Пронос у індиків причини появи і способи самостійного лікування

Розводячи індиків, власники господарств нерідко стикаються з численними проблемами, для вирішення яких потрібні не тільки оперативна реакція, досвід, а й володіння фундаментальними знаннями, які стосуються пташиних захворювань. Вельми серйозну небезпеку для життя індиків і їх пташенят представляє діарея. Птахівникам ні в якому разі не варто применшувати небезпеку недуги – пронос у індиків, оскільки часто він здатний завдати значної шкоди поголів’ю домашніх пернатих. Також можете прочитати статтю: Чим лікувати пронос у індичат різних видів самостійно?

Діарея: причини і наслідки

При появі в господарстві індичат, їх власник повинен ретельно відстежувати харчування своїх підопічних, створювати для них оптимальні умови проживання. Вкрай важливо, щоб не відбувалося перемішування пташенят і пташиного молодняку ​​інших видів.

Це дозволить адаптувати молоді особини до мікрофлорі, яка населяє представників дорослого покоління індиків. В іншому випадку, інші птахи: гуси, кури можуть «нагородити» молодих індиків, що володіють ослабленим імунітетом, шкідливими мікроорганізмами. Це спровокує виникнення хвороб, і проблема «чим лікувати жовтий пронос у індиків» заявить про себе раптово. Як наслідок, ситуація, коли індики паплюжать, може стати реальністю, створивши серйозну проблему для птахівника.

Замислюючись про те, чому індики паплюжать, господар пташника повинен приділити найпильнішу увагу якості, збалансованості кормів, контакту своїх підопічних з паразитами, хворими пернатими, іншим факторам. Якщо вже така проблема стала злободенною, фермер повинен постаратися оперативно з’ясувати причини хвороби індиків, визначитися з лікувальної методикою, почати виконувати заходи щодо усунення недуги.

На жаль, несвоєчасне, безглузде лікування проносу у індичат здатне привести до фатальних наслідків – значного падежу пернатих, а також до величезних збитків в господарстві.

Крім втрати поголів’я індиків, фінансових втрат, горе-птахівників доведеться ще зіткнутися з виконанням трудомістких, дорогих заходів щодо дезінфекції пташника.

Колір фекальних виділень

Занепокоєні вирішенням питання «як лікувати понос у індиків», фермер повинен знати про те, що різний колір фекальних виділень пернатих може бути свідченням певного недуги. Як показує практика, колір індичого проносу може бути: білим, коричневим, жовтим, гірчичним, чорним. Різні види діареї (про що сигналізує певний окрас фекалій пернатих) можуть мати різні наслідки. Якісь із них відносно безпечні, інші – і зовсім смертельні. Проте, якщо вже індики паплюжать – що робити, вирішувати потрібно оперативно, на самій ранній стадії недуги.

коричневий пронос

Якщо пернаті страждають від коричневого проносу (світлого або темного відтінку), це говорить про неправильно організованому раціоні харчування індиків. Імовірність смертності від подібного недуги дуже мала, проте це здатне значно послабити імунітет пернатих (особливо у молодняку). Фермеру знадобиться виконати перегляд раціону своїх крилатих підопічних, щоб виключити з «меню» протипоказані продукти. Наприклад, додавання в корм яєць пташенятам здатне стати причиною діареї. Як наслідок, яйця, присутні в раціоні пернатих, слід тимчасово виключити.

Щоб нормалізувати стілець пернатих, досвідчені фермери підсипають до кормів суміш ретельно подрібнених трав: кропиви, полину. Добре себе зарекомендувало застосування антибіотиків, що відноситься до фтортріхноловому ряду.

