Чим можна замінити альбіт у бакових сумішахЧим можна замінити альбіт у бакових сумішах

0 Comment

Біопрепарат, антидот, антистресант, стимулятор росту Альбіт (Родоніт)

Діюча речовина альбіту – біополімер полі-β-гідроксимасляна кислота (полі-β-гідроксибутират, пгб). це природна запасна речовина корисних ґрунтових бактерій (подібно крохмалю у рослин, жиру та глікогену у тварин). у клітинах бактерії-продуценту Bacillus megaterium вміст ПГБ досягає 77% від сухої біомаси. друга бактерія, Pseudomanas aureоfacenis, посилює синтез ПГБ у фізіологічно активну для рослин форму (олігомери, бета-амінобутират). до складу входить спеціально підібраний набір мінеральних речовин (магній сірчанокислий, калій фосфорнокислий, калій азотнокислий, карбамід). При використанні препарату цей комплекс мінеральних солей здійснює позитивний вплив на рослини у якості стартової дози добрив. Продукти трансформації поліβ-гідроксимасляної кислоти мають яскраво виражену фітогормональну (ауксиновую) дію. ауксинова активність альбіту в робочих концентраціях препарату еквівалентна 10-3 м розчину індоліл-оцтової кислоти. Це призводить до стимуляції росту рослин, розтягнення клітин, закладання нових бруньок та пагонів. ПГБ та її похідні взаємодіють з рецепторами надФн-оксидазної системи рослин, що розміщені на поверхні клітин. Посилення активності надФн-оксидази рослин призводить до утворення супероксид-аніону та інших активних форм кисню (аФк) у підвищених, але не критичних для рослин концентраціях. цей процес запускає експресію цілого комплексу рослинних антиоксидантних ферментів (супероксид-дисмутази, пероксидази, дегідроксиаскорбат-редук тази, глутатіон-редуктази), здатних до детоксикації активних форм кисню. підвищений рівень антиоксидантних ферментів у клітинах рослин призводить до збільшення вмісту аскорбінової кислоти та хлорофілу (приріст до 100% у порівнянні з контролем). оскільки практично будь-який стрес в рослині веде до накопичення аФк та пошкодження хлорофілу, рослини, попередньо оброблені альбітом, мають підвищену стресостійкість. Посилюється стійкість у польових умовах до посухи, підвищеної температури, заморозків, пестицидного стресу, хімічного забруднення ґрунтів. Активація НАДФН-оксидази під дією Альбіту призводить до синтезу супероксид-аніону та пероксиду (що мають яскраво виражену біоцидну дію щодо проникаючих у рослини патогенів), а також викликають синтез саліцилової кислоти – надзвичайно активного сигнального з’єднання, що імунізує рослини проти хвороб, тканини рослин набувають неспецифічну стійкість до широкого спектру патогенів (системна набута стійкість). Завдяки цьому ефект від застосування Альбіту нагадує дію системних фунгіцидів, лише з тією відмінністю, що вони, розповсюджуючись по рослині, чинять пряму біоцидну дію на фітопатогени, а Альбіт викликає поширення природного сигнального метаболіту – саліцилової кислоти, в результаті чого навіть органи рослин, що не оброблені Альбітом, імунізуються проти хвороб. Крім імунізуючої дії, саліцилова кислота викликає прискорене раннє закладання пагонів. Ще одним механізмом дії Альбіту є опосередкований вплив на рослини через мікробоценоз. При обробці насіння полі-β-гідроксимасляна кислота діє не тільки на рецептори рослин, але й потрапляє у значній кількості у ризосферу (прикореневу частину ґрунту), що призводить до змін асоційованого з рослинами ризосферного мікробіоценозу. Відмічено зниження великої кількості патогенних мікроміцетів роду Fusarium та збільшення кількості Сladosporium, Trichoderma і Gliocladium (до 600% до контролю), що є аналогом екзогенного внесення біофунгцидів. Альбіт не містить у своєму складі живих мікроорганізмів, але за рахунок регулярної дії на природну мікрофлору під дією препарату росте кількість бактерій роду Azotobacter та інших азотфіксаторів, посилюється активність азотфіксації, солюбілізації фосфатів, постачання до рослин елементів живлення. Надходження азоту з ґрунту та добрив у рослини збільшується на 24-25%, фосфору – на 26-40%, калію – на 9-20%. Додаткове надходження у рослини елементів живлення компенсує енергетичні витрати рослинного організму на імунізацію, прискорений ріст та розвиток, підвищення стресостійкості. Таким чином, Альбіт діє як комплексний збалансований захисно-стимулюючий препарат, що охоплює практично усі сфери життєдіяльності рослинного організму.

  • Підвищує врожайність культур до 23%;
  • Підвищує посухостійкість сільськогосподарських культур до 60% і забезпечує високу врожайність в умовах посухи за рахунок індукції біохімічних механізмів посухостійкості (підвищення жаростійкості і вологоутримуючої здатності, зниження інтенсивності транспірації) і стимуляції розвитку кореневої системи;
  • Завдяки активації захисних механізмів у рослинах дозволяє знизити витрати на фунгіцидні обробки до 45% і зменшити кількість застосовуваних фунгіцидів;
  • Дозволяє отримувати високий ефект з року в рік за різних погодних і ґрунтовоагрохімічних умов.
  • За рахунок стимулюючої дії на ріст і розвиток рослин підвищує коефіцієнти використання ними елементів мінерального живлення з ґрунту і добрив до 47% , дозволяє знизити витрати на мінеральне живлення, не знижуючи врожайності, до 30% .
  • Завдяки підвищенню природної стійкості (імунітету) рослин альбіт стримує розвиток широкого кола основних хвороб сільськогосподарських культур (кореневих гнилей, бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу, плямистостей листя, фітофторозу і альтернаріозу картоплі, оїдіуму винограду, бактеріозів та інших), не поступаючись за своєю ефективністю (40-90%) дорогим хімічним пестицидам;
  • стимулює схожість насіння, посилює вегетативний ріст і цвітіння рослин, забезпечує збільшення кількості зав’язей, пришвидшення дозрівання плодів (на 4-5 днів), збільшує ранню та загальну врожайність;
  • При застосуванні у бакових сумішах з фунгіцидами альбіт дозволяє на 100% реалізувати їх захисні властивості, задекларовані виробником, та зменшити норми внесення на 10-30%;
  • Суттєво покращує якість врожаю (підвищує вміст клейковини та білку в зерні, вміст цукрів та вітамінів у овочах, фруктах, ягодах, покращує товарний вигляд і смак плодоовочевої продукції, запобігає втратам смакових і товарних якостей продукції при зберіганні *);
  • Завдяки антидотним властивостям альбіт дозволяє зняти хімічний стрес та підвищити врожайність рослин при сумісному застосуванні з хімічними пестицидами: у сумішах з гербіцидами – у середньому на 16,6%, з інсектицидами – на 16,1%, з фунгіцидами – на 12,0%* у порівнянні з використанням «чистих» пестицидів*.

Ефекти від застосування

Антидотний (антистресовий) ефект альбіту при використанні з хімічними пестицидами складає від 5 до 93%, інакше кажучи, альбіт здатний попередити такі втрати урожаю.

Стимулює ріст та підвищує урожайність сільськогосподарських культур. Препарат стабільно на 12-23% підвищує урожай зернових, технічних, овочевих, зернобобових, плодових та інших культур (випробуваний на 60 культурах).

Фунгіцидна дія альбіту базується на підсиленні імунітету рослин, стимуляції їхньої здатності протистояти хворобам. Завдяки посиленню природних захисних механізмів рослин, альбіт діє як системний фунгіцид широкого спектру дії. внаслідок свого механізму дії (імунізації) препарат має яскраво виражений профілактичний та деякий лікувальний ефект.

Покращує постачання рослин елементами живлення. За рахунок розмноження в ґрунті азот- фіксаторів, фосфатмобілізуючих та інших корисних бактерій альбіт на 18-47% збільшує коефіцієнт використання елементів живлення рослинами з ґрунту та добрив. в результаті цього рослини ефективніше використовують наявні ресурси живлення, що дозволяє знизити витрати добрив на 10-30%. на середньоокультуреному ґрунті використання альбіту здатне замінити до 18 кг/га д.р. азотних добрив та 14 кг/га фосфорних. 1 2 4 3 альбіт – комплексний препарат, антидот, антистресант, біофунгіцид (на 75%) та стимулятор росту (на 25%), для обробки насіння та позакореневого живлення рослин. основою препарату є не живі бактерії, а діюча речовина, отримана з цих бактерій шляхом мікробної ферментації.

Посилює посухостійкість рослин. Альбіт – унікальний препарат, що підвищує посухостійкість та водоутримуючу здатність рослин і дозволяє реалізувати генетичний потенціал культури в умовах посухи.

Забезпечує стабільний урожай. Висока відтворюваність дії препарату (здатність забезпечувати стабільний урожай за різних умов) відкриває широкі перспективи для його застосування.

Бакові суміші: правила змішування, сумісність діючих речовин, мікродобрив та регуляторів росту

Перевага бакових сумішей — у більшій ефективності порівняно з роздільним внесенням. По-перше, вони дають змогу боротися проти кількох шкодочинних організмів. По-друге, застосування ЗЗР таким чином зменшує витрати пального, знижує навантаження на техніку і ґрунт, знижує ризик механічних пошкоджень культури.

«Наприклад, рано навесні, коли ми вносимо на пшениці гербіцид, з’являються борошниста роса або несправжня борошниста роса, також п’явиці, попелиці. Використовуючи у бакових сумішах з гербіцидом фунгіциди і інсектициди, ми відразу забираємо бур’яни, хвороби і шкідників. І якщо додамо мікродобрива, ще й робимо підживлення. Таким чином ми економимо на проходах, вносимо не 3-4 рази, а 1», — пояснює Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group.

Читайте також: Погодні умови та їх вплив на захист рослин. Досвід і поради аграріїв

Є різні види бакових сумішей: гербіцид + гербіцид, фунгіцид + гербіцид + мікродобрива, мікродобрива + різні пестициди. Розглянемо детальніше:

  • Суміші однофункціональних препаратів (гербіцид + гербіцид), але з різними механізмами дії.
  • Різнофункціональні препарати для одночасного знищення різних шкодочинних об’єктів (гербіцид + інсектицид, фунгіцид + ретардант).
  • Суміші гранульованих або порошкоподібних мінеральних добрив і пестицидів за звичайних норм внесення.
  • Суміші рідких добрив з пестицидами, ретардантами, мікродобривами.
  • Суміші добрив і пестицидів для внесення з поливною водою.
  • Суміші фунгіцидів, мікродобрив та ретардантів для протруювання насіння.

Схема бакової суміші залежить від мети та особливостей поля. До прикладу, якщо у полі, де переважають дводольні бур’яни, посіяний соняшник, кукурудза чи соя, можна працювати досходовими ґрунтовими гербіцидами на основі пропізохлору як Сора-Нет . Наприклад, у поєднанні із ґрунтовим препаратом Айдахо ( тербутилазин ).

Якщо домінують злакові, слід внести тільки протизлаковий гербіцид. Якщо переважають і злакові, і дводольні, препарати можна комбінувати, тому що універсального ґрунтового гербіциду немає.

Правила приготування бакової суміші

Температура води для приготування бакової суміші має бути у межах 10-20°С. Є препарати які погано розчиняються при температурі води 4-5°С. Це потрібно враховувати, якщо вода для розчину береться зі свердловини. В такому випадку треба робити маточний розчин, тобто розчиняти препарати окремо, потім додавати воду, але при цьому їх ефективність знижується до 20-50%

Також слід враховувати pH води, тому що багато препаратів працюють при більш лужному розчині, інші при нейтральному та при кислотному. А їхня формуляція здатна підвищувати чи знижувати pH води при змішуванні. Враховувати кислотно-лужний баланс теж потрібно, тому що домішки насичених солей, зокрема, карбонатні солі можуть знижувати ефективність препарату.

Наприклад, сухі гранульовані препарати у водорозчинних пакетах. Такі погано розчиняються за температури нижче 7°С. Якщо рано-навесні воду беруть зі свердловини, тобто з глибини, на якій вода має 2-3°С і додають ці пакети, вони забивають форсунки, що знижує якість обприскування в рази.

Порядок змішування пестицидів у баковій суміші

Якщо одним з компонентів бакової суміші є водорозчинні пакети з ЗЗР, то приготування бакової суміші починають з них. Загалом же порядок змішування такий: ВГ — ЗП — ВДГ — вода — КС — ВР — КЕ

  • ВГ — водорозчинні гранули
  • ЗП — змочуваний порошок
  • ВДГ — водно-дисперговані гранули
  • КС — концентрат суспензії
  • ВР — водний розчин
  • КЕ — концентрат емульсії

Сульфонілсечовинний Шериф у формі водорозчинних гранул додають до суміші першим, тоді як ДОТ із класу триазолів і синтетичний піретроїд Циркуль мають препаративну форму концентрат емульсії, тож додаються після нього.

Сумісність діючих речовин в баковій суміші

Не всі діючі речовини сумісні для змішування і одночасного внесення. До прикладу, спільне застосування контактних і системних гербіцидів може призвести до того, що рослинна тканина під дією контактного препарату швидко омертвіє і потім це омертвіння перешкоджає надходженню системного гербіциду. До того ж ефективність останнього в суміші менше, ніж в чистому вигляді. Слід спочатку застосувати системні гербіциди, потім контактні.

Також в баковій суміші не рекомендується змішувати фосфорорганічні препарати. При змішуванні з іншими речовинами вони можуть викликати фітотоксичність у сільгоспкультури. Так само не рекомендується вносити рідкі добрива разом із гербіцидом.

«Це поширена помилка, яка негативно впливає на культурні рослини, зокрема, на соняшник. Наприклад, якщо змішувати бор з добривом з великим вмістом фосфору, сірки, кальцію, цинку, магнію та заліза. Ці продукти бажано не змішувати разом із гербіцидом», — навів приклад Сергій Корнюшенко.

У випадку, якщо окремий такий досвід був успішний, фахівець все ж радить тестувати суміш на окремій ділянці. Адже кожен продукт має свої властивості для внесення, а погодні умови щороку різні.

При змішуванні препаратів однієї групи (ґрунтових гербіцидів або інсектицидів) їх норми витрати необхідно зменшувати на 10-30%.

Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Онлайн державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Мікродобрива у бакових сумішах

На соняшнику у фазі 6-10 листків і в фазі зірочки зазвичай вносять бор. Елемент впливає на формування кошика. Але якщо є ризик поширення хвороб чи шкідників, можна внести все в баковій суміші.

Для кукурудзи у фазах 4-6 листків і 10-12 листків вносять цинк. І тут варто пам’ятати, що не всі цинки сумісні. Бажано тестувати перед внесенням, але краще всього вносити елемент окремо.

Читайте також: Фузаріоз качанів кукурудзи: небезпека мікотоксинів

Якщо рослини соняшнику, кукурудзи чи пшениці переживають гербіцидний стрес або після заморозків, допомогти їм можна додаванням до бакової суміші амінокислот.

Коли рослини починають живитися, а нам треба внести пестицид, можна застосувати їх разом з мікродобривами для посилення живлення через листовий апарат.

З якими ЗЗР можна змішувати регулятори росту?

Існує дуже багато думок та досліджень щодо внесення в бакових сумішах пестицидів і регуляторів росту. Все залежить від того, до якої групи відноситься регулятор росту, каже Сергій Корнюшенко.

«Я би їх не змішував, а вніс окремо. Наприклад, з досвіду на пшениці хлормекват-хлорид вноситься по прапоревому листу або в фазі кущіння, і треба дивитися з яким гербіцидом можна чи не можна застосовувати. Якщо це регулюючий гербіцид, то краще, звичайно, не змішувати, інакше буде післядія. Дещо інша ситуація з фунгіцидом. А якщо це, наприклад, етафон, яким ми працюємо по прапорцевому листку, там гербіцид може бути відсутнім, бо ми вносимо його пізніше або раніше. В цьому випадку діюча речовина регулятора росту несумісна з гербіцидом за фазою внесення», — каже він.

Багатокомпонентні препарати в бакових сумішах

Багатокомпонентні препарати в бакові суміші додавати ​​можна, але більше 5 препаратів краще не змішувати. На практиці буває, що з огляду на економію, вносять 3-компонентний фунгіцид, двокомпонентний інсектицид і дво-трикомпонентний гербіцид, ще мікродобриво. Реакцію рослин на такий концентрований «компот» складно передбачити. Візуально вона може проявитися пізніше.

Сергій Корнюшенко навів таку схему захисту озимої пшениці із застосуванням багатокомпонентних препаратів: Примус (містить 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д + флорасулам ), Дот (ципроконазол + пропіконазол) і Октант ( тіаметоксам ).

Актуальні загрози для озимих культур

«На Дніпропетровщині ми ще не отримали дружніх сходів пшениці. Є побоювання що, пшениця вийде разом із падалицею соняшника чи ріпаку, або з бур’янами. Зараз відбувається стабілізація плюсових температур. Якщо підуть дощі, можливо, доведеться боротися з бур’янами восени. Серед інших ризиків — спалах хлібної жужелиці, бо багато пшениці в області посіяно по пшениці», — каже фахівець.

За такого сценарію фахівець рекомендує мати в запасі гербіциди, фосфорорганічні інсектициди, які справляються зі шкідниками за пізнього прояву — хлорпірифос та альфа-циперметрин , якими можна працювати за температури 7°С. Для багатьох інших діючих речовин треба 12-15°С, які не завжди бувають пізно восени.

Через те, що інсектициди фосфорорганічні, в бакових сумішах їх внести не вийде.

Бакові суміші для озимих після відновлення вегетації

Перший об’єкт на озимій пшениці, з яким необхідно боротися — зимуючі бур’яни. Обробки проти хвороб як борошниста роса і септоріоз проводити, зважаючи на сніговий покрив.

На озимому ріпаку головний об’єкт після відновлення вегетації — хрестоцвіті блішки , гусениці листогризучих шкідників. З хвороб пероноспороз , борошниста роса і септоріоз.

В практиці Сергія Корнюшенка, в бакових сумішах на озимій пшениці двічі застосовували гербіцид, фунгіцид, інсектицид і мікродобриво, у фазі кущіння і по прапорцевому листку перед виходом колосу. Гербіцид по прапорцевому листу, зокрема, довелося додати через появу падалиці соняшника після дощу, інсектицид проти клопа шкідливої черепашки .

Критерії успішної перезимівлі ріпаку та помилки в осінньому догляді посівів

Тобто, для першого застосування бакова суміш складалася з: гербіциду Примус , 0,4 л/га, фунгіцидів Абсолют ( карбендазим ) і Парацельс ( флутріафол ), інсектицид Октант (тіаметоксам) та мікродобриво DEFENDA Мікро , яким стимулювали роботу кореневої системи. Для другої обробки застосовували гербіциди Шериф ( трибенурон-метил ) і Аксакал ( флорасулам ), фунгіцид Дот , інсектицид Октант Турбо ( тіаметоксам , лямбда-цигалотрин ) і мікродобриво DEFENDA Мікро, щоб стимулювати роботу листового апарату.

Приклад бакової суміші для захисту озимого ріпаку: Октант Турбо (тіаметоксам + лямда цигалотрин), Спліт Дуо ( дифеноконазол + азоксистробін ), Харума ( хізалофоп-П-етил ).

Бакові суміші для ярих культур

На прикладі соняшника, посіяного після озимої пшениці, фахівець рекомендує додавати до бакової суміші клопіралід для боротьби з осотами або, якщо є проблеми з берізкою, флуроксипір .

Для ярої пшениці: гербіциди Шериф (трибенурон-метил) і Аксакал (флорасулам) та фунгіцид Форит ( флуроксипір ).

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій