Зміст:
Чим і коли підживлювати пшеницю озиму навесні? Розрахунок норми азотних добрив для планового врожаю пшениці
Умови зимівлі та стан посівів навесні обумовлюють заходи весняного догляду. Тому з відновленням весняної вегетації необхідно перш за все провести облік і обстеження посівів озимини та встановити ступінь пошкодження рослин.Також слід враховувати кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток. Якщо рослини не розкущилися восени, то навіть повне їх збереження на площі тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 2,5–3,0 т/га. Зрідження таких посівів на 20–25% (зменшення густоти стояння до 300–350 стебел на 1 м²) не гарантує одержання врожаю більше 2,0 т/га.
Якщо на 1 м² налічується менше 150 розкущених або 200–250 нерозкущених рослин — такі площі доцільно пересіяти. Ремонту (підсіву) підлягають посіви з густотою 150–200 розкущених рослин або 250–300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення вегетації перебувають у фазі сходів — не менше 300 рослин/м².
Величина очікуваного врожаю, залежно від стану пшениці озимої на час відновлення весняної вегетації
Нормально розвинені рослини, що мають 3–4 пагони, можуть давати 1,5–2,0 продуктивних стебла. Для забезпечення врожаю 2,5–3,0 т/га таких рослин повинно бути не менше 200 шт./м².
Для пшениці озимої навесні важливо створити сприятливі умови живлення азотними добривами до початку переходу їх до четвертого етапу органогенезу, коли відбувається закладка колосових бугорків. Підживлення сприяє кращому кущінню рослин, інтенсивному відростанню, значному збільшенню кількості колосків, покращує озерненість колоса, особливо в умовах оптимального зволоження ґрунту і помірної температури повітря.
Виникає питання: «Чим і коли підживлювати озимину навесні?».
Час внесення. В момент внесення добрив культура не повинна потребувати азоту, тобто вона повинна проснутися але не бути голодною.
При сніжному покриву вносити добрива не варто. Деякі фермери вважають, що якщо сніговий покрив несуттєвий (до 5 см), то можна вносити азотні добрива. Це помилка! Навіть при тонкому сніговому покриві найменше танення снігу призведе до стоку води. Вода буде переміщати азот в низини, які є на кожному полі. Це призведе до нерівномірного розподілу азоту на полі.
У пшениці, як у культури, у якої формування складових врожаю йде в кожній конкретній фазі, є ще одне правило. Знаючи те, що внести азот потрібно обов’язково в фазі кущіння, внесення в фазі трубки – це втрата максимальної вигоди. Пшениця не загине, але вона знизить свій потенціал, навіть якщо внесена велика доза азоту. Просто цей азот не зможе в фазі трубки зробити те, що він міг би зробити в фазі кущіння. Попросту це означає, що запізнившись на кілька днів, сільгоспвиробники не тільки недогодовують рослина, але і втрачають кошти на непродуктивне внесення вже не настільки актуального добрива.
Весняне підживлення азотом — найбільш важливий агрозахід, що визначає рівень урожайності озимих зернових культур. Найбільш доцільним є обов’язкове дворазове підживлення озимих: перше — по мерзлоталому ґрунті для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин, друге — локальним способом на початку виходу рослин у трубку для безпосереднього підвищення зернової продуктивності.
Іноді при вірогідності раннього відновлення вегетації на середньо- та слаборозвинених посівах більший ефект, ніж азотні забезпечують азотно-фосфорні добрива з високим вмістом водорозчинних форм фосфору (нітрофос, нітроамофос, амофос) або їх суміш з аміачною селітрою. Рекомендована доза для степових районів — N20–30Р20–40 кг/га д. р. Азотно-фосфорне підживлення сприяє інтенсивному росту вторинної (вузлової) кореневої системи та кущінню. Проводять його перед або на початку відновлення вегетації поверхневим або прикореневим способами.
Одним зі шляхів вирішення цього питання є прикореневе внесення РКД у ранньовесняне підживлення пшениці.