білий пронос

Для багатьох фермерів проблема, ніж лікувати білий пронос у індиків, може бути поставлена ​​надзвичайно гостро. Пузирящіеся смердючі білі виділення свідчать про розвиток страшної інфекційної хвороби – пуллороза. Даний недуга здатний вражати дорослих пернатих, а також малюків, тому, чим лікувати пронос у 3 тижневих індиків фермер повинен знати обов’язково. При неприйнятті своєчасних заходів, поширення негативної інфекції відбувається стрімко і може супроводжуватися летальним результатом для представників стада індиків зі статистикою 60 – 70%. Особливо важко переносять хворобу діти – вони починають важко дихати, безперервно пищать, зіщулюються.

Деякі фермери вважають за краще зцілювати недуга із застосуванням народних методів. У перші 3 дні від початку хвороби захворів пернаті Випоюють відваром ромашки, слабким розчином калієвого марганцю. Навіть виявлений одиничний випадок хвороби повинен стати сигналом для птахівника, щоб надалі не допустити масового ураження пернатих. При відсутності результативності від самостійної боротьби з хворобою, потрібно без зволікання скористатися допомогою фахівця. Підступність пуллороза – в можливості його прихованого перебігу у дорослих особин, в той час як индюшата можуть гинути від нього масово. У таких випадках, якщо індики паплюжать – як лікувати покаже схема прийому антибіотиків, індивідуально складена ветеринаром. Хороші результати дає застосування таких медикаментів: сульфадимезин, Фурациліну, Фуразолидона, Левоміцетину, Тетрациклина, Еритроміцину.

Гірчичний колір проносу

Даний різновид діареї провокують хворобу Ньюкасла, гістоміноз. Індики, особливо малюки, швидко слабшають, а потім настає обездвиженность пернатих. З огляду на те, що збудниками гістоміноза є одноклітинні паразити, їх знищення можливо із застосуванням курсу антибіотиків. Знаючи, що дати індикам від проносу, можна розраховувати на ефективне лікування пташок. При їх лікуванні на 3 – 5 день хвороба починає здаватися, пернаті одужують.

За допомогою своєчасних щеплень можна перемогти хворобу Ньюкасла. В іншому випадку, цей страшний недуг здатний винищити дорослих, маленьких пернатих – не тільки представників індичого сімейства, але і інших птахів на фермі. Негайне звернення до грамотного ветеринара, виконання оперативної вакцинації здатне врятувати ситуацію.

жовтий пронос

Нерідко фахівці, детально вивчивши хвороби індиків – пронос жовтого кольору, пояснюють реакцією організму молодих особин на введений прикорм. Виявлений пронос у індиків жовтого кольору, що не супроводжується будь-якими іншими симптомами, можна зцілити за допомогою випоювання молодняка слабеньким розчином калієвого марганцю. Крім того, щоб купірувати у індичок жовтий пронос, слід на певний час відмовитися від нового виду корму.

Проте, жовтий пронос у індиків може свідчити про перебіг хвороби Ньюкасла. Найчастіше, жовті фекальні виділення, параліч кінцівок пернатих, в таких випадках, приведуть до смерті, незважаючи на лікування жовтого проносу у індиків, яке виконує господарем пташника. Небезпека такої форми хвороби в тому, що навіть виконання щеплень не є гарантією видужали пташок. Найкраще заздалегідь убезпечити перната поголів’я за рахунок виконання планових щеплень.

Складання графіка щеплень, жорстке дотримання розкладу ін’єкцій допоможуть попередити масовий падіж птиці, величезні збитки.

Чорний пронос

Неприємні чорні випорожнення свідчать про різні типи отруєнь молодих і дорослих особин. Подібні недуги супроводжуються вихваляння шлунків пернатих. Виник внутрішня кровотеча провокує забарвлення калу в чорний колір за рахунок присутності в фекальної масі кров’яних згустків.

Досвідчені фермери намагаються оперативно поміщати хворих особин в карантинні умови. Виконується випоювання пташок кропив’яним, ромашковим відварами, зеленим чаєм, розчином калієвого марганцю. Завдяки цим рідин, можна впоратися з кишковою інфекцією, чорним поносом. Усунення чорного проносу сприяє залучення активованого вугілля, розтертого до порошкоподібного стану, який дається хворим пернатим з водою.

