Вирощування туї – посадка, догляд, пересадження та зимівля

Туя (лат.Thuja) являє собою нечисленний рід вічнозелених дерев та чагарників сімейства кипарисових (Cupressaceae). Природне середовище видів – Північна Америка та Азія.

Туя входить в топ садових рослин, які користуються величезною популярністю, завдяки високій декоративності протягом усього року, різноманіттю сортових форм, простоті в догляді та застосування в дизайні будь-якого стилю.

Як виглядає туя?

Рослина, як і деякі інші представники хвойних, має два типи листя – ювенільні (молоді) та зрілі. У молодих саджанців в перший рік життя воно коротке, загострене, схоже на голочки, що ростуть уздовж стебел.

У міру зростання з’являється доросле листя. Воне пряме, росте уздовж стебел. На плоских гілочках листя щільно притискається до стебел, подібно лусці, тому виглядає «листоподібним». Чотири вертикальних рядів листя повністю покривають молоді пагони.

Маленькі чоловічі шишки складаються з декількох товстих лусочок, що утворюють крихітний «конус» і формуються на кінчиках пагонів. У деяких сортів вони мають блакитний відтінок, який ефектно контрастує зі смарагдовим листям.

Пилок виробляється навесні та переноситься вітром до жіночих шишок на інших деревах. Жіночі шишки розташовані нижче з боків гілочок, і вони більше чоловічих.

Молоді шишки зеленуваті, а їх луска закрита, після дозрівання, яке триває рік, вони дозрівають – стають коричневими та відкриваються, вивільняючи насіння.

Сорти дерева можуть приймати різну форму, однак, в природі крона конічна або стовпчаста. Висота туї в природному середовищі існування може у деяких видів досягати 60 метрів.

Рослина довговічна, при адекватних умовах вирощуванні дерево або кущ можуть прожити 200 років, не втрачаючи своїх сортових характеристик. На скелястих кручах в південному Онтаріо були знайдені екземпляри, яким понад 1500 років!

Корінні жителі Північної Америки використовували хвою туї в лікувальних цілях, особливо для профілактики цинги, тому не дивно, що друга поширена назва рослини «дерево життя».

З 5 видів найбільшого поширення набула туя західна, а саме – її численні сорти з яких в садах і парках найчастіше можна побачити тую «Смарагд» та «Брабант».

Як правильно посадити тую у відкритий ґрунт

Коли краще садити туї? Посадку саджанця з відкритими корінням найкраще проводити ранньою весною або восени (максимум за 6 тижнів до першого морозу), тоді рослина найкраще зможе адаптуватися до нового місця.

Однак в розплідниках саджанці продаються переважно в контейнерах, що дозволяє їх висаджувати протягом усього вегетаційного періоду.

Умови посадки туї аналогічні іншим представникам хвойних. В першу чергу починають з вибору місця та підготовки ґрунта. Вважається, що рослина не дуже вимоглива до складу субстрату, але дерево найкраще росте на проникному й родючому ґрунті, вологому та багатому поживними речовинами зі слабокислою реакцією.

Туя, що посаджена в занадто сухому та бідному ґрунті, реагує втратою кольору, потемнінням та іноді інтенсивним випаданням лусочок з листя або оголенням нижніх гілок. Такі ослаблені рослини легко заражаються грибком, що викликає відмирання пагонів.

Місце для вирощування туї вибирайте сонячне або легку півтінь, захищене від вітру, який взимку може викликати замерзання молодих пагонів. Сорти туї з серії голден або варієгата показують яскравість забарвлення тільки в добре освітлених сонцем місцях.

Важливо! На газонах гілки туї не повинні торкатися трави оскільки нижнє листя часто намокає через роси, що призводить до розвитку грибкових захворювань

Ґрунт попередньо слід ретельно очистити від бур’янів, які витягають поживні речовини та послаблюють саджанець. Посадкова лунка повинна бути у 2 рази більше кореневого кулі.

На дні ями насипають шар щебеню або битої цегли для дренажу, потім насипають шар садової землі, що змішана з хвоєю або розкисленим торфом.

Іншим цінним компонентом, що підвищує поживність ґрунту, є компост, на який дуже добре реагують дерева. Компост можна замінити гранульованим гноєм або полити саджанець після посадки розведеним біогумусом.

Дуже корисно додати до ґрунту мікоризу (грибний міцелій), який вступає в симбіоз з корінням, завдяки чому рослині легше засвоювати поживні речовини й воду.

Мікоризні гриби покращують ріст насаджень, роблять їх більш стійкими до впливу навколишнього середовища, включаючи посуху та вплив патогенів.

З контейнера рослину виймають з грудкою землі та поміщають в посадкову лунку. Засипають землею, утрамбовують, щоб ґрунт не просів та рясно поливають.

Рясний полив після посадки

Саджанці висаджують на відстані не менше 50 сантиметрів від інших насаджень, щоб вони не конкурували один з одним та зберігалася хороша циркуляція повітря.

Як садити тую для живоплоту? Найкраще висаджувати ранньою осінню на мінімальній відстані 50-70 см від паркану або інших будівель. Відстань між рослинами буде залежати від розміру крони сорту.

Для популярних сортів «Смарагд» або «Брабант» буде достатньо відстані 70-90 см. Вузькі колоновидні сорти типу «Холмструп» висаджують на відстані 50-60 см один від одного.

Догляд за туями

Після посадки саджанець необхідно регулярно поливати, оскільки молода рослина дуже чутлива до нестачі вологи, дефіцит якої призводить до засихання листя.

Дорослі туї більш стійкі до посухи, але в період тривалої відсутності дощів вони потребують рясного поливу. У спеку корисно влаштовувати дощування, яке поліпшить дихання листя та прискорить фізіологічні процеси.

Щоб уникнути випаровування вологи, ґрунт навколо туї після посадки добре мульчують хвоєю або деревною корою в пристовбурної області.

Крім вегетаційного періоду насадження рясно поливають восени перед настанням морозів та навіть безсніжною зимою в теплі, безморозні дні, оскільки нестача води в зимовий період й ранньою весною є поширеною причиною пожовтіння листя.

Навесні починають поливати, коли ґрунт підсохне після танення снігу, оскільки надлишок вологи тільки зашкодить зеленої красуні. Але якщо зима була безсніжна, то режим поливу – раз в тиждень для молодих рослин.

