Особливості вирощування твердих сортів пшениці

Тверді сорти пшениці мають чудові характеристики, завдяки чому вони зайняли провідні позиції серед зернових культур. Додаткова перевага – простота вирощування. Цей сорт можна культивувати у всіх районах України, крім гірських областей.

Правила обробки

Для твердої пшениці найкраще підходять регіони з теплим кліматом. Догляд, що включає своєчасний полив, захистить культуру від посухи. Тверда пшениця буває двох видів: озима та яра. Основою класифікації виступають терміни посіву. Збирання врожаю залежить від погоди. Озима пшениця стійка до холоду, але її культивування передбачає правила щодо дотримання яровизації. Порушення вимог може спричинити загибель врожаю. Тому всі необхідні процедури потрібно завершити до холодів, причому гартування має проходити природно. Неприпустимо прискорювати його штучним способом, інакше пшениця не отримає бажаних параметрів. Яровизація покликана підвищити врожайність культури. Період вегетації у морозостійких сортів починається рано. Його початок пов’язують із настанням стабільного тепла, коли ризик знищення молодих паростків внаслідок різкого перепаду температур мінімальний. Терміни яровизації варіюються від одного до двох місяців. Завершення процесу залежить від особливостей культури. Деякі морозостійкі сорти легко витримують навіть температуру до -8 градусів. Важливо! Тверда пшениця дуже вимоглива до попередників. Найкраще її сіяти на землі, де раніше вирощувалися бобові, гречка або трави. Обробку ґрунту бажано провести до середини жовтня. Оптимальний період для протруювання насіння – за місяць до початку посіву. Молодим рослинам необхідно забезпечити захист від шкідників.

Основні різновиди

• тверда. В цьому сорті переважають білкові сполуки. З зерна виготовляють борошно найвищої якості. Популярний різновид твердої пшениці – дурум. Відрізняється підвищеним рівнем клейковини;
• м’яка. Зерна багаті на крохмаль. Їх активно використовують для виготовлення кулінарних виробів.

На що звертати увагу при виборі пшениці для посіву

• якість посівного матеріалу;
• кліматичні особливості регіону;
• стан ґрунту;
• рослини, які культивувалися на ділянці раніше.

Вимоги до посіву

• субстрат повинен бути добре зволожений. Якщо у верхньому шарі ґрунту недостатньо вологи, то посівні заходи немає сенсу проводити;
• обробляти ділянку потрібно на глибину не менше ніж 6 см;
• інтервал між рядами має бути не менше 15 см;
• глибина краю варіюється від 4 до 6 см.

Як отримати якісний посівмат

• висока продуктивність та ефективність роботи (очищає купу від усіх типів домішок: сміттєвих, мінеральних, органічних, зернових);
• низьке енергоспоживання (мінімальні витрати на обслуговування, простий запуск від стандартного генератора в польових умовах);
• безпечне перероблення сировини (машина не травмує зернівки в процесі очищення та сепарації);
• можливість роботи в стаціонарних та польових умовах, на відкритих майданчиках та в закритих (за умови комплектації системою аспірації) приміщеннях;
• очищення та поділ на фракції всіх типів зернових культур (злакових, зернобобових, трав’яних, олійних, кормових) за один прохід;
• якісна комплектація та збільшений експлуатаційний ресурс;
• невелика вага конструкції, завдяки чому забезпечується простота транспортування та встановлення машин.

Формули живлення пшениці: АгроПолігон Яра в ДП «Зернятко»

Посівна озимих під урожай 2020 року видалась для українських аграріїв нелегкою. Тож особливо цікаво прослідкувати увесь «вегетаційний» шлях культур, які розпочинають свій ріст у непростих умовах. Таку можливість дає нам новий проект АгроПолігону в партнерстві з компанією «Yara Україна» .

Об’єктом нашої «пильної уваги» буде поле озимої пшениці в ТОВ «ДП «Зернятко» , що в Менському районі Чернігівської області. А у фокусі — живлення рослин.

