Залужний дав першу пресконференцію. Що він сказав про мобілізацію та війну

26 грудня Валерій Залужний провів свою першу за час повномасштабного вторгнення пресконференцію. Вона була короткою і широко не транслювалася.

Залужний прокоментував резонансний пакет урядових законопроєктів щодо мобілізації, демобілізації та військової служби, внесений в парламент напередодні, а також стисло висловився про ситуацію на фронті та натякнув, чим для української оборони може обернутися наступний рік.

Скільки мобілізованих потрібно

Перед пресконференцією Залужний, який практично ніколи не роздає коментарів ЗМІ, ненадовго включився в національний телемарафон.

Він, зокрема, прокоментував заяву президента Зеленського, який стверджував, що військове командування запросило мобілізувати у наступному році 450-500 тис. новобранців, щоб поповнити військо.

Залужний уточнив, що генштаб “жодного запиту на якісь цифри не робив”.

Мовляв, свої потреби армія формує, враховуючи поточний некомплект, формування нових військових частин і прогнозів щодо втрат, які можуть бути у наступному році.

“Озвучувати цю цифру ми не можемо, бо це військова таємниця”, – додав він.

“Ми формуємо запити на ресурси – на військову техніку і людей. Всі ці пропозиції ми подаємо до міноборони, як до суб’єкта законодавчої ініціативи, яке вже далі вирішує, як це забезпечити. Нам необхідні снаряди, зброя і люди. Все решта виконують органи, які мають повноваження”, – пояснив Залужний.

Ухилянти, мобілізація і “не справа ЗСУ”

Уже на пресконференції Залужний детальніше прокоментував законопроєкти про нові правила мобілізації.

Головний з них внесли в парламент ввечері 25 грудня. Він передбачає зниження віку для мобілізованих з 27 до 25 років, спрощення процедури військового обліку та вручення повісток, а також суворіші санкції за ухилянтство аж до багатотисячних штрафів та ув’язнення.

Крім того, законопроєкт передбачає можливість демобілізації для тих, хто служить більше трьох років під час воєнного стану і для тих, хто побував в полоні.

Залужний наголосив, що хоча військові працювали в робочій групі з підготовки документів, але більшість положень, особливо ті, які стосуються безпосередньо мобілізації цивільних та санкцій щодо ухилянтів, розробляли не в генштабі.

“Ми армія, і ми маємо воювати, а не втручатися в життя цивільних”, – підкреслив він.

На уточнення ВВС Україна, Залужний також наголосив, що не військове керівництво ініціювало електронні повістки, які, як сказано в законопроєкті, зможуть надсилати на електронну пошту чи в електронний кабінет призовника.

“Точно цю пропозицію вносив не генштаб”, – сказав він.

Відповідаючи на питання про військовозобов’язаних за кордоном, Залужний додав, що ЗСУ не мають наміру втручатися у життя цивільних, які виїхали.

“ЗСУ мають воювати, жодним чином не впливати на цивільне життя наших мирних громадян, в тому числі тих, які виїхали за межі нашої країни. Для цього є центральні органи виконавчої влади, які мають прийняти рішення. Я не можу давати цю оцінку і не хочу це робити, але буду дуже радий, якщо через деякий час побачу їх у війську і з задоволенням організую їм підготовку”, – зауважив головком.

За словами Залужного, для генштабу важливо, щоб мобілізація відбувалася, але яким чином – це вже завдання уряду.

Щодо деяких позицій законопроєкту Залужний висловився скептично.

Зокрема, щодо положення про обов’язкову ротацію військових через шість місяців бойових дій.

“Звісно, ця норма дуже цікава і, звісно, хотілося б, щоб вона була. Але знову ж таки, наші люди зараз не на змаганнях, це не шоу, за яким спостерігає весь світ. Ситуація на фронті залежить від дій противника. Ми не можемо прогнозувати, це буде шість місяців, п’ять місяців, три місяці”, – пояснив головком.

“Якщо люди пропонують проводити кожні шість місяців ротацію, вони мають розуміти тоді, що бойовий комплект військ необхідно збільшувати хоча б у два рази”, – підкреслив він.

Водночас Залужний визнав, що саме ЗСУ пропонували відмовитися від строкової служби і готові до цього.

Відповідно до нового законопроєкту, строкову службу має замінити базова військова підготовка, яку протягом кількох місяців мають пройти юнаки від 18 до 25 років.

“Ще станом на літо ми були не готові змінити строковиків, але десь наприкінці листопада це вже була абсолютно наша пропозиція. . Станом на сьогоднішній день вони нам не потрібні”, – пояснив він.