Ці невибагливі представники хвойних дуже стійкі до морозу, але молоді саджанці, а також туя корейська сприйнятливі до холоду. В цьому випадку укриття для туї взимку агротекстилем або іншим нетканим матеріалом допоможе уникнути замерзання деревця або куща.

Стовбур підгортають листям або землею, а пристовбурні кола мульчують торфом.

Рекомендується обернути рослину після перших слабких морозів, коли вже є впевненість, що вегетаційний ріст закінчився. Зазвичай утеплюють насадження не раніше кінця листопада. Якщо зробити це занадто рано, то під впливом тепла під укриттям рослини можуть знову почати зростання.

Приклад зимового укриття для саджанця

Коли відкривати туї після зими? Укриття прибирають після танення снігу з настання денних плюсових температур, коли трохи прогріється земля та коріння зможе постачати кроні необхідну кількість вологи.

Якщо відкрити раніше, коли коренева система скута мерзлою землею, то зневоднена хвоя під впливом сонця може згоріти. До речі, це ще одна причина пожовтіння туї після зими, особливо якщо нехтувати поливом восени. Кращим орієнтиром для зняття укриття є поява первоцвітів.

У чому полягає догляд за туями взимку? Однією з найбільш проблем, що часто спостерігаються у хвойних в зимовий період є товстий шар снігу, який накопичується після снігопаду на пагонах.

Під вагою снігу гілочки прогинаються убік, деформуються та можуть зламатися. З цієї причини сніг необхідно відразу струшувати, не допускаючи його накопичення.

Якщо сніг залишити надовго, то рослина може ніколи більше не відновити свою первісну форму крони. Крім того, після відлиги сніг замерзає разом з листям, які ламаються та опадають навесні.

Якщо немає можливості доглядати за туями взимку, то рекомендується обв’язати насадження мотузкою по всій довжині крони або замотати агротекстилем.

Пересадка туї на інше місце навесні

Ідеальним часом для пересадки туї є весна, а саме середина квітня або початок травня, коли вже немає ризику сильних заморозків, а земля ще волога.

На жаль, існує ризик, що доросле деревце висотою понад 1,5 метрів не приживеться на новому місці. Особливо небезпечна процедура пересадки для популярного сорту «Смарагд».

Для рослин старше п’яти років слід починати підготовку до пересадки на рік раніше з підрізування коренів. Це змусить дерево сформувати молоде коріння, яке буде краще вкорінюватися після пересадки на новому місці.

Дерево слід обкопати з усіх боків на відстані близько 0,5 м від стовбура на глибину 30-60 см. Всі горизонтальні корені, видимі в канаві, видаляють за допомогою секатора, а потім канаву засипають компостом та землею. Пересадка проводиться роком пізніше.

За кілька днів до процедури дерево треба добре полити, щоб земляна грудка не розпалась. Тую обкопують на максимальну глибину та виймають з грудкою землі.

Нова посадкова яма повинна бути у два рази більше коренів, а земля збагачена свіжими поживними компонентами.
Рослину поміщають в яму на ту ж глибину, що і раніше. Після посадки рясно поливають та зберігають ґрунт вологим протягом тривалого часу.

Добрива для туї

Правильно підібране добриво для туй забезпечує їх необхідними мінералами, яких часто не вистачає в ґрунті. Завдяки цьому рослини розвиваються правильно та хворіють набагато рідше. Підгодовувати починають через 2 роки після посадки в родючий субстрат. Першу підгодівлю туї проводять навесні, другу влітку, а третю на початку осені.

Є два види добрив. Перше – мінеральне, зустрічається в рідкій або гранульованої форми. Друге – органічне у вигляді компосту, який прекрасно доповнює дефіцит мінералів, а також покращує структуру ґрунту. Його варто використовувати хоча б раз за сезон, прикопуючи навколо пристовбурної області.

Туям потрібні особливі поживні мінерали, які відповідають за здоров’я й пишне зростання крони. Це, перш за все азот, залізо, магній, калій та фосфор.

Всі види чутливі до дефіциту магнію, що проявляється в потемнінні листя, тому насадження бажано підгодовувати один раз за сезон сульфатом магнію в дозі 1,5 кг / 100 м².

Гранульовані мінеральні добрива для туї зазвичай містять всі необхідні компоненти та після підгодівлі вони дуже швидко компенсують дефіцит поживних речовин. Такий продукт зручний у використанні й забезпечує оптимальним харчуванням протягом усього вегетаційного періоду.

Розподіліть гранульоване мінеральне добриво рівномірно в радіусі, що трохи перевищує контур крони рослини. Після процедури поверхню ґрунту слід полити великою кількістю води.

Рідкі підгодівлі розводять відразу у воді для поливу. Велику ефективність показало позакореневе підживлення туй, оскільки хвоя активніше вбирає корисні компоненти.

Кращими препаратами для цих цілей є складні органічні комплекси хелатів. Обприскують насадження два рази на місяць, починаючи з травня і до серпня.

Чим підгодовують тую навесні? У квітні використовують добрива з переважним вмістом азоту з розрахунку 50-60 г на м². Друга підгодівля потрібна влітку.

Розподіліть гранульоване мінеральне добриво рівномірно в радіусі, що трохи перевищує контур крони рослини. Після процедури удобрену поверхню землі слід полити великою кількістю води.

Крайній термін азотних підгодівель – кінець червня або початок липня. Більш пізні терміни збільшують ризик зимового замерзання молодих гілочок, оскільки азот стимулює зростання крони.

В принципі, зростання рослини не надто залежить від азоту і компенсувати його може компост, який закладають в ґрунт навесні на невелику глибину. У вересні підгодовують калієм та фосфором – елементами, які зміцнюють рослину та підвищують її стійкість до морозу.

Дози добрив для підгодівлі туї восени залежать від родючості ґрунту й потреб дерева в харчуванні. Зазвичай це 5-20 г для рослини нижче одного метра у висоту та 25-40 г для насаджень вище 1 метра.

Увага! Надлишок добрив може викликати опіки коренів, тому не перевищуйте дози, що зазначені на упаковуванні

Обрізування туї

Обрізування абсолютно безпечне, оскільки хвойні швидко відновлюються та реагують на процедуру зростанням пишної крони. Перший зріз проводять у саджанців не молодше 2-3 років.

Обрізування туї проводиться перед початком вегетації, коли бруньки починають набухати. Найчастіше середина квітня. Живопліт необхідно стригти 2-3 рази за сезон, щоб він не втрачав своєї декоративності.