лікування проносу

Будь-який прояв діареї у представників індичого сімейства вимагає певних дій від їх господаря. Крім того, фермер не повинен ігнорувати загальні правила зцілення проносу індиків.

• Птахам призначається випоювання медикаментами.
• Фермер повинен проводити заходи дезінфекції, тотальної чистки пташника (обробку стін, підлоги, місця вигулу).
• Неодмінно потрібно переглянути раціон пернатих.
• Хворі особини повинні міститися в карантині мінімум місяць.

Як показує практика, самостійно впоратися з індичого поносом часто буває вельми проблематично. Це пояснюється тим, що збудників недуги – віруси, інфекції можна перемогти лише із застосуванням конкретних різновид антибіотиків. Якщо медикаменти обрані помилково, це призведе до погіршення ситуації. Хороший спеціаліст-ветеринар гарантовано призначить методику, схему лікування, що стане запорукою позитивного результату. Виявивши пронос у пернатих, не варто метушитися, впадати в паніку. Найкращий вихід – швидке звернення до фахівця, що дасть можливість врятувати індиків без втрати цінного поголів’я. Можете ознайомитися зі статтею: Метронідазол для індичат: дозування і способи застосування.

Поділитися
в соц. мережах:

Схожі статті

Причини проносу в індиків: методи лікування та профілактики

Для отримання максимального прибутку від вирощування індиків важливо забезпечити їм правильний догляд, годівлю та грамотну ветеринарну підтримку. Домашні птахи нерідко страждають на травні розлади, які можуть бути симптомами небезпечних хвороб, що ведуть до загибелі. Поява, наприклад, жовтого проносу в індиків, іноді призводить до втрати всього стада.

Головні симптоми проносу у індиків

Нормальний кал індиків має темно-коричневий відтінок і щільну консистенцію, що на вигляд нагадує гранули довгастої форми. Якщо випорожнення рідкі, це вважається діареєю, яка своєю чергою є симптомом патологічних порушень у травній системі.

Пронос призводить до втрати рідини (зневоднення), тому він доповнюється такими ознаками:

• слабкість та млявість;
• збільшення частоти дефекації;
• втрата апетиту;
• апатичність поведінки птиці;
• опущення крил;
• проблеми зі встанням на лапи;
• посилення відчуття спраги;
• схуднення.

У міру прогресування хвороби, птахи проводять більше часу в сидячому положенні, хохляться і прикривають очі. Оперення тьмяніє, біля клоаки утворюються брудні грудки, випадають пір’я. Розвивається кон’юнктивіт, забиваються носові проходи та гортань слизом, починаються судоми.

Якщо всі стада збираються в одній купі і птахи притискаються один до одного в спробах зігрітися, це говорить про поразку всіх особин.

Чим небезпечний кокцидоз?

Кокцидоз у дорослих особин може протікати майже без симптомів. Їхній організм може боротися з паразитами. Для молодих індичат захворювання становить загрозу для життя.

Зараження пташенят здебільшого відбувається у літній час. Джерелом інфекції може бути тепла вода, яку п’ють пташенята з однієї напувалки. Збудники кокцидозу можуть потрапити до корму.

Кокцидії являють собою найпростіші мікроорганізми, які завдають шкоди травній системі індичат. Хворий птах втрачає апетит, стає малорухливим, у них змінюється зовнішній вигляд.

Оперення хворих на кокцидоз індиків стає неохайним. Розпізнати захворювання можна за сильною спрагою, яку відчувають хворі пташенята. У випорожненнях індичат можна побачити сліди крові.

