Обробка насіння та грунту перед посівом

Що посієш, те й пожнеш — каже народна мудрість і експерти агробізнесу. Вони, як ніхто інший, знають, що добре насіння — те, яке насправді добре обробили перед посівною кампанією. А для передпосівного обробітку ґрунту є три головні правила: зберегти вологу, знищити бур’яни та сформувати рівне насіннєве ложе.

У цій статті ми розкажемо як правильно підготувати грунт до посіву пшениці, сої, кукурудзи та соняшника. А також розкриємо секрети якісної обробки насіння цих культур перед посівом.

Передпосівний обробіток ґрунту

Перша і найважливіша робота в полі для майбутнього врожаю — передпосівний обробіток грунту. Адже це розпушує верхній шар землі, знешкоджує бур’яни, загалом вирівнюється поверхня полів і таким чином створюються сприятливі умови для посівної кампанії, для сходження посівів, і відповідно загалом для доброго врожаю.

У таблиці нижче наведено план робіт перед посівом

Вид робіт

Боронування і шлейфування

Таку роботу проводять як тільки зійде сніг. Як правило для цього використовують борони дискові, на глибину від 6 до 10 см. Глибші борони можуть призвести до засмічення поля, оскільки вони піднімають насіння бур’яну з глибоких шарів грунту.

Культивація

Після раннього боронування навесні через 1-3 дні проводять культивацію. Для цього використовують агрегати з стрілчастими лапами — вони розпушують землю та знищують бур’яни. Деякі рослини обходяться без процесу культивації, але більшість — ні, особливо пізні ярі культури мають потребу в культивації.

Прикочування

Агрегати з котками виконують вирівнювальну дію на поверхню грунту, вони руйнують комки та грубе каміння, але водночас зберігають вологу.

Внесення міндобрив

Під посів застосовують повні або складні мінеральні добрива — нітрофоска, амофосфат та нітроамофоска. Ці добрива мають екологічну дію та економічно вигідні. Міндобриво у вигляді гранул вносять на глибину від 5 до 12 см для зернових рослин, а для просапних культур глибше — до 20 см. Використовують сівалку прямої сівби.

Гербіциди

Їх використовують в залежності від особливостей вирощуваних культур, спектру дії тощо. Передпосівне застосування гербіцидів разом з основними роботами землеобробки допомагає в боротьбі з бур’янами.

Тепер детальніше розглянемо передпосівний обробіток грунту для основних сільськогосподарських культур. Особливості технологій основного обробітку ґрунту напряму залежать від культур-попередників та кількості залишених рештків!

Під яру пшеницю грунт готують залежно від його стану та рослини-попередника. Є два традиційні методи: дискування (якщо мало опадів) та оранка з дискуванням. Найчастіше фермерам доводиться вирішувати проблему засухи, щоб якісно обробити землю для посіву пшениці. Класичний варіант обробітку – дворазове лущення стерні, потім оранка і культивація. Тут є свої мінуси — це досить затратно в плані пального. Досить часто тепер використовують плужний обробіток з лущенням відразу після збирання попередника. Глибина оранки в середньому 20 см, але якщо на полі глибоко залишились рештки після попередника, то роблять глибоку оранку — 28 см. Також потім роблять дворазове дискування і коткування. Між оранкою землі та сівбою пшениці триває часовий проміжок в 3-4 тижні. Безплужний обробіток (або поверхневий) широко застосовують в умовах сильної посухи, це потрібно для збереження вологи, яка є у верхньому шарі. Глибина посіву ярої пшениці — 2-3 см.

Передпосівний обробіток під сою

Сою добре вирощувати після ярих та озимих зернових або після просапних культур. Адже вони швидко звільняють поле. Спочатку проводять механічний обробіток ґрунту, лущення (двічі), зяблеву оранку (на глибину 28-30 см. Оптимальний термін — кінець серпня-початок вересня), а також весняний обробіток і внесення добрив. Вологу закривають використовуючи боронування важкими боронами. А культивацію проводять після пророщування перших бур’янів. Найголовніше — вирівняти поле перед сівбою сої.

