Що таке апное і як боротися з проблемою

Часті, короткочасні зупинки дихання уві сні дуже поширені і майже завжди їх супроводжує нічне хропіння. Такі проблеми з диханням називаються сонне апное, і якщо не звертати на них уваги, наслідки можуть бути дуже сумними.

Обструктивне апное – це блокування дихальних шляхів, при якій м’яке піднебіння перекриває доступ повітря, або стінки дихальних шляхів «спадаються» з якої-небудь з причин. Провокувати подібне порушення дихання уві сні можуть різні фактори. Як правило, схильні до апное люди з надмірною вагою, з певною структурою дихальних шляхів, люди похилого віку.

Що відбувається під час апное?
При блокуванні доступу повітря, в організмі відразу ж порушується нормальний баланс вмісту вуглекислого газу і кисню, на що мозок реагує пробудженням. Такі пробудження можуть відбуватися десятки разів за ніч, що веде з деоксигенації крові (зменшення її насиченості киснем). Тимчасова зупинка дихання уві сні, що повторюється кілька разів за ніч веде до погіршення роботи головного мозку, до проблем з судинами, і інших неприємних наслідків.

Однак, при запущеній, серйозну проблему апное, наслідки можуть бути не тільки неприємними, але і небезпечними для життя. Статистика показує, що нічні інфаркти та інсульти в половині випадків відбуваються саме при апное. Досить двадцяти-тридцяти секунд без дихання і людині вже будуть потрібні реанімаційні заходи.

Як виявити недугу і що з ним робити?
Метод полісомнографії на сьогодні – найкращий спосіб діагностувати сонне апное. Кожна зупинка дихання при засипанні фіксується, записується рівень насичення крові киснем, мозкова активність, інші життєві показники.

Як лікування сучасна медицина пропонує терапію СИПАП, де пацієнт одягає на ніч маску, до якої підведений насичений киснем повітря. Під невеликим тиском повітря подається в носові отвори, забезпечуючи людину повноцінним диханням протягом усього нічного відпочинку.
Маску використовують кілька місяців, після чого нормальне дихання уві сні відновлюється і ризик таких ускладнень як інфаркт або інсульт йде.

Альтернатива методикою СИПАП – це тільки хірургічне усунення причин, що створюють зупинки дихання під час засипання.

Що таке апное, чому виникає, у чому небезпека та як лікувати

Апное – короткочасна зупинка дихання під час сну, що триває в середньому до 10 секунд. Синдрому апное піддається кожна 5-а людина. Патологія не тільки перешкоджає вільній вентиляції легень, але й знижує якість сну. Страждає не лише пацієнт, а й близькі люди: на глибокій стадії сну, коли м’язи гортані перебувають у розслабленому положенні, виникає хропіння, яке завдає дискомфорту близьким.

Апное піддаються люди різного віку. За відсутності лікування розвиваються ускладнення та хронічні захворювання.

Види апное

Класифікують три види захворювання:

Вони відрізняються причинами розвитку та симптоматикою.

Центральне апное

Коли людина спить, діафрагмальний нерв і сама діафрагма призупиняють роботу. Викликано це дихальною недостатністю, що провокує порушення функцій головного мозку. Він не надсилає сигнали м’язам, тому людина не намагається дихати. Головною небезпекою такого захворювання є ризик повної зупинки дихання. У медицині центральне апное пов’язують із порушеннями головного мозку в нижній стовбуровій частині.

Обструктивне апное

Затримка дихання викликає непрохідність верхніх дихальних каналів. Під час сну відбувається багаторазове пробудження, людина скаржиться на втому, головний біль. Обструктивне апное часто супроводжується гіпертензією та статевою слабкістю. Рівень прохідності дихальних шляхів безпосередньо пов’язаний із тонусом м’язів гортані та розмірів дихального відділу.