Про демобілізацію

Окремо головком зупинився на демобілізації військових, які давно воюють на фронті.

Він додав, що генштаб та міноборони погодилися дозволити демобілізацію для тих, хто понад 36 місяців безперервно служив під час воєнного стану.

Але лише за умови, якщо не буде більшого загострення на фронті. Адже тоді постане питання – як і ким замінити досвідчених людей, які залишать ЗСУ.

“Я чітко розумію, що наші бійці на фронті зараз знаходяться в надскладних умовах, – заявив він. – Я сподіваюсь, що через 36 місяців ми впораємось із завданням, щоб замінити тих людей, які в надскладних умовах”.

Ситуація на фронті

Валерій Залужний ухильно говорив про перспективи війни.

“Можу вас запевнити, що наступний рік буде відрізнятися від 2023 року, ми все для цього робимо”, – заявив головком.

Він додав, що керівництво визначило проблеми і працює над їхнім вирішенням.

Коментуючи окремі напрямки на фронті – криваві бої за Бахмут, який росіяни взяли цього літа, а також битви за Авдіївку і Мар’їнку, які також під загрозою повної окупації, – Залужний наголосив, що все має визначати військова доцільність:

“Не потрібно на цьому сильно зациклюватися і робити якісь шоу або шоу скорботи навколо якогось населеного пункту. Ведення бойових дій підпорядковується своїм законам, які не залежать від того, подобається це командирам, політикам чи журналістам”.

Залужний зазначив, що ЗСУ оборонятимуть кожен клаптик землі, але якщо треба буде зберегти людей”, “ми приймемо це рішення і збережемо людей”.

“Росіяни знищують міста, використовують велику кількість снарядів. Вони можуть зробити так, що за 2-3 місяці із міста буде те, що трапилося з Бахмутом”, – додав головком.

Саме це, за його словами, зараз відбувається в Авдіївці та Мар’їнці. Особливо складна ситуація в останній, російська влада вже відзвітувала, що місто взяте, але Залужний заперечив. Він сказав, що ЗСУ все ще перебувають у його північній частині.

“Але я можу сказати, що цього населеного пункту вже не існує”, – сказав він, маючи на увазі великі руйнування.

За словами Залужного, “немає нічого такого, що може викликати суспільний резонанс” в тому, що українські військові відійшли на околиці Мар’їнки і навіть облаштовують позиції за цим містом.

Що трапилося із солдатовою

Слід 2023: 284 серія дивитися онлайн – 28.11.2023

Слід 2023: 283 серія дивитися онлайн – 28.11.2023

Слід 2023: 282 серія дивитися онлайн – 27.11.2023

Слід 2023: 281 серія дивитися онлайн – 27.11.2023

Слід 2023: 280 серія дивитися онлайн – 23.11.2023

Слід 2023: 279 серія дивитися онлайн – 23.11.2023

Слід 2023: 278 серія дивитися онлайн – 22.11.2023

Слід 2023: 277 серія дивитися онлайн – 22.11.2023

Слід 2023: 276 серія дивитися онлайн – 21.11.2023

Слід 2023: 275 серія дивитися онлайн – 21.11.2023

СТБ входить до групи StarLightMedia, яка об’єднує 16 компаній. Використання матеріалів даного сайту можливе виключно шляхом розміщення гіперпосилання на першоджерело без зміни змісту.

СТБ є учасником ініціативи «Чисте небо» із захисту прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет. Детальну інформацію та контакти для переговорів щодо отримання прав на розміщення відео можна знайти на веб-сайті ініціативи legalcontentua.com

Ми використовуємо cookies, щоб проаналізувати та покращити роботу нашого сайту, персоналізувати рекламу. Продовжуючи відвідування сайту, ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.

Головні актори серіалу «Слід»

Тетяна Кравченко народилася 30 травня 1976 року в сім’ї народного артиста Української РСР Олександра Івановича Кравченка і заслуженої працівниці культури УРСР Зої Борисівни Кравченко. Все дитинство Тетяни минуло за лаштунками, тому питання про вибір майбутньої професії не стояло. Відразу після школи вона вступила до Київського державного театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого. Свою першу роль отримала в 4 роки: зіграла дівчинку з дзвіночком. Першу значну роль актриса отримала в 1991 року у фільмі Володимира Савельєва «Ізгой».

За свою акторську кар’єру зіграла багато ролей. Як зізнається сама актриса, одна з її улюблених робіт — роль у стрічці «Чорна рада».

