Зміст:
Чому не можна казати “тримаю слово”: як правильно сказати цей вислів українською
Тримати можна щось буквально, наприклад, чашку, книгу або парасольку. А от “слово” тримати в буквальному сенсі не можна.
Часто у розмові з іншими людьми можна почути словосполучення “тримати слово”, коли йдеться про те, що хтось виконав обіцяне. Але насправді так казати неправильно.
Така фраза є калькою від російського фразеологізму “держать слово”. І часто виникає плутаниця, коли це словосполучення дослівно перекладають з російської на українську мову.
Якщо вас цікавить вивчення української мови, радимо прочитати наступний матеріал: Чому не можна казати “ножниці”: є єдиний правильний варіант цього слова
Чому так не варто робити і якими українськими відповідниками замінити кальку “тримати слово”, пояснив популярний освітній портал “Мова – ДНК нації”.
“Потрібно “дотримувати слова”, а тримати можна вазу, книгу, парасольку. Дотримувати (додержувати) – точно, без відхилень виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, згадане, потрібне тощо”, – йдеться у публікації.
На освітньому порталі також навели приклади використання слів “дотримувати/ додержувати” в інших словосполученнях, які зустрічалися в українській літературі:
- “На перевозі Максим гостро наказав козакам дотримувати цілковитої тиші” (Іван Ле),
- “Ви певні, що вони будуть додержувати присяги?” (Іван Франко),
- “Я свого слова дотримав” (Юрій Збанацький).
Раніше український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко розповів, як замінити суржикові слова “получається” і “канєшно”. Також Авраменко пояснив, чому не можна казати “не дивлячись на щось”, коли ми говоримо, що щось не беремо до уваги.
Потрібно знайти метелика за 15 секунд: надзвичайно складна оптична ілюзія
Як правильно – поверхневі знання чи поверхові: мовознавець пояснив помилку
Також раніше Авраменко розповів, як називається українською торт “Монастырская изба”. Часто назву цього популярного десерту перекладають дослівно, хоча в українській мові є чимало милозвучних відповідників.
Вас також може зацікавити:
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.
Як вживається слово “автівка”: Авраменко розкрив, чи стосується воно геть всіх машин
Слова “автівка” немає в українських словниках, але воно вже завоювало любов українців.
Авраменко пояснив, коли саме казати “автівка” доречно / Колаж УНІАН, фото скріншот, фото ua.depositphotos.com
Чи можемо ми казати “автівка” на все, що має колеса та нагадує нам машину? Є певний контекст, про який важливо знати стосовно цього слова.
На його особливості зупинився автор підручників з української та один з найвідоміших популяризаторів правильної державної мови Олександр Авраменко. Він уточнив, що цього слова офіційно немає в українських словниках, однак воно вже завоювало любов українців.
“Слова “автівка” немає в українських словниках, це нове слово, що має розмовний відтінок. Воно впевнено завойовує свої позиції в сучасному мовному просторі, і я не здивуюся, якщо згодом “автівка” потрапить до словників і набуде офіційного статусу в мові”, – сказав педагог.
Тож, чи доречно казати “автівка” для позначення не тільки легкових машин, а й великих автомобілів: вантажівок або пожежних тощо? Авраменко каже, що так, тож вживайте це слово впевненіше.
До речі, за чинним правописом, такі слова, як “авто”, “метро”, “кіно” не відмінюються, зауважив Авраменко.
Також він звернув увагу на слово “вантажівка”. У ньому наголос треба ставити на “і”, а не на другу “а”, підкреслив філолог.
Чому не можна казати “у випадку необхідності”
В одному зі своїх відео-уроків Авраменко також зупинився на виразах, які ми звикли казати неправильно через проблеми з перекладом. Виявляється, фраза “у випадку необхідності” – це калька з російської. Вчитель назвав кілька правильних перекладів тотожного значення.
Також в нашій мові є ще одне слово-перевертень, окрім “автівки”. Його теж немає у словниках, але всі його кажуть – про що розказав Авраменко.