Посадка ожини, догляд за нею, розмноження та зимівля

Доброго дня, шановні читачі! Сьогодні ми детально поговоримо про посадку ожини. У цього процесу є певні тонкощі, і недосвідченим садівникам не завадить їх знати.

Підготовка місця для ожини

Висаджувати ожину потрібно на сонячній ділянці, звільненій від бур’янів, щоб саджанцю не довелося конкурувати з ними за живлення. Якщо бур’ян не прибрати, він швидко підніметься і задавить молоду рослину, адже коренева система в ожини поверхнева. Тому земля на місці посадки має бути чиста і пухка.

Глинистий і чорноземний ґрунт потрібно перекопати з піском. Також бажано внести в ґрунт визрілий до сипучості перегній або добре перепрілий компост.

На моєму саджанці підростає молодий вегетуючий пагін заміщення, тому старий пагін ожини – вкорінену верхівку – залишати на рослині не можна: він забиратиме все живлення, і молодий пагін ожини не зможе розвиватися повноцінно. Звичайно, на старому пагоні вже формуються квітки, а згодом з’являться і ягоди, але лишати його не можна.

Перший рік саджанець має рости, а не плодоносити.

Посадка ожини

Якщо ви правильно підготували грядку, в лунку нічого класти не потрібно, хіба що одну таблетку Ініціатора. Лунка має бути розміром з контейнер саджанця. Вийнявши саджанець ожини з посудини, я оглянув його коріння: воно здорове, добре розвинене і встигло обплести всю земляну грудку.

Я помістив саджанець у лунку на ту саму глибину, на якій він ріс у контейнері, заповнив порожнечі ґрунтом і ущільнив навколо ожини поверхню. Після цього я рясно полив рослину, а коли вода увібралася, я обрізав старий пагін якомога ближче до землі.

Догляд за ожиною

Полив

Що стосується подальших поливів, то молодий саджанець ще не наростив кореневу систему до потрібного об’єму, і з великою кількістю вологи він не впорається: коріння почне просто гнити.

У нормальну погоду ожині достатньо одного помірного поливу на тиждень, але в посуху потрібно стежити за станом ґрунту і зволожувати його в міру висихання. Земля під кущем має бути трохи вологою, а не мокрою.

Підживлення

Перше підживлення можна внести під саджанець не раніше ніж через три тижні після посадки. Потрібно дочекатися, коли ожина вкорениться і піде в ріст.

Навесні для розвитку пагона-замінника рослині потрібен азот, тому можна внести під кущ аміачну селітру, кальцієву селітру або карбамід. Розчиніть 30 г (сірникова коробка) будь-якого з добрив у відрі води і вилийте під рослину 2 л розчину.

Коли ожина адаптується, можна підживити її по листу розчином мікроелементів – Гранусола або Плантатора. І не забувайте вести боротьбу з бур’янами.

Зимівля ожини

Ожина – укривна культура. Звісно, є сорти, які можуть пережити незначні південні заморозки. Однак частина бруньок на родючій ожині, яка може дати до 10 кг ягід за сезон, може вимерзнути, і повноцінного врожаю ви не отримаєте. Тому такі сорти, як Корона, Лох Тей і Оуачіта краще на зиму вкривати.

Щоб не зламати пагін заміщення ожини в спробі зігнути його перед укриттям, я пригну його до землі, доки він молодий і гнучкий, і зафіксую в лежачому положенні металевим гачком. Через рік він стане товстими, потужними, і пригнути його я вже не зможу. У такому положенні пагін ростиме до кінця сезону, а на зиму я його вкрию.

Розмноження ожини

Якщо ви хочете розмножити ожину, присипте верхівку лежачого пагона землею. Вона швидко вкорениться і дасть новий кущик. Таким самим чином я і отримав свій саджанець: опустив верхівку чотириметрового пагона у відро з ґрунтом, і коли вона вкоренилася і випустила пагін заміщення, я відсік верхівку від пагона.

Сьогодні я висадив цей кущик ожини на постійне місце і видалив материнський пагін.

Кріплення ожини до шпалери

Лоза ожини живе 2 роки. Наступної весни, коли пагін виросте і зміцніє, я підніму його на шпалеру, обріжу на потрібній висоті, і він буде плодоносити. А новий пагін заміщення я покладу на землю і пришпилю. Восени я зріжу лозу, що відплодоносила, під нуль, а навесні підніму на шпалеру пагін заміщення, який пережив зиму під укриттям. Ось такий в ожини цикл.

Як шпалеру я використовую паркан з крупнопористої металевої сітки, який встановлений за пів метра вздовж кущів ожини. Мені зручно кріпити пагони до такої шпалери, а оскільки кущі ростуть у ряд, восени я вкриваю їх одним шматком агроволокна.

Як бачите, все дуже просто. Бажаю вам гарних врожаїв і всього найдобрішого.

Ожина – опис, посадка, догляд, сорти

Ожина – смачна і корисна ягода, що часто вирощується на присадибних ділянках. Догляд за нею простий і під силу кожному садівнику. Поговоримо у цій статті про те, як садити ожину та отримувати багатий урожай з липня до серпня.

Ботанічний опис

Ожина – багаторічний ягідний чагарник широко поширений у регіонах з помірним та теплим кліматом. Ожина садова відрізняється відсутністю колючок, у дикому вигляді рослина усипана шипами, що ускладнюють збирання врожаю. Кущ живе від 15 до 20 років, плодоносити починає на другий рік. Пагони, що приносять ягоди, змінюються кожні 2-3 роки, залежно від клімату. Урожай починає встигати у середині літа.

Характеристики ожини

Ожина буває стеляЧА і кущиста. Стелячий чагарник або Росяника відрізняється невеликою висотою та стеблами, що прилягають до землі. Ягоди ожини, що стеляться, більш солодкі, встигають пізніше. Кущовий різновид ожини, також званий Росяникою, дуже схожий зовні на малину, має велику кількість колючок. Ягоди дрібніші, кисло-солодкі. Урожай встигає з середини серпня. Садівники найчастіше віддають перевагу культивованим сортам садової ожини, які, за відсутності колючих шипів, приносять більш солодкі та великі ягоди, ніж інші різновиди цієї рослини.

Сорти ожини

1. Апаче сорт відрізняється високою врожайністю, стійкий до хвороб. Ягоди чудово переносять транспортування та непогано піддаються зберіганню.
2. Кітатин – сорт, що дає найбільші ягоди (до 15 г.). Має високу врожайність. Пагони без колючок досягають 2 метрів завдовжки, тому кущ рекомендується вирощувати на опорі.
3. Флінт – найбільш стійкий до холодів. Вирощування ожини саме цього сорту рекомендується у північних регіонах.

Вирощування ожини

Розглянемо, як доглядати за ожиною, починаючи з посадки та закінчуючи підготовкою ягідного чагарника до зими.

Коли садити ожину, навесні чи восени?

Садити ожину можна як навесні, так і восени, проте досвідчені садівники схиляються до другого варіанта. За осінній період коренева система ожини повністю адаптується та приживається, тоді як навесні з харчуванням рослини можуть виникнути проблеми. Якщо доводиться садити ожину навесні, обов’язково приділіть час на проріджування кущів та обрізання суцвіть. Коли молода незміцніла рослина цвіте – це завжди негативно позначається на зростанні.

Посадка

Посадку ожини у відкритий грунт потрібно проводити на сухому, не заболоченому місці. Залежно від купленого сорту вибирайте або тепле сонячне місце, або затінений куточок саду. Від вибору місця залежить якість врожаю.

Розмноження ожини

Чагарник зазвичай розмножується за допомогою нащадків чи відводків.

Молоді пагони від кореня або нащадки відкопують з частиною кореневої системи і садять на нове місце. Для цього виду розмноження підходять рослини, старші 3-х років.
Відведеннями ожина розмножується набагато простіше. Для цього прикопують частину однорічного погону в землю, залишаючи на поверхні лише її верхівку. Від материнської рослини його відокремлюють приблизно за два місяці після вкорінення.

Догляд за ожиною

Догляд за ожиною не такий складний. Ягідному чагарнику потрібно створити комфортні умови, захистити від протягів та забезпечити достатньою кількістю води. Поговоримо про це докладніше.

Добрива та підживлення

Грунт обов’язково удобрюють перед посадкою ожини для того, щоб саджанці краще прижилися. Як правило, вносять гній у кількості 400 г./сотку або азотні добрива з розрахунку 300-600 г./сотку. Азотом кущі рекомендується годувати щороку, але помірно. З третього року життя ожину слід додатково удобрювати калієм (500-800 г. на сотку). Якщо грунт досить поживний, фосфор та кальцій зазвичай не використовують.

Полив та мульчування

Садовій ожині потрібний помірний рідкісний полив. Від зайвої вологості коріння рослини може почати гнити. Щоб уникнути пересихання, рекомендується мульчувати землю під чагарником.

Збір урожаю та його зберігання

Урожай ожини збирається у міру дозрівання ягід. Стигла ожина темного кольору, пружна, соковита та солодка.

Зберігати ягоди довше 3-4 днів у холодильнику не вдасться. Тому найкраще в міру збирання врожаю відразу робити заготовки варення чи джему.

Обрізка та формування куща

Обрізати та формувати кущ ожини необхідно не тільки з метою профілактики, але також через довгі пагони та загрозу вилягання рослини. Існує три типи формування крони: канатний, плетений та віяловий. Вид обрізки варто вибирати, виходячи з сорту рослини.

Підготовка до зими

Сорти, нестійкі до холоду, обов’язково слід укривати на зиму. Процедуру розпочинають наприкінці жовтня, коли температура повітря знижується до -3 -5 °C. Не варто поспішати, робіть все спокійно і правильно, якщо поспішити – можливий розвиток грибкових захворювань через підвищену вологість.

Для укриття ожини підходить сіно, земля або лапник. Також можна використовувати спеціальні матеріали: агротекс або спанбонд. Вони добре пропускають повітря, зберігаючи при цьому тепло.

Перед тим, як укутати ожину на зиму, слід провести обрізання зайвих батогів та листя.

Шкідники та хвороби ожини

Перерахуємо основні захворювання ожини:

1. Антракнозом уражається листя і паростки молодих пагонів, що негативно позначається на врожайності.
2. Біла плямистість вражає чагарники, що ростуть у вологому середовищі. В результаті знижуються темпи розвитку та рослини погано плодоносять.
3. Сіра гнилизна вражає пагони, які починають тріскатися та відмирати.
4. Борошниста роса шкідлива для батогів і ягід. Уражені ягоди стають непридатними для харчування.

До шкідників ожини варто віднести:

• Олійну стеблову муху, личинки якої виїдають стебла зсередини.
• Ожинового кліща, який харчується ягодами та уповільнює їх розвиток.

Чим відрізняється ожина від чорної малини?

Незважаючи на зовнішню подібність, ожина та чорноплідна малина мають ряд відмінностей, за якими можна чітко визначити видову приналежність куща. Досить уважно подивитися, як росте ожина чи малина, аби зрозуміти хто перед вами.

• Квітколожа ожини обламується на місці кріплення до стебла. Стеблова частина рівна та плоска. Стиглі ягоди мають білу серцевину.
• Чорноплідна малина має невелике квітколоже. Ягоди майже круглі. Пагони малини коротші і нижче стеляться по землі, тоді як ожинові пагони виростають до 3 м. у висоту.

Властивості ожини: шкода та користь

Калорійність ожини – всього 35 ккал на 100 г, тому її можна вживати навіть людям на суворій дієті. У ягодах міститься багато корисних мікро- та макроелементів. Ожина зміцнює імунітет, покращує метаболізм і має антиоксидантний ефект.

Проте варто пам’ятати, що ягоди містять велику кількість вітаміну С, тому надмірне її вживання може спричинити розлади шлунка та нудоту.

Ожину не можна їсти людям з алергічними реакціями та захворюваннями шлунково-кишкового тракту.