Зміст:
Що таке танка приклади
Однорідні члени в одному плані стосуються того самого слова в реченні, відповідають на те саме питання і вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення.
Однорідними можуть бути лише слова одного плану як за смислом, так і за граматичним оформленням.
Наприклад, правильно сказано:
а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;
б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу. (А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;
в) Наш обов’язок — сумлінно вчитися і допомагати батькам. Але не можна сказати: “. сумлінно вчитися і допомога батькам” — бо іменник і неозначена форма дієслова не поєднуються як однорідні.
Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).
Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком:
а) без сполучників: Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени. (І. Драч.);
б) за допомогою одиничних сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: 1. І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі. (В. Сосюра.)
2. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється. (П. Тичина.);
в) за допомогою повторюваних сурядних сполучників і. і, та. та, або… або, чи. чи, то. то, ні. ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд): І сонце, й 1 день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить. (П. Тичина.);
1 Треба мати на увазі, що і та й — це той самий сполучник, тільки в різному звучанні.
г) за допомогою парних сурядних сполучників не тільки. а й; як. так і; хоч. але; якщо не. то (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим): Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко.)
Якщо в простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.
1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра.)
2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали, ратища стругали.
4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З тв. Т. Шевченка.)
Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними і неоднорідними (важка, чорна хмара і важка чорна хмара).
, якщо вони в різних планах характеризують той самий предмет (безмежний [розмір] золотий[забарвлення] пшеничний [культура] лан);
— якщо характеризують предмет в одному плані (наприклад, у позитивному: холодна, чиста, смачна вода.) Однорідні вони й тоді, коли являють собою перелік ознак (сині, червоні, фіолетові смуги).
Однорідні означення звичайно можна замінити одним словом (важка, чорна хмара — гнітюча; сині, червоні, фіолетові смуги — різнобарвні). І вимовляються вони, на відміну від неоднорідних, з інтонацією переліку.
1. Світало. Голубі, сині, фіолетові, рожеві [різнобарвні] пасма снувались над горами. (І. Цюпа.)
2. Знову потекли теплі, лагідні, задумливі [приємні] дні. (В. Козаченко).
3. Кругом хати росли старі велетенські волоські [неоднорідні: у різних планах] горіхи. (І. Нечуй-Левицький.)
4. Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими [у різних планах] хвилями. (І. Нечуй-Левицький.)
Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення, а другим — поширене (літній, залитий сонцем день). Якщо ж вони стоять навпаки — то неоднорідні (залитий сонцем літній день).
1. Рівний, залитий сонцем [однорідні: непоширене + поширене] степ одразу принишк. (О. Гончар.)
2. На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі [неоднорідні: поширене + непоширене] суниці. (О. Донченко.)
Означення, які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні: Твої очі — як те море супокійне, світляне. (І. Франко.)
Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік (у парках, садах і лісах; вранці, вдень і ввечері; радісно, весело, із запалом).
Якщо ж обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні (вранці у парку радісно). Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної (на галявині в лісі).
Наприклад, у реченні: Шумлять сади над берегами в моєї юності краю (В. Сосюра.) — обставини місця над берегами і в моєї юності краю неоднорідні, бо вони по-різному вказують на те саме місце і від однієї до другої можна поставити питання: над берегами (якими?) в моєї юності краю (остання група слів, крім обставинного, має ще й означальний відтінок).
Так само в реченні: Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка.) — обставини після бурі і у місячну ніч хоч і відповідають на те саме питання коли?, проте не в одному плані стосуються присудка спалахують. Тут можна поставити питання в зворотному порядку: у місячну ніч (яку?) після бурі. А можна слова після бурі розглядати і як додаток: спалахують (після чого?) після бурі (коли?) у місячну ніч.
Складне речення
Мова людини складається з речень, причому визначити, про що вона говорить, часто можна, тільки знайшовши граматичну основу цього речення – підмет і присудок.
Але якщо в реченні більше, ніж один підмет і присудок, якщо в ньому йдеться про різні предмети та явища?
Відповідь на це питання дасть Вам наша стаття про складне речення.
