Стаття 145. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації

145.1. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

група 1 — земельні ділянки

група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом

група 4 — машини та обладнання

електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень

група 5 — транспортні засоби

група 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі)

група 8 — багаторічні насадження

група 9 — інші основні засоби

група 10 — бібліотечні фонди

група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи

група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди

група 13 — природні ресурси

група 14 — інвентарна тара

група 15 — предмети прокату

група 16 — довгострокові біологічні активи

145.1.1. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом таких строків:

Строк дії права користування

група 1 — права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

відповідно до правовстановлюючого документа

група 2 — права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

відповідно до правовстановлюючого документа

група 3 — права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа

група 4 — права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років

група 5 — авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки

група 6 — інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

відповідно до правовстановлюючого документа

Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років безперервної експлуатації.

145.1.2. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

145.1.3. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

145.1.4. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж визначено в пункті 145.1 цієї статті.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

145.1.5. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

145.1.6. Амортизація об’єктів груп 9, 12, 14, 15, визначених у пункті 145.1 цієї статті, нараховується за методами, що наведені в підпунктах 1 і 5 підпункту 145.1.5 цієї статті. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

145.1.7. На основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується.

145.1.8. Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

145.1.9. Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Класифікація основних засобів, що включаються в амортизаційні групи. Амортизаційні групи: строк корисного використання 5 група амортизації основних засобів

Амортизаційні групи та строки корисного використання. Пошук груп за кодом ОКОФ онлайн.

Класифікатор основних засобів служить для визначення строку амортизації матеріальних цінностей і використовує коди Загальноросійського класифікатора основних фондів. Для основних засобів, введених в експлуатацію з 2017 року, строки корисного визначаються кодами нового ОКОФ ОК 013-2014. Для основних засобів, введених до 2017 року, терміни визначені кодами старого ОКОФ ОК 013-94. Якщо по новим класифікатором основний засіб відноситься до іншої групи організації, то терміни не змінюються. За податкового обліку орієнтуватися на пп.8 п.4 ст.374 НК РФ і п.58 ст.2 Закону від 30 листопада 2016 №401-ФЗ.

Визначення амортизаційної групи і термінів корисного використання за кодом ОКОФ:

Класифікація однією таблицею в форматі MS Excel, 51Кб Завантажити

1. Перша група – все недовговічне майно зі строком корисного використання від 1 року до 2 років включно
   • Машини та устаткування
2. Друга група – майно з терміном корисного використання понад 2 років до 3 років включно
   • Машини та устаткування
   • засоби транспортні
   • насадження багаторічні
3. Третя група – майно з терміном корисного використання понад 3 років до 5 років включно
   • Машини та устаткування
   • засоби транспортні
   • Інвентар виробничий і господарський
4. Четверта група – майно з терміном корисного використання понад 5 років до 7 років включно
   • будинки
   • Споруди та передавальні пристрої
   • Машини та устаткування
   • засоби транспортні
   • Інвентар виробничий і господарський
   • худобу робочий
   • насадження багаторічні
5. П’ята група – майно з терміном корисного використання понад 7 років до 10 років включно
   • будинки
   • Споруди та передавальні пристрої
   • Машини та устаткування
   • засоби транспортні
   • Інвентар виробничий і господарський
6. Шоста група – майно з терміном корисного використання понад 10 років до 15 років включно
   • Споруди та передавальні пристрої
   • житла
   • Машини та устаткування
   • засоби транспортні
   • Інвентар виробничий і господарський
   • насадження багаторічні
7. Сьома група – майно з терміном корисного використання понад 15 років до 20 років включно
   • будинки
   • Споруди та передавальні пристрої
   • Машини та устаткування
   • засоби транспортні
   • насадження багаторічні
   • Основні засоби, не включені до інших угруповань
8. Восьма група – майно з терміном корисного використання понад 20 років до 25 років включно
   • будинки
   • Споруди та передавальні пристрої
   • Машини та устаткування
   • Транспорті засоби
   • Інвентар виробничий і господарський
9. Дев’ята група – майно з терміном корисного використання понад 25 років до 30 років включно
   • будинки
   • Споруди та передавальні пристрої
   • Машини та устаткування
   • Транспорті засоби
10. Десята група – майно з терміном корисного використання понад 30 років включно
    • будинки
    • Споруди та передавальні пристрої
    • житла
    • Машини та устаткування
    • Транспорті засоби
    • насадження багаторічні

Класифікація основних засобів є складовим елементом організації обліку майна на підприємстві. Вона допомагає конкретизувати інформацію про ті чи інші об’єкти, вирішує певні завдання облікового процесу та управління. Класифікація основних засобів передбачає їх угруповання за певними ознаками. Для цілей обліку, оцінки, а також аналізу майнових об’єктів можна виділити шість основних критеріїв для класифікації.

по натурально-речовому складу і виконуваних функцій (за видами)– типова класифікація. Відповідно до Класифікація основних фондів (ОК 013-94), затвердженим постановою Держстандарту Росії від 26.12.1994 р № 359 (далі – ОКОФ), основні засоби обліковуються за такими групами (таблиця 1).

Таблиця 1 – Класифікація основних засобів за видами

Енергетичне обладнання (атомні реактори, парові двигуни, турбіни, двигуни внутрішнього згоряння та ін.), Які або виробляють електроенергію чи теплову енергію, або перетворять її в механічну енергію руху. Об’єктом класифікації є кожна окрема машина (якщо вона не є частиною іншого об’єкта), включаючи що входять до її складу пристосування, приналежності, прилади, індивідуальне огородження, фундамент;

Робочі машини й устаткування (машини, верстати, апарати) для механічного, термічного та хімічного впливу на оброблюваний предмет. Об’єктом класифікації робочих машин і устаткування є кожна окрема машина, апарат, агрегат, установка тощо, включаючи що входять до їх складу приналежності, прилади, інструменти, електрообладнання, індивідуальне огородження, фундамент;

Засоби вимірювання і управління (ваги, манометри, обладнання для дистанційного контролю, сигналізації, прилади та апаратура лабораторій і т.п., які призначені для вимірювання різних параметрів роботи техніки, перевірки якості матеріалів, сировини, готової продукції і т.д.);

Устаткування систем зв’язку;

Обчислювальна техніка, оргтехніка. Об’єкт – кожна машина, укомплектована всіма пристосуваннями і приладдям, необхідним для виконання покладених на неї функцій, і не є складовою частиною будь-якої іншої машини;

Інші машини та обладнання, які не ввійшли в названі групи (пожежні машини, обладнання АТС).

