Реп’ях

РЕП’ЯХ, -а, ч. 1. Бур’ян родини Складноцвіті з чіпким суцвіттям. 2. Колюча чіпка головка суцвіття цієї рослини. 3. кл. -ше, перен., розм. Причіплива людина; -хівка, -и, ж., дав., м. -ці, етн. Різновид плахти; -ховий, -а, -є. Прикм. до реп’ях. Р. олія – настояне на коріннях реп’яха вазелінове масло, що використовується як косметичний засіб для волосся; – шковий, -а, -є. Прикм. до реп’яшок: -шок, -шка, ч. 1. Зменш, до реп’ях. 2. бот. Рід трав’янистих рослин родини Жовтецеві. (Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С.622 )

РЕП’ЯХ, -а, ч. 1. Бур’ян родини складноцвітних із чіпким суцвіттям і з колючками. 2. Колюча чіпка головка, суцвіття цієї рослини. *У порівн. з перен. розм. Про причіпливу людину (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – С. 1027).

РЕП’ЯХ – бур’ян родини складноцвітих із чіпким суцвіттям і з колючками, а також чіпка головка, суцвіття цієї рослини; виступає об’єктом традиційного порівняння, символізуючи причепливу, настирливу людину, звідки «приставати реп’яхом, мов реп’ях, як реп’ях», «причіплюватися, як реп’ях», «учепився, як реп’ях, та й держиться»; рослина уживається в народній медицині (Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 497)

РЕП’ЯХ, а, ч. 1. Бур’ян родини складноцвітих з чіпким суцвіттям і з колючками. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп’яхи, куряча сліпота та й багато дечого (Кв.-Осн., II, 1956, 189); Не годилося б, на мій погляд, в’язати оцей застарілий реп’ях в один букет з пахучими польовими квіточками (Мирний, V, 1955, 391); Стала б їсти [пташка], так глибокий Сніг сугорбками замів Й очерету ствіл високий І бадилля реп’яхів (Щог., Поезії, 1958, 384). 2.Колюча чіпка головка, суцвіття цієї рослини. Хлопці з веселим гуком розбіглись на дві ватаги. Пани зразу почали вмощувати собі з бур’яну великі животи, ліпили на лоб і на груди замість кокардів і гудзиків реп’яхи (Вас., І, 1959, 213); Брів [Давид] бур’яном у двір, де будівлі цегляні. Чіплялись реп’яхи до шинелі (Головко, II, 1957, 17); *У порівн. Пріська так реп’яхом за нього [Нечипора] і держиться (Кв.-Осн., II, 1956, 104). 3.перен., розм. Про причіпливу людину. Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. — Чого ще оцей бабський реп’ях од мене хоче? — каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш, Вибр., 1969, 192) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во “Наукова думка”, 1997. – 927 с. [1]С. 512)

РЕП’ЯХОВИЙ, а, є. Прикм. до реп’ях. Люблять щиглики реп’яхове насіння (Коп., Як вони. 1948, 92). Реп’яхова олія — настояне на коріннях реп’яха вазелінове масло, що використовується як косметичний засіб для волосся. Під час розчісування сухого волосся гребінець корисно змочувати касторовою або реп’яховою олією (Як запоб. заразн. хвор. 1957, 22). (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во “Наукова думка”, 1997. – 927 с. [1]С. 512)

Ілюстрації

Ілюстрації створені руками студентів

Це цікаво знати!

РЕП’ЯХ – це збірна назва рослин, що мають чіпкі плоди або супліддя. Частіше за Р. називають лопух, репешок і чортополох. Свою назву Р. отримали від своєрідного способу поширення плодів, що причіплюються до шерсті тварин і одягу людини. Лопух великий, або реп’ях (Arctium Lappa L) може досягати 180-200см. У лопуха м’ясистий товстий, веретеноподібний малогіллястий корінь до 50-150 см довжиною. Цвіте лопух в липні – серпні. Коріння лопуха містять: вітамін С, каротин, велика кількість полісахариду інуліну, протеїн, ефірне і жирне масло, білкові і дубильні речовини, гіркоти, пальмітинову і стеаринову кислоти, алкалоїд протипухлинної дії, слизу, смоли. У насінні – жирна олія, пектини, сапоніни, кумарини, яблучну і лимонну кислоти, глікозид. У багатьох країнах, наприклад, в Японії лопух вирощується, як городня рослина. Молоді корені їстівні в сирому, вареному, печеному вигляді їх кладуть у суп замість картоплі. Молоде листя і черешки відварюють і додають у салати, супи, бульйони. Коріння прожарюють на сковорідці і використовують, як сурогат кави. А з коренів лопуха навіть варять смачне повидло з додаванням щавлю та лимонної кислоти.

Лікувальні властивості і застосування

У медичних цілях лопух використовували з античних часів. Про нього згадує у своїх працях Діоскорид. Відомо, що препарати з лопуха готував лікар Олександра Невського. У коренях лопуха міститься велика кількість полісахариду інуліну, ефірних олій, дубильних речовин і гіркоти. Ці активні елементи володіють цілющими властивостями. Лікувальні препарати на основі лопуха рекомендують застосовувати при різних захворюваннях. Для лікування багатьох хвороб використовують відвар з коріння будяків як сечогінний і потогінний засіб. Настій на основі коренів лопуха з мигдальною або оливковою олією ще називають «реп’яховим маслом» і приймають як засіб для зміцнення волосся. Свіже подрібнене листя прикладають до ран, порізів, гнійника, виразок. У косметиці використовують настій з коренів і реп’яхову олію.

Тлумачення снів (якщо приснився реп’ях)

Приснився реп’яхи — це означає, що якась людина веде себе по відношенню до вас вкрай нав’язливо. Також сон пророкує сварку, розлучення. Потрапити в зарості цієї рослини – такий сон попереджає, що у вашому житті буде відразу кілька таких настирливих людей. Прилип до вас – значить, ви приручили, «приліпите» якоїсь людини до себе. Віддирати від себе, свого одягу реп’яхи – такий сон свідчить про те, що ви нав’язливо намагаєтеся когось зробити своїм приятелем, однодумцем, любовним партнером, хоча ця людина відкрито противиться вашим спробам.

Фразеологізм

Приставати (пристати) реп’яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп’ях див. приставати; Причіплюватися (причіплятися, причепитися) як (мов, немов і т. ін.) реп’ях див. причіплюватися.

Синонімічний ряд

Реп’ях, реп’яховий, реп’яхуватий, реп’яшок.

Особливості слововживання

Приставати (пристати) реп’яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп’ях див. приставати; Причіплюватися (причіплятися, причепитися) як (мов, немов і т. ін.) реп’ях див. причіплюватися. Перен., розм. Про причіпливу людину. Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. — Чого ще оцей бабський реп’ях од мене хоче? — каже, зупинившись, Кирило Тур (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 192). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 512).

Джерела та література

1. Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С.622
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – С. 1027

Український правопис. 14 нових правил, які варто запам’ятати

Одна з найобговорюваніших тем тижня, що минає, – зміни українського правопису. 22 травня уряд ухвалив новації і попередній правопис від 1992 року втратив чинність.

Нові правила, над якими спеціальна комісія працювала майже п’ять років, схожі на Харківський правопис 1928 року. Згодом совєти його скасували: у 1930-х роках почалася хвиля тотального зросійщення, і в 33-му оголосили цей правопис «націоналістичним», таким, що «ставив бар’єр між українською та російською мовою і гальмував вивчення грамоти широкими трудящими масами». Автори найсвіжішого варіанту стверджують, що він «розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ» та зможе захистити українську мову від русифікації.

Повний текст редакції Українського правопису можна прочитати тут.

Думки щодо доцільності нових мовних правил розділилися. Головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН Наталія Богданець-Білоскаленко впевнена, що це позитивні зміни. «На початку здається, що буде плутанина. Але, якщо подивитися історично, то у (19)28 році була прийнята «скрипниківка» (за іменем народного комісара Миколи Скрипника, який затвердив цей правопис – «Главком»). Він об’єднав усіх українців у світі. Однаково писали у газеті «Канадійський фармер», діаспора у Чехії, однаково писали у Львові, Харкові, на Запоріжжі. А вже з часом сталінський тоталітарний режим знівелював і наблизив українську мову до російської. Тому ми повертаємо свій автентичний правопис», – стверджує Богданець-Білоскаленко.

Інші фахівці налаштовані критично. «Цей правопис суперечить сам собі. У ньому може бути правило, згідно з яким ми пишемо категорію слів певним чином, а до нього — десять винятків… У кількох моментах правопис усе спростив. Але на кожне правило, яке вирішило певну проблему, з’явилося ще тупіше правило, яке створює нову або взагалі уневажнює попередні правила», – стверджує філолог, письменник і перекладач Остап Українець.

На думку мовознавця, екс-нардепа від партії «Свобода» Ірини Фаріон, це такий самий гібридний правопис, як і гібридний нещодавно ухвалений закон про українську мову. «Та яка то нова редакція? Совки зібралися, замутили той самий радянський правопис і видали це за нову редакцію… Цей правопис – абсолютна безпорадність сучасної так званої мовознавчої еліти, яка і досі перебуває у сталінсько-постишевській облуді», – обурюється націоналістка.

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів нарікає, що члени комісії не погодилися на відмінювання слів кіно, метро і депо. Тож, як і раніше, відмінювати можна лише ситро і пальто.

