Цікаві факти про корову

Яким би був світ без корів, точніше, що було б, якби люди їх не приручили ще в незапам’ятні часи? Від цих тварин вже багато століть багато в чому залежить цілий ряд галузей промисловості. Корови поставляють і молоко, і м’ясо, і шкури, а в деяких випадках в хід йде і все інше, включаючи гній, роги і копита. Мабуть, ми повинні бути вдячні їм за внесок, зроблений ними в розвиток нашої цивілізації.

Цікавинки про корів

Вагітність у них триває стільки ж, скільки й у людей, плюс-мінус кілька тижнів.

З кінця 80-х років ембріони корів іноді клонуються для отримання відповідних особин.

Ніхто точно не знає, коли корови були одомашнені. Достеменно відомо, що, як мінімум, ще 6000 років тому в Стародавньому Єгипті вони вже були приручені, а на території сучасної Туреччини археологи знайшли викопні останки домашньої корови, яким понад 10000 років.

Деякі хвороби, до яких схильні корови, можуть передаватися людям, і навпаки.

У світі існують і безрогі види корів.

Всього на Землі зараз живе близько 1,3 мільярда корів.

Сумарна вага всіх цих тварин приблизно в 3 рази більше загальної маси всього людства.

Коров’ячі очі дають їм чудовий огляд, завдяки якому хижакові підкрастися до цих парнокопитних дуже складно.

Нюх у цих тварин розвинений слабо, а от смак їжі вони визначають добре, так як мають близько 25 тисяч смакових сосочків. Корова може розрізнити солодкий, кислий, солоний і гіркий смаки, гірку їжу вона не їстиме, солону з’їсть неохоче, а ось солодку та кислу їжу буде їсти із задоволенням.

В Індії корова шанується, як священна тварина. Але до популярного у туристів індійському штату Гоа це майже не стосується, тому, що основну масу його населення складають християни, а не індуїсти.

Близько 15-18% всіх парникових газів викидаються в атмосферу Землі через корів. У їхніх шлунках активно утворюється метан, який і робить свій внесок у парниковий ефект.

Найбільша в світі корова, внесена в книгу рекордів Гіннесса, жила на початку XX століття. Її вага лише трохи не дотягував до 2,3 тонн, а зріст в холці досягав 188 сантиметрів.

Перше в світі місце з виробництва яловичини займає Аргентина, і найбільші стада, що налічують мільйони корів, пасуться на просторах саме цієї країни.

Ці тварини – одні з небагатьох на Землі, які запам’ятовують людей по лицям, а не по запахах і іншим характерним ознаками.

Вони легко запам’ятовують своє ім’я і слухняно на нього відгукуються.

Для отримання 1 тонни молока щодня потрібно стадо приблизно з 50-60 корів молочних порід.

Найдорожчою у світі яловичиною є м’ясо корів породи Вагіу, яких ось уже на протязі століть розводячи тільки в Японії.

Як і люди, ці парнокопитні вміють плакати.

До того, як гроші в тому чи іншому вигляді увійшли в ужиток майже по всьому світу, коровів часто виступали в якості мірила цінності. Чим більше у людини було стадо, тим багатшим він був. У деяких народів багатство аналогічним чином вимірювалося в верблюдах, баранах і конях.

Корови не вміють розрізняти кольори, тому приказка про биків і їх агресивність, коли вони бачать червоний колір, не має нічого спільного з реальністю.

В останні десятиліття в деяких країнах стає популярним розведення карликових корів. Втім, вони все одно у дорослому віці в холці дістають дорослій людині до пояса.

В Середньовічній Європі суд іноді судив корів так само, як людей. Тварину могли засудити за який-небудь злочин, наприклад, за напад.

У сучасному світі вбивство корови іноді прирівнюється до вбивства людини. Такий закон діє, наприклад, на острові Куба.

Ці парнокопитні вміють відчувати магнітне поле Землі, і при відпочинку розташовуються завжди уздовж його ліній, якщо у них є така можливість.

Своїм муканням з 11 різними інтонаціями вони спілкуються між собою.

Чисельність корів в Південній Америці практично дорівнює чисельності населення всього цього континенту. На 10 людей тут припадає, згідно зі статистикою, 9 корівок.

Якщо корова облизує вас язиком, значить, вона відчуває до вас симпатію.