Причини рідкого випорожнення

Існує низка серйозних причин проносу в індиків, але є і невинні фактори, які легко виправити. Що викликає діарею у птахів:

• інфекції – бактерії, віруси, паразити;
• неправильний раціон харчування – дуже багато овочів, соковитої трави, що викликає в травній системі процеси бродіння;
• неякісний корм, різка зміна їжі;
• антисанітарні умови, особливо при рідкісних змінах підстилки;
• надмірна спека чи холод;
• підвищена сухість або вологість повітря у пташнику, на вулиці;
• прийом антибіотиків тривалий час, на тлі чого виникає дисбактеріоз;
• брудна вода у напувалці;
• неправильний режим живлення.

Якщо пронос відзначається у молодняку, причиною може стати надто великий помел зерна, що порушує перистальтику.

Правила догляду після хвороби

У лікуванні проносу, який викликаний харчовим отруєнням, допомагає дієта.

Птахів перестають годувати протягом доби, дають лише питво, щоб уникнути зневоднення організму.

Наступного дня в раціон харчування поступово вводять звичайні знежирені та низькокалорійні суміші. Також заборонено 14 днів згодовувати свіжу зелень.

Для відновлення роботи травного тракту та мікрофлори кишечника після застосування антибіотиків варто додати до раціону вітамінно-мінеральний комплекс — Тривітамін, Багатій, Сонечко, Чиктонік, Ганасупервіт або Нутриселен.

Через 15-20 днів необхідно давати кропиву, полин та зелень – вони є відмінними антисептиками.

Види проносу в індиків

Перше, на що потрібно звертати увагу при діареї у індиків – колір посліду. За відтінком можна зрозуміти, через що виник пронос, наскільки це небезпечно і чим можна допомогти пернатим до звернення до ветеринарної клініки.

Обов’язково збираються зразки екскрементів для лабораторного дослідження, завдяки чому визначається тип збудника.

Жовтий

Найчастіше цей відтінок рідких мас вважається безпечним. Найчастіше викликаний розладом травлення на тлі включення до раціону нової їжі або іншого типу корму. Але не варто зовсім ігнорувати жовтий кал – це можливо ознакою розвитку небезпечного захворювання Ньюкасла.

І тут проявляється як діарея, а й інші симптоми:

• апатія;
• зниження апетиту;
• похитування;
• утрудненість дихання;
• судоми.

Якщо цих ознак немає, достатньо пернатих напоїти світло-рожевим розчином перманганату калію.

Зелений

Діарея зеленого відтінку завжди свідчить про інфекційне зараження індиків. Це такі патології:

• Кокцидіоз. При захворюванні відзначаються кров’яні вкраплення у випорожненнях, скуйовдженість пір’я, апатичність. У міру розвитку калові маси набувають темно-коричневого кольору.
• Пастерельоз. Особливість прояву – тягучість фекалій, наявність кров’яних домішок та піни.
• Хвороба Ньюкасла. Характеризується зміною ходи, відсутністю апетиту, судомністю.

За таких поразок є небезпека вимирання поголів’я від 30 до 100%.

Білий

Виділення калових мас білого відтінку найнебезпечніше – це говорить про паратиф і сальмонельоз. Причина – збудник бактеріального походження сальмонела, яка відрізняється підвищеною живучістю (не вмирає навіть за низьких температур).

Потрібно додатково обробити пташник дезинфекційними засобами.

Гірчичний

Рідкі фекалії гірчичного кольору відзначаються при такому інвазійному захворюванні, як гістомоноз. Причини розвитку – ураження найпростішими паразитами, які локалізуються у клітинах печінки та сліпої кишки.

Головні ознаки захворювання:

• підвищена смердючість від випорожнень;
• набряклість;
• посиніння слизових оболонок та шкіри птахів;
• різке зниження температури тіла;
• больові спазми (проявляються жалібним писком);
• постійний тремтіння;
• скуйовдженість;
• пригнічений стан.

На початку розвитку гістомонозу спостерігаються світло-жовті калові маси, які потім набувають гірчичного відтінку.