Господарство та умови

ДП «Зернятко» обробляє 8,5 тис га угідь, розташованих як у Менському, так і в Сосницькому районах. Як зауважив головний агроном підприємства Олексій Попелуха, між дальніми полями відстань сягає 100 км. Тож йому доводиться невпинно курсувати дорогами Чернігівщини, аби тримати руку на пульсі справ у полях. Особливо в гарячу пору, в яку ми якраз завітали. Адже погодні умови цієї осені склалися так, що через тривалу спеку і посуху посівна озимої пшениці затрималась, а кукурудзу довелося жнивувати трохи раніше. Й обидва ці процеси збіглися в часі. Однак, незважаючи на зайнятість, пан Олексій приділив увагу АгроПолігону і детально розповів як про саме господарство, так і про плани на полі, за яким відтепер слідкуватимемо аж до жнив наступного року.

До слова, з ДП «Зернятко» ми вже трохи знайомі, адже декілька років тому побували тут аж двічі — в АгроЕкспедиції Соняшник 2016 та АгроЕкспедиції Кукурудза 2016 . Поки ми їхали від центрального офісу господарства до «нашого» поля, Олексій Попелуха трохи розповів про «новини» та особливості сезону-2019 для деяких культур.

Зокрема, буквально напередодні нашого візиту на підприємстві було введено в дію власний елеватор потужністю 30 тис. т. Тож «відпало» чимало проблем, пов’язаних зі зберіганням урожаю та логістикою. Також тепер є можливість дочекатися кращої ціни на свою продукцію, до вирощування якої докладають стільки зусиль.

Тут до слова припала і нинішня ситуація з горохом. Як поскаржився пан Олексій, ця культура важлива передусім у сівозміні як хороший попередник, але на наступний сезон площі під нею будуть зменшувати. Адже цього року прибуток з гороху був мінімальним — через дуже низькі ціни на нього. На яких ще й наклалась нижча врожайність, спричинена посухою.

«У цьому році по гороху ми отримали 2,8 т/га, тоді як у минулому закрили на рівні 4 т/га. Наступного будемо зменшувати площі. Так, він хороший попередник, його можна сіяти під озиму пшеницю, і площі рано звільняються, можна добре їх підготувати. Але ж собі у збиток не працюватимеш? Хоча, звісно, зовсім від гороху не відмовляємося і відсотків 15 у сівозміні триматимемо», — зазначив головний агроном.

Взагалі, в господарстві за сівозміною слідкують пильно. Наприклад, стараються не просто не сіяти соняшник по соняшнику, а й роблять розрив щонайменше в 4-5 років між поверненням його на одне й те саме поле.

Найбільші ж площі в господарстві відводять під кукурудзу. На момент нашого приїзду її тільки-но почали збирати. Про результати говорити було ще рано, але пан Олексій зауважив, що посуха, яка тривала тут упродовж останніх місяців, таки вплинула на цю культуру.

«Так само, як і бобові, кукурудза теж зреагувала на нестачу вологи. Начебто і качани гарні, хороша закладка, кількість рядів, кількість зерен хороша, але зерно виходить не налите. Слабка натура. Зазвичай, у минулі роки, коли зважували качани, то десь в районі 200 г завжди тримався цей показник. А цьогоріч вага «обвалилася» — лише 120 г. Ще й додалась проблема з обмолотом. Бо якщо зерно щупле, то воно добре тримається в качані, тож обмолочувати його важко. Довелось «повозитися» з налаштуваннями комбайна. Бо ті параметри, що вказані в заводських налаштуваннях, зовсім не підходили. Зараз виставили оберти молотильного барабана так, як на зернових культурах, — удвічі швидше. Щоб краще вимолочувати кукурудзу», — розповів Олексій Попелуха.

І справді, Чернігівщину цьогоріч не оминули погодні проблеми, які попсували увесь сезон аграріям більшості регіонів України. За словами пана Олексія, негаразди розпочалися із самої весни. З 11 травня по 11 липня тут взагалі не було дощу. Після того за наступні 20 днів випало 110 мм. А далі — знову посуха. Аж до 26 вересня, тобто понад 50 днів, опади практично були відсутні.