Стрижку окремих сортів проводять разово навесні для коригування крони, скорочуючи пагони приблизно до 1/3 довжини гілок.

У червні приходить час другої стрижки живоплоту, коли молоді пагони починають темніти. Останній раз його висоту коригують не пізніше серпня, скорочуючи пагони на 2 см.

Туї в ландшафтному дизайні саду

Туї в ландшафтному дизайні мають досить великий діапазон застосування та служать прекрасним матер іалом для створення шикарних композицій, заснованих на грі відтінків, форм та розмірів.

Туя з гортензією та розами

Головна перевага дерева в тому, що воно не втрачає своєї привабливості протягом усього року. Різноманітність сортів дозволяє оживити будь-яку пейзажну композицію.

Карликові туї чудово виглядають в альпінаріях і розарії, наприклад, західна «Даніка», «Літл Дорріт» або «Міріам».

Вигідно підкреслюють красу туй композиції з такими хвойними, як блакитна ялиця, сосна, модрина, ялівець. Висаджують з рябо листяними або красиво квітучими невисокими чагарниками, наприклад гортензією, барбарисом, бересклетом, спіреєю, в оточенні вересків, хост, гейхер.

Сорти серії Голден із золотистою хвоєю ефектно контрастують із зеленолистяними сортами декоративних насаджень.

У солітерних посадках вигідно підкреслюють свою красу сорти: «Рейнголд», «Санкіст» з конічною кроною та золотистою хвоєю, «Корник», «Зебрина».

Високі пірамідальні та колоноподібні туї гарні як живопліт. Особливість культури – спокійно переносити формування крони, що дозволяє створювати фігурні огорожі зі складних геометричних фігур. Вправні майстри таких стрижок здатні формувати з посадок цілі топіарні ансамблі.

Туї навесні: коли і як посадити, чим обробити, догляд за туями після зими

Недаремно поет описав цю важливу рису туї — її божественний запах! Адже навіть назва — туя — прийшла до нас з грецької мови, і позначала вона «закурення», «жертва». Елліни вже тоді помітили, як пахне хвоя та деревина туї, особливо якщо її спалювати.

Зараз туя — один із лідерів рослин, які застосовуються у садівництві та ландшафтному дизайні. Вона досить проста у догляді, прихильна до пересадок у молодому віці, має непогану стійкість до зимових заморозків. Але головний козир цієї культури – найбагатша різноманітність видів! І вони з’являються все нові і нові: селекціонери люблять працювати з туєю!

Цікаво! Весь достаток декоративних сортів сягає, зрештою, двох природних різновидів: туї західної (Thúja occidentális) і тує східної (Thuja orientalis). Природний ареал західної – східні та північно-східні регіони Північної Америки. А «історичний будинок» східної туї – Китай та Корейський півострів. Не дарма цю ту нерідко називають китайською .

Розмова про видове і сортове розмаїття туй — вкрай змістовна тема, але в цьому матеріалі ми її не зачіпатимемо. Адже на нас чекає інша, не менш цікава розмова, заявлена в назві цієї статті.

Посадка навесні: як правильно посадити ту

Чому саме навесні? — Так, якщо саджанець росте у контейнері, має добре розвинену та захищену кореневу систему, його можна пересадити у будь-який час вегетаційного періоду. Але коли коренева система відкрита або розвинена недостатньо, весняна посадка туй краще.

Запам’ятайте! У будь-якому випадку туї, висаджені у першій половині весни, приживаються краще і потім менше хворіють.

Існує поширена думка, ніби посадку слід розпочати з вибору саджанця. Але ми з цим твердженням не погодилися б. Перший етап – пошук відповідного місця та підготовка ями.

1. Знайдіть для своєї вихованки місце, хоча і добре освітлене, але не на самому сонці. Ідеальний варіант – сонце вранці та ввечері, але тінь опівдні. Туя не любить крайнощів: погано росте і в глибокій тіні, і повністю відкритих просторах.
2. Другий момент, який варто врахувати – відсутність протягів та вітрів. Хоча туї зимостійкі рослини, але сильний зимовий вітер їм нашкодить. Як, втім, і суховіший у розпал літньої спеки.
3. Важливо, щоб ґрунтові води в місці посадки знаходилися не ближче, ніж за 2 метри від поверхні землі.
4. Врахуйте, що туї не люблять сусідства з такими культурами, як берези, півонії та айстри.
5. До ґрунтів ці рослини невибагливі. Тим не менш, вони не повинні бути надмірно щільними, а також сухими, з великою кількістю піску.

Цікаво! В інтернеті багато інформації про те, що туї люблять трохи кислий ґрунт, і не переносять лужний. Це правильно, але лише частково. Види та сорти, що походять від західної туї, непогано ростуть і на нейтральних ґрунтах. Вимога про кислому ґрунті цілком справедлива для сортів китайської туї. Ідеальна кислотність має бути на рівні pH 4 – 5,5.

Отже, місце вибрано, лишилося викопати яму. Це бажано зробити тижні за 2, а то й 3 до посадки. Копайте із запасом, щоб коріння і земляному кому було просторо. Глибина ями — близько 80 см, для великих саджанців до метра. Якщо вам здається, що це багато, врахуйте: на дні необхідно влаштувати дренажний шар завтовшки не менше 20 см і тільки тоді насипати грунтову суміш.

Якою вона має бути? В ідеалі — зазначеної вище кислотності, досить пухкої, повітропроникної, багатої на гумус. Хороший варіант – супіски та суглинки. Якщо є досвід — зробіть суміш самі, але тим, хто сумнівається, правильніше буде купити в садовому центрі готовий грунт для хвойних рослин. Додатково додайте в лунку грам 150 нітроамофоски, або золи з дерева з компостом (відповідно 3 кг. і 8-10 літрів).

Що важливо при виборі саджанця? — Та загалом лише кілька простих пунктів:

• щоб був міцний на вигляд, з гарною земляною грудкою, або хоча б розвиненим, здоровим корінням;
• хвоя пружна, жива та соковита;
• ствол чистий, без пошкоджень;
• Якщо припускаєте, що умови життя у рослини будуть не оптимальними, вибирайте сорти західної туї. Вони і зиму переносять краще, і до ґрунту менш вимогливі. До речі, запах у них сильніший і приємніший, ніж у східної туї!

Коріння саджанця в ямі акуратно, пошарово, присипайте ґрунтовою сумішшю, постійно утрамбовуючи, щоб не залишалося повітряних «кишень». По закінченню пролийте та утрамбуйте додатково.

