Вона встановила фіксований обсяг данини з кожної землі й почала облаштуванням великокнязівських господарств і доходних промислів. По всій землі було наведено порядок. Зміцнивши своє становище всередині країни, Ольга перейшла до активної зовнішньої політики. Вона відвідала Візантію – одну з найсильніших держав Європи.
Після приборкання деревлян княгиня Ольга не провадила жодних воєн, а стала наводити порядок у державі, встановила норми податків, уклала торгівельну угоду з візантійським імператором Константином VII Багрянородним.
Вперше адміністративно-територіальний поділ у Київській Русі встановила княгиня Ольга, поділивши Новгородську землю на погости і встановивши для них уроки; цим самим погост асоціювався з місцем зупинки князя та його дружин під час збору урока — погостом (свого роду гостиний двір, від слова погостювати, гостювати).
Після смерті чоловіка (осінь 944) стала регентом при малолітньому синові Святославі та фактичною правителькою Русі у 944—964 роках. Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства.
Вона мужньо управляла державою і за відсутності сина(під час його походів). У 968 керувала захистом Києва від печенігів. Ніхто не міг припустити, що Княгиня Ольга, перша правителька Київської Русі, прийме хрещення, і це дасть початок прийняття православної віри на Русі.
Велика княгиня О́льга Фе́дорівна, уроджена Цецилія Августа, принцеса і маркграфиня Баденська (20 вересня 1839, Карлсруе — 12 квітня 1891, Харків) — дружина великого князя Михайла Миколайовича Романова.
Сватів, 20 древлян, що прибули на човні, кияни віднесли разом з судном і кинули в глибоку яму у дворі поблизу терема Ольги. Сватів-послів закопали живцем разом з човном. «І, схилившись до ями, Ольга мовила їм:« Чи добра вам честь? »Вони ж відповіли:« Гірша нам смерть, ніж Ігореві ». І …