Класифікація основних засобів за натурально-речової власності є основою їх аналітичного обліку. Угруповання майнових об’єктів в класифікаторі ОКОФ здійснюється за допомогою присвоєння кодів, структура яких будується за схемою:

• Х0 0000000 – розділ;
• ХХ 0000000 – підрозділ;
• ХХ ХХХХ000 – клас;
• ХХ ХХХХ0ХХ – підклас;
• ХХ ХХХХХХХ – вид.

Кожній позиції, представленої в ОКОФ, відповідає свій дев’ятизначний десятковий цифровий код (код ОКОФ), великі червоні літери (КЧ) і найменування. Класифікаційне поділ об’єктів до рівня підкласів здійснюється за ієрархічним принципом. На самому останньому рівні класифікації – видах використовуються фасети, або переліки, які мають прив’язку до нижнього рівня ієрархічної структури – подклассам.

Згідно ОКОФ до основних засобів не відносяться:

1. предмети, що служать менше одного року, незалежно від їх вартості;
2. предмети вартістю нижче ліміту, встановленого Мінфіном Росії (менше 40 00 руб.), незалежно від терміну їх служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, зброї, а також робочої і продуктивної худоби, які відносяться до основних фондів, незалежно від їх вартості;
3. знаряддя лову (трали, неводи, мережі, мережи та інші знаряддя лову) незалежно від їх вартості і терміну служби;
4. бензомоторні пилки, сучкорезкі, сплавний трос, сезонні дороги, вуса і тимчасові гілки лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі терміном експлуатації до двох років (пересувні обігрівальні будиночки, котлопункти, пілоточние майстерні, бензозаправки та інше);
5. спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (інструменти і пристосування цільового призначення, призначені для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення), незалежно від їх вартості;
6. змінне обладнання, багаторазово використовувані у виробництві пристосування до основних фондів та інші викликаються специфічними умовами виготовлення пристрою – виливниці та приладдя до них, прокатні валки, повітряні фурми, човники, каталізатори і сорбенти твердого агрегатного стану і т.п., незалежно від їх вартості;
7. спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості і терміну служби;
8. формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, одяг і взуття в закладах охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення та інших установах, які перебувають на бюджеті, незалежно від вартості і терміну служби;
9. тимчасові споруди, пристосування і пристрої, витрати по зведенню яких ставляться на собівартість будівельно-монтажних робіт в складі накладних витрат;
10. тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або здійснення технологічних процесів, вартістю в межах ліміту, встановленого Мінфіном Росії;
11. предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від їх вартості;
12. молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл, а також їздові і сторожові собаки, піддослідні тварини;
13. багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадкового матеріалу;
14. машини та обладнання, які значаться як готові вироби на складах підприємств – виробників, постачальницьких і збутових організацій, здані в монтаж або підлягають монтажу, що знаходяться в дорозі, які значаться на балансі капітального будівництва.

Довідка.Відповідно до Наказу Росстандарта від 12.12.2014 р № 2018 ст Класифікація основних фондів ОКОФ ОК 013-94 повинен був бути скасований з 1 січня 2016 р Однак його дія продовжили ще на один рік (Наказ Росстандарта від 10.11.2015 р . № 1746-ст). Новий ОКОФ ОК 013-2014 (СНС 2018) планується використовувати з 1 січня 2017 р

за строком корисного використання.На базі класифікаційних кодів ОКОФ розроблений перелік з 10 амортизаційних груп, який затверджений Постановою Уряду РФ від 01.01.2002 р № 1 «Про класифікацію основних засобів, що включаються в амортизаційні групи». Цей документ застосовується в основному для угруповання, визначення термінів його корисного використання (СПІ) і розрахунку сум амортизації з метою обчислення податку на прибуток. Однак п.1 Постанови Уряду РФ від 01.01.2002 р № 1 встановлює, що дана класифікація може також використовуватися і для цілей бухгалтерського обліку. У таблиці 2 представлений список амортизаційних груп, в які об’єднуються основні засоби.

Таблиця 2 – Класифікація основних засобів за строком корисного використання

за ступенем використання в діяльності організаціївиділяють основні засоби, що знаходяться:

• в експлуатації;
• в запасі (резерві);
• в ремонті;
• в стадії добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації та часткової ліквідації;
• на консервації.

за належністю власнику на підставі наявних у організації правоб’єкти основних засобів поділяються на:

• власні;
• орендовані (отримані в лізинг);
• що знаходяться в оперативному управлінні або господарському віданні;
• отримані в безоплатне користування;
• отримані в довірче управління.

за функціональним призначеннямоб’єкти основних засобів можуть бути:

• виробничі. До виробничих основних засобів відносяться об’єкти, які використовуються в звичайних видах діяльності організації, тобто у виробництві продукції, будівництві, торгівлі і т.п .;
• невиробничі. До невиробничих основних засобів належать об’єкти, які не використовуються при здійсненні звичайних видів діяльності організації. Це об’єкти житлово-комунального господарства, установи науки, культури, охорони здоров’я і т.д.

