Що означає мах

МАХ 2 , виг. Уживається як присудок за знач. мах а ти й махн у ти 1. Кошу та й гадаю собі: швидше б ті гроші заробити.. І, отак замислившися, мах та мах. (Мур., Бук. повість, 1959, 12); [Гаврило:] Демид слухав-слухав, а далі мах з хати (Кроп., III, 1959, 143).

маха

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Що означає мах

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

мах

МАХ 1 , у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж — у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (Коцюб., II, 1955, 88); — Прощайте! тільки мене й бачили! — сказав він.. і так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Барв., Опов. 1902, 126); На городах достигають Гарбузи зеленоребрі, І в пташинім сивім свисті Крил широкий рівний мах (Рильський, II, 1960, 76); // спорт. Елемент гімнастичних вправ. Почали [заняття] з найпростішого — робили махи на брусах, перекладині, кільцях (В ім’я Вітч., 1954, 29); // Один оберт (колеса машини, крил вітряка тощо). Мах колеса.

◊ Да́ти ма́ху — помилитися в чомусь, прорахуватися. Видно, їм [поліцаям] таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в’язень! (Збан., Єдина, 1959, 333); З [одно́го] ма́ху; [За] одни́м ма́хом: а) відразу, дуже швидко. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху (Котл., І, 1952, 167); За одним махом зробив [Панталаха] порядок (Фр., II, 1950, 240); — Знай, дочко, що я міг би одним махом всю твою хитрість розбити (Бурл., Напередодні, 1955, 111); б) з одного пострілу. З цієї тятиви крицевою стрілою Вася з одного маху ухлопав [убив] забіглого вовка (Ковінька, Кутя. 1960, 29); З усьо́го (зі всьо́го, зо всьо́го) ма́ху — з усієї сили. — Мовчи! — писнула пані, наскакуючи.. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю (Вовчок, І, 1955, 136); Вовк покинув костомаху — Й до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині — Буде кінь в моїй торбині! (Стельмах, Живі огні, 1954, 45).

МАХ 2 , виг. Уживається як присудок за знач. маха́ти й махну́ти 1. Кошу та й гадаю собі: швидше б ті гроші заробити.. І, отак замислившися, мах та мах… (Мур., Бук. повість, 1959, 12); [Гаврило:] Демид слухав-слухав, а далі мах з хати (Кроп., III, 1959, 143).

Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу.

Що означає мах

дава́ти / да́ти ма́ху. 1. Помилятися, прораховуватися в чомусь; допускати помилку. Випадки попадання у швидких пташок з рушниці .. були неймовірно рідкісними! .. І Тереську хотілося заплескати в долоні, коли брат давав маху (Т. Масенко); Скульптор зрозумів, що дав маху, що це безтактно і не треба .. про це питати (О. Гончар). 2. перев. док. да́ти ма́ху. Прозівати, проґавити що-небудь. — Хіба й Андрій тут? — аж похолонуло всередині в Чугая.— Аякже! .. То такі, що маху не дадуть (Григорій Тютюнник); Видно їм (поліцаям) таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в’язень (Ю. Збанацький).

за одни́м ма́хом, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. А я вийму горілочки.. А він (Петро) возьме (візьме), браття, покуштує, Та за одним махом аж до дна! (Пісні та романси..); В дворі нікого не було, тільки собака вискочила з-під хати і кинулась, загарчавши, просто на Яроша (коновода). Він убив її за одним махом, розбивши їй голову шворнем (Б. Грінченко). 2. За короткий час, дуже швидко. За одним махом зробив (Панталаха) порядок (І. Франко); Потрібен був форсований рецепт, щоб за одним махом убити прокляту заразу (В. Минко). за оди́н мах. — А це ножі, хоч на ведмедя з ними, хоч на тура йди — ребра розпахують, голову відбатовують за один мах! (П. Загребельний). 3. з інфін. У той же самий час; разом, одночасно з чимось. Я маю написати тепер теж Дорі й Оксані, тільки з інтервалами, а не за одним махом (Леся Українка); // Принагідно. Василь захотів за одним махом залагодити ще одну справу (П. Інгульський).

з одного́ ма́ху, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. (Глоба:) Тиміш .. завдав нам сорому: з одного маху опинився під борцем, як кошеня! (М. Кропивницький); Тітка цапнула її (Ольгу) в свої шорсткі долоні й кинула (з одного маху) на нове, холодне крижмо (Я. Качура); // Одним ударом. Поганяв лівою (рукою), бо праву ще колись, у чотирнадцятому, з одного маху відтяв йому козак під Перемишлем (Д. Бедзик). з ма́ху. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху І всі строщили сухарі (І. Котляревський). 2. Несподівано, рішуче і т. ін. Тут Федько з одного маху З нього (цапа) стриб і хлів закрив! (С. Олійник); Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (І. Гончаренко); Не завжди можливий шлях найбільш простий і радикальний — з одного маху відкинути все старе і поставити на його місце нове (З газети). від одного́ ма́ху. А “Русалка Дніпровая” якраз ударила від одного маху на всі три точки. Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські (І. Франко).

з усьо́го ма́ху. 1. зі сл. уда́рити, наткну́тися і т. ін. Дуже сильно, щосили. Василь. розпалившись, з усього маху ударив сестру (Панас Мирний); Макар ухопив з комина дощечку, що Титарчиха коле на тріски, і ляснув зо всього маху Піхтіра ззаду (С. Васильченко). з усьо́го ма́ху-розго́ну. Раптом з усього маху-розгону Паршецький наткнувся на кам’яну стіну. Набив ґулю і спинився (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже швидко. Вовк покинув костомаху — Й до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині — Буде кінь в моїй торбині! (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. Мах — Мах прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
2. мах — (рукою) помах, змах; (колеса) оберт. Словник синонімів Караванського
3. мах — I -у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному; помах. || спорт. Елемент гімнастичних вправ. || Один оберт (колеса машини, крил вітряка тощо). Мах колеса. Дати маху — помилитися в чомусь, прорахуватися. II виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мах — МАХ¹, у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (М. Коцюбинський); – Прощайте. Словник української мови у 20 томах
5. Мах — (Mach) Ернст, 1838-1916, австр. фізик і філософ; один із засновників емпіріокритицизму; праці з основ динаміки та аеродинаміки. Універсальний словник-енциклопедія
6. Мах — див. Мах, Ернст Філософський енциклопедичний словник
7. мах — О́БЕРТ (повне коло руху чого-небудь навколо власної осі або якогось предмета), ОБОРО́Т, ПО́МАХ, МАХ, ПО́КРУТ діал.; ВИТО́К (звичайно — про космічний супутник, корабель). Мотор несамовито в обертах гуде (М. Рудь); — А система (літака) яка? — .. Словник синонімів української мови
8. мах — Мах, -ху, -хові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. мах — МАХ¹, у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж — у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (Коцюб., II, 1955, 88); — Прощайте. Словник української мови в 11 томах
10. мах — Мах, маху I м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу. ————— Мах! II меж. отъ гл. махати. Словник української мови Грінченка