Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до XVI століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення.
Новоюліанський календар з григоріанським – майже немає різниці. Різниця в один день з'явиться десь у 2800 році. Натомість, якби ми залишилися на юліанському, то вже після 2100 року різниця між григоріанським і юліанським календарями становитиме 14 днів. Тоді змістилося б Різдво на 8 січня, Богоявлення – на 20 січня.
Нині різниця між старим юліанським і новим григоріанським календарем складає 13 днів – це і є головною причиною переходу на так званий новий календар, повідомляє Православна церква.
В Україні використовується григоріанський календар. Він був введений у 1582 році папою Григорієм XIII і є сучасним міжнародним стандартом календаря. Григоріанський календар замінив юліанський, який був менш точним у врахуванні тривалості року.
Юліанський календар відставав на 11 хвилин кожного сонячного року, що у 1582 році склало відставання в 10 днів. Григоріанський календар набагато точніший і відстає лише на 26 секунд кожного сонячного року, що згодом призведе до втрати 1 дня в 4909 році.
Як і юліанський, григоріанський календар був винайдений в Римі, однак в 1582 році Рим був частиною Італії, а в 45 році до нашої ери – центром Римської імперії.