Суміш КАС із РКД дає змогу збільшити коефіцієнт використання фосфору, що пов’язано як із покращенням розподілу фосфору при внесенні, так і з синергетичним ефектом азоту на поглинання рослинами фосфору. Суміш цих двох продуктів найчастіше використовують на початку та в середині сезону. Проте слід брати до уваги те, що склад КАС і його рН значною мірою впливають на можливість випадіння осаду при змішуванні з РКД.
Ефективність ранньовесняного підживлення озимої пшениці сумішшю КАС і РКД.
В результаті дослідження було встановлено підвищення ефективності підживлення при додаванні РКД до КАС. Приріст врожайності при внесенні у співвідношенні 1:1 становив 0,67 т/га, а зниження норми РКД в два рази (співвідношення 1:0,5) не зумовило відповідної втрати у прирості врожайності, що свідчить про високу ефективність РКД і у знижених нормах.
Для стимулювання весняного кущіння і розвитку кореневої системи на зріджених, слаборозвинених та пошкоджених хворобами посівах доза азоту повинна становити орієнтовно 50–60 д. р./га (за умови, якщо її не внесено перед входом у зиму), а на добре розвиненоних посівах — 20–30 кг д. р./га.
Як розрахувати кількість азотних добрив?
1.Для розрахунку треба визначити потенціал урожаю або визначитись з плановим врожаєм.
Плановий врожай потрібно розрахувати по вологозабезпеченні або взяти максимальні врожаї по району.
Приклад розрахунку потенційного урожаю культур за вологозабезпеченню посівів:
У = (100 * W) / Кw * Км, де:
W– продуктивна волога в метровому шарі грунту, мм;
Kw – коефіцієнт водоспоживання, (мм*га)/ц;
Км – коефіцієнт господарської ефективності при стандартній вологості.
Продуктивна волога:
W = W + Р *a, де:
W0 – запас продуктивної вологи на момент посіву в шарі 0-100 см, мм;
Р – кількість опадів за період вегетації культури, мм;
а – коефіцієнт використання опадів.
Наприклад:
W= 90 + 450 * 0,83 = 464 мм
У = (100 * 464) / 360 * 0,5 = 64 ц/га
Отже, маємо потенційну врожайність 64 ц/га – це орієнтовна врожайність для південних районів Полтавської області. Для північних до 75 ц/га.
Слід зробити поправку по густоті посіву відповідно таблиці на початку публікації. Якщо густота гарна залишаємо без змін.Візьмемо плановий врожай 70 ц/га.
Для формування 1 тони врожаю висококласної пшениці потрібно 30 кг діючої речовини азоту.
3. Зробимо корекцію залежно від попередника.
Якщо попередник гарний (бобові) потребу зменшуємо на 20. Після гороху та пару можна зменшити на 50.
Після поганого попередника додаємо 20. Після звичайного попередника залишаємо без змін.
Наприклад у нас пшениця після сої, тобто потреба 210-20=190 кг/га.
4. Зробимо корекцію залежно від запасів в ґрунті .
Запаси в грунті можна визначити згідно аналізу грунту, або орієнтовно гумусу 1%=20 кг/га азоту, або взяти минулий врожай на полі без добрив.
Наприклад по гумусу: у вас гумусу 3,5% то запас в грунті 70 кг/га. Можливий врожай без добрив буде 24 ц/га.
Наприклад по врожаю: минулий врожай на цьому полі був 41ц/га, а ви вносили 150 кг селітри (150*0,34=51 кг діючої речовини азоту) то запас в грунті дорівнює (4,1т/га*30)-51=70 кг/га азоту.
Тобто потреба в добривах на врожай пшениці 70 ц/га після сої дорівнює 190-70= 120 кг/га д.р. азоту.
Якщо в осінній період вносився азот потрібно відняти внесуну кількість. Наприклад з посівом внесли 100 кг/га нітроамофоски 16:16:16 тобто внесли 16кг. Потреба 120-16=104 кг/га.
За період вегетації нам потрібно внести 104 кг/га, це 104/0,34=305 кг аміачної селітри, або 104/0,32=325 КАС, або 104/0,42=248 кг карбаміду.
Доза азоту для першого підживлення найбільше залежить від двох чинників — стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30% від повної норми азоту, в нашому випадку 104*0,3=32кг/га.