Інфекція поширюється швидко, тому діяти необхідно негайно. Для лікування ветеринаром призначається Метронідазол. До походу до ветклініки ізолюються хворі особини, проводиться дезінфекція пташника.

Коричневий

Це не є небезпечним симптомом. Коричневі фекалії виникають при введенні в меню індиків нової їжі – наприклад, яєць. Нормальний кал має темно-коричневий колір, але при зміні харчування, випорожнення стають світлішими.

Щоб цього не виникало, вводити в раціон нову їжу потрібно в найменших дозах. Це дозволить організму пернатих до неї швидше звикнути.

Чорний

Кал чорного відтінку свідчить про інтоксикацію організму. Отруїтися птиці можуть отруйними рослинами, зіпсованими продуктами, злаками з мікротоксинами, неякісним або простроченим спеціалізованим кормом.

Чорноту викликає кров’яна рідина, що перетравилася, і продукти життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Кров з’являється в органах шлунково-кишкового тракту із-за внутрішньої кровотечі при запальних процесах.

Профілактичні заходи

Найважливіше — дотримуватися всіх норм догляду та утримання птахів: підтримувати чистоту в курнику та на подвір’ї, регулярно чистити годівниці та напувалки, уникати різких перепадів температур.

Поради досвідчених заводчиків:

• Купувати молодняк лише у перевірених постачальників. Перед заселенням у загальне стадо птах має пройти двотижневий карантин.
• Періодично пропаюйте птахів протигельмінтними препаратами.
• Забезпечити окремий вміст пташенят, тому що дорослі індики та індички легше переносять багато хвороб, тоді як молоді індички зі слабким імунітетом можуть легко заразитися і загинути.
• Перед заселенням молодняку ​​потрібно ретельно продезінфікувати приміщення.
• Використовуйте для вигодовування поголів’я свіжі, що пройшли профілактичну обробку корму та суміші.
• Виключити контакт з дикими птахами, які часто є переносниками різних інфекцій.
• При своєчасному виявленні та ізольуванні хворих особин, ви зможете попередити інфікування здорових особин.
• Підтримуйте чистоту в індичаку – регулярно прибирайте стару підстилку, забезпечте стабільну температуру, вологість, хороше освітлення і вентиляцію.
• Також важливо надати птиці якісний корм – додайте до нього вітаміни, мінерали, свіжу зелень.
• Вакцинація молодняку ​​допоможе уникнути зараження хворобою Ньюкасла, яка не підлягає лікуванню. Вакцину вводять у чотири етапи – у 14, 35 днів, у 2 місяці та на 125 день. Для цього використовують штам Ла-Сота.

Народні засоби

Якщо немає можливості викликати ветеринара або купити необхідні препарати, фермери користуються рецептами народної медицини, але перед лікуванням обов’язково проводяться такі заходи:

• відбираються хворі птахи та відсідають від основної зграї;
• ретельно очищається житло заражених особин – змінюється підстилка, знезаражується приміщення;
• замінюється весь корм, який був у той час, коли хворі індики перебували у загальному пташнику;
• для відновлення травної системи додається до корму активоване вугілля;
• збільшується кількість рідини, що випивається птахами.

Які засоби рекомендують використовувати заводчики індиків:

• Каша з рису. Відваріть рис круглозернистого сорту до утворення густої консистенції. Остудіть і давайте птиці 2-4 десь у день.
• Чай зелений. Настойка не повинна бути міцною, тому на 1 л окропу додайте 1 ч. л. листя зеленого чаю, остудіть до теплого стану, налийте в напувалку.
• Кропивний відвар. На 1 л окропу візьміть 7-8 ст. л. рослини. Поставте на вогонь, після закипання варіть 5-7 хвилин|мінути|. Накрийте кришкою і наполягайте 1-2 години. Процідіть, давайте пити хворим особинам.
• Ромашкова настойка. У термос налийте 0,5 л окропу, додайте 4 ст. л. трави. Наполягайте 3:00, профільтруйте. Доливайте у воду для пиття так, щоб рідина мала світлий відтінок.
• Гранатові кірки. Завчасно при розведенні індиків заготуйте кірки. Для цього очистіть гранат, розкладіть на папері в темному, теплому та сухому місці. Коли кірки повністю висохнуть, покладіть їх (1 ч. л.) у термос, залийте окропом (250 мл). Дайте настоятися протягом 1-2 годин. Підливайте у воду птахам із розрахунку на 1 л води.

