Плями та наліт на плодах груші: хвороба чи норма?

Ранні, пізні, карликові, низькорослі, високорослі – різновидів груш дуже багато! Водночас кожен різновид включає величезну кількість окремих сортів, які здатні задовольнити запити як садівників-аматорів, так і професіоналів. Фахівці у вирощуванні груш напевно знають якщо не про всі, то про більшість підводних каменів, а ось новачки часто характерні особливості тих чи інших сортів плутають із симптомами хвороб. Це цікава тема, гідна окремої статті у нашому блозі.

Насмілимось припустити, що ви теж не раз бачили всілякі плями на грушах. Як зрозуміти: хвороба це чи норма? Недосвідченим поглядом справді важко визначити…

Почнемо з того, що тонкий восковий наліт у 100% випадків є нормальним. Якщо тьмяна від природи поверхня шкірки виглядає глянцевою і трохи блищить – теж норма. Рожеві або жовті бочки ще зовсім зелених плодів – також абсолютно ок. Коричневі плями на окремих плодах, спричинені надмірною дією пекучого сонця, не є небезпечними і не є причиною відмовлятися від вживання груші в їжу. Легкий матовий наліт коричневого кольору щодо деяких сортів також вважається нормальним явищем. Якщо ви збираєте груші, що лежали на землі, і бачите світло-коричневі плями, то це сліди від ударів. Такі плоди дуже смачні, а під шкіркою в тих місцях, де простежуються плями, м’якуш може бути навіть соковитішим.

Це ми коротко розглянули різноманітні варіанти, коли плями на плодах груші чи різного роду наліт не повинні лякати садівника. Тепер переходимо до ситуацій, коли плями та наліт сигналізують про наявність того чи іншого захворювання. Розглядаємо 4 найпоширеніші хвороби.

Поржавілість груші

Якщо ви бачите на плодах груші коричневий шорсткий наліт, то цілком можливо, що це іржавість або, як її ще називають, поржавілість. Шкірка груш знаходить нехарактерний для себе коричнево-іржавий колір і стає щільнішою, не дуже приємною тактильно, злегка шорсткою. Це можуть бути як множинні точки, що зливаються в окремі плями, так і суцільна сітка, що покриває левову частку поверхні плода.

За великим рахунком, це навіть не хвороба, а скоріше патологія, яка з’являється внаслідок несприятливих умов вирощування плодового дерева або через неправильний догляд. Серед чинників, що залежать від садівника, можна виділити: обробка плодового саду засобами, в яких є мідь, у той час, коли йде дощ, а також внесення надмірної дози азоту навесні.

Серед факторів, які не залежать від людини: ненормально висока вологість повітря протягом великого відрізка часу, сухість ґрунту, негативний вплив холодів у період, коли формувалися плоди. Також причиною може бути дефіцит бору.

Що цікаво: іржавість не є протипоказанням до вживання плодів у їжу. Ба більше, іржаві груші практично не втрачають смакових характеристик і залишаються досить соковитими. Єдине що страждає – їхня лежкість.

Що робити? Перешкодити появі поржавілості допоможуть стандартні профілактичні заходи: своєчасна обрізка дерева, стабільні поливи, грамотне внесення добрив з помірним використанням азоту, обробка дерева комплексами корисних мікроелементів, що включають бор.

Сажистий грибок

Помітили сажистий наліт на плодах груші? Це явне свідчення того, що ваша рослина уражена сажистим грибком. Його ще називають – чернь. Навіть якщо ви посадили найкращі сорти груш для України, все одно залишається можливість зараження.

В Україні грибок досить поширений, тож ймовірність зараження дерева висока. Особливо, якщо йдеться про пошкоджені, недоглянуті рослини зі слабким імунітетом, а також про ще молоді і не зовсім зміцнілі.

Характерним симптомом є чорні плями на плодах та листі груші. Іноді вони помітні навіть у корі гілочок. Швидкість поширення грибка досить висока, тому запускати ситуацію не варто.

Особливість захворювання в тому, що ви легко можете стерти чорний наліт на грушах (у тому числі на плодах) простим рухом руки. Здавалося б, плям немає – все нормально… Але ні, захворювання прогресуватиме.

Сприятливими умовами для нього вважаються висока вологість повітря, занадто густі посадки, коли крони дерев погано провітрюються, а також наявність на дереві попелиці, про способи боротьби з якою (а також іншими шкідниками) ми говорили раніше в блозі.

Що робити? Чорні плями на плодах груші навряд чи з’являться в тому випадку, якщо крона дерева добре проріджена, і ви провели необхідні профілактичні заходи щодо боротьби з основними шкідниками. Але якщо сажистий грибок вже є, то найкращим методом боротьби є промислові фунгіциди. Допомагають препарати Фітоспорин, Діскор, Абіга-Пік та інші. Можна обробляти засобами, що містять мідь. Ефективною може бути бордоська рідина в 3% концентрації.

Моніліоз груші

На плодах груші рудий наліт: що це? Таке питання часто виникає у людей, які вперше бачать плодову гниль чи моніліоз. Цей небезпечний грибок активно розвивається влітку, коли стоїть спекотна та сира погода. Насамперед він вражає ті плоди, які спочатку ослаблені зовнішніми чинниками – птахами, шкідниками, контактом із гілками тощо.

Якщо уражений плід торкається здорового, він передає спори. Як результат – груші гниють стрімко та досить масово. Спочатку можна бачити маленькі коричневі плями, що з кожним днем стають дедалі більше. У підсумку покривають понад 50% поверхні плоду, вражаючи зокрема його внутрішню частину.

Деякі груші мимоволі відпадають, деякі – продовжують залишатися на гілках. Ні перші, ні другі в їжу не вживаються через свою непридатність. Моніліоз – ворог гарного врожаю, тому потрібно оперативно реагувати навіть на найменші симптоми і не чекати, коли плямами покриється більшість плодів.

Що робити? Ефективним у боротьбі з моніліозом є Хорус. Це водорозчинні гранули, які безпосередньо впливають на збудників грибка, що перезимував. Обробляти Хорус дерево потрібно ще навесні. Паралельно важливо проводити обрізку дерев. Якщо ж хвороба вже настигла грушу, то насамперед потрібно прибрати всі уражені плоди та обробити рослину сильними фунгіцидами. Наприклад, Абіга-Пік. Серед багатьох сортів груш є ті, які відносно стійкі до моніліозу. Можна виділити Конференція та Кюре.

Парша груші

Сильне загущення крони та волога погода в комплексі із надмірно щільними посадками призводять до появи парші. Що це таке? Це захворювання найхарактерніше для старих плодових дерев і, навпаки, для ще дуже молодих, які не виробили імунітет.

Парша груші вражає всю рослину, починаючи кінчиками листових пластин, закінчуючи плодами. Спочатку можна помітити зовсім дрібні цятки, що переливаються світло-зеленими тонами. Далі вони деформуються і змінюють забарвлення, знаходячи темніші, оливкові акценти.

Часто такі плями з’являються безпосередньо під шкірою плодів і, прагнучи вирватися назовні, призводять до пошкодження шкірки. Як результат – м’якуш втрачає соковитість, стає твердим та несмачним. При цьому листя теж виглядає не найкращим чином.

З’являтися парша на дереві може ще навесні, коли стоїть стабільна плюсова температура повітря. Влітку грибок розвивається дуже швидко, тому реакція має бути відповідна.

Що робити? Щоб не дати проблемі посилитись, можете використовувати перевірений фунгіцид. Наприклад, Абіга-Пік чи Дискор. Якщо віддаєте перевагу засобам у вигляді суспензії, то як варіант – Скор, який відрізняється системною дією і активно перешкоджає росту грибка. Профілактика також важлива! Обов’язково прибирайте листовий опад, адже саме там зимують збудники парші. Восени потрібно перекопати ґрунт у стовбура дерева. Бажано максимально проредити крону. Серед сортів, що умовно стійкі до парші груші, можна виділити Лісова Красуня та Маріанна.

Що можна зробити, якщо ягоди агрусу покрилися коричневим нальотом

Коричневий наліт на аґрусі: види захворювання, основні симптоми

Такий симптом, як наліт коричневого кольору на ягодах, може вказувати на розвиток кількох грибкових захворювань, зокрема борошнистої роси, антракнозу та іржі.

Чи знаєте ви?У Київській Русі аґрус почали вирощувати раніше, ніж у Європі та Америці. Так, у монастирських садах Русі ця ягідна культура з`явилася у XI ст., у Європі – у XVI ст., а в Північній Америці – на початку XVIII ст.

Борошниста роса – остання стадія

Борошниста роса – це хвороба, що збуджується грибом Erysiphales. Аґрус і смородину вражає американська борошниста роса чи сферотека. Першим симптомом зараження є поява на листі та втечах білого щільного нальоту, схожого на борошно. Нерідко він може з`являтися також на квітах та плодах. Перші прояви можна побачити після цвітіння. Надалі листя викривляється, ягоди формуються дрібними і покриваються коричневим повстяним нальотом. Кущі зупиняють зростання і за відсутності своєчасного лікування гинуть.

Сприятливими умовами для розвитку хвороби є підвищена вологість повітря (вище 85%) у поєднанні з температурою від +20 до +30°С, надмірне внесення добрив, що містять азот. Пік недуги припадає на кінець липня – початок серпня.

Зимівка збудника відбувається на заражених органах рослини. Коли навесні настає тепла погода, суперечки гриба, що міститься в сумці, викидаються та розносяться вітром по ділянці, осідаючи на нових носіях.

Чи знаєте ви?У ХХ ст. через сильне поширення американської борошнистої роси в багатьох країнах були знищені всі чагарники. Завдяки старанній роботі селекціонерів вдалося відновити деякі сорти, але багато з них зникли назавжди.

Антракноз

Зараження починається з утворення бурих плям невеликого розміру (1 мм у діаметрі) з горбками на листі. Якщо в цей час не помітити хвороби і не розпочати лікування, вона розвиватиметься далі, вражаючи й інші органи рослини – плодоніжки, черешки. Листя з часом закручується вгору, усихає і опадає. Ягоди з ураженими плодоніжками опадають. На плодах формуються дрібні коричневі плями з піднятою серединкою. Все це призводить до різкого зниження врожайності агрусу.

Збудником антракнозу є сумчастий гриб Pseudopeziza ribis Kleb. Він зимує на опалому листі. Поширюється влітку. Розповсюдженню сприяють волога погода, загущеність посадок, засміченість ділянки бур`янами. Перші ознаки можна побачити після цвітіння. Пік захворювання посідає липень – серпень.

Оскільки першими хвороба, як правило, вражає старе листя, то симптоми спочатку з`являються на листі, розташованому внизу.

Іржа агрусу

Аґрусові кущі вражає 2 види іржі: стовпчаста та бокальчаста. Це грибкове захворювання призводить до ураження всіх наземних органів рослини – листя, пагонів, квітів, зав`язей, плодів.

Збудниками іржі є гриби з роду Phragmidium або Puccinia. Вони переносяться на рослинних залишках, бур`янах, проміжних рослинах-господарях (осоку). Його суперечки утворюються навесні, а потім розносяться вітром, заражаючи великі ділянки. Розвитку іржі сприяє волога погода у поєднанні зі спекотними температурами.

При попаданні на аґрус суперечки починають проростати, внаслідок чого на уражених органах рослини, у тому числі й на плодах, формуються іржаві плями. Якщо власник ділянки вчасно не виявив хвороби, відбувається загибель ягідної культури.

Методи боротьби із захворюваннями та профілактика

Якщо своєчасно проводити профілактичні заходи, які дозволять не допустити хвороби в сад, а також якнайшвидше розпочати лікування у разі поширення хвороби, то посадки вдасться врятувати та отримати цілий та якісний урожай. Виявити захворювання можна, якщо часто оглядати кущі.

Борошниста роса (сферотека)

Симптоми хвороби:

• білий наліт на листі, квітах, ягодах;
• коричневий наліт на плодах;
• зупинка у зростанні.

Профілактичні заходи:

1. Висаджування сортів, які є стійкими до збудника цього захворювання. До таких, зокрема, відносяться Російський червоний, Колобок, Грушенька, Сенатор, Ювілейний.
2. Правильна осіння обробка ґрунту: ретельне прибирання рослинних залишків, глибоке перекопування, обрізання та спалювання хворих гілок.
3. Проведення щорічного осіннього підживлення фосфорно-калійними добривами.
4. Ранне весняні обробки мідьмісткими засобами (колоїдною сіркою, мідним купоросом, хлоридом міді), сульфатом міді, «Байлетоном», «Квадрисом», «Скором», «Топазом», «Фундазолом». Їх роблять 2 рази: до цвітіння, після цвітіння, перед листопадом.
5. Полив навесні ґрунту в пристовбурній зоні окропом, рослин — водою, підігрітою до температури +45…+50°С.
6. Придбання саджанців лише у перевірених продавців.

Важливо!Роботу з хімічними засобами необхідно проводити в день, коли немає сильної спеки, сонце приховано за хмарами, відсутні опади та вітер. Також можна здійснювати її у вечірній час, після того, як сонце сяде за горизонт.

Способи лікування:

1. Видалення хворих гілок та чагарників. Знищення їх за допомогою спалювання.
2. Застосування суміші аспірину (1 табл.) із содою (1 год. л.), рідким милом (1 год. л.), соняшниковою олією (1 год. л.), розведеної у воді (4 л). Періодичність обприскувань – 1 раз на 2 тижні в період вегетації.
3. Проведення дощування, щоб змити збудника з рослини.
4. Використання зольного відвару, приготованого шляхом кип`ятіння протягом півгодини 2 кг золи, розмішаних у відрі води.
5. Здійснення обробки кальцинованою содою: 50 г всипати в гарячу воду і перемішати, додати 50 мл рідкого мила, 10 л води. Період обробки – до і після цвітіння.
6. Обробки кислим молоком або кефіром: 1 л розбавити 9 л води. Періодичність обприскування – 3 рази, роблячи перерви по 3 дні.
7. Застосування цибульного настою: 200 г лушпиння помістити в 10 л окропу, настояти 2 дні. Обробляти 3 рази за сезон: до цвітіння, після опадання квіток, перед тим як починають опадати листя.

Антракноз

Симптоми

• бурі плями на листі, плодоніжках, черешках;
• коричневі плями на плодах

Профілактичні заходи

1. Посадка сортів, що мають міцний імунітет і добре опираються на хвороби, а саме: Фантазер, Уральський рожевий, Шершневський, Сенатор, Ковчег, Владил.
2. Очищення восени ділянки від рослинних решток.
3. Проведення щовесни, до розпускання нирок, обприскування препаратом «Нітрафен», бордоською рідиною

Способи лікування

1. Видалення ураженого листя та пагонів.
2. Проведення двох обробок «Фталаном», «Купрозаном», «Хоміцином», «Каптаном», «Хомом», «Фундазолом», бордоською рідиною, колоїдною сіркою, мідним купоросом після виявлення симптомів і через 10 днів після зняття ягід з кущів.

Іржа

• жовті, оранжеві, іржаві плями на листі, пагонах, квітах, зав`язях, плодах;
• опадання листя;
• недорозвинення, усихання плодів

1. Проведення навесні, до початку вегетаційного періоду обприскування бордоською рідиною, «Фітоспорином».
2. Посадка стійких до патогенних грибів сортів: Кооператор, Колобок, Консул, Командор, Салют, Берил.
3. Висаджування кущів далеко від осоки.
4. Своєчасне проведення прополок.
5. Триразове обприскування бордоською рідиною: до появи листя, у період бутонізації, після опадання квіток.
6. Проведення регулярних підживлень.
7. Зволоження без попадання крапель вологи на наземну частину рослини.
8. Осіннє очищення ділянки від рослинних решток.

Важливо!Для того, щоб вчасно виявити захворювання та почати лікування, посадки аґрусу слід добре оглядати не менше 1 разу на тиждень. Виявлення хвороби на початковій стадії дозволяє зберегти рослини та врожай.

1. Видалення та спалювання уражених частин.
2. Обробки хімічними препаратами «Абіга-Піком», «Топазом», «Хомом», бордоською рідиною, мідним купоросом у поєднанні із зеленим милом (25 г/400 г/10 л води).

Отже, помилки під час посадки та догляду можуть спричинити виникнення хвороб у аґрусу. Важливо вчасно встановити причину та розпочати лікування. Щоб запобігти розвитку захворювань, необхідно не ігнорувати проведення профілактичних заходів.