Передпосівний обробіток під кукурудзу має свої секрети успіху: якщо грунт добре зволожений, то глибоку оранку можна проводити відразу після проходження лущильника. Але в посушливих умовах треба спершу зробити лущення стерні і вже після цього робити глибоке рихлення. Весною немає сенсу проводити основний обробіток під кукурудзу, бо це зневоднює орний шар грунту. Натомість вересень та початок жовтня – ідеальний час польових робіт під посів кукурудзи. Застосовують зяблевий обробіток полицевими плугами на глибину від 25 до 27 см. Головний орієнтир під час обробітку грунту для кукурудзи – збереження вологи!

Передпосівний обробіток під соняшник. Традиційна технологія передбачає оранку, глибоке розпушення землі та культивацію. Інший варіант — зяблевий обробіток. Немає кращого чи гіршого методу, ці різні засоби застосовують залежно від рівня вологи та типу грунту. Лущення проводять дисковими агрегатами на глибину 6-8 см, а саму оранку — до 30 см. Якісне, глибоке розпушення землі дуже важливе для соняшника. Воно дозволяє зберегти вологу, якої соняшник потребує з запасом, адже 75% вологи він поглинає пізніше, у фазі формування кошиків. Є норма щодо грудочок землі, їх розмір не повинен перевищувати 1 см., так насіння соняшника легко проростатиме. Також для соняшника як правило повторно проводять культивацію (але вже не глибоку!), щоб знищити бур’яни.

Сучасні методики та новітня техніка дозволяє проводити відразу декілька операцій: рихлення грунту, вирівнювання верхнього шару та ущільнення.

Особливості обробки насіння перед посівом

Чи треба говорити про важливість вибору якісного насіння? Мабуть, ні. Це очевидно. Але на що звертати увагу купуючи насіння? На показник схожості (калібрування) та умови зберігання. Насіння має зберігатися при температурі від 14 до 18 градусів Цельсія. А вологість приміщення для зберігання посівного матеріалу – до 10%!

Отже, перед посівною кампанію проводять дві головних дії з насінням: калібрують та протруюють. Але не лише це. Є спектр сучасних методів покращення якості насіння – його очищають від шкідників, знезаражують від збудників хвороб, обробляють мікроелементами та бактеріальними препаратами, засобами стимуляції росту. Для цього використовують такі технології:

— Дражування насіння — це метод, який перетворює насіння у гранули з нашаруванням корисних чи захисних речовин. Сюди додають і пестициди і стимулятори росту. Це ефективний спосіб обробки особливо дрібного насіння.

— Інкрустування насіння — це нанесення на оболонку насінини полімерної плівки. В складі цієї плівки теж є стимулятори росту, речовини для захисту насіння від збудників хвороб та шкідників.

Аграрії відзначають, що оброблене в такий спосіб насіння має більше переваг ніж звичайне, бо всі корисні речовини і засоби захисту розподіляються саме на насіння. Чим саме обробляти насіння кожен аграрій вирішує самостійно, на свій розсуд та гаманець. Єдине, що можна узагальнити – краще коли протруйники мають не менше двох діючих речовин. Сьогодні господарство має вибір: купувати готові суміші чи комбінувати хімію власноруч. Нижче наведемо цікаві і важливі нюанси для обробки насіння кількох сільськогосподарських культур. Отож, що треба знати:

Обробка насіння пшениці

Показник схожості насіння м’якої пшениці має бути не менше 92%, категорія 1-3 репродукції, чистота від забурянення не менше 98%.

Процес протруювання можна робити безпосередньо перед сівбою. Фунгіциди та інсектицидні препарати захищають молоді проростки та коріння від хвороб та шкідників.