Важливо! Після закінчення посадки коренева шийка туї повинна бути на рівні поверхні землі: не нижче і не вище.

Якщо саджанець досить великий, додатково підв’яжіть його до опори, щоб крону не розхитував вітер.

Як правильно доглядати тую після зими

Зимові місяці – найважчий час для наших садових вихованців. І туї тут – не виняток. Як відновити ту після зими, щоб деревця, особливо молоді, швидше відійшли від зимової сплячки і рушили в зріст? Стандартні дії повинні бути такими :

1. Як тільки сніг зійде і земля почне прогріватися під променями сонця, видаліть з приствольного кола всю мульчу. Нині вона лише заважає доступу тепла до землі. Трохи пропушіть пріствольне коло. Через кілька днів, коли грунт біля коріння злегка прогріється, зніміть утеплювач з крони, якщо він був закутий на зиму.
2. Видаліть всю засохлу, коричневу хвою. Найімовірніше, її «прихопило» морозом. Не бійтеся, що колір хвої став бляклим, трохи пожовклим. Досить швидко під променями весняного сонечка соковитість забарвлення відновиться.
3. Обріжте також усі гілки, які виглядають засохлими або почорнілими. Обов’язково зробіть це й усередині крони! Адже мертві, хворі пагони — чудове місце для розвитку різних хвороб.
4. Якщо вважаєте за потрібне, не зайве буде внести добрива, але не азотні (як це зазвичай роблять навесні для більшості рослин), а комплексні мінеральні, з упором на фосфор і магній. При догляді за туєю навесні чудовим рішенням використовуватиме готові спеціальні добрива для хвойних рослин. Хороший приклад – рідке добриво ЕМБІКО Пишна хвоя. Для кореневого підживлення внести у ґрунт з розрахунком 100 гр. препарату на 5 л. води. Протоку повторити через півтора-два тижні. Цей засіб можна використовувати і для позакореневого підживлення, зменшуючи концентрацію приблизно на третину.
5. Регулярно проведіть звичайні поливи водою. Навесні, до приходу літньої спеки, це потрібно робити один раз на 5-7 днів, залежно від температури та стану ґрунту. Орієнтуйтеся на те, що невеликі деревця віком до 3 років вимагають поливу відром води за один раз, а старші – до 2 відер.

Чим обробляти туї ранньою весною

Проста мудрість свідчить, що попередити хвороби простіше, ніж потім лікувати. Ця істина можна застосувати і до туїв. В цілому ці рослини не славляться ніжками, у них досить міцна стійкість до хвороб та шкідників. Але це зовсім не означає, що вони не потребують профілактичних обробок.

Чим обробляти ту після зими? Для початку, якщо бачите, що на хвої багато опіків від зимового сонця, або вона помітно потьмяніла, обприскайте крону якимось стимулятором зростання антистресової дії (наприклад, Циркон або Епін). Зробити це потрібно якомога раніше, практично в день зняття утеплення, якщо дозволяє погода. Середній стандарт розведення – одна ампула на 5 літрів води.

Як засіб для реанімації туї після зими, хороший, наприклад, органо-мінеральний комплекс ІЗАБІОН. Обприскати їм провесною крону, коли температура повітря перевищує 15°. Розвести від 30 до 50 мл. препарату 10 л. води. Деякі джерела радять через 10 днів провести кореневий полив Ізабіоном, збільшуючи концентрацію в 2 рази.

Слабке місце туй – різні грибкові захворювання . Найчастіше грибкові проблеми виникають, коли туя росте на щільних, погано дренованих ґрунтах. Навіть якщо вам здається, що з рослиною все гаразд, обробіть крону провесною популярним засобом ХОМ (40 гр. на десятилітрове відро води). Цей засіб багато садівників замінюють 3% бордоською сумішшю.

Також пролийте ґрунт під туєю 0,2% Фундазолом (20 гр. Речовини на 10 літрів води). Така процедура стане відмінною профілактикою від виникнення грибкових хвороб коріння.

Важливо! Запам’ятайте, що всі препарати для боротьби з грибковими захворюваннями називають фунгіцидами .

Крім грибків, небезпеку для туй можуть становити і різні шкідники-комахи. Серед частих «непрошених гостей» на туях виділимо:

• туєву ложнощитівку та ялівцеву щитівку;
• моль-перстянку;
• туєву мінуючу міль;
• туєвий і ялівцевий лубоїди.

Запам’ятайте! Препарати для боротьби із шкідниками називають інсектицидами.

Популярні інсектициди, які можна використовувати навесні на туї – Актара, Піноцид, Децис, 30 плюс, Профілактин БІО та багато інших. Інструкція з розведення та застосування завжди вказана на упаковці цих препаратів. Важливо використовувати інсектициди якомога раніше, щоб знищити шкідників, які, можливо, зимували на рослині, і не дати їм навесні розмножитися.

Ми багато дізналися про весняну обробку туї. Замість традиційного підбиття підсумків на завершення матеріалу, дізнаємося деякі цікаві факти , пов’язані з цими популярними садовими рослинами.

• У Середньовіччі ченці Франції любили висаджувати ту в монастирських дворах (до речі, вона може зростати одному місці до сотні років і більше). Ченці вважали, що запах туї позитивно позначається на здоров’ї і називали рослину «деревом життя».
• Через велику кількість ефірних масел, ту широко використовують у парфумерії та косметології;
• Стовбури найбільших видів туй у природних умовах можуть у поважному віці досягати 150 – 170 см. у діаметрі. Декоративні сорти, звичайно, значно дрібніші.
• Деревина туї має дрібношарову текстуру та приємний запах. Її часто використовують для виробів. Зокрема, з неї виходять гарні ручки для ножів.

Потоваришуйте з туєю, цим прекрасним «деревом життя», впустіть її у свій сад, і вона віддячить вам не лише своїм чудовим запахом, а й порадує душу!

Туя – види і різновиди

Туї – вічнозелені хвойники з щільною кроною, що належать до сімейства кипарисових. Молоді рослини покриті колючими голчастими листками, які з віком змінюються лусковидними листочками, що видають характерний аромат. Більшість видів утворюють шишки.

Доволі поширене питання: «Туя: дерево або чагарник?»

Можна відповісти, що серед представників сімейства є як деревні, так і чагарникові форми.