«Посівна озимої пшениці була під питанням. Усі площі ми підготували, але в сухий ґрунт кидати зерно не було сенсу. Чекали дощів. Дочекалися їх аж 27 вересня. Відтоді за тиждень випало 30 мм. Хоч терміни вже були пізні, ми зазвичай сіємо раніше, але таки вийшли у поле з сівалками. Акумулювали всі ресурси, щоб усе-таки заплановані 1600 га озимої встигнути днів за 10 засіяти. Темпи шалені, плюс ще збирання кукурудзи додалося, але справляємося», — зазначив головний агроном.

Незважаючи на таку ситуацію, в господарстві дотримуються всіх задуманих планів. Зокрема, встигають експериментувати з технологіями. От і поле, яке «бере участь» в нашому АгроПолігоні, і справді є полігоном з випробування декількох формул добрив для озимої пшениці.

Поле озимої пшениці

Загальна площа відвіданого нами поля — 275 га. Сіяли сорт озимої пшениці Самурай (селекція DSV). За словами Олексія Попелухи, цей сорт в господарстві сіють вже не вперше. Отримали по ньому максимальну врожайність у 9,3 т/га два роки тому — тоді якраз був вдалий сезон для пшениці.

Попередником на полі, за яким спостерігатимемо, був соняшник. Як зауважив головний агроном, це для експерименту також цікаво. Адже поганий попередник, плюс складні ґрунти, — це якраз ті умови, в яких випробовувані системи живлення можуть проявити свої переваги. Власне, йдеться про різні види гранульованих добрив від компанії «Yara Україна».

«На цьому полі будемо закладати ділянки із різними добривами Яра. Хочемо порівняти прибавку і побачити плюси-мінуси в формулах добрива з різним співвідношенням мікроелементів, реакцію рослини на них. Крім того, це поле у нас неоднорідне за складом ґрунтів. На частині виходить піщана гряда (як я її називаю — буквально «пляжний пісок»), а на частині хороші опідзолені чорноземи. Плюс попередник поганий — соняшник. В сукупності усіх цих факторів і хочемо провести «експерименти», щоб визначити оптимальну «формулу живлення», — пояснив Олексій Попелуха.

Ми слідкуватимемо за частиною поля із трьох ділянок, де при сівбі вносили такі добрива (умовно їх пронумеруємо, щоб надалі було зручніше за ними спостерігати):

Ярова пшениця: посів, вирощування, оброблення та врожайність

Важливою сільськогосподарською культурою, яка дає добрі врожаї, є яра пшениця. Її зерно має високі хлібопекарські та круп’яні якості, містить багато білка (14–18%) та клейковини (від 28 до 40%). З двадцяти видів ярої пшениці в сільському господарстві набули поширення лише дві: м’яка та тверда. М’яку яру пшеницю вирощують для борошномельної промисловості, а яру тверду – для виробництва макаронних виробів. У статті ми розкажемо про значення та особливості вирощування цієї культури в сільському господарстві.

Чим відрізняється яра пшениця від озимої

Ярі рослини відрізняються такими властивостями:

• здатністю до самозапилення;
• коротким вегетаційним періодом (100 днів);
• слабшою кореневою системою та пов’язаною з цим поганою засвоюваністю поживних речовин;
• непереносністю низьких температур повітря;
• схильністю до пригнічення бур’янів;
• високою вимогливістю до вологості ґрунту, яка має бути не нижчою за 65% від найменшої польової вологомісткості;
• погана посухостійкість.

Ця культура, на відміну від озимого різновиду, висівається навесні та вегетує протягом 4–5 місяців у різних ґрунтово-кліматичних зонах. В Україні врожайність ярої пшениці нижча (загалом на 10–15%) проти озимої – становить 30–50 ц/га. Її використовують як страховку в разі потреби пересіву загиблих озимих рослин. Райони вирощування ярої пшениці різних видів розрізняються: м’яку обробляють переважно на правобережжі лісостепу, а тверду – у степовій зоні півдня та сходу України.