- Що таке складне речення
- Синтаксичний розбір складного речення
- Безсполучникове складне речення
- Розділові знаки в безсполучниковому реченні
- Види складних речень
- Розділові знаки в складних реченнях
Що таке складне речення
Складним називається речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень.
Частини складного речення об’єднані в одне ціле за змістом, інтонаційно та граматично; можуть поєднуватися інтонаційно або за допомогою сполучників чи сполучних слів.
Види складних речень:
- Складні безсполучникові речення – це речення, частини якого поєднуються інтонаційно та за змістом, але не мають сполучників і сполучних слів. Наприклад:
- Складні сполучникові речення – це речення, частини яких поєднуються за допомогою сполучників або сполучних слів. Складні сполучникові речення поділяються на такі види:
- Складні сурядні речення – це речення, частини яких рівноправні за змістом і пов’язані між собою сурядними сполучниками. Наприклад:
Сонце світить, і птахи співають.
* **Складнопідрядні речення** – це речення, частини яких нерівноправні за змістом і пов'язані між собою підрядними сполучниками або сполучними словами. Наприклад:Коли я прийшов додому, батько вже спав.
- Складні речення з різними видами зв’язку – це речення, в яких частини поєднуються за допомогою різних видів зв’язку. Наприклад:
Сонечко заходило, і в небі зажевріли зорі.
Складні речення є важливим засобом зв’язного мовлення. Вони дозволяють передати складні думки та почуття, зробити мову більш виразною та емоційною.
Синтаксичний розбір складного речення
Синтаксичний розбір складного речення
Ранок був сонячний, і в небі зажевріли зорі.
- Речення складне, сполучникове, складається з двох частин, які поєднані сурядним сполучником “і”.
- Перша частина – головна, граматична основа – “ранок був сонячний”.
- Друга частина – головна, граматична основа – “в небі зажевріли зорі”.
- Смислове зв’язок між частинами – зіставлення.
- Інтонація – розділова.
Коли я прийшов додому, батько вже спав.
- Речення складне, сполучникове, складається з двох частин, які поєднані підрядним сполучником “коли”.
- Перша частина – головна, граматична основа – “я прийшов додому”.
- Друга частина – підрядна означальна, граматична основа – “батько спав”.
- Смислове зв’язок між частинами – причина.
- Інтонація – розділова.
Сонечко заходило, і в небі зажевріли зорі.
- Речення складне, з різними видами зв’язку, складається з двох частин, які поєднані сурядним сполучником “і” та підрядним сполучником “коли”.
- Перша частина – головна, граматична основа – “сонечко заходило”.
- Друга частина – підрядна означальна, граматична основа – “в небі зажевріли зорі”.
- Смислове зв’язок між частинами – зіставлення та причина.
- Інтонація – розділова.
Загальні правила синтаксичного розбору складного речення:
- У першу чергу необхідно визначити, чи є речення складним. Для цього потрібно з’ясувати, чи має речення дві або більше граматичних основ.
- Якщо речення складне, необхідно визначити, який вид зв’язку існує між його частинами. Для цього потрібно з’ясувати, чи поєднані частини речення сполучниками чи сполучними словами, а також який тип сполучників або сполучних слів використовується.
- Далі необхідно визначити, які частини речення є головними, а які – підрядними. Для цього потрібно з’ясувати, чи є частини речення рівноправними за змістом, чи одна частина залежить від іншої.
- Після цього необхідно визначити граматичні основи частин речення. Для цього потрібно знайти головні члени речення в кожній частині.
- Наступним кроком є визначення смислових зв’язків між частинами речення. Для цього потрібно з’ясувати, який тип зв’язку існує між частинами речення, а також з’ясувати, що саме пов’язують частини речення.
- Наостанок необхідно визначити інтонацію речення. Для цього потрібно з’ясувати, як закінчується речення, а також чи є в реченні розділові знаки.
Слід зазначити, що синтаксичний розбір складного речення може бути ускладненим, якщо в реченні є складносурядні речення, складнопідрядні речення з кількома підрядними, а також речення з різними видами зв’язку. У таких випадках необхідно розбирати речення по частинах, починаючи з найпростіших.
