Словник фразеологізмів

а́ні (ні) рудо́ї ми́ші. 1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови).

2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко).

гра́тися в кота́ і ми́шку (рідше ми́шу), несхв., жарт. Бути нещирим, хитрувати, лицемірити і т. ін. — Не придурюйся, Остапе, ми з тобою люди дорослі і не годиться нам гратися в кота і мишку (М. Ю. Тарновський). гра́тися в кота́-ми́шки. — І що ми вигадаємо? І далі гратимемося в кота-мишки? Адже коли-небудь змушені будемо розрубати цей гордіїв вузол! (В. Малик).

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.), перев де. Ніхто не пройде; надійно (оберігається щось). — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар); — В мене тут миша не проскочить,— ображено відповів капітан. — А втім, можете обстежити (О. Гончар); Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа). ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму, .. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз’їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький).

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.), перев де. Ніхто не пройде; надійно (оберігається щось). — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар); — В мене тут миша не проскочить,— ображено відповів капітан. — А втім, можете обстежити (О. Гончар); Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа). ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму, .. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз’їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький).

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.), перев де. Ніхто не пройде; надійно (оберігається щось). — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар); — В мене тут миша не проскочить,— ображено відповів капітан. — А втім, можете обстежити (О. Гончар); Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа). ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму, .. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз’їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький).

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.), перев де. Ніхто не пройде; надійно (оберігається щось). — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар); — В мене тут миша не проскочить,— ображено відповів капітан. — А втім, можете обстежити (О. Гончар); Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа). ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму, .. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз’їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький).

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.), перев де. Ніхто не пройде; надійно (оберігається щось). — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар); — В мене тут миша не проскочить,— ображено відповів капітан. — А втім, можете обстежити (О. Гончар); Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа). ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму, .. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз’їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький).

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.), перев де. Ніхто не пройде; надійно (оберігається щось). — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар); — В мене тут миша не проскочить,— ображено відповів капітан. — А втім, можете обстежити (О. Гончар); Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа). ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму, .. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз’їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький).

мише́й топта́ти, жарт. Без потреби тинятися, ходити туди й сюди. Годі тобі мишей топтати (Сл. Б. Грінченка).

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.), перев де. Ніхто не пройде; надійно (оберігається щось). — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар); — В мене тут миша не проскочить,— ображено відповів капітан. — А втім, можете обстежити (О. Гончар); Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа). ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму, .. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз’їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

а́ні (ні) рудо́ї ми́ші. 1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови).

2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт до ми́ші, зі сл. ки́датися. Жадібно, пристрасно. Кинувся він до Солохи, як кіт до миші, обняв, пригорнув до себе (Панас Мирний); — Я глип назад себе, аж коло мене парубок молодий. Весело позираючи, кинувся до мене як кіт до миші (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) церко́вна ми́ша, перев. зі сл. бі́дний, жарт. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже бідний. Журився чоловік, що йому робити з діточками, бо був такий бідний, як церковна миша (Три золоті сл..); — І нащо він тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (М. Стельмах). як ми́ша. Була [жінка] бідна, як миша, .. але зате була гарненька (Г. Хоткевич).

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ша в па́стці. 1. зі сл. бу́ти, опини́тися і т. ін. У безвихідному становищі; в небезпеці. Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (З газети). на́че в па́стку [бі́дна] миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т. ін. Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся [найнявся], не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка).

2. зі сл. метуши́тися, крути́тися і т. ін. Безладно, розгублено, панічно і т. ін. Стара метушиться в темряві, як миша в пастці (Григорій Тютюнник); — Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці… (А. Хорунжий); Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (М. Коцюбинський); Шастає, мов миша у пастці (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти. Ніяким чином не виявляючи себе; тихо. Не можна ж сидіти як миші в норі (З усн. мови). як ми́шка в ні́рці. Стисни кулак міцніше, щоб аж пальці побіліли — сидітиме твоя совість, як мишка в нірці (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) руда́ ми́ша [зимо́ю]. 1. зі сл. заги́нути, пропа́сти і т. ін. Напевне, неодмінно, обов’язково і т. ін. — Кажи,— наймаєш Гафійку? Ні? Волієш з голоду згинути, як руда миша зимою? (М. Коцюбинський); // Без сліду. Загинув, як руда миша (Укр.. присл..); — Коли з тобою щось трапиться, то всі менші пропадуть, як руді миші (Ф. Бурлака). як руда́ миш. Пропав, як руда миш (Укр.. присл..); Згинеш, як руда миш (М. Номис).

2. зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. У скрутному становищі, без ніяких запасів, речей і т. ін.; без нічого. — Добре, що хоч кожушка та чоботи напоумило вдягти! У вузлик ще дещо захопила. А то лишилась би на зиму, як руда миша (Ю. Збанацький).

як (мов, ні́би і т. ін.) руда́ ми́ша [зимо́ю]. 1. зі сл. заги́нути, пропа́сти і т. ін. Напевне, неодмінно, обов’язково і т. ін. — Кажи,— наймаєш Гафійку? Ні? Волієш з голоду згинути, як руда миша зимою? (М. Коцюбинський); // Без сліду. Загинув, як руда миша (Укр.. присл..); — Коли з тобою щось трапиться, то всі менші пропадуть, як руді миші (Ф. Бурлака). як руда́ миш. Пропав, як руда миш (Укр.. присл..); Згинеш, як руда миш (М. Номис).

2. зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. У скрутному становищі, без ніяких запасів, речей і т. ін.; без нічого. — Добре, що хоч кожушка та чоботи напоумило вдягти! У вузлик ще дещо захопила. А то лишилась би на зиму, як руда миша (Ю. Збанацький).

як (мов, ні́би і т. ін.) церко́вна ми́ша, перев. зі сл. бі́дний, жарт. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже бідний. Журився чоловік, що йому робити з діточками, бо був такий бідний, як церковна миша (Три золоті сл..); — І нащо він тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (М. Стельмах). як ми́ша. Була [жінка] бідна, як миша, .. але зате була гарненька (Г. Хоткевич).

Як пишеться «все одно»

Просте поєднання двох слів «все» і «дорівнює» викликає безліч сумнівів при написанні. Зазвичай з приводу того, як пишеться однаково, виникають відразу 3 питання:

1. як пишуться слова «все» і «дорівнює», роздільно (все одно), злито (всерівно) або через дефіс (все-одно);
2. як правильно пишеться – «дорівнює» або «рівно»;
3. чи потрібно виділяти «все одно» комами?

Для того щоб знайти відповіді на ці 3 пункти, необхідно розглянути їх окремо.

Разом або роздільно?

«Все одно» завжди, без винятків, пишеться окремо. Написання не залежить ні від контексту, ні від приналежності слів до яких-небудь частин мови. «Все» і «дорівнює» можуть виступати як одне наріччя, союз або частка або як два різних слова – займенник і короткий прикметник.

Наприклад: Петі все одно, тому що він не любить яблука. Я знайду тебе все одно, тому можеш не ховатися. Я надів плащ, але все одно промок.

У будь-якому випадку між «все» і «дорівнює» необхідно поставити пробіл. Інші варіанти написання не допускаються.

Дорівнює або рівно?

У російській мові обидва варіанти написання вважаються вірними. Для того щоб дізнатися, як правильно пишеться – все одно чи все рівно, необхідно прочитати контекст і визначити, в якому сенсі використовується словосполучення:

При вживанні слова «рівно» наголос завжди буде падати на перший склад.

Кома

Вступні слова та словосполучення відокремлюються комами, «все одно» до них не відноситься.

Наприклад: Я, ймовірно, піду купатися. Я все одно піду купатися.

«Все одно» може бути наріччям, союзом, часткою або займенником з коротким прикметником. Перераховані випадки не вимагають додаткового відокремлення, тому «все одно» комами не виділяється.