за характером участі у виробничому процесіосновні засоби поділяються на:

• активні – основні засоби, які безпосередньо впливають на предмет праці і впливають на випуск продукції;
• пасивні – основні засоби, які забезпечують умови для нормального протікання процесу виробництва.

Інші види класифікаційосновних засобів мають в своїй основі такі ознаки групування:

за галузевою належністюрозрізняють основні засоби:

• промисловості;
• сільського господарства;
• торгівлі;
• зв’язку;
• транспорту;
• будівництва і т.д.

за формами власностіосновні засоби можна об’єднати в групи:

по речовинного ознакоювиділяють основні засоби:

• інвентарні – об’єкти, які мають речову форму і піддаються перевірці (обміру, підрахунку): будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д .;
• неінвентарні – об’єкти формуються з витрат і при цьому не мають речового змісту (наприклад, капітальні вкладення в орендовані основні засоби).

за тривалістю експлуатаціїабо віковим складом (не плутати з терміном корисного використання) основні засоби відносять до груп:

• до 5 років;
• від 5 до 10 років;
• від 10 до 15 років;
• від 15 до 20 років;
• понад 20 років.

по регіонах.Якщо організація має свої підрозділи в регіонах країни (і за її межами), то основні засоби можуть поділятися за відповідними регіонами (і країнам).

з фізичного зносумайнові об’єкти розподіляють по групах, кожній з яких організацією встановлений відсоток (%) фізичного зносу. Наприклад, до 15%, 16 – 40%, 41 – 60%, 61 – 80%, 81 – 100%.

по моральному зносу:методика угруповання, аналогічна угрупованню по фізичному зносу.

за технічним рівнемосновні засоби можуть ділитися на:

за часом використання.Варіантів класифікації може бути декілька залежно від конкретних потреб управління організації. Для прикладу, із загального числа об’єктів можна виділити ті, які використовуються в 1 зміну, в 2 зміни, в 3 зміни. Або розподілити основні засоби на використовувані протягом року: до 150 год на рік, 151 – 300 г на рік, 301 – 450 г на рік і т.д.

Кожне підприємство використовує у своїй роботі різні основні засоби, що є його власністю і використовуються у виробництві товарів, наданні послуг, виконанні робіт. Для прийняття їх до обліку визначається первісна вартість. Облік під час використання ведеться за залишковою вартістю.

Всі майнові об’єкти з плином часу зношуються, амортизуються: частина їх вартості переноситься на собівартість. Амортизація проводиться на весь період їх корисного використання.

Дорогі читачі! Стаття розповідає про типові способи вирішення юридичних питань, але кожен випадок індивідуальний. Якщо ви хочете дізнатися, як вирішити саме Вашу проблему– звертайтеся до консультанта:

ЗАЯВКИ ТА ДЗВІНКИ ПРИЙМАЮТЬСЯ ЦІЛОДОБОВО і БЕЗ ВИХІДНИХ ДНІВ.

Це швидко і БЕЗКОШТОВНО!

Залежно від СПИ всі основні засоби класифікуються за певними амортизаційних групах. Для цього використовуються Класифікатор ОС і ОКОФ. У 2019 угруповання основних засобів зазнала значних змін, які необхідно знати для правильного ведення обліку.

Головні нюанси

За загальним правилом підприємства амортизують активи протягом термінів їх корисного використання (СПІ). Вони визначаються за Класифікатором ОС (таблиця).

Угруповання ОС за Класифікатором:

Підтвердження дати введення в роботу ОС здійснюється шляхом складання про це окремого акту. Він необхідний для нарахування майнового податку, відрахувань ПДВ, почала амортизації, а також для підтвердження початкової вартості майна, терміну його служби, амортизаційної групи, встановлених для нього.

Останні зміни

Раніше кодування основних фондів шифрувалася 9-значними значеннями, що мали формат ХХ ХХХХХХХ. З 2019 року нова кодування являє собою вид ХХХ.ХХ.ХХ.ХХ.ХХХ. Такі зміни значно перетворили структуру ОКОФ.

Деякі найменування, що містилися в старому класифікаторі, видалені, а в ОКОФ-2017 замінені узагальнюючими позиціями. Наприклад, тепер немає окремих рядків по унікальним видам різного ПО, а з’явився спільний об’єкт «Інформаційні ресурси в електронному вигляді інші».

Одночасно класифікатор ОФ містить нові об’єкти, аналогів яким в попередньою версією не було. До них відноситься і обладнання, якого не існувало в минулому столітті.

У числі змін виявилося нове розташування деяких ОС по відношенню приналежності до амортизаційної групі. Це свідчить про введення для них інших експлуатаційних термінів, а, отже, зміні періоду списання їх первісної вартості в податковому обліку.

Нововведення застосовуються тільки до ОС, що вводиться в дію з 1 січня 2019 року. Повторно визначати амортизаційну групу основних засобів, наявних у підприємства, не потрібно. Амортизація по ним буде здійснюватися в колишньому порядку.

Для нового майна передбачені спеціальні інструменти для зручного переходу на новий ОКОФ – перехідні ключі між редакціями (прямий і зворотний). ОКОФ-1994 і 2019 є в наказі Росстандарта № 458 від 2019 року. Вони представлені у вигляді порівняльної таблиці з порівнянням конкретних майнових об’єктів. З його допомогою просто підбирається нове кодування.

важливі зауваження

Яке призначення

Незалежно від форми власності фірми, її розмірів і видів діяльності питання ефективності використання основних фондів є одним з першорядних. Від неї залежить конкурентоспроможність виробленої компанією продукції, позиція в промисловому виробництві, фінансовий стан організації. Тому особливо важливим є використання ОКОФ.

Основні завдання, які дозволяє вирішити класифікатор ОС:

• можливість підвищення економічної ефективності використання майна;
• доступ до докладних, зручно згрупованими даними про роботу компанії;
• поява можливості прийняття максимально вигідних управлінських рішень;
• спрощення ведення податкового і;
• зниження ймовірності помилок в обліку.

Перевірці правильності ведення бухгалтерського обліку, особливо що ведеться одночасно з податковим обліком, контрольні органи присвячують максимум уваги. Тому важливо знати всі нюанси і нововведення у відображенні основних засобів у звітних документах. Це позбавить від ризику помилкового заповнення і отримання штрафів.

Помилкове відображення ОС стає причиною багатьох проблем для підприємств. Важливий термін, використовуваний в їх обліку «основні фонду», які включають два види майна: матеріального і нематеріального. Основні засоби є матеріальними активами компанії. Цей висновок зроблено на основі понять, закріплених законодавчими нормами.

класифікаційні ознаки

Мета бухгалтерського обліку полягає не тільки у відбитті наявності, стану і руху ОС фірми, але і в правильному розподілі амортизаційних відрахувань по витратним статтям. Для її досягнення використовуються різні способи класифікації основних засобів.

Найбільш укрупнені класифікації:

• за функціональним призначенням;
• за ступенем задействованности в роботі;
• по майново правової приналежності;
• за способами дії на предмети праці.

Більш детальна класифікація ОС передбачає рознесення їх по галузевих групах. Часто ця ознака недооцінюється, хоча разом з функціональністю, допомагає відносити амортизаційні відрахування по витратним статтям. Він обов’язковий в обліку, аналізі і складанні звітності (головним чином статистичної) і особливо важливий в багатопрофільних структурах.

Основною ознакою класифікації ОС в обліку та податковій звітності є термін експлуатації (служби). Законодавством дозволено фірмам самостійно відносити своє майно до тієї чи іншої амортизаційної групі, виходячи з інтенсивності його використання, особливостей господарсько-виробничих процесів та інших факторів, що дозволяють визначити період корисної служби.

Найбільш широко поширена практика використання загального стандарту, заснованого на поділі ОС за єдиними групами амортизації. Сама детальна класифікація, логічно пов’язана з угрупованням за віковою ознакою, – по натурально-речовій приналежності називається класифікацією по ОКОФ.

Постановка на облік

Ставити на облік основні засоби слід покроково в певній послідовності.

Спочатку необхідно визначити, чи стосується об’єкт до ОС. Термін експлуатації активу в податковому обліку повинен бути більше 12 місяців і мати вартість від 100 тисяч рублів (п. 1 ст. 256 НК РФ). За відповідності даним критеріям відносити вартість майна на витрати одноразово можна. Потрібно вибрати для нього відповідну групу і термін корисного використання. Після цього можна здійснювати його списання через амортизацію.

На наступному етапі проводиться вибір амортизаційної групи. Починати його необхідно з класифікації. Якщо в ній не знайшовся вид майна, варто звернутися до ОКОФ. В першу чергу визначаться код виду основного засобу, що складається з 9 цифр. Група знаходиться за першими 6 позначенням, які повинні співпасти з кодуванням Класифікатора.

Основні засоби, наявні в Класифікаторі:

Наступним кроком буде встановлення терміну корисного використання ОС. Допускається вибір будь-якого числа років в встановлених межах. Для майна вартістю понад 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян бажано встановити однаковий термін в податковому та бухгалтерському обліку щоб уникнути розбіжностей.

Іноді необхідного засобу немає ні в Класифікаторі, але в ОКОФ. У такому випадку його визначити можна за рекомендаціями виробника або технічним документам. Інші варіанти – направлення запиту виробникові або звернення до роз’яснень Мінекономрозвитку.

На заключному етапі потрібно провести термін служби ОС по документації – внести відомості в інвентарну картку. При встановленні різних термінів для податкового і бухгалтерського обліку це необхідно відобразити.

Класифікація ОС згідно ОКОФ:

алгоритм встановлення

Для правильного віднесення майнового об’єкта до ОС необхідно перевірити, чи є у нього ознаки:

• здатність принесення власнику економічної вигоди в майбутній діяльності;
• фірма не планує його подальший перепродаж;
• можливо тривале використання (більше 12 місяців).

За відповідності майна всім позначеним ознаками воно приймається в облік в якості основного засобу.

Всі ОС класифікуються на групи з відмінними рисами в залежності від терміну корисної експлуатації, під яким розуміється час, протягом якого об’єкт може служити досягненню цілей компанії в господарсько-виробничої діяльності.

У бухгалтерському та податковому обліку використовується Класифікація ОС. Вартість вже врахованого майна, використання якого триває, в поточному році не переглядається.

Як визначити строк корисного використання

Спочатку встановлюється амортизаційна група і строк корисного використання по Класифікації, затвердженої Урядом РФ. Пункт 2 статті 258 НК РФ ділить всі основні засоби на 10 груп. Термін експлуатації платник визначає самостійно в встановлених для кожної групи межах (лист МФ РФ № 03-05-05-01 / 39563 від 2019 року).

Розшифровка груп є в ОКОФ. Він використовується при відсутності майна в Класифікаторі ОС. Пошук здійснюються одним з двох способів: за кодуванням підкласу і за кодом класу майна.

При відсутності об’єкта і в Класифікаторі ОС, і в ОКОФ, термін визначається з технічних документів або рекомендаціями виробника (п. 6 ст. 258 НК РФ, лист МФ РФ № 03-03-06 / 1/36323 від 2019 року).

Особливості включення в амортизаційні групи

Основні кошти розподіляються по 10 амортизаційних групах залежно від терміну їх служби: від 1 року. Перша група включає недовговічні об’єкти терміном експлуатації 1-2 роки. Далі йде майно, яке експлуатується 2-3 роки (друга група), 3-5 років (третя група), 5-7 років (четверта група), 7-10 років (п’ята група). Решта групи відрізняються п’ятирічним терміном корисного використання.

Класифікацію ОС, що підлягають включенню в амортизаційні групи, стверджує Уряд РФ. Для обліку амортизуються основні засоби приймаються за первісною вартістю.

Прикмети майна по ОКОФ

ОКОФ заснований на ознаці натурально-майнової приналежності майна і об’єднує ОС за такими групами:

• Будинки – промислові та адміністративні будівлі, корпусу, склади, де ведеться господарська діяльність.
• Споруди – інженерно-будівельні конструкції для виконання технологічних і технічних функцій: тунелі, мости, очисні споруди, свердловини, шахти і т.д.
• Передавальні пристрої – призначені для передачі різних енергетичних ресурсів, транспортування газу, рідин: продуктопроводи, тепло- і електромережі.
• Машини та обладнання – обладнання та верстатного-інструментальний парк (силові і робочі машини, що регулюють і вимірювальні рібори, обчислювальна техніка). Це найбільша група.
• Транспорті засоби.
• Інструмент.
• Інвентар та приладдя.
• Інші ОФ – входять категорії майна, що не включаються в інші групи.

Кожна група ОКОФ деталізована і розкриває конструктивні особливості внутрішньогрупового майна. Класифікація побудована ієрархічним способом до рівня підкласу ОС.

Будь-яке надходження об’єкта основних фондів (ОФ), будь то покупка, безоплатна передача чи придбання з обміну тягне за собою обов’язкове визначення амортизаційної групи, яка присвоюється виходячи з термінів корисного використання майна. Саме протягом цього періоду вартість майна поступово переходить до складу витрат компанії. Списання нарахованих сум зносу здійснюється одним з чотирьох способів, актуальних для обліку ОС, закріпленого в обліковій політиці конкретного підприємства.

амортизаційні групи

Об’єкти ОФ при постановці на облік відносять до певної амортизаційної групі. Всього їх 10, перераховані вони в Класифікації ОС по амортизаційних групах. Основним критерієм об’єднання одиниць майна в будь-яку з амортизаційних категорій є строк корисного використання (СПІ) об’єкта. Його визначають підприємства по кожному об’єкту ОФ, спираючись на передбачуваний корисний період, умови експлуатації та нормативні акти, які регламентують використання майна.

СПИ виступає основним критерієм віднесення активу до однієї з представлених груп амортизації.

Від 1 року до 2-х років

Від 7-ми до 10-ти років

Від 10-ти до 15-ти років

Від 15-ти до 20-ти років

Від 20-ти до 25-ти років

Від 25-ти до 30-ти років

За загальними правилами організація амортизує надійшов актив протягом СПИ, що визначається за Класифікатором (див. Таблицю). Якщо компанії не вдається знайти об’єкт в переліку, то термін встановлюють, спираючись на ТУ активу або рекомендації виробника. Якщо актив виготовлений в компанії, то фахівці підприємства самостійно розробляють рекомендації, які підтверджують термін ефективної експлуатації майна. Їх оформляють у довільній формі. Це може бути розпорядження керівника або інший документ, що визначає СПИ активу. Розглянемо характерні особливості майна, що відносяться до кожної амортизаційної групі.

1 і 2 амортизаційні групи

До першої амортизаційної групи відносять недовговічні активи, зношуються протягом терміну від 1 року і 1 місяця до 2-х років включно. В основному, це види майна категорії «Машини та обладнання» (ОКОФ 330.28 і 330.32), що об’єднує інструмент і обладнання для різних сфер виробництва, СПИ яких не перевищує 2-х років.

Друга амортизаційна група (АГ) представлена ​​кількома видами майна:

• Машини та обладнання, в т.ч. офісні, прохідницькі, сінозбиральні машини, технологічне обладнання для різних виробництв (коди ОКОФ 330.28);
• ТС з кодами ОКОФ 310.29.10;
• виробничо-господарський інвентар (спортивні споруди 220.42.99);
• багаторічні насадження (520.00.10).

Активи, що відносяться до другої АГ, мають СПИ від 2-х до 3-х років. Наприклад, саме такий термін корисного використання МФУ (багатофункціональних пристроїв) . Отже, при надходженні цього активу, йому присвоюють 2-ю АГ.

3 амортизаційна група: строк корисного використання

Третя амортизаційна група об’єднує активи, СПИ яких варіюється від 3-х до 5-ти років. Коло активів, що зношуються в ці терміни, помітно більш широкий в порівнянні з двома вищезгаданими групами. Крім перерахованих видів майна, 3 амортизаційна група містить:

• споруди з кодами ОКОФ 220.41.20, експлуатовані в різних галузях;
• автомобілі різної вантажопідйомності, мототехніка, плавзасоби для прогулянок, літальні апарати (ОКОФ 310.29 і 310.30).

В АГ виробничого інвентарю включені тварини ресурси, серед яких, наприклад, циркові або службові собаки (510.01.49).

4 амортизаційна група: строк корисного використання

Четверта амортизаційна група включає активи, СПИ яких становить від 5-ти до 7-ми років. У неї входять:

• нежитлові будівлі (ОКОФ 210.00.00);
• різні споруди, свердловини, ЛЕП, технологічні трубопроводи (ОКОФ 220.41.20 та 220.42).

Розділ машин 4 амортизаційної групи представлений різними видами комунікаційної апаратури і вимірювальними приладами (ОКОФ 320.26 і 330.26), пристроями ЕС (330.27), верстатами (330.28; 330.29; 330.30).

Четверта група амортизації включає автотранспорт, автобуси і тролейбуси (310.30).

Крім розділу виробничого інвентарю, куди входять комунікаційне обладнання (330.26) і медичні меблі (330.32), амортизація 4 групи нараховується на робочу худобу (510.01) і рослинні ресурси (520.00).

5 амортизаційна група: строк корисного використання

5 група амортизації охоплює майно періодом експлуатації від 7-ї до 10-ти років. Сюди відносять:

• нежитлові розбірні будинки (ОКОФ 210.00);
• в категорію споруд, які включає в себе 5 амортизаційна група, включені споруди енергетичних, нафтохімічних, металургійних компаній, лісової промисловості, сільгоспвиробництва та будіндустрії, теплові мережі (ОКОФ 220.41.20), автодороги (220.42);
• в розділі «Машини та обладнання» п’ята амортизаційна група включає котли парові (ОКОФ 330.25), вимірювальне, навігаційне обладнання, інструменти та інші прилади (330.26), парові і газові турбіни, збиральні машини (330.28), пожежні автомобілі (330.29), укладальна технік для залізниць (330.30;
• до транспорту 5 амортизаційної групи відносять великорозмірного автобуси, автотягачі з кодом ОКОФ 310.29.

Крім того, в цій групі присутні культурні насадження (520.00), витрати по поліпшенню земель (230.00), обладнання, яке обслуговує літальні апарати (400.00), об’єкти інтелектуальної власності (790.00).

6 амортизаційна група: строк корисного використання

У цій групі перераховані активи, СПИ яких становить від 10-ти до 15-ти років:

• в розділі «споруди» майно з кодами ОКОФ 220.25; 220.41 і 220.42;
• житла (100.00);
• машини та обладнання з кодами ОКОФ 320.26; 330.00; 330.25; 330.26; 330.27; 330.28; 330.30;
• морські судна, ж / д вагони, електровози, вертольоти, літаки (310.30), контейнери (330.29).

Шоста амортизаційна група включає культурні насадження кісточкових (520.00).

8 амортизаційна група: строк корисного використання

8 амортизаційна група об’єднує активи, ефективне використання яких триває від 20-ти до 25-ти років. наприклад:

• нежитлові будівлі полегшеної кладки (ОКОФ 210.00);
• спорудження буд індустрії, продуктопроводи, ж / дороги (220.41), причали і пірси (220.42);
• комунікаційні споруди (330.26);
• суду вантажні і пасажирські, локомотиви, вагони, аеростати (310.30).

10 амортизаційна група: строк корисного використання

У цій групі представлені активи, термін служби яких перевищує 30-ти річний період. До них відносять будівлі нежитлові (ОКОФ 210.00) і житлові (100.00), а також:

• споруди, що не входять в інші групи (220.00);
• силові кабелі (320.26), плавучі засоби (330.30), ескалатори (330.28);
• кораблі і судна – комбіновані, круїзні, плавучі доки (310.30);
• лісозахисні смуги і насадження (520.00).

амортизаційні групи– це групи, на які поділяється амортизується майно відповідно до термінів корисного використання на підставі нормативних актів.

Поняття “амортизаційна група” використовується перш все для податку на прибуток, а також використовується для цілей бухгалтерського обліку.

Основний сенс віднесення конкретного об’єкта до тієї чи іншої амортизаційної групі полягає в тому, щоб визначити з метою встановлення норми амортизації, і розрахувати суму амортизації.

У податковому обліку для нарахування амортизації в залежності від строку корисного використання (СПІ) розподіляються по десяти амортизаційних групах в порядку зростання.

Перша амортизаційна група – все недовговічне майно зі строком корисного використання від 1 року до 2 років включно;

Друга амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 2 років до 3 років включно;

Третя амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 3 років до 5 років включно;

Четверта амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 5 років до 7 років включно;

П’ята амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 7 років до 10 років включно;

Шоста амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 10 років до 15 років включно;

Сьома амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 15 років до 20 років включно;

Восьма амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 20 років до 25 років включно;

Дев’ята амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 25 років до 30 років включно;

Десята амортизаційна група – майно з терміном корисного використання понад 30 років.

Строк корисного використання основних засобів – це період (кількість місяців), протягом якого компанія припускає використовувати основний засіб і отримувати від нього економічні вигоди.

Визначення терміну корисного використання по амортизаційної групі

Відзначимо, що нижня межа кожної амортизаційної групи починається фразою “згори”, а верхня межа кожної амортизаційної групи закінчується фразою “включно”.

Це означає, що наприклад, для третьої групи нижня межа – це 37 місяців (3 роки і 1 місяць), а верхня – 60 місяців (5 років).

Амортизаційні групи встановлюють інтервал терміну корисного використання.

Так, наприклад, до 5-ї групи належать об’єкти з терміном корисного використання понад 7 років до 10 років включно.

Слід зазначити, що в межах цього інтервалу самостійно визначає конкретний термін кожного об’єкта.

Так, п. 1 ст. 258 НК РФ вказує, що «Строк корисного використання визначається платником податку самостійно на дату введення в експлуатацію даного об’єкта амортизується майна відповідно до положень цієї статті і з урахуванням Класифікації . ».

Класифікація ОС

Строк корисного використання об’єкта амортизується майна визначається платником податку самостійно на дату введення ОС в експлуатацію відповідно до положень НК РФ і з урахуванням Класифікації ОС.

Класифікації ОС – це таблиця, в якій для кожної групи вказані найменування входять до неї ОС і відповідний код Загальноросійського класифікатора основних фондів (ОКОФ).

В даний час Класифікація являє собою таблицю, що складається з трьох стовпців, в першому з яких вказано код за ОКОФ, у другому стовпці – найменування ОС, а в третьому стовпці містяться «Примітки до найменувань ОС» (де можуть бути вказані виключення або додаткові пояснення) .

В межах амортизаційних груп, основні засоби згруповані по підгрупах – Машини та обладнання, Засоби транспортні, Споруди та передавальні пристрої, Будинки, Житла, Насадження багаторічні, Худобу робочий.

Відзначимо, що податкове законодавство не встановлює для цілей обчислення амортизації застосування в безумовному порядку максимального терміну корисного використання.

Так за правилами пункту 3 статті 258 НК РФ платник податків відносить основні засоби до однієї з десяти амортизаційних груп.

При цьому Класифікація ОС передбачає строк корисного використання об’єктів в інтервалі мінімальних і максимальних значень.

Таким чином, НК РФ не зобов’язує компанію встановлювати саме максимально допустимий строк корисного використання об’єкта ОЗ.

Порядок дій якщо об’єкта ОЗ немає в класифікації

Не всі види об’єктів основних засобів можна знайти в Класифікації ОС.

В цьому випадку слід подивитися код ОС в ОКОФ і визначити амортизаційну групу згідно з цим кодом.

Якщо ж об’єкт не вказано і в ОКОФ, то для встановлення терміну корисного використання слід скористатися його технічною документацією або рекомендаціями виробників (п. 6 ст. 258 НК РФ).

При відсутності такої інформації для вирішення питання про визначення строку корисного використання основного засобу слід звернутися в Мінекономрозвитку Росії.

Строк корисного використання основних засобів, що були в експлуатації, для цілей оподаткування прибутку

Якщо було придбано ОС, що було у використанні, то норма амортизації по даному майну з метою застосування лінійного методу нарахування амортизації визначається з урахуванням строку корисного використання, що встановлюється в звичайному порядку, за мінусом кількості років (місяців) його експлуатації попередніми власниками.

При застосуванні нелінійного методу норма амортизації залежить не від конкретного терміну корисного використання ОС, а від амортизаційної групи, до якої воно відноситься.

В цьому випадку, придбані об’єкти ОС, що були у вжитку, включаються до складу тієї амортизаційної групи (підгрупи), в яку вони були включені у попереднього власника.

Якщо ж термін фактичного використання ОС у попереднього власника виявиться рівним терміну, визначеного відповідно до Класифікації, або перевищує цей термін, то компанія має право самостійно встановити термін корисного використання з урахуванням вимог техніки безпеки та інших факторів (п. 7 ст. 258 НК РФ) .

Таким чином, норми НК РФ надають організаціям право самостійно вирішувати, який порядок визначення терміну корисного використання основних засобів, що були у вжитку, слід застосовувати.

Поряд з цим організації необхідно документально підтвердити амортизаційну групу, до якої відніс майно попередній власник.

Це можуть бути акти про прийом-передачу основних засобів, складені по самостійно розробленим передавальною стороною формам або за уніфікованими формами N ОС-1 або N ОС-1а, документи податкового обліку передавальної сторони або будь-які інші документи, що підтверджують термін корисного використання цього майна і, відповідно, амортизаційну групу (підгрупу).

Зміна строку корисного використання основних засобів

За загальним правилом строк корисного використання переглядається, коли відбулося поліпшення спочатку встановлених нормативних показників об’єкта за результатами (п. 1 ст. 258 НК РФ; п. 20 ПБО 6/01):

При цьому для цілей податкового обліку збільшення терміну корисного використання може здійснюватися лише в межах строків, встановлених для тієї амортизаційної групи, в яку ОС було включено раніше.

Застосування Класифікації ОС в бухгалтерському обліку

Відзначимо, що норма про те, що зазначена Класифікація ОС може використовуватися для цілей бухгалтерського обліку з 01.01.2017 року визнана такою, що втратила силу.

Тому в бухгалтерському обліку, при встановленні строків корисного використання слід застосовувати правила, встановлені нормативними актами з бухгалтерського обліку.

Так якщо організація самостійно встановлює строк корисного використання основних засобів, керуючись положеннями пункту 20 ПБО 6/01, то цьому випадку термін корисного використання основних засобів визначається виходячи з:

очікуваного терміну використання об’єкта відповідно до його очікуваної продуктивністю або потужністю;

очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (кількості змін), природних умов і впливу агресивного середовища, системи проведення ремонту і т. п .;

нормативно-правових та інших обмежень використання об’єкта (наприклад, терміну оренди).

Встановлений термін корисного використання основних засобів слід зафіксувати в інвентарній картці обліку ОС (форма № ОС-6).

Залишилися ще питання по бухобліку і податків? Задайте їх на бухгалтерському форумі.