Паратиф

Смертність від паратифу у молодняку ​​сягає 80%. За відсутності своєчасного лікування фермер ризикує втратити майже всі поголів’я. Захворювання виявляють у індичат у віці від 3 до 30 днів. До основних ознак захворювання можна віднести пронос, втрату апетиту та сльозотечу. Хворі особини мало рухаються, вони постійно хочуть пити.

Ветеринар прописує індичатам антибактеріальні препарати (Лаутецин, Тримеразин). На 10 день для профілактики паратифу використовують Фуразолідон або Біоміцин. Щоб зменшити ризик виникнення захворювання, потрібно стежити за чистотою в приміщенні, де живуть індичата.

Професійне лікування

Щоб терапія проносу в індиків проводилася на професійному рівні, необхідно звернутися до ветеринара для встановлення точного діагнозу та виявлення причин діареї. Це з тим, що з певному захворюванні призначаються конкретні схеми лікування та засоби.

Пронос при гістомоноз

Гістомоноз виникає на тлі інфікування гістомонадом (найпростіший паразит). Інфекція проникає в кишечник з їжею, після чого змінює місце локалізації – проникає у кров’яне русло, слизові оболонки та тканини у внутрішніх органах.

Характеризується хвороба млявістю, зниженням температури тіла (максимум 37,9). Відмінна риса 100% ураження поголів’я. Якщо захворіло одне пташеня, заражаються і всі інші. Якщо своєчасно розпочати лікування, відмінок досягає 70%.

Для лікування застосовується Метронідазол. На 1 кг маси тіла індика необхідно 10 мг ліки. Для прийому внутрішньо подрібнюється таблетка на порошок і змішується з кормом, дається тричі на добу. Можна препарат додавати у воду, розчинивши 5 л 4 таблетки. Тривалість лікування 9-10 днів.

Ті особини, які одужали, залишаються носіями збудника, тому їх вже не підсаджують до здорових індиків. При цьому небажано використовувати в їжу їх яйця та м’ясо.

Діарея через пулороз

Захворювання при хронічній формі практично не виявляє, тому найчастіше виявляється випадково. При гострій течії існують такі ознаки:

• смердючі білі випорожнення рідкої консистенції;
• обмежена рухливість, тому індики або стоять, або сидять, але обов’язково з розставленими в сторони лапами;
• повна відмова від їжі;
• нахабність;
• напівзакритість повік.

У тяжкій стадії закупорюється клоака, через що голова закидається назад. Виявляються судоми, птахи падають та вмирають.

Лікування проводиться за допомогою антибактеріальних засобів – Байтрилу або Тілану. Оскільки птиці повністю відмовляються від їжі, препарати розводять у воді з розрахунку на 2 л води 1 мл розчину.

Збудник зберігає життєдіяльність до смерті індика, тому категорично заборонено використовувати їх яйця для розведення.

Пронос при ентерит

Ентерит у індиків буває 2-х видів: вірусний та геморагічний. Проявляється не тільки рідким випорожненням, але й такими симптомами:

• посинення гребінця;
• потемнінням області голови;
• депресією;
• зниженням температури тіла;
• анорексією – і натомість відмовитися від їжі;
• сильним щебетанням;
• послідом коричнево-зеленого відтінку;
• гнильним запахом з дзьоба.

Лікування здійснюється за допомогою антибіотиків. Наприклад, Ентеросептол. Додатково рекомендований йодінол. Дозування призначає ветеринар.