Технологія вирощування ярої пшениці

Культура може оброблятися у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Нині наші аграрії широко застосовують сучасну інтенсивну технологію вирощування, яка передбачає дотримання сівозміни, термінів та якості посіву, догляду та проведення підживлення, своєчасного збирання культури.

Обробка ґрунту під яру пшеницю

Агротехнічні методи обробки ґрунту перед посівом забезпечують очищення полів від бур’янів зі збереженням водного балансу. Ґрунти з дрібною грудкуватою структурою повинні бути добре удобрені, очищені від бур’янів, зволожені. Застосування в сівозміні ярої пшениці таких попередників, як бобові та просапні культури, чиста пара, гречка, дозволяє покращити структуру ґрунту. Важливими елементами передпосівного оброблення є:

• осіннє очищення поля після попередника;
• оранка восени, що дозволяє очистити ґрунт від бур’янів, тим самим збільшити врожай культури;
• повторне осіннє глибоке оброблення ґрунту, яке забезпечує накопичення вологи, що дозволяє сіяти в оптимальні терміни;
• ранньовесняне боронування;
• передпосівне оброблення культиваторами.

Не варто допускати монокультурні посіви або сіяти культуру за іншими зерновими через накопичення в ґрунті хвороботворних агентів і шкідників, засмічення полів падалицею, що проростає.

Посів ярої пшениці

Коли сіють яру пшеницю? Посівну варто розпочинати, коли на глибині загортання насіння встановиться температура плюс 2–3 градуси. Посів проводять протягом першого тижня за умови фізичної стиглості ґрунту. Відмінними особливостями ярої пшениці є:

• слабке зростання рослин у перші два тижні після сходів;
• низька продуктивна кущистість;
• слаборозвинена коренева система;
• висока вимогливість до ґрунтової вологи.

Для отримання добрих урожаїв важливу роль має утворення вторинних корінців із вузлів кущіння. З цією метою культуру висівають якомога раніше (у стислі терміни).

Норма висіву ярої пшениці

Посівна норма розраховується на підставі:

• особливостей сорту;
• оптимальної густини продуктивних стебел;
• термінів посіву (якщо культура висівається пізно, варто збільшити норму висіву);
• вмісту ґрунтової вологи;
• кількості внесених добрив.

Посів проводиться якісним насіннєвим матеріалом, що відрізняється високою схожістю, енергією проростання, масою 1000 насінин.

Добрива для ярої пшениці

Спостерігається висока чуйність культури до ґрунтової родючості за умови своєчасного внесення в ґрунт поживних речовин. При цьому рослини формують добре розвинену кореневу систему, економно витрачають ґрунтову вологу. Органіку вносять при основній обробці ґрунту під попередню культуру, а мінеральні добрива – під час посівної та в підживлення. Норми внесення залежать від особливостей сорту, ґрунтового складу, клімату. Підживлення мікроелементами найбільш ефективне ранньою весною в період інтенсивного росту рослин.

Збирання ярої пшениці

Оскільки під час дощів зерно легко проростає в колосі, затягувати зі збиранням не варто. Його здійснюють методом роздільного чи прямого комбайнування в оптимальні терміни. Використання зерноочисного обладнання та віялок для зерна дозволить зберегти аграрну продукцію без втрат та зниження її якості.

Характеристика сортів ярої пшениці

Сучасні сорти за продуктивністю та хлібопекарськими властивостями можуть скласти конкуренцію навіть озимим культурам. За умови дотримання прогресивних технологій вирощування та при оптимальному внесенні азотних добрив повною мірою розкривається генетичний потенціал таких високопродуктивних сортів, як Харківська 26, Харківська 30, Героїня, Спадщина, Чадо, Нащадок та інші. Вони відрізняються такими господарсько-цінними ознаками:

• високою врожайністю;
• чуйністю до внесення в ґрунт макро- та мікроелементів у складі добрив;
• стійкістю до вилягання та осипання зерна;
• толерантністю до дії шкідників та хвороб зернових;
• високими посівними та хлібопекарськими якостями зерна.

Хороші адаптивні властивості сортів дають змогу вирощувати їх у різних кліматичних зонах України, зберігаючи при цьому високу врожайність зернової продукції.