Передпосівна обробка насіння сої вимагає обережності. Це насіння крихке та реагує на найменші механічні пошкодження. Тому в протруювальних машинах швидкість руху насінин повинна бути невисокою. Від надмірної вологи насіння може злипатися. Тому розрахунок розчину при обробці сої має бути в межах 4-5 літрів/тонна. Найкраще з протруєнням сої впоруються машини роторно-статорного типу. Адже там можна встановити низькі обороти ротора, щоб не пошкодити насіння. Разом з протруєнням використовують комплексні мікродобрива. Вони зміцнюють імунітет рослини, позитивно впливають на появу бульбочкових бактерій.

Обробка насіння кукурудзи — останнім часом все частіше господарства використовують повну обробку посівного матеріалу кукурудзи. Тобто дають стимулятори росту, мікро- та макроелементи в поєднанні з протруйниками. Ці заходи показують на практиці високі показники врожайності. Отже, щоб підготувати насіння кукурудзи до посіву спершу його сушать (до рівня вологості 14%), потім калібрують, протруюють. Схожість насінин кукурудзи має становити не менше 85% і чистота насіння 98%.

Передпосівна обробка насіння

50% успіху — це правильна підготовка насіння перед сівбою. А це його очищення від полови та бур’янів, зрештою від сміття, сушіння, калібрування, сортування та ряд інших методик.

Сортування також важлива методика, адже у такий спосіб для сівби відбирають вирівняне насіння. Його сортують за розміром, масою, формою, парусністю. Для сівби цукрових буряків, кукурудзи чи соняшнику застосовують калібрування насіння. Тобто його сортують на окремі фракції, вирівняні за величиною і формою насінин.

Зберігання очищеного насіння потребує зерносховищ із хорошою вентиляцією. А перед зберіганням насіннєвого матеріалу зерносховища потрібно дезінфікувати. Тут важливо стежити за вологістю приміщення та температурою повітря, чим кращі умови, тим довше очищене зерно може зберігатися.

Протруювання (або знезараження) буває різних способів — сухе, напівсухе або мокре і термічне. Вже готове до посіву насіння прогрівають під відкритим небом в сонячну і теплу погоду впродовж тижня. Це збільшує енергію проростання насінин і добре впливає на сходи насіння.

Існує ще багато інших прийомів підготовки насіння до посіву: інокуляція (обробка зернобобових бактеріальними добривами), шліфування, стимуляція проростання насіння за допомогою електроімпульсів високої напруги тощо.

Внесення мінеральних добрив — заключний етап в системі передпосівного обробітку грунту. Зазвичай вносять гранульовані добрива різного хімічного складу і відповідно різної дії. Вигідний та найбільш ефективний локальний спосіб. Це також екологічно безпечно. При посіві чи у передпосівний обробіток застосовують добрива NPK зі складом азоту, фосфору та калію. Додатковий позитивний ефект дають добрива з мікроелементами та мезоелементами. Чимало господарств все частіше переходять на комплексне мінеральне живлення. Простими словами: коли в одному мішку є одразу всі поживні елементи.

Комплексне мінеральне добриво “Нітроамофоска-М” українського виробника “Тетра-Агро” — це азот, фосфор, калій + мезоелементи: S, Ca, Mg, а також + мікроелементи – Fe, Zn, Mn, Cu, B та ін.

Це добриво, яке придатне для механізованого внесення у ґрунт. Як правило використовується для основного внесення, але може застосовуватись для кореневого та підкореневого підживлення всіх сільськогосподарських рослин.

Норми внесення можуть коливатися в межах від 100 до 400 кг/га.

Для озимих – 100-300 кг на 1 га, ярих культур – 100-300 кг на 1 га, соняшника – 150-400 кг на 1 гектар, сої – 200-400 кг на 1 га

У чому різниця і перевага Нітроамофоски-М, наприклад, перед звичайними NPK?

