”. Але здатність впізнати інформацію не дорівнює можливості відтворити її.

Окремі ділянки мозку відповідають за різні види пам’яті. Швидкість впізнання знайомих речей забезпечується легкістю, з якою інформація проходить крізь сенсорні області нашого мозку, наприклад, зорову кору, якщо ви продивляєтеся записи.

Пригадування підтримується мережею інших частин мозку, зокрема лобової кори та скроневої ділянки, які відтворюють інформацію за допомогою підказок, які ви даєте мозку.

Після п’яти годин інтенсивного перегляду матеріалу, ваша зорова кора дійсно починає швидко обробляти інформацію. Але це не означає, що решта мозку зможе відновити її в пам’яті, коли виникне потреба.

Автор фото, Getty Images

Коли ви уважно дивитесь на те, що написано на дошці, процес запам’ятовування насправді не відбувається

Здатність оцінювати можливості свого розуму називається “метапізнання”. Дослідження виявили, що ми маємо чимало хибних уявлень про власний мозок. Наприклад, багато хто впевнений, що якщо постійно повторювати те, що вам потрібно завчити, ви зможете краще запам’ятати матеріал. Насправді, це не так.

Набагато ефективніше – реорганізувати матеріал так, щоб він краще зберігся в пам’яті. Іншими словами, переказати собі зміст того, що ви хочете запам’ятати, найбільш зрозумілими для вас словами.

Якщо ми усвідомлюємо притаманні нам помилки, ми можемо успішніше протидіяти ним. Так, приміром, усі знають, що не варто відкладати вивчення всього матеріалу на останній день, але, як підтверджують численні дослідження, все одно вчиняють саме так.

Знаючи про те, що інтуїція нас часто підводить, ми зможемо докласти більше зусиль, щоб розпочати підготовку заздалегідь. Ми також повинні постійно нагадувати собі, що відчуття, начебто матеріал виглядає знайомим, аж ніяк не гарантує, що ми зможемо відтворити його за деякий час.

Іноді ми можемо домогтися значного успіху, якщо припинимо покладатися на наші інстинктивні відчуття.

Так скільки часу потрібно виділити на підготовку до важливого іспиту? Відповідь: трохи більше, ніж вам насправді здається.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.