Дніпро “хворіє”: чи є чарівна пігулка?

Ніхто не знає, чим завершиться процес змін клімату! Ніхто не порахував, який об’єм артезіанських вод насьогодні є у нас в запасі. Тому нині питання водної безпеки і поводження з поверхневими водними ресурсами не менш важливе, ніж військова безпека.

Чому ж в Дніпрі позеленіла вода?

Очевидно, хвороба ця комплексна і не виникла сьогодні!

Чи врятує ситуацію безфосфатність?

Нагадаю, в Україні обмежать вміст фосфатів у мийних засобах – Кабінет Міністрів ухвалив рішення про поетапне, починаючи з 31 грудня 2023 року, обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах. Постанову “Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів” ухвалено на засіданні уряду 2 червня 2021 року.

На цьому етапі “хвороби” це дещо покращить симптоми хвороби Дніпра. Однак основна причина серйозніша – зарегульованість стоку води, через що уповільнена течія ріки.

А уповільнена течія – це збільшення кількості завислих мулистих часточок, що поступають із стоками.

Тепер додалось глобальне потепління, вода прогрівається на ще більші глибини, більш доступними для бурхливого росту водоростей стають додаткові товщі води. Температура води – ще один ключовий фактор!

Згідно з даними досліджень у сучасний кліматичний період середня за рік температура повітря в басейні Дніпра зросла на 0,7 °С вище за її кліматичну норму (1961-1990 рр.).

На водосховищах і обмілинах, де малі глибини і через уповільнення течії вода не охолоджується, якраз і відбувається бурхливий розвиток водоростей.

Проаналізуємо разом: там, де є течія і значні глибини – вода не цвіте, незважаючи на вміст фосфатів і ще багато яких забрудників.

Якби основною причиною були фосфати, як подекуди звучить – цвіла б ріка скрізь, логічно?

Якщо забрудник потрапляє у сповільнену течію зарегульованої ставками річки – це слугує каталізатором, що прискорює виникнення явища цвітіння, як і фосфати.

Що ми знаємо про Дніпро?

На сьогодні річка є каскадом із шести водосховищ: Київського, Канівського, Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського, Каховського. Загальна площа водного дзеркала каскаду 6 888 км2 з повним об’ємом води 43,71 км3. У межах столиці України перебуває верхів’я Канівського водосховища.

Спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі розпочали 1927 року з Дніпровської ГЕС та закінчено 1980 року Канівською ГЕС.

Повне зарегулювання течії Дніпра призвело до низки негативних екологічних, соціальних та економічних наслідків.

У результаті будівництва каскаду водосховищ було затоплено більше 1% території України та тисячі населених пунктів, а країна виявилась розділеною на дві частини, що поєднані лише греблями біля найбільших міст на Дніпрі.

Наскільки ж брудний Дніпро?

За результатами цьогорічного скринінгу (дослідження) якості вод в басейні Дніпра виявлено 21 речовину-забруднювач. З них 19 синтетичних речовин, серед яких гербіциди, фунгіциди та інсектициди (сільськогосподарські отрутохімікати), антидепресанти, противірусні, протигрибкові та протизапальні засоби (фармацевтичні препарати), речовини, що використовується у парфумерії та 2 важких метали (цинк та мідь).

Експерти відзначають значний взаємозв’язок між хімічним забрудненням Дніпра та прибережними зонами Чорного моря, які знаходяться під його впливом, оскільки 40 зі 161 речовини були виявлені як в морській воді, так і в річковій воді.

Каталізують загострення хвороб Дніпра і промислові підприємства, і погано очищенні побутові стоки, і розорані землі, і будівництво гідроелектростанцій та створення водосховищ, де немає достатнього руху води.

Чому гине риба?

Дефіцит кисню негативно впливає на інтенсивність процесів самоочищення, що є надзвичайно важливо в умовах постійного антропогенного впливу на водні об’єкти.

