Молодший шкільний вік, як відомо, охоплює період життя дитини від 6—7 до 10—11 років. Основою для його визначення є час навчання дітей у початкових класах. Нижня межа цього вікового періоду (6—7 років) пов'язана з переходом до навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності.
МОЛО́ДШИЙ ШКІЛЬНИ́Й ВІК – період у житті дитини від 6/7 до 10/11 років, пов'язаний із навчанням у початковій школі та обумовлений особливостями її психічного й фізичного розвитку; період середини та завершення дитинства. Дитина М. ш.
Основною особливістю цього віку є зміна соціальної позиції особистості: вчорашній дошкільник стає учнем, членом шкільного та класного колективів, де слід дотримуватись нових норм поведінки, вміти підпорядковувати свої бажання новому розпорядку тощо.
У молодшому шкільному віці увага стає концентрованою і стійкою тоді, як учбовий матеріал відрізняється наочністю, яскравістю, викликає у школяра емоційне відношення. Змінюється зміст внутрішньої позиції дітей. Вона в перехідний період більшою мірою визначається взаєминами з іншими людьми, перш за все з однолітками.
Основними новоутвореннями психiки молодшого школяра є довільність як особлива якість психічних процесів, внутрішній план дій та рефлексія. Саме завдяки їм психіка молодшого школяра досягає підліткового віку з його особливими вимогами та можливостями.
Провідна діяльність у молодшому шкільному віці – навчальна.
Молодший шкільний вік прийнято називати вершиною дитинства. Це пояснюється тим, що молодший школяр поєднує в собі якості, які притаманні дошкільнику (наївність, легковажність, захопленість), але при цьому у нього вже проявляється більш доросла логіка мислення, спрямованість …