Борис Георгієвський

Борис Георгієвський народився 20 березня 1968 року в Києві. Після закінчення школи вступив до ПТУ, де отримав спеціальність фрезерувальника третього розряду, за якою навіть працював деякий час. Із 15-ти років захопився бардівською піснею. У 1985 році познайомився з київськими бардами, став учасником клубу «Костер». Любов до пісні не минуло даремно: в 1989 році Борис вступив до Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого, після закінчення якого був прийнятий у трупу Молодого театру.

З середини 1990-х почав озвучувати фільми та зніматися в кіно. А з 2000-х активно знімається в серіалах. Чудово справляється з різними ролями: від злодіїв і хуліганів до правоохоронців і військових.

Олексій Суровцев

Олексій Суровцев більше 15 років займався плаванням, але з дитинства мріяв стати… стриптизером. Після закінчення школи вступив до Дніпропетровського інституту фізкультури. І тільки через деякий час все ж вдалося потрапити у сферу стриптизу. Зараз він відомий публіці як mr.Strike.

Розвиватися у сфері кіно і театру вирішив не так уже й давно, проте завдяки таланту і непересічній зовнішності вже зарекомендував себе як професіонал з великої літери.

Більше на тему: Як знімають детективний серіал «Слід»

Олена Вознесенська

Олена Вознесенська народилася і виросла в Запоріжжі. З самого дитинства мріяла стати журналісткою, але після проб на телебаченні вирішила змінити мрію. Тому після школи вступила до Харкова в університет МВС, однак на останньому курсі перевелася на іншу спеціальність і отримала диплом юриста, журналіста і філолога. Відтак переїхала до Києва, де почала працювати на телебаченні ведучою ранкових шоу і новин. У кіно потрапила випадково, проте, коли зіграла свою першу роль, зрозуміла, що більше не мислить свого життя без нього.

Антоніна Хижняк

Антоніна Хижняк народилася 28 липня 1990 року в місті Українка. З дитинства мріяла стати актрисою. Тому відразу після школи вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, який закінчила в 2012 році. Після навчання працювала в Академічному театрі ляльок. Також дублює українською мовою фільми і мультфільми для кінотеатрів і телебачення. У 2019 році взяла участь відразу в кількох проєктах: у фільмі «Мамин синок», серіалі «Любов із заплющеними очима», а так їй пощастило зіграти одну з головних ролей — Мотрі — у серіалі «Спіймати Кайдаша».

Богдан Рубан

Богдан Рубан народився в Запоріжжі. Майстер спорту з бальноспортивних танців. У цій сфері досяг великого успіху. Працював у балеті «Freedom» під керівництвом Олени Коляденко.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, майстерня народного артиста України Богдана Бенюка.
Почав акторську кар‘єру у 2015 році з головної ролі мажора Макса у фільмі «Selfieparty» режисера Любомиру Левицького. Одна з останніх головних ролей — роль самородка-фінансиста в серіалі «Вільні Грощі»

Олександр Боднар

Олександр Боднар народився 21 липня 1991 року в місті Севастополь. Мрія стати артистом виникла ще в дитинстві. Після 9-го класу Олександр хотів вступити до театрального училища, однак батьки його не підтримали. Тому він вступив до технікуму і планував стати інженером. Через 4 роки навчання перевівся до Київського політеху. Але мрія стати актором нікуди не зникла, тому в 2011 році Олександр спробував вступити до Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Однак перша спроба зазнала невдачі. Все ж Олександр не відмовився від своєї мрії і в 2012 році став актором Київського театру-студії «Чорний квадрат». І тільки в 2014 році він, будучи магістром КПІ, вступив на акторський факультет в університет імені Карпенка-Карого. Перший досвід у кіно отримав у гумористичному серіалі «Віталька».

Альбіна Перерва

Альбіна Перерва народилася на Сумщині. З дитинства захоплювалася творчістю, закінчила музичну школу по класу «Скрипка». Завжди точно знала, що хоче стати актрисою. Але батьки Альбіни були проти того, щоб їхня дочка вступала до театрального. Тому після школи дівчина вступила до Київського авіаційного інституту на спеціальність «екобіотехнологій». Однак мрії про акторську кар’єру ніколи не покидали Альбіну. Вона почала потихеньку вливатися в акторську тусовку: брала участь у КВН, відвідувала кастинги. Після університету Альбіна зробила сольний проєкт «АЛЬБІНА НЕРІАННА». Дівчина записала свій альбом, зняла два кліпи і навіть встигла організувати гастролі. Зірковий час для неї настав, коли потрапила на «Новий канал». Їй вдалося успішно пройти кастинг на роль у молодіжному серіаліті «Київ днем ​​і вночі»

Читайте нас також у Viber і Telegram СТБ.

Дивитись онлайн серіали СТБ, Новий канал, ICTV

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.