— краще поглинається кореневою системою

— елементи збалансовані та легко засвоюються

— висока якість грануляції — не злежуються

— збільшує врожайність до 70% (доведено незалежними експериментами на дослідних полях)

— нейтралізує кислотність pH грунту

— підходить для всіх типів грунтів

— універсальне — підходить під всі культури

Наявність мікроелементів — Mn, Cu, Zn, Fe, В, та інших у добриві забезпечує високий коефіцієнт використання корисних компонентів. А також виключає необхідність додаткового внесення мікроелементів окремо, це стосується навіть рослин з підвищеними потребами в елементах живлення. Вартість міндобрива шукайте тут: https://tetra-agro.com.ua/price.

Бонус: компанія “Тетра-Агро” проводить безкоштовний аналіз грунту на визначення рівня pH. Це дозволяє обрати з нашої лінійки добрив ідеальне для вашого поля NPK.

Купуйте якісне, купуйте українське, купуйте ефективне добриво!

Як розбудити насіння – передпосівна підготовка

Закінчення зими для всякого садівника означає одне – пора проводити ревізію старого насіння і купувати нове. І кожен раз нас долають одні й ті ж самі сумніви: чи порадують «старожили», чи виправдають очікування «новачки», наскільки дружними будуть сходи і рясним – цвітіння та врожай?

Здавалося б, все очевидно. Щоб посіви були успішними, треба купувати насіння у надійних виробників, вибирати хороші сорти і звертати увагу на терміни реалізації. Але насправді все зовсім не так просто. Думку садівники знають, що іноді старе, прострочене насіння дає дружні сходи і прекрасний урожай, а посіви з щойно куплених виявляються рідкими та нежиттєздатними.

Чому так відбувається? Чому одне насіння проростає практично миттєво і дружно, іншим потрібно для цього досить тривалий термін, а треті взагалі не сходять без додаткових маніпуляцій (стратифікації, скарифікації та обробки стимуляторами росту)? Скільки часу можна зберігати і як правильно підготувати посівний матеріал? Постараємося знайти відповіді на всі ці питання.

Для хорошого врожаю в першу чергу потрібне якісне насіння. Визначається якість такими чіткими параметрами, як відсоток схожості, енергія проростання, а також чистота насіння, їх здоров’я і відповідність сорту. Вітчизняна продукція за цими ознаками повинна відповідати ГОСТам, імпортна – міжнародним стандартам.

Їх знак на пакетику – гарантія якості. І жодна серйозна фірма, що дорожить своєю репутацією, неякісний посівний матеріал (лежалий, цвілий або заражений) в продаж не випустить. Важливий і такий показник, як термін придатності. Але не всі знають, що термін придатності і термін схожості насіння – зовсім не одне й те ж саме. Перший вказує тільки на те, що продукт має бути реалізований протягом певного часу.

За правилами торгівлі термін реалізації насіння, упакованого в одинарні паперові пакетики, встановлюється від моменту упаковки до кінця наступного року. Для тих, що продаються в подвійній упаковці з фольги або іншого повітронепроникного матеріалу, – від дати упаковки до кінця другого року після неї.

Тобто термін придатності насіння одного і того ж сорту капусти, взятого з однієї партії і упакованого в листопаді 2014 р. в паперові пакетики, буде 12.2015 р., а в повітронепроникні – 12.2016 р. Але життєздатність це насіння буде зберігати ще кілька років, адже живе воно не за правилами торгівлі, а за своїми біологічними законами, обумовленими фізіологією, генетикою і середовищем проживання.

У різних культур різні терміни схожості, як правило від одного до десяти років, а для дикорослих рослин – до декількох десятиліть. І ніяка найнадійніша упаковка не змусить зійти на другий і вже тим більше на третій рік, наприклад, насіння ведмежої цибулі, оскільки термін схожості у них – всього один рік, хоча при цьому термін придатності, зазначений на пакетику, може ще і не закінчитися.

І навпаки, свіже насіння вербени, фіалок та деяких інших рослин сходять погано, їм для дружного проростання необхідний час і так зване післязбиральне дозрівання. Та й багато гарбузових культур дають кращі врожаї з насіння, посіяних не в перший, а на другий і третій роки після їх збору. Тому можна сміливо використовувати «прострочене» насіння огірків, кабачків, патисонів і гарбузів. А при купівлі насіння «про запас» постарайтеся враховувати не тільки терміни придатності, а й терміни схожості кожної конкретної культури (див. таблицю).