Посіви, що відновлюють весняну вегетацію раніше середньої багаторічної дати, добре ростуть у висоту і завдяки посиленому кущінню утворюють продуктивний стеблостій, що досягає 600-700 шт./м2.
Якщо посіви зріджені (200-230 рослин на 1 м2), під час першого підживлення вносять N60-70. За наявності 180-200 рослин на 1 м2 дозу азоту для першого підживлення збільшують до N80-100.
Норму азоту збільшують в роки з пізньою весною, що характеризуються пізнішим відновленням весняної вегетації (близько 6 квітня), внаслідок чого наростання вегетативної маси зменшується. В роки з ранньою весною (відновлення вегетації настає в середині березня) на добре розвинених густих посівах перше підживлення проводити недоцільно.
Друге підживлення — продуктивне — найбільш впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. До підживлення необхідно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами. Сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50-60%, або N60-90.
Третє підживлення (якісне)
Вносять решту азоту(10-15%) в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.
З метою одержання високої врожайності (50—70 ц/га) і якості зерна (вміст білка 13-14%, клейковини 27-30%) потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати по співвідношенню 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га то сірки потрібно 210/8=26 кг/га.
Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого або кристалічного (30% сірки) = 90кг/га.
Сірку можна внести у вигляді сульфату амонію (21% азоту и 24% серки)= 26/0,24=110кг/га.
Урожайність озимої пшениці (т/га) залежно від застосування азотних добрив (середнє за 2012–2015 рр.)
Ефективнішим виявилось використання КАС та аміачної селітри, менш ефективним — карбаміду.
Що стосується концентрації робочого розчину, то при внесенні водного розчину карбаміду на початку кущіння рослин вона становить 18–20%, у кінці кущіння рослин — 16–18%, на початку виходу рослин у трубку — 10–12%. З мірою проходження рослинами етапів розвитку концентрація водного розчину карбаміду поступово зменшується і у фазі молочної стиглості становить не більше 4–5%. Обробка рослин пшениці озимої розчином добрив з високою концентрацією може призвести до опіків рослин, що негативно позначиться на рівні їх зернової продуктивності.
Що стосується використання КАС для підживлення озимини по мерзлоталому ґрунті, то можна зазначити, що рослини навіть за високої концентрації (вище 50%) не одержували опіків. Однак це стосується лише обробки посівів по мерзлоталому ґрунті! В подальшому необхідно виважено підходити до вибору концентрації робочого розчину.
Важливе значення при огляді посівів після відновлення рослинами весняної вегетації має визначення фітосанітарного стану, зокрема, це стосується розвитку хвороб, а також наявності пошкоджень рослин хлібним туруном та мишоподібними гризунами.
Підживлення озимої пшениці: чим, як і коли?
Пшениця — візитівка українських полів. Але скільки б століть її не вирощували, сучасні аграрії щороку продовжують шукати відповідь на питання: як, чим і коли підживити пшеницю і отримати суперврожай? У цій статті ми поділимось тонкощами живлення озимої пшениці.
Живлення пшениці є досить вибагливим: треба уникати голодування чи надлишку елементів. Пшениця потребує «суперфудів» на весь період розвитку, оскільки в землі фактично ніколи не буває достатньо всіх важливих елементів. А їх треба багато, і ось чому:
Щоб отримати 1 тонну врожаю озимої пшениці треба від 24 до 35 кілограм азоту, 20 або до 26 кг калію, 10-15 кілограмів фосфору, кальцію — 5 кг, приблизно стільки ж магнію та сірки, 250 грамів заліза, 80 грамів марганцю, а також 55 г цинку, до 8 грам міді і бору.
Отож, коли використовувати добриво під пшеницю? Є кілька основних етапів:
— в період основного обробітку
— живлення у час росту рослини
Терміни підживлення:
— осіннє (перші місяці від посіву)
— весняне (під час активного розвитку)
— коли формується і наливається зерно
Також є два методи внесення добрив: листкове та кореневе. І ще один окремий різновид підживлення — за хімічним складом добрив. А тепер про все по порядку.