Кисневий режим водних об’єктів має велике значення для оцінки якості природних вод.

Зменшення кисню вказує на забруднення органічними речовинами, а збільшення – на інтенсивність фотосинтезу при “цвітінні” води.

Також можливе обмеження насичення води киснем з повітря внаслідок значного крижаного покриву водойм, дефіцит кисню може сягнути критичного рівня і викликати загибель риби.

В літні жаркі дні спостерігається різке зниження кисню у воді, що зумовлене зменшенням його поглинання з атмосферного повітря і збільшенням процесів окислення органічних речовин.

Джерелами цих речовин є скид недостатньо очищених стоків комунально-побутових стоків, стічних вод підприємств, площинний змив з сільськогосподарських угідь, де активно використовуються мінеральні добрива.

Яка реакція влади щодо проблематики?

На законодавчому рівні питання збереження Дніпра регулюється Загальнодержавною цільовою програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року від 24.05.2012 № 4836–VI, затверджена ще у 2012 році. Проте, на жаль, цей програмний документ виявився неефективним.

Як показують дані Звіту Рахункової палати України про результати аудиту ефективності виконання заходів станом на 1 січня 2021 року, зі 103 результативних показників, визначених Програмою, не виконано 42.

Таким чином, нефінансування та невиконання завдань за напрямом екологічного оздоровлення каскаду Дніпровських водосховищ та поліпшення якості питної води призвело до погіршення показників якості води в головній водній артерії України, що загрожує здоров’ю населення України та переходу до кризового стану річки.

Як допомогти оздоровити Дніпро?

Потрібен національний узгоджений план дій.

Він має включати і зниження промислового забруднення, і обмеження використання мийних засобів з вмістом фосфатів, і заходи по відновленню гідрологічного режиму в межах всього басейну Дніпра.

Ситуація потребує широкого фахового обговорення із залученням спеціалістів різного профілю.

Насамперед потрібна сформована державна політика, яка визнає критичний стан Дніпра і закладе стратегічні напрямки по спасінню нашої головної водної артерії.

Що реально зробити невідкладно: чи є чарівна пігулка?

Доки вступить в силу закон про обмеження фосфатів, доки на державному рівні буде сформовано всі стратегії та знайдено кошти на модернізацію очисних споруд, діяти потрібно невідкладно! Чарівним рецептом лікування може стати низка кроків:

Зменшення зарегульованості малих річок значно оздоровить Дніпро: одне село – один ставок (це досить нескладне рішення).

Це як губка, що повільно низом воду віддає, досить довго.

Отже, врятувати Дніпро і малі ріки – це рівноцінно порятунку не лише цілих міст і громад, а й економіки України в цілому!

Людмила Циганок

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія (ретранслятора). Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

«Цвітіння води»: чим небезпечні ціанобактерії

Ціанобактерії — це синьо-зелені водорості. Синьо-зеленими їх називають тому, що часто на поверхні звичайних прісних або солоних вод вони формують синьо-зелену слизову плівку. Таке явище має назву «цвітіння води», і воно представляє особливу небезпеку для здоров’я людини через високотоксичний вплив під час контакту.

Синьо-зелені водорості не є інфекційними агентами та не розмножуються в організмі людини. Але за даними ВООЗ, їх пов’язують із хворобами в різних частинах усього світу, у т.ч. Північній і Південній Америці, Африці, Австралії, Європі, Скандинавії та Китаї. Токсини ціанобактерій в озерах і ставках у різних частинах світу спричиняють отруєння у тварин і людей.

За останні роки в Україні також починають влітку «цвісти» річки, озера, ставки, водосховища України та навіть Чорне море — це свідчить про активне розмноження синьо-зелених водоростей.

Ціанобактерії поширені в стоячій воді, в озерах, ставках та річках, що повільно течуть. Під час «цвітіння», вода набуває неприємного запаху, погіршуються її смакові й екологічні якості. Особливо шкідливим є надмірне «цвітіння» — шар води, що «цвіте» може досягати 10–15 см завтовшки. Високі концентрації токсинів ціанобактерій можуть бути присутні у всій товщі забрудненої води.