Безсполучникове складне речення
Безсполучникове складне речення – це речення, частини якого поєднуються інтонаційно та за змістом, але не мають сполучників і сполучних слів.
Частини безсполучникового речення можуть бути пов’язані між собою:
- одночасністю подій або дій: Сонечко зайшло, і в небі зажевріли зорі.
- послідовністю подій або дій: Дощ пройшов, і сонце засвітило.
- протиставленням подій або дій: Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- причиною і наслідком: Він простудився, тому не пішов на роботу.
- доповненням або поясненням: Я люблю читати, особливо романи.
Безсполучникові речення бувають:
- двочленні: Вечір настав, і птахи затихли.
- тричленні: Зійшло сонце, і день розпочався, і птахи заспівали.
Безсполучникові речення можуть бути відкритими, тобто мати необмежену кількість частин: День настав, і птахи заспівали, і сонце засяяло, і все ожило.
Безсполучникові речення часто використовуються в художній літературі для створення картини природи, для відображення почуттів і переживань героїв.
Приклади безсполучникових складних речень:
- Осінь настала, і дерева пожовтіли.
- Сонце зайшло, і в небі зажевріли зорі.
- Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- Він простудився, тому не пішов на роботу.
- Я люблю читати, особливо романи.
- Вечір настав, і птахи затихли, і небо потемніло.
- День настав, і птахи заспівали, і сонце засяяло, і все ожило.
Розділові знаки в безсполучниковому реченні
Розділові знаки в безсполучниковому реченні
У безсполучниковому реченні розділові знаки ставляться відповідно до того, якими є смислові зв’язки між його частинами.
Залежно від смислових зв’язків між частинами безсполучникового речення, розділові знаки бувають такі:
- Кома ставиться між частинами безсполучникового речення, які виражають:**
- одночасність подій або дій: Вечір настав, і птахи затихли.
- послідовність подій або дій: Дощ пройшов, і сонце засвітило.
- причину і наслідок: Він простудився, тому не пішов на роботу.
- доповнення або пояснення: Я люблю читати, особливо романи.
Якщо в безсполучниковому реченні частини з’єднані інтонацією тільки одночасності, то між ними кома не ставиться: Зимовий ліс, і тиша, і сніг.
- Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, які виражають:**
- різке протиставлення або зіставлення: Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- причину і наслідок, які не передаються сполучниками “тому що”, “бо”, “так як”: Заморозки, і річка замерзла.
- причину і наслідок, які виражаються словами “так”, “отже”, “значить”, “тож”, “то”: Він простудився, так і не пішов на роботу.
- доповнення, пояснення, яке виражається вставним реченням: Він почав читати, а потім раптом заснув.
Якщо між частинами безсполучникового речення є повторювані слова або словосполучення, то тире ставиться тільки перед повторюваним словом або словосполученням: _Він подивився вправо, вліво, і ніде не було нікого.
- Двічі тире ставиться між частинами безсполучникового речення, які виражають:**
- різке зіставлення або протиставлення, яке має додаткове значення причини і наслідку: _Він не пішов на роботу, _і ось він звільнився.
- причину і наслідок, які мають додаткове значення зіставлення або протиставлення: _Він простудився, _і ось він захворів на грип.
Якщо в безсполучниковому реченні частини з’єднані інтонацією тільки зіставлення, то двічі тире не ставиться: Сонечко заходило, і в небі зажевріли зорі.
У безсполучниковому реченні, яке має кілька частин, розділові знаки ставляться відповідно до того, якими є смислові зв’язки між кожними двома сусідніми частинами.
Вечір настав, і птахи затихли, і небо потемніло.
У цьому реченні між першою і другою частинами ставиться кома, оскільки вони виражають одночасність подій. Між другою і третьою частинами ставиться тире, оскільки вони виражають зіставлення подій.
Ось ще один приклад:
Він простудився, тому не пішов на роботу, і ось він звільнився.
У цьому реченні між першою і другою частинами ставиться кома, оскільки вони виражають причину і наслідок. Між другою і третьою частинами ставиться двічі тире, оскільки вони виражають причину і наслідок, які мають додаткове значення зіставлення або протиставлення.