Амортизаційні групи: подробиці для бухгалтера

• Про зміну СПИ об’єкта ОЗ і переведення його в іншу амортизаційну групу Зазначені об’єкти віднесені до шостої амортизаційної групі. Чи необхідно змінити строк корисного . основних засобів. Майно розподіляється по амортизаційних групах відповідно до термінів його . 2813000 ОКОФ), ставилися до шостої амортизаційної групі (майно з терміном корисного використання . року, слід відносити до шостої амортизаційної групі. Таким чином, щодо об’єктів . ] Класифікація основних засобів, що включаються в амортизаційні групи, затв. Постановою Уряду РФ від .
• Нові класифікатори основних засобів: ОКОФ і амортизаційні групи Класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи. Детально про застосування нових класифікаторів . Класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи. Детально про застосування нових класифікаторів . Відзначимо, що кількість і найменування амортизаційних груп, а також встановлені за ним . в старій класифікації в одній амортизаційної групі, згідно з новою класифікацією можуть бути . включені в іншу амортизаційну групу. Нагадаємо, Класифікація ОС є .
• СПИ для майна, що був у використанні СПИ, встановлений покупцем в межах амортизаційної групи, обраної продавцем Варіант 4 Термін . СПИ, встановлений покупцем в межах амортизаційної групи, обраної продавцем – Термін фактичної експлуатації . Податковим кодексом СПИ для відповідної амортизаційної групи, збільшеному на один місяць; . а не термін, відповідний третьої амортизаційної групі. Судді підтримали інспекторів, визнавши, . самостійно змінити СПИ і амортизаційну групу в разі помилки попереднього .
• Амортизаційна премія як спосіб податкової оптимізації . – 7-й амортизаційних груп; не більше 10% – для інших амортизаційних груп (1-й, . в експлуатацію включаються в амортизаційні групи по своїй первісній вартості . засіб відноситься до 4-ї амортизаційної групі. Встановлено строк корисного використання – . для 3 – 7-й амортизаційних груп в розмірі 30% початкової вартості . такі об’єкти включені до відповідних амортизаційні групи. Формула розрахунку результату реалізації . ОС відноситься до 4-ї амортизаційної групі. у цьому ж місяці .
• Об’єкти ОС в амортизуються групах і встановлення СПИ: які документи використовувати? Відомо, що помилка при визначенні амортизаційної групи ОС – необґрунтоване зменшення терміну корисного . транспортними засобами, які належать до п’ятої амортизаційної групі. Важливо, що на сторону інспекції . повинні бути віднесені до п’ятої амортизаційної групі з терміном корисного використання понад . документи можна використовувати при визначенні амортизаційної групи і щодо інших видів . обліку після реконструкції, – до сьомої амортизаційної групі. Інспекція вказала на заниження податку .
• Податковий облік при частковій ліквідації основних засобів В рамках сумарного балансу відповідної амортизаційної групи (підгрупи), оскільки в силу п . виключає даний об’єкт зі складу амортизаційної групи (підгрупи) без зміни її . року. Об’єкт відноситься до сьомої амортизаційної групі (майно з терміном корисного використання . в рамках сумарного балансу відповідної амортизаційної групи. Такий висновок випливає з листів . продовжує списуватися в загальній масі амортизаційної групи. Кількома роками раніше фінансове відомство .
• Купуємо автомобіль в лізинг. Увага: фінансова оренда! Терміну корисного використання, визначеним згідно з амортизаційної групі майна, якщо після закінчення договору . автобус був віднесений до четвертої амортизаційної групі з терміном корисного використання 84 . якщо вони не віднесені до амортизаційних групах з першої по третю. Метод . в загальному порядку виходячи з амортизаційних груп. Для цілей податкового обліку вартість .
• Спори з податку на прибуток (Практика Верховного Суду РФ за 2018) Своїми технічними характеристиками відповідають десятої амортизаційної групі з терміном корисного використання 30 . обліку спірних об’єктів до сьомої амортизаційної групі спричинило завищення розміру амортизаційної премії . названі, отже, їх віднесення до амортизаційну групу здійснюється, виходячи з терміну корисного . 22 років , що відповідає восьмій амортизаційної групі. Ухвала від 29.06.2018 .
• Роз’яснення Мінфіну щодо застосування ОКОФ Основних засобів, що включаються в амортизаційні групи, затверджена Постановою Уряду РФ . що кількість і найменування амортизаційних груп в оновленій класифікації залишилися колишніми . старою класифікацією в одній амортизаційної групі, згідно з новою класифікацією можуть . Класифікацією ОС доцільно вибирати амортизаційну групу з найбільшим терміном корисного . включені в різні амортизаційні групи, доцільно вибирати амортизаційну групу з найбільшим терміном корисного .
• Як визначити норми амортизації по придбаному ОС, колишньому у вживанні Амортизується майна) розподіляється по амортизаційних групах. Такий розподіл організація здійснює . РФ платник податків не має права змінювати амортизаційну групу, встановлену попереднім власником. Між . основних засобів безпідставно віднесено до амортизаційних групах, які не відповідають фактичним . корисного використання об’єктів і їх амортизаційні групи. Додамо: шанси оскаржити . попередній власник невірно встановив амортизаційну групу (виходячи з терміну корисного .
• Звітність з податку на майна в «1С: Бухгалтерія 8», ред 3.0 Офісні меблі, віднесена до третьої амортизаційної групі, яка в результаті реорганізації передається . ОС з першої або другої амортизаційної групою, то вам пощастило, так . пільга автоматизована, достатньо лише вибрати амортизаційну групу в картці ОС. Якщо пільга . то що відноситься до четвертої амортизаційної групі, прийнятий він до обліку . обліку в картці обліку ОС. Амортизаційну групу в картці обліку ОС. . майно з 1 і 2 амортизаційної групою не є об’єктом оподаткування по .
• Кондиціонери як основні засоби: прийняття до обліку та відображення витрат Класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи, затвердженої Постановою Уряду РФ від . № 1 (далі – Класифікація), в амортизаційні групи з першої по дев’яту, термін . найбільшому терміну, встановленого для зазначених амортизаційних груп, а включеним в десяту амортизаційну . кондиціонери побутові ставилися до третьої амортизаційної групі з максимальним терміном корисного використання .
• Спортивні та вогнищеві майданчики: організація та облік ОКОФ відноситься до 2-ї амортизаційної групі з терміном корисного використання від . .20.900 – до 6-ї амортизаційної групі з терміном корисного використання понад . приналежність до тієї чи іншої амортизаційної групі і строк корисного використання будуть . своїми кодами ОКОФ і встановленими амортизаційними групами. Але Змінами 3/2017 коди . майна до тієї чи іншої амортизаційної групі впливає на середньорічну вартість майна .
• Вищі судді висловилися проти розукрупнення (дроблення) об’єктів основних засобів Визначено свій інвентаризаційний номер і амортизаційна група. Однак таке рішення викликало претензії . основних засобів по 7-й амортизаційної групі, в зв’язку з чим, податковим . майна до тієї чи іншої амортизаційної групі для цілей оподаткування прибутку, платник податків . -11) і відносяться до різних амортизаційних групам. З урахуванням викладеного, суд прийшов . кожної з якої встановлена ​​самостійна амортизаційна група. Таким чином, в цій справі .
• Чи потрібно платити з автомобільного причепа транспортний податок і податок на майно? В першу або в другу амортизаційну групу відповідно до Класифікації ОС . в першу або в другу амортизаційну групу відповідно до Класифікації основних . коштів, що включаються в амортизаційні групи. Вони як і раніше не визнаються . Класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи, затвердженої постановою Уряду Росії від . рухомим майном, пов’язаним з п’ятої амортизаційної групі, приходимо до висновку, що в .