Відомо 5 видів туй (на їх основі селекціонери створили багато сортів):

Різні сорти і види туї відрізняються між собою розмірами, швидкістю росту, формою і забарвленням крони. Ландшафтні дизайнери за допомогою стрижки складають з рослин оригінальні композиції.

Види туї

Туя західна

Особливу популярність серед ландшафтних дизайнерів отримала туя західна завдяки:

• невибагливості у догляді;
• високій декоративності;
• підвищеній посухостійкості і морозостійкості;
• стійкості до пилового забруднення;
• опірності хворобам і шкідникам;
• підвищеній концентрації фітонцидів, які видають дуже сильний свіжий аромат;
• довговічності (живе до 1500 років);
• різноманіттю сортів;
• швидкому росту і відмінним регенераційним властивостям;
• можливості надавати будь-яку форму кроні;
• здатності навіть дорослим рослинам легко приживатися після пересадки.

На своїй батьківщині, в Північній Америці, рослина відомо як «олівцеве дерево» або «американське дерево життя». З його листя одержують екстракт ефірної олії, який застосовують в медицині і косметології, а з м’якої деревини роблять олівці. Стовбур західної туї стійкий до загнивання, завдяки чому індійці з нього будували каное.

У природних умовах дерево доростає до 20 метрів (зрідка зустрічаються 30-40-метрові гіганти), в культурі його висота не більше 10 метрів. Відомі й чагарникові сорти. Пірамідальна крона з віком округлюється і стає більш пухкою. Лускаті листочки зелені, знизу світліші, взимку набувають бронзово-коричневе забарвлення. Горизонтальні гілочки злегка піднімають.

Належить до швидкозростаючим видам – ​​щорічно зростає на 20-30 сантиметрів.

Віддає перевагу легкій півтіні, але добре себе почуває і при повному затінені. Найпишніші рослини виростають на суглинках, багатих поживними речовинами. Перезволоження коріння в літній час може стати причиною загибелі дерева.

Західні туї добре ростуть як на чорноморському узбережжі, так і на Далекому Сході.

Смарагд

Туя Смарагд – найпоширеніша. Вона повільно зростає (не більше 10 сантиметрів на рік), легко переносить обрізку, придатна для фігурної стрижки, завдяки чому дозволяє створювати оригінальні форми і шикарні огорожі. Крона дорослих дерев конусоподібна, висота – 5-6 метрів. Взимку колір листя не змінюється.

Рослини люблять поживні болотисті ґрунти, віддають перевагу холодному вологому клімату, але й стійкі до посухи і можуть рости на бідному ґрунті.

Голден Смарагд

Виведений на основі Смарагда. Зростає повільно, виростає до 2-3 метрів. Відрізняється колоновидною формою, густо-розташованими ніжними пагонами і золотисто-зеленими листочками, що додають особливий шарм. У 2008 році у Варшаві в номінації «Зелень – це життя» Голден Смарагд став бронзовим призером.

Брабант

При формуванні живої огорожі особливою популярністю користується невибагливий Брабант, що досягає 4 метрів у висоту і утворює кілька стовбурів. Має колоновидну, зрідка конусоподібну, форму. Пагони, що схожі віяло надають кроні хвилястий вигляд. Зелений колір листочків зберігається цілий рік.

Один із швидкорослих сортів (річний приріст 30-35 сантиметрів), тому потребує стрижки двічі на рік.

Даніка

Карликовий повільно зростаючий сорт, виростає не більше метра у висоту та має ідеальну сферичну форму. Річний приріст – не більше 5 сантиметрів.

Віялоподібні пагони надають кронам хвилясті форми, що виглядає дуже привабливо. Яскраво-зелені листочки взимку набувають бронзового або бурого відтінку.

Даніка віддає перевагу добре освітленим ділянкам, при нестачі світла втрачає декоративність.

Завдяки компактності широко застосовується при оформленні садових доріжок, рокаріїв і міксбордерів.

Глобоза

Характеризується швидким ростом, невеликими розмірами і округлою кроною діаметром не більше півтора метра. Зелені листочки взимку набувають коричневий відтінок.

Глобоза морозостійка, але не виносить посухи. Віддає перевагу багатим грунтам. Підходить для вирощування в контейнерах.

Туя східна

Біота (широкогілочник східний) східна відома як туя східна. Зростає повільно. Характеризується оригінальним розгалуженням і різноманітним забарвленням. Не витримує сильних морозів.

Туя складчаста

Туя складчаста – справжній гігант, який «прийшов» з Північної Америки, де росте на тихоокеанському узбережжі і відомий як «гігантське дерево життя».

На своїй батьківщині дерево досягає величезних розмірів (до 60 метрів при діаметрі стовбура – 3-4 метра), а в культурних умовах його розміри значно скромніші – не більше 15 метрів. Живуть до 800 років.

Пірамідальна або конічна крона зберігає щільність і в дорослих рослинах. Листочки зверху смарагдові, а знизу – з білою смугою.

У природі росте на берегах водойм, невибаглива до кислотності. Тіньовитривала, але не переносить сильного пересихання грунту. Надає перевагу прохолодному літу і теплій зимі, при сильних морозах трохи підмерзає, але при відтаванні відновлюється.

Цей вид є швидкозростаючим – за рік виростає на 30-35 сантиметрів.

Корнік

Туя складчаста Корнік – розкішне дерево, що володіє пірамідальною кроною. Краї горизонтальних пагонів поникають. Листи влітку темно-зелені (знизу пролягають сріблясті смужки), а взимку золотисті або бронзові.

Виростає більше 10 метрів у висоту. Ідеально підходить для солітерних посадок.

Зебріна

Туя складчаста Зебріна отримала свою назву через строкатість – на зеленому листі чітко видно біло-жовті смуги. Крона конічна, спочатку пухка, а з віком стає більш щільною. Темп зростання залежить від умов зростання. На багатому грунті і при хорошому освітленні щорічно зростає на 15-20 сантиметрів, а при дефіциті поживних речовин і нестачі освітлення – не більше 10 сантиметрів.

Зебріна відома пишними формами – 2-3 метра у висоту і півтора в ширину.

Туя японська

Туя японська на батьківщині вважається священною рослиною, вирубка якої в минулі часи заборонялася. У природі рослина доростає до 20-35 метрів. У культурі його висота не перевищує 9 метрів.

На фото японської туї добре видно, що дерево має розлогі пагони, які утворюють пірамідальну крону. Листочки зверху яскраво-зелені, а знизу – сріблясто-блакитні. Рослина виділяє лимонно-евкаліптовий аромат.

Складчаста туя без проблем переживає морозні зими, але вимоглива до вологості. Потребує поживних дренованих грунтів і чистого повітря. У міських умовах через забруднену атмосферу рідко приживається.

Туя корейська

Туя корейська може рости у вигляді пухкого дерева або куща з розлогою кроною. Характеризується легкістю і витонченістю пагонів, що утворюють повітряні мережива. Зовнішня частина лусочок зелена, а внутрішня – срібляста.

Виділяється повільним зростанням і підвищеною морозостійкістю.

Групи видів

У ландшафтному дизайні відомі кілька систематичних груп:

• за формою крони:
  • пірамідальні, або конусоподібні (найпопулярніші);
  • колоноподібні;
  • кулясті.
  • за забарвленням листів:
    • зелені;
    • жовтувато-золотисті;
    • блакитні (рідкісні).
    • високорослі;
    • карликові.
    • повільно зростаючі;
    • швидкозростаючі.

    Пірамідальні

    Класикою вважається туя пірамідальна. Рослини саме такої форми в основному висаджують в парках і скверах. Вони невибагливі до догляду, стійкі до морозу, спеки і посухи, добре приживаються в міських умовах, незважаючи на забруднене і запилене повітря. Віддають перевагу сонячним ділянкам або легкій півтіні. При нестачі світла втрачають декоративний вигляд: крона розріджується, хвоя тьмяніє.

    Найчастіше в ландшафтному дизайні використовують Брабант, Мартін, Смарагд, Голден Смарагд.

    Колоновидні

    Для живої огорожі зазвичай висаджують тую колоновидну – це витончена рослина, форма крони якої схожа на колону. Дерева утворюють щільну завісу, що захищає від вуличного шуму і візуально розширює простір.

    Туя західна колоновидна зростає досить швидко, але щорічний приріст може варіювати в залежності від сорту і догляду. Виростає до 5 метрів.

    Найбільш невибаглива – туя західна колоновидна колумна. Вона не боїться морозів і посухи, не потребує формуючого підстригання. На відміну від найближчих родичів, може виростати до 10 метрів у висоту.

    Оригінальні композиції утворює туя колоновидна з кулястими видами, що добре видно на фото .

    Кулясті

    Кулясті туї ростуть дуже повільно (щорічний приріст – не більше 8 сантиметрів), розростаючись рівномірно в усі боки, завдяки чому навіть без обрізки набувають форму кулі. Лише досить рідко потрібно підрізати деякі гілки, які вибиваються із загальної маси, щоб надати рослині досконалий вигляд.

    Зазвичай кулясті туї висаджують групами, облаштовуючи альпійські гірки і кам’яні сади. Низькорослі рослини використовують на клумбах і міксбордерах, вирощують в контейнерах.

    Найвідоміші сорти – Даніка, Глобоза.

    Карликові

    Ця група об’єднує мініатюрні повільно зростаючі чагарники, які не потребують багато місця. Зазвичай карликові туї ростуть в північних (в тому числі і полярних) регіонах, але зустрічаються і в південних областях.

    Компактними рослинами прикрашають міксбордери і альпійські гірки, оформляють садові доріжки.

    Найбільш популярні сорти – Даніка, Глобоза.

    Завдяки різноманітності форм і здатності легко переносити стрижку – туї є ідеальним матеріалом для ландшафтних дизайнерів, дозволяючи втілювати в життя креативні ідеї. Вони підходять як для міських парків, так і для дачних ділянок.

    Посадка і догляд за туями. Вирощування туї в домашніх умовах

    Туя – вічнозелений хвойник, який користується особливою любов’ю у ландшафтних дизайнерів. Вона дозволяє створювати живі огорожі і унікальні фігури, які стануть прикрасою саду.

    У природних умовах рослини можуть досягати 70 метрів у висоту, а діаметр стовбура – 6 метрів. У культурі висота не перевищує 10-11 метрів.

    Молоді рослини покриті голчастими листками, які з віком поступово замінюються лускоподібний листям.

    • невибаглива в догляді;
    • цілий рік зберігає декоративний вигляд;
    • легко переносить спеку, посуху і морози;
    • стійка до хвороб і атак шкідників;
    • стійка до загазованого міського повітря;
    • видає приємний аромат і знищує хвороботворні мікроорганізми.

    Туя має безліч видів і сортів, що розрізняються розмірами, швидкістю росту, формою крони, забарвленням листя, вимогами до умов зростання, що дозволяє кожному садівникові вибрати оптимальний варіант для себе.

    Серед величезної кількості сортів найбільшої популярності набули туя Брабанта, туя Смарагд і Голден Смарагд, Даніка, Зебріна, Корнік.

    Посадка туї

    Багато людей запитують, чи можна садити тую у дворі будинку, оскільки з цим деревом пов’язано безліч прикмет. Туя символізує безсмертя і світлу пам’ять, через що її часто висаджують біля могил. Але, крім негативних прикмет, відомі і позитивні.

    Тую називають деревом життя, оскільки вона:

    • захищає мешканців будинку від поганої енергії, псування і зурочення;
    • виганяє злих духів;
    • проганяє недоброзичливців;
    • допомагає виявити підступні плани і інтриги;
    • сприяє розкриттю талантів і прояву індивідуальності;
    • оберігає сімейне щастя.

    Якщо ви все ж вирішили зайнятися вирощуванням туї, то бажано надати перевагу низькорослим сортам. Вважається, що негативні прикмети працюють тільки в тому випадку, якщо дерево виростає вище будинку.

    Коли починати посадку?

    Висаджують саджанці в будь-який час (виняток – зимовий період). Досвідчені садівники стверджують, що найкраще здійснювати посадку туї навесні, щоб вона встигла до зими пристосуватися до навколишніх умов і добре вкоренитися. Але в спекотних областях бажано займатися посадкою туї восени.

    До весняної посадки приступають після прогрівання грунту і закінчують до розкриття листя на деревах, а осінню здійснюють після того, як почнеться листопад, але до заморозків. Бажано, щоб денна температура повітря не перевищувала 20 градусів, а нічна була не меншою 10 градусів.

    Вибір місця

    Перед тим, як посадити тую, потрібно підібрати злегка затінене місце, захищене від протягів і пронизливих вітрів. Прямі сонячні промені стають причиною в’янення рослини, а нестача сонця призводить до втрати яскравості забарвлення.

    Туї ростуть на будь-якому грунті, але максимальну декоративність набувають на субстраті, що складається з дерну, піску і торфу. Краща слабка або нейтральна кислотність. У лужний грунт рекомендується додати хвойний опад, листовий компост, торф або тирсу.

    Етапи посадки

    Посадку туї здійснюють в декілька етапів:

    • викопують яму на метр в глибину і ширину, щоб в неї вільно вмістився земляний ком;
    • дно присипають деревним попелом, змішавши її з землею;
    • ставлять саджанець в ямку (потрібно простежити, щоб коренева шийка розташовувалася на рівні з поверхнею грунту або була трохи вище);
    • порожні місця засипають землею, яка в рівних співвідношеннях змішана з торфом і піском;
    • грунт притоптують;
    • рослину рясно поливають.

    Вищеописаний спосіб посадки туї підходить для саджанців із закритою кореневою системою. При відкритій кореневій системі саджанець потрібно попередньо помістити в прохолодну воду (але не крижану), де він залишається до тих пір, поки не перестануть виходити бульбашки повітря. Перед посадкою коріння обробляють стимуляторами, що поліпшують коренеутворення (гетероауксин, корневін), а крону – антистресовими засобами (епін, бурштинова кислота).

    Якщо посадкою займаються навесні, то в яму вносять добриво, восени цього робити не потрібно. Якщо грунт на ділянці сильно зволожений, то на дно насипають дренаж, щоб запобігти загниванню коренів.

    Відповідь на питання: «На якій відстані садити туї?» – Залежить від розмірів рослини і мети посадки. Між невеликими чагарниками залишають метрову відстань. При посадці туї Смарагд та інших високорослих сортів необхідно дотримуватися 4-5-метрову дистанцію. Створюючи зелені коридори або живі огорожі, саджанці будь-яких сортів висаджують на метровій відстані.

    Як красиво посадити туї можна подивитися на фото .

    Догляд за туями

    Догляд за туями в домашніх умовах включає:

    • своєчасний полив;
    • щоденне зрошування;
    • дворазові підгодівлі;
    • періодичну прополку;
    • мульчування;
    • регулярну стрижку.

    Вирощування і догляд за туями не потребує багато часу і сил, проте дозволить надати ділянці особливий стиль і шарм.

    Полив

    При відсутності дощів рослини навесні поливають щотижня, а влітку – двічі або тричі на тиждень. За раз потрібно виливати не менше відра води. Полив здійснюють в ранковий або вечірній час. За дефіциту вологи верхівка дерева жовтіє, а лусковидні листочки осипаються. При застої вологи можливе загнивання кореневої системи.

    Зрошення

    Щоб крона мала яскраве забарвлення та приємний аромат, догляд за туями повинен включати щоденне зрошування.

    Прополка

    Роблячи прополку, розпушують ґрунт і видаляють бур’яни. Слід врахувати, що коріння розташовується біля самої поверхні, через що потрібно виявляти підвищену обережність.

    Мульчування

    Щоб утримати вологу, пригальмувати ріст бур’янів і забезпечити рослину додатковим харчуванням, вдаються до мульчування. Як матеріал для мульчі можна використовувати горіхову шкаралупу чи пофарбовану тирсу, це додасть особливого колориту саду .

    Підживлення туї

    Первинну підгодівлю туї здійснюють після посадки, обробляючи рослини природними стимуляторами росту (Епін або Циркон), які прискорюють укорінення і забезпечують опірність захворюванням.

    Надалі здійснюють підживлення двічі за сезон:

    • навесні (у травні) – розводять сульфат калію у воді і використовують для поливу;
    • влітку (в серпні) – в грунт закладають гранули для хвойних.

    Не варто застосовувати добрива для туї восени. Під впливом добрив почнеться інтенсивне зростання гілочок, але вони не встигнуть одерев’яніти і загинуть від морозів.

    Підгодовуючи туї, необхідно дотримуватися балансу. При нестачі поживних речовин рослини втрачають декоративність і погано зимують, а при надлишку – сильно розростаються, через що потребують частих підстригань.

    Якщо в посадкову яму внесли достатню кількість добрив, то підгодовувати саджанець починають не раніше, ніж на третій рік.

    Стрижка

    Перші два роки не рекомендується обрізати туї, щоб дозволити їм прижитися і піти в зростання. На третій рік видаляють засохлі і слабкі пагони, регулюють густоту крони.

    Основну обрізку роблять в квітні, а потім коригують форму в залежності від наміченої цілі. За раз можна обрізати більше третини довжини пагона. Якщо проігнорувати цю рекомендацію, то рослина стане слабкою і може зачахнути.

    Кількість стрижок залежить від швидкості росту. Повільно зростаючим рослинам достатньо весняної стрижки, середньорослі обрізають додатково в кінці літа, а швидкозростаючі для збереження привабливого вигляду вимагають регулярної корекції.

    Початківці садівники можуть надати кроні кулясту, кубовидну, колоновидну або каскадну форму. Отримавши певні навички, можна «створювати» тварин і казкових персонажів.

    Як підготувати хвойники до зимівлі?

    Догляд за туями восени включає обов’язковий полив, оскільки розвиток рослин, хоча і більш повільний, але триває і в зимовий час.

    Перші п’ять років саджанці вимагають утеплення. Їх накривають спеціальними чохлами, нетканим спанбондом або поліетиленовою плівкою, формуючи кокон. Пристовбурні круги прикривають опалим листям.

    Приступаючи до догляду за туями навесні, листя прибирають. Але для цієї роботи слід підібрати похмурий день, щоб коріння не отримали опік.

    Використання туї в ландшафтному дизайні – як легко прикрасити територію навколо будинку

    Туя – вічнозелена рослина, яка завдяки необмеженим можливостям займає провідне положення в дизайні саду. В культурі вирощують 5 видів, серед яких є як великі дерева, так і карликові чагарники.

    Чому туя приваблює садівників? Посадка туї у дворі будинку має кілька переваг:

    • безліч сортів, що характеризуються різноманітністю форми, розмірів і забарвлення;
    • стійкість до морозів і посухи;
    • несприйнятливість до хвороб і атак шкідників;
    • здатність рости в загазованій міській атмосфері;
    • невибагливість у догляді;
    • приємний аромат, завдяки якому рослини знищують патогенні мікроорганізми і захищають від легеневих захворювань.

    Вічнозелені хвойники не втрачають своєї декоративності і взимку, оживляючи сумовиту чорно-білу картину. Вони органічно вписуються в будь-який ландшафт, можуть відігравати домінуючу роль в композиціях або служити в якості фону для інших рослин, гармонійно їх доповнюючи.

    Ці аристократичні рослини, які раніше використовувалися для прикраси палацових парків, чудово виглядають як на невеликих присадибних ділянках, так і в міських скверах. Вони надають показності і стильності офісам та адміністративним будівлям, торговим та освітнім установам, очищають оточуюче повітря.

    Початківці садівники цікавляться, на якій відстані садити туї. Щоб відповісти на питання, необхідно визначитися з метою посадки і сортом. При групових посадках між рослинами слід залишати не менше 4 метрів простору. Якщо необхідно створити живу огорожу, то саджанці висаджують на відстані метра один від одного. Під час висадки Смарагда дистанцію можна скоротити до 70 сантиметрів.

    Ідеї ​​для саду

    Використання туї в ландшафтному дизайні не має обмежень:

    • облаштування живих огорож і лабіринтів;
    • огородження доріжок і алей;
    • організація вічнозеленого масиву і ландшафтних терас;
    • створення топіарія і живих скульптур;
    • оформлення рокаріїв, кам’яних садів і альпійських гірок;
    • прикраса берегів штучних водойм;
    • розмежування і зонування окремих частин саду.

    Жива огорожа з туї захистить сад від сторонніх очей і пилу, а також послабить вуличний шум. Якщо посадити дерева рядами, то вони розділять територію і утворять тінисті алеї, що захистять від палючого сонця.

    Художня обрізка туї здатна надати рослинам різноманітну форму, починаючи з геометричних форм (куль, кубів, пірамід і колон) і закінчуючи фігурами тварин, людей, казкових персонажів, транспорту, залежно від фантазії дизайнера.

    Взаємозв’язок форми крони та її призначення

    Залежно від призначення в ландшафтному дизайні хвойники поділяють на кілька груп:

    • солітерні – висаджують поодиноко;
    • відформатовані – дерева, якими прикрашають тераси і міні-парки;
    • чагарникові – великі чагарники, з яких створюють живі огорожі та високі бордюри;
    • карликові – можливе різнопланове використання;
    • різнокольорові – виділяються незвичайним кольором лускатих листочків;
    • топіарії – створення композицій з фігурними рослинами.

    Утім цей поділ умовний, оскільки політ фантазії дизайнера не має кордонів. У деяких проектах чагарники висаджують на клумби і тераси, а з солітерних рослин створюють живоплоти на великих територіях.

    Місце туї в дизайні саду також залежить від розмірів і форми крони:

    • Високі дерева з пірамідальною і колоновидною кроною – кращий вибір для живоплотів, оформлення алей і солітерних посадок, створення топіарія.
    • Кулясті рослини – ідеальний варіант для групових посадок і зонування, для створення кам’яних садів і оформлення садової доріжки.
    • Карликові сорти ідеально виглядають на невеликих присадибних ділянках.

    Але нерідко їх використовують для оформлення великих територій при облаштуванні японського саду каменів, рокарія, альпійської гірки, міксбордера, рабатки, квіткових клумб, щоб створити живописні композиції, використовують в дизайні сходів. На газоні такі рослини утворюють красиві композиції з каменями і міні-фонтанами, що надає неповторність і оригінальність ландшафту.

    Основні види і їх застосування

    Для оформлення живоплотів і вхідних груп в основному використовують тую Брабанта завдяки невибагливості і швидкому зростанню. Ідеальним вибором для поодиноких посадок стануть Брабант і 10-метровий гігант Корнік, що відрізняється пишною кроною і різноманітністю відтінків.

    Туя Смарагд, що має правильну пірамідальну форму, щільну крону і високе зростання (до 6 метрів), підходить для солітерних посадок, для топіарія і живоплоту. При облаштуванні бордюрів найкраще віддати перевагу карликовим сортам (Даник, Тіні Тім і Глобоза)). Вони окреслять контур доріжок і додадуть завершенності садовій композиції. Карликові туї нерідко висаджують у контейнери, якими прикрашають тераси, веранди, альтанки, балкони, лоджії.

    Яскраві композиції з туй

    Тую в саду висаджують як поодиноко, так і групами. Гармонійно поєднуються кулясті рослини колоновидними і пірамідальними, зелені з золотисто-жовтими і блакитними. Комбінація різних відтінків дозволяє надати клумбі оригінальний колорит.

    Кращими сусідами для туй стануть інші хвойники: ялини, сосни і ялівці. Ефектні ландшафтні композиції утворюють туї спільно з листяними рослинами: барбарисом, дерном, бруслиною, самшитом. Не рекомендується садити біля туй модрину, черемху і березу, оскільки вони діють один на одного гнітюче.

    Вибираючи сусідів, слід надати перевагу тим рослинам, коріння, яких йдуть углиб, оскільки коренева система туй розташовується поверхнево.

    Можна висаджувати біля хвойників і квітучі рослини. Найбільш ефектно виглядають з туями троянди і гортензії, надаючи ділянці схожість з середземноморським садом. Оригінальні композиції утворюють з рододендроном, магнолією, пузиреплодник, бузоком, спіреєм, вейгелой, гібіскусом, дельфініумом, маком, ірисами, чагарниковими формами клематиса. А ось півонії, жоржини і айстри не люблять сусідства з туями.

    Приховати оголену землю між рослинами допоможуть почвопокривні культури і невеликі чагарники: моховинка, чебрець, ломикамінь, єрика, лаванда, барвінок, петунія, братки, герань, хоста. Ефектно доповнять композицію камені різних розмірів, кольорів і фактур.

    Особливості догляду

    Вирощування туї не займе багато часу і сил, оскільки ці рослини невибагливі до умов зростання. Але якщо ви бажаєте, щоб хвойники постійно зберігали декоративний вигляд, то необхідно приділити їм трохи уваги.

    Догляд за туями повинен включати:

    • полив (1-2 рази на тиждень);
    • дощування крони (1-2 рази на день);
    • підгодівлю (двічі на рік);
    • стрижку (1-2 рази на рік).

    Доглянуті рослини стануть яскравим акцентом ландшафту і допоможуть зняти втому після трудового дня.

    Інтернет-магазин саджанців і насіння ТМ Добродар пропонує саджанці туї в асортименті – купити імпортні та українські відібрані сорти в нашому розпліднику ви можете з доставкою поштою або перевізниками в будь-який регіон України.