Види складних речень
Складні речення – це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень.
Частини складного речення об’єднані в одне ціле за змістом, інтонаційно та граматично; можуть поєднуватися інтонаційно або за допомогою сполучників чи сполучних слів.
Залежно від способу поєднання частин складні речення поділяються на такі види:
- Складні безсполучникові речення – це речення, частини якого поєднуються інтонаційно та за змістом, але не мають сполучників і сполучних слів.
- Складні сполучникові речення – це речення, частини яких поєднуються за допомогою сполучників або сполучних слів. Складні сполучникові речення поділяються на такі види:
- Складносурядні речення – це речення, частини яких рівноправні за змістом і пов’язані між собою сурядними сполучниками.
- Складнопідрядні речення – це речення, частини яких нерівноправні за змістом і пов’язані між собою підрядними сполучниками або сполучними словами.
Складносурядні речення – це речення, частини яких рівноправні за змістом і пов’язані між собою сурядними сполучниками.
Сурядні сполучники – це слова, які поєднують частини складного речення за змістом і інтонацією.
Залежно від значення, яке передають сурядні сполучники, складносурядні речення поділяються на такі види:
- Союзні складносурядні речення – це речення, частини яких поєднуються за допомогою сурядних сполучників.
- Безсполучникові складносурядні речення – це речення, частини яких поєднуються за змістом, але не мають сурядних сполучників.
Союзні складносурядні речення
Союзні складносурядні речення – це речення, частини яких поєднуються за допомогою сурядних сполучників.
Сурядні сполучники бувають:
- єднальні: і, та, також, не тільки… а й, крім того, зате, однак, проте, але, все ж таки, та й;
- розділові: або, або… або, чи, чи… чи, то… то, не то… не то, зате, однак, проте, але, все ж таки;
- протиставні: а, але, проте, однак, зате, та все ж, хоча, хоч;
- додаткові: і, та, також, не тільки… а й, крім того, зате, однак, проте, але, все ж таки, та й;
- причинові: тому що, бо, так як, оскільки;
- наслідкові: тому, отже, значить, так;
- часові: коли, як, поки, доки, перш ніж, після того як;
- умовні: якщо, коли, коли б, як тільки, якщо б не, хоч би;
- мети: щоб, щоби, для того щоб, аби, щоб тільки;
- допустові: хоч, хоч би, хоча б, навіть якщо, навіть коли;
- приєднувальні: а, і, та, також, не тільки… а й, крім того, зате, однак, проте, але, все ж таки, та й;
- з’ясувальні: що, як, чому, коли, де, куди, звідки, як довго, як часто, якби, неначе, мов;
- викладові: а саме, тобто, як-от, наприклад, зокрема, зокрема, так би мовити, начебто, мовляв.
Безсполучникові складносурядні реченняБ
Безсполучникові складносурядні речення – це речення, частини яких поєднуються інтонаційно та за змістом, але не мають сполучників і сполучних слів.
Частини безсполучникового складносурядного речення можуть бути пов’язані між собою:
- одночасністю: Вечір настав, і птахи затихли.
- послідовністю: Дощ пройшов, і сонце засвітило.
- протиставленням: Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- причиною і наслідком: Він простудився, тому не пішов на роботу.
- доповненням або поясненням: Я люблю читати, особливо романи.
Безсполучникові складносурядні речення бувають:
- двочленні: Вечір настав, і птахи затихли.
- тричленні: Зійшло сонце, і день розпочався, і птахи заспівали.
Безсполучникові речення можуть бути відкритими, тобто мати необмежену кількість частин: День настав, і птахи заспівали, і сонце засяяло, і все ожило.
Безсполучникові речення часто використовуються в художній літературі для створення картини природи, для відображення почуттів і переживань героїв.
Приклади безсполучникових складносурядних речень:
- Осінь настала, і дерева пожовтіли.
- Сонце зайшло, і в небі зажевріли зорі.
- Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- Він простудився, тому не пішов на роботу.
- Я люблю читати, особливо романи.
- Вечір настав, і птахи затихли, і небо потемніло.