«Зберігати в сухому прохолодному місці» – на пакетиках з насінням часто можна побачити цю рекомендацію. Але і з цього правила є вражаючі винятки.

Кілька років тому ізраїльським вченим вдалося виростити фінікову пальму з кісточки, знайденої при археологічних розкопках поблизу Мертвого моря. Вік кісточки – дві тисячі років, і вона належить до давно втраченого виду. А нещодавно вже російські біологи проростили з насінини, яка пролежала у вічній мерзлоті більше 30 тисяч років, квітку смілки. Як всі розуміють, температури зберігання цих ботанічних старожитностей у спекотній пустелі і на Колимі сильно розрізняються.

Але було і щось спільне – насіння перебувало в умовах консервації, коли до нього не надходили кисень та волога. За принципом вічної мерзлоти влаштовані і сучасні банки насіння, сухий посівний матеріал зберігається там в герметичних камерах при низьких мінусових температурах (-20-30 ° С). Ті, хто хоче створити свій запас насіння або зберегти рідкісні, місцеві, оригінальні або особливо вподобані сорти овочів і квітів, можуть упакувати їх в герметичні ємності і помістити в морозилку.

ТЕРМІНИ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ ОВОЧЕВИХ РОСЛИН

ТЕРМІНИ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ КВІТУЧИХ РОСЛИН

ЧАС ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ

Сама природа піклується про збереження та різноманітність генетичного матеріалу.

За довгі роки еволюції вона здійснила безліч різних методів, які захищають насіння від проростання без часу, що допомагають пережити заморозки, небувалу посуху, повені та інші кліматичні сюрпризи. Наприклад, деяким (гіацинтові боби, запашний горошок і конюшина) дана міцна оболонка, яку в змозі зруйнувати лише час і багаторазові перепади температури або шлунковий сік птахів, які розносять їх на великі відстані. Якщо ж ми хочемо, щоб ці насіння зійшло тоді, коли потрібно нам, то доведеться вдатися до методу скарифікації – штучного порушення оболонки термічним, хімічним або механічним способом.

Інше насіння «оснащене» блокаторами росту (інгібіторами), які захищають від передчасного проростання молодих рослин по осені перед прийдешніми холодами. Взимку під впливом мінусових температур вміст інгібіторів в насінні поступово знижується, а кількість стимуляторів росту, навпаки, збільшується. Як тільки рівень блокаторів і стимуляторів досягає необхідного балансу, насіння рушає у ріст.

У домашніх умовах таке насіння потребує стратифікації, тобто перед посівом їх тримають у вологому стані в грунті (піску або тирсі) при низьких плюсових температурах. Термін стратифікації залежно від рослини може бути від одного місяця до року.

Деяке насіння багаторічних і дворічних культур (морква, селера, петрушка, чебрець) настільки мале і сухе, що для проростання повинно дуже добре набрякнути, а це можливо тільки навесні в землі, рясно напоєній талими водами. Тому для прискорення проростання його заздалегідь замочують і прогрівають.

А те насіння, що сходить дуже швидко, належить, як правило, рослинам з коротким терміном вегетації (редис, гірчиця, рукола, кінза), здатним дати кілька врожаїв за сезон. Але і в насінні цих культур, що дозрівають вже наприкінці літа, накопичуються інгібітори росту, що дозволяють їм перезимувати в грунті.

Як бачимо, всі ці пушинки, порошинки, макові зернятка, насіння та боби – справжнє диво природи, що несе у своєму крихітному тілі складний біохімічний склад і непрості механізми росту, розвитку і гальмування. Люди ж винайшли безліч способів змусити їх включатися в будь-який час і працювати дружно та активно.