Перевищення критичної маси водоростей активізує процес саморозкладу. Це призводить до вилучення з води кисню, і натомість виділення метану, сірководню, аміаку, інших токсичних речовин.

У результаті цього гинуть не тільки риби. Ті синьо-зелені водорості, які не розпадаються у воді, осідають на дно і стають причиною його замулювання. На час зимування водорості утворюють спори, які осідають на дно та знову пробуджуються, коли температура води піднімається до десяти градусів.

Деякі види ціанобактерій виробляють токсини, які впливають на здоров’я людей, коли вони вживають забруднену воду, рибу та молюски з такої води, купаються в ній.

За впливом на організм людини токсини ціанобактерій поділяють на гепатотоксини (впливають на печінку) та нейротоксини (впливають на нервову систему). Ціанобактерії виду Cylindroapermopsis raciborski можуть виробляти токсичні алкалоїди, що спричиняють у людей гастроентерологічні симптоми або хвороби нирок.

Застереження щодо впливу токсинів ціанобактерій на людей:

1. Під час купання в період цвітіння синьо-зелених водоростей можуть проявлятися різні симптоми:

• шкірні висипання по всьому тілу;
• свербіж;
• алергічна реакція (наприклад, астма);
• почервоніння шкіри, слизової оболонки очей та носа;
• висипи та пухирі навколо рота й носа

2. Якщо пити/ковтнути таку воду, можливі:

• підвищення температури;
• болі в животі;
• нудота і блювота;
• діарея;
• біль у горлі;
• головний біль;
• біль у м’язах і суглобах;
• пухирі в роті;
• виникнення захворювання печінки;
• виникнення захворювання нирок.

Токсини ціанобактерій можуть спричиняти нейродегенеративні захворювання, зокрема:

• хворобу Альцгеймера;
• хворобу Паркінсона;
• бічний аміотрофічний склероз (хвороба Лу Геріга).

Точні дані про кількість людей, які зазнали впливу токсинів ціанобактерій, у всьому світі відсутні.

В групі ризику:

Тварини, птахи та риби також можуть отруїтися від високих рівнів вмісту токсинів ціанобактерій у воді. Для них вони несуть смертельну небезпеку. Відомі випадки масового отруєння домашніх тварин, які пили воду із водойм із синьо-зеленими водоростями.

Вживати в їжу рибу та молюсків із забрудненої води — небезпечно.

Причина поширення ціанобактерій

Цвітіння води насамперед є наслідком впливу діяльності людини, а саме — потрапляння у водойму значної кількості органічних і біогенних речовин. Безумовно, на розмноження й розвиток синьо-зелених водоростей впливають екологічні умови, серед яких:

• метеокліматичні — швидкість вітру, температура середовища, інтенсивність сонячного випромінювання, опади;
• гідрологічні — прозорість води, швидкість течії;
• біологічні — водяна рослинність та ін.

Інша причина — потепління та стояча вода. Літо стає все тривалішим та спекотнішим, а опадів усе менше. Це створює сприятливі умови для розмноження синьо-зелених водоростей.

У сучасний період бурхливе цвітіння води спровоковане ще іншим джерелом живлення водоростей — масовим використанням фосфатовмісних мийних засобів та мінеральних добрив на розораних землях, що потім стікають у водойми.

Вчені підрахували: один грам фосфатної сполуки сприяє зростанню 5–10 кг синьо-зелених водоростей. Тисячі тонн цих водних організмів, які в процесі розкладання отруюють воду, заповнили українські річки, озера і ставки, а у 2019 році зацвіло навіть Чорне море.

Кожна людина може зробити свій внесок у зменшення цвітіння води — відмовитися від фосфатовмісних пральних та мийних засобів у використанні в побуті