За великим рахунком зовсім кардинальних змін, що потребують перенавчання, у цьому правописі немає. Однак плутанина таки може виникнути, адже збільшилася кількість варіантів написання одних і тих же слів. На провадження нових правил дається 3-5 років. Час потрібен і для того, аби оновити Microsoft Office, адже, наприклад, наявні версії програми Word нові варіанти слів сприймають як граматично неправильні.

Поки ж у соцмережах обголюють окремі новації: і критикують, і схвалюють, «Главком» зібрав усі з них докупи. Ознайомлюйтесь і запам’ятовуйте.

1. Фемінітиви

Утворення жіночих форм іменників, які раніше існували в чоловічому роді, тепер правило, а не просто забаганки феміністок. Нові слова утворюють за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та -ес.

2. Вживання літери «и» на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері «і», однак перед приголосними «н» та «р» можливі два варіанти написання. У проекті правопису обговорювався варіант написання індика із початковою «и», але до остаточної редакції цей варіант написання не потрапив. «И» на початку слова вживаємо у деяких власних назвах і словах тюркського походження: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин.

У художніх текстах допускатиметься заміна і на и в кінці слів під час відмінювання. Більше не помилка, казати як століття тому «нема совісти» або «забагато мужности».И вживатимуть на початку деяких вигуків і часток: ич який хитрий, слова икати , икання та похідних від цих слів.

3. «Т» замість «ф»

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передають літерою «ф». Тепер можна використовувати букву «т» замість «ф».

Кафедра, міфологія, ефір, Афіни, анафема

Катедра і кафедра, мітологія і міфологія, етер і ефір, Атени і Афіни, анатема і анафема

4. Більше «ґ» у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування «ґ» в іноземних власних назвах і деяких іменах. Передавати звук [g] тепер можна двома способами: як через «г», так і завдяки «ґ».

Гуллівер, Гете, Гонгадзе, Гарсія

Ґуллівер і Гуллівер, Ґете і Гете, Ґонґадзе і Гонгадзе, Ґарсія і Гарсія

5. Йотування повертається

Звук [j] у сполученні з голосними буде передаватись тільки буквами «є», «ї», «ю», «я».

6. Зроби павзу

У словах, запозиченнях із давньогрецької мови, буквосполучення «au» тепер можна передавати не тільки через «ау», а і як «ав».

7. Ніяких апострофів і тире для «пів»

Числівник «пів» зі значенням «половина» з іменником у формі родового відмінка однини пишеться тільки окремо.

БУЛО

СТАЛО

Разом з «пів» писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: «півострів», «півзахист», «півкуля» або «півоберт».

8. Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом. Зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс.

Користувачі соцмереж розповідають, що в школах декого вчили писати «будь ласка» через дефіс. Деякі вчителі так собі вирішили, «оскільки не було інтернету…».

9. Ніякої «Вкраїни»

У поезії, крім звичайної форми Україна, досить часто вживали Вкраїна: Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький).

Тепер правильна форма лише одна і це: Україна.

10. Більше демократії

Як і раніше, з великої букви пишуться офіційні назви найвищих державних посад України, міжнародних посад: Президент України, Генеральний прокурор України.

Але в неофіційних текстах ці назви пишуться з малої букви: вибори президента; генеральний прокурор України; приїзд королеви.

Ведуча Українського радіо Ірина Ткаченко також тримає руку на пульсі і ділиться корисними мовними лайфхаками

11. Заберіть від мене свої «лапки»

Складені назви інформаційних агентств тепер варто писати без лапок.

Інформаційне агентство Главком, агентство Франс Пресс

Щодо назв сайтів, якщо поруч із назвою є родове слово – тоді лапки використовуються і назва пишеться з великої літери: сайт «Вікіпедія», соціальна мережа «Фейсбук». Якщо ж родового слова немає – назва пишеться з маленької літери і без лапок: гугл, твітер. Як це мало писатися раніше – невідомо, адже попередній правопис був затверджений ще в 1992 році, коли таких проблем просто не існувало.

12. Правильне вживання «й», «і», «та»

Милозвучність української мови досягається за допомогою правильного вживання «й», «і», чи «та», зокрема і як сполучників. Коли слово закінчується на голосний, а наступне починається на голосний/приголосний, варто вживати «й»: Олена й Андрій; на траві й квітах роса, висока ймовірність, вона йде.

Водночас для зіставлення понять використовується «і»: дні і ночі, батьки і діти, правда і кривда, просте і складне речення.

Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники «і» або «та»: зелений гай і широка долина / зелений гай та широка долина, теорія і практика перекладу / теорія та практика перекладу.

13. Вживання «архі-» «архи-» у назвах церковних звань

Архієрей і архиєрей,архімандрит і архимандрит, архістратиг і архистратиг

14. Назви українських свят

У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви з великої букви. У назвах українських свят всі слова пишемо з великої літери .

День Незалежності України, День Соборності України