РОЗБУДИТИ НАСІННЯ ДЛЯ РОЗСАДИ

Кинуте в землю насіння будить весняне сонце, талі води і теплі дощі. Але якщо ми хочемо, щоб воно прокинулося, коли за вікном ще лежить сніг, а відлиги змінюються морозами, то доведеться трошки постаратися.

Перевірені домашні засоби не сильно відрізняються від природних, і садівники ними користуються здавна. Насамперед це, звичайно, замочування і прогрівання насіння (протягом декількох годин або діб при температурі 40 °С). Деяке особливо чутливе до світла, наприклад, насіння кукурудзи прогрівають на сонці.

Ще один спосіб – барботування, або насичення насіння киснем. Справа в тому, що не тільки тепло і вода, але і кисень – один з найважливіших чинників зростання. Він сприяє біохімічним реакціям, що протікає в клітинах рослин. Достатній вміст кисню прискорює процеси, а відсутність може їх зупинити, і тоді про насіння кажуть: вони задихнулися.

Щоб цього не сталося, замочують насіння в невеликій кількості води – в фільтрувальному папері (або в паперових серветках), а при посіві рихлять грунт і стежать за тим, щоб не було надмірного зволоження, оскільки застій води може витіснити кисень з грунту і рослини загинуть ще в зародку.

Втім, є й безліч інших методів, що роблять процес проростання насіння дружним та активним. Так, наприклад, у книзі П. Штейнберга «Повсякденна рецептура садівника», написаної 100 років тому, для стимуляції насіння рекомендується замочувати їх в талій сніговій або дощовій воді або сіяти прямо по снігу. Якщо вірити спостереженням вченого практика, така волога особливо добре впливає на схожість твердого насіння.

Ставив Штейнберг і досліди з пророщування хлібних зерен, оброблених у відварі крохмалю, мідного купоросу і вапна, і стверджував, що це надає збудливу дію на проростання та знезараження посівного матеріалу. Цей метод дуже нагадує сучасне дражування насіння.

Серед інших стимуляторів він називає камфару, гліцерин, перекис водню і хлорну воду. Причому камфора і хлорна вода, за його твердженням, особливо добре діють «для посилення про-зябательної здібності у старого лежалого насіння».

У народній практиці природні стимулятори часто відкривали «методом тику», а потім перевіряли досвідченим шляхом протягом довгих років, зараз ефективність багатьох доморощених зсобів доводить наука. Так, раніше в селах перед посівом насіння вимочували . в 30-50% -му розчині сечі великої рогатої худоби.

Сьогодні фахівці підтверджують успішність цього методу, мотивуючи його чарівну силу тим, що в цьому продукті життєдіяльності домашніх тварин утримуються фітогормони – ауксин та гетероауксин, що стимулюють ріст рослин.

А передпосівна обробка насіння в розчинах пічної золи насичує його мікроелементами, необхідними для росту і швидкого розвитку. Цей же ефект одержують і від протруювання (знезараження) насіння в розчинах синьки (метиленова синь), соди, борної, нікотинової чи бурштинової кислоти. Сприяють швидким і дружним сходам метод замочування насіння (або вкорінення живців) в соку алое і пророщеної картоплі або у воді від пророщених вівсяних і пшеничних зерен. Всі ці підручні засоби діють на насіння як природні біостимулятори.

БАРБОТУВАННЯ – це обробка насіння у воді киснем. У домашніх умовах використовують компресори для акваріумів. Розпилювач опускають в ємність з водою, в якій замочене насіння, і пускають потік повітря, щоб насіння знаходилися в підвішеному стані і поступово перемішувалися, на 14-20 годин. Вода насичується киснем, насіння в ній швидше набухає, з їхньої оболонки виводяться інгібітори.

ДРАЖУВАННЯ – це прийом передпосівної підготовки насіння шляхом обволікання їх захисною живильною оболонкою. Забезпечує більш рівномірний висів, полегшує висів дрібного шорсткуватого насіння (наприклад, моркви й петрушки), скорочує витрати праці на прополку, сприяє економії посівного матеріалу, покращує умови росту рослин та підвищує урожай.