Під час передпосівної культивації ґрунту дають повну норму фосфорних і калійних добрив. Бо якщо давати фосфор та калій лише на весну, то вони вже не зможуть так добре засвоїтись. Коли міндобриво глибоко в ґрунті його дія посилюється, а це дуже важливо на початках розвитку культури. Фосфор та калій, внесені при оранці, повністю живлять рослину впродовж всієї вегетації. Тоді краще розвивається коренева система культури, підвищується стійкість до морозів, і покращується кущення.
Окремо виділимо живлення пшениці азотом. Він дає хороший приріст врожаю і визначає якість самого зерна. Азот — головний елемент для росту культури. І він необхідний під час всього періоду вегетації рослини, оскільки безпосередньо впливає на кореневу систему.
Отже, висновок: міндобрива в ґрунті перед посівом — один з найнеобхідніших етапів живлення пшениці озимої.
Підживлення пшениці в ґрунт під час сівби дає добрі умови для росту, розвитку культури та особливо перезимівлі. Якщо в землі достатньо вологи, тоді застосовують добрива перед посівною культивацією чи боронуванням. Традиційно в рядок при сівбі озимої пшениці використовують складні мінеральні добрива та тукосуміші.
Підживлення озимої пшениці восени
Чимало аграріїв бідкаються в сумнівах: «чим підживити озиму пшеницю осінню? І чи треба взагалі?». Адже одне з головних завдань осіннього підживлення – щоб посіви вдало перезимували. Для відповіді на ці питання важливо зрозуміти: осіння підкормка може тільки скоригувати нестачу елементів живлення, але не ліквідує її повністю.
В період проростання озима пшениця особливо потребує фосфору. Осінню він забезпечує рівномірність сходження та впливає на кореневу систему. Але водночас надлишок фосфору негативно впливає на білковість зерна та вміст клейковини. Витрати фосфору в нормі становлять 23–37 кг/т і залежать від стану ґрунту.
Калій в осінній період підвищує морозо- та холодостійкість озимої пшениці, а також стійкість до захворювань. Натомість надмірне застосування калію обмежує засвоєння кальцію і магнію.
Науковці вважають, що осінню немає сенсу застосовувати позакореневе живлення азотом озимини. Бо в цей час кількість азотних добрив має становити всього приблизно 8%. Восени культура споживає його небагато. А тому завелика доза азоту може спричинити переростання посівів, погіршити стійкість рослини до морозів і, навіть, стати причиною ураження шкідниками.
Втім, загалом міндобрива з осені підвищують інтенсивність початкового росту і розвитку рослин і поліпшують якість зерна.
Висновок: позакореневе підживлення озимої пшениці має найбільший ефект у міжфазні періоди. І вимагає балансу, щоб не було надлишку чи голодування макро- і мікроелементами. Лише збалансоване живлення рослин в осінній період може гарантувати добру перезимівлю і високий врожай.
Чим підживити пшеницю весною?
Перш ніж братися до підживлення пшениці весною, агроном мусить проаналізувати своє поле. Як? Подивитися чи розкущилась рослина з осені, чи не вражена шкідниками, як перенесла зиму і морози. Тільки оцінивши загальний стан посівів, можна підбирати добриво.
Найбільш необхідними озимій пшениці саме на весні вважають азотні добрива. Адже тоді відбувається закладка колосків і підживлення посприяє кращому кущінню рослини. Рекомендована норма азоту у цей період 30-36 кг/га в залежності від стану рослини. Втім краще уникати загальних норм, а вносити добрива під озиму пшеницю індивідуально, враховуючи такі показники, як рівень родючості ґрунту, стан посіву тощо. До слова, азот у нітратній формі «спрацьовує» миттєво, амонійний — забезпечує більш тривалу дію, він створює ефект «довгого» азоту. Обидві форми азоту можуть по-різному «спрацювати» на різних полях.
Висновок: азотне живлення пшениці напряму залежить від стану її розвитку.
Підживлення озимої пшениці по колосу
З початку колосіння і до наливу зерна знову дають азот. Він покращує інтенсивність фотосинтезу, наростає масу зерна, добре впливає і на якість. Цей вид підживлення так і називають – якісний. Чим пізніше застосовують таке підживлення, тим менша дія азоту на врожайність, але більший вплив на якість зерна.
Норма внесення азоту: орієнтовно 30-60 кг/га.
ВАЖЛИВО! Це підживлення можна проводити тільки за результатом листової діагностики і в залежності від потреб культури.
Крім основних елементів живлення, важливе значення мають і мікроелементи, наприклад марганець, мідь, бор, цинк. Щоб озима пшениця щедро вродила потрібно разом з міндобривами вносити мікроелементи, бо вони сприяють кращому обміну речовин і покращують якість самого зерна.
Тонкощі вибору мінерального добрива
Раніше аграрні компанії на своїх полях використовували переважно прості міндобрива (селітра, суперфосфат, хлористий калій тощо). Але низькі показники врожайності і мала ефективність таких добрив змусили шукати нові підходи. Останні декілька років досвідчені аграрії все частіше вибирають застосування складних комплексних мінеральних добрив та тукосуміші. Чому? Бо вони забезпечують повноцінне живлення агрокультур і в декілька разів підвищують врожайність. І що надважливо — вирішують проблему кислотності ґрунтів. Якісне добриво збільшує в пшеничному зерні вміст білка на 1–3%, а сирої клейковини — на 3–6%.
Застосування Нітроамофоски-М для озимої пшениці
Міндобриво «Нітроамофоска-М» розробило українське підприємство «Тетра-Агро». Це NPK живить рослини комплексно і підходить для всіх типів ґрунтів. Цьому передували довготривалі випробування та дослідження, висновки спеціалізованих організацій.
Хімічний склад «Нітроамофоски-М» містить одразу всі потрібні речовини для якісного росту рослин — N, P, K та такі мезоелементи як Mg, S, Ca, а також низку мікроелементів: Fe, Zn, Mn, Cu, B і так далі.
Це універсальне комплексне азотно-фосфорно-калійне добриво, яке в рази збільшує врожайність. Ось результат досліду застосування «Нітроамофоски-М» для підживлення озимої пшениці:
Досліди відбувалися на сорті Колонія, добриво підвищило урожайність до рівня 6,26 т/га, приріст до контролю (без добрив) становив 2,21 т/га, або 55%. Маса 1000 зерен пшениці на цьому варіанті була 34 г, тоді як на контролі – 31 г.
Волинські агрономи з господарства «Буг» вже понад 5 років використовують «Нітроамофоску-М» на своїх полях. Вони, як і десятки інших наших клієнтів, засвідчують високу результативність добрив «Тетра-Агро». Наприклад, на озимій пшениці в цьому господарстві Нітроамофоска-М збільшила врожайність вдвічі! До використання міндобрива – 3-4 т пшениці з 1 га, а після – 5,5-6,5 т з 1 гектара.
Відео-відгук:
Норма внесення добрив під озиму пшеницю:
Кількість «Нітроамофоски-М» для озимої пшениці визначається за даними агрохімічного аналізу ґрунту, кліматичних умов, а також запланованої врожайності.
Середні значення під озимі культури (ячмінь, пшениця) – 100-300 кг на га.
Також норма внесення і співвідношення NPK залежить від того, що росло перед озимою пшеницею. Після бобових зазвичай використовують міндобрива з вищою нормою фосфору і калію та зі зменшеною нормою азоту. Якщо перед озимою пшеницею ріс цукровий буряк та картопля, треба міндобриво з більшим вмістом калію. А от якщо поле після кукурудзи, то у такому випадку потрібно навпаки збільшити норми азоту.
В чому переваги гранульованого добрива «Нітроамофоска-М»?
— вирівнює кислотність ґрунту
— якісна грануляція та однаковий вміст елементів у кожній гранулі
— збалансована дія всіх складників
— вибухо- та вогнебезпечне.
Все, що вам треба – зателефонувати нам! +38 (066) 133 26 77
Спеціалісти «Тетра-Агро» самі підберуть найефективніший вид NPK добрив конкретно для вашого господарства та визначать правильні норми внесення під культури, які ви вирощуєте.
Також ми БЕЗКОШТОВНО проводимо аудит ґрунту з визначення рівня кислотності. Наші спеціалісти можуть виїхати та взяти зразки ґрунту, або ж прийняти їх через пошту. Фахівці компанії проконсультують щодо підбору міндобрива відносно рівня pH поля.
Можливо Вас також зацікавить: