Прислів’я та приказки про пороки людини

Роботи без піклування немає; а турбота і без роботи живе.

Розійшовся, як холодний самовар.

Речист, та не чистий на руку.

Решетом у воді зірки ловити.

Решетом воду міряє – марна робить.

Лаятися і сваритися нікуди не годиться.

Рука руку миє, плут шахрая криє.

Руки в боки, очі в потолоки.

З любов’ю скрізь простір, зі злом скрізь тіснота.

З ним водитися, що в кропиву сідати.

З ним натщесерце не змовилися.

Сам наперед біжить, а кричить: «Тримай злодія».

Серце соколье, а сміливість вороння.

Скаже вздовж, а зробить поперек.

Швидкий поспех – людям на сміх.

Слова оксамитові, а справи їжакові.

Сорока сама розповідає, де гніздо звила.

Спіткнувшись об цеглу, поліз ламати стінку.

Став, як бик, в стіну рогами.

Товкти воду в ступі – втратити час.

Ти мене, работушка, не бійся, я тебе не чіпатиму.

Тяп-ляп – і вийшов корабель.

У всякого шахрая свій розрахунок.

У кого жовч у роті, тому всі гірко.

У куцого кобеля не чекай хвоста, від лихої людини не жди добра.

У шахрая сімдесят дві виверти в день.

Розум підлабузника, що коромисло: і криво, і зубристо, і на обидва кінці.

Уперта коза – вовкові користь.

Хвалиться, вихваляється, а від ветерочка валиться.

Хвалько правду скаже, йому ніхто не повірить.

Хвостом виляє, а зуби шкірить.

Хитрий, як лисиця, боязкий, як заєць.

Хитрий Мітрій: нашими боками оре, на своїх відпочиває.

Хміль шумить – розум мовчить.

Добре ледачого за смертю посилати, не скоро прийде.

Добре на печі орати, так загортати важко.

Гарно ти співаєш, та мені танцювати неохота.

Хоч і з розумом красти, а біди не минути.

Хоч сгори цілий світ, лише б він був зігрітий.

Чванства на сто рублів, а дурі і того більше.

Чим зазнаешься, на тому і сломаешься.

Черстве серце не знає вдячності.

Що Богу не угодно, то і не годно.

Що на того сердитися, хто не боїться.

Що про щось говорити, чого не варити.

Що лихе було, то й погано, що погано, погано.

Я – остання буква в алфавіті.

самовар

1. Металева своєрідна за формою посудина для кип’ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям.

Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Мирний, І, 1954, 323);

Самовар кипів, булькотів та парував, як навіжений (Н.-Лев., VI, 1966, 55);

*У порівн. Розшумівся [Аркадій Петрович], як самовар, що ось-ось мав збігати (Коцюб., II, 1955, 395);

[Кость:] Терпіть не можу, коли в людини сяє пика, як великодній самовар (Вас., III, 1960, 151);

Телескоп стояв на веранді — довгий, як чапля, і жовтий, як самовар (Смолич, II, 1958, 8);

// Така ж за формою посудина, в якій вода кип’ятиться за допомогою електрики;

// чого і без додатка. Кількість води, що вміщується в цій посудині.

Випив [справник] самовар чаю — знов на порозі (Вовчок, I, 1955, 248);

[Пилип:] Я б увесь самовар видув, і хай би тоді Кость подавав рапорт на мене своїй тещі (Мороз, П’єси, 1959, 115).

Наставля́ти (наста́вити, настановля́ти, настанови́ти) самова́р див. наставля́ти¹, настановля́ти¹;

Поста́вити самова́р див. поста́вити;

Ста́вити самова́р див. ста́вити.

2. розм., рідко. За часів Великої Вітчизняної війни — умовна або жартівлива назва міномета.

Шура пригадала, що саме такими мінометами командує Юрась. — Вони страшні? — Січуть німців на січку. У нас їх звуть «самоварами» (Гончар, III, 1959, 171).

Значення в інших словниках

1. самовар — самова́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. самовар — [самовар] -ра, м. (ў) -р’і, мн. -рие, -р’іў Орфоепічний словник української мови
3. самовар — -а, ч. Металева своєрідна за формою посудина для кип’ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям. || Така ж за формою посудина, в якій вода кип’ятиться за допомогою електрики. || чого і без додатка. Кількість води, що вміщується в цій посудині. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. самовар — Окріпничка Словник чужослів Павло Штепа
5. самовар — САМОВА́Р, а, ч. 1. Металева своєрідна за формою посудина для кип’ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям. Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
6. самовар — самова́р вул. поїзд (ст): Самовар – від високого комина льокомотиви старого типу (Горбач); Хоч поїзди не ходили, ми захопили якийсь самовар з кількома вагонами, що пхався на Самбір. Нас кількадесят зайняли два вагони (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. самовар — Латунний, мідний або посріблений посуд для приготування чаю; нагрівається деревним вугіллям, теп. також і електрикою; раніше поширений переважно в Росії; знаменита фабрика с. у Тулі. Універсальний словник-енциклопедія
8. самовар — Самова́р, -ра; -ва́ри, -ва́рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. самовар — Самовар, -ру и самоварь, -рю м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару. Ном. № 6571. Словник української мови Грінченка

Розійшовся як холодний самовар значення

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

самовар

САМОВА́Р, а, ч.

1. Металева своєрідна за формою посудина для кип’ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям. Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Мирний, І, 1954, 323); Самовар кипів, булькотів та парував, як навіжений (Н.-Лев., VI, 1966, 55); * У порівн. Розшумівся [Аркадій Петрович], як самовар, що ось-ось мав збігати (Коцюб., II, 1955, 395); [Кость:] Терпіть не можу, коли в людини сяє пика, як великодній самовар (Вас., III, 1960, 151); Телескоп стояв на веранді — довгий, як чапля, і жовтий, як самовар (Смолич, II, 1958, 8); // Така ж за формою посудина, в якій вода кип’ятиться за допомогою електрики; // чого і без додатка. Кількість води, що вміщується в цій посудині. Випив [справник] самовар чаю — знов на порозі (Вовчок, I, 1955, 248); [Пилип:] Я б увесь самовар видув, і хай би тоді Кость подавав рапорт на мене своїй тещі (Мороз, П’єси, 1959, 115).

Наставля́ти (наста́вити, настановля́ти, настанови́ти) самова́р див. наставля́ти 1 , настановля́ти 1 ; Поста́вити самова́р див. поста́вити; Ста́вити самова́р див. ста́вити.

2. розм., рідко. За часів Великої Вітчизняної війни — умовна або жартівлива назва міномета. Шура пригадала, що саме такими мінометами командує Юрась. — Вони страшні? — Січуть німців на січку. У нас їх звуть «самоварами» (Гончар, III, 1959, 171).

Самовар, ру и самоварь, рю, м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару. Ном. № 6571.