Ліквідація псевдочуми

Захворювання Ньюкасла має іншу назву – псевдочума. Це дуже небезпечна хвороба, яка досі не лікується. Ознаки:

• підвищення температури;
• посиніння гребінця;
• набряклість грудної області;
• параліч шиї, крил, лап;
• утворення слизових виділень з дзьоба та носових пазух;
• розвиток кон’юнктивіту;
• нежить і кашель;
• тремор голови;
• проблеми із координацією руху;
• поява яєць без шкаралупи.

Особливості рідких фекалій – жовтий, сірий чи зелений відтінок.

Оскільки на сьогоднішній день методів лікування не існує, застосовуються профілактичні заходи та вакцинація у віці пташенят.

Опис

Пронос не може виникнути просто так, він попереджає про те чи інше захворювання. Причини можуть бути і у вірусах, бактеріях або паразитах, що потрапили до індика в організм, і в кормовому стресі, коли їжа індикам дається незбалансовано, або організм птиці отруює зіпсований інгредієнт, або меню індичат різко змінили.

Якщо індиків утримувати в антисанітарних умовах, рідко змінювати підстилку, коли вони втомлюються від сильної спеки або замерзають, якщо вони перебувають у вогкості або в приміщенні з надто сухим повітрям, або, коли на одному квадратному метрі забагато птахів, то розлад кишечника, як наслідок , пронос пернатих, не уникнути. Індичанят відсаджують від хворих дорослих, і навпаки.

Порада: Фермер повинен знати, якщо у індичат пригнічений стан, пір’я скуйовджені, вони майже не підходять до їжі, не активні, варто подивитися на підстилку, чи був у птахів пронос, екскременти при різних хворобах можуть відрізнятися за кольором. За наявності рідких фекалій слід викликати ветлікаря, а до його приїзду надати посильну першу допомогу індикам.

Що робити, якщо у птаха виявлений пронос? Спочатку слід визначитися з відтінком екскрементів, колірдіагностика допоможе зрозуміти, чим хвора особина, і яких заходів потрібно вжити.

Пташиний пронос може бути різного кольору. При коричневому або чорному забарвленні проносу птахівнику буде просто позбавити індика від недуги самостійно, без фахівця. Потрібна дієтотерапія. При жовтому проносі також коригують меню індичат.

Порада: Якщо, крім того, що птах паплюжить, має місце ще й нервове нездужання, не обійтися без лікарської допомоги, індик може бути вражений хворобою Ньюкасла.

Білий або гірчичного кольору послід свідчить про серйозну недугу індиків, якщо не звертатися до ветлікарів, можливий масовий відмінок.

Чорний

Чорне забарвлення фекалій індиків виникає через наявність у ньому крові, що перетравилася. Геморагію спостерігають у сфері переднього відділу в аліментарному тракті. Виникнення чорного проносу у птиці відбувається, коли індики отруюються відходами зерна, де у складі є бур’яни в насінні, а також злаковою ниркою, яку вразили мікротоксини.

Коричневий

Наявність коричневого проносу у птиці практично безпечна. Він виникає через неправильне годування індиків, особливо, коли їм дають варені яйця або інший продукт власного приготування.

Порада: Молодняк бажано годувати професійним стартовим комбікормом.

Білий

Наявність білих випорожнень індиків вказує на можливий пулороз. Білі фекалії може спостерігатися у тритижневих індичат, якщо їх заразило старше покоління або інші типи птахів з безсимптомним перебігом хвороби, або вони утримуються в поганих умовах, а їхнє меню не є збалансованим. Господарів має насторожити нетипову поведінку пташенят, вони можуть тривалий час їсти, не їсти і скуштувати.

Жовтий

Якщо фекалії індиків жовтого кольору, вивчають додаткову симптоматику. За їх відсутності причина у кормовому стресі. Швидше за все, індики харчуються низькоякісним або зіпсованим кормом, або їжею за віком. При нервових явищах можна підозрювати псевдочуму, точніше визначать спеціалісти ветклініки.

Гірчичний

Гірчичне забарвлення жовтим екскрементам індиків надають зелені домішки. Це означає, що активізувалась гнильна мікрофлора. Існує загроза, що індики захворіли на недугу Ньюкасла або гістомоноз.

Зелений

Зелені випорожнення індиків говорять про те, що вони харчуються неправильно, але в деяких випадках діагностують інфекційне захворювання типу пастерельозу, але це можна виявити після проведення аналізів. Заразити індика може будь-яка хвора птиця, комахи, наприклад, комар, гризуни. При підтвердженні діагнозу вдаються до швидких медіінських методів, якщо хвороба не підтверджена, переглядають меню індички. Поява зеленого проносу може бути обумовлено харчуванням птиці простроченим, зіпсованим або надмірно грубим кормом. Допомогти може активоване вугілля та зміни в раціоні індиків.

Профілактика у птахів

Оптимальне рішення для кожного фермера – убезпечити індиків від інфікування. І тому виконуються елементарні профілактичні заходи. Купувати птахів потрібно у перевірених заводчиків, утримувати дорослих особин окремо від молодняку ​​тощо.

Раціон харчування

Від їжі, яку дають індикам, залежить стан органів шлунково-кишкового тракту. Раціон харчування повинен складатися з наступних компонентів у відсотковому співвідношенні:

• зерно – 60-65%;
• дріжджі кормові – 3-4%;
• трав’янисті рослини – 4-5%;
• вапняк – 3-3,5%.

Для збалансованості меню додається крейда, сухий корм, макуха від соняшника, рибне борошно.

Не можна купувати корми, які не пройшли знезаражуючу обробку, тому що в них містяться різні бактерії.

Вакцинація

Завдяки вчасно зробленим щепленням значно знижується ризик інфікування індиків. Вакцину від мікоплазмозу вводять двічі – через 1 та 3 місяці після народження.

Важливо вакцинувати від псевдочуми. Для цього застосовуються засоби на основі штамів Ла-Сота (параміксовірус, що є збудником хвороби Ньюкасла).

Щеплення роблять наступні дні після народження:

Якщо цього зробити своєчасно, фермер втратить все поголів’я.

Гігієна утримання птахів

Найкращі умови для розмноження хвороботворних мікроорганізмів – бруд, тому потрібно дотримуватися головних санітарно-гігієнічних правил утримання птахів:

• не допускайте надлишку тепла, тому що в цьому середовищі розмножуються бактерії;
• стежте за рівнем вологості, регулярно провітрюйте пташник;
• не рідше одного разу на добу міняйте підстилки;
• годівниці встановлюйте поза клітин;
• двічі на день міняйте воду для пиття або розмістіть напувалки з дозаторами.

Якщо у індиків виникає пронос, важливо визначити небезпеку рідких фекалій за кольором, ізолювати хворих особин, відвезти зразки калових мас на експертизу. Це допоможе своєчасно допомогти пернатим. Чим раніше це буде зроблено, тим менша ймовірність, що зараженню зазнають решта птахів.

Заходи боротьби

Пуллороз виникає на фермах через недотримання параметрів утримання та харчування. У разі спалаху захворювання на птахофабрику накладають карантин

Недуга небезпечна для людини, тому дотримуються підвищених запобіжних заходів при роботі з птицею. На неблагонадійних фермах птицю вакцинують

При спалаху хвороби Ньюкасла птахофабрику карантинують. Птах імунізують. Залежно від чисельності поголів’я застосовують такі види вакцинації:

• Пропаювання.
• Внутрішньомускульна ін’єкція.
• Очне закопування.
• Аерозольне розпилення.

Для запобігання зараженню гістомонозом необхідно містити індичок у закритих приміщеннях, не допускаючи скльовування дощових хробаків, які є резервуаром гістомонад.