- День настав, і птахи заспівали, і сонце засяяло, і все ожило.
Розділові знаки в безсполучниковому реченні
У безсполучниковому реченні розділові знаки ставляться відповідно до того, якими є смислові зв’язки між його частинами.
Залежно від смислових зв’язків між частинами безсполучникового речення, розділові знаки бувають такі:
- Кома ставиться між частинами безсполучникового речення, які виражають:**
- одночасність подій або дій: Вечір настав, і птахи затихли.
- послідовність подій або дій: Дощ пройшов, і сонце засвітило.
- причину і наслідок: Він простудився, тому не пішов на роботу.
- доповнення або пояснення: Я люблю читати, особливо романи.
Якщо в безсполучниковому реченні частини з’єднані інтонацією тільки одночасності, то між ними кома не ставиться: Зимовий ліс, і тиша, і сніг.
- Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, які виражають:**
- різке протиставлення або зіставлення: Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- причину і наслідок, які не передаються сполучниками “тому що”, “бо”, “так як”: Заморозки, і річка замерзла.
- причину і наслідок, які виражаються словами “так”, “отже”, “значить”, “тож”, “то”: Він простудився, так і не пішов на роботу.
- доповнення, пояснення, яке виражається вставним реченням: Він почав читати, а потім раптом заснув.
Якщо між частинами безсполучникового речення є повторювані слова або словосполучення, то тире ставиться тільки перед повторюваним словом або словосполученням: _Він подивився вправо, вліво, і ніде не було нікого.
Розділові знаки в складних реченнях
Розділові знаки в складних реченнях
У складних реченнях розділові знаки ставляться відповідно до того, якими є смислові зв’язки між його частинами, а також до того, як поєднуються частини речення між собою.
Розділові знаки в складних реченнях бувають такими:
- Кома ставиться між частинами складного речення, які:**
- рівноправні за змістом і поєднуються сурядними сполучниками: Сонце світить, і птахи співають.
- поєднані інтонаційно, але не мають сполучників: Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- поєднані сполучниками, які не є сурядними: Він прийшов, коли я вже збирався йти.
- виражають різке протиставлення або зіставлення: Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- поєднані сполучниками, які виражають різке протиставлення або зіставлення: Він сказав правду, але ніхто йому не повірив.
- **поєднані сполучниками “якщо… то”, “хоча… але”, “як… так”, “ані… ні”: Якщо він прийшов, то я йому все розповім.
- **поєднані сполучниками “не те… не те”, “не тільки… а й”: Він не тільки читає, а й пише.
- виражають різке зіставлення або протиставлення, яке має додаткове значення причини і наслідку: Він не пішов на роботу, і ось він звільнився.
- поєднані сполучниками, які виражають різке зіставлення або протиставлення, яке має додаткове значення причини і наслідку: Він простудився, і ось він захворів на грип.
- довгі і складні за змістом: Він прийшов додому, швидко переодягнувся, налив собі чашку чаю і сів за стіл.
- ускладнені вставними і вставленими реченнями: Він сказав, як на мене, правду.
- **поєднані сполучниками “а також”, “також”, “причому”, “тому що”, “бо”, “так як”, “однак”, “але”, “хоча”, “навіть якщо”, “навіть коли”: Він прийшов додому, а також зателефонував мені.
- виражають одночасність подій або дій: Він читав книгу, і птахи співали.
- **поєднані сполучниками “і”, “та”, “також”, “а”, “але”, “однак”, “проте”, “хоча”, “хоч”, “не тільки… а й”: Він читав книгу і птахи співали.
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні
У безсполучниковому складному реченні розділові знаки ставляться відповідно до того, якими є смислові зв’язки між його частинами.
Залежно від смислових зв’язків між частинами безсполучникового речення, розділові знаки бувають такими:
- Кома ставиться між частинами безсполучникового речення, які:**
- виражають одночасність подій або дій: Вечір настав, і птахи затихли.
- послідовність подій або дій: Дощ пройшов, і сонце засвітило.
- причину і наслідок: Він простудився, тому не пішов на роботу.
- доповнення або пояснення: **_Я люблю читати, особливо романи