Відбиток коров’ячого носа так само унікальний, як і відбитки пальців у людей.

В середньому протягом життя одна корова молочної породи дає близько 200 тисяч стандартних склянок молока.

Тривалість життя у корів приблизно на чверть довше, ніж у биків – близько 20 років проти 15.

За чисельності популяції серед всіх ссавців корови займають друге місце на Землі, поступаючись пальмою першості лише людям.

Сигнали корів, або Чому корови ніколи не брешуть?

У Нідерландах, як і у всій Європі, дбають про добробут тварин не тільки тому, що так модно і престижно. Для фермерів — це унікальна можливість справді отримати більші прибутки. Адже коли корова почувається комфортно і дає багато молока, то фермер отримує від цього вигоду. Недарма ж у Нідерландах кажуть: «Щасливі корови — щасливі фермери» («Нappy cows — happy farmers»).

Про те, як корови і фермери стають щасливими, ми дізнавалися під час візиту до Нідерландів разом із PIB FoodTechLink Ukraine. Подробиці нам розповів Рене Кремерс (Rene Kremers) — менеджер Нідерландсько-українського молочного центру (Dutch Ukrainian Dairy Centre, DUDC) та координатор PIB FoodTechLink Ukraine.

Свого часу Рене Кремерс разом із партнерами заснував компанію Difco International BV, котра стала одним із найбільших нідерландських експортерів ВРХ. Саме тоді і виникла потреба в післяпродажному супроводі тварин і ферм, котрі купували їхніх корів, — нідерландці завжди прагнуть гарантувати відмінну якість своєї продукції.

«У країнах, що сусідять із Європою, ми бачимо потребу в додатковому сервісі. Недостатньо продати, аби люди сказали: «О, ми купили цих корів». Тому ми почали постачати всі сервіси і товари, щоб покращити молочний бізнес у регіонах, в яких працюємо. Якщо фермер придбає нідерландських корів і вони показуватимуть погані результати, то точно ніхто не скаже: «Я поганий фермер і я вбив цих корів». Ми допомагаємо фермерам стати кращими!», — розповідає Рене Кремерс.

Сигнали корів

Статус ТОП-експортерів змусив нідерландських фермерів, ветеринарів та інших фахівців розробити єдину концепцію, яка б допомогла контролювати їхнє здоров’я, запобігати хворобам і отримувати багато якісного молока. Адже уникнути проблеми простіше, ніж її вирішувати. Саме так зародилася практика вивчення і реакції на сигнали корів.

Сигнали корів (Cow Signals) — це концепція «читання» поведінки корів, що дає змогу визначити зони для поліпшення їхнього середовища перебування з метою забезпечення добробуту корів та отримання максимальних надоїв. Вивчення сигналів корів дає змогу молочним фермерам бути більш уважними і задовольняти потреби своїх тварин, що дозволить збільшити виробництво та знизити витрати.

Цю програму розробили нідерландські ветеринари Ян Гулсен (Jan Hulsen) і Дріс Арден (Dris Arden). Вони починали як ветеринари-практики. Але їм набридли дзвінки фермерів вдень і вночі з проханнями вирішити проблеми на фермах. Багатьох негараздів можна було легко уникнути, якби самі фермери брали до уваги сигнали корів і правильно їх інтерпретували.

Тож Ян Гулсен і Дріс Арден плідно попрацювали і створили програму й навіть курс тренінгів про сигнали корів. Практичні і теоретичні тренінги мають допомогти не лише коровам, а й самим фермерам стати кращими. Завдяки цій програмі самі автори й багато інших фермерів та ветеринарів могли врешті-решт насолоджуватися вихідними без проблем на молочних фермах.

«Корови дуже чесні. Вони завжди кажуть правду. У них немає іншого вибору. Якщо ти не годуєш їх, вони не дають молока», — каже Рене Кремерс, який уже провів десятки тренінгів по сигналах корів у Європі й Україні зокрема.

Корови і люди: як бути?

Менеджмент на фермах — це процес змін і постійного вдосконалення. У першу чергу, самому фермеру і тим, із ким він працює, завжди треба вміти знаходити tips & tops, тобто плюси і мінуси на виробництві.