Змішане апное

Комплексна форма апное (змішана) передбачає наявність у пацієнта центрального та обструктивного розладу. Тимчасова зупинка сну супроводжується падінням рівня кисню, що сприяє розвитку респіраторної гіпоксемії. У хворого відбуваються перепади тиску, збої серцевого ритму. Такий стан може спричинити тяжкі наслідки.

Як проявляється захворювання: основні симптоми

Уві сні м’язи горла розслабляються, дихальні шляхи звужуються, припиняється доступ повітря. В результаті відбувається зупинка дихання, через людину прокидається. Потім дихання знову відновлюється, і це повторюється кілька разів на ніч. Часті пробудження погіршують якість сну, тому вдень людина почувається млявою та сонною. Основні прояви апное класифікують на денні та нічні.

Читайте також: Летаргічний енцефаліт: причини захворювання, основні симптоми

Тимчасова затримка дихання характеризується такими проявами у денний час:

• зниженням концентрації уваги;
• постійним бажанням спати;
• апатичним настроєм;
• головними болями;
• хворобливими відчуттями у сфері серця;
• сухістю у ротовій порожнині;
• зниженням статевої активності;
• дратівливістю.

Вночі апное проявляється у вигляді:

• рясного потовиділення;
• безсоння;
• панічних нападів;
• хропіння;
• відчуття ядухи;
• мимовільного відходу сечі;
• скрегіт зубів.

Хворий може бачити реалістичні сни та прокидатися кілька разів за ніч від відчуття нестачі повітря.

Причини апное

Одним із факторів ризику розвитку захворювання є ожиріння. Зайві кілограми сприяють формуванню жирової тканини в області гортані, що призводить до зменшення прохідності дихальних шляхів. Ускладнюють ситуацію шкідливі звички, такі як куріння, вживання спиртного. Набагато рідше причина криється в генетичній схильності.

Розвитку захворювання також сприяють особливості будови черепа в лицьовій частині: деякі люди мають вроджені вузькі носові проходи. Обструктивне апное проявляється у немовлят та недоношених дітей.
Діти апное найчастіше викликаний зростанням мигдаликів, розвитком алергії, закладеністю носа. Деякі генетичні захворювання, такі як синдром Дауна, можуть провокувати сонне апное.

Лікування

Протокол лікування синдрому апное залежить від причини виникнення недуги та тяжкості перебігу захворювання. При легкому ступені перебігу захворювання можна суттєво покращити стан наступним чином:

1. Відмовитись від шкідливих звичок. Максимальна відмова від алкоголю (або зниження кількості алкогольних напоїв, що споживаються), від куріння.
2. Зменшити надмірну вагу. Перегляд системи харчування та помірні фізичні навантаження сприяють скороченню жирової маси та покращенню якості сну.

При тяжкому та середньому ступені захворювання застосовують інші терапевтичні методи з використанням спеціальної апаратури.

CPAP-терапія

Метод ефективний на лікування нічного апное. Людина, яка страждає на апное, надягає спеціальне обладнання – маску, що закриває рот або одночасно ніс і рот. Прилад забезпечує постійний приплив повітря під тиском. Це перешкоджає опусканню м’яких тканин та запобігає зупинці дихання. Деякі пристрої оснащені зволожувачами повітря, працюють тихо та не заважають спокійному сну.

Застосування апарату допомагає знизити ризик інфаркту на 20%, інсульту – на 40%. При цьому використання апарату може провокувати:

• поява нежиті;
• закладеність носа;
• утруднення дихання через ніс;
• здуття живота та болі в шлунку;
• головну біль.

При появі подібних проявів слід повідомити лікаря.

Шина

На вигляд шина нагадує спортивну капу, кріпиться на нижній щелепі і дозволяє зафіксувати саму щелепу і мову в потрібному положенні. Це запобігає перекриттю дихальних шляхів та забезпечує рівне дихання під час сну.

Шини виготовляються з матеріалу, за властивостями схожого на гуму. Встановлюється шина на зуби із закріпленням нижньої щелепи. Ефективний метод при захворюванні середнього ступеня тяжкості. Вибір терапії та розміру шини необхідно узгоджувати з лікарем. Оптимальним рішенням буде виготовлення індивідуальної шини у стоматологічному центрі.

Хірургічне лікування

Оперативне втручання призначається тоді, коли інші методи не приносять необхідного результату, а захворювання суттєво погіршує якість сну та завдає дискомфорту. Застосовується хірургічний метод у таких випадках:

• якщо нижня щелепа випирає далі за верхню;
• при викривленні носової перегородки;
• при гіпертрофованих мигдаликах.

Оперативні методи лікування бувають декількох видів:

1. Трахеостомія. Через отвір у трахеї виводиться трубка, що забезпечує з’єднання дихальних шляхів із зовнішнім середовищем.
2. Увулопалатофарингопластика. Усувається зайва м’яка тканина піднебіння, іноді потрібне видалення язичка.
3. Тонзилектомія. Видалення збільшених мигдаликів, що заважають нормальному диханню.
4. Аденоїдектомія. Процедура передбачає видалення аденоїдів, що провокують розвиток захворювання у дітей.
5. Баріатрична хірургія. Застосовується у разі розвитку сильного ожиріння. Передбачає зменшення об’єму шлунка, що дозволяє скоротити обсяг споживаної їжі та знизити масу тіла. Таким чином зменшується кількість жирової тканини, що знаходиться в ділянці шиї, призводить до скорочення навантаження на м’язи.
6. Система Пілар. Виконується установка імплантів, що забезпечує необхідну жорсткість піднебіння. Це виключає його опущення та запобігає обструкції. Імпланти виготовляються із досить щільного синтетичного матеріалу. Але як показують дослідження, цей метод більш ефективний у боротьбі з нічним хропінням, який є поширеним супутником нічного апное.

Читайте також: Як захистити дитину від сезонних вірусних захворювань

Діагностика

При постановці діагнозу необхідно провести розмову із рідними пацієнта. Вони можуть підтвердити та описати зупинки дихання уві сні, вказати їх частоту. Симптоматика хворого може містити скарги на сонливість у денний час.

Діагностичне обстеження передбачає вимірювання артеріального тиску, рівня насичення крові киснем, перевірку на прохідність дихальних шляхів, наявність аномальної будови лицьової частини, хронічних захворювань, гіпертонії та ожиріння. При оториноларингологічному обстеженні виявляються викривлення носової перегородки, поліпоз, синусит.

За допомогою полісомнографії вдається визначити кількість затримок дихання, їх тривалість, які зміни відбуваються в організмі при апное. Процедура триває протягом восьми годин, при цьому записуються всі показники щодо пози, рухливості, кількості повітря, що вдихається, і сили скорочення м’язів. Якщо у пацієнта є ускладнення, можуть знадобитися додаткові дослідження.

Профілактика

Ризик розвитку захворювання можна суттєво знизити, дотримуючись наступних правил:

• контролювати вагу;
• відмовитися від куріння;
• скоротити споживання алкоголю, відмовлятися від прийому спиртних напоїв за 6 годин до сну;
• не слід приймати транквілізатори та снодійні засоби;
• переважна поза для сну – на боці. Спати на животі чи спині у разі апное – провокувати напад.

Перед сном не слід дивитися телевізор, рекомендується завершувати день розслаблюючим масажем або медитацією.

Ускладнення

Синдром апное відноситься до патологій, які здатні змінити гемодинаміку та викликати серйозні порушення роботи серця. За відсутності лікування можливі такі ускладнення:

• зміна метаболізму, що сприяє ожирінню;
• зниження статевого потягу;
• нестабільний стан нервової системи, що виявляється стресами, психозами, депресією.

Захворювання також провокує розвиток дисфункцій з боку серця та судин. Найпоширенішими порушеннями є аритмія, коронарна недостатність, стенокардія. У пацієнтів із цим захворюванням збільшується ризик отримання травм на виробництві, а якість життя погіршується через постійне недосипання.