Тож якщо молочний бізнесмен вирішив впроваджувати в господарстві програму по сигналах корів, то йому, як мінімум, необхідно правильно мотивувати себе і своїх колег. Адже концепція передбачає щоденні профілактичні огляди корів, дбайливе і спокійне ставлення до тварин, потребу негайно сигналізувати про проблеми та вирішувати їх. Сам Рене Кремерс жартує, що скоро має побачити світ аналогічна програма «Сигнали фермера» 🙂

За словами нідерландського фахівця, за наявності якихось проблем на молочних фермах завжди треба «копати глибше» і шукати істинну причину. Коли тренер по сигналах корів, наприклад, прийде на ферму і одразу казатиме, що те погано і це погано, то фермери просто перестануть слухати і виконувати рекомендації. У таких випадках справді варто шукати причину глибше.

«Коли ти спитаєш у фермера, із чого почався його ранок, і він розкаже, що зламався кормороздатчик, треба було негайно їхати на зустріч у банк, аби знайти додаткові гроші на нове обладнання, то можна одразу зрозуміти, чому корови були негодовані…», — зазначає Рене.

Як кажуть нідерландці, фермеру треба вміти поглянути на своїх корів і управління чужими очима. І головне — треба помічати завжди і хороші речі, і так звані зони росту, тобто те, що фермеру варто виправити.

Рене Кремерс розповів історію з досвіду нідерландських колег.

Якось молодий ветеринар прийшов у корівник, щоб провести кілька стандартних процедур, і побачив, що фермер не годує своїх корів. Він насварив фермера, на що той розізлився.

Потім більш досвідчений ветеринар запитав цього хлопця: «Що ти робив на тій фермі? Господар сказав, що ти поганий фахівець і не лікував його тварин. ». Але, хоч молодий ветеринар і правильно визначив джерело проблем корів, однак не зумів правильно про це сказати власнику.

Шість складових коров’ячого щастя

Нідерландські фахівці переконують: фермеру досить більш уважно дивитися і правильно реагувати на сигнали, які подає йому корова. Аби знати, на що звертати увагу, досить уявити корову на пасовищі. Так було створено 6 складових для забезпечення здоров’я і хороших надоїв молока:

• доступ до їжі;
• вода;
• свіже повітря;
• простір;
• світло;
• відпочинок.

Корми й оптимальна годівля корів

В ідеалі корова з’їдає 12 порцій однакового за складом корму протягом дня. Вона повинна багато жувати і не мати можливості вибирати із суміші певні корми. І чим вища продуктивність, тим важливіше дотримання цих правил.

Для того, щоб корова могла поїдати корм часто і жувати жуйку спокійно, кормовий стіл повинен бути завжди доступним, а тварини не мають відчувати стресу. Корм має бути смачним. А якщо його подача відбувається часто (більше двох разів на добу) і корм регулярно підсувається, то корові не доведеться з’їдати занадто великі порції. Надання свіжого корму стимулює тварин підходити і їсти його. Щоб багато їсти корова повинна і багато пити.

Тварин слід годувати багато разів протягом доби. Тоді кожна спожита порція буде невеликою, рубець залишиться заповненим, а рівень pH не знизиться різко. На хорошій фермі корови їдять 10-14 разів на добу. Тварин із найвищою продуктивністю годують 14 разів на день (і навіть вночі).

Споживання корму оптимальне, якщо корова:

• завжди має доступ до смачного корму;
• не змушена метушитися;
• може їсти в комфортних умовах;
• здорова і не відчуває болю та стресу;
• має постійний розпорядок дня;
• може їсти одночасно з іншими коровами.

Якщо корові не вдається їсти разом із рештою групи, вона поїдатиме корм поспіхом, а нерідко — з’їдати менше. Менш тривалим буде і відпочинок, що спричинить додаткове навантаження на ноги.

Можна обмежити негативні наслідки нестачі місця для годування, забезпечуючи доступність до смачної суміші оптимального складу. Але якщо корму недостатньо, він важкодоступний або корови поїдають його вибірково, у стаді розпочнеться боротьба, у якій постраждають слабкі тварини та з низьким рангом. У результаті з’явиться більше «проблемних» тварин, які потребуватимуть додаткових витрат і все одно даватимуть менше молока. Найбільш згубно ця ситуація вплине на сухостійних і низькопродуктивних корів.

Також часте годування зменшує можливість вибіркового поїдання кормів. Компоненти раціону залишаться більш смачними, бо корови не забруднюють їх слиною і не відбувається нагрівання їжі. Корови не можуть вибрати невеликі порції концентрованого корму, якщо в годівниці його небагато.

Вода у раціоні корів

Смак і запах води відіграють найважливішу роль у процесі споживання коровою води. Тому фермерам важливо стежити за вмістом мінеральних речовин і забруднень у воді та забезпечувати корів відповідними поїлками.

«Коли ми приїжджаємо на ферму проводити тренінг по сигналах корів, я завжди беру паперовий стаканчик і прошу фермера набрати з водопостачальної системи води і випити її. Як ви думаєте, багато хто наважується? А якісна і смачна вода — одна з важливих складових для отримання хорошого й смачного молока», — розповідає тренер по сигналах корів.

Корови п’ють від 6 до 14 разів на добу, зазвичай після доїння і часто — після прийому їжі. Вони випивають воду швидкими ковтками: до 15 л за 45 с. Бажана температура води — від 17°С до 27°С. Корови люблять пити «за компанію» з відкритої низької поїлки (50 см). Варто стежити, щоб із групою пили не менше 10% тварин, а поїлки мають бути розміщені зручно і чиститися не рідше, ніж тричі на тиждень.

На нідерландських фермах є таке правило: завжди має бути ванна-поїлка на 20 корів, одна поїлка з високою швидкістю подачі на 10-15 корів, одна чашкова автопоїлка на 5 корів. У кожній групі корів має бути не менше двох поїлок, плюс одна запасна на випадок забруднення чи виходу з ладу основної. Правильно розташована поїлка заохочуватиме корів пити після відвідування доїльного залу, оскільки в цей момент тварини найчастіше відчувають спрагу.

На кожен кілограм виробленого молока корові потрібно 4-5 л води. Отож, корова повинна мати можливість випити 15 л води менше ніж за хвилину.

Як розповів Рене Кремерс, якось їхніх спеціалістів щодо сигналів корів запросили на відому професійну ферму в США. Управління фермою було організоване на високому рівні, очікувалося, що проблем нідерландські експерти там не виявлять.

Але виявилося, що влітку, коли температура повітря сягала вище +40°С, у корів ставало менше молока. У корівниках була хороша система вентиляції, але це не рятувало ситуацію. Насправді виявилося, що вода в поїлках була тепла, і корови просто не могли втамувати спрагу.

Отож, якби на фермі вода була трошки охолоджена, зниження надоїв можна було уникнути. І після такої роботи над помилками більше такого на фермі не повторювалося: усі 5 тис. корів влітку стабільно давали на 4 л більше молока.

Свіже повітря

На фермі необхідно подбати про максимально природну вентиляцію, завдяки якій вдасться позбутися вуглекислого газу, який виробляють корови, і зменшити вологість. Крім того, безперервний повітряний потік просушує місця для лежання і підлогу, що знижує захворюваність корів маститами та іншими супутніми інфекціями.

Оптимальна температура для корів становить від +5˚С до +15˚С. Якщо температура нижче +5˚C, то треба забезпечити додатковий обігрів. При температурі повітря від +21°C тварини можуть подавати перші ознаки теплового стресу. І що вища вологість, тим швидше корови отримають тепловий стрес.

Однак коли корови мають суху підстилку та достатню кількість корму, то навіть при -40°С у них не буде серйозних проблем. А от молодняк чи корови в сухостійному періоді, які споживають менше кормів і води, більш вразливі до низьких температур. Холод не має перешкоджати водопостачанню та відведенню гною із корівника.

Також нідерландські спеціалісти радять робити сараї відносно вузькими: тварини не повинні розміщуватись більше, ніж у 6 рядів. З крайніх боків варто встановити 2 корморозподільні лінії, аби корови могли їсти на свіжому повітрі.

Необхідно зробити так, аби в корівнику були відкриті бічні сторони на 4-6 м. Сторони мають бути відкритими стільки днів, скільки можливо. Для захисту від вітру, дощу чи холоду варто використовувати штори або вітрильні сітки.

Встановлювати і вмикати вентилятори біля загону та в доїльних залах потрібно при температурі +18˚C або більше. У корівнику необхідно вмикати вентилятори, коли температура повітря сягає +21°C і вище. А водяне охолодження (спринклери) вже варто використовувати, коли температура перевищує +28° С.

Простір

Корови потребують достатньо місця, щоб відпочивати, їсти, пити, ходити, доїтися, показувати охоту, чистити шерсть і спілкуватися між собою.

Уся підлога повинна мати хороше зчеплення. Також спеціалісти радять використовувати спеціальну підстилку, м’яку гуму або рифлений бетон.

Переконайтеся, що у корів завжди є маршрут для ходьби. У загонах між стійлами мають бути найменше 2 перехресні проходи (навіть у невеликих групах з 8 корів).

Для кожних 20 корів повинен бути перехресний коридор. Корова не має проходити більше 10 стійл до наступного проходу і повинна мати можливість обійти перешкоду на своєму шляху.

«Уявіть, що корова голодна і має дійти до годівниці, щоб поїсти. І їй треба пройти через дуже-дуже вузький коридор, котрий перегородила сувора домінуюча корова. Чи буде успішною спроба цієї корови поїсти кормів?», — питає Рене Кремерс.

Часто при будівництві корівників фермери прагнуть нібито зекономити і зробити, наприклад, коридор на 1 м вужчим. Однак часто це може спричинити те, що корови не їдять достатньо корму і не відпочивають належним чином, а відтак дають мало молока. Таких корів називають «в очікуванні» («waiting cows»). Виходить, і правда, скупий платить двічі.

Світло

Для оптимального виробництва молока та продуктивності коровам необхідно 16-18 годин світла на день і 6-8 годин темряви. Для сухостійних корів має бути навпаки.

Освітленість корівника означає, що вдень у приміщенні має бути 200 люксів, а вночі — 50 люксів. Фермер сам може контролювати це за допомогою люксметра.

А для забезпечення належного комфорту у доїльних залах скрізь має бути освітленість на рівні 500 люксів.

Відпочинок

Для отримання хороших надоїв коровам треба багато і добре відпочивати. Кожній корові необхідно забезпечити принаймні одне м’яке глибоке ліжко — для цього можна використовувати пісок або інший м’який матеріал у якості підстилки. Чистити стійла треба тричі на день, оновлювати підстилку варто щотижня. Це забезпечує максимальний час лежання корів (14 годин на добу) і найнижчий ризик для розвитку інфекцій.

«Коли ми проводимо тренінги на фермі, то я часто прошу учасників постояти на одній нозі. І вже через 30 с люди стомлюються. Я тоді пояснюю їм: тут нікого нема, хто б утримував 150 і більше кілограм на одній нозі. А от корови мають таке навантаження на кожну ногу. Коли корова стоїть тривалий час, уявіть, як болять її ноги», — наголошує Рене Кремерс.

Отож, корова повинна мати можливість лягти на комфортну підстилку й відпочити в будь-який момент.

«А от щоб перевірити якість самої підстилки в корівниках, я прошу фермерів самим стати на коліна і постояти кілька секунд чи хвилин. Якщо у них нічого не заболіло — підстилка хороша. Якщо коліна все-таки заболіли, це означає, що коровам теж некомфортно лягати», — каже фахівець.

Дизайн стійла має враховувати, щоб корові завдовжки 260 см було достатньо місця. І ще треба гарантувати вдосталь місця, аби корова могла безпечно рухати головою при підйомі: для цього ширина стійла має бути не менше 75 см. Тож, у цілому, корова потребує 335 см вільного простору без перешкод.

Для лежання корові має вистачити стійла 190×125 см. Як нашийник можна використовувати ланцюжок із пружиною, покритий гумою або пластиковою трубкою. Пружина зазвичай має давати додаткові 20 см рухомого простору. У якості обмежувача для голови можна використовувати ремінь, який встановлюють на висоті 1 м від підлоги (але максимально далеко від самого стійла).

Корови повинні проводити не більше 2 годин на день в очікуванні та під час самого доїння.

Відводити корів треба спокійно — використовуйте мову свого тіла, аби показати корові напрям руху. Проводьте корів гуляючи, розмовляючи і обережно торкаючись. Почніть практикувати це з молодими телятами.

Щасливі корови, щасливі фермери

Досвід нідерландських фермерів щодо вивчення сигналів корів важко переоцінити: якісні і кількісні показники на молочних фермах можуть стати прекрасною мотивацією для українських фермерів. Головне, що для цього потрібно, — бажання самих фермерів змінюватися в кращу сторону. А колеги з Нідерландів залюбки поділяться знаннями, як зробити своїх корів, а